Мета: формувати в дітях емоційність, артистичність і цілеспрямованість, долучати до театру і мистецтва, сприяти спілкуванню дітей, виникненню і зміцненню дружби і формуванню колективу. Завдання



Сторінка1/4
Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4
Мета: формувати в дітях емоційність, артистичність і цілеспрямованість, долучати до театру і мистецтва, сприяти спілкуванню дітей, виникненню і зміцненню дружби і формуванню колективу. 

Завдання:виховувати зацікавлене та відповідальне ставлення малят до підготовки, проведення та оцінки театралізованої діяльності, виконання своїх ролей, налагодження зв’язків з партнерами, оволодіння прийомами інакомовності ( алегорії), фантастичного перетворення, перебільшення; вчити емоційно та інтонаційно виразно характеризувати персонажів, виявляти власне ставлення до героїв та їхніх вчинків.

Формувати виразне та дикційно чисте сценічне мовлення; заохочувати бажання дітей підтримувати партнера, допомагати йому, доброзичливо з ним спілкуватися, вступати в діалог. Користуватися набутим досвідом постановки ігор – драматизацій, розігрувати знайомі й нові сюжети за змістом і мотивами літературних творів, казок та інших малих форм усної народної творчості.

Розвивати артистичність, творчість, емоційність, витонченість, ініціативність, вміння використовувати в грі предмети замінники, уявні предмети, виготовляти елементи атрибутів, входити в образ, перебувати в ньому до кінця театралізованого дійства; стимулювати прагнення дитини самореалізуватися, самостверджуватися, створювати сюрпризні, жартівливі ситуації.

Очікувані результати:зробити життя дітей цікавим і змістовним, наповнити його яскравими враженнями, цікавими справами, радістю творчості. Прагнути до того, щоб навички, отримані в театралізованих іграх, діти змогли використовувати в повсякденному житті.

Кредо театрального гуртка:

«Театральна вистава розкриває перед дитиною

весь світ засобами мудрої та вічної казки,

розвиває творчі здібності особистості,

а найголовніше, виховує справжню людину».

С. Русова



Використана література:

Артемова Л.В. Театралізовані ігри дошкільників. – Москва: «Просвещение», 1991.

Артемова Л.В. Театр і гра. – Київ: «Томіріс», 2002.

"Дитина" програма виховання і навчання дітей від двох до семи років.

Бодраченко І.В. Театрализованные музыкальные представления для детей дошкольного возраста. – Москва: «Абрис-Пресс», 2006.

Генов Г. Теневой театр. Методические рекомендации.- Київ, 1988

Щукіна Л.В. Адаптована програма – Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами художньо-театральної діяльності. - Харків: «Основа», 2010.

Пояснювальна записка.

Зміст дошкільної освіти, відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні, спрямований на збереження дитячої субкультури, зорієнтований на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей. Сфера “Культура” Базового компонента вводить дитину у світ практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає діставати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань національної і світової культур.

Розвиток культури – важлива складова особистісного зростання дитини. Важливим результатом оволодіння дитиною театральною діяльністю є усвідомлення себе активним суб’єктом творчості, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва взагалі та до театрального зокрема. Театральне мистецтво близьке і зрозуміле дітям - адже в його основі лежить гра, найголовніша діяльність малюка. Для дитини театр це – свято: казкові атрибути, яскраві вогні, оплески, посмішки; це розвиток пізнавальних інтересів дітей, удосконалення їхніх психічних процесів (пам’яті, уяви, мислення), розширення світогляду та мовленнєвого спілкування; це усвідомлення власного “Я” та можливість самовираження особистості. В театралізованій діяльності формуються особистісні моральні якості, долаються недоліки: сором’язливим, невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили, невгамовним та неорганізованим - навчитися витримки. Театральна діяльність - це високий рівень естетичного виховання, адже вона поєднує в собі впливи музики, танцю, пластики, мовлення та зображувального мистецтва. Театр позитивно впливає на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію.

Компетентність дитини дошкільного віку у мистецькій та театральній діяльності визначається рівнем розвитку естетичного сприймання дійсності, умінням добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість та акторські навички.



Якщо будь-кого з дорослих запитати: «Чи любите ви театр?»— не кожен відповість ствердно. Однак для дитини, особливо дошкільного віку, ніщо не замінить театр, навіть комп’ютерні ігри. Саме театралізовані вистави, які малюки, на жаль, бачать зазвичай лише умежах дошкільних навчальних закладів, стають яскравими митями у їхньому житті, приносять їм радість, збагачують новими враженнями, які надовго запам’ятовуються, сприяють творчій активності та організації дружніх стосунків у колективі. «Світ дитинства невіддільний від суспільного клімату. Ніколи ще не було так, щоб дорослі жили одним, а діти — іншим. Малюки старанно повторюють дорослих. Вони активні і щирі, коли активні і щирі дорослі. Вони байдужі й інфантильні, коли у суспільстві знижується громадянський тонус. За сучасних умов дитячий театр повинен бути своєрідним посередником між світом дітей і світом дорослих. Він має пропагувати ідеї і проблеми дитинства, щоб уберегти, захистити маленьку дитину». Але до того як маленька людина вперше подасть контролерові театру свій квиток і сяде у театральне крісло, щоб дістати відповіді на запитання, які непокоять, вже зараз необхідно забезпечити тісний зв’язок між дорослими і дітьми. Дошкільників називають «чомусиками», тому що вони із цікавістю пізнають навколишній світ, прагнуть про все дізнатися і радіють життю. Різноманітність видів театралізованої діяльності впливає на маленьких глядачів комплексом художніх засобів: художнім словом, живописним декоративним оформленням, на-очними образами — ляльками, музичними творами. Залучення до навчально-виховного процесу різних видів театрального мистецтва активно сприяє загальному, розумовому, моральному, естетично-му вихованню дошкільників. Малята під час вистав бачать приклади дружби, доброти, взаємоповаги, працьовитості, взаємодопомоги і вчаться розуміти і переживати зміст літературного твору.Важливо пам’ятати, що різноманітні вистави потрібно організовувати систематично. Вихователі разом із музичними керівниками повинні за допомогою віршів, казок, ігор, музики продумувати, як, відтворюючи ту чи іншу сюжетну лінію, втілити розвивальні й виховні цілі. Саме участь у різних театралізованих виставах дасть не лише відчуття гармонії, але і значно збагатить лексику дітей, розширить практичне розуміння мови та її образів. У програмі розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» визначаються ключові освітні завдання театралізованої діяльності дошкільників:• ознайомити з поняттям «театр», «актор», «глядач», «режисер», «сценарій», «роль», «декорація»;• використовувати музично-пісенний та пластично-танцювальний досвід у театралізації різних творів літературних жанрів, учити володіти пластикою, мімікою, жестами;• формувати художньо-мовленнєві виконавчі вміння, розвивати здібності до творчого перевтілення у сценічний образ, запам’ятовувати сценічну послідовність;• продовжувати театралізувати твори та самостійно придумані казки за допомогою різних видів театру: настільного, пальчикового, тіньового, лялькового, театру іграшки та

Розвиток креативності старших дошкільників засобами театралізованої діяльності

 Навчально-дисциплінарна модель організації навчально-виховного процесу в ДНЗ йде у минуле. Суспільство вимагає від дошкільної освіти формування творчої особистості, здатної самостійно мислити й приймати нестандартні рішення. Адже тільки в атмосфері доброзичливості, взаєморозуміння, взаємоповаги між дитиною і дорослим можна виховати компетентну особистість.

        Розвиток креативності як здатності до творчості набуває сьогодні такої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою. Оскільки заявлена концепцією освіти XXI століття особистісна орієнтована модель має впроваджуватися у життя, час повернутися обличчям до природної здібності дитини творити, підтримати її, створити для її прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дошкільнят робити по-своєму, виявляти оригінальність Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й заради досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси. Чим різноманітніше середовище дошкільного закладу, тим легше дитині проявляти самостійність, критичність, творчу активність. Важливими умовами для розвитку креативності є врахування індивідуальних інтересів та переваг, довірчі форми спілкування з дитиною, надання їй права на вільний вибір,  бо ж творчість не формують, а стимулюють! Для того щоб вона проявлялася й розвивалася, потрібно створювати сприятливі умови, вміти допомагати дітям задовольняти природне прагнення до креативності.

Креативність - це творчі можливості, здатність їх реалізувати; здібності людини, що можуть виявитись у мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, які характеризують особливість в цілому або її окремі сторони: продукти діяльності, процес їх створення. Розвиток  креативності - один з найдоступніших шляхів для того, щоб малюк, пізнаючи довкілля, зміг самоствердитися, самовиразити себе як особистість.Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість. Чи є ці показники  вродженими, чи залежать від впливу середовища? Один із творців системи вимірювання творчих здібностей Торренс відзначав з цього приводу, що успадкований потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. В якій мірі творчі імпульси дитини набудуть характеру творчості залежить від впливу батьків та інших дорослих. Сім'я здатна розвинути або знищити творчий потенціал малюка ще у дошкільному віці. Тому мета моєї роботи - це  виявлення природних нахилів дітей та забезпечення подальшого їх розвитку у дошкільному закладі .

         Для дитини основною діяльністю, в якій виявляється її творчість, є гра. Але гра не лише створює умови для такого вияву. Як свідчать дослідження психологів, вона в значній мірі сприяє розвиткові творчих здібностей малюка (стимулює його). У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості й оригінального мислення, здатності конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей. У процесі гри у дитини з’являється потреба активно впливати на речі, предмети, що її оточують. Вона розвиває та формує інтелектуальні, емоційні, вольові якості особистості.

         Ще одна винятково важлива властивість ігрової діяльності — це внутрішній характер її мотивації. Діти граються тому, що їм подобається сам ігровий процес. І в своїй роботі я використовую  цю природну потребу для поступового залучення дітей до більш складних творчих форм ігрової активності. Адже для розвитку їх творчих здібностей важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.

         Гра - велике світле  вікно, через яке в духовний світ дитини  вливається  потік уявлень, понять про оточуючий світ. «Гра - іскра, яка запалює  вогник допитливості»,-стверджував  В.А.Сухомлинський. У грі дитина не тільки отримує інформацію про оточуючий світ, про закони суспільства, про красу людських відносин, але й вчиться жити в цьому світі, будувати свої відносини, а це потребує творчої активності особистості (уваги, уяви, логіки, емоційної пам'яті, добре розвинутої мови, міміки), тобто вміння триматися в суспільстві.

         Усе  життя  дітей  насичене  грою. Кожна  дитина  хоче зіграти свою роль. Але як же це зробити? Як навчити малюка грати, брати на себе роль і діяти? Цьому  допоможе  театр.

     Театр –  один  з самих  демократичних  видів  мистецтва для дітей, він  дозволяє  вирішити  безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов'язані з: - художньою  освітою та  вихованням  дітей;

- формуванням  естетичного  смаку;

- моральним  вихованням;

- розвитком  комунікативних  якостей  особистості;

- вихованням  волі, розвитком  пам'яті, уяви, ініціативності, фантазії, мови (діалогу і монологу);

- створенням  позитивного  емоційного  настрою, зняттям  напруження, вирішенням  конфліктних  ситуацій  через  гру.

А головне, театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і надає реальну  можливість  адаптуватися  їй  в  соціальній  сфері.

Для того, щоб  дитина проявила творчість, необхідно збагачувати  її  життєвий досвід яскравими  художніми враженнями, надати необхідні  знання і вміння. Чим багатше досвід малюка, тим  яскравішими будуть творчі прояви в різних видах діяльності. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до музики, театру, літератури, живопису. Адже (період 3 - 7 років – дошкільний), у цьому віці відбувається бурхливий психічний, фізичний розвиток дитини, формуються основи її особистості.

         Про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільника  можна  говорити  за  умов, якщо:

- дитина виявляє активність у музично-естетичній атмосфері театралізованої діяльності;

- вміє співпрацювати з дітьми і дорослими в процесі музичної діяльності;

- співвідносить індивідуальне музично-театральне виконання з виконанням інших;

- радіє з власних і спільних театрально-музичних успіхів;

- дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно-мистецьких подій.

Такі якості успішно формуються в усіх видах  музично-естетичної  діяльності, різних  формах  музичного виховання – зокрема  в театралізованих дійствах.

        Театралізована діяльність у дошкільному віці усвідомлюється педагогами як один із найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини, що використовується з певною метою і спонукається мотивами. Педагог має на меті розвивати в дошкільників: уміння «входити в образ» і «утримувати» його впродовж усієї театралізованої діяльності; усвідомлення мовленнєвих та виконавчих дій; уміння передавати характерні особливості будь-якого художнього образу; переносити отримані уявлення в самостійну ігрову діяльність; виявляти зацікавленість до театру як виду мистецтва; усвідомлення змісту, ідеї, художніх образів літературних творів. 



Перспективний план театрального гуртка.

п/п

Етапи розвитку театралізованої діяльності

Кількість занять


1

Мотиваційний.

Знайомство дітей з театралізованим мистецтвом.







Що таке театр? Види театру. Знайомство з «театральною абеткою». Слова з театральної термінології:театр,актор,вистава,завіса,диктор.


3

2

Підготовчий.

Оволодіння акторською майстерністю.







Вправи на формування виразності рухів.


4




Вправи на розвиток дикції,голосу,дихання.


6




Вправи на розвиток чуття ритму.


3




Вправи над технікою володіння лялькою.


3




Вправи на добір та виготовлення атрибутики та декорацій.


3

3

Творчий.

Реалізація творчих здібностей.







Творчі ігри – заняття.


4




Інсценування.


2




Ігри – драматизації.


4







Всього 32 заняття


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал