Методичні рекомендації ( на допомогу керівникам шкіл та заступникам з навчальної роботи)



Скачати 230.5 Kb.
Дата конвертації08.05.2017
Розмір230.5 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
2015 рік

С. Дячук

ВИВЧЕННЯ

СИСТЕМИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ
Методичні рекомендації

(на допомогу керівникам шкіл та заступникам з навчальної роботи)

Під системою роботи вчителя ми розуміємо сукупність форм, методів і прийомів роботи та вміння застосовувати їх на практиці, які властиві даному вчителеві, відрізняють його роботу від роботи інших вчителів, дають йому можливість добитися тих або інших наслідків у навчанні та виховання дітей.

Значну увагу вивченню системи роботи вчителя приділяв відомий педагог В.О.Сухомлинський. У книжці «Розмова з молодим директором школи» він розповідає про це у спеціальному розділі «Поради про відвідування та аналіз уроків». Він зазначає : «Директор відвідує й аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів , давати їм поради. Педагогічна лабораторія школи – це творча єдність всіх вчителів , повсякденне інтелектуальне збагачення, взаємний обмін духовними цінностями… Аналіз системи уроків потрібний для того, щоб побачити й осмислити саму суть педагогічних явищ та їх причинно наслідкові зв’язки. У процесі відвідування й аналізу системи уроків найкраще розкриваються основні залежності педагогічного процесу – умови міцних , глибоких знань і причини поверхових знань.»

Досить часто вивчення системи роботи зводиться лише до атестації педагогічного працівника. Систему ж роботи вчителя вивчають з такою дидактичною метою.

1.Здійснення контролю за виконанням постанов Уряду про школу та нормативних документів органів освіти. Це є основою в діяльності керівника школи по вивченню роботи педагогічного колективу з будь - якого питання.

2. Оцінка роботи вчителя. Згідно з п. 1.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України атестація в навчальному закладі або в іншій освітній установі здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, зрізів знань учнів, тестування , відвідування уроків, позакласних заходів, здійснення аналізу освітнього процесу. Ця вимога Положення має стати програмною в складанні пам’ятки з вивчення системи роботи вчителя до атестації.

Відповідно до затвердженої форми атестаційного листа вивчення системи і досвіду роботи педагогічного працівника доцільно здійснювати за такими напрямками:

- рівень професійної діяльності педагога за оцінкою адміністрації закладу (установи);

- рівень професійної діяльності педагога, визначений колегами по роботі в закладі або установі;

- рівень професійної діяльності педагога в оцінці учнів (вихованців, слухачів);

- рівень професійної діяльності педагога в оцінці батьків учнів (вихованців);

- рівень професійної діяльності педагога на рівні методичного об’єднання (закладу, району, міста).

В багатьох школах систему роботи педагогічних працівників вивчають лише члени адміністрації. Діяльність членів атестаційної комісії в цих закладах зводиться до ролі «весільних генералів». Кожен член атестаційної комісії має отримати конкретне доручення щодо вивчення системи роботи і підготувати потрібні матеріали.

3.Надання вчителеві необхідної практичної допомоги. В першу чергу це стосується молодих та новопризначених педагогів і планується на початку навчального року. На таке вивчення відводиться 4-6 годин.

4.Вивчення, узагальнення, поширення і впровадження ППД передбачається для вчителів, які претендують під час атестації на вищу категорію та педагогічне звання.

З метою дотримання основних принципів атестації вивчення системи роботи вчителя доцільно проводити в наступній послідовності.

1. В перспективному прогнозуванні розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу передбачити розділ «Вивчення системи роботи вчителів», який підпорядкувати графіку атестації та скласти на 5 років.

2.В річному плані роботи школи (розділ «Координація внутрішкільного контролю» чітко визначити об’єкти і терміни вивчення даного питання. Вивчення системи роботи доцільно планувати в два етапи по одному-два тижні з перервою в місяць.

3. Перед початком вивчення скласти план і пам’ятку (додатки №1,2). Зміст пам’ятки має передбачати вивчення виконання вчителем посадових обов’язків, передбачених кваліфікаційними характеристиками педагогічних працівників, для яких встановлені кваліфікаційні характеристики (Інформаційний збірник Міністерства освіти України №5-6.1994 рік) , вимог пояснювальної записки до програми з предмету, який викладає вчитель. В складанні пам’ятки корисними для керівників шкіл будуть «План і методи вивчення системи уроків вчителя» та «Програма фронтальної перевірки роботи вчителя» надруковані в книзі авторів Г.І.Горська, Р.Г.Чуракова «Организация учебно-воспитательного процесса в школе».

Планом передбачається на кожному етапі вивчення конкретної теми календарного плану в одному і тому ж класі, епізодичне відвідування уроків в решті класах, де викладає вчитель, виховних заходів , заходів з батьками, шкільної документації.

Вивчення системи роботи вчителя необхідно підпорядкувати проблемній темі школи.

Під час вивчення системи роботи вчителя варто застосовувати наступні методи.

1.Спостереження і аналіз уроків та позакласних заходів. По кожному відвіданому уроку висновки та пропозиції в Книзі записів наслідків внутрішкільного контролю писати не потрібно, якщо немає нагальної потреби виправити грубу помилку теоретичного чи методичного характеру. Проаналізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати можливість побачити діяльність вчителя та його учнів в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчитель.

2. Бесіди з вчителем. Перша бесіда проводиться в кінці серпня місяця з метою визначення класів та термінів вивчення окремих тем навчального плану на кожному з етапів. Друга – за кілька днів до початку вивчення з метою складання плану вивчення. Третя – після закінчення першого етапу вивчення з метою ознайомлення з висновками та пропозиціями. Четверта – після закінчення вивчення для ознайомлення вчителя з підсумковими матеріалами.

3. Вивчення шкільної документації – класні журнали, зошити та щоденники учнів з метою перевірки виконання вчителем навчальної програми, вимог до ведення і перевірки зошитів, проведення контрольних робіт.

4. Проведення статистичного аналізу (моніторингу): кількість учнів , яких навчав даний вчитель і які стали переможцями районних (міських), переможцями або призерами обласних та республіканських олімпіад , переможцями або призерами

МАН, порівняльна характеристика змін в рівнях навчальних досягнень учнів за результатами двоетапних контрольних робіт; порівняння рівня навчальних досягнень учнів за результатами директорських контрольних робіт та контрольних робіт , які проводив вчитель; рівень навчальних досягнень учнів за семестр, рік, порівняння цих результатів з попередніми роками та ін.

5.Постійне використання тими, хто перевіряє активних форм перевірки рівня навчальних досягнень учнів: особисте опитування учнів, проведення контрольних, самостійних робіт, виконання практичних завдань (виготовлення виробів, приладів, креслень, схем, малюнків тощо).

6. Систематично контролювати дотримання вчителем санітарно-гігієнічних вимог щодо навантаження учнів домашніми завданнями. В пункті 9.9 ДСанПіН 5.5.2.008-01 вказано: «При визначені доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв.; у 3 класі – 1 години 10 хв; 4 класі - 1 год. 30 хв.; у 5-6 класах 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години. У 2-4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні і святкові дні.»

7. Перевірити участь вчителя в методичній роботі: виступи на шкільних та районних(міських) фахових методичних об’єднаннях, науково-теоретичних конференціях, педагогічних читаннях, проведення відкритих уроків та позакласних заходів, участь в різних методичних форумах.

8. Видати узагальнюючий документ (додатки №3,4). Форма узагальнюючого матеріалу може бути різною. Якщо напрацювання педагога заслуговують на увагу всього педагогічного колективу, то ці матеріали можна заслухати на засіданні педагогічної ради, оформити методичним бюлетенем, якщо ці матеріали заслуговують на увагу вчителів певного фаху або циклу, то варто заслухати їх на засіданні відповідного методичного об’єднання і лише в тому випадку, коли в роботі педагога виявлені недоліки, ці матеріали узагальнюються наказом по школі.

Додаток №1

План


вивчення системи роботи вчителя української мови та літератури ________________ступенів __________________________________

Квятківська О.А. в 2008-2009 н.р. викладає українську мову та літературу в 5,7,9 класах, має 18 годин тижневого навантаження.Розклад уроків вчительки: …….

1.Протягом першого та другого етапів вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури_________. буде вивчено окремі теми з української мови у_______ класі.

2. Перший етап вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури триватиме з _________по____________року.

3. Протягом першого етапу вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури буде вивчено тему у 9 класі з української мови: «______», на яку відведено програмою ____годин.

При вивченні цієї теми буде відвідано уроки в 9 класі у такі числа:

Дата відвідування________ Хто відвідує__________

4. Перерва між першим і другим етапами вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури триватиме з __________ року по ____________ року.

5. Другий етап вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури триватиме з ________ по ___________ року.

6. Протягом другого етапу вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури. буде вивчено тему у 9 класі з української мови: «____________», на яку буде відведено ______ годин.

При вивченні цієї теми буде відвідано уроки в 9 класі у такі числа:

Дата відвідування____________ Хто відвідує______________

- відвідування виховних заходів у класах, в підготовці та проведенні яких братиме участь вчителька української мови та літератури_______________;

- співбесіда із вчителькою української мови та літератури з питань навчально-виховної та методичної роботи:

а) про виконання творчих та контрольних робіт з української мови та літератури;

б) про шляхи вдосконалення навчально-виховної роботи з української мови та літератури та підвищення рівня навчальних досягнень учнів;

в) про розвиток ініціативи, самостійності та творчого ставлення учнів до праці в процесі вивчення української мови та літератури;

г) про проведення вчителькою позакласної роботи з української мови та літератури;

д) про участь вчительки в методичній роботі;

е) про вивчення та впровадження вчителькою досягнень психолого-педагогічної науки та ППД;

є)пропозиції щодо поліпшення роботи шкільного МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу (як керівник МО)

- перевірка документації:

а) класні журнали;

б) журнал гурткової роботи;

в) поурочні плани вчительки;

г) учнівські зошити;

- контрольні роботи з української мови:

- надання необхідної практичної допомоги вчительці;

- написання узагальнюючих висновків в журналі Внутрішкільного контролю про систему роботи вчительки української мови та літератури Квятківської О.А.;

- підготовка проекту рішення педагогічної ради про систему роботи вчительки української мови та літератури______________;



Додаток №2

Пам’ятка


вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури

_________________ І-ІІІ ступенів _________________________

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1. Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2. Забезпеченість учнів підручниками.

1.3. Забезпеченість кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4. Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5. Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6. Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2 .Підготовка вчителя до уроку.

2.1. Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів,методичних рекомендацій з питань викладання української мови та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2. Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3. Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4. Стан поурочного планування.

2.5. Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6. Самоосвітня робота вчителя, участь учителя в колективних формах методичної роботи.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2. Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних за видань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4. Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу. Застосування сфокусованих на учневі методів, форм роботи :

дискусія, рольова гра, групова робота, керовані дослідження, контракти і проекти, самостійні дослідження, само оцінювання тощо.

3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6. Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення української літератури у профільних класах. Забезпечення оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочень до самостійності у вивченні української мови, самопізнанні, саморозвитку.

3.1.7. Здійснення вивчення мови як засобу спілкування у процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів — аудіювання, читання,говоріння й письма.

3.1.7.1. Вдосконалення аудіювання (слухання-розуміння):

• регулярне використання соціально-підготовлених цілеспрямованих (навчальних і контрольних) завдань з розвитку умінь слухати, розуміти, аналізувати й оцінювати усне висловлювання (його зміст, особливості побудови, мовного оформлення тощо) добір з прослуханої інформації тих її елементів, які необхідні для розв'язання комунікативних завдань;

• застосування завдань, що передбачають короткі відповіді на запитання за змістом тексту;

• складання плану прослуханого;

• вибір правильної відповіді із декількох запропонованих;

• спостереження за мовними виражально-зображуваними засобами;

• використання текстів художнього, публіцистичного, наукового та інших стилів для диктантів,

переказів, складання діалогів, читання вголос і мовчки, спостереження за мовними засобами, списування тощо.

3.1.7.2. Вдосконалення говоріння (формування і розвиток умінь і навичок діалогічного і монологічного мовлення):

• заучування учнями невеликих текстів, віршів, загадок, прислів'їв, приказок, матеріалів для рольових ігор тощо;

• складання відповідей на основі почутого або прочитаного тексту, усних повідомлень та їх відповідей на лінгвістичну тему та ін.;

• переказування почутого або прочитаного (докладно, стисло, вибірково) текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення.

3.1.7.3. Вдосконалення читання:

• вдосконалення навичок виразного читання вголос (інтонаційна правильність; достатня швидкість; уміння виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторського задуму та ін.);

• вдосконалення навичок читання мовчки (ознайомлення з його різновидами — ознайомлювальним, навчальним, переглядовим; читання мовчки незнайомого тексту швидше, ніж уголос; розуміння і запам'ятовування після одного прочитання фактичного

змісту тексту, логічні відношення, які закладені в ньому; розуміння основної думки тексту, позиції автора; сприймання зображувально-виражальних засобів прочитаного тексту).

3.1.7.4. Вдосконалення навичок письма

• написання робіт творчого характеру (усні й письмові перекази і твори різних типів, стилів і жанрів мовлення тощо);

• оволодіння учнями життєво необхідного жанрового мовлення (конспект, реферат, доповідь, виступ на зборах, під час дискусії, рецензія тощо);

• надання переваги для створення самостійних висловлювань таким темам, які були б пов'язані з життєвим досвідом учнів, зацікавлювали б їх, викликали прагнення поділитися думками, зближували реальну і навчальну мовленнєву діяльність, мали б чітке виховне спрямування тощо.

3.1.8. Вивчення мови на основі створеної українським народом оригінальної і яскравої культури, відображеної у міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованих у перекладених літературних творах культур інших народів, трансформування учнями відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних та письмових творів, під час виконання творчих робіт інших жанрів, в особистісно неповторний погляд на життя, у переконання, світоглядні установки, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості.

3.1.9. Здійснення вивчення мовних понять, правописних правил, орфоепічних норм, явищ, закономірностей;

• на основі тексту (висловлювання) як результату мовленнєвої діяльності;

• на основі передбачення застосування вивченого в мовленнєвому процесі;

• у ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв'язанні яких учні бачать особистісний сенс, унаслідок чого формуються їхні пізнавальні можливості щодо вивчення мови.

3.1.10. Вдале використання комплекту навчальних засобів, який задовільнив би освітні потреби школярів, різнобічна система завдань і вправ, що передбачає актуалізацію і реалізацію комунікативної, пізнавальної, культуроносної, експресивної, естетичної, ідентифікаційної, креативної тощо функцій мови.

3.1.11. Різнобічне і систематичне збагачення мовлення учнів лексичними, фразеологічними, граматичними, стилістичними та іншими виражальними засобами мови.

3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.

3.1.13.Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і утримання бажання читати. Позакласне читання учнями програмової літератури. Пізнання загальної досвідченості учнів. Повернення втра¬ченого престижу національної літератури, виховання її майбутнього читача і шанувальника.

3.1.14.Формування гуманістичного світогляду.

3.1.15.Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова, естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної масової культури духовного світу,

творчих і комунікабельних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.

3.1.16.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

3.1.17.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.18.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.19.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Перевірка та оцінка рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2. Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3. Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4. Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5. Об"єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів, вивчення стану дотримання критеріїв оцінювання в процесі оцінки різних видів усних і письмових робіт).

3.3. Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, розвитку зв'язного мовлення, тематичних оцінювань, робочі).

3.4. Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1. Організація факультативних занять, гуртка знавців української мови, літературного гуртка (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2. Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів української мови, організація лекторіїв тощо.

4.3. Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах знавців рідної мови імені П.Яцика, імені Т.Г.Шевченка

4.4. Профорієнтаційна робота на базі кабінету української мови і літератури.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1. Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з української мови (доцільно проводити, відстеження показників з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів, особливу увагу звернути на зміни у рівнях навчальних досягнень).

Директор ___________________________________

Додаток №3

Довідка


про досвід роботи вчителя _________________ загальноосвітньої школи _______________________ по темі: «______________________________».

Термін вивчення досвіду: _______________ роки

Досвід вивчав методист ________________ районного методичного кабінету _____________________________________________________________________________

__________________, вчитель математики _____________________________середньої загальноосвітньої школи, освіта вища педагогічний стаж роботи – ___ років, кваліфікаційна категорія - спеціаліст вищої категорії, працює за фахом. ________________досконало володіє навчальним матеріалом та методикою викладання _____________. Забезпечує умови для

якісного засвоєння учнями освітніх програм на рівні державних вимог. Формує в учнів пізнавальні потреби, відповідальне ставлення до навчання. З метою розвитку творчих здібностей учнів використовує інформаційно-комунікаційні технології на уроках ______________. Вчителька розробляє і використовує в навчальному процесі власні навчальні комп’ютерні програми: «__________», впроваджує в навчальний процес рівневу диференціацію. Постійно підвищує свій фаховий рівень, вивчає і впроваджує в практику своєї роботи передовий педагогічний досвід. Творчо застосовує різні форми, методи та методичні прийоми в навчальному процесі. Зокрема практикує метод проблемного навчання, нестандартні заняття, опорні схеми при узагальненні вивчення матеріалу, дидактичні ігри, використання інтерактивних технологій. Створює умови для формування творчих здібностей, інтелектуального розвитку особистості. Використовує різні форми роботи по активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку унікальності та індивідуальності школярів.

Надія Миколаївна усвідомила, що одним із пріоритетних напрямків вдосконалення навчання в школі є його інформатизація.

Навчальний процес учитель організовує так щоб комп′ютер допомагав учителю та учням, а не відволікав від навчання.

Ефективність процесу навчання з використанням нових інформаційних технологій навчання у ___________ забезпечується раціональним досягненням дидактичної мети.

Навчальний процес орієнтований на особистість учня. Враховує його індивідуальні особливості та здібності і передбачає, що:

- в центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна і творча діяльність;

- відповідальність за успіх навчальної діяльності переважно учні беруть на себе;

- головна мета такого навчання — розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів, усвідомлення ними моральних цінностей, що згодом дозволить їм стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень; вміння працювати над розв'язуванням важливих проблем як самостійно, так і в групі;

- навчальна діяльність учнів має сприяти розвитку критичного та творчого мислення.

Комп'ютер вносить у навчальний процес принципово нові пізнавальні засоби, стає інструментом пізнання, проникнення в середину досліджуваних процесів і управління

ними на основі здобутих знань. Проведення найпростіших обчислювальних експериментів та дослідження найпростіших математичних

моделей при вивченні тих чи інших питань теорії мають особливу цінність у розвитку творчих здібностей учнів та у здійсненні інтеграції навчально-виховного процесу з наукою і практикою.

При вивченні окремих тем шкільного курсу ________________ використовує такі типи навчальних програм:

- демонстраційні програми, в яких спочатку подається виклад необхідної теорії, а потім наводяться приклади розв'язування задач;

- контролюючі програми, в яких закладено систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів. За їх допомогою можна дати консультацію учню, вказати на допущені помилки, виправити відповідь, підказати, і в разі потреби, зробити аналіз наявних знань та умінь.

В процесі вивчення ___________ використовує презентації:

Практична значимість досвіду полягає в тому, що для вчителя важливо зацікавити навчальною роботою всіх учнів, навчити їх самостійно здобувати знання, сформувати такі риси характеру як наполегливість, спостережливість, вміння долати труднощі.

Особистісний підхід до навчального процесу, орієнтація на дитину, рішуча гуманізація – ці принципи лежать в основі творчої педагогічної діяльності вчителя.

На основі перспективного передового педагогічного досвіду____________ сформувався власний стиль роботи, де в основу покладено індивідуалізацію та диференціацію, особистісно зорієнтований підхід при навчанні дітей _______________. Великого значення вона надає розвитку логічного мислення.

Організовує свою роботу з учнями за трьома напрямами:



1). - правильно формулює цільову настанову (перелічує факти, все, що підлягає засвоєнню);

- дає загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити ;

- звертає увагу на новизну виучуваного матеріалу;

- приділяє увагу критиці, критичному ставленню до підручника;

- робить прогнозування.

2) активізує контроль за сприйманням (незрозуміле, суперечливе, неправильне).

3). Звертає увагу на глибину та чіткість операцій, їх усвідомлення; на здорове уявлення фактів, вилучення головного, прогнозування прочитаного.

Її діяльність на кожному етапі уроку можна охарактеризувати словами : навчаю, спрямовую, допомагаю.

____________ постійно пам'ятає, що кожна людина - неповторна індивідуальність. Оцінює рівень творчої діяльності учнів за такими критерієм: ініціатива, активність, нестандартні дії, вміння довести справу до кінця; потяг до самостійної роботи; логіка мислення; імпровізація.

Формування творчого учня орієнтоване на особистість.

Максимальна індивідуалізація і диференціація навчального процесу - основний напрям діяльності в її роботі.

Використовує навчальні та виховні прийоми, комбінує їх. Створює проблемні ситуації, дає завдання і запитання для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Під час спільної праці з учнями формує в них:

- культуру навчальної праці;

- розвиває самостійність учнів як засіб їх інтелектуального розвитку;

- навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення;

-створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.

Орієнтує учнів на досягнення ними обов'язкового рівня математичної підготовки і створює умови для навчання на більш високому рівні тим учням, хто має здібності, інтерес до предмета. У зв'язку з цим особливу увагу приділяє диференціації навчання та індивідуальній роботі з учнями, під час яких використовує групові форми навчання і поєднує з фронтальними і додатковою роботою з учнями в позаурочний час.

При організації навчально-виховного процесу вибирає раціональні системи методів і прийомів активного навчання, використовує нові інформаційні технології і поєднує їх з традиційними засобами із залученням всіх учнів до активної постійної

взаємодії. Школярі вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Організація роботи на уроках вимагає групову та кооперативну форму роботи, зокрема: _____________________________________________________________.

Це ефективні методи колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявити свою уяву та творчість, передбачають вільне висловлювання думок усіх учасників і допомагають знаходити багато ідей та рішень. Створюють атмосферу творчої невимушеності й допомагають кожній дитині виявити свої можливості.

Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту матеріалу. Учні опановують усі рівні пізнання ( знання, розуміння, застосування, аналіз, оцінку).

У плануванні й організації уроків і домашньої роботи учнів забезпечує органічний зв'язок теоретичного матеріалу і задач, пам'ятаючи, що теорія глибоко усвідомлюється і міцно засвоюється у процесі розв'язання задач.

Однією з найнеобхідніших умов виховання людини відкритого суспільства є розвиток її унікальності та індивідуальності. Реалізація цього неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього. Свою діяльність _______________________________ спрямовує на виховання позитивної мотивації навчання, якій сприяють загальна атмосфера творчості в класі, включення учня в колективні форми організації різних видів діяльності, співробітництво між учителем і учнем, залучення учнів до оцінювання власної діяльності. Будь-яка робота дає позитивні результати тільки тоді, коли вона є системою.

Обов’язковими умовами такого навчання є висока активність учнів у навчальному процесі, опора на їхній суб’єктивний досвід, створення на уроках проблемних ситуацій.

Тому вчителька організовує самостійну роботу з дотриманням таких основних вимог:

- самостійна навчально-пізнавальна діяльність повинна;

- допомагати учням засвоювати математику глибоко і міцно;

- розвивати їхні пізнавальні здібності;

- формувати вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх на практиці.

Особливу роль у практиці своєї роботи відводить дидактичній грі. Ігрові моменти збуджують дитячу увагу та уяву.

Гра - це творчість і водночас праця. Захопившись грою, діти стають уважнішими, зібраними і дисциплінованими. Дидактичні ігри дають змогу залучати до участі у проведенні уроку учнів класу, враховуючи вікові особливості учнів.

Кожна дитина на уроці повинна обов'язково говорити і розуміти, про що розповідає вчитель, уміти прочитати математичний вираз.

Урок буде цікавим лише тоді, коли вчитель і учні розмовляють на уроці зрозумілою мовою.

Дітям подобаються ті уроки, на яких є незвичайне, цікаве, нове, багато задач, а також існує взаєморозуміння між учнем і вчителем.

Результативність уроків досягаються знаннями, уміннями та особистими якостями вчителя і учнів.

В кожному класі, де працює _______________, є учні, які мають достатній та високий рівні знань. Цим учням притаманна послідовність та точність у відповідях, чіткість і логічність у формулюваннях. Учні вміють знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, не бояться власних висновків і доводять їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом.

Свої знання учні підтверджують при складанні державної атестації, отримуючи при цьому об 'єктивні оцінки.

Робота вчителя - предметника не обмежується тільки організацією навчально-виховного процесу.

Тому велику увагу вчителька приділяє роботі з учнями в позаурочний час, проведенні виховних заходів.

Щоб прищепити інтерес до ____________, влаштовує КВК, вікторини, конкурси, свята. Усе це сприяє появі інтересу до предмету, узагальнює та систематизує знання учнів.

Бере активну участь у методичній роботі школи та району: заступник директора школи по навчально-виховній роботі; заступник керівника творчої групи вчителів.

Готує засідання педагогічних рад, виступає перед батьками на загальношкільних зборах.

Дає відкриті уроки, відвідує уроки своїх колег, вивчає і впроваджую передовий педагогічний досвід.



Методист ___________________________

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал