Матеріали обласного семінару начальників органів управління освітою райдержадміністрацій /міських рад, завідувачів районних/міських методичних кабінетів, голів районних/міських профспілкових організацій працівників освіти



Сторінка9/12
Дата конвертації12.12.2016
Розмір2.38 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Програма розвитку психологічної компетентності керівників навчальних закладів Чернівецької області: «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу»



Укладачі:Д. Д. Романовська, завідувач НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО; О.В. Ілащук, методист-психолог НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО

Постановка проблеми. Розвиток освіти в Україні в сучасних економічних умовах потребує підготовлених високопрофесійних фахівців, особливо управлінського складу. Від знань та компетентності керівника, в тому числі й психологічних, залежать якість діяльності освітньої організації, значущість її досягнень. Сьогодні зростає необхідність свідомої активності керівника навчального закладу, спрямованої на підтримку, регулювання і формування здорової соціально-психологічної атмосфери педагогічного колективу. Психологічна компетентність особистості керівника освітньої установи включає знання та вміння, які допомагають забезпечувати ефективність навчально-виховного процесу. Проблему зростання психологічної компетентності керівників освітніх установ можна розв’язати у процесі підвищення кваліфікації, але в навчально-тематичних планах ІППОЧО відсутні години, які виділені на вивчення нормативно-правових аспектів діяльності психологічної служби системи освіти, засобів практичної психології у роботі з педагогічним та учнівським колективом, а кількість годин вивчення загальної, вікової та педагогічної психології недостатня. Цю прогалину в знаннях з можливостей застосування методів практичної психології, психології людських стосунків і управління здатні заповнити методисти-психологи обласного науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи, методисти РМК/ММК, які відповідають за психологічну службу, практичні психологи і соціальні педагоги навчальних закладів.

Працівниками науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО протягом 2010-2013 рр. досліджувались психологічні аспекти діяльності керівників навчальних закладів, зокрема їх впливу на формування позитивного мікроклімату педагогічних колективів. За допомогою, сформованого спеціального комплексу методик було вивчено психологічні аспекти діяльності педагогічних колективів 33 загальноосвітніх навчальних закладів Чернівецької області. Аналіз результатів дослідження психологічного клімату педагогічних колективів показав, що у 13 (40%) педагогічних колективах взаємостосунки є нестабільними. У 5 (15%) педагогічних колективах переважає несприятливий соціально-психологічний мікроклімат. Сприятливий позитивний мікроклімат визначено лише у 15 (45%) педагогічних колективах, що свідчить про відсутність системної роботи практичних психологів шкіл із педагогічним колективом та адміністрацією закладу.

Методом експертної експрес-оцінки досліджувалась ефективність діяльності керівника навчального закладу, який має безпосередній вплив на формування мікроклімату у закладі, дії якого або розв’язують або загострюють проблеми. В якості експертів виступали педагогічні працівники навчальних закладів – у вибірці представлено не менше 75% в кожній установі. Результати експертної експрес-оцінки компетентності директорів (n=33) досліджуваних навчальних закладів (за 7-ми бальною шкалою) можна узагальнити у наступні рівні:


  • у 21 (63%) – високий рівень професійної діяльності керівника (6,5 балів);

  • у 6 (18%) – достатній рівень (5,2 бали);

  • у 4 (12) % – середній рівень – недостатня ефективність діяльності (4,5 бали);

  • у 2 (6%) – низький рівень – неефективність керівника закладу (3,5 бали).

Якісний аналіз результатів дослідження дозволив визначити ті професійно-важливі якості, які сформовані, на думку педагогічного колективу, найгірше у керівників навчальних закладів: вміння створювати нормальний психологічний клімат в колективі; використання ефективних стилів керівництва з людьми; наявність авторитету серед колег; наявність емпатії; чітке розуміння і прийняття цілей функціонування школи; уміння впливати на інших людей; прагнення до інновацій.

Отже, результати дослідження дозволяють визначити, що у значної частини керівників навчальних закладів визначено недостатній рівень загальної психологічної компетентності, низький рівень обізнаності про призначення та функціональні можливості діяльності практичних психологів і соціальних педагогів шкіл, що і спричинює не звертання до них із запитами щодо психологічного аналізу проблемних ситуацій та за психологічними рекомендаціями щодо їх вирішення та удосконалення власної управлінської компетентності.

Вдосконаленню діяльності керівників навчальних закладів буде сприяти розвиток особистісно-професійних якостей; формування конструктивної моделі взаємодії з методистом РМК/ММК, який відповідає за психологічну службу та шкільним практичним психологами, соціальними педагогами щодо запобігання та усунення негативних ситуацій в педагогічних та учнівських колективах.

Нормативні документи (наказ Міністерства освіти і науки від 06.08.2013 №1106 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року»; лист Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук України від 02.09.2013 № 88; наказ ДОНМС від 19.09.2013 №849 «Про затвердження Програми розвитку психологічної служби Чернівецької області на період до 2017 року») та аналіз соціально-психологічних проблем, що виникають учнівських та педагогічних колективах навчальних закладів обумовили необхідність розробки програми розвитку компетентності керівників навчальних закладів у галузі практичної психології: «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу».



Метою програми є розвиток психологічної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів через розуміння ролі, місця та функціональних обов’язків працівників психологічної служби, відпрацювання навичок взаємодії в системі «адміністрація – психологічна служба».

Основні завдання програми:

  1. Ознайомлення з основними завданнями і принципами організації психологічної служби системи освіти, створення всіх необхідних умов для її функціонування, розвиток професійного розуміння напрямів діяльності практичного психолога і соціального педагога.

  2. Розширення знань керівників про фактори, які впливають на формування стилю керівництва та психологічного клімату в колективі, причини виникнення конфліктів.

  3. Підвищення ефективності взаємодії адміністрації закладу з працівниками психологічної служби та формування адекватної системи очікувань керівників навчальних закладів від діяльності працівників психологічної служби.

  4. Розвиток особистісно-діяльнісних якостей керівника навчального закладу, стимулювання професійного зростання.

  5. Формування у керівників освітніх закладів установки на підвищення ролі і значимості діяльності психологічної служби.

Стратегічні напрямки Програми. Означена програма передбачає роботу на трьох рівнях:

    • перший – розвиток мотивації особистості керівника;

    • другий – розвиток ресурсної сфери особистості керівника;

    • третій – розвиток стратегічного мислення та формування оптимального стратегіального поля ефективної професійної діяльності керівника закладу.

Науково-методичне обгрунтування. Сучасна психологія активно використовує у практичній роботі різноманітні підходи до навчання та формування в управлінців певних навичок та знань. У цьому контексті особливо важливим виступають особистісно-орієнтований, стратегіально-системний та компетентнісний підходи.

Особистісно-орієнтований підхід у навчанні (Г. О. Балл, І. Д. Бех, О. В. Бондаровська, О. М. Пєхота, С. І. Подмазін, В. В. Рибалка, В. В. Сєріков, А. В. Хуторський, І. С. Якиманська та ін.) передбачає створення умов, за яких освітній процес стає особистісно-значимим, і переорієнтовується від спрямованості на запам'ятовування готових знань до формування особистісних новоутворень, вміння творчо навчатись, опрацьовуючи наукові знання щодо потреб практики, формування функціональної готовності до виконання певних видів діяльності, удосконалення особистісних якостей: професійної спрямованості, творчих умінь і здібностей. Технології особистісно-орієнтованого навчання створюють максимально сприятливі умови для розвитку та саморозвитку особистості керівників, переорієнтовують набуті знання із суспільно-значимих на особистісно-значимі.

Основні принципи стратегіально-системного підходу (В.О. Моляко, М. Смульсон, С.М. Симоненко та ін.), на яких побудована програма: аксіологічний принцип як перспектива вивчення явищ з точки зору виявлення їх можливостей задовольняти потреби людини як найвищої цінності; принцип еврилогізації, який полягає у визнанні як провідної у професійному розвитку та самовираженні особистості продуктивної, творчої діяльності; принцип варіативності, який полягає втому, що максимальний успіх досягається через розкриття власних моделей особистісно-професійного самозростання та найбільш ефективних для нього способів осягнення особистісної і професійної самореалізації; принцип ресурсності як використання сукупності об’єктивно існуючих умов і засобів, необхідних для реалізації потенційних можливостей суб’єкта.

Все більше педагогів-дослідників та освітян-практиків звертаються до ідей компетентнісного підходу в освіті як одного з провідних напрямів вдосконалення національної системи освіти. При цьому поняття компетентності містять набір знань, умінь, навичок і ставлень, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі або певній діяльності. Програма «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу» розроблена опираючись на принципові позиції компетентнісного підходу, особистісно-орієнтованого та системно-стратегіального підходів.



Терміни реалізації Програми: березень 2014 – червень 2015 рр.

Структура Програми. Програма розвитку психологічної компетентності курівників навчальних закладів розрахована на 32 години. Позитивних результатів з точки зору підвищення психологічної компетентності керівників і стимулювання їх особистісного розвитку можна досягти в процесі реалізації працівниками психологічної служби наступних структурних компонентів - модулів комплексної навчальної програми:

  • Психодіагностичний мінімум (2 год)

  • Навчальні семінари-тренінги (24)

  • Психологічне консультування директорів закладів освіти методистами РМК/ММК, що відповідають за психологічну службу за потребами закладу (4 год)

  • Моніторинг та оцінка ефективності програми (2 год)

Форма проведення та види роботи. Психодіагностичний мінімум проводиться у формі навчального практикуму, на якому застосовуються психодіагностичні методи, а саме: тести, опитувальники, анкети та ін. Формування та розвиток психологічної компетентності керівників проходить у формі семінару-тренінгу, який передбачає інтенсивне навчання практичного спрямування. Під час семінару-тренінгу застосовуються такі види роботи: практикум, інтерактивна лекція, інтерактивні вправи – мозковий штурм, дискусія, робота в парах, виконання практичних завдань у групах, розгляд ситуацій та випадків, рольова гра, «домашнє завдання», робота поза групою в реальних умовах життя, написання есе, робота з дидактичними картками: «Креатив», «Мої цінності», «Особистісні стратегії професійної діяльності психолога», психологічні ігри: «Рада директорів, або Червоне і чорне». Психологічне консультування керівників навчальних закладів проходить у формі індивідульної співбесіди, під час якої актуалізуються психологічні та соціальні проблеми учнів/педагогів в школі та визначаються стратегії їх розвитку із залученням працівників психологічної служби. Моніторинг та оцінка здійснюється у формі практикуму за допомогою комплексу психодіагностичних та фахових тестів, опитувальників та анкет.

Пройшовши навчання, керівник повинен знати:

  • Завдання і принципи організації психологічної служби системи освіти.

  • Нормативно-правові документи, які регулюють діяльність психологічної служби.

  • Особливості функціональних та посадових обов’язків практичних психологів та соціальних педагогів.

  • Особливості надання психолого-педагогічної допомоги в навчальному закладі по вертикалі: від психолога / соціального педагога до мобільного соціально-психологічного консультпункту обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.

  • Фактори, які впливають на формування стилю керівництва та психологічного клімату в колективі, причини виникнення конфліктів.

  • Параметричні показники розвитку особистісних компонентів учнів та аналізу групових процесів, за яких необхідно організувати фахову психологічну та соціально-педагогічну допомогу, корекцію.

  • Соціально-психологічні проблеми школи та відповідні їм стратегії психологічної допомоги учням, батькам, вчителям.

Пройшовши навчання, керівник повинен розвинути або вдосконалити такі групи особистісно-професійних якостей:

  • професійне розуміння напрямів діяльності практичного психолога і соціального педагога: пошук шляхів створення всіх необхідних для умов ефективного функціонування працівників психологічної служби, наявність адекватної системи очікувань керівників навчальних закладів від діяльності працівників психологічної служби, позитивно-ціннісне ставлення до професійних справ працівників психологічної служби;

  • уміння розумітися в людях: здатність швидко і вірно оцінити їх психологічні особливості, сильні та слабкі сторони; розуміти їх настрій, думки, почуття; розподіляти доручення відповідно до інтересів і можливостей кожного;

  • морально-комунікативні якості: доброзичливість, повагу до інших, емпатію, вміння помічати в людях позитивне, справедливість, такт, доступність, комунікабельність тощо;

  • лідерські якості: вміння переконувати, повести за собою, активність, самостійність, сміливість, підприємливість, застосування інноваційних методів в управлінській діяльності;

  • уміння спиратися на колектив: рахуватися з думкою колективу, прислухатися до людей, розвивати їх ініціативу, формулювати спільні завдання.

Наявність цих якостей особистості робить керівника установи освіти більш привабливим, близьким і зрозумілим людям, закріплює його статус у системі міжособистісних стосунків, сприяє професійному та особистісному зростанню. Безумовно, успішність проведення Програми і успішність навчання кожного його учасника залежить від багатьох факторів. Однією з найважливіших умов ефективності навчання є прагнення самого учасника до особистісного зростання, самовдосконалення, його активність, відкритість, бажання оптимізувати власну психологічну компетентність. Саме, тому керівникам навчальних закладів будуть запропоновані індивідуальні консультації спеціалістів психологічної служби щодо активізації мотиваційної, ресурсної та стратегічної сфер особистості.

Очікувані результати. Отже, в самому загальному випадку по завершенню програми під психологічною компетентністю керівника слід розуміти:

  • розуміння ролі і змісту діяльності практичних психологів і соціальних педагогів в загальноосвітньому навчальному закладів;

  • наявність спеціально структурованих наборів знань щодо організації соціально-психологічного супроводу в системі освіти;

  • наявність системи умінь, навиків щодо формулювання запитів та постановки конкретних завдань практичним психологам і соціальним педагогам, що відповідають їх функціональних обов’язкам та сфері професійної відповідальності;

  • сформована конструктивна модель взаємодії з працівниками психологічної служби щодо підвищення ефективності діяльності освітньої установи.

Структура та зміст програми





Навчальний модуль та його зміст

К-сть

годин



Модуль І. Психодіагностичний мінімум

Мета: Розвиток мотивації особистості керівника

2

Проведення первинної діагностики:

  • Опитувальник з вирізнення загального типу орієнтованості педагогів на навчально-дисциплінарну чи особистісно-орієнтовану моделі взаємодії з дітьми (І.Д. Бех)

  • Психогеометричний тест (С.Делингер)

  • Методика діагностики рівня емоційного вигорання (В.В.Бойко)

  • Тестування з основ практичної психології та соціальної педагогіки (розробка НМЦППСР ІППОЧО)




2.

Модуль ІІ. Навчальні семінари-тренінги

Мета: розвиток ресурсної сфери особистості керівника

24

2.1

І заняття: Зміст діяльності психологічної служби системи освіти

8

Інтерактивна лекція: Нормативно-правове забезпечення працівників психологічної служби. Організація та структура психологічної служби системи освіти

2

Психологічний практикум: «Визначення основних напрямів та мети діяльності психологічної служби».

Робота з дидактичними картками «Креатив». Теми: «Професійний портрет та статус практичного психолога і соціального педагога в навчальному закладі», «Професійний портрет та статус директора навчального закладу».

Робота в групах: «Основні напрями діяльності працівників психологічної служби в процесі оновлення змісту освіти»

Інтерактивна вправа «Снігова куля». Для виконання цього завдання учасникам пропонували визначити напрям роботи працівника психологічної служби. Учасники обдумують (2 хв.) та записують свій варіант визначення напряму на аркуші паперу. Далі учасники об’єднуються в пари, де вони представляють свої визначення і формулюють єдине, яке б найповніше розкривало зміст напряму (3 хв.). Далі учасники об’єднувались у вісімки (4 хв.), з єдиною метою – сформулювати найточніше та найповніше визначення напряму. На наступному етапі вправи кожна вісімка представляла своє визначення, яке записувалося на фліп-чарті.

6

2.2

ІІ заняття: Зміст психологічного супроводу та соціального патронату в навчальному закладі

8




Інтерактивна лекція: Актуальні завдання психологічного супроводу навчально-виховного процесу загальноосвітнього закладу в сучасних умовах

2




Психологічний практикум «Стратегії професійної діяльності працівників психологічної служби з окремими категоріями учасників навчально-виховного процесу».

Вправа «Гарячий стілець». Зміст якої полягає у тому, що один з учасників сідав в коло на стілець у ролі учня, а учасники кола були у ролі практичних психологів. Група задає йому п’ять запитань, які б розкривали основні потреби учня та шляхи роботи в цьому напрямку.

Робота в групах «Створення структурно-функціональної моделі взаємодії практичного психолога/соціального педагога з учасниками навчально-виховного процесу». Групи працюють над створенням моделі взаємодії працівників психологічної служби з адміністрацією закладу, моделі взаємодії працівників психологічної служби з педагогічними працівниками, моделі взаємодії працівників психологічної служби з батьками, моделі взаємодії працівників психологічної служби з учнями.

6

2.3

ІІІ заняття: Етичні засади діяльності практичного психолога і соціального педагога

8




Інтерактивна лекція: Професійна етика як ознака професійної компетентності практичного психолога.

2




Психологічний практикум «Моральні принципи у роботі працівника психологічної служби».

Розгляд психолого-педагогічних ситуацій. Аналіз ситуацій та знаходження ресурсів для роботи в реальних ситуаціях в учнівському середовищі.

Робота в групах: «Розробка інструкції по дотриманню конфіденційності для педагогічних працівників щодо результатів психологічних досліджень».

Діагностично-корекційна технологія-гра «Мої цінності». В результаті, обговорення кожного етапу гри «Мої цінності» учасники мають усвідомити смислові значення вибраних життєвих цінностей з кожної групи, визначити декілька вищих й однаково значущих цінностей, а також «поле цінностей», яке залишає можливість вибору, альтернативи, сприяє (чи перешкоджає) створенню ситуації успіху в житті.

Психологічна гра «Рада директорів». Інструкцією гри передбачено утворення двох команд, до яких входять директори великих бізнес-компаній. Мета гри – виграти, досягти успіху. Успіх вимірювався набраною кількістю позитивних балів. Негативні бали – це втрати компанії. Максимальний успіх – виграти все. Бали набираються у порівнянні вашого абстрактного вибору з абстрактним вибором іншої команди. Умови гри: кожна рада директорів розміщується у різних кінцях залу – спілкування між групами має бути забороненим. Вибір здійснюється абстрактно: червоне або чорне.

6

3.

Модуль ІІІ. Психологічне консультування директорів закладів освіти методистами РМК/ММК, що відповідають за психологічну службу

Мета: розвиток стратегічної сфери особистості керівника

4

4.

Модуль VI. Моніторинг та оцінка ефективності проведення програми




4.1

Проведення повторної діагностики. Здійснення аналізу проведеної роботи.

2




Всього

32


Ключові поняття та засоби розвитку психологічної компетентності для директорів навчальних закладів

Модуль І. Психодіагностичний мінімум

Опитувальник з вирізнення загального типу орієнтованості педагогів на навчально-дисциплінарну чи особистісно-орієнтовану моделі взаємодії з дітьми (І.Д. Бех). Психогеометричний тест (С.Делингер). Методика діагностики рівня емоційного вигорання (В.В.Бойко). Тестування з основ практичної психології та соціальної педагогіки (розробка НМЦППСР ІППОЧО).



Модуль ІІ. Навчальні семінари-тренінги

І заняття: Зміст діяльності психологічної служби системи освіти. Закон України «Про освіту» (ст. 21 «Психологічна служба системи освіти»; ст.22 «Соціально-педагогічний патронаж»). Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.07.09 р. № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 р. за №687/16703. Етичний кодекс психолога, прийнятий на І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві. Основні завдання психологічної служби. Нормативи часу та основні види діяльності психологічної служби: діагностика, корекція, прогностика, реабілітація, прогностика. Оформлення та ведення документації працівника психологічної служби. Звітність працівників психологічної служби. Основні напрями діяльності психологічної служби. Структура та управління психологічною службою. Зміст діяльності психологічної служби.

ІІ заняття: Зміст психологічного супроводу та соціального патронату в навчальному закладі. Організація та структура психологічної служби. Роль працівників психологічної служби у формуванні психологічної культури усіх учасників навчально-виховного процесу. Модель взаємодії працівників психологічної служби з адміністрацією закладу. Модель взаємодії працівників психологічної служби з педагогічними працівниками. Консультація психолога. Профілактика «синдрому емоційного вигорання» в професійній діяльності педагогічних працівників. Модель взаємодії працівників психологічної служби з батьками. Модель взаємодії працівників психологічної служби з учнями. Організація психологічного супроводу з учнями «групи-ризику». Організація психологічного супроводу з учнями, які мають особливі потреби. Організація психологічного супроводу з обдарованими учнями. Принципи побудови корекційно-розвивальних занять. Вирішення основних завдань з питань соціального захисту дітей: особливості взаємодії з місцевими органами самоврядування.

ІІІ заняття: Етичні засади діяльності практичного психолога і соціального педагога. Етичні норми і правила поведінки працівника психологічної служби. Принцип довіри. Відповідальність. Компетентність. Захист інтересів клієнта. Конфіденційність. Етичні правила психологічних досліджень. Кваліфікована пропаганда психології. Професійна кооперація. Інструкція для педагогічних працівників щодо використання конфіденційної інформації про дитину і родину в умовах інклюзивного навчання. Психологічна експертиза, як необхідна умова діяльності сучасного навчального закладу. Експертні висновки працівників психологічної служби щодо складних ситуацій в учнівському середовищі. Експертиза діагностичних методик, психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, які застосовуються в системі освіти педагогічними працівниками.

Модуль ІІІ. Психологічне консультування керівників закладів освіти методистами РМК/ММК, що відповідають за психологічну службу.

Поняття запиту в практичній психології. Процес психологічного консультування та його відмінності від бесіди, співбесіди та інших форм індивідуальної роботи. Особливості проведення та роль первинного інтерв’ю та встановлення довіри у вирішенні проблемних ситуацій, що виникають у школі. Принцип «тут і тепер». Складання списку проблем психологічного та соціального змісту в школі та визначення можливостей включення працівників психологічної служби у їх усунення, вирішення, розв’язання. Психологічний висновок та психологічні рекомендації, їх роль у подоланні негативних явищ в учнівському середовищі. Особистісний потенціал керівника в управлінській діяльності. Стратегії розвитку та діяльності керівника навчального закладу на найближчий період.



Модуль VI. Моніторинг та оцінка ефективності проведення програми.

Здійснення повторної діагностики. Запитання для самоконтролю: Що таке психологічна практика. Види і напрями психологічної практики. Специфіка методів здійснення різних видів психологічної практики. Психологічні риси практичного психолога і соціального педагога. Роль і місце практичного психолога і соціального педагога в системі освіти.





  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал