Механізми розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів торговельного підприємництва



Скачати 94.19 Kb.
Дата конвертації18.12.2016
Розмір94.19 Kb.
Механізми розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів торговельного підприємництва*

Механізми розвитку експортно-імпортної діяльності формуються у розрізі певних векторів (видів зовнішньоекономічної діяльності), вибір яких залежить від спеціалізації підприємств, виду товарної продукції, її конкурентоспроможності, наявності зв’язків з іноземними контрагентами, ринкової кон’юнктури тощо. Ознаками обрання суб’єктом торговельного підприємництва одного або декількох таких векторів є наявність параметризованих у часі і просторі цілей розвитку експортно-імпортної діяльності, а також управлінських рішень, спрямованих на їх досягнення. Із урахуванням ідентифікованих ознак під механізмом розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єкта торговельного підприємництва доцільно розуміти сукупність управлінських рішень і умов їх реалізації, які під впливом управлінських ініціатив керівників підприємств уможливлюють досягнення цілей розвитку експортно-імпортної діяльності на засадах забезпечення конкурентоспроможності товарної продукції. Проведені дослідження дозволили побудувати класифікацію механізмів розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів торговельного підприємництва (табл. 1.11).

Процесійно-послідовний механізм розвитку передбачає поступове набуття суб’єктом торговельного підприємництва досвіду у реалізації експортно-імпортної діяльності і його використання як основи при започаткуванні нових видів зовнішньоекономічної діяльності. Послідовний механізм розвитку експортно-імпортної діяльності застосовується тоді, коли стратегія розвитку підприємства базується на поглибленні спеціалізації суб’єкта торговельного підприємництва, виявленні нових секторів попиту на вже освоєних ринках. Нижче наводимо компоненти цього механізму і відношення між ними:

Таблиця 1.11

Класифікація механізмів розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів торговельного підприємництва



Класифікаційні ознаки

Види механізмів

За відношеннями між векторами розвитку

  • Процесійно-послідовний механізм;

  • процесійно-паралельний механізм;

  • комбінований

За тривалістю функціонування

  • Постійно діючі механізми;

  • тимчасово діючі механізми

За ефективністю використання

  • Ефективні механізми;

  • неефективні механізми

Наводимо компоненти цього механізму і відношення між ними:




(1.15)

де – цілі розвитку експортно-імпортної діяльності за вектором (). У даному разі під вектором розвитку розуміємо конкретний вид зовнішньоекономічної діяльності суб’єкта торговельного підприємництва;



– рішення щодо реалізації цілей розвитку експортно-імпортної діяльності за вектором ;

, , – множини елементів і відповідно, які мають часові і просторові обмеження, що випливають із стратегії і тактики розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єкта торговельного підприємництва, а саме терміни і способи реалізації, виробничі й управлінські ресурси тощо.

Множини , , утворюють певне об’єднання множин , параметри якого повністю залежать від характеристик його компонентів, що формуються поетапно унаслідок реалізації рішень

пов’язаних із досягненням встановлених цілей у розрізі кожного з векторів розвитку експортно-імпортної діяльності. У формалізованому вигляді цю особливість послідовного механізму розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єкта торговельного підприємництва можна записати так:


(1.16)

Із наведених відношень між множинами (1.15) і (1.16) видно, що у послідовному механізмі розвитку експортно-імпортної діяльності є перетин множин. Перетин відбувається в елементах, які є спільними для Виходячи з того, що спільним елементом є набутий досвід реалізації експортно-імпортних операцій, створені правила і процедури, організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю, джерела інформації і способи її отримання тощо. Позначивши спільний елемент множин як продемонструємо явище перетину за допомогою аксіоматики множин Цермело-Френкеля (ZFC)




(1.17)

На рис. 1.31 наведено логіку відношень між компонентами процесійно-послідовного механізму розвитку експортно-імпортної діяльності. Процесійно-

паралельний механізм розвитку, на відміну від процесійно-послідовного і процесійно-паралельного механізмів, передбачає започаткування кількох не залежних між собою векторів розвитку експортно-імпортної діяльності ,цілі і засоби досягнення яких у межах окремих видів зовнішньоекономічної діяльності не перетинаються.









Рис. 1.31. Відношення між компонентами процесійно-послідовного механізму розвитку експортно-імпортної діяльності

Процесійно-паралельний механізм розвитку експортно-імпортної діяльності застосовується тоді, коли стратегія розвитку суб’єкта торговельного підприємництва базується на диверсифікації видів діяльності, що має за мету розподілити ризики експортно-імпортної діяльності і джерела отримання прибутку. Основою логіки досягнення цієї мети за допомогою диверсифікації векторів розвитку експортно-імпортної діяльності є те, що окремі види зовнішньоекономічної діяльності зазнають впливу різних за характером факторів. Як наслідок, ймовірність настання небажаних подій у межах кожного з векторів є неоднаковою. Компоненти паралельного механізму розвитку експортно-імпортної діяльності перебувають між собою у таких відношеннях:




(1.18)

Як бачимо, тут йдеться про наявність порожньої множини , тобто множини, яка не містить жодного елемента. Порожня множина є своєю підмножиною, але не є своїм елементом. З урахуванням цього потужність порожньої множини і потужність кожного з векторів розвитку експортно-імпортної діяльності не дорівнюють одна одній:




(1.19)

На рис. 1.32 наведено логіку відношень між компонентами процесійно-паралельного механізму розвитку експортно-імпортної діяльності.









…..


Рис. 1.32. Відношення між компонентами процесійно-паралельного механізму розвитку експортно-імпортної діяльності

Комбінований механізм розвитку експортно-імпортної діяльності є поєднанням послідовного і паралельного механізмів. Це конгломеративна форма встановлення і реалізації цілей у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єкта торговельного підприємництва. Особливістю комбінованого механізму є те, що усі вектори розвитку експортно-імпортної діяльності розподілено на дві групи – ті, які пов’язані між собою цілями і засобам реалізації, і, ті, які є незалежними. Конгломеративна форма розвитку експортно-імпортної діяльності виникає на певній стадії розвитку системи менеджменту суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Характерною особливістю цієї стадії є наявність як мінімум трьох векторів розвитку експортно-імпортної діяльності, два з яких формуються на засадах застосування послідовного механізму розвитку. Відношення між компонентами конгломерату запишемо так:




(1.20)

де множина елементів, які забезпечують розвиток експортно-імпортної діяльності суб’єкта торговельного підприємництва за вектором, параметри розвитку якого не залежать від інших векторів;



– об’єднання множин елементів, які забезпечують розвиток експортно-імпортної діяльності суб’єкта торговельного підприємництва як за пов’язаними між собою векторами, так і за векторами, що не залежать один від одного.

На рис. 1.33 показано логіку відношень між компонентами механізму розвитку експортно-імпортної діяльності, побудованого на засадах конгломеративного підходу.

За умови високого рівня розвитку систем менеджменту суб’єкта торговельного підприємництва значною є ймовірність перетворення конгломеративних механізмів розвитку експортно-імпортної діяльності підприємств на системні. Ці механізми відрізняються від конгломеративних тим, що у них усі вектори розвитку експортно-імпортної діяльності взаємозалежні і взаємно пов’язані. Проведені дослідження показали, що перевагою їх застосування конгломеративних механізмів є те, що вони уможливлюють отримання суб’єктом торговельного підприємництва позитивних синергічних ефектів у формі економії на масштабі у розрізі транспортних, адміністративних, маркетингових та інших логістичних витрат1.









Рис. 1.33. Відношення між компонентами механізму розвитку експортно-імпортної діяльності, побудованого на засадах конгломеративного підходу







v2

v1

v3



Рис. 1.34. Відношення між компонентами механізму розвитку експортно-імпортної діяльності, побудованого на засадах системного підходу

На рис. 1.34 показано логіку відношень між компонентами механізму розвитку експортно-імпортної діяльності, побудованого на засадах системного підходу.

Взаємозалежні елементи v1, v2 і v3 утворюють множину

де е – синергічні ефекти; z – звітний період; b – базовий період.

Отже, потужність механізму, сформованого на основі системного підходу ,відрізняється від потужності механізму, побудованого як конгломерат. Продемонструємо це за допомогою такого виразу:



(1.21)

де – об’єднання множин у механізмі розвитку експортно-імпортної діяльності, побудованому на засадах системного підходу.

Кожен із вищенаведених механізмів може функціонувати постійно або тимчасово залежно від характеру цілей розвитку експортно-імпортної діяльності, наявності стратегічного плану їх досягнення. Проведені дослідження показали, що в умовах швидкої зміни ринкової кон’юнктури на багатьох торговельних підприємствах ухвалюють рішення щодо реалізації тих чи інших експортно-імпортних операцій не за результатами попередньо сформованих стратегічних планів, а внаслідок одержання й оброблення оперативної управлінської інформації (про зміну споживчих запитів, виникнення сприятливої цінової тенденції, наявність можливостей отримання додатних спредів на різниці у курсах валют або відсоткових ставках тощо). Здебільшого такі факти стосуються видів діяльності, які не є традиційними для суб’єктів торговельного підприємництва. Зокрема йдеться про реалізацію фінансово-інвестиційних операцій (придбання або продаж корпоративних, боргових цінних паперів або деривативів, банківського золота, участь у кредитно-інвестиційних та страхових програмах тощо), а також надання послуг консалтингового або інжинірингового характеру. Попри це слід відзначити, що в підприємницьких колах сьогодні викликають підвищений інтерес способи забезпечення інформативності, наукової обґрунтованості прогнозів, які лягають в основу стратегічного планування розвитку експортно-імпортної діяльності. Тобто простежується тенденція до застосування комбінованих механізмів розвитку експортно-імпортної діяльності, які формуються і застосовуються на основі як стратегічних, так і оперативних рішень. Критеріями ефективності використання механізмів розвитку експортно-імпортної діяльності є досягнення в очікувані терміни встановлених оперативних, тактичних і стратегічних цілей, сукупність реалізації яких забезпечує конкурентоспроможність суб’єктів торговельного підприємництва.


**Князь Святослав Володимирович – д-р екон. наук, доцент, завідувач кафедри екологічної політики та менеджменту природоохоронної діяльності Національного університету «Львівська політехніка».

Красілич Ірина Олегівна – асистент кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету «Львівська політехніка».



Залуцький Володимир Петрович – канд. екон. наук, асистент кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету «Львівська політехніка».

1 Логістичні витрати суб’єкта торговельного підприємництва є від’ємними потоками фінансових або інших ресурсів, які виникають під час постачання підприємства ресурсами, виробництва і збуту готової продукції, зумовлюють формування і використання активів підприємства та характер фінансових результатів його діяльності [170].


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал