Мета: формувати в дітях емоційність, артистичність і цілеспрямованість, долучати до театру і мистецтва, сприяти спілкуванню дітей, виникненню і зміцненню дружби і формуванню колективу. Завдання



Сторінка3/4
Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.66 Mb.
1   2   3   4

Вправи на формування виразності рухів.

«Хто я?»

Мета:вправляти дітей у відтворенні рухів і дій,які характеризують працю людей різних професій.

Вихователь пропонує для показу у рухах професії:бібліотекаря,вчителя,капітана теплохода,тракториста,міліціонера. Вибирає їх з урахуванням наявних у дошкільнят знань про працю дорослих,зокрема в даній місцевості,необхідності створення образу у подальшій грі – драматизації.



«На лузі»

Мета:вправляти у відтворенні рухів і характерних дій комах.

Вихователь розповідає дітям: «На зеленому лужку розквітла надзвичайно гарна квітка. Всі комахи прилітають і приповзають милуватись нею. Ось дивіться,хто приходить до квітки.» Діти вибирають собі комаху,рухи якої відтворюватимуть. Біля квітки збираються:муха,бджола,метелик,бабака,мураха,жук – рогач,світлячок.



«Дружні звірята»

Мета:показати прояви однакових почуттів у різних тварин.

  1. Сумного зайця прийшли втішити:ведмідь,вовк,їжак,жабка,мишка,півень. Вихователь говорить дітям: «Лиси вигнала зайця з власного дому. Зайця прийшли втішити…» Спочатку вибирають дитину – зайчика,який плаче,ображений. Проводиться перед драматизацією казок: «Заєць,лисиця та півень» та «Коза – дереза».

  2. Радіють звірята:жабка,мишка,півень,заєць,їжак. Вони перемогли сильного і злого вовка,ведмедя та лисицю. Вихователь нагадує дітям,як закінчується казка С.Маршака «Теремок», і пропонує передати радісний стан звірят: «Покажіть як раділи вони своїй перемозі.» Проводиться перед драматизація ми казок «Теремок», «Під грибом», «Рукавичка».

  3. Показати звірят,які заблукали в лісі:ведмежа,вовченя,лисеня,зайченя. У ході виконання завдання вихователь стежить за додержанням типового для певної поведінки і спробу пересування тварин.

«Зимові розваги»

Мета:вправляти дітей у різноманітних імітаційних рухах і відтворенні емоційних станів,у взаємодії одне з одним.

Проведення вправи починається з показу окремих сценок: «Граю в сніжки», «Сніг потрапив за комір», «Сніжок боляче вдарив по нозі», «Скочую снігову кулю», «Ліплю сніговита», «Іду на лижах», «Катаюсь на ковзанах», «Розчищаю доріжку від снігу», «Везу санки з малюком».

Діти на свій розсуд придумують і показують найрізноманітніші рухи. Коли поодинці показали дитячі зимові розваги, вихователь дає завдання зробити це всією підгрупою. Особливу увагу звертає на спроби дошкільників об’єднатися у гурт,заохочує їх до спільних дій.

За допомогою міміки та жестів передати людські емоції під час вправи «Покажи,що відчуваєш». Дитині пропонують показати,що вона відчула б , колиб цуценя пошкодило собі лапку (співчуття); назустріч біг великий пес (переляк); спекотного дня купалася в річці (задоволення); побачила,як сильний б’є слабшого (гнів) тощо.



«Неслухняне мишенятко»

Обладнання:картинки – ілюстрації до оповідання.

Хід заняття.

Вихователь читає дітям оповідання. По ходу читання показує малятам відповідні ілюстрації до тексту та дає їм завдання.

«Жила – була маленька мишка і був у неї синочок – маленьке мишеня. Хто був у мишки? (відповідь дітей). Мишеня було вередливим і часто не хотіло прокидатися вранці. Коли його мама будила,воно пищало невдоволено: «Пі,пі,пі!» Як пищало вранці мишенятко? (Діти відтворюють голос мишеняти,дотримуючись відповідної інтонації). Та потім мама пригощала його на сніданок смачною зернинкою, і мишенятко раділо й пищало: «Пі,пі,пі!» Як мишеня раділо сніданку? (Діти повторюють голос мишеняти з радісною інтонацією).

Мишеня було ще зовсім маленьким,мама не дозволяла йому гуляти одному, бо неподалік часто походжав пухнастий котик Мурчик,який був не проти поласувати мишками. Але мишеня було не дуже слухняне. І ось одного разу,коли мама – мишка пішла з нірки,щоб принести зерняток,мишенятко вирішило помандрувати геть з дому. Воно вперше вилізло на білий світ і дуже здивувалось: «Який же він великий та красивий!» - мишеня запищало здивовано: «Пі,пі,пі!» Покажіть,як здивувалось мишеня. (діти виконують завдання). Та що це? Бачить мишеня,що поруч із ним страшенний вусатий звір – кіт Мурчик. Простягає до малюка свою пухнасту лапу й грізно мурчить: «Мур - р! Мур - р! Ось я тебе зараз з’їм!» Як замурчав котик,вгледівши мишенятко?(Завдання виконують 2-3 дитини). Мишенятко дуже злякалося й жалібно,з острахом запищало: «Пі,пі,пі!» Як запищало мишеня? (Відповіді дітей). Але котик був не дуже злим і сердитим. Він пожалів невдалого мандрівника та відпустив його додому. Мишеня як дременуло, і вмить уже було в нірці. Мама,дізнавшись про небезпечні пустощі синочка,довго сварила його. А мишеня лише тихо та винувато пищало у відповідь : «Пі,пі,пі!». Як просило вибачення мишенятко у мами? (Відповідь дітей). Надалі мишеня вже було розумнішим та слухнянішим і довго пам’ятало свою пригоду.»

Після читання тексту вихователь знову відтворює голос мишеняти з різними інтонаціями(незадоволено,радісно,здивовано,злякано,винувато) і пропонує дітям на слух визначити,коли мишеня пищить весело,коли боязливо,з подивом тощо.

Протягом заняття вихователь має слідкувати за тим,щоб діти правильно визначили на слух інтонацію та навчилися відтворювати звуконаслідування з різними інтонаціями.



Вправи на розвиток звукової уваги

та диференціацію звуків.

Мета: розвивати увагу дітей до мовлення інших,привчати їх виявляти смислові невідповідності,добирати потрібні слова з урахуванням змісту тексту,удосконалювати фонетичне сприйняття малят,навчати дітей чути в словах звуки,диференціювати на слух та в мовленні деякі пари звуків (з – с, л – р, с – ш тощо),правильно знаходити та виділяти у фразах потрібні слова.

«Якого кольору сніг?»

Обладнання:картина «Зимовий пейзаж».

Хід заняття.

Вихователь показує дітям картину та запитує,яка пора року зображена на ній. (Зима). Педагог продовжує бесіду з дітьми й запитує : «Чим взимку вкривається земля,дерева,будинки?» (Снігом) «Діти,а ви вважаєте,якого кольору сніг? (Білий). Так,сніг білий,але якщо до нього уважно придивитись,можна помітити різні – різні кольори,цілу веселку.»

Вихователь пропонує дітям уважно послухати віршик та розказати,які кольори снігу згадуються в ньому.

Якого кольору сніг?

Білий – білий первосніг

На поля й на луки ліг.

А в садку глибокий,

Красень синьоокий.

На березі ще й сосні – бірюзовий.

Так чи ні? Жовто – золотавим

Притрусило трави

А під вечір на шибках

Сніг рожевий,наче птах…

Мов казкова птиця,

Та,що тільки сниться.

В. Конопель.

Діти чітко та виразно перелічують усі кольори,які згадуються у вірші. Якщо якийсь колір не названий,вихователь читає віршик ще раз.



«Відгадай,що неправильно.»

Хід заняття.

Вихователь пропонує дітям уважно послухати жартівливий віршик (текст читається двічі) та знайти невідповідності в деяких його фразах.

Чи це правильно,а чи ні,

Що мов сажа,чорний сніг?

Що зайча не їсть травичку?

Буряки ростуть без гички?

Що ведмідь літати вміє,

Що вода холодна гріє?

Що в собачки – нявкать хист,

Черепаха – танцюрист?

Що бува зимою літо,

Що у річці садять квіти?

Що перо і пух важкі,

А цукерки всі гіркі?

Поїзд по асфальту їде,

І не люблять гратись діти?

Чи це правильно,чи ні,

Ну ж бо розкажіть мені!

Діти називають невідповідності,наявні у віршику. Якщо діти назвуть не всі помилки, вихователь читає віршик ще раз,пропонуючи слухати його уважніше.

«Хто біжить?»

Обладнання:картинки – ілюстрації до віршика – потішки.

Хід заняття.

Вихователь читає дітям віршик – потішку:

Малесенькі ніжки

І бігли вздовж доріжки:туп – туп - туп.

А великі ноги

Бігли вздовж дороги:туп – туп – туп.

Вихователь пропонує дітям визначити та дати відповідь,які ніжки бігли швидко,а які бігли повільно.

Після цього педагог вимовляє звукосполучення «туп – туп – туп» то швидко,то повільно й спонукає дітей відгадати,які ніжки йдуть по дорозі – великі чи малі. Діти виконують завдання.

Вихователь добивається,щоб усі діти точно визначали на слух швидкість вимови даного звукосполучення та самостійно могли відтворювати його в заданому темпі.

«Чим займаються малята?»

Обладнання:картинки або слайди із зображенням дітей,які виконують різноманітні дії(малюють,розглядають книги,бігають,грають у м’яча,співають,сплять,їдять,поливають квіти,катаються на санчатах,прибирають у кімнаті тощо).

Хід заняття.

Вихователь демонструє дітям картинки та запитує їх: «Що роблять малята?»(діти відповідають) Коли діти назвуть усі дії,які зображені на картинках,педагог пропонує перечислити,що ще можуть робити діти. Якщо діти вагаються,дорослий допомагає їм,називаючи відповідні слова:танцювати,умиватись,плавати,причісуватись,сміятись тощо.

Вихователь звертає увагу на те,як багато існує слів,що характеризують дії малят.

Вправи на добір атрибутики та декорацій.

«Кошик.»

Мета:вчити дітей добирати відповідну атрибутику для створення конкретного образу у грі – драматизації. Показати,який кошик потрібний Червоній Шапочці,Маші,Ведмедеві(«Маша і ведмідь»),Михайлові Івановичу,Настасії Петрівні,Михайликові(«Три ведмеді»),Снігурочці,подружкам («Снігуронька», «Снігурка й лисиця»).

Варіант1. Вихователь пропонує усім дітям підгрупи намалювати кошик для казкового героя(кожен дістає своє завдання). Завершивши роботу,діти розповідають для кого намалювали кошик і чому зробили його саме таким. (Так,у кошику Червоної Шапочки повинні вміститись пиріжок та горщик з маслом,а у Машиному – лісові ягоди,а у ведмедевому – вона сама разом з пиріжками).

Варіант2. Діти малюють кошики на заняттях з малювання,аплікації або під час схд. Вихователь перед цим дає кілька картинок і пропонує визначити,які казкові персонажі на них зображені.

Варіант3. Діти малюють різні предмети:шапки,миски,столи,стільці,будинки. Визначають хто господар і обговорюють своє рішення.

«Чий дім?»

Вправляти у визначенні своєрідності предметів залежно від того,якому персонажеві вони належать. Дітям пропонують обрати якогось героя художнього твору або казки й описати його дім. Об’єднавшись у пари,вони домовляються і по черзі описують оселю того,кого обрали,не називаючи його. Решта вгадує,про кого саме йдеться.



Пальчикові ігри та вправи.

 

Працьовиті пальчики

Нумо, братці, до роботи

Покажіть свою охоту;

Більшому - рубати дрова,

А тобі - вогонь розкласти,

А тобі - носити воду.

А тобі - варити кашу.

А маленькому співати

Та ще й гарно танцювати.

Братців рідних забавляти.

Права рука стиснута в кулачок.

По черзі розгинати пальці

 

Пальчики - одна сім'я

Оцей пальчик наш дідусь,

Оцей пальчик - баба,

Оцей пальчик наш татусь,

А цей пальчик - мама,

Оцей пальчик (хлопчик) дівчинка наша.

А звать її (його)....

Пальці стиснуті в кулачок.

Читати забавлянку і по черзі розгинати пальчики, починаючи з великого



По гриби

Раз, два, три, чотири, п'ять

Ми йдемо гриби шукать.

Цей ось пальчик в ліс пішов

Цей ось пальчик гриб знайшов,

Цей ось пальчик раду дав,

Цей ось пальчик зготував.

Цей ось пальчик гарно з'їв,

А від цього потовстів.

По черзі згинати пальці, починаючи з мізинця.




Пальчик-пальчик

Пальчик, пальчик, де ти був?

Я з цим братом в ліс ходив,

Я з цим братом борщ варив,

З цим - я кашки куштував,

А з найбільшим заспівав.

Послідовно торкатися кінчиком великого пальця кінчиків інших,починаючи з мізинця.

Дружні пальчики

Пальці однієї руки, стиснуті в кулак, повільно розгинаються по одному, починаючи з мізинця. В кінці гри пальці знову стискуються в кулак, але великий палець кладеться зверху.

Використовуємо рифмовку:

Цей пальчик маленький,

Мізинчик гарненький.

Безіменний - перстня має,

Ніколи його не лишає.

Ну а це - середній, нині

Він якраз посередині.

Цей - вказівний

Пальчик чарівний.

Великий пальчик, хоч не довгий

Та серед братиків проворний.

Пальчики не сваряться,

Вони дружно граються.

 

Кішка і мишка

М'яко кішка, подивися,

Розтискає кігтики

(Пальці обох рук стиснути в кулака й покласти на стіл долонями вниз; потім повільно розтиснути кулаки, розводячи пальці в сторони, показуючи, як кішка випускає кігтики; виконуючи рухи, кисті рук відриваються від столу, потім кулак або долоню знову кладуть на стіл)

І легенько їх стискає,Мишку так вона лякає.

Кішка ходить тишком-нишком,

(долоні обох рук лежать на столі; лікті розведені в різні сторони; кішка( права рука) крадеться: всі пальці правої руки повільно крокують по столі вперед. Мишка (ліва рука) тікає: пальці другої руки швидко рухаються назад)

Не почує її мишка.

Тільки мишка кішку знає,

І від неї вже тікає.

Пташки

Запропонувати дітям повторювати рухи дорослого.

Ось пташки літають, махають крильцями.

(Схрестити руки на рівні зап'ясть, декілька разів підняти і опустити зап'ястя, помахати крильцями.)

Приземлились пташки, крильця склали.

(З'єднати долоні разом.)

Давайте погодуємо пташок, насиплемо їм зерняток.

(Скласти пальці однієї руки, поворушити ними.)

Ось як пташки клюють зернятка!

(Легенько побарабанити по столу зігнутим вказівним пальцем.)

Наїлись пташки і полетіли.

(Схрестити руки на рівня зап'ястя, декілька раз підняти та опустити.)



Мої речі

Ось моя парасолька,

Я із нею ходжу.

(Піднімаємо праву руку над головою, згинаємо її (парасолька).)

Дощ нехай барабанить

Парасольку не відпущу.

(«Барабанимо» пальцями лівої руки по правій (парасольці).)

А ось моя книжка,

(притискаємо долоні одна до одної, лікті зігнуті)

Можу її почитати,

(розкриваємо долоні «книжечкою»)

Можу Вам малюнки

У книзі показати.

(Руки витягаємо, долоні відкриті.)

А це м'ячик мій

Дуже спритний і смішний.

(Стискаємо кулачок, обертаємо кистю руки.)

Підкидаю його вгору

Над своєю головою.

(«М'ячик стрибає» над головою, ударяючись об долоню другої руки або об долоню партнера по грі.)

А ось-моє кошеня.

Я погладжу його.

Воно тихенько нявчить

Для мене одного.

(По черзі гладимо одну руку другою.)

 

Будиночок

(Проговорюючи цей віршик, супроводжуйте його рухами рук. Нехай дитина наслідує Ваші дії.)

Під грибом курінь з вікном,

(з'єднати долоні курінцем)

В нім живе веселий гном.

Постукаємо ми гарненько

(постукати кулаком однієї руки об долоню другої руки)

І подзвонимо тихенько.

(Долоні обох рук звернені вниз, пальці схрещені; середній палець правої руки опущений униз і злегка хитається.)

Гном нам двері відчиняє,

У курінь нас зазиває.

В курені з дощок настил,

(долоні опустити вниз, притиснути ребром одну до одної)

А на нім- дубовий стіл.

(Ліву руку затиснути в кулак, зверху на кулак опускається долоня правої руки.)

Поруч-стілець із високою спинкою.

(Спрямувати ліву долоню вертикально вгору, до її нижньої частини приставити кулачок правої руки великим пальцем до себе.)

На столі-виделка з тарілкою.

(Долоня лівої руки лежить на столі й спрямована нагору, зображуючи тарілку, права рука зображує виделку: долоня обернена вниз, чотири пальці злегка розведені в сторони, а великий – притиснутий до долоні.)

Різні страви на столі,

-Пригощайтеся, малі!

 

  

Годинник



Під час цієї гри ведучий і діти імітують тіканню годинника, супроводжуючи текст (у відповідному місці) рухами руки або голови в повільному або прискореному темпі.

Великий годинник промовляє:

Тік-так, тік-так.

Маленький годинник мовить:

Тік-так, тік-так, тік-так, тік-так.

А малесенький годинничок:

Тік-ке, так-ке, тік-ке, так-ке

Тік-ке, так-ке, тік.

 Курочка п'є воду

Курочка прийшла сюди,

Щоб напитися води.

Пий водицю, пий свіженьку,

Наша курочко рябенька.

 

Півник

Хто цей красень

У дворі Встає рано

на зорі? Хоч годинника

не має, Та завчасно

всіх вітає.

 

 



  

Психогімнастика

  

Квіточка

Квіточка-щіточка,

Жовта леліточка,

Краплиночка сонечка –

Сонечкова донечка.

Сонце у хмаринку ховається,

А сонечкова донечка пухом укривається.

Нехай цей пушок понесе вітер у лужок.

Усміхнись.

Діти утворимо коло:



  • Усміхнися сонечку: «Здрастуй золоте!»

  • (Руки підняти вгору.)

  • Усміхнися квіточці – хай вона росте

  • (Показати на підлогу.)

  • Усміхнися дощику: «Лийся мов з відра!»

  • (Руки піднімати почерзі над головою.)

  • Усміхнися друзям: «Бажаю вам добра!»

  • (Узятися за руки, усміхнутись)

 

У зимовому лісі.

В и х о в а т е л ь. Діти, уявіть, що ми з вами перебуваємо у густому зеленому лісі. У ньому дуже темно. Раптом визирнуло сонечко. «Доброго ранку, сонечко!..» І відразу ж заблищали, заіскрились сніжинки на гілках, на соснах, засріблився гладкий стовбур старої берези. Ми ступаємо по снігу мʹякенькими, нечутними кроками. Навколо тиша… Усі звірі сплять. І лише зрідка чутко, як зацвірінькає синичка, прошмигне якийсь птах - одинак. Тихо і спокійно навколо…

 

Сніжок.

В и х о в а т е л ь. Падає ніжний нухнастий сніжок. Ми – сніжинки, що летять і кружляють в повітрі. Нам легко, радісно, весело. Подуває вітерець, немов грає ніжна, загадкова музика. Ми танцюємо. Вдих на повні груди, нас переповнює радість – видих. Хочеться літати, бути невагомими, радіти життю! Будьте завжди щасливими, ніжними, добрими!

 

Подорож.

В и х о в а т е л ь. Ми заходимо у вагон великого потягу, обираємо собі поличку, зручно лягаємо, заплющуємо оченята.

    Потяг рушає і ми чуємо спочатку повільний, потім прискорений стукіт коліс – стук-стук, стук-стук… Повз нас пролітають ліси, поля, ріки…

    Легкий вітерець подуває на нас, промінчики сонечка пестять своїм теплом… Нам приємно під стукіт коліс

дивитися на пейзажі за вікном. Але потяг уповільнює свій хід, поступово зупиняємося – і ми знову опинилися вдома, у нашому дитячому садочку.

 

Лікарі природи.

    В и х о в а т е л ь. Піднімемо ручки догори привітаємося з сонечком: «Добрий день, сонечко!»

    Опустимо ручки долоньками вниз, привітаємось із земелькою: «Добрий день, земелько!»

    Простягнемо ручки вперед, привітаємось із водичкю: «Добрий день, водичко!»

    Поставимо ручки до плечей, привітаємось із вітерцем: «Добрий день, вітерець!»

 

 

 



 

 

 



 

 

  



Творчі ігри – завдання.

Нісенітниця

Вихователь пропонує дітям вигадати «нісенітниці»: коротенькі фрази, які насправді неможливі.

Білка плаває у річці.

Валянки носять па голові.

Курчата гавкають.

 

Хто що робить ?

Вихователь дає наступне завдання: підібрати якомога більше дій до запропонованих слів:

ведмідь — (що робить?) вода —... сніг —... веселий —... пташка —... сонечко —...

 

Зустріч друзів

Покажи своєму другові без слів, що ти дуже радий його бачити. Хто більше назве слів про настрої персонажів :

- ведмедика, якого розбудили;

-веселе сонечко,

-сніг, що не хоче танути.

-що ти відчуваєш, коли надворі світить сонечко; мороз;

- побачив перший сніг.

Зроби з мухи слона

Вихователь пропонує наділити предмети та істоти невластивими для них якостями, значно перебільшуючи їх справжні можливості: муха — слон, заєць — сміливий,  колосок — сніп,  сніжинка — снігопад.



Хто похвалить себе найкраще?

Гравці сідають у коло і вирішують, хто яким казковим персонажем  буде, потім кожен вихваляє свого персонажа



Незакінчена казка

Учасники мають придумати свій кінець до знайомої казки, або закінчення до зовсім незнайомого сюжету



Рухливі ігри за мотивами казок

Заєць-хвалько

Лічилкою вибирають Зайця. Він стає посеред кола і говорить:

Я Заєць-стрибунець!

У мене не вуса, а вусища,

Не зуби, а зубища,

Не лапи, а лапища.

Я нікого не боюсь.

Діти промовляють:

Слухай, Зайцю, не хвались,

Та втікай, не барись!

Заєць утікає, а діти наздоганяють. Хто першим його зловить, стає Зайцем-хвальком. Всі пересуваються, стрибаючи на одній нозі. Гра повторюється.

 

Колосок

Хтось із дітей — Півник. Він тримає колосок. Всі інші -мишенята. Вони сплять. Піиник кукурікає і каже:

Гей, ледачі мишенята!

Досить вже відпочивати!

Тільки й знаєте, що фати,

Розважатись і співати.

До роботи всі ставайте

И колосочок відшукайте.

Хто знайде — обмолотіть

Й пиріжечків напечіть!

А сам Півник у цей час ховає колосок. Після його останніх слів мишенята прокидаються і шукають колосок. Хто першим знайде, стає Півником.

 

Рукавичка

Серед дітей лічилкою вибирають Собачку, інші — мешканці «рукавички». Вони стають гуртом і обв'язуються довгою мотузкою. Це «рукавичка». Діти рухаються по залу, говорять слова:

Що за чудо-рукавичка!

Зовні — зовсім невеличка,

А з середини — мов хата,

На звірят різних багата.

Тут і мишка-шкряботушка, Тут і жабка-скрекотушка, Є і зайчик-побігайчик, І лисичка — всім сестричка.

Тут і вовчик, і кабан,

І ведмідь-товстуган.

Всім живеться дружно в ній —

В рукавичці чарівній.

Собачка (з кінця залу):

Гав! Знайшов я рукавичку,

Що дідусь мій загубив.

Вибирайтесь, звірі, з неї,

Доки не переловив.

Після цих слів Собачка біжить до рукавички, а діти швиденько вибираються з неї і втікають. Того, хто залишився, Собачка забирає з собою. Потім на роль Собачки призначають іншого.

 

Колобок

Діти стають у коло. Лічилкою вибирають ведучого — Колобка. Колобок біжить по колу і співає:

Я Колобок, Колобок,

По коробу метений, На яйцях спечений -

Я від баби та від діда втік,

Я від зайця та від вовка втік,

Від ведмедя та від лисиці втік! І від

тебе утечу!

При цьому він торкається рукою дитини, біля якої закінчив промовляти слова, і втікає від неї. Колобок біжить по колу, намагаючись зайняти місце дитини, яка ловить. Якщо йому це вдається, то він залишається Колобком. Якщо ж його наздоганяють, то Колобком стає інший. Коли тривалий час діти не можуть зловити Колобка, лічилкою обирають іншого ведучого.

 

Коза-Дереза

Діти стають у коло,кресл ять навколо себе«хатинки». Одну дитину

вибирають Козою-Дерезою. Вона підходитьдо першої-ліпшої «хатинки», стрибає туди й каже:

Я Коза-Дереза,

За "три копи куплена,

Напівбока луплена!

Тупу-тупу ногами,

 Сколю тебе рогами.

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тікай з хатинки!

А дитина у відповідь:

Ти, козо, не дражни,

А спробуй мене обжени!

Після цих слів обоє на одній нозі намагаються щонайшвидше пострибати навкруг усіх інших «хатинок». Один скаче ліворуч, другий — праворуч. Хто повернеться до «хатинки» перший, залишається там за «господаря». А хто запізниться, стає Козою-Дерезою. і стрибає в іншу «хатинку».



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал