Мета вивчення дисципліни



Сторінка2/2
Дата конвертації02.12.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:

  1. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. – М.: МГУ, 1991.

  2. Анисимов О.С. Методологическая культура педагогической деятельности и мышления. М., 1992.

  3. Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологи. М., 2001.

  4. Вачков И. Основы технологи групового тренинга. Психотехніка. М., 1995.

  5. Вербицкий А.А. Психолого-педагогические особенности деловой игры как формы знаково-контекстного обучения // Хрестоматия по педагогической психологии / Составители А.И. Красило, Новгородцева А.П. – М., 1995 (326-331).

  6. Власова О.І. Методика викладання психології. – К.: «Либідь» , 2007.

  7. Власова О.І. Педагогічна психологія. – К.: «Либідь» , 2005.

  8. Волков В.Б. Тренинг социальной активності. – СПб.: Речь, 2005.

  9. Гинзбург Я.С., Коряк Н.М. Соціально-психологическое сопровождение деловых игр. Хрестоматия по педагогической психологии / Составители А.И. Красило, Новгородцева А.П. - М., 1995 (332-341)

  10. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М.: ИНТОР, 1996.

  11. Джонсон Д.В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування. – К.: КМ Академія, 2003.

  12. Дьюї Дж. Моральні принципи в освіті. – Львів: Літопис, 2001.

  13. Еемерен Ф.Х.; Гроостендорст Р. Аргументация, коммуникация, ощибки. – Л.: Васильевский остров, 1992.

  14. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. ЛГУ, 1985.

  15. Ивин А.А. Основы теории аргументации. – М., 1997.

  16. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. Кн. для учащихся ст. классов. 2-е изд. – М.: Просвещение , 1990.

  17. Климов Е.А. Основы психологии. Практикум. Учебное пособие для вузов. – М: ЮНИТИ, 1999.

  18. Котляревський Ю.Л., Шанцер А.С. Искусство моделирования и природа игры. – М., 1987.

  19. Красило А.И., Новгородцева А.П. Рекомендации по организации активного обучения. Хрестоматия по педагогической психологии / Составители А.И. Красило, Новгородцева А.П. – М., 1995 (342-379)

  20. Крысько В.Г. Общая психология в схемах и комментариях: учебное пособие. – СПб.:Питер. 2007.

  21. Логика: Логические основы общения / Берков В.Ф., Яскевич Я.С., Бартон В.И. и др. – М: наука, 1994.

  22. Ляудис В.М. Методика преподавания психологии. - М., 2003.

  23. Монина Е.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникативный тренинг (педагоги, психологи, родители) – СПб.: Речь, 2006.

  24. Пахальян В.Е. Групповой психологический тренинг: Учебное пособие. – СПб.Питер, 2006. – (88-95,199-204).

  25. Помиткіна Л.В. Психологія прийняття особистістю стратегічних життєвих рішень: монографія / Любов Віталіївна Помиткіна. – К. : Кафедра, 2013. – 381 с.

  26. Помиткін Е.О. Психологія духовного розвитку особистості: Монографія. – К.: Наш час, 2007. – 280 с.

Додаткова:

  1. Педагогические технологии: Уч. пособие для ст-ов педаг. спец-й / Под общ. ред. В.С. Кукушкина. – Ростов н/Д, 2002.

  2. Пезешкиан Н. 33 и 1 форма партнерства. Пер с нем. – М.: Институт позитивной психотерапии, 2005.

  3. Платонов К.К. Занимательная психология. – М., 1997.

  4. Поварин С.И. Спор. О теории и практике спора. – Пг., 1918.

  5. Подвойская М.А. Уроки психологии в школе. Конспекты занятий и дневник практического психолога. – М., 1993.

  6. Пойа Д. Как решать задачу. Хрестоматия по педагогической психологии / Составители А.И. Красило, Новгородцева А.П. - М., 1995 (380-385)

  7. Полонников А.А. Очерки методики преподавания психологии. Системно-ситуативный анализ психологического взаимодействия. – Мн., 2001.

  8. Практикум по експериментальной и прикладной психологии: Учеб. Пособие / Под ред. А.А. Крылова. – Л.: ЛГУ, 1990. (179-186, 222-230)

  9. Практическая психология для преподавателей / Ру-во академика М.К. Тутушкиной. – М., 1997.

  10. Сапогова Е.Е. Задачи по общей психологии. Учебное пособие для вузов. – М., 2001.

  11. Сборник деловых игр, конкретных ситуаций и практических задач. – М., 1997.

  12. Сидоренко Е. В. Технологии создания тренинга. От замысла к результату. – СПб.: «Речь», 2007.

  13. Соколова Е.Е. Тринадцать диалогов о психологии. – М., 1997.

  14. Сопер П. Основы искусства речи. Пер с англ. – з-е изд. Испр. – М.: Яхтсмен, 1995.

  15. Стюарт Й., Джойнс В. Основи ТА: Транзакційний аналіз: Пер з англ. – К.: ФАДА, ЛТД, 2002.

  16. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. – М.: МГУ, 1975.

  17. Торн К., Маккей Д. – Тренинг. Настольная книга тренера. 2-е изд. –СПб.: Питер, 2008.

  18. Шевцова И.В. Тренинг тренеров: 9 дней личностного роста. – СПб.:Речь, 2006. (109-110)

  19. Фельденкрайз М. Осознавание через движение: двенадцать практических уроков. – М:ИСИ, 2000.

  20. Фопель К. Психологические группы. Рабочие материалы для ведущего: Практическое пособие: Пер. с нем. – 5-е изд. Стер. – М.: Генезис, 2005.

  21. Хозиев Б.И., Хозиев В.Б. Сборник задач по курсу «Психология». Психологическая феноменология и эксперимент. – М., 1993.

  22. Хрупкий Е.А. Организация и проведение деловых игр. -М.,1991.

  23. Хуторской А.В. Эвристическое обучение. Теория, методология практика. – М.: Международная педакадемия, 1998.

  24. Цукерман Г.А. Виды общения в обучении. – Томск: Пеленг, 1993.

  25. Чихачев П.В. Лекция как активный метод обучения. – Киев, 1990.

  26. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М., 1978.

  27. Эсаулов А.Ф. Активизация учебно-познавательной деятельности студентов. – М., 1982.

  28. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика. Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006.

  29. Lyubov, Pomytkina. Personal readiness of youth to making
    strategic life decisions // European Applied Sciences. – Germany (Stuttgart), May, 2013, № 5 – pp. 155-157.


Питання до заліку


  1. Інноваційні, традиційні та тренінгові методи навчання.

  2. Поняття продуктивності навчання.

  3. Місце активних методів соціально-психологічного навчання в системі сучасної освіти.

  4. Освітній тренінг в парадигмі компетентнісного підходу.

  5. Основні групи компетенцій сучасного випускника ВНЗ. Типи освітнього тренінгу, що їм відповідають.

  6. Співвідношення понять «освітній тренінг», «психотерапія», «психокорекція» та «активне навчання».

  7. Методологічні основи методів освітнього тренінгу в роботах К.С. Станіславського.

  8. Методологічні основи методів освітнього тренінгу в роботах Д.Н. Узнадзе.

  9. Методологічні основи методів освітнього тренінгу в роботах М. Форверга.

  10. Принципи активного соціально-психологічного навчання в організації та здійсненні освітнього тренінгу.

  11. Загальна характеристики тренінгових методів навчання.

  12. Поняття дискусійних методів.

  13. Ігрові методи: поняття та класифікація існуючих різновидів.

  14. Тренінгові методи навчання.

  15. Види індивідуальних тренінгових методів навчання.

  16. Аудиторні завдання: алгоритмізовані творчі, пошукові.

  17. Характеристика форм індивідуальних позааудиторних тренінгів.

  18. Загальні підходи до науково-психологічного дослідження ігрових методів навчання.

  19. Поняття системних компетенцій.

  20. Зміст та методика тренінгу теоретично-пізнавальних умінь.

  21. Поняття особистісних компетенцій.

  22. Зміст та методика тренінгу ціле покладання і створення смисложиттєвих перспектив учасників.

  23. Поняття соціально-психологічних компетенцій.

  24. Зміст та методика тренінгу соціально-психологічних компетенцій.

  25. Фази проведення тренінгу спілкування як розвитку міжособистісної чутливості (сенситивності) учасників.

  26. Тренінг ділового спілкування. Основні цілі та напрямки формування комунікативної культури учасників.

  27. Характеристика соціально-рольового тренінгу.

  28. Потенціал методу психодрами (Дж. Морено) в освітньому тренінгу з розвитку особистісних компетенцій. Фази його розгортання.

  29. Потенціал трансактного аналізу в розвитку комунікативної компетентності учасників освітнього тренінгу.

  30. Сюжетно-рольва гра: її основна мета та функції в освітньому тренінгу системних компетенцій.

  31. Класифікація дискусійних методів навчання.

  32. Характеристика групової дискусії як методу навчання. Схема її організації на занятті з освітнього тренінгу.

  33. Методика «Мозковий штурм». Основні етапи її організації та варіанти проведення.

  34. Технологія організації та ведення сократівського діалогу на занятті з освітнього тренінгу.

  35. Поняття «Кейс-методу» як методу аналізу конкретних ситуацій.

  36. Дидактичний потенціал методу інциденту та аналізу конкретної ситуації в професійному навчанні в умовах освітнього тренінгу.

  37. Ситуаційний тренінг. Соціопсихокорекційні можливості групи при його організації в умовах з освітнього тренінгу.

  38. Основні правила соціально - психологічного навчання.

  39. Основи духовно-орієнтованого тренінгу.

  40. Психологічний тренінг з розвитку готовності студентів до прийняття стратегічних життєвих рішень.


Додаток А
Зміст духовно-орієнтованого тренінгу
Мета: розвиток духовного потенціалу учасників, створення єдиного духовного простору, сприятливого для ціннісно-смислового самовизначення.
Постановка цілей: висловлювання по колу «Сьогодні я хочу досягти…».
Вправа 1. «Очі колективу». Учасники сидять на стільцях по колу. Тренер нагадує як для кожної людини важлива увага з боку інших. Неуважність може принизити, зіпсувати настрій тощо. Він пропонує учасникам розвернути стільці і сісти спиною один до одного. Після цього учасники мають записати у стовпчик імена присутніх і навпроти кожного імені записати колір очей учасника. По завершенню учасники розвертають стільці у вихідне положення та визначають в залежності від кількості правильних відповідей свою уважність.

Вправа 2. Тренер ставить запитання: «Чи можемо ми стати дружною командою, у якій учасники швидко відчувають і розуміють один одного, координують спільні дії?» Він ставить перед учасниками завдання вишукуватись в шеренгу спочатку за зростом (він найвищого до найменшого), потім за температурою тіла (від найтеплішого до найпрохолоднішого), потім – за швидкістю пульсу. При цьому за допомогою годинника чи секундоміра він виміряє час, який витрачають учасники для виконання кожного завдання. Обговорення: в чому ми схожі і в чому відмінні?

Вправа 3. Учасникам пропонується написати на клаптиках паперу по 4-5 притаманних їм особистісних якостей. Записи згортаються і передаються тренеру. Тренер зачитує їх почергово, пропонуючи кожному зробити припущення і вгадати про кого йде мова. Автор записки має при цьому вказати на іншого учасника і зізнатися лише тоді, коли всі висловили свої припущення. Обговорення: чи дійсно ми знаємо себе і вказали саме ті риси, за якими нас легко упізнати?

Вправа 4. Кожен з учасників по черзі має зобразити пам'ятник. Інші намагаються вгадати кому він належить і що хоче передати людству.

Вправа 5. Учасники мають завершити «незакінчені речення»:

«Найголовніше в житті для мене»…

«Більш за все я ціную в людях»…

«Якби можна було б не працювати»…

«Усе моє життя»…

«Кохана людина»…

«Ми разом»…

Вправа 6. Учасники по черзі виходять до дошки і малюють «Моє головне життєве досягнення». Інші відгадують, що це?

Вправа 7. Один з учасників повідомляє групі про життєві труднощі (вигадані чи реальні). Бажаючі з колективу намагаються різними засобами його заспокоїти. По завершенню до першого учасника ставиться питання: «хто і чим допоміг найбільше?…»

Підведення підсумків:


  • Чи вдалося кожному досягти поставленої мети?

  • У колі зі свічкою промовляються побажання іншим (або подарунки).


Додаток Б
Зміст психологічного тренінгу з розвитку готовності

студентів до прийняття стратегічних життєвих рішень


Основні

тематичні модулі



Тематика занять

Кіл-ть год.

І. Прийняття

рішення з визначення власної життєвої позиції



Тема 1. Цінність життя та власної життєвої позиції

Тема 2. Життєва позиція у контексті мотивів і потреб особистості, яка прагне до саморозвитку

Тема 3. Види життєвих позицій особистості

Тема 4. Розвиток власної життєвої позиції як стратегічна мета особистості студента

Тема 5. Шляхи і методи розвитку конструктивної життєвої позиції студента

Тема 6. Розвиток уміння прогнозувати результати прийнятого рішення з визначення власної життєвої позиції особистості



2,0

2,5

2,5

2,5

2,5


ІІ. Прийняття рішення з професій-ного самовиз-начення

Тема 1. Професійне самовизначення як життєва цінність особистості

Тема 2. Особистісне ставлення до професії та спеціалізації

Тема 3. Розвиток цілеутворення у процесі професійного самовизначення

Тема 4. Здатність обґрунтування рішень з професійного самовизначення

Тема 5. Розвиток особистісних умінь студентів приймати стратегічні рішення з професійного самовизначення


2,5

2,5

2,5

2,5

2,0

ІІІ. Прийняття рішення щодо вибору шлюбного партнера

Тема 1. Цінність сім'ї та сімейних стосунків

Тема 2. Пошук шлюбного партнера як природна, соціальна та духовна потреба особистості

Тема 3. Стратегія і тактика пошуку шлюбного партнера в студентські роки

Тема 4. Аргументація вибору потенційного шлюбного партнера

Тема 5. Розвиток здатності студента до прогнозу-вання та передбачення наслідків власних дій

Тема 6. Розвиток здатності до обґрунтування власних стратегічних життєвих рішень

Тема 7. Розвиток особистісних якостей, необхідних студенту для прийняття стратегічних життєвих рішень


2,5

2,5

2,5

2,5

2,0

2,0

2,0

Усього




40,0


Заняття 1

Мета:

  1. Знайомство з учасниками групи.

  2. Зняття емоційної напруги учасників.

  3. Встановлення позитивного психологічного клімату.

  4. Створення позитивної мотивації та зацікавленості в роботі тренінгу.


Вправа 1. Знайомство. Гра «Снігова куля». Перший учасник називає своє ім’я і повідомляє про себе, чим він любить займатися найбільше, або це може бути «хобі». Наприклад, «Я – Юля, найбільше я люблю грати на гітарі і співати». Наступний учасник: «Це – Юля, вона любить грати на гітарі і співати, а я – Михайло, я мрію…». Так кожний наступний учасник повторює все про попередніх і розповідає про себе. Гра знайомить учасників, з їх прагненнями, знімає напругу, надає зацікавленості до ходу занять, учасники, які начебто знайомі давно, вражені тим, що дізнаються про нові вподобання своїх друзів. Тренер відмічає для себе, у якому руслі спрямовувати наступні заняття, тобто вправи можуть бути з використанням музики, складання віршів, живопису тощо.

Вправа 2. «Наповненість життя». Тренер надає інформацію, розповідаючи притчу, яка активізує мотивацію та мобілізує особистість до перегляду власних цінностей.

Професор філософії, виступаючи перед аудиторією, узяв скляну банку та наповнив її камінням, кожний з яких був за три сантиметри в діаметрі. Далі спитав студентів: «Чи заповнена банка?». Студенти відповіли: «Так, вона повна». Потім професор дістав горіх, засипав його в банку, де він зайняв вільний простір. На запитання, студенти знову відповіли, що банка повна. Тоді професор узяв коробку з піском, засипав і його в банку. Звісно, пісок зайняв все вільне місце у банці. Ще раз запитав професор студентів: «Чи повністю заповнена банка?». Вони відповіли: «Так, на цей раз остаточно». Але професор дістав склянку води та вилив її в банку до останньої краплини, розмочуючи пісок. Студенти сміялися, а професор продовжував: «Я хочу, щоб ви зрозуміли, що банка – це ваше життя. Камені – це найважливіші речі у ньому: сім'я, здоров'я, друзі, діти – усе необхідне, щоб ваше життя було повним, навіть у тому випадку, коли все інше втрачено. Горіх – це речі, які особисто для вас стали важливими: робота, будинок, машина тощо … Пісок – символізує дрібниці в нашому житті. Якщо спочатку наповнити банку піском, то не залишиться місця для найважливіших речей. Займайтесь тим, що приносить вам щастя. Займайтесь, насамперед, каменями, тобто найціннішими справами у вашому житті, визначте ваші пріоритети, інше – це тільки пісок». Тоді студентка підняла руку та спитала професора: «А яке значення має вода?» Професор посміхнувся: «Я радий, що ви спитали мене. Я це зробив, щоб показати вам, що як би не було заповненим ваше життя, завжди залишається місце для свята та дозвілля». Обговорення.



Вправа 3. «Активізація уяви та мотивації». Студентам пропонується на аркушах паперу перелічити усі найпотаємніші бажання (5-10), чого б вони хотіли досягти за найближчих 20 років, навіть самих неймовірних, можна фантазувати. Наприклад: я хочу полетіти в Космос, хочу стати президентом України, стати мільйонером, стати доктором психологічних наук і т. і. Після написання, студентам пропонується зачитати вголос свої мрії, але в теперішньому часі: я злітав у Космос, я став президентом, я став мільйонером, я став доктором психологічних наук тощо. Тренер і всі учасники стежать за тим, що відбувається зі студентом, який зачитує свої мрії. Обговорення, учасники діляться своїми почуттями: досягати – це дуже приємно і тому це добре!

Вправа 4. «Стратегічні життєві цілі». Тренер пропонує студентам розділитися на групи і подумати та записати, які із усіх можливих бажаних цілей є найвизначальними, доленосними для них, яких вони хотіли б досягти, які є важливими для подальшого життя кожного. Через деякий час кожна група презентує свої стратегічні життєві цілі. Обговорення та підсумки: які цілі вважати стратегічними життєвими цілями, а які супутними (наприклад, хобі), які емоційно прикрашують життя людини.

Перегляд відеофільму «Плата наперед».

Обговорення та побажання в роботі тренінгу.

Ритуал прощання.

Додаток В

Алгоритм проведення рольової гри


  1. Узгодження цілі рольової гри з метою тренінгу й навчального завдання.

  2. Вибір ситуації.

  3. Вибір учасників.

    1. Критерії відбору учасників на «активну роль»:

А) Етап лабіалізації: позитивне ставлення до тренінгу, приємний стан у групі, достатній особистісний потенціал. Самий непідходящий варіант: домінантний учасник з негативним ставленням до тренінгу. Наслідок такого вибору – опірність у вигляді саботажу чи відкритої дискредитації поставленого завдання.

Б) Етап навчання: по можливості, приймають участь усі, використовуються техніки обміну ролями і дублювання.

В) Етап цілісної дії – успішний учасник групи, якій здатен задати модель «еталонної поведінки» для позитивного виходу із тренінгової ситуації.

3.2. Критерії для вибору учасника на підігруючу роль:

А) Етап лабілізації: спонтанність, швидке орієнтування в ситуації, гнучкість мислення і поведінки. Необхідно мати запасні варіанти (на той випадок, якщо хтось відмовиться приймати участь у грі).

Б) Етап навчання: активні учасники можуть самі обирати собі «спаррінг-партнера» за принципом ускладнення завдання.

В) Етап цілісної дії: активні учасники можуть самі обирати собі «спаррінг-партнера».

3.3. Варіант роботи з дублером. Може здійснюватися з одним і тим же підігруючим, чи підбиратися заздалегідь декілька пар «активний-підігруючий».

4. Ознайомлення з інструкцією.

4.1. Коротка характеристика ситуації: повідомляється учасникам те, що необхідно знати на початку ситуації взаємодії в реальному житті.

4.2. Розподіл ролей (впевнюємося, що всі учасники згодні).

4.3. «Активний» учасник виходить за двері (у випадку виконання рольової гри «з прихованим мотивом»).

4.4. Підігруючому в присутності групи тренер розповідає ситуацію далі

А) те, з чим він прийшов і про що говорить відкрито;

Б) справжні мотиви чи причини поведінки («прихований мотив»);

В) формулюємо ідею спонтанності поведінки підігруючого.

4.5. Інструкція спостерігачам (задаєм межі, параметри спостереження).

4.6. Запрошуєм «активного» учасника (можливо, у нього з’являться запитання).

4.7. Організація простору.

4.8. Нагадуєм «активному» учаснику його завдання.

5. Зупинка рольової гри (критерії).

а) очевидне завершення ситуації (мета досягнута);

б) за бажанням «активного» учасника (він вважає, що мета досягнута);

в) мета не досягнута, але з’явилося досить матеріалу для обговорення й аналізу;

г) в «активного» учасника була реальна можливість вирішити ситуацію (у підтексті слів підігрую чого 2-3 рази звучав «прихований» мотив);

д) не варто зупиняти гру, якщо ми передбачаєм, що «активний» учасник ось-ось справиться із ситуацією.

6. Обговорення рольової гри.

Межами для організації обговорення є загальна ідея про ефективну взаємодію при досягненні поставленої задачі (що допомагало і що заважало).



    1. Деролізація підігруючого (за необхідністю).

    2. Звернення до «активного» учасника: емоційне реагування, чи досягнув він свою мету, і, при наявності «прихованого» мотиву, наскільки він зрозумів підігрую чого.

    3. Звернення до підігруючого: емоційне реагування, як почував себе під час бесіди, і, при наявності «прихованого» мотиву, яким був «прихований» мотив.

    4. Звернення до спостерігачів: якщо поводилася відеозйомка, то загальне враження про те, як проходила бесіда, без конкретизації вражень і можливості емоційної реакції; якщо відеозйомка не проводилась, то детальне обговорення згідно заданих меж і рефлексія.

Необхідно пам’ятати про співвідношення позитивної й негативної складових у зворотньому зв’язку, який отримує «активний» учасник у ході обговорення.

Етап лабілізації: баланс позитиву і негативу.

Етап навчання: акцент на негативі.

Етап цілісної дії: акцент на позитиві.



Додаток Г
Структура тренінгу ділового спілкування
Методика проведення: тренінг проводиться в інтерактивній формі, використовуються методи ігрового моделювання професійної діяльності учасників. На конкретних ситуаціях відпрацьовуються поведінкові та комунікативні навички, застосовуються методи роботи в парах, групової та індивідуальної роботи.

Мета: формування компетентності учасників в галузі ділового спілкування.

Завдання:

  1. Відпрацювати навички, які підвищують результативність ділового спілкування.

  2. Удосконалити особистий переговорний стиль спілкування.

  3. Навчитися визначати тип співбесідника за ведучими каналами сприйняття.

  4. Набути впевненості в переговорах, отримати алгоритм проведення успішних переговорів.

  5. Навчитися розпізнавати маніпуляції, навчитися спрямовувати маніпуляцію й агресію клієнтів у конструктивне русло.

  6. Навчитися зберігати емоційну рівновагу в складних ситуаціях.

  7. Засвоїти методи зняття емоційної напруги і швидкого самовідновлення.


Програма:
Загальна інформація про міжособистісне спілкування

  1. Визначення спілкування;

  2. Варіанти передачі та втрати інформації;

  3. Вербальні й невербальні прийоми сприйняття й передачі інформації.


Ефективне ділове спілкування

  1. Що таке ділова комунікація;

  2. Комунікації в організації;

  3. Ефективне проведення нарад;

  4. Впевнена поведінка в діловому спілкуванні;

  5. Етика ділового спілкування.


Переговори

  1. Різні підходи до переговорів;

  2. Етапи переговорів;

  3. Алгоритм проведення зустрічей і переговорів;

  4. Встановлення контакту;

  5. Техніки ведення переговорів;

  6. Прояснення позиції співбесідника;

  7. Аргументація;

  8. Завершення переговорів.


Протидія маніпуляціям

  1. Як розпізнати маніпуляцію; вигоди і втрати під час маніпуляцій;

  2. Як сказати «ні» й зберегти добрі стосунки;

  3. Збереження емоційної рівноваги в складній ситуації.


Спілкування по телефону і під час особистої зустрічі

  1. Особливості й правила;

  2. Голос та інтонація під час телефонних переговорів;

  3. Поза, жести, міміка під час особистої зустрічі;

  4. Етика спілкування.


Напрацювання особистого переговорного стилю.

Навчально-методичне видання




Психологічні технології освітнього тренінгу



Методичні рекомендації

Автори:
ПОМИТКІНА Любов Віталіївна


ПОМИТКІН Едуард Олександрович

Редактор


Підп. до друку Формат 60х84/16. Папір офс.

Офс. друк. Ум. друк. арк. . Обл.-вид. арк. .

Тираж …… пр. Замовлення № . Вид. № .

Видавництво НАУ



03680. Київ – 680, проспект Космонавта Комарова, 1.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК №977 від 05.07.2002.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал