Методичні рекомендації для освітньої галузі «мистецтво»



Скачати 188.72 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір188.72 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Оксана ТОМЕЦЬКА,

завідувач кабінету художньої культури

Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «МИСТЕЦТВО»

(предмети художньо-естетичного циклу)
У 2013-2014 навчальному році в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін. Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” (так відповідно до нового Державного стандарту називаються тепер предмети художньо-естетичного циклу) є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження. Мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.

Основними освітніми завданнями освітньої галузі є:



  • оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;

  • формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;

  • збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва;

  • формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів;

  • виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

Таким чином, новий зміст освітньої галузі передбачає цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шляхом опанування різних видів мистецтва і координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів полікультурного і поліхудожнього образу світу.

Змістовими лініями освітньої галузі є музична, образотворча, культурологічна.

В основній школі зміст освітньої галузі спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.

У старшій школі зміст освітньої галузі “Мистецтво” спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

Сучасне мистецьке навчання ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, навчальних планах, програмах.

Навчання у початковій школі

Нагадуємо, що у початковій школі вже другий рік відбувається впровадження нових навчальних програм, створених відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 р. Відповідно, вивчення мистецьких дисциплін у 1-2 класах здійснюватиметься за новими навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспорту (наказ № 1050 від 12.09.2011 р.), що розміщені на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та видруковані у видавництві «Освіта» (2012 р.) і фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№ 1-4 за 2012 рік).



  • «Музичне мистецтво» (авт. Л.Хлєбнікова, Дорогань Л. О., Івахно І. М., Кондратова Л. Г., Корнілова О. В., Лобова О. В., Міщенко Н. І.);

  • «Образотворче мистецтво» (авт. Шмагало Р.Т. Марчук Ж.С. , Вачкова І.Б., Чорний О. В., Гнатюк М. В.);

  • «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О. М.).

Наголошуємо, для вчителів, які працюватимуть з учнями 3-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що у 2013-2014 навчальному році опановуватимуть галузь «Мистецтво» за навчальними програмами 2006 р. в. (К.: Початкова школа, 2006):

  • «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Бєлкіна Е.В., Оніщенко О.І., Очеретяна Н.В., Рагозіна В.В.);

  • Музика (авт. Ростовський О.Я., Хлєбнікова Л.О., Марченко Р.О.);

  • «Музика» (авт. Лобова О.В.);

  • «Образотворче мистецтво» (авт. Любарська Л.М., Вовк Л.В.).

Відповідно до нових навчальних програм, для забезпечення навчального процесу створено нові навчально-методичні комплекти (підручник, робочий зошит) відповідно для кожного класу і з кожного навчального предмета:

  • «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В.; вид-во «Генеза»);

  • «Музичне мистецтво» (авт. Аристова Л.С., Сергієнко В.В.; вид-во «Освіта»;

  • «Музичне мистецтво» (авт. Лобова О.В.; вид-во «Школяр»);

  • «Образотворче мистецтво» (авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В.; вид-во «Освіта»);

  • «Образотворче мистецтво» (авт. Трач С.К., Резніченко М.І.; вид-во «Навчальна книга - Богдан».

У підручниках уміщено основний навчальний (текстовий та ілюстративний) матеріал, який учні мають опанувати на уроках. У 2013-2014 навчальному році нові підручники отримають учні 2 класу. Кожен із підручників повністю реалізує вимоги навчальної програми та має свої особливості. Підручники дозволять учителю, який творчо працює з класом, застосовувати свої методичні прийоми, використовуючи при цьому довідкові матеріали. Наголошуємо, що робота з підручником повинна бути одним із видів діяльності учнів на уроках мистецьких дисциплін.

У 2013-2014 навчальному році з метою пробудження й поглиблення в учнів початкової школи інтересу до художнього пізнання через різноманітні форми мистецької діяльності; розкриття внутрішнього потенціалу кожного учня, незалежно від рівня його мистецьких здібностей; виховання впевненості у власних можливостях пізнавати навколишній світ і мистецтво, створюючи власні інтерпретації творів; релаксації як забезпечення емоційного комфорту дитини з предметів художньо-естетичного циклу, для учнів 1-4 класів, вводиться мотиваційна шкала оцінювання, тобто оцінювання без балів.

Об’єктами перевірки та оцінювання (мотиваційними критеріями) у процесі навчання мистецьких дисциплін є:

– інтерес до уроків художньо-естетичного циклу та мистецтва загалом;

– спрямованість діяльності на сприймання, пізнання творів та власну творчість;

– самовідчуття спроможності й повновартості себе та інших у реалізації художніх потреб, що вирішальною мірою залежить від мудрості й розважливості вчителя;

– ініціативність, що передбачає свободу творчого виявлення, активне включення у творчий процес на уроках, прагнення застосування набутого досвіду в позаурочний час.

Звертаємо увагу на те, що, відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОНмолодьспорту № 572 від 10.06.2011 р.), на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог Державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової навчального плану.

Із метою підвищення якості навчання предметів художньо-естетичного циклу в початковій школі під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).

Відповідно до зазначеного вище листа Міністерства освіти і науки у 1-4 класах із предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.
Навчання у основній і старшій школі

У новому навчальному році розпочинається поступовий перехід основної школи на новий зміст освіти, визначений Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою КМУ № 1392 від 23 листопада 2011р.)



Звертаємо увагу, що, відповідно до нових Типових навчальних планів, затверджених наказом МОНмолодьспорту № 409 від 03.04.2012 р., освітня галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" або інтегрованим курсом "Мистецтво", рішення про що приймає загальноосвітній навчальний заклад.

У 2013-2014 навчальному році на новий зміст навчання (нові програми) переходять учні 5 класів. Для п’ятих класів чинності набуває програма «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Соцька, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова), яка розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua) та видрукована у фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№ 1-2 за 2013 рік).

Структура програми «Мистецтво» забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Програма складається з блоків відповідно до навчальних предметів: «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво», що може читатись як альтернативний курс із розрахунку 2 години на тиждень (відповідно до вимог програми).

Програма побудована за тематичним принципом. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми. У кожному з блоків програми висвітлено зміст і вимоги кожного з навчальних предметів освітньої галузі, а також визначено компетентності, яких діти набувають на кінець кожного навчального року відповідно з кожного навчального предмета.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Відповідно до нової програми створені підручники нового покоління. Зокрема, Міністерством рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів такі підручники для 5 класу:



  • «Мистецтво» (інтегрований курс) (авт. Л. Масол; вид-во «Світоч»);

  • «Музичне мистецтво» (авт. Л. Масол, Л. Аристова; вид-во «Сиция»);

  • «Музичне мистецтво» (авт. Л. Кондратова; вид-во «Навчальна книга - Богдан»);

  • «Образотворче мистецтво» (авт. Л. Масол, Калініченко; вид-во «Сиция»);

  • «Образотворче мистецтво» (авт. С. Железняк, О. Ламонова; вид-во «Генеза»).

Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів із поглибленим вивченням окремих предметів (додатки № 3, 4, 5, 8 до наказу МОНмолодьспорту № 409 від 03.04.2012 р. «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня») на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година з інваріантної складової. Проте з метою повної реалізації вимог освітньої галузі «Мистецтво» Державного стандарту рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової навчального плану.

Учні 6-8 класів у 2013-2014 навчальному році продовжуватимуть навчатися за навчальними програмами «Музичне мистецтво. 6-8 класи» (авт. Б.Фільц та ін.), «Образотворче мистецтво. 6-7 класи» (авт. Е. Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua), «Мистецтво. 6-8 класи» (авт. Л. Масол та ін. ) (вид. «Перун», 2005 р.).

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» (авт. Л. Масол, Н. Миропольська; вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі. Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН № 1/9-55 від 27.01.2009 р.), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Із художньої культури у 2013/2014 навчальному році учні 9 класу працюватимуть за одним із трьох підручників: авт. Л. Масол; авт. Л.Климова; авт. Н. Назаренко та ін.

Учні 10-11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня «стандарт», «академічного» та «профільного» рівнів (авт. Л. Масол, Н. Миропольська), що міститься у «Збірнику програм із художньо-естетичного циклу для 5-11 класів) (вид. «Перун», 2005 р.); «Збірнику програм для профільного навчання» (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua).

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.

Уроки предметів художньо-естетичного циклу доцільно будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає насамперед у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва. Окрім того, цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим. Також необхідно ретельно слідкувати за темпом уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати навчальний матеріал.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів із дисциплін художньо-естетичного циклу у 5-8 класах може проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Нагадуємо, що примусове виконання учнями письмових домашніх завдань, написання рефератів тощо є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності, недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями. Навчання художньої культури повинне базуватися на положенні: «Головне – не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду». Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема інноваційних художньо-педагогічних технологій - інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно зорієнтованого навчання головне завдання учителя – зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів слід ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів. Крім того, у старшій профільній школі важливим є завдання професійної орієнтації учнів. Для цього слід у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» із метою реалізації й перевірки здібностей учнів. Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика та ін.) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Безумовно, кожен педагог зможе самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань.

У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час Державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) із поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства. Підготовкою до успішного складання Державної підсумкової атестації може бути системне застосування на уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для Державної підсумкової атестації – завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпретація мистецьких творів, створення міні-проектів.

Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва і мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом МОНмолодьспорту № 329 від 13.04.2011 р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу МОН № 496 від 03.06.2008 р. «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться. Тематична атестація проводиться двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Тематичне оцінювання проводиться і виставляється на основі поточного. Деякі теми програм з музики (музичного мистецтва) розраховані на вивчення впродовж семестру. У цьому випадку, з метою узагальнення вивченого, та згідно з інструкцією до ведення журналів, доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. У випадку сумнівів у виставленні тематичної оцінки можливо додаткове усне опитування або проведення моніторингу знань (запропонованих у збірниках для Державної підсумкової атестації завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпретацію мистецьких творів, захист власних проектів). Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета “Музичне мистецтво” мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну) тощо). З предмета “Образотворче мистецтво” домашніми завданнями можуть бути спостереження за кольорами, формами, перспективними змінами в просторі, аналіз колориту, орнаментів, природних форм, фактури, текстури, характеру тощо; добір зразків зображень до теми (графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, дизайн, фото), добір асоціативного ряду, тла, природних матеріалів тощо для майбутньої композиції, виконання проекту та ін. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки, підготовка до презентації, аналіз традиції, створення імпровізації (візуальної, вокальної, інструментальної, ритмічної, мелодичної).

Допрофільна підготовка учнів

та поглиблене вивчення предметів галузі «Мистецтво»

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність.

Важлива роль у допрофільній підготовці відводиться факультативним курсам та курсам за вибором, що реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом.

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін – запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо.

Для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного і художнього профілю підготовлені збірники програм із профільних предметів (вид. «Ранок», 2009 р.). До збірника програм музичного профілю увійшли програми профільних предметів: музична грамота і сольфеджіо, хоровий та сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, музичний інструмент. Збірник програм художнього профілю складають програми з рисунку, живопису, композиції, комп’ютерної графіки, ліплення, художньої праці.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.



Із новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує нові навчальні програми, інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітньої галузі «Мистецтво» в шкільному навчально-виховному процесі.

Результатом навчання учнів у школі в галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалася мистецька освіта попередніх десятиліть, а також система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей - важливих складових естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватися у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал