Методичні рекомендації для написання курсових робіт



Скачати 115.33 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації09.05.2017
Розмір115.33 Kb.

Методичні рекомендації для написання курсових робіт
Вступ
Науково-дослідна робота є важливою складовою підготовки високо кваліфікованих фахівців у вищих навчальних закладах. Вона включає в себе два елементи: 1) засвоєння методики організації науково-дослідної роботи, 2) робота над науковим дослідженням під керівництвом професорів та викладачів. Наукова робота проводиться в межах навчально-виховного процесу та поза межами навчального процесу через участь в роботі
Студентського наукового товариства. Важливим напрямком науково- дослідної роботи в межах навчально-виховного процесу є написання і захист курсових та дипломних робіт.
Курсова робота - це самостійне, навчально-наукове дослідження студента. У процесі написання роботи під керівництвом викладачів кафедри студенти опановують методи та набгають вміння проведення наукового дослідження. Написання курсової роботи має допомогти формуванню творчого мислення студента, перевірити навички збирання, аналізу та
інтерпретації джерел й літератури, вміння формулювати висновки та пропозиції.
Успішне проведення наукового дослідження та написання курсових робіт залежить від чіткого дотримання основних вимог, що ставляться до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня робіт, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також їх оформлення.
Теми курсових пропонуються студентам відповідно до наукової тематики кафедри, з урахуванням наукових зацікавлень студентів.
При оцінюванні курсові роботи комісія враховує дотримання вимог оформлення роботи, якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, вміння захистити сформульовані положення та висновки.
Роботи оформленні з порушенням державних стандартів і встановлених вимог можуть бути недопущенні до захисту. Невідповідність в оформленні курсової роботи може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи.
Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє
вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у роботі над дипломною роботою і дисертацією.
РОЗДІЛ 1
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Перед початком виконання курсової роботи студент має ознайомитись з основними вимогами щодо написання курсових робіт. Крім цього кожен етап виконання курсової роботи має узгоджуватись з науковим керівником.
Для раціонального використання часу при написані курсової роботи слід дотримуватись такого алгоритму:

вибір теми;

визначення об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження;

підбір, аналіз джерел та літератури з теми:

складання попереднього плану;

написання вступу;

встановлення фактів та їх узгодження;

формулювання висновків і рекомендацій;

оформлення списку використаних джерел та додатків;

написання основного тексту роботи;

підготовка до захисту курсової роботи.
У сучасній методології прийнято виділяти такі етапи наукового
дослідження:
1.
Підготовчий етап.
2.
Інформаційний етап.
3.
Етап реконструкції.
4.
Аналітичний етап.
5.
Наративний етап.

Пі дготовчий ета п розпочинаєтьс я з вибору тем и. Тему курсової роботи студенти обирають самостійно із запропонованого кафедрою переліку. Теми відповідають тематиці наукових досліджень кафедри. До остаточного затвердження тематики можливим є корегування теми відповідно до пропозицій студентів. Це дозволяє стимулювати творчій пошук та самостійність наукового дослідження. Після визначення теми дослідження має бути обґрунтовано дослідницьке завдання. Тобто визначено об’єкт та предмет дослідження, а також гіпотеза.
Об’єктом дослідження є предметне поле дослідження, частина об’єктивної реальності, що вивчається Предмет дослідження — це те, що безпосередньо буде досліджене у роботі. Таким чином, предмет дослідження
є вужчим, ніж об’єкт.
Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Мета передбачає те, що слід зробити в ході дослідження. Конкретизація мети дослідження відбувається шляхом окреслення конкретних завдань (від 5 до
10). Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними джерелами та літературою з теми курсової роботи.
По шу ки та вивчення літе ратури. Після визначення теми та дослідницького завдання розпочинається інформаційний етап дослідження.
Робота над курсовою роботою розпочинається з відділу каталогів та залу періодики. Студенти Херсонського державного університету передусім мають орієнтуватися на каталог та читальні зали бібліотеки університету, а також фонди Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. О.Гончара. Для студентів, які працюють над курсовими роботами з релігієзнавчої проблематики, є корисним знайомства з місцевими представництвами відповідних релігійних громад.
Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні
розділи свого дослідження.
При роботі з науковою літературою та документами студентам рекомендується робити нотатки. Нотатки виконують на окремих картках.
Картки дозволяють створити робочу картотеку, яку досить легко поповнювати і контролювати. Картки можна розташовувати або за алфавітом, або за основними питаннями, що розкривають зміст роботи.
Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам стандарту 7.1—84. Крім основних відомостей про видання на картках поміщають анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається. Складену з теми роботи картотек) необхідно дати на перегляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або включити до неї.
Зібраний матеріал потребує сортування і критичної оцінки. Починаючи дослідження варто познайомитись з найновішою літературою з даної теми.
Новіші праці, як правило, є повнішими і точнішими Крім того дослідження теми варто починати з узагальнюючих праць, які дозволять охопити проблемне поле дослідження, а відповідно більш чітко окреслити проблемні позиції, які потребують вирішення.
Окремо слід відзначити випадки, коли студентське дослідження присвячене поглядам або вченню якогось автора на основі вивчення відповідних документів. Якщо це так, то аналізуючи матеріал, будемо ділити його на наступні три групи:
1.
Джерела, тобто праці основного персонажа вашої роботи, його сучасників, біографічні документи і офіційні документи;
2.
Дослідження, тобто праці написані на цю тему на основі джерел;
3.
Допоміжна література (словники, довідники, енциклопедії).
Будь-яке дослідження ґрунтується на працях попередників. Тому проблема цитування та узагальнення посідає важливе місце при роботі з
джерелами. При виконанні дослівних виписок, які пізніше в тексті можуть стати цитатами, потрібно бути особливо обережними. Переписувати потрібно дослівно, включно з помилками і знаками пунктуації. Цитування варто звести до мінімуму і вдаватися до нього лише тоді, коли воно справді необхідне.
Цитуючи, ми повинні дотримуватися кількох формальних правил:
1.
Цитата повинна бути дослівною;
2.
Цитата не повинна бути надто довгою;
3.
Цитата повинна подаватися у лапках і супроводжуватися посиланням на джерело у примітці;
4.
Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого цитування, позначається трикрапкою...;
5.
Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках - [ ];
6.
Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються
із авторським текстом.
Перефразовування (переказування), як правило, становить матеріал для більшої частини тексту курсової роботи. Це означає, що вже на етапі нотаток студент починає писати текст своєї праці. Слід прагнути передати думку автора як найближче до оригіналу з використанням власної лексики.
Для уникнення плагіату слід дотримуватись таких підходів: виділити основні
ідеї, змінити структуру речень, використовувати синоніми або слова з подібним значенням, змінювати форми слів. При цьому наприкінці речень обов’язково мають бути посилання.
Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу або цілої авторської праці.
Працюючі над роботою, слід пам’ятати, що однією з вимог до написання роботи є її самостійність та творчість. Робота перенасичена посиланнями, запозиченнями зі статтей, підручників, монографій не може
бути позитивно оціненою. Курсова робота повинна бути написана гарною літературною мовою.
Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка “не задовільно”. Студент пише нову курсову роботу на іншу тему.
Етап реконструкції передбачає встановлення фактів. Після опрацювання різноманітних джерел та літератури постає проблема виділення достовірних фактів. Факти - основа будь-якого дослідження і тому перевірка
їхньої істинності (верифікація) невіддільна від роботи із довідковим апаратом. Перевірка достовірності інформації, яку зустрічаємо у джерелах, може вимагати різних розумових операцій. Часом найефективнішими кроками можуть бути звернення до довідкової літератури чи порівняльний аналіз відомостей, які містяться у різних документах. Важливо також вирішити, чи твердження походить із надійного джерела. Тому варто звернути увагу на репутацію джерела інформації, а також на компетентність
її автора. Додатково звертаємо увагу на те, первинним чи вторинним є джерело, на яке посилається автор. Корисно також знати, які суб’єктивні мотиви могли впливати на висновки автора (релігійні та політичні переконання, особисті та історичні обставини).
Аналітичний етап. Після встановлення істинності фактів постає питання осмислення та віднаходження зв’язків і залежностей між явищами і подіями. На цьому етапі створюється власне наукове знання. Дослідник намагається осмислити і співставити наявні в його розпорядженні факти, порівняти можливі трактування цих фактів, відстежити тенденції і закономірності. На цьому етапі студент найповніше реалізує своє право на власне розуміння феномену чи сюжету, які є темою курсової роботи.
Наративний етап. Написання і оформлення тексту курсової роботи.
Курсова робота складається з таких частин:
1.
Вступ.
2.
Основна частина (поділяється на кілька розділів).

3.
Висновки.
4.
Список використаної літератури.
5.
Додатки (у разі потреби).
Очікуваний обсяг тексту курсової роботи - 20-25 сторінок (без наукового апарату). В облікований обсяг роботи не включають список використаних джерел та додатки.
Першим кроком написання курсової роботи є складання плану дослідження. При цьому найчастіше дослідники звертаються до хронологічного або предметного виклад}' матеріалу. План курсової роботи обов’язково повинен бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом. Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант. Перед тим як друкувати з чернетки курсову роботу, її слід старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів, підрозділів, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань висновків та рекомендацій.
Структура курсової роботи включає такі основні елементи: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину, висновки, список джерел і літератури, додатки (у разі потреби).
Титуль ний арку ш Він є основним елементом будь-якої наукової роботи - курсової, дипломної чи дисертаційної. З титульного аркуша починається нумерація сторінок, хоча номер сторінки на ньому не проставляється. У курсових роботах зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента та наукового керівника, місто та рік подання роботи до захисту.
Зміст . Він відповідає планові роботи, про який йшлося вище. Єдиною відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказується лише номер початкової сторінки пункту плану (Додаток 2).
Вступ. Завдання вступної частини - зорієнтувати читача у тематиці праці, представити тему роботи і дослідницьке завдання, пояснити, чим
важливе або цікаве є звернення до конкретної теми, а також змалювати ширший історичний, суспільний чи інтелектуальний контекст, до якого належить явище що розглядається. Тому вступ має включати в себе такі компоненти: актуальність (чому тема є цікавою для дослідження), об’єкт дослідження (1 речення), предмет дослідження (1 речення), ступінь наукової розробки теми (хто досліджував цю проблематику, яких результатів досяг, що залишилось не вивченим), мета дослідження (1 речення), завдання дослідження, методи дослідження, структура роботи (вступ, кількість розділів, висновки, список джерел та літератури (кількість найменувань), загальна кількість сторінок в роботі). Рекомендований обсяг вступу - до З сторінок.
Основна частина роботи складається з розділів та підрозділів.
Завдання розділів основної частини - переконливо довести та проілюструвати головну думку автора. В основній частині автор послідовно та переконливо викладає факти, аргументи та докази, які він отримав опрацювавши відповідний масив джерел та літератури. Кожен розділ має починатись з передмови, де актуалізуються завдання дослідження, які будуть вирішенні в цьому розділі. Наприкінці розділу потрібно сформулювати висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.
Висновок має містити результати проведеного дослідження. В висновку зазначаються питання, які потребують подальшого дослідження, визначаються орієнтири на майбутнє. Дуже небажано в висновках викладати нові факти, ідеї та аргументи, які відсутні в основній частині роботи.
Висновок - це нагода наголосити на тому, що вже було сказано в основній частині роботи. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. Обсяг висновків не повинен перевищувати 1-2 сторінки.
Наукове дослідження завершується списком використаної літератури.
Ця структурна частина наукового дослідження має назву “Список джерел та літератури”.

РОЗДІЛ 2
ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на аркушах білого паперу формату А4. При друкуванні тексту роботи необхідно залишати поля таких розмірів: зліва - до 30 мм, справа - 10 мм, зверху - 20 мм та знизу - 20 мм. Текст наукової роботи набирається шрифтом з відсічками
(Times або подібним до нього) розміром 14 пунктів, лінійки розміщуються з
інтервалом 1.5 (29-30 рядків на сторінці).
Титульна сторінка: перша сторінка оформляється як титульна, на ній немає колонтитула, немає також і номера сторінки. Зразок оформлення у
Додатку 1.
Зміст. Він відповідає планові роботи, про який йшлося вище. Єдиною відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказується лише номер початкової сторінки пункту плану (Додаток 2).
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, малюнків, формул подають арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою роботи є титульний лист, на якому номер сторінки не ставиться. На наступних сторінках номери проставляються у правому верхньому куті сторінки без крапки після цифри.
Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапки не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Кожен наступний абзац починається відступом 10 мм. Між абзацами немає додаткових інтервалів.
Заголовок будь-якої зі структурних частин не може знаходитися в кінці аркуша, після нього мусять бути принаймні два рядки тексту, що
знаходяться на відстані 5 мм від заголовка.
Жоден заголовок не може закінчуватися крапкою. Якщо він довший одного рядка, то не слід вживати перенесення (поділу) слів; наступний рядок повинен починатися з того самого відступу.
Заголовки змісту, вступу, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків, списків позначень та скорочень повинні бути розміщені по центру рядка і написані великими літерами звичайним жирним шрифтом розміром 18 пунктів. Після заголовку пропускається один рядок.
Кожен розділ починається з нового аркуша. Розділи позначаються арабськими цифрами. Заголовок розділу має бути розміщений в наступному рядку під номером, по центру рядка. Всі назви пишуть великими літерами звичайним жирним шрифтом. Проте вони відрізняються за розміром: слово розділ та його номер пишуться розміром 18 пунктів, а назва розділу - 16 пунктів.
Розділ може поділятися на підрозділи, які в свою чергу, можуть ділитися на дрібніші структурні частини. Не бажано, щоб ступенів поділу було більше ніж чотири.
Підрозділ і перший його ступінь поділу позначаються арабськими цифрами і починаються без відступу з лівого боку рядка. Треба зберігати невеликий відступ від попереднього тексту між розділами і підрозділами. Це допомагає переключити увагу читача і надати структурі роботи графічної виразності. Заголовок підрозділу пишеться малими прописними літерами жирним шрифтом розміром 14 пунктів. Заголовок першого ступеня поділу теж пишеться малими прописними літерами жирним шрифтом, але додатково позначається ще й курсивом.
Порядок посила нь на джерела. Посилання в тексті дають у квадратних дужках [ ]. Посилаються на джерело та сторінку (крім випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Наприклад:
На думку Геракліта світ слід розуміти, як потік, тобто: “Усе тече, усе змінюється” [8, с.68]

Володимир Соловйов може вважатися першим російським філософом, який зробив проблему єдності християн однією з центральних проблем своєї філософії [16, с. 114-115].
Проблеми екуменічної співпраці між конфесіями в Україні розглядаються у працях [1-7] або [1, 2, 7].
Цифри в [ ] відповідають порядковому номеру джерела у списку використаних джерел:
Оформлення бібліографічного списку.
У тексті роботи після висновків подають “Список джерел та літератури”. Цей список повинен містити повний бібліографічний опис будь- яких документів, наукових праць та довідкової літератури, використаних автором у будь-якій формі. Список доцільно поділити на кілька розділів, у яких згрупувати різні види літератури (джерела, наукова література, довідкові видання). У кожній частині Списку... подаються повні бібліографічні назви публікацій із зазначенням загальної кількості сторінок, а у статтях - перша і остання сторінки. Назви розміщуються за алфавітом - спочатку кириличні видання, потім видання латиною. Записи розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів, записаних без автора. Авторів, які мають однакові прізвища записують в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за алфавітом перших букв назв його праць. Праці одного автора з однаковою назвою записують за хронологією. Зразки бібліографічного запису подано в
Додатку 3.
Іл юстра ції. У курсових роботах слід використовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків. Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера
ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними
(підрисунковий текст). Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони
згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.
Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.
1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назви не підкреслюють. Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні.
Висота рядків - не менше ніж 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті так, щоб її можна було читати без повороту опалітуреного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш
(сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому - боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками.
Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних
символів, які повторюються, не варто. Якщо цифрові або інші дані в якому- небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк (-).
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово
“таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “... у табл.1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див.табл. 1.3".
Додат ки. За потреби до додатків доцільно включати таблиці,
ілюстрації, які допомагають кращому сприйняттю матеріалу. Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи
їх у порядку появи посилань у тексті дисертації. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літери Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
ЗАХИСТ РОБОТИ
1.
Подання роботи до захисту. Курсові роботи подаються науковому керівникові у визначені ним терміни.
2.
Захист роботи. Курсові роботи захищаються перед комісією, до якої входять викладачі кафедри. Студент робить 5-7-ми хвилинний виступ і відповідає на запитання.
3.
Критерії оцінки курсових робіт.
Робота, в якій зроблено власну оцінку джерел та літератури, використані різноманітні методи дослідження, запропоновано власне вирішення проблеми, викладені аргументовані висновки та обґрунтовані пропозиції може бути оцінена на “відмінно” (5 А).
Робота, в якій зроблено власну оцінку джерел та літератури, самостійно підібраний та проаналізований значний за обсягом та цікавий за змістом
матеріал, зроблені аргументовані висновки та обґрунтовані пропозиції, але є помилки в оформленні роботи може бути оцінена на “добре” (4,5 В).
Робота, в якій зроблено власну оцінку джерел та літератури, самостійно підібраний та проаналізований значний за обсягом та цікавий за змістом матеріал, але є проблеми з оформленням роботи, аргументацією висновків, може бути оцінена на “добре” (4 С).
Робота, в якій самостійно підібраний та проаналізований значний за обсягом та цікавий за змістом матеріал, але відсутній аналіз джерел та літератури, допущенні помилки в оформленні роботи, може бути оцінена на
“задовільно” (3,5 Б).
Курсова робота, в якій прореферовано опубліковані джерела і на їх основі розкрито тему допускається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж оцінкою “задовільно” (З Е).
Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка “незадовільно” (2 БХ). Крім того не допускаються до захисту роботи, які не відповідають вимогам оформлення курсових робіт, а також роботи поданні з порушенням термінів їх виконання.
Використана література:
1.
Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково- дослідницької діяльності. Підручник. - К., 2003. - 295 с.

Додаток 3
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1.
Академічне релігієзнавство: Підручник для вузів / за ред. А.М. Колодного.
- К.: Світ Знань, 2000. - 862 с.
2.
Арсеньев Н. Лозаннская конференция // Православие и экуменизм.
Документы и материалы, 1902-1998. - М.: Издат-во МФТИ, 1999. - С. 80-
84.
3.
Бардачева С. Межконфессиональные отношения в Херсоне: церковь на церковь идет войной // Такі справи. - 2002. - № 34. - С. 11.
4.
Вірменія: 17 століть христианства // Людина і світ. - 2001. - № 8. - С. 26-
28.
5.
Головащенко С.І. Історія христианства: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.:
Либідь, 1999. - 352 с.
6.
Документы II Ватиканского Собора. - М.: Паолине, 1998. - 589 с.
7.
Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора. - К.:
Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. - 503 с.
8.
Історія релігії в Україні: Навч. посібник / за ред. А.М. Колодного, П.Л.
Яроцького. - К.: Т-во “Знания”, 1999. - 735 с.
9.
Концепція екуменічної позиції Української греко-католицької церкви //
Людина і світ. - 2000. - № 7. - С. 36-42.
10.
Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. -К.: Вілбор, 1997. - 480 с.
11.
Основные принципы отношения Русской православной церкви к инославию // Православна Таврія. - 2000. - № 8-9. - С. 10-11.
12.
Тарабан Ю. Освітня діяльність Херсонської єпархії Української православної церкви // Південний архів: 36. наук, праць: Іст. науки. - Вил.
15. - Херсон, 2004. -С. 198-201.

Зміст
Вступ ......................................................................................................................... 3
Розділ 1. (Назва) ...................................................................................................... 5 1.1.
(Назва) ....................................................................................... ………5 1.2.
(Назва) ................................................................................................... 9 1.3.
(Назва) ................................................................................................. 13
Розділ 2. (Назва) .................................................................................................... 16 2.1.
(Назва) ................................................................................................ 16 2.2.
(Назва) ................................................................................................ 19 2.3.
(Назва) ................................................................................................ 21
Висновки ................................................................................................................ 22
Список джерел та літератури ............................................................................... 25
Додатки ................................................................................................................... 27


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал