Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка1/5
Дата конвертації18.06.2017
Розмір0.7 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5



Методичні рекомендації

для проведення виховних заходів у

загальноосвітніх навчальних закладах

до Дня початку кримського спротиву


http://belbek62.com.ua/upload/user_images/dorogaya-idu-v-ataku/5.jpg

Україна

2016 рік

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в

загальноосвітніх навчальних закладах

до Дня початку кримського спротиву
Структура
Частина I. Основні ідеї та мета.

Частина ІІ. Інформативний мінімум для вчителя.

Частина ІІІ. Базові конспекти виховних заходів.

Додатки:


  1. Як працювати із світлинами.

  2. Як працювати із текстами.

  3. Світлини.


Частина І. Основні ідеї та мета
А. Ідеї та мета

Актуальність проведення виховних заходів до Дня початку кримського спротиву в школах України обґрунтована процесами, якими охоплена наша держава.

Крим став прецедентом сучасної світової історії. У післявоєнній Європі це, напевно, єдиний випадок, коли в мирний час одна держава окупувала і анексувала частину території іншої незалежної держави, тим самим порушивши всі існуючі міжнародні та міжурядові угоди.

Попри факт окупації, єдиним законним статусом Кримського півострова в очах міжнародного співтовариства є статус Автономії Республіки Крим та м. Севастополя у складі України. Всупереч цьому Росія встановила свій контроль над територією, що призвело до систематичних масштабних порушень фундаментальних прав людини. Такі дії російської влади стали загрозою міжнародній безпеці.

В основу методичних рекомендацій покладено прагнення показати розвиток політичної та соціокультурної ситуації в Криму впродовж лютого – березня 2014, а також після окупації шляхом систематизації хронології подій, письмових документів та усних свідчень, візуальних джерел, що документують події, які відбувалися на півострові у доленосні для нього моменти.


Мета:

формування емоційно-ціннісних пріоритетів особистості, визначення її національної самоідентифікації, ставлення до Батьківщини, держави та нації.
Завдання:

  • виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

  • формування усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

  • накопичення учнями патріотичного досвіду на основі здатності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, вміння розв’язувати конфлікти із дотриманням демократичних принципів;

  • утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

  • спонукання до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму.



Б. Умови ефективності заходів
Заходи до Дня початку кримського спротиву мають органічно увійти до системи національно-патріотичного та громадянського виховання в школі.

Проведення заходів в загальноосвітніх навчальних закладах буде ефективним за умов:



  • достатньої поінформованості педагогів, котрі його проводитимуть;

  • оптимальної методичної побудови заняття, комбінування традиційних та інноваційних (інтерактивних) методів навчання;

  • опори на життєвий досвід школярів різних вікових груп;

  • всебічного опанування учнями навчального матеріалу;

  • урахування вікових особливостей учнів;

  • спонукання учнів до подальшого обговорення означеної тематики в сім’ї, з однокласниками та друзями.

Адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, враховуючи кадровий склад педагогічного колективу закладу, може рекомендувати залучення старшокласників для проведення заходів з учнями молодших класів.
В. Форми проведення заходів
Захід можна проводити у формі виховної години, «круглого столу», конференції тощо.

Рекомендований матеріал можна використовувати для проведення уроків гуманітарного циклу.



Г. Ресурси для проведення заходів
До підготовки і проведення заходів рекомендуємо залучати учасників подій, представників місцевих органів влади, батьків, науковців, представників громадських організацій.

Для проведення заходів необхідне відповідне забезпечення(проектор, Smart-board, комп’ютер чи ноутбук та інше).


Частина II. Інформативний мінімум для вчителя
Незалежно від того, з учнями яких вікових категорій проводитиметься захід, однією з основних умов його ефективності є володіння педагогом базовою інформацією, пов’язаною з подіями, осмислення ним рекомендованих відео- та фотоматеріалів.
А. Хронологія подій
Хронологія окупації Російською Федерацією півострова Крим

Дата

Подія

23 лютого 2014 р.

У м. Севастополь на площі Нахімова був проведений мітинг, на якому підприємець Олексій Чалий був обраний «народним мером». У цей день було прийнято рішення про створення загонів так званої «самооборони» (надалі «кримської самооборони»). Спільно з «кримської самообороною» в перші два тижні після означеної події діяли російські військові у військовій формі без розпізнавальних знаків. Саме вони отримали назву «зелених чоловічків».

25 лютого

Два військові автомобілі марки «Урал» з автомобільними номерними знаками РФ в’їхали в м. Ялту, котре розташовано на відстані 80 км від Севастополя. Автомобілі з озброєними військовослужбовцями без розпізнавальних знаків прибули до санаторію Чорноморського Флоту Міністерства оборони РФ. Директор санаторію Володимир Клємєшев визнав, що це військовослужбовці РФ.

26 лютого

У м. Сімферополі біля будівлі кримського парламенту відбувся мітинг на підтримку суверенітету України і статусу Автономної Республіки Крим. Мітинг був організований Меджлісом кримськотатарського народу, в ньому взяло участь кілька тисяч кримчан. Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернувся до спікера кримського парламенту Володимира Костянтинова з проханням перенести позачергову сесію Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Врешті-решт вона була скасована.

У цей же час біля кримського парламенту була організована акція проросійських сил із вимогами приєднання Криму до Російської Федерації. Провокації з їхнього боку призвели до сутичок.



26 лютого

У цей же день міністр оборони РФ генерал армії Сергій Шойгу заявив, що Міністерство оборони Росії буде вживати заходів щодо забезпечення безпеки об’єктів Чорноморського Флоту в Криму, що в подальшому призвело до збільшення військового контингенту РФ у Криму.

27 лютого

Рано вранці озброєні люди без розпізнавальних знаків захопили основні адміністративні будівлі в м. Сімферополі – Раду міністрів і Верховну Раду АР Крим. Захоплення цих будівель підтвердив Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Після захоплення центр м. Сімферополя та основні вулиці міста були оточені військовослужбовцями без розпізнавальних знаків на військових автомобілях з номерними знаками РФ.

27 лютого

У присутності озброєних осіб пройшла сесія парламенту Криму, на якій з порушенням законодавства України новим головою Ради міністрів був призначений лідер партії «Русское единство» Сергій Аксьонов.




Кримський парламент, не маючи на це повноважень, затвердив рішення про проведення референдуму 25 травня 2014 року щодо розширення повноважень автономії




До м. Севастополь прибула група депутатів Державної Думи Росії на чолі зі віце-спікером Володимиром Васильєвим. Серед делегатів були депутати Думи Микола Валуєв, Валентина Терешкова, Ірина Родніна та мер Москви Сергій Собянін. Політики виступили перед учасниками мітингу біля Севастопольської міської державної адміністрації та висловили підтримку ідеям приєднання Криму до Російської Федерації.




Бійці загону так званого «ополчення» виламали металеві ворота аеропорту «Бельбек» та потрапили на територію аеропорту, де зустріли співробітників СБУ. Близько 23 години до аеропорту «Бельбек» приїхало більше ніж 10 бронетранспортерів і вантажівок без номерів із російськими військовослужбовцями, одягнутими у камуфляжну форму без знаків розрізнення. Вони оточили летовище по периметру. Пізніше було захоплено злітну смугу аеропорту. Загальна кількість російських військових, задіяних в цій акції, оцінюється в приблизно 300 осіб.




Впродовж ночі на територію міжнародного аеропорту «Сімферополь» проникли вантажівки КамАЗ і близько 150 військових. Уранці Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков підтвердив інформацію про те, що аеропорт «Бельбек» і аеропорт «Сімферополь» блокуються російськими військовими.

28 лютого

Невідомі озброєні люди у камуфляжній формі побудували з бетонних блоків, мішків з піском та інших підручних засобів блокпости на в’їздах до Криму. Пости з’явилися на трасі Скадовськ – Армянськ на кордоні з Херсонською областю у селі Чонгар, на трасі Каланчак (смт) – Армянськ та поблизу Джанкоя. На усіх блокпостах було піднято прапори РФ, їх охороняли автоматники у камуфляжній формі, а також люди у міліційній формі та одностроях підрозділу «Беркут».

1 березня

Сергій Аксьонов самовільно підпорядкував собі силові структури Криму і звернувся за допомогою до президента Російської Федерації В.Путіна.




Аксьонов заявив, що референдум про статус Криму відбудеться не 25 травня, а 30 березня 2014




Вранці в порт м. Феодосії увійшов російський десантний корабель на повітряній подушці «Зубр» без знаків розрізнення.




Близько 30 осіб проникли на територію запасного командного пункту 55-го зенітно-ракетного полку в м. Євпаторії, відібрали зброю та засоби зв’язку в кількох десятків українських військовослужбовців, поклавши їх на підлогу.




О 13:00 озброєний загін у кількості біля 300 російських спецназівців на 10 машинах намагався взяти під свій контроль українську прикордонну заставу в Балаклаві.




Українські прикордонники повернули контроль над севастопольським загоном морської охорони, який намагалися захопити озброєні особи. Як зазначив голова прикордонного відомства Сергій Астахов, під час переговорів старший групи озброєних осіб заявив, що виконує наказ Міністерства оборони Російської Федерації про захоплення прикордонної військової частини




Президент РФ Володимир Путін запросив у Ради Федерації РФ дозвіл на використання російських військ.




Група озброєних людей захопила Будинок профспілок у Сімферополі, а в Джанкої російські війська зайняли колишній аеродром.

2 березня

Захоплено постійне представництво Президента України в АР Крим, російські військові і козаки звернулися до батальйону морської піхоти ВМС України у Феодосії з вимогою скласти зброю та заблокували військову частину української берегової оборони в селі Перевальне.

«Зелені чоловічки» заблокували військову частину української морської піхоти А-0 669 в Керчі і захопили штаб Азово-Чорноморського регіонального управління та Сімферопольського прикордонного загону Прикордонної служби України.



3 березня

Штаб Військово-морських сил України і кілька українських військових частин зазнали нападу, в результаті чого двоє офіцерів севастопольської бригади тактичної авіації збройних сил України отримали травми.

Російські військові заблокували українську військову частину № 2904 в м. Бахчисараї, а кораблі Чорноморського флоту РФ – український корвет «Тернопіль» і корабель управління «Славутич» в Севастопольській бухті. Представник Чорноморського флоту РФ зажадав від командування військової частини у Бельбеку перейти на бік кримської влади, але українські військові залишилися вірними присязі.



4 березня

У м. Євпаторії кілька сотень військовиків, які вже не приховували, що вони солдати збройних сил Російської Федерації, оточили КПП зенітно-ракетної частини і пішли на штурм. Українські солдати живим щитом стримували натиск штурмовиків. Російським військовим допомагали колишні службовці кримського «Беркуту». У цій же частині було заблоковано знімальну групу телеканалу «Аль-Джазіра», яка знімала напад російських агресорів.

5 березня

Вісім підрозділів Державної прикордонної служби України були заблоковані військовослужбовцями РФ, зруйновані об’єкти в зенітно-ракетному полку на мисі Фіолент в м. Севастополі.

У той же день військових спостерігачів ОБСЄ не пропустили на блокпостах при в’їзді до Криму.

У м. Сімферополі «кримська самооборона» заблокувала представника ОБСЄ з питань свободи слова Дунью Міятович. До військової частини А0883 (Керч, 9-й кілометр), яка охороняє повітряний простір України, під’їхали дві вантажівки з російськими номерами (90-й регіон) із російськими військовими, озброєними автоматами. Російські військові ультимативно зажадали від українських бійців здати зброю. Українські захисники відмовились здаватися і передали інформацію про ультиматум керівництву в Севастополь. До частини під’їхали дружини і матері бійців, котрі просили росіян відступити і заявили про готовність захищати своїх рідних, які служать в частині.





У м. Севастополі будинки, де проживали родини українських військовиків, відключені від електромереж.

6 березня

Російські військові затопили поблизу входу до озера Донузлав списані раніше протичовновий корабель «Очаків» та рятувальне буксирне судно «Шахтар», чим заблокували вихід у море українських військових кораблів з Південної військово-морської бази.

Близько 10 години було захоплено радіотелевізійний передавальний центр у м. Сімферополь. Від транслювання на території Криму було відключено канали 5-й к та 1+1, а на частотах Чорноморської ТРК було включено сигнал каналу Росія-24. На частотах 1+1 вів мовлення телеканал Росія-1.






У будівлі Верховної Ради АР Крим, що залишалася під охороною «зелених чоловічків», було проведено позачергове засідання кримського парламенту, де було прийнято рішення про проведення референдуму 16 березня (тобто через 9 днів).

Було прийнято постанову про входження Криму до складу Російської Федерації як суб’єкта Російської Федерації. Відповідне рішення було прийнято на позачерговому засіданні Севастопольської міської ради.






Російськими військовослужбовцями було заблоковано ще два об’єкти Прикордонної служби України

7 березня

Російські військовослужбовці армійським «КамАЗом» пробили ворота розташованої в м. Севастополь, в Юхариній балці, військової частини А-2355, захопили найближчу будівлю, а потім проривалися до командного пункту тактичної групи «Крим» Повітряних Сил України. Під час захоплення частини російські військові побили українських журналістів. Серед потерпілих –знімальні групи каналу «Інтер» та СТБ, грецький журналіст та кореспондент російського інтернет-видання «Русская планета» Павло Нікулін.

8 березня

Російські військові захопили український прикордонний пропускний пункт Щолкіно на мисі Казантип. У той же день в м. Сімферополі «кримська самооборона» захопила Республіканський військовий комісаріат, а по автомобілях активістів був відкритий вогонь.

9 березня

КПП і деякі об’єкти частини А1387, яка охороняла аеродром, захопили військовослужбовці без розпізнавальних знаків.




9 березня 2014 р. були відключені від транслювання всі українські телеканали на території Криму, а 29 червня — й у кабельному мовленні (серед них «Інтер», «1+1», «СТБ», «5 канал», мовлення ТРК Міноборони України «Бриз»).




У селищі Чорноморське російські військовослужбовці захопили українську прикордонну заставу, а в м. Сімферополь прибула колона з декількох десятків військових вантажівок, в яких знаходилися російські військові без розпізнавальних знаків.

10 березня

Російські військові захопили окрему ракетну технічну частину в Чорноморському і військову частину А-2 904 в Бахчисараї.

11 березня

Верховна рада АР Крим та міська рада м. Севастополя на своїх сесіях ухвалили Декларацію незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.




На мисі Тарханкут російські солдати прорвалися на територію українською радіолокаційної роти. Російські військовики та проросійські активісти здійснили спробу захоплення складу з боєприпасами у місті Інкерман.

13 - 14 березня

Російські військові і члени «кримської самооборони» заблокували територію військової бази в Інкермані

15 березня

Біля селища Стрілкове (Арабатська стрілка, Генічеський район, Херсонська область) о 13:30 з гелікоптерів Мі-8 висадився десант російських військ. Вони висадились в тилу розташування українських прикордонників при підтримці 4-х вертольотів і 3-х бойових броньованих машини та зайняли позиції поблизу газорозподільної станції.




Захоплені об’єкти Прикордонної служби України в селищах Масандра і Гурзуф.

Через Керченську переправу був доставлений зенітно-ракетний дивізіон у складі чотирьох батарей.



16 березня

«Кримський референдум» відбувся в умовах присутності військових іноземної держави тобто в умовах окупації.


Хроніка спротиву окупації
З початку окупації мітинги та акції проходили щоденно в різних місцях Криму. Постійним місцем акцій протесту став парк Шевченка в місті Сімферополі. Також проходили постійні пікети біля блокованих військових частин. Часто перед «зеленими чоловічками» та так званою «самообороною» ставали жінки та люди похилого віку.

З розповіді свідка подій А. Щекуна



«Перша акція, яку ми організували, була нечисленною. Зібралося всього осіб 40, і то їх було дуже складно організувати. У нас серед самих учасників точилася дискусія, чи є це доцільним. Але дивлячись, що проходять тільки мітинги на підтримку приєднання Криму до Росії, ми вирішили розпочати свої акції. З кожним днем на мітингах проти окупації збиралося все більше людей, які долали страх і виходили на вулиці»


26 лютого

Мітинг біля Верховної Ради Автономної республіки Крим – біля 15 тис. кримських татар та українських активістів та до 3 тисяч проросійських учасників. Результат протистояння – десятки поранених та двоє загиблих.

3 березня

Акція протесту жінок біля аеропорту Бальбек.

5 березня

У м. Сімферополі група молодих дівчат провела пікет на підтримку військовослужбовців Збройних сил України біля штабу військ берегової оборони Військово-морських сил України. На них напали проросійські активісти.




У м. Бахчисарай пройшов пікет проти вторгнення російських військ до Криму.

6 березня

Протести проти окупації пройшли по всьому Криму.

7 березня

Антивоєнна акції біля пам’ятника Тарасу Шевченку в м. Сімферополі.

8 березня

Мітинг проти війни та окупації, за мир і єдність України у м. Сімферополі, містяни, які протестували проти військової агресії Росії, зібралися в центрі міста – біля кінотеатру – і пройшли маршем до військової частини, розташованої на вулиці Карла Маркса.




Загальнокримська акція «Жінки Криму за мир», в якій взяли участь понад 15 тисяч кримчанок.

9 березня

Мітинг в окупованому Сімферополі, присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка.

10 березня

Акції протесту кримських татар проти військової агресії Росії проходили на території всього Криму.

11 березня

Проукраїнський мітинг у м. Сімферополь.

13 березня

Учасниці акції, представниці руху «Жінки Криму за МИР», провели в м. Сімферополі мовчазну акцію на підтримку свободи слова. Дівчата заклеїли собі роти синьою стрічкою, а в руках тримали чисті плакати без єдиної літери.

14 березня

У різних частинах Криму вздовж основних доріг пройшли мирні акції у формі пікетів проти референдуму, призначеного на 16 березня.

18 березня

Поховання Решата Аметова. На похорон прийшли тисячі кримчан.

Після того, як відбувся «референдум» (16 березня 2014 р.) про статус Криму, масові акції проти російської агресії вже не проводилися, учасники руху проти окупації переважно зосередилися на допомозі українським військовим та їх сім’ям, вивезенні їх на материк. Але спротив не зупинився …




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал