Методична розробка



Скачати 373.48 Kb.

Сторінка3/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір373.48 Kb.
1   2   3
3. ВИДИ І ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
За місцем, яке посідає контроль у навчальному процесі, розрізняють попередній
(вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.
3.1 Попередній контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних іспитах з певного предмета.
Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін.
3.2 Поточний контроль
Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:
1) виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;
2) визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;
3) виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;
4) виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку;
5) стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні.
Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети.
Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного колективу, він пов’язаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня, а не наприкінці семестру або навчального року. Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного колективу. Звісно, що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів, і не усі викладачі ставлять до них однакові вимоги. Нерідко деякі викладачі ставлять дещо підвищені вимоги, і студенти змушені весь семестр займатись тільки одним предметом коштом інших. У цьому разі показники поточної успішності можуть бути сигналом про серйозні порушення навчального процесу.
Зазначені завдання поточного контролю вимагають від викладачів і керівників факультету відпрацювати певну систему і методику його проведення з врахуванням рівномірного і узгодженого розподілення контрольних знань у відповідності до бюджету часу студентів.
3.3 Рубіжний контроль

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводиться лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто

18 рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.
Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи,
індивідуально або у групі.
Однією з форм рубіжного контролю є колоквіум. Він має за мету мобілізувати студентів на поглиблене вивчення дисципліни. При проведенні колоквіумів ведеться більш невимушена бесіда, ніж на заліках та іспитах, що, природно, дає змогу вивчити інтереси і схильності студентів, їх дійсну підготовку і встановити шляхи більш раціонального проведення навчального процесу.
3.4 Підсумковий контроль

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у відповідності до моделі спеціаліста.
До підсумкового контролю належать семестрові, курсові і державні іспити, а також заліки перед іспитом.
Основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю
і глибиною і вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.
Природно, що підсумковий контроль більшою мірою, ніж інші види контролю, здійснює контролюючу функцію, потребує систематизації і узагальнення знань і певною мірою реалізує навчальну, розвиваючу і виховну функції контролю.

3.5. Форми контролю знань студентів

Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, у позанавчальний час, на консультаціях, заліках і іспитах.
І. Контроль на лекції може проводитись як вибіркове усне опитування студентів або з застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що читається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції (проводиться за звичай у кінці першої або на початку другої години лекції).
Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш важкі для сприйняття студентів розділи з наступним роз'ясненням їх. Контроль на лекції не має віднімати багато часу.
За витратами часу на контроль усне опитування поступається контролю, програмованому за карточками.
ІІ. Поточний контроль на практичних, семінарських і лабораторних заняттях проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах:
1.
Вибіркове усне опитування перед початком занять.
2.
Фронтальне стандартизоване опитування за карточками, тестами протягом 5-10 хв.
3. Фронтальна перевірка виконання домашніх завдань.
4. Виклик до дошки окремих студентів для самостійного розв'язування задач, письмові відповіді на окремі запитання, дані на лабораторному занятті.
5. Оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.
6. Письмова (до 45 хв.) контрольна робота.
7. Колоквіум по самостійних розділах теоретичного курсу (темах або модулях).
Ш. Контроль у позанавчальний час включає в себе:

19 1.
Перевірка перебігу виконання домашніх завдань, науково-дослідних і контрольних робіт. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків.
2.
Перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури.
3. Перевірка і оцінка рефератів по частині лекційного курсу, який самостійно пророблюється.
4. Індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях.
5. Проведення навчальних конкурсів і олімпіад на кращого знавця предмета» кращого з спеціальності, краще виконання лабораторних, особливо навчально-дослідних робіт.
Контрольні заходи, що проводяться лектором на потоці і у позанавчальний час, крім загальної мети, яка переслідує об’єктивну атестацію студентів, мають дати лектору дані для оцінки рівня роботи його асистентів, які ведуть практичні, лабораторні і семінарські заняття.
ІV. Консультації. Дослівно термін "навчальна консультація" означає відповідь, роз'яснення викладача студентам з будь-якого навчального питання. Це одна з форм, яка виправдала себе щодо надання студентам допомоги у їх самостійній роботі, допомоги, яка особливо необхідна при підготовці до іспитів, захисті курсових і дипломних проектів і інших формах контролю знань.
Мета більшості консультацій - допомогти студентам розібратись у складних питаннях, вирішити ті з них, у яких студенти самостійно розібратись не можуть. Одночасно консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи.
Не можна обмежуватись формою консультації "питання-відповідь" вона має переходити у бесіду зі студентами з найбільш важких і важливих проблем курсу, що вивчається.
V. Заліки. З деяких предметів (теоретичні курси, виробнича практика) застосовується диференційований залік з виставленням оцінок за п’ятибальною шкалою. По лекційному курсу або окремих його частинах, які не супроводжуються лабораторними або практичними заняттями, викладач може проводити співбесіди або колоквіум, пропонувати усні або письмові
(за білетами) запитання. Викладачеві корисно продивлятись конспект студента. Нерідко студенти ставляться до залікового предмета як до другорядного, малозначного і не приділяють достатньо часу для підготовки до нього. З великих курсів перед заліком корисне проведення колоквіуму.
Своєчасне і добре виконання лабораторно-практичних занять, відсутність пропусків, добра дисципліна дають підставу поставити оцінку "зараховано" без додаткового опитування.
Заліки з практичних (лабораторних) робіт приймаються по виконанні кожного завдання.
При цьому студент подає записи, розрахунки, схеми, плани або креслення. Викладач відмічає виконання кожної роботи у своєму журналі, а після завершення програми може виставити залік після захисту звіту і повторного перегляду результатів виконання усіх завдань.
Курсові роботи є продуктом багатоденної праці. Вони включають елементи наукового дослідження. Захист курсової роботи - це особлива форма заліку в комісії з двох-трьох викладачів. Кращі з курсових робіт подаються на наукові студентські конференції.
Перед захистом курсової роботи керівник перевіряє її і пише рецензію, у якій відображається позитивне і негативне роботи, вказується, як потрібно усунути усі зауваження.
Семінарські заняття не можна вважати заліковою процедурою. Але активні виступи, чіткі відповіді, ставлення до занять, дисциплінованість можуть слугувати основою для оформлення заліку без опитування.
Заліки з виробничої практики проставляються на основі поданого звіту і характеристики керівника. Залік - диференційований, а оцінка складається з середніх оцінок з усіх розділів практики.
VІ. Іспити. Іспити є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни або її частини і мають за мету перевірку знань студентів по теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навиків самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

20
Семестрові і перевідні іспити є ведучими, найбільш значними формами організації контролю, в ході яких проводиться підсумкова перевірка результатів навчальної діяльності студентів по вивченню конкретної дисципліни.
Державні іспити – заключна форма контролю, направлена на комплексну перевірку підготовки майбутнього спеціаліста до роботи, на визначення ступеню оволодіння знаннями, уміннями та навичками відповідно з характером професійної діяльності.
Іспит дає можливість кожному студенту у порівняно короткий проміжок часу осмислити весь пройдений курс у цілому, сконцентрувати увагу на вузлових його моментах, закріпити у пам'яті його основний зміст.
Відомі два основних види іспитів: без іспитових білетів - вид найбільш високого рівня, хоча поки що рідко застосовуваний, і за іспитовими білетами. Перший вид іспитів - іспит- бесіда - проводиться приблизно так: студенту, який складає іспит пропонується для початку бесіди одне запитання і дається деякий час для його обдумування. Бажано, щоб це запитання було не другорядним і не ізольованим від основних понять курсу. В перебігу відповіді залежно від її якості той, хто екзаменує, поступово може розширити поставлене перед студентом завдання. Бесіда дає змогу з "ясувати не тільки формальні знання з даного питання, але і поняття його ролі у всьому курсі, його зв'язку з іншими питаннями. При цьому з'ясовується: чи користувався студент при вивченні усього курсу додатковою літературою.
Можлива бесіда і іншого характеру, коли екзаменатор ставить перед собою більш просте завдання - з'ясувати, чи засвоєні студентом основні ідеї курсу, чи знає він визначення, чи правильно формулює основні поняття, чи розуміє їх зміст.
Основна перевага іспиту-бесіди полягає у тому, що у даному випадку надається можливість отримати достатньо повне уявлення про якість підготовки студента з даного курсу
і з'ясувати його потенційні можливості у вивченні науки. Випадковість оцінки при такій формі
іспиту, як правило, неможлива. Але такий іспит потребує високої кваліфікації екзаменатора і повної довіри до нього студентів. Іспит-бесіда потребує від екзаменатора достатньо великої напруги сил і великих затрат часу. Ця форма не застосовується у тих випадках, коли ставиться за мету перевірка засвоєння практичної частини курсу і тому, хто складає іспит, необхідно запропонувати для вирішення визначену кількість завдань. Екзамени у формі бесіди краще проводити на старших курсах, причому з деяких спеціально відібраних для цієї мети дисциплін.
Другий основний тип іспиту - за іспитовими білетами - є загальновідомим. У цьому разі особливої уваги потребує складання іспитових білетів. Рівномірне розподілення матеріалу у білетах, різноманітність запитань, повнота охоплення прочитаного курсу, вдалий підбір завдань - усе це значною мірою полегшує хід іспиту і сприяє об’єктивності оцінки. Іспит за білетами ніяк не включає бесіди з тим, хто складає іспит. Мета її полягає у послабленні випадкового фактора, який проявляється при такій формі іспиту. Додаткові запитання при цьому, як правило, задаються з того матеріалу, який висвітлює або побічно торкається у своїй відповіді студент. Але можливі випадки, коли для уточнення оцінки знань доводиться торкатись і інших розділів курсу.
Відома загальноприйнята рекомендація: не перебивати студента до тих пір, поки він не закінчить відповіді. Але якщо студент відповідає явно не по суті запитання або невірно, то тут потрібне втручання екзаменатора.
При будь-якій формі іспиту (без білетів або з білетами) екзаменатору, який веде бесіду зі студентом, треба керуватись деякими правилами, порушення яких може призвести до небажаних наслідків:
1. Не можна допускати, щоб запитання до студента, який екзаменується, ставились одне за одним. Це позбавляє студента можливості зосередитись, а іноді і можливості міркувати.
2. Не можна надто відверто висловлювати свій обурення з приводу неправильної відповіді. Це може передчасно збентежити студента, що значно знизить якість відповідей на наступні запитання.
3. Не можна виявляти перед студентом свої вагання з приводу оцінки його відповіді і змінювати вже прийняте рішення.

21
Потрібно заздалегідь психологічно готувати студентів до екзаменів, навівати їм, що відповідь потрібно шукати, потрібно мобілізувати усі свої внутрішні сили, взяти себе в руки і змусити інтенсивно працювати свій мозок. Необхідно мотивувати оцінку, щоб студент був переконаний у її справедливості і йшов з іспиту без образи на екзаменатора.
VІІ. Дипломне проектування. Дипломне проектування є завершальним етапом навчання та заключною формою контролю, забезпечує найбільш глибоку системну перевірку підготовленості студентів до професійної діяльності.
Захист дипломного проекту проходить на відкритому засідання Державної
Кваліфікаційної Комісії (ДКК). Центральне місце у захисті дипломного проекту займає доповідь студента, головний зміст якої повинні складати огрунтування вибору рішення виробничої задачі, передбаченої завданням на дипломне проектування, і характеристика отриманих результатів.
ДКК на підставі аналізу виконаного дипломного проекту (пояснювальної записки та графічної частини), виготовленої моделі (якщо це було передбачено в завданні на дипломне проектування), відгуку керівника проекту, рецензії на проект, результатів захисту дає об’єктивну оцінку рівню знань, умінь дипломника та готовності молодого спеціаліста до самостійної роботи.
При оцінці якості дипломного проекту враховують актуальність теми, реальність проекту, ступінь самостійності роботи студентів, глибину та тривалість знань та умінь по загально технічним та спеціальним предметам, повноту розкриття теми, обґрунтованість пропонованих рішень, ступінь використання в дипломному проекті наукової і технічної літератури, виробничої документації, дотримання державних стандартів.

22
4. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ОБЄКТИВНОСТІ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Перший напрямок – формування колегіальної оцінки комісією, наприклад ДКК. Але її оцінка складається з декількох суб’єктивних, це скоріше так звана інтерсуб’єктивна оцінка, оскільки при нерівноцінному складі ДКК думка одного маститого спеціаліста може перевісити думку інших членів.
Другий напрямок – застосування стандартних тестових програм технічного контролю.
Він може проводитися кафедрою, навчальним закладом, методичною лабораторією, спеціалізованими організаціями з перевірки якості навчання.
Зростанню об’єктивності сприяє експертне опитування, при якому думки спеціалістів оцінюються кількісними методами.
Викладачу вищої школи необхідно враховувати усі аспекти критерію об’єктивності в контролі:
Естетичний аспект об’єктивності – моральне регулювання. Списують та підказують там, де це не розцінюється як порушення навчальної етики. Викладачу неможна мати «любимчиків»
і «нелюбимих» студентів і відповідно з цим оцінювати знання. Погоня за формальними показниками призводить до збільшення незаслужених добрих оцінок. Прагнення прикрасити недосконалі показники, так звана реіфікація, обертається зниженням вимог до якості навчання.
Ціністний аспект критерію об’єктивності зачіплює питання про справедливість оцінки.
У свідомості студентів необ’єктивна оцінка асоціюється з несправедливою. Думка викладача сприймається як справедлива, якщо вона підкріплена раціональними доводами.
Студентів необхідно переконати у справедливості рішення викладача. В їх уяві викладачі діляться на суворих і добрих, оскільки кожний викладач керується своїми власними критеріями оцінки і об’єктивність залежить від його педагогічного досвіду та особистих якостей.
Психологічний аспект об’єктивності. Рішення викладача про те, що вважати критерієм тієї чи іншої оцінки, визначається ще і психологічними факторами. Відношення студентів до викладача, його курсу, відвідування, характер і якість питань, які задаються формують «образ» студента у свідомості викладача.
Суб’єктивність викладача в оцінці знань накладається на суб’єктивність сприйняття цієї оцінки студентом. Тому для досягнення об’єктивності важливо психологічне обґрунтування оцінки знань. Викладач в багатьох випадках повинен пояснити, чому виставляється та чи інша оцінка. У випадках впевненої аргументації оцінка сприймається студентом як об’єктивна оцінка його знань.
Вимоги до організації контролю (по Н.В.Басовій):
- неможна підлягати контролю те, що засвоєно на першому рівні, тобто на рівні ознайомлення, первинного представлення;
- не варто прибігати до контролю, якщо викладач впевнений, що усі студенти виконають завдання на 100%, але рекомендується передбачити приблизно повне його виконання, щоб створити у студентів віру в себе («заняття радості»);
- добре організований поетапний контроль знімає необхідність у підсумковому;
- необхідно варірувати засоби контролю, робити поетапний контроль навчальним;
- створення спокійного психологічного клімату в процесі контролю (релаксація) сприяє кращій роботі студентів і позитивно відображається на результатах контролю.

23
5.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У сучасному світі знання й інформація породжують нові знання.
Створення інформаційного суспільства та могутніх інформаційних мереж вимагає
іншого рівня інтелектуальної підготовки всього людства до нового „способу життя‖, яка вважає, що засоби організації життя та благодення – це наука і технології, які використовують випробувані й представлені на ринок знання (через систему освіти). Інформаційне суспільство в свою чергу видвигає свої вимоги до членів суспільства, а саме – вміння користуватися новітніми технологіями; здатністю знаходити потрібні інформацію і використовувати її у своїй професійній діяльності; вміти використовуючи отримані знання і здобутою інформацією вирішувати нетрадиційні питання, які стосуються його професійних компетенцій; умінню при необхідності підвищувати свій кваліфікаційний рівень, навчаючись у вищих навчальних закладах (стаціонарної або заочної форми навчання), так і самотужки, отримуючи освіту дистанційно.
Отже, забезпечення високоякісної освіти на всіх її етапах і рівнях, оцінювання її результативності та управління якістю – одне з основних завдань сьогодення, яке має не лише педагогічний чи суто науковий контекст, але й соціальний, політичний та управлінський.
З упровадженням інноваційних педагогічних технологій (модульно-рейтингового навчання, дистанційної електронної освіти, новітніх розробок комп’ютерних форм навчання та
ін.) перед вищими навчальними закладами стоїть проблема якісної зміни оцінки та контроль знань, здобутих студентами в процесі навчання. Впровадити такі новітні методи та технології, а також створити такі умови, щоб ―здобуті знання‖, їх якість, сталість вийшли на перше місце, а не ―оцінка‖.
Становлення і розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою XXI століття.
Саме в інформаційному суспільстві активно розвиваються інформаційні і комунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань в рішенні найважливіших завдань управління суспільством і демократизації суспільного життя. Світова спільнота, ставши на шлях постіндустріальної цивілізації становлення і розвитку інформаційного суспільства, формує різні шляхи його побудови.
О.І. Ракітов, у своїх працях, головні риси інформаційного суспільства зводить до трьох позицій, це:
-
Кожен член інформаційного суспільства в будь-який час, не залежно від свого місця перебування, має вільний доступ до потрібної йому інформації;
-
Суспільство здатне забезпечити кожного члена інформаційною технологією (як комп’ютерами, так і засобами зв’язку );
-
Суспільство самостійно здатне виготовляти і отримувати інформаційні продукти, всю необхідну для повноцінної життєдіяльності інформацію.
В інформаційному суспільстві людині приходиться постійно зіштовхуватися з рішенням нестандартних задач, але , як показує практика, сучасна школа виховує саме стандартність мислення. Природне прагнення талановитої людини – якнайглибше проникнути в сутність предметів і явищ, гаситься величезною кількістю навчальних дисциплін, виховується поверхневий погляд на світ. Система освіти не виховує самостійність і відповідальність, інших особистісних якостей; із усього спектру здібностей у навчальному процесі постійно тренується тільки пам'ять і репродуктивні якості [11, c.94]. Тому очевидно, що інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших виробничих чинників.
Зміст навчального процесу інформаційного суспільства в силу його розмаїтості і загального охоплення реальної дійсності можна позначити як універсальне. З іншого боку, суспільством усе більше усвідомлюється важливість фундаментального знання як основного джерела адекватного пізнання світу, як чіткого орієнтира в нескінченному морі
інформації. У зв'язку з цим кращі освітні установи намагаються дати своїм учням як можна більш якісну фундаментальну освіту в сполученні зі спеціальними дисциплінами. Тому

24 основний зміст навчального процесу сучасного періоду носить науково-фундаментальний характер [11, с.96].
Активне впровадження в освітній процес інформаційних і комунікаційних технологій впливають на зміст освіти, форми і методи навчання, змінює систему взаємозв’язків між його структурами.
Поліпшення якості освіти та рівний доступ до неї є одним з головних завдань сучасної державної політики в галузі освіти, національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, умовою реалізації права громадян па освіту.
Якщо до недавнього часу здобуття знань передбачало опанування змісту викладених лекцій викладачем, опрацювання підручника, то нині коли інформаційні канали стають більш різноманітними, кількість навчальної і методичної літератури постійно збільшується, мережа
Інтернет дає можливість черпати саму різноманітну, а подекуди і спірну інформацію, перегляд науково-популярних фільмів в мережі, а також на DVD-носіях дають змогу комплексного підходу до вивчення, та закріплення певної теми. Процес інформатизації дає змогу студенту ще на початку навчання досконало ознайомитися з інформаційними пакетами спеціальності, в яких досконально вказано перелік дисциплін, тем, питань, які розглядаються протягом курсу вивчення предмету, а також досконально розписано систему оцінювання роботи студента, обґрунтовується кожен бал, який студент має можливість отримати (починаючи від відвідування і закінчуючи виконанням завдань самостійної роботи). Отже такий підхід дає можливість позбутися непрозорості і заангажованості виставленню підсумкової оцінки, передбачає прогнозування студентом підсумкового балу і надає можливість покращення результату.
Пошук механізму оцінки і контролю якості опанування програм вищої професійної освіти ініціюються всіма вузами України. В певному співвідношенню етап перевірки і контролю тотожний з інформаційною, а також інформованою стадією управління, так як в обох випадках мова йде про інформаційні процеси. Основною відмінною рисою контролю є інформація про відповідність фактичного результату його передбачуваному аналогу, а також оцінка ступеню його відповідності передбачуваному еталону первинної інформації. Зворотна інформація – ще один необхідний елемент контролю, а також управління, оскільки саме на її основі змінюється відношення до результату і переглядаються засоби досягнення поточних, проміжних і кінцевих, стогових цілей. Для забезпечення ефективності контролю важливим стає ряд вимог, яким повинна відповідати зворотна інформація. Оскільки зворотна інформація – входить в якості складової частини з загальну інформаційну основу навчання, вона повинна відповідати тим же вимогам, що і пряма довідкова інформація про зовнішні і внутрішні умови функціонування системи навчання.
Зворотна інформація, так само як і пряма, повинна бути повною, релевантною, адекватною, об’єктивною, вірно викладеною, своєчасною, доступною, безперервною, структуризованою і специфічною для кожного рівня контролю [14].
Сучасний рівень інформаційних систем та технологій дозволяє створити такі програмні засоби, які можна використовувати для контролю знань студента з усіх предметів, які він вивчає протягом семестру чи півріччя.
Доцільно розробити структуру системи контролю знань, яка дозволяє зберігати результати контролю знань кожного студента чи учня з усіх тем, предметів, які введені в систему. Така система вимагає певних технічних засобів, наявності не тільки персональних комп'ютерів (ПК), а й їх мережі.
Вимоги до такого програмного забезпечення системи:
- структура системи повинна передбачати оцінювання знань студентів з усіх предметів, які вивчають у семестрі;
- контроль знань з кожного предмета повинен бути організований з тем, розділів, усього курсу в цілому;
- результати контролю повинні фіксуватися в базі оцінок студентів з тем, розділів, предметів у цілому;
- система повинна допускати багаторазове звернення до контролю, при цьому в базі оцінок повинні бути зафіксовані десять останніх оцінок;

25
- необхідно передбачити неповторність сукупності питань під час наступного тестування;
- система повинна опрацьовувати тести (завдання) різних форматів (завдання багатовибіркового типу, завдання на утворення логічних пар, завдання на відновлення хронологічної і логічної послідовності, завдання відкритого типу, коли відповіддю є слово або число);
- система повинна допускати роботу в локальній мережі;
- система повинна мати модуль, який буде керувати розмежуванням доступу (це необхідно для захисту інформації від несанкціонованого доступу різного рівня);
- система повинна мати різні вихідні форми для перегляду тестування: для студента, для викладача, для заввідділенням.
Такий контроль знань з боку студентів викликає велику зацікавленість, так як проведення такого тестування проходить спокійніше, ніж звичайна контрольна робота чи колоквіум, дозволяє багатократне звернення, має об'єктивне оцінювання та не обтяжене присутністю викладача.
Основою нових технологій комп’ютерізованого контролю засвоєння знань є спеціально створені тестові програми, які входять до мультимедійних автоматизованих систем (МАОС).
Мультимедійний характер навчальних систем дає можливість в повній мірі застосовувати у навчальному процесі пізнавальні можливості інтерактивних комп’ютерних графічних образів – трьохмірних графічних ілюстрацій, відео сюжетів зі звуковим супроводом, анімаційних моделюючих програм.
Об’єктивність оцінювання рівня знань за допомогою тестуючи модулів МАОС або навчально-методичних комплексів гарантується тим, що виключаються фактори, які породжують суб’єктивізм традиційних технологій контролю знань. В ході екзаменаційної сесії суцільні питання та вправи замінюють вибірковими, а тести МАОС дають можливість включати завдання на усі розділи курсу. Тільки професійно спроектовані тестуючи модулі навчальних комплексів дають можливість здійснити коректну атестацію рівня знань студентів і якості навчальних процесів в різних начальних групах.
Використання в дистанційних навчальних технологіях (ДНТ) автоматизованих навчальних систем з тестуючи ми програмно-інструментальними засобами розширює діапазон функцій дидактичного контролю і суттєво активізує роль кожної з них.
Активізація ролі діагностичної функції контролю при реалізації ДНТ обумовлена можливістю більш глибокого і тривалого поточного тестування, своєчасного виявлення пробілів у вивченні дисципліни і оперативного прийняття керуючого впливу на вивчення даного предмету.
Перманентний поточний контроль (діагностика) рівня знань студентів по окремим дисциплінам є важливою умовою підвищення якості всього навчального процесу.
Можливості детального аналізу успішності та ускладнень засвоєння знань по запропонованим викладачами робочим програмам відкриває перспективи індивідуалізації навчальних планів. Адаптації їх до конкретних студентів і умов різних форм навчання, що в підсумку веде до диференціації навчальних програм, скороченню термінів підготовки спеціалістів і підвищенню якості навчального процесу.
Особливо ефективних діагностичний контроль у заочній формі навчання. Із-за ліміту часу в традиційних методах діагностування практично недоступною стає перевірка усіх трьох рівнів засвоєння змісту дисципліни: запам’ятовування знань, застосування їх в типовій ситуації
і використання знань у нестандартних випадках. Комп’ютеризовані навчальні діагностичні системи, поєднуючи навчання та контроль, проводять своєчасну корекцію процесу засвоєння студентами нових знань за допомогою підказки, детального повторення теоретичного матеріалу. Участь викладачів при такій технології реалізації навчального процесу повністю не виключається.
Прогностична функція контролю в комплексних мережних рейсових технологіях дає можливість визначити потенціальні можливості студентів при освоєнні нового матеріалу дисципліни. Непряме підтвердження наявності здібностей до засвоєння нового матеріалу

26 міститься в результатах проведеного контролю знань. Однак точне прогнозування вірогідності успішного засвоєння нового знання традиційними методами контролю неможливе. Для таких цілей застосовують спеціальні тестуючи модулі, прогностична валідність яких підтверджується спеціальними кількісними методами. На звичайному очному іспиті викладач фактично сам оцінює якість своєї роботи. В більшості випадків ця процедура здійснюється викладачем добросовісно і на високому якісному рівні. Тестуючі компоненти проектуються під керівництвом і безпосередній участі самих лекторів. Однак відповідальність, яку вони при цьому зобов’язані проявити, набагато вища.

27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
УДК 378.147 М.Ю. Мартиненко. Контроль якості самостійного засвоєння навчального матеріалу студентами в умовах вищої дистанційної освіти.
2.
Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: Підручник для студ., аспір. та молодих викладачів навч. закладів. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
3.
Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособ. для студ. и аспирантов вузов /
Под ред. С.И.Самыгина. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.
4.
Голубєва Н.В., викладач кафедри «Міжнародні відносини» Інституту сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум». Роль інформатизації в удосконаленні оцінювання та контролю знань студентів.
5. Басманов Є.І. Модульна, тестова і рейтингова форми навчання та контролю.
6.Швидкий О. Тестовий контроль у навчальному процесі // Освіта. Технікуми, коледжі.
— 2002. — №1. — С. 19-21.
7. Кобзар О.Б. Дидактична роль нових інформаційних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи // Нові технології навчання: Наук.-метод, зб. / Ред. кол.: В.О.
Зайчук, О.Я. Савченко, М.Ф. Дмитриченко та ін. — К.: НМЩ ВО, 2002. — Вип. 32. — С. 86-96.
8. Смирнова М.І. Комплекс тренувально-контролюючих засобів вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей // Нові технології навчання: Наук.-метод, зб. /
Кол. авт. — К.: Наук.-метод, центр вищої освіти, 2004. — Вип. 38. — С. 160-167.
9. Дворецька Л.П. Про впровадження тестових технологій у практику вимірювання навчальних досягнень учнів з математики // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики» (6 жовтня 2004 р.,
Київ). — К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. — С. 50-51.
10. Марценюк С. Впровадження інноваційних комп'ютерних методів навчання // Освіта.
Технікуми, коледжі. — 2004. — №2(8). —С. 10-11.
11. Драч, І. І. Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно – рейтингової системи
[Текст] / І. І. Драч // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. – 2000. – Вип. 22. – С. 57–61.
12. Копнин, П. В. Диалектика, логика, наука [Текст] / П. В. Копнин. – М : Наука, 1973.
– 464 с.
13. Леонтьев, А. Н. Деятельность, сознание, личность [Текст] / А. Н. Леонтьев. – М :
Политиздат, 1975. – 304с.
14. Пілюшенко, В. Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення [Текст] : навч. посіб. / В. Л. Пілюшенко, І. В. Шкрабак, Е. І. Словенко. – Київ :
Лібра, 2004. – 344 с.
15. Раков, С. А. Якість освіти: європейський вимір [Текст] / С. А. Раков // Вісн.
Тестування і моніторинг в освіті. – 2007. – № 10–11. – С. 4–13.
16. Теппер, Н. Ю. Проблемы трансляции знаний в современном образовании [Текст]
/ Н. Ю. Теппер // Наука и наукознание. – 1998. – № 3. – С. 104 – 105.

28

29


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал