Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять



Сторінка1/4
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.64 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет

Кафедра новітньої історії України



ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Програма навчального курсу і

методичні рекомендації

для підготовки до семінарських занять

студентів неісторичних спеціальностей

Львів2012
Історія України: Програма курсу і методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять студентів неісторичних спеціаль-ностей / Уклала Г. А. Боднар.  Львів, 2012.  44 с.


Укладач:

Боднар Галина Анатоліївна  кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка.


Рецензенти:

Патер Іван Григоровичдоктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.


Сеньків Михайло Васильович  доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії України Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.


Затверджено та рекомендовано до друку на засіданні

кафедри новітньої історії України 31 серпня 2012 р.,

протокол № 1

© Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012

© Галина Боднар, укладач, 2012
Навчальна дисципліна «Історія України» в системі підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр для неісторичних спеціальностей є нормативним загальноосвітнім курсом. Загальний обсяг годин курсу «Історія України» – 3 кредити (108 годин), у тому числі 54 години аудиторних занять (28 годин лекційних і 26 годин семінарських занять) та 54 години самостійної роботи.

Програма навчального курсу «Історія України» охоплює ключові процеси/явища, які відбувалися на землях України від найдавніших часів до наших днів, поділених за проблемно-хронологічним принципом на три модулі: «Історія України від найдавніших часів до кінця ХVIІI ст.», «Історія України кінця ХVIІI – початку ХХ ст.», «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.». Зміст історичного матеріалу, вміщений у програмі, ґрунтується на наступних засадах: 1). безперервність (тяглість) історичного процесу трактується як природний процес (заселену без перерви територію) з акцентом на вивченні українського етносу як серцевини титульної нації та всіх без винятку спільнот на українській території як невід’ємної складової історії України; 2). приділення рівномірної уваги політичній, соціальній, економічній історії, розвитку культури і духовної сфери населення українських земель у різні історичні епохи та політичні утворення; 3). зважаючи на те, що історія України наповнена конфліктами і що в цих конфліктах українці не раз воювали одні з одними (насамперед у ХХ ст.), відмова від однобічного трактування історичних подій і пошуку «правильних» позицій, акцент на існуванні різних світоглядних моделей, різного бачення патріотичного обов’язку, відмінних переконань, які заслуговують на розуміння; 4). ідея самодостатності розвитку українського народу, його внеску в розвиток держав, до складу яких входила українська територія.



Мета навчального курсу  розкрити вузлові теми/проблеми історії України від найдавніших часів до наших днів, відтворивши цілісну картину історичного процесу на українських землях. Набуті знання допоможуть студентам краще орієнтуватися у сучасних суспільно-політичних процесах, що відбуваються в Україні, сприятимуть формуванню політичної культури й гуманітарних цінностей.


Основні завдання курсу:

  • Сконцентрувати увагу студентів на найважливіших темах/проблемах історії України.

  • Активізувати підставові фактографічні знання студентів з історії України, здобуті у середній школі.

  • Ознайомити студенів з основними здобутками українсь-кої та зарубіжної історичної науки щодо трактування порушених тем/проблем, характеристики історичних постатей.

  • Формувати уявлення цілісності та неперервності історичного процесу.

У результаті вивчення курсу студент володітиме необхідними знаннями політичної, соціальної, економічної історії, розвитку
культури і духовної сфери населення українських земель у різні історичні епохи й державні утворення (княжий період в історії України, в складі Великого князівства Литовського, Польського королівства та Речі Посполитої (ХІV – початок XVІІ ст.), Козацька революція середини ХVII ст., Гетьманщина в другій половині ХVII – ХVIIІ ст., у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій кінця XVIII – початку ХХ ст., Українська революція 1917–1920 рр., Радянська Україна в 20–30-х роках ХХ ст., західноукраїнські землі в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини в міжвоєнний період, Україна в Другій світовій війні, Радянська Україна в 50–80-х роках ХХ ст., в умовах проголошення і утвердження державної незалежності (1991–2012 рр.)); основних здобутків української та частково зарубіжної історичної науки.
За результатами лекційних та семінарських занять студент

зможе набути умінь:



  • Відтворювати хронологічну послідовність історичних подій; співвідносити в часі процеси, які відбувалися на українських землях із загальноєвропейськими.

  • Показувати на історичній карті території розселення українців, територіальні зміни, що мали місце, і співставляти їх із сучасними кордонами України.

  • Пояснювати політичні, соціальні, культурно-духовні процеси на території України в княжий період.

  • Характеризувати політичне становище українських земель в складі Великого князівства Литовського, Польського королівства та Речі Посполитої (ХІV – початок XVІІ ст.), описувати явища культурного, релігійного, соціального та економічного життя.

  • Визначати причини, перебіг та наслідки Козацької революції середини ХVII ст.; характеризувати розвиток Гетьманщини в другій половині ХVII – ХVIIІ ст., суспільну значущість історичних подій того часу.

  • Аналізувати політико-адміністративний устрій, соціальну структуру й етнічний склад населення, економічний розвиток українських земель у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій кінця XVIII – початку ХХ ст.; перехід від традиційного до індустріального суспільства.

  • Характеризувати ідеї, діяльність осередків і діячів українського «національного відродження» кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.; інституційний розвиток та ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ ст.

  • Аналізувати події Української революції 1917–1920 рр., причини невдач та наслідки.

  • Пояснювати суспільно-політичні, економічні, соціально-культурні процеси на українських землях у складі Радянської України, Польщі, Румунії та Чехословаччини в міжвоєнний період.

  • Аналізувати події Другої світової війни 1939–1945 рр. на території України, політику німецького окупаційного режиму та діяльність руху опору, процес становлення сучасних кордонів України.

  • Описувати явища суспільно-політичного, економічного, культурного життя українців в радянській державі в 50–80-ті роки ХХ ст.

  • Аналізувати розвиток України наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., порівнювати ідеї та цінності минулого з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців.



ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
Тема 1. Протослов’янський період в історії України.

Київська і Галицько-Волинська держави.

Періодизація історії України. Найдавніше населення. Трипільська культура. Населення українського степу. Кіммерійці. Скіфи. Грецька колонізація. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Давні слов’яни в першій половині першого тисячоліття. Черняхівська культура. Писемні джерела до історії давніх слов’ян.

Словяни на території України в V–ІХ ст. Територія, етнічний склад населення. Централізаційна політика київських князів у X – першій половині XI ст. Органи управління. Адміністративні і релігійні реформи. Причини наростання місцевого сепаратизму та княжих міжусобиць. Роль Руської держави в міжнародних відносинах середньовічної Європи. Перетворення централізованої Руської держави у федерацію (конфедерацію) земель-князівств. Політичні підсумки Любецького з’їзду. Перерозподіл владних функцій між київським і місцевими князями в другій половині XII – у першій половині XIII ст. Інститут київського старійшинства. Вплив зовнішніх чинників на політичний розвиток руських князівств (половецька загроза, монгольські завоювання). Влада і суспільство в Київські Русі. Соціальні верстви.

Об’єднавча політика князя Романа Мстиславовича. Боротьба галицько-волинських володарів за утвердження самодержавства. Соціальні відносини. Політичний феномен галицького боярства. Зовнішні впливи на політичну ситуацію у Галицько-Волинській державі (Польща, Угорщина, Золота Орда). Внутрішні реформи і зовнішня політика Данила Романовича. Коронація 1253 р. Культурне життя у Київській і Галицько-Волинській державах. Християнізація. Літописання. «Повість минулих літ». «Руська правда». «Галицько-Волинський літопис». Будівництво й оздоблення храмів.

Тема 2. Українські землі в складі Великого князівства

Литовського, Польського королівства та Речі Посполитої

(ХІV – початок XVІІ ст.).

Відновлення руських удільних князівств у складі Великого князівства Литовського, Руського та Жемантійського. Політика Гедиміновичів. Зміни політичного статусу та адміністративно-територіального устрою українських земель у ХV – першій половині ХVІ ст. Вплив литовсько-польських уній на суспільно-політичні процеси. Політика польського уряду на українських територіях та її наслідки. Втрата автономних прав українських земель після Люблінської унії 1569 р. Річ Посполита. Соціально-економічні процеси на українських землях у ХІV – початку ХVІІ ст. Українські міста.

Церковні відносини на українських землях у ХІV – першій половині ХVII ст. Реформація й контрреформація та її вплив на розвиток релігійних стосунків в Україні. Поширення ідей протестантизму. Причини кризовою стану православної церкви у ХVІ ст. Берестейська унія та її значення в історії українського народу. Реформи Петра Могили.Братства та їх роль у розвитку української культури XVI–XVIII ст.

Тема 3. Козаччина. Козацька революція середини ХVII ст.

Суспільно-політичний феномен українського козацтва. Витоки козацтва. Чинники формування і перетворення козацтва в провідну верству українського суспільства. Запорізька Січ. Військове мистецтво козаків. Участь козацьких військ у військових кампаніях Речі Посполитої та інших європейських держав (друга половина ХІV – перша половина ХVII ст.). Боротьба козацтва за самоутвердження. Реєстрове козацтво. Перші конфлікти з владою. Петро Сагайдачний. Козацькі війни 2030-х років ХVІІ ст.

Передумови Козацької революції середини ХVII ст. Хронологічні рамки. Зборівський і Білоцерківський мирні договори. Козацька держава. Модель влади. Становлення політичної системи. Кристалізація полково-сотенного устрою. Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування нової української еліти на основі провідної ролі козацтва та частини шляхти, що підтримала українську революцію. Становище церкви. Міщанство. Переяславська рада та укладення Березневих статей. Значення революції середини XVII ст. в історії України та Східної Європи.

Тема 4. Гетьманщина в другій половині ХVII – ХVIIІ ст.

Причини та характер громадянської війни («Руїни») 6080-х років ХVII ст. Основні угрупування козацької старшини. Гетьманство І. Виговського. Укладення Гадяцького договору. Основні віхи правління: Ю. Хмельницького, П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного. Характеристика договорів з Москвою та Польщею. Польсько-російські домовленості та поділ
українських земель. Козацтво Правобережної України останньої чверті
XVIIпочатку XVIII ст. Запорізька Січ в політичній боротьбі двох берегів Дніпра.

Гетьманщина на зламі XVIIXVIIІ ст. Спроба І. Мазепи звільнити Україну від московської зверхності. Полтавська битва. Діяльність П. Орлика та його Конституція. Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобожанщини та Запорізької Січі. Обмеження української державності в роки правління І. Скоропатського. Протистояння Першої Малоросійської колегії з українським урядом на чолі з П. Полуботком. Гетьманство Д. Апостола. «Правління гетьманського уряду». Нереалізовані можливості: К. Розумовський. Друга Малоросійська колегія: поступова ліквідація залишків української автономії. Відміна полково-сотенного устрою на Слобожанщині і запровадження російського адміністративно-територіального устрою. Знищення Запорізької Січі. Функціонування Православної та Греко-католицької церков. Розвиток української культури у XVIII ст. Епоха Просвітництва як культурно-політичний контекст української історії ХVIIІ ст. Українське бароко.

Тема 5. Українські землі в складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій у кінці XVIII – на початку ХХ ст.: політична система, етносоціальна структура населення і

економічний розвиток.

Поділи Речі Посполитої. Завершальна фаза інтегрування українських земель до складу Російської імперії. Включення Південної України та Криму. Правобережна Україна. Адміністративно-територіальний устрій України у складі Російської імперії. Самодержавство як політична система. Реформи 1860–1870-х років у Російській імперії. Державна служба в українських губерніях Російської імперії: чиновницький апарат у відносинах з центральною владою і місцевим населенням. Наддніпрянська Україна як об’єкт міжнародної політики. Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 р. Ментальність і соціальна поведінка українських селян. Індустріалізація: економічний і соціальний аспекти. Міста підросійської України. Етнічний склад населення Наддніпрянської України. Російська колонізація України. Поляки на Правобережній Україні.

Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Австрійської монархії. Реформи «освіченого абсолютизму». Організація державної влади. Формування австрійського бюрократичного централізму. Конституційні реформи 1860-х років. Утвердження принципу автономії «коронних країв». Організація місцевого самоуправління. Образ австрійської влади в українській громадській думці. Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 р.). Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 р. Ремісниче виробництво і початки індустріалізації. Польське населення Галичини й Буковини.

Тема 6. Українське «національне відродження» кінця

XVIII – першої половини ХІХ ст.: ідеї, діячі, осередки.

Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи. Принцип суверенітету нації. Вплив німецького Романтизму на розвиток українського національного руху. Наступність козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 р. Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ ст. Політичні настрої автономістів та «Історія Русів». Між «малоросійським» і «великоросійським» патріотизмом. Таємні організації в громадсько-політичному житті України (масонський рух). Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості Івана Котляревського і Тараса Шевченка. Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Альманах «Русалка Дністрова». Кирило-Мефодіївське товариство. Російські і польські революційні рухи 2030-х років ХІХ ст. Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства. «Українське питання» у баченні російської та австрійської влади й громадськості.



Тема 7. Інституційний розвиток та ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ ст.

Рух хлопоманів. Громадівські гуртки 1860-х років. Стара Київська громада. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху (Валуєвський циркуляр, Емський указ). Братство тарасівців. Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні. Створення Революційної української партії.

Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії. Головна Руська Рада. Народовецькі громади. Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Редакційні осередки газет «Слово» та «Діло». Утворення українських політичних партій у Галичині: Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія, Українська соціал-демократична партія. Польсько-українська угода 18901894 рр. Національно-політичні орієнтації українського суспільства на Буковині й Закарпатті. «Українське питання» в політиці австрійської влади.

Концептуалізація національної історії: історичні погляди М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Світогляд, історіософія та ідеологія П. Куліша. Політичні ідеї М. Драгоманова. Національно-політичні орієнтації українського суспільства в Галичині, на Буковині й Закарпатті: русофільство («москвофільство»), полонофільство, українофільство. Філософський світогляд Івана Франка.



Тема 8. Україна на початку ХХ ст. Українська революція

1917–1920 рр.

Модернізація українського суспільства на початку ХХ ст. Перша світова війна та Україна. Воєнні дії на українських землях у 19141916 рр. Ставлення українського населення та політичних партій до воєнного конфлікту. Союз визволення України. Головна українська рада. Загальна українська рада: проблема консолідації національно-демократичних сил. Українська політична діяльність у Відні.

Теоретико-методологічні та історіографічні проблеми історії Української революції. Причини і характер революції. Українська революція за часів Центральної Ради. Організація управління в УНР доби Центральної Ради. Еволюція державницьких ідей в універсалах Української Центральної Ради. Брестський договір. Гетьманський переворот і тимчасова перемога консервативних сил. Гетьман П. Скоропадський. Державна модель гетьманату: структура владно-управлінських інститутів. Внутрішня політика і зовнішньополітичний курс. Падіння гетьманату. Відновлення УНР за часів Директорії. Державотворчий процес в УНР доби Директорії. Західноукраїнська Народна Республіка. Розбудова державних структур ЗУНР. Польсько-українська війна 19181919 рр. Акт злуки. Трансформація революційних процесів у воєнне протиборство за владу в Україні. Причини поразки, історичне значення й уроки української національно-демократичної революції.

Тема 9. Радянська Україна в 20–30-х роках ХХ ст.

Повоєнні договори та поділ українських земель. Паризька мирна конференція. Вступ Радянської України до СРСР. Структура державної влади в умовах формування тоталітарного ладу. Еволюція радянської політичної системи.

Зміни в політико-адміністративному устрої. Організація управління. «Кадри вирішують все».

Внутрішньополітична нестабільність і соціально-економічна криза початку 20-х років ХХ ст. Перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики: причини, сутність та особливості. Господарство України за умов непу. Центральне планування та індустріалізація: мета, завдання, особливості, соціально-економічні наслідки. Суцільна колективізація сільського господарства. Розкуркулення. Голодомор 1932–1933 рр. Демографічні наслідки голодомору. Зміни в українському селі. Урбанізація.

Культурні процеси в Україні доби тоталітаризму. Політика «коренізації» (українізації). Повернення політичних емігрантів. Українізація в освіті. Наслідки українізації. Утвердження тоталітарного режиму. Масові репресії, політичні судові процеси. Антирелігійна політика. Національні меншини в Радянській Україні.

Тема 10. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період.

Розподіл західноукраїнських земель між Польщею, Румунією і Чехословаччиною. Включення Східної Галичини і Західної Волині до складу Польської держави. Організація управління в українських землях ІІ Речі Посполитої. Центральні органи адміністрації. Територіальна адміністрація. Офіційна польська політика в «українському питанні». Соціально-економічне становище українського населення. Діяльність українських політичних партій та організацій. Організація українських націоналістів. Культурне і релігійне життя. Греко-католицька церква. А. Шептицький.

Анексія Північної Буковини і Бессарабії Румунією. Організація управління в українських землях королівської Румунії (1918–1940 рр.). Статус українських земель в адміністративно-територіальній структурі королівства. Національна політика Румунії та її втілення місцевими органами влади й управління. Закарпаття у складі Чехословаччини. Державний устрій Підкарпатської Русі – Карпатської України. Проблема самовизначення і розв’язання питання про державну належність Закарпаття. Стан економіки краю. Державно-правове становище Підкарпатської Русі в Чехословацькій республіці. Розбудова політичних партій та їх участь у парламентських виборах. Від здобуття автономії Підкарпатської Русі до проголошення незалежної Карпатської України. А. Волошин. Окупація краю Угорщиною.

Тема 11. Україна в Другій світовій війні. 1939–1945 рр.

Україна на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 – червень 1941 рр.). Пакт Молотова–Ріббентропа і українські землі. Похід Червоної армії в Західну Україну. Приєднання Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу Української РСР. Радянізація Західної України. Репресії і депортації.

Початок німецько-радянської війни. Поразки Червоної армії та їх причини. Німецький окупаційний режим в Україні. Система управління окупованими територіями України (1941–1944 рр.). Плани нацистського керівництва. Дистрикт «Галичина». Райхскомісаріат «Україна». Рух опору на українських землях. Радянський підпільний і партизанський рух. Націоналістичні збройні формування. Створення та бойові дії Української повстанської армії. Р. Шухевич. Звільнення території України від німецьких військ. Українське питання наприкінці війни (19431945 рр.). Підсумки Другої світової війни для України.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал