Мета: допомогти осягнути глибинну сутність твору з поставленими у ньому вічними проблемами людства та двома системами моральних цінностей, давши характеристику героям роману, спонукати до філософських роздумів, визначаючи проблематику



Скачати 242.55 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір242.55 Kb.

Майстерність автора у змалюванні характерів. Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі Ліни Костенко

« Маруся Чурай » c:\users\user\desktop\20110907172834_1_marusya-churajj.jpg


МЕТА: допомогти осягнути глибинну сутність твору з поставленими у ньому вічними проблемами людства та двома системами моральних цінностей, давши характеристику героям роману, спонукати до філософських роздумів, визначаючи проблематику. Розвивати усне мовлення, логічне мислення, спостережливість. Виховувати гуманність, активну життєву позицію.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І.Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальні завдання. Розгадування кросвордів за творчістю Л. Костенко та змістом роману «Маруся Чурай». 2

1

3

4



5

7

6



8

9

10



12

11

13



Запитання. По горизонталі: 1. Відома сучасна поетеса України. (Ліна Костенко.) По вертикалі:

2. Захисник Марусі в суді. (Шибилист)

3. Як звали батька Івана Іскри. (Яків.)

4. Умілець на всі руки, людина, яка жила на самоті на прізвисько ... (Галерник.)

5. Суперниця Марусі. (Галя.)

6. Батько Галі. (Вишняк.)

7. Військове звання Гриця. (Хорунжий.)

8. Кара для Марусі. (Страта.)

9. Скільки днів дали Чураївні на роздуми. (Три.)

10. Прізвище гетьмана, який помилував Марусю. (Хмельницький.)

11. Захисник Бобренчихи. (Горбань.)

12. Місто, в яке Маруся пішла на прощу. (Київ.)

13. Прізвище батька Івана Іскри. (Остряниця.)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

2. Перегляд картин і прослуховування пісні

Життя іде. Сивочола історія все віддаляє від

нас дні, тижні, місяці, роки, століття. Міняються

життєві орієнтири, цінності, тільки таїна високо-

го мистецтва не підвладна часові. Воно є тим жи-

вим скарбом, що йде по землі, йде від покоління

до покоління, огортаючи глибинним чаром люд-

ську душу. Ми, нащадки третього тисячоліття, із

захопленням гортаємо сторінки сивих віків, вчи-

туємося в прості і зворушливі слова пісень, відна-

ходимо золоті ключі мелодій — і відкривається

нам багато поетичних таємниць.

І сьогодні, діти, я пропоную перенестися на

386 років назад до Полтави і відкрити ще один образ- образ української дівчини Марусі Чурай.


Роман Л.Костенко “Маруся Чурай” розкриває нам багатство людських характерів, цей твір новаторський як трактуванням самої постаті народної поетеси, так і художніми засобами зображення. На сьогоднішньому уроці, даючи характеристику героям роману, ми з’ясуємо, які проблеми порушила поетеса у своєму творі , їх актуальність у наш час.

c:\users\user\desktop\костенко\images (1).jpg

Які врятують тебе гуси,

о найнещасніший народ,

що, переживши такі струси,

не пережив своїх глупот?!

Л.Костенко «Місто Ур»

ПЛАН

1. Створення образу Марусі Чурай. 2. Характеристика персонажів твору. 3. Проблематика роману Л.Костенко “Маруся Чурай”.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Диктант «Впізнай літературного героя». (Прослухавши цитати з роману, вказати імя персонажа, про якого йдеться у тих рядках).

1. «Вона ж співала, наче голосила, на себе кари божої просила. Співала так, як лиш вона уміла! А потім враз - неначе заніміла».( Маруся )

2. « Наш батько - з тих, що умирали перші. А … - з тих, що хочуть жить».( Гриць)

3«Як він уміє красно говорить! Які у нього займища і луки! Вся Україна полум'ям горить, він і на цьому теж нагріє руки».

( Вишняк)

4.«Я - дитя любові. Мені без неї білий світ глевкий». ( Гриць) 5. «Він гордий був, Гордієм він і звався. Він лицар був, дарма що постоли. Стояв на смерть. Ніколи не здавався. Йому скрутили руки і здали».( Гордій)

6.« От що в нас гарне, так ото садочки. І ми жили, щоб гірш за всіх, то ні. Достаток? Був. Як кажуть, дві сорочки – одна в пранні, а друга на мені».( рід Чураїв).

Робота над темою уроку.

1. Створення образу Марусі Чурай.

Маруся Чурай - символ пробудження української народної пісні; символ України, українського народу; дівочої чистоти й вроди; вірності і палкого кохання; міцності духу; великої сили волі; співочої душі України; пісенного таланту українського народу; великого жіночого болю.

c:\users\user\desktop\атестація\костенко\images.jpg

1). Асоціативні завдання.



Орієнтовні відповіді.

- Які асоціації у вас виникають, коли чуєте сполучення слів «Маруся Чурай»?


«Маруся

Чурай»
Самопожертва , «Ой не ходи Грицю…»

нерозділене кохання , страждання

смертна кара , гідність, Ліна Костенко

Гордій Чурай , Полтава

Суд , пісня чесність

всепрощення , самотність , доброта, Україна , мужність , вірність.

- Із якою порою року у вас асоціюється образ цієї дівчини? Чому?

(На мою думку, Маруся Чурай – це весна, тому що її пісні піднімають дух людей, кличуть їх на подвиги. Відроджують, так як і ця пора року, заховані десь у глибинах душі їхні найкращі пориви, риси характеру).

- Якими кольорами ви передали би стан душі Марусі в різні періоди життя: в дитинстві, перед стратою, після помилування, після прощі?

(У дитинствірожевим, тому що батьки Марусі, хоч і були бідними, зуміли зробити життя дівчинки щасливим; перед стратою – сірим, після смерті Гриця їй було байдуже все, що відбувалося навкруги; після помилування – чорним, «найгірша кара звалася життям»; після прощі – блідо-жовтим, тому що Маруся очистилася духовно, виконала слова Біблії «І прости нам гріхи наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим». Є надія, що вона зможе жити і продовжувати піднімати лицарський дух українців своїми новими піснями).



2). Прийом «Робота над помилками літературних героїв».

Ліна Костенко промовляє устами Гриця: «Життя - така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?». Які святі слова! Дійсно, безгрішним був лише Ісус Христос. Мандрівний дяк говорить: «В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий».

- Коли, на вашу думку, почалося гріховне падіння Марусі? (Двічі прагнула покінчити життя самогубством (хотіла втопитися, отруїтися). Не взявши шлюбу, віддалася Грицеві: «А я вже, Грицю, їден дух з тобою, хай ми вже й тілом будемо одне»).

- Чи згідні ви з думкою, що те, що сталося з Чураївною після цього, - це кара за гріх? - Які ваші погляди на такі християнські поняття, як «дошлюбна чистота», самогубство?

c:\users\user\desktop\атестація\костенко\images (3).jpg

3). Прийом «Зроби людину щасливою».

- Як ви думаєте, у житті Марусі переважають білі чи чорні смуги?

- За якої умови, на вашу думку, Маруся Чурай могла би бути щасливою?

- Уявіть, що ви письменник і творите роман про Чураївну. Зробіть Марусю щасливою! Які сюжетні лінії (історія, кохання, піснетворство) ви зміните для цього?

- Чи згідні ви з твердженням, що людина може бути щасливою навіть за відсутності однієї з нижчеперечислених умов: а)соціально-економічне становище держави, в якій вона проживає; б) взаємне кохання і сім’я; в) улюблене заняття, робота.

4). Прийом «Точка зору».

- Марусю Чурай за вбивство Гриця хотіли повісити. Уявіть собі, що Іван Іскра не встиг привезти універсалу з помилуванням від Хмельницького і Чураївну стратили. Чи справедливою була би кара?

- Сьогодні у світі точиться гостра суперечка між політиками, лідерами різних держав (християнських, мусульманських) щодо смертної кари, як міри покарання. Як в Україні вирішувалося це питання? Чи є у нас така міра покарання?

- Що було визначальним при відміні смертної кари в Україні: гуманізм наших політиків чи євроінтеграція ?

Проблемне питання.



Орієнтовні відповіді.

За»:

  • Вбивство – це смертний гріх. Так навчає нас Біблія. Бог дав життя, отже людина не має права його відбирати. Суддя, виносячи вердикт «смертна кара», сам, уподібнюючись злочинцеві, стає вбивцею (…світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?».

  • Кримінальне право, на мою думку, не таке вже й досконале, щоб уникнути помилок. Більшість положень виписані нечітко («зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна?!»). Крім того, розслідування проводять люди. Де гарантія того, що емоції не візьмуть верх над розумом? Маруся Чурай – яскравий приклад цього.

  • Смертну кару в багатьох країнах замінили довічним ув’язненням. В’язні працюють, приносять користь, не отримуючи за це платні. А якщо мала місце судова помилка, то апеляційний суд зможе виправдати таку людину і повернути її до нормального життя.

  • Одним із принципів демократичної держави є твердження, що людське життя – найвища цінність. То яка може бути мова про смертну кару?

  • Коли злочинця ув’язнюють, то він має час покаятися, переосмислити свої ганебні вчинки. А чи виконує виховну функцію смерть для страчених? Їм шансу виправитися не дають, смерть їх нічому не навчає («Три дні дали на розмисли мені. А нащо вже тим смертникам три дні?»).

Проти»:

  • Я прихильник старозавітнього твердження «око за око, зуб за зуб». Вбивць потрібно вбивати.

  • У нашій корумпованій державі вбивці, яких довічно ув’язнили, спокійно можуть вийти на волю, підкупивши відповідних людей. Отже, їх потрібно якнайшвидше страчувати.)

- А тепер питання до тих, які «утрималися». На яку точку зору ви пристаєте? Чи зумів вас хтось переконати?

2. Характеристика персонажів твору . Слово вчителя.

У всіх оцих скорботах і печалях, У всіх оцих одвічних колотнечах І Чураївські голови на палях, І Вишняківські голови на плечах.

Ліна Костенко у своєму історичному романі у віршах «Маруся Чурай» створила досить реалістичні образи історичних героїв і вигаданих персонажів. Вони немов розповідають історію видатної української піснярки Марусі Чурай. Твір побудований на протиставленні високого й низького, приземленого й духовного. За своїм внутрішнім світом та вибором життєвих пріоритетів герої поділені на дві групи — «лицарі» й «безкрилі», запорожці й «домарики» або люди й «людці».. Принцип такого поділення полягає на ставленні персонажів до головної героїні.

Робота в групах.

Завдання для І групи: назвіть героїв твору Л.Костенко “Маруся Чурай”, яких можна вважати людьми, запорожцями, сформулюйте їхнє життєве кредо, визначте характерні риси, заповніть таблицю.

Завдання для ІІ групи: вкажіть героїв твору Л.Костенко “Маруся Чурай”, яких можна назвати «людцями», «домариками», сформулюйте їхнє життєве кредо, визначте характерні риси, заповніть таблицю.

Завдання для ІІІ групи: вкажіть, у чому полягає трагізм долі закоханих Марусі та Грицька; порівняйте їх зі схожими персонажами творів української літератури.

Звіт творчих груп (І і ІІ).

Заповнення таблиці.

Дві групи героїв

Запоржці: Чураї, Іван Іскра, Лесько Черкес, Мартин Пушкар, посланець із Січі, Яким Шибилист. кошова Ящиха, отаман Гук.

«Домарики»: Бобренки, Горбань,

Семен Капканчик, Вишняки.

Життєве кредо

Життя для людей

«І знов земля кипить у боротьбі.

І знову я належу не собі».

«Наш батько - з тих, що умирали перші.

А Гриць Бобренко - з тих, що хочуть жить».

Життя для себе

«Вся Україна полум'ям горить —

Він і на цьому теж нагріє руки».

Характерні риси

Любов і вірність, самопожертва, висока духовність, гідність і гордість.

«От що в нас гарне, так ото садочки. І ми жили, щоб гірш за всіх, то ні. Достаток? Був. Як кажуть, дві сорочки –одна в пранні, а друга на мені».



Вигода, пристосуванство, байдужість, бездушність, ницість.

«Дрібні людці, гієни стервоїдні, які ж ви ласі на чужу біду!»



Історичні особи

Б. Хмельницький: провідник нації, мудрий керівник у боротьбі за волю.

Я. Вишневецький: зрадник нації, Батьківщини, віри.



Звіт ІІІ творчої групи.

Матеріали для довідки

Життя любить демонструвати дисгармонії. «В оркестрі життя, — нагадаймо слова самої Ліни Костенко, — гармонія нерідко звучить крізь тугу дисонансів». Трагедія зрадженого кохання визріває з нерівності душ Марусі й Гриця, що й ріднить цей твір із "Лісовою піснею" Лесі Українки.

Конфлікт Бобренчихи й Марусі ідентичний конфліктові Лукашевої матері й Мавки. А психологічний злам Гриця нагадує зраду Лукаша.

Маруся - як і Мавка - має в серці "те, що не вмирає". Вона перебуває у світі ідеального, у світі любові, пісні, творчості, волі, її силове поле - це небо ("Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі").

Душевний порив — і практичний розрахунок, «тверезість», яка багатьма якраз і розуміється, як уміння жити...

І якщо для Галі Вишняківни (можна провести паралель із Килиною) не існує якихось моральних альтернатив (вона цілковито належить буденщині, суєті, яка не передбачає якихось духовних зусиль), то Гриць Бобренко воістину завис між «небом» і «землею». Маруся чи Галя — ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору. Перед нами постає драма людини, яка не відбулася.

Мавка дорікнула Лукашеві за те, що той «життям не зміг до себе дорівнятись» ?

Так і Гриць Бобренко: «Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає».

Вельми близькі натури козачка Маруся і «бояриня» Оксана (драматична поема Лесі Українки «Бояриня») з їхнім моральним максималізмом, патріотичною свідомістю постають як опозиція компромісності, двоїстості, з якої виростає зрада — в одному випадку коханій, в іншому —Україні: Степан – Гриць.



3.Проблематика роману Л.Костенко “Маруся Чурай”.

Колективне визначення та обґрунтування шляхом фронтальної бесіди проблематики роману Ліни Костенко Маруся Чурай”.

Проблематика роману

  • Вибір життєвого шляху.

  • Злочин і кара, зрада і покарання.

  • Нерозділене кохання.

  • Митець і суспільство.

  • Духовне воскресіння.

Матеріали для довідки.

  • Вибір життєвого шляху.

Маруся - тонка талановита натура - дитя любові. Цільність її характеру, велич її душі бере початок із гармонійних стосунків батька і матері ("Звела їх доля, наче в нагороду за те, що мали незглибимі душі"). А роздвоєність Грицевої душі - це, мабуть, продовження життєвої поразки його батька - запорозького козака Бобренка, що "став домашніх хоругов хорунжим" і дозволив себе уярмити ненаситній і вічно незадоволеній жінці. Життєвий вибір зумовлює й обставини смерті. Батько Марусі - Гордій Чурай – загинув, як хоробрий козак, страшною, мученицькою, але славною смертю - про його героїчну загибель співають кобзарі. Батько ж Гриця загинув безславно - втонувши разом із возом у ріці (та й Гриць помер не так, як належиться козакові).

Гриць Бобренко завис над прірвою між двома берегами. З одного боку, сміливий козак, у колі побратимів, на полі битви він переживає хвилини психологічної свободи. Одначе другою часткою своєї розполовиненої душі він тримається грунту, матеріальних статків. Навіть любов до Марусі не спроможна визволити Гриця від впливу матері. Роздвоєність душі приводить Гриця до зради.

  • Злочин і кара, зрада і покарання.

Уперше ми зустрічаємося з Марусею на суді... Нескоєне пече душу —зрештою, Гриць сам мимохіть випив келих трунку, наготовлений дівчиною для себе. Але ні слова у виправдання не почув суд. Зник біль, нема страху: «Коли так душу випалила зрада, то вже душа так наче й не болить». Єдина мучить думка: з якої причини перевернувся Гриць? Хороший, ласкавий, вірний, чому він зрадив? До того ж ніби й проти своєї волі вчинив це... Дядько Яким Шибилист по-своєму точно пояснює роздвоєність парубка:

Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в бога і продавати душу сатані.

Мотив зради, безперечно, виконує важливу роль у творі. Ставлення до зради так само є чинником вододілу між персонажами. Уперше це виявляється на суді, коли посланець із Січі каже: "Що ж це виходить? Зрадити в житті державу - злочин, а людину — можна?!". Проблема зради є ключовою і в гетьманському універсалі: "Вчинивши зло, вона не є злочинна, бо тільки зрада є тому причина". Гриць Бобренко передусім зрадив ту половинку душі, яка дарувала йому свободу. А потім зрадив і кохання. Поволі втрачаючи своє «я», відрікаючись від нього в ім'я достатку, гине Гриць і як громадянин.

Це — дуже істотний акцент. Вчинок людини вимірюється не тільки побутовою, але й соціальною міркою. І знаменно, що ці слова належать саме запорожцю (порівняймо з роздратованим вигуком Горбаня: «Отож жінок і не пускають в Січ»). Козацька сила не лише в обов'язку боронити Україну, а й у єдності громадянського та особистого.

  • Нерозділене кохання.

Незвичайність любовного сюжету (здавалося б, досить традиційного, добре відомого в українській літературі) починається з незвичайності самої Марусі Чурай. У її глибокій та щирій натурі живе дуже сильне максималістське начало: «Все— або нічого», пропонуючи і собі самим, і оточенню надзвичайно високі моральні мірки. Їм нелегко живеться, так само, як нелегко живеться поруч із ними людям звичайним. Маруся Чурай, схоже, й сама це розуміє. А Грицева мати каже про її серце, що воно «горде і трудне». Трудне — бо не визнає компромісів, відкидає напівпочуття, мучиться самотою, вимагаючи справжності й повноти в усьому.

У коханні, звісно, передусім. Але нещастя Марусі в тому, що її «горде і трудне» серце, не питаючись розуму, вибрало саме Гриця Бобренка. На питання, за що одна людина любить іншу, не існує відповіді. Так і тут: співчутливий розум міг би здивуватися — так ось же, Марусю, твоє щастя,— зовсім поруч, і звати його — Іван Іскра! Любляча — і теж незглибима! —душа, козак, який розуміє й відчуває Марусю, і немає меж його щирій самовідданості! Іван якось каже дідові Галерникові, маючи на увазі Марусю Чурай і себе: «Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс». Але чи не тут якраз і заховано початки Іванової драми? Можливо, замало любові одного лелеки? Можливо, існує щось таке, що фатально роз'єднує споріднені душі, і через те по-справжньому велике взаємне кохання — рідкість?

  • Митець і суспільство.

Наче в двох паралельних площинах живуть Маруся та її пісня. Ми зустрічаємося з Чураївною тоді, коли вона вже не співає ("Прощайте, хлопці. Бийтесь до ладу. А я вже вам і пісні не складу"). Хоча колись слова пісень «самі на голос навертались, як сльози навертаються на очі». І недаремно на суді полтавського полку обозний Іван Іскра промовляє:

Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа. Коли в похід виходила батава,— її піснями плакалаПолтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні.

«У тебе й мука піде у пісні»,— каже одного разу Гриць Марусі. І цілком має рацію. Розуміє, що для Марусі піти на угоду з власною совістю, змусити себе забути про Грицеву зраду й стати з ним під вінець — означало б щось неможливе, бо неприродне для неї:

Це ж цілий вік стоятиме між нами. А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!

Вона навіть якась беззахисна в цьому своєму здивовано-змученому запитанні. Пісня для неї — такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі. Власне, за ставленням до пісні Марусиної, яку сприймаємо мов символ народного генія, і поділяються герої роману Ліни Костенко. Це, до речі, ще одна площина суспільного розшарування. З одного боку, «Таку співачку покарать на горло,— та це ж не що, а пісню задушить!» — ставлення Богдана Хмельницького, «Пісень немає — і мене нема» — самої Марусі Чурай, а з іншого — «При чому тут пісні?» — Горбаня, «Це щось для дівки, синку, височенько. Не вірю, щоб складала це вона», — старої Бобренчихи...

Полтавські міщани здебільшого розмежовують пісню і її творця. Це свідчить, що митець залишається незрозумілим для суспільства і приреченим на самотність (Бобренчиха: "Таких дівок на світі не буває, хіба для цього дівці голова", Горбань: "Причому тут пісні? Вона ж на суд за інше зовсім ставлена"). Натомість на захист Марусі й пісні, як нерозривного цілого, стають козаки: Іван Іскра, Лесько Черкес і сам Богдан Хмельницький ("І дивував, безмірно дивував, - що от скажи, яка дана їй сила, щоб так співати, на такі слова!").

«Полтава карає співця», — скаже Іскра в похідному наметі Хмельницького, хоча й розуміє, що зараз ідеться про долю краю, а він «про чиєсь там одненьке життя». Гетьманові не байдуже й «одненьке життя», адже це — славне минуле батька Марусі, легендарного Чурая, адже це — пісні Марусині, які не тільки звучали вчора, співаються сьогодні, а й підуть у майбуття. Вона стає свідком самостійного життя своїх творів і водночас свого воскресіння у пісні:

Виходить полк. Іван під корогвами. І я край шляху осторонь стою. Моя душа здригнулася словами. Співають пісню, Боже мій, мою!

  • Духовне воскресіння.

Останній розділ роману має глибоко символічну назву - "Весна, і смерть, і світле воскресіння". Марусине життя втратило сенс тієї миті, коли вона усвідомила зраду Гриця. Дівчина шукала фізичної смерті. Але чому дві спроби самогубства не обірвали її життя, а катові не довелося здійснити вироку? Мабуть, не такий життєвий фінал судився Марусі Чурай, мало бути воскресіння. А воскресіння немає без очищення.

Розділи роману своїми назвами навертають на думку про весняну щорічну християнську традицію: сповідь, проща і свято воскресіння. Сповідь самій собі поволі виводить дівчину із заціпеніння, омертвіння. Реанімуючи спогади, Маруся подумки охоплює все своє життя, намагається гранично чесно (як на сповіді) поглянути на події, на людей, від яких зазнала і радощів, і горя. Сповідається й за Гриця, якому доля не подарувала моменту очищення. Проживаючи в думці ключові миті свого життя, вона намагається відпустити минуле. Переосмислення подій, намагання зрозуміти психологію зрадливого коханого дарує Марусі здатність всепрощення. Момент усвідомленого прощення мусив передувати самій прощі. А проща стала для Чураївни головним етапом оживлення душі.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Слово вчителя.

Напевно, національний характер українця (що є великою умовністю) неможливо звести до якоїсь середини між антиподами - вільного козака, що з піснею йде на смерть (непристосуванця), і закопаного в землю "домарика", який тремтить над своїм майном (пристосуванця). За віки витворюються певні стереотипи національного характеру. Українець - який він? Українець-воїн, хоробрий, рішучий, чи українець-"салоїд", співучий, роботящий, як віл. То який же він? Наука фіксує два етно-психологічні типи українців: лицарський і пристосуванський. На жаль, сучасний інформаційний простір досить часто актуалізує саме останній. Це такий собі недалекий, але хитрий конформіст (типовий Вишняк: "Хто за Богдана, хто - за короля. А він - за тих, которії не проти"). І чомусь затирається той інший тип - хороброго, волелюбного лицаря духу.

Проблемні питання.

  • Українці-воїни чи українці-"салоїди" здебільшого проживають на теренах сучасної нам України?

  • А до якого етно-психологічного типу українця ви можете віднести себе?

  • Яка історична подія, що відбулася в 2004 році, доказала, що живий ще лицарський дух українців?

  • Яким має бути політик, лідер нації, на якого персонажа із роману Ліни Костенко Маруся Чурай” має бути схожим, щоб йому повірили люди, пішли за ним?

VІ. Підсумок уроку, виставлення та мотивація оцінок. 1. Тестові завдання (індивідуальна робота для учнів, які не приймали активної участі в обговоренні проблем). Тестові завдання

1. Яку пісню мала на увазі Маруся, коли благала: «Дівчаточка, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива»:



а) «Зелененький барвіночку»;

б) «Не плач, не журися…»;

в) «Ой не ходи, Грицю…»;

г) «Грицю, Грицю, до роботи…». 2. Жанр твору "Маруся Чурай":

а) автобіографічний роман;

б) соціально-побутовий роман у віршах;

в) соціально-історична поема;

г) історичний роман у віршах. 3. Хто й кому сказав: "Якби мені ти стала за дружину, яка б то радість увійшла в мій дім!":

а) Гриць - Галі;

б) Іван Іскра - Марусі;

в) Гордій Чурай - матері Марусі;

г) Гриць - Марусі. 4. Про кого йдеться: «Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому":

а) про Гриця;

б) про Івана Іскру;

в) про Горбаня;

г) про Капканчика.

5. «Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні». Так говорив про Марусю:

а) Гриць;

б) Шибилист;

в) Пушкар;

г) Іван Іскра. 6. "Таку співачку покарать на горло, - та це ж не що, а пісню задушить!" - сказано:

а) у судовому вироку;

б) в універсалі Богдана Хмельницького;

в) Іваном Іскрою;

г) Мартином Пушкарем. 7. У якому місті відбуваються події, описані в романі "Маруся Чурай":

а) Чернігів;

б) Галич;

в) Лубни;

г) Полтава.

8. Що спричинило слова Марусі: «Аякже, смерть усе-таки це празник, який буває тільки раз в житті»:

а) життєва втома;

б) згадка про обряд поховання ;

в) одяг, який передала мати;

г) смерть Гриця. 9. Яка хвороба підточувала здоров’я Чураївни:

а) сухоти;

б) виразка;

в) мігрень;

г) депресія. 10. Яку нагороду отримала Ліна Костенко за твір «Маруся Чурай»:

а) Нобелівську премію;

б) Міжнародну премію ім. Ф. Петрарки;

в) Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка; г) орден княгині Ольги 11. Визначте художній засіб, використаний автором в уривку «Щодня ту ніч, як смерть, перепливаю. Життя, як промінь сонячний, ловлю»:

а) порівняння;

б) метафора;

в) анафора;

г) гіпербола.

12. Яким віршовим розміром написано ці рядки: «Моє життя – руйновище любові, /де вже ніякий цвіт не проросте»:

а) хорей;

б) дактиль;

в) анапест; г) ямб.

Відповіді на тестові завдання: 1- в, 2 – г, 3 – б, 4 – а, 5 – г, 6 – б, 7 – г, 8 – в, 9 – а, 10 – в, 11 – а, 12 – г.

2. Рольова гра «Подорож у часі».

- Як ви думаєте, чи затишно було би Марусі жити серед нас у ХХІ столітті? - Із ким би (Галею чи Марусею) Гриць, на вашу думку, одружився, якщо би жив у наш час? - Чи впізнаєте ви у комусь із своїх рідних, знайомих Галю Вишняківну, Бобренчиху, Вишняка? Чи можна стверджувати, що такі типажі живуть серед нас? Заплутаний вірш

Якщо ти правильно складеш заплутаний запис, то прочитаєш уривок з поетичного твору Ліни Костенко «Маруся Чурай», в якому описано картину рідної природи.герои любимых сказок приглашают к чтению / худож. а. васильев. – спб., 2002. – с. 80.

http://www.chl.kiev.ua/7/image/6.4_clip_image001_0001.gif

VІІ. Домашнє завдання. 1. Скласти кросворд або намалювати малюнок-схему чи ілюстрацію до роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”. 2. Творче письмове завдання : уявіть, що ви адвокат Марусі в суді; напишіть таку захисну промову, щоб якнайшвидше достукатися до сердець присяжних, вплинути на їхні емоції й виграти судовий процес ( заувага: основне, що впливатиме на оцінювання, – аргументація тверджень, оригінальність побудови лінії захисту, а не обсяг висловлювання).


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал