Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



Скачати 483.51 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації09.12.2016
Розмір483.51 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

Затверджено”


на методичній нараді

кафедри клінічної фармації

і клінічної фармакології

Завідувач кафедри


______проф. Яковлева О.О.

«___»___________20___р.




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ





Навчальна дисципліна

Клінічна фармація

Змістовний модуль №1

Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на серцево-судинну систему.

Тема заняття № 3

Клініко-фармакологічна характеристика антигіпертензивних лікарських засобів

Курс

4-й

Факультет

Фармацевтичний

Вінниця - 2012




      1. Актуальність теми:

Артеріальну гіпертензію реєструють у кожного четвертого жителя України. На сьогодні у більш як 11 млн. громадян нашої країни відмічають підвищений рівень артеріального тиску. З віком імовірність розвитку артеріальної гіпертензії різко підвищується. У осіб старше 75 років за даними Фремінгемського дослідження підвищений рівень артеріального тиску виявляють у 90% чоловік. Артеріальна гіпертензія – проблема, добре відома кожному практичному лікарю, починаючи з терапевта і кардіолога, які лікують і спостерігають таких хворих, і закінчуючи акушером-гінекологом і стоматологом, для яких наявність артеріальної гіпертензії у пацієнта може стати серйозною проблемою в процесі їх професійної діяльності.

Конкретні цілі:

    1. Аналізувати епідеміологічну ситуацію в світі та Україні щодо розповсюдження гіпертонічної хвороби.

    2. Аналізувати механізми розвитку артеріальної гіпертензії.

Аналізувати класифікацію діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

Аналізувати фармакологічні механізмів діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

Аналізувати фармакологічні ефекти діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

Навчитися тактиці вибору діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.



    1. Навчитися оцінювати побічні реакції фармакотерапії діуретиками, іАПФ, сартанами, блокаторами периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивним препаратами центральної дії, антагоністами кальцію, β-адреноблокаторами.

Інтерпретувати покази та протипокази до застосування діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

    1. Виписати та проаналізувати рецепти на препарати, що застосовуються для гіпотензивної терапії.



  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назва попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Латинська мова

Розділ «Фармакологічна термінологія та медицина». Володіти вмінням вірного написання назви препаратів латинською мовою, згідно граматики. Володіти знаннями про закінчення в родовому відмінку іменників та прикметників різних відмін при виписуванні препаратів у рецептах.

2. Нормальна фізіологія

Розділ «Фізіологія серцево-судинної системи» – застосувати знання з цього розділу.

3. Біологічна хімія

Визначити роль ангіотензинперетворюючого ферменту для організму людини. Застосувати знання з цього розділу при розгляді механізмів дії окремих препаратів.

4. Фармакологія

Розділ «Фармакологія антиатероскле-ротичних засобів». Застосовувати знання цього розділу при розгляді фармакодинаміки та фармакокінетики окремих препаратів.




  1. Організація змісту навчального матеріалу

Гіпотензивними препаратами називаються ЛЗ, які знижують артеріальний тиск і застосовуються для лікування гіпертонічної хвороби.

Дія гіпотензивних засобів може бути спрямована на різні ланцюги регуляції тонусу судин.

Існує 2 механізми регуляції судинного тонусу: пресорний (вазоконстриктор ний) та депресорний (вазодилатуючий), які реалізуються за участю основних нейрогуморальних факторів(див. табл..).



Нейрогуморальна регуляція тонусу судин

ВАЗОКОНСТРИКТОРИ

ВАЗОДИЛАТАТОРИ

звужують

розширюють

Адреналін

Ацетилхолін

Норадреналін

Брадикінін

Ангіотензин ІІ

Гістамін

Вазопресин (АДГ)

Серотонін

Простагландин F

Дофамін

Тромбоксан А2

Аденозин, АТФ (пурини)

Ендотеліальний констрикторний фактор

Простагландин Е

Простациклін PG-I2

Ендотеліальний релаксуючий фактор (NO)

Дія гіпотензивних засобів може бути спрямована на нервову систему : кору, гіпоталамус, судиноруховий центр, вегетативні ганглії, симпатичні постгангліонарні волокна, адренорецептори;



  • поза нервовою системою: на не посмуговані мʼязи стінок судин, міокард, гормональну систему, нирковий діурез, тканинний метаболізм.

Класифікація антигіпертензивних засобів

Засоби, що пригнічують активність симпатичної нервової системи

Вазодилататори прямої та непрямої дії

Засоби для комплексного лікування гіпертонічної хвороби та комбіновані препарати

Переважно центральної дії

1.Стимулятори центральних α2-адренорецепторів



Периферичної дії

3.β-адреноблокатори (кардіоселективні та некардіоселективні)



8. селективні блокатори кальцієвих каналів

15. діуретики

2.селективні агоністи імідазолінових рецепторів

4.α1- адреноблокатори



  1. інгібітори АПФ

16. засоби, які пригні-чують ЦНС




5.α1+β-адреноблокатори

10. блокатори ангіотензинових ІІ рецепторів







6.Гангліоблокатори

11. блокатори серотонінових рецепторів







7.симпатолітики

12. активатори калієвих каналів










13. периферичні вазодилялатори










14. міотропні спазмолітики





Класифікація інгібіторів АПФ

Ліпофільні препарати

Каптоприл

Гідрофільні препарати

Лізиноприл

Ліпофільні "проліки"

Беназеприл

Цілазаприл

Еналаприл

Фозіноприл

Моексіприл

Периндоприл

Квінаприл

Раміприл


Спіраприл

Трандолаприл




КЛАСИФІКАЦІЯ ДІУРЕТИКІВ
І. За локалізацією та механізмом дії:

1. Засоби, що діють на рівні клітин ниркових канальців.

1.1. Засоби, що діють на рівні апікальної мембрани:

а) конкуренти за переносник натрію (тріамтерен, амілорид);

б) антагоністи альдостерону (спіронолактон).

1.2. Засоби, що діють на рівні базальної мембрани:

а) інгібітори карбоангідрази (діакарб);

б) похідні бензотіадіазепіну - тіазиди (гідрохлортіазид, циклометіазид, оксодолін);

в) похідні кислоти дихлорфеноксиоцтової (кислота етакринова);

г) похідні кислоти антранілової (фуросемід, буфенокс, клопамід, торасемід).

2. Осмотичні сечогінні засоби (маніт, сечовина).

3. Засоби, які підвищують кровообіг нирок (теобромін, теофілін, еуфілін та ін.).

4. Лікарські рослини (хвощ польовий, листя мучниці, бруньки берези, листя ортосифону, ягоди суниць та ін.).

II. За силою дії:

1. Засоби сильної (потужної) дії — фуросемід (лазикс), кислота етакринова (урегіт), клопамід (бринальдикс), осмотичні діуретики (маніт, сечовина).

2. Засоби середньої сили дії — тіазиди: гідрохлортіазид (гіпотіазид), оксодолін (гігротон), циклометіазид.

3. Засоби слабкої дії — спіронолактон (верошпірон, альдактон), діакарб (ацетазоламід), тріамтерен, амілорид, ксантини (теофілін, теобромін, еуфілін), препарати лікарських рослин (листя мучниці, листя ортосифону, березові бруньки та ін.).

III. За швидкістю настання сечогінної дії:

1. Швидкої (екстренної) дії (30-40 хв) -- фуросемід, кислота етакринова,

маніт, сечовина, тріамтерен.

2. Помірної швидкої дії (2-4 год) -діакарб, теофілін, еуфілін, амілорид, циклометіазид, клопамід, оксодолін.

3. Повільної дії (2- 4 доби) — спіронолактон.

IV. За тривалістю сечогінної дії:

1. Короткої дії (4- 8 год) — фуросемід, кислота етакринова, маніт, сечовина.

2. Середньої тривалості дії (8-14 год) — діакарб, тріамтерен, амілорид,

циклометіазид, гідрохлортіазид, бриналь

дикс, теофілін, еуфілін.


  1. Тривалої дії (кілька діб) — оксодолін, спіронолактон.


  1. План і організаційна структура заняття (360 хвилин)

№ п/п

Етап заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

(об’єкти, які вико-ристовуються у нав-чальному процесі як носії інформації та інструменти)



1

Підготовчий етап

45 хв







1.1

Організаційні питання

10 хв

Контроль відвідування практичного заняття, наявність зошита з виконаним письмовим завданням

Журнал відвіду-вання студентами практичних, занять. Зошити для практич-них занять

1.2

Формування мотиву

20 хв

Контроль виконаного самостійного домашнього завдання

Підручники, посіб-ник, довідники, методичні рекомен-дації

1.3

Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю)

15 хв

Структурована письмова робота, письмове та комп'ю-терне тестування

Тестові завдання, теоретичні запи-тання, виписування рецептів, завдання по фармакотерапії гіпотензивними

засобами



2

Основний етап (вказати всі види робіт, які виконують студенти під час етапу)

90 хв

Структурована письмова робота, виписування рецептів на гіпотензивні засоби, ситуаційні задачі, усне опитування за переліком питань, демонстрація хворих за темою заняття.

Підручники, посіб-ник, довідники, методичні рекомен-дації, препарати учбової колекції, результати досліджень, опитування хворого за темою заняття.

3

Заключний контроль

45 хв







3.1

Контроль кінцевого рівня підготовки

10 хв

Тестовий контроль

Тести

3.2

Загальна оцінка

20 хв

Вихідний рівень знань - 5 тестів; тести до Крок-2 - №10; виписування рецептів, ситуаційна задача

Оцінка бали:

«5»(відм) – 16 балів

«4»(добре)– 16 балів

«3»(задов.)– 10балів

«2» (незадов.) – 0 балів


3.3

Інформування студентів про тему наступного завдання

15 хв

Теорія, практичні навички, виписування рецептів

Підручники, посіб-ники, довідники, методичні рекомен-дації, препарати учбової колекції




  1. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті

    1. Підготовчий етап - 35 хв.

Значне зниження смертності від серцево-судинних захворювань в розвинутих країнах протягом останніх десятиліть в значній мірі обумовлене своєчасним виявленням та лікуванням артеріальної гіпертензії – найбільш поширеного хронічного неінфекційного захворювання людини. Визначальним фактором швидкої еволюції ведення хворих з АГ в кінці ХХ ст. стала перевага принципів доказової медицини.

Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття:

Аналізувати епідеміологічну ситуацію в світі та Україні щодо розповсюдження гіпертонічної хвороби.

Аналізувати механізми розвитку артеріальної гіпертензії.

Аналізувати класифікацію діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

Аналізувати фармакологічні механізмів діуретиків, іАПФ, сартанів блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.,

Аналізувати фармакологічні ефекти діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

Навчитися тактиці вибору діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

Навчитися оцінювати побічні реакції фармакотерапії діуретиками, іАПФ, сартанами, блокаторами периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивним препаратми центральної дії, антагоністами кальцію, β-адреноблокаторами.

Інтерпретувати покази та протипокази до застосування діуретиків, іАПФ, сартанів, блокаторів периферичних α-адренорецепторів, гіпотензивних препаратів центральної дії, антагоністів кальцію, β-адреноблокаторів.

Виписати та проаналізувати рецепти на препарати, що застосовуються для гіпотензивної терапії.



Провести початковий контроль рівня підготовки студентів за темою: "Антигіпертензивні лікарські засоби" з використанням тестових завдань (додаються 5 варіантів по 5 тестових завдань).

ДІУРЕТИКИ

ІI варіант

  1. До калійзберігаючих діуретиків відносять:

а) індапамід

б) *тріамтерен

в) діакарб

г) гіпотіазид

д) клофеллін


  1. Причиною резистентності до діуретиків є:

а) артеріальна гіпертензія

б) гіперкаліємія

в) гіпернатріємія

г) гіперволемія

д) *гіпоальбумінемія


  1. Виберіть покази для призначення діакарбу:

а) шизофренія

б) патологічна гикавка

в) гіперальдостеронізм

г) *легеневе серце

д) варікоцелє


  1. Тіазидні діуретики викликають сечогінну дію через:

а) 5-10 хв

б) *1-2 год

в) 15-20 хв

г) 4-5 год

д) 8-12 год


  1. Назвіть діуретик, який зменшує виведення кальцію із організму:

а) урегіт

б) фуросемід

в) діакарб

г) *гіпотіазид

д) еуфіллін

І варіант


  1. До калійзберігаючих діуретиків відносяться:

а) *амілорід

б) фуросемід

в) гіпотіазид

г) маннітол



  1. Які небажані ефекти стають більш ймовірними при комбінованому використанні фуросеміду і аміноглікозидів?

а) згущення жовчі

б) *нефротоксичність, ототоксичність

в) гепатотоксичність

г) запор


д) діарея

  1. Петлеві діуретики викликають ефект при в/в введенні через:

а) 1-хв

б) 20-30 хв

в) *5-10 хв

г) 2 год


д) 4 год

  1. Неконтрольоване призначення діуретиків у високих дозах може викликати:

а) сухість у роті

б) *дегідратацію

в) імпотенцію

г) безсоння

д) підвищення апетиту


  1. При призначенні петлевих діуретиків у частини хворих спостерігається гипонатріемія. Посилюють гипонатріемію у таких хворих:

а) прийом препаратів Li

б) низька фізична активність

в) *посилення спраги у хворого

г) метеоризм

д) закрепи

ІV варіант


  1. Які сечогінні викликають швидку і сильну сечогінну дію?

а) *фуросемід

б) гіпотіазид

в) циклометіазид

г) діакарб

д) метолазон


  1. До чого може привести одночасне застосування фуросеміду і НПЛС?

а) збільшення клубочкової фільтрації

б) вестибулярних розладів

в) оксалатурії

г) парестезії

д) *зменшення діуретичної дії


  1. Які діуретики малоефективні при порушенні фільтраційної функції нирок?

а) калійзберігаючі

б) петлеві

в) осмодіуретики

г) *тіазидні

д) еуфіллін


  1. Неконтрольоване призначення діуретиків у високих дозах може викликати:

а) *тромбози судин малого кола кровообігу

б) безсоння

в) підвищення апетиту

г) гикавку

д) імпотенцію


  1. Ефект тіазидних діуретиків посилюється при:

а) збільшенні фізичної активності хворого

б) *при зменшенні прийому NaCl з їжею

в) на фоні прийому препаратів Fe

г) у хворих похилого віку

д) після холецистектомії

ІII варіант


  1. Назвіть діуретики, механізм дії яких пов’язаний зі збільшенням ниркового кровотоку:

а) *гіпотіазид

б) верошпірон

в) фуросемід

г) теофіллін

д) діакарб


  1. Активна терапія діуретиками - це:

а) призначення великих доз діуретиків

б) *підбір дози діуретиків, щоб добова кількість сечі перевищувала кількість випитої рідини в 1,5-2 рази

в) призначення сильнодіючих діуретиків

г) поєднання діуретичної терапії з активним руховим режимом



  1. Причиною резистентності до діуретиків є:

а) низька маса тіла

б) *гіпонатріемія розведення

в) ожиріння

г) ікота

д) запор


  1. Неконтрольоване призначення діуретиків у високих дозах може викликати:

а) гикавку

б) підвищення апетиту

в) ожиріння

г) приступ епілепсії

д) *порушення кислотно-лужної рівноваги


  1. Тривалість сечогінної дії фуросеміду при пероральному прийомі:

а) до 24 год

б) до 18 год

в) до 12 год

г) *до 6 год

д) до 8 год

V варіант


  1. Виберіть лікарський засіб для лікування артеріальної гіпертензії:

а) індометацин

б) *тріампур

в) калію оротат

г) адреналін

д) кордіамін


  1. Основою діуретичного ефекту сечогінних є:

а) *посилення фільтрації і пригнічення реабсорбції

б) посилення спраги у хворого

в) зниження апетиту у хворого

г) підвищення перистальтики кишечнику

д) зниження всмоктування рідини в шлунку


  1. Пасивна терапія діуретиками - це:

а) *підбір дози діуретиків, щоб добова кількість сечі відповідала кількості випитої рідини

б) призначення низьких доз діуретиків

в) підтримуючі дози діуретиків

г) призначення діуретиків з додержанням строгого ліжкового режиму



  1. Причиною резистентності до діуретиків є:

а) артеріальна гіпертензія

б) поганий апетит

в) *низький АТ

г) психічні захворювання

д) головокружіння


  1. Тривалість сечогінної дії фуросеміду при в/в введенні:

а) 30 хв

б) 60 хв


в) 4 год

г) *2 год

д) 6 год



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал