Матеріали обласного семінару начальників органів управління освітою райдержадміністрацій /міських рад, завідувачів районних/міських методичних кабінетів, голів районних/міських профспілкових організацій працівників освіти



Сторінка8/12
Дата конвертації12.12.2016
Розмір2.38 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Застосування соціально-психологічних методів для корекції соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі. Тренінг безконфліктного спілкування.

Пропонуємо напрямки роботи та конкретні заходи щодо покращення стану психологічного клімату колективу.

По-перше, доречним є проведення комплексного соціально-психологічного тренінгу щодо навичок спілкування, в якому могли б узяти участь і молоді, і досвідчені педагоги. Психологічний тренінг нині став одним із найпоширеніших соціально-психологічних методів, які застосовують у роботі з персоналом. Участь у тренінговій програмі дає змогу отримати зворотній зв'язок від інших членів колективу у відповідь на свої дії та висловлювання, розкритися, у безпечних умовах тренінгової групи пропрацювати внутрішні та міжособистісні конфлікти, які цього потребують.

По-друге, важливим кроком до покращення психологічного мікроклімату в колективі є пропозиція щодо проведення індивідуальної психологічної консультативної роботи із педагогами – насамперед, із «ізольованими», тими, хто не має популярності в колективі. Таку роботу можна розпочати після закінчення тренінгу і продовжувати в режимі психологічного консультування конкретних осіб.

По-третє, необхідною є психологічна робота із керівниками установи для створення соціально-психологічних умов для успішної професійної діяльності й особистісного росту співробітників у ситуаціях міжособистісної взаємодії.

Оскільки останні два пункти є довгостроковими й для відслідковування та оцінки їх результатів необхідний тривалий проміжок часу, а також беручи до уваги те, що проведення соціально-психологічного тренінгу безконфліктного спілкування

багато в чому закладає підвалини для подальшої психологічної роботи, розглянемо процес підготовки та проведення тренінгу та оцінку його результатів.
Механізм впливу соціально-психологічного

тренінгу на особистісні та комунікативні риси учасників

Дивно було б вважати, що людина може працювати в колективі, не вступаючи у взаємодію з колегами. Тому для ефективної роботи необхідно створити позитивне оточення, у якому кожен учасник розуміє іншого. Для цього під час тренінгу увагу буде зосереджено на емоціях, аспектах особистості й взаєминах. Часто це дає змогу глянути на людину іншими очима, зрозуміти, чому вона у якійсь ситуації поводиться так, а не інакше. Також учасники тренінгу навчаться виявляти й розпізнавати емоції. Наслідком буде те, що члени колективу почнуть краще розуміти один одного, і, відповідно, буде ефективною взаємодія.



Вплив тренінгу на підвищення рівня культури міжособистісного спілкування та ефективність функціонування колективу загалом

1. Аспект мети команди

Тренінг може сприяти підвищенню компетентності на всіх рівнях. Це розвиток комунікативної компетентності, набуття навичок роботи в групі й міжгрупова взаємодія. Учасники тренінгу вчаться цінувати один одного, довіряти один одному, розвивають розуміння і прийняття. Усе це разом робить внесок в особистісний розвиток кожного індивіда й підвищує задоволення від діяльності.

2. Аспект якостей ефективної команди

Тренінг впливає на формування й розвиток таких якостей, як здатність до групової роботи, спільне досягнення мети та облік індивідуальних особливостей членів групи. Варто тільки додати, що в ході тренінгу учасники вчаться формам вербальної підтримки й мотивування один одного, а також способам розв'язання конфліктів.

3. Аспект продуктивності

Тренінг не тільки навчає необхідних навичок і формує потрібні риси, а й сприяє їх розвитку і вдосконаленню – як спілкуватися один з одним, як фокусуватися на завданні, як шукати нові рішення і як ефективно взаємодіяти на шляху до досягнення мети (тобто в ділових стосунках).

4. Аспект уповноважування

Тренінг дає учасникам необхідні навички для можливості взяття на себе більшої відповідальності за результати своєї діяльності в колективі. Це призводить до підвищення самооцінки й рівня взаємодії з іншими членами команди – до взаємної підтримки й наснаги.

5. Аспект необхідних навичок

У ході тренінгу учасники мають можливість відкрити в собі й удосконалити всі необхідні навички. А також перенести їх у свою безпосередню діяльність.

6. Аспект особистої участі кожного.

Особливо важливе значення має тренінг у ході роботи сформованого колективу. Корисно деколи виходити за рамки роботи й «освіжатися». Це дає змогу і освіжити навички, вироблені в ході попереднього досвіду, і обговорити актуальні проблеми.
Тренінг безконфліктного спілкування

(за Є. Барчуковою)

Мета: набуття навичок безконфліктної поведінки і спілкування в колективі.

Кількість занять: 8.

Кількість учасників: 10—12 осіб.

Періодичність занять: 1—2 рази на тиждень.

Тривалість заняття: 1,5—2 години.



Заняття 1

Ведучий. Почнемо з того, що кожен по колу назве своє ім’я і скаже кілька слів про себе. Перед цим пропоную кожному з вас узяти табличку й написати на ній своє ім’я. Це не обов’язково має бути ваше справжнє ім’я, ви можете назватися, як хочете. Якщо ви вирішили назвати інше ім’я, то, представляючись, скажіть і справжнє й спробуйте пояснити, чому ви вирішили його змінити. Через одне-два заняття ми запам’ятаємо, як звати кожного з нас і зможемо працювати без табличок. Можливо, ті імена, які ви візьмете на сьогодні, потім не знадобляться, але якщо потрібно, кожен зможе узяти свою табличку і, наприклад, щось розповісти про себе під іншим іменем. Починаємо,



Учимося розслабитися

Ведучий розповідає про те, що при відчутті напруження, « затиснутості», тривоги собі можна допомогти, уміючи розслаблятися за допомогою простих прийомів, що допомагають не тільки відчути себе комфортніше і спокійніше, а й створити умови для виваженішої, обміркованішої поведінки, що не завдає шкоди інтересам інших. Потім він проводить три вправи на релаксацію.

Сядьмо зручніше. Спина розслаблена, сперта на спинку стільця, руки спокійно лежать на колінах. Можна заплющити очі. Зробимо по десять глибоких повільних вдихів і видихів. Щоб їх сповільнити, вдихаючи, порахуємо подумки до семи, а видихаючи – до дев'яти. Можна й не рахувати – як кому легше. Почнемо...

Після закінчення можна розплющити очі. Розкажіть, що ви відчули, виконуючи цю вправу. Можна, я почну? (Ведучий показує, як можна говорити про свої почуття, намагаючись описати їх якомога детальніше.)

Інший спосіб розслабитися можна назвати «Чарівне слово». Наприклад, коли ми хвилюємося, то можемо подумки вимовити це чарівне слово й відчути себе значно впевненіше і спокійніше. Це можуть бути різні слова: «спокій», «тиша», «ніжна прохолода» та інші. Головне, щоб вони допомагали вам. Давайте спробуємо.

Після закінченні ведучий запитує, які «чарівні слова» підібрав кожен учасник і що він відчув.

Ще один спосіб заспокоїтися й розслабитися. Згадайте або уявіть ситуацію, яка зазвичай викликає у вас хвилювання, напруження. Скажіть подумки кілька тверджень про те, що ви почуваєтеся впевнено, спокійно. Але ці твердження мають бути позитивними. Наприклад, не «я не хвилююся», а «я спокійний» тощо. Почнемо...

Після закінчення ведучий запитує, хто які словосполучення використовував, що відчув, і просить, якщо неважко, розповісти про те, які ситуації згадалися.

Така вправа сприяє не тільки засвоєнню простих навичок саморегуляції й створенню комфортної та відкритої атмосфери в групі, а й тому, що учасники групи починають відвертіше й повніше висловлювати свої почуття.

«Очі в очі»

Ведучий говорить про те, що в звичайному житті люди переважно задовольняються поверхневими, неглибокими контактами один з одним, не намагаючись побачити, що відчуває, переживає інший. Потім він пропонує учасникам заняття упродовж 3-5 хв дивитися в очі іншим, намагаючись установити контакт із кожним членом групи. Після закінчення ведучий запитує про почуття, які виникли під час вправи, кому й чому було важко налагодити зоровий контакт. Ця вправа дає змогу на етапі знайомства налагодити глибокий і довірливий контакт між учасниками групи.

Далі ведучий пропонує правила поведінки групи, які поширюються й на нього. Після прочитання правил ведучий розгортає плакат із цими правилами, який з цієї миті завжди висітиме на заняттях. Дається обіцянка дотримуватися правил. Ведучий каже «обіцяю», учасники групи повторюють.

ЗАНЯТТЯ 2

Колективний рахунок (розігріваюча психотехніка)

Техніка на кожен день. Учасники стоять у колі, опустивши голови й не дивлячись один на одного. Завдання групи – називати один за одним натуральні числа, намагаючись дорахувати до найбільшого, не помилившись. При цьому слід не забувати про три умови: по-перше, ніхто не знає, хто почне рахунок і хто назве наступне число (заборонено домовлятися один з одним вербально або невербально); по-друге, не можна тому самому учасникові називати два числа підряд; по-третє, якщо потрібне число буде назване вголос двома або більше гравцями, слід знову починати з одиниці. Спільною метою групи стає щоденне збільшення досягнутого числа при зменшенні кількості спроб. Ведучий повторює учасникам, що вони мають уміти прислухатися до себе, ловити настрій інших, щоб зрозуміти, варто комусь цієї миті промовчати чи назвати число. У деяких групах учасники бувають доволі кмітливі й не змовляючись починають послідовно вимовляти числа по колу. У такому разі ведучому слід похвалити учасників за згуртованість і спритність і запропонувати відмовитися від цього прийому. Досвід підтверджує, що згуртованіші групи успішніше виконують вправу.



«Муха в квадраті» (тренінг особистісного зростання, групова взаємодія)

Подумки уявімо поле для гри в «хрестики-нулики», що налічує дев’ять квадратів. У центральному квадраті сидить муха. Завдання полягає в уявному переміщенні мухи ходами вниз, вправо, вліво. Учасники роблять послідовно по одному ходу. Заборонено робити човникові ходи (сюди). Не можна вилітати за межі поля.

Можна застосовувати для розігріву. Згодом варто ускладнити задачу, модернізувавши пласке поле в об’ємне (куб).
«Спина до спини»

Ведучий говорить про можливість набути досвід спілкування, недоступний у щоденному житті. Двоє учасників групи сідають спиною один до одного й намагаються в такому положенні впродовж 3–5 хв підтримувати розмову. Після закінчення вони діляться своїми відчуттями.

Обговорення


  • Чи було це схоже на знайомі життєві ситуації (наприклад, на телефонну розмову)? Якщо так, то в чому відмінності?

  • Чи легко було розмовляти?

  • Яка виходить бесіда — відвертіша, ніж зазвичай, чи ні?

Інші учасники групи також можуть поділитися враженнями.

ЗАНЯТТЯ 3

Зіпсований телефон (розігріваюча психотехніка)

Учасники стають у колону по одному. Ведучий – у кінці колони. Так усі учасники повернені до нього спиною. Легким ударом по плечу він пропонує повернутися до нього обличчям учасника, який стоїть попереду. Потім він жестом вказує на якийсь предмет (сірникова коробка, волейбольний м’яч тощо). Перший учасник повертається обличчям до другого й також ударом по плечу просить його повернутися й показує на предмет, другий передає третьому, третій – четвертому і т.д. Останній учасник називає предмет. Умови: все виконується мовчки, використовуючи жести, словами можна тільки попросити повторити, учасники не повинні повертатися, поки їх не вдарять по плечу.



Друкарська машинка (групова взаємодія, тренінг для особистісного зростання)

Усі учасники стають рядочком або в коло. Завдання – прочитати чотиривірш, наприклад:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Але не хором, а так: кожен по черзі вимовляє по одній букві, пробіл – уся група робить руками хлопок, новий рядок – тупотять ногами. Коми і крапки теж можна якось позначити. Той, хто помилиться, вибуває, а коли залишаться три гравці – вся група починає гру спочатку.

Важливі люди

Матеріали: папір, набір кольорових олівців.

Ведучий просить учасників намалювати трьох найважливіших для них людей. Це не обов'язково мають бути ті, з ким постійно спілкуються зараз, але неодмінно ті, хто важливіший за всіх-всіх інших, хто найдорожчий. Ведучий також малює.

Після того, як малюнки виконано, ведучий просить учасників групи по черзі показувати малюнки, розповідаючи про зображених там людей:



  • хто вони;

  • чим важливі для учасника;

  • чи близькі вони йому досі, якщо йдеться про минуле;

  • чи хотіли б вони щось сказати, якби в них була така можливість, прямо зараз?

Якщо комусь із учасників групи справді хочеться поговорити з дорогою йому людиною, можна застосувати техніку «порожнього стільця», яку практикують у гештальттерапії.

ЗАНЯТТЯ 4

Для розігріву можна застосувати такі техніки: «Нестандартне привітання», «Зіпсований телефон», «Вогні, що біжать».



Кільце (тренінг особистісного зростання, адекватність)

Для ролі кільця годиться серединка від скотчу.

Група виходить з кімнати. Ведучий розміщує кільце в кімнаті так, щоб воно було в полі зору учасників. Можна, наприклад, повісити на цвях, одягти на горлечко пляшки, покласти на стіл, на якому багато різних предметів. Група заходить до кімнати й мовчки шукає кільце. Той, хто знайшов, тихенько й не показуючи, що знайшов, сідає на своє місце. Чим менше залишається тих, хто шукає, тим складніше знайти предмет. Останньому доводиться зовсім важко.

Асоціації

Ведучий (учасники групи зголошуються на цю роль добровільно) виходить, інші учасники групи загадують когось із тих, які залишилися. Ведучий за асоціаціями має вгадати, кого загадала група. Всі питання ведучого мають бути однотипні – на що або на кого схожий той, кого загадали:



  • на який час доби;

  • на яку пору року;

  • на яку погоду;

  • на який день тижня;

  • на який колір веселки тощо.

Завдання потрібно виконувати так, щоб не зачепити самолюбства, не образити того, кого загадали.

Така вправа допомагає учасникам групи підготуватися до отримання зворотного зв'язку в інших вправах.



ЗАНЯТТЯ 5

15 слів (самоконтроль)

Ведучий пропонує учасникові назвати 15 слів, що починаються на визначену букв, з умовою, що якщо пауза між словами становитиме більше ніж 5 секунд, то учасник робить одне присідання. Учасник, який виконує завдання, стоїть перед своєю групою.



Колективна арифметика (співпраця)

Участь у грі беруть четверо осіб. Кожен з учасників бере картку з нескладною арифметичною дією, наприклад 100 х 100. Отримані результати кожної картки додають і називають отриману суму. Час виконання — 60 секунд. Ведучий може створювати перешкоди, наприклад, щоп'ятнадцять секунд голосно повідомляючи, скільки часу залишилося.


Свій простір

Один із учасників групи («протагоніст») добровільно виходить у центр кола. Ведучий пропонує йому уявити себе «світилом», на різній відстані від якого перебувають інші учасники групи — «планети». Протагоніст, повертаючись обличчям до учасників групи, просить стати їх на різній відстані від себе — так, щоб кожен учасник групи відійшов від нього на відстань, що відповідає уявлюваній дистанції в міжособистісних стосунках. Після завершення розміщення групи ведучий запитує протагоніста, наскільки комфортний створений ним простір і чи не хоче він внести якісь зміни.

Проводити цю вправу більш ніж із трьома учасниками як «світилами» за один раз не бажано. У дискусії не допускається обговорення створеної схеми, але можна поділитися враженнями, залежно від того, на якій відстані опинився той чи інший учасник, поміркувати, з чого складається ця відстань, від чого вона залежить, чи варто її зменшити (збільшити). Останнє бажано обговорювати абстрактно.

ЗАНЯТТЯ 6

Удари (групова взаємодія)

Учасники групи стають рядочком, колоною або в коло. За командою, починаючи з першого, кожен послідовно ляскає в долоні. Удари мають іти один за одним. Один учасник робить тільки один удар. Оптимальний час виконання групою з 20 осіб становить 3 секунди.



Гра «Крокодил»

Ведучий говорить про те, що багато людей бояться здатися смішними чи безглуздими й запитує учасників, кому знайоме це відчуття. Ця гра є гарним способом позбутися такого страху. Група розбивається на дві команди. Перша команда загадує якесь слово або словосполучення (можна назви предметів, що часто зустрічаються в побуті), друга — делегує свого учасника (бажано добровільно), якому перша група повідомляє загадане слово. Останній має повідомити це слово тільки за допомогою жестів і міміки, а його команда — спробувати зрозуміти, що було загадано.

Команди учасників групи загадують слова по черзі. Після того, як у ролі того, хто показує загадане, побувала більшість учасників, можна обговорити власні почуття, що виникали, коли доводилося щось показувати.

ЗАНЯТТЯ 7

Хто гальмо? (баланс механізмів порушення й гальмування)

Маленький предмет лежить посередині столу. Двоє кладуть руки ведучого по різні сторони від предмета на однаковій відстані. Ведучий називає різні числа. Коли звучить парне число, потрібно схопити предмет.



«Гарячий стілець»

Ведучий пропонує учасникам поцікавитися думкою інших учасників групи про них. Висловлюватися один про одного бажано приблизно в такій формі: «Коли ти робиш або говориш те-то, в мене виникає таке-то враження, і мені здається, що це могло би бути те-то й те-то». Застосовується тільки отриманий на заняттях досвід. Варто уникати визначень «подобається», «добре», «погано».

Один з учасників, за бажанням, сідає в центр кола. Після того, як усі висловилися, він коротко ділиться своїми відчуттями, коли говорили про нього. Учасники висловлюються по черзі, але на «гарячий стілець» сідають тільки за бажанням.

В обговоренні учасники діляться враженнями, розповідають, як змінилося їхнє ставлення один до одного після цієї вправи.



ЗАНЯТТЯ 8

Телеграми

Ведучий роздає учасникам групи набори «бланків телеграм» — аркуші з іменами всіх учасників групи – і просить написати найкраще, що кожен учасник дізнався про інших і про себе. Ведучий збирає «телеграми» у «чарівну папку», щоб під час наступної вправи переглянути, чи немає образливих і грубих телеграм і якщо є, повернути авторам із проханням виправити. Про перегляд ведучим телеграм він повідомляє заздалегідь.



Я реальний-ідеальний очима інших

Матеріали: папір, кольорові олівці.

Ведучий просить учасників групи намалювати себе таким, яки- м м вони є, яким хотіли би бути, і якими їх бачать інші люди.

В обговоренні учасники намагаються відповісти на запитання, чим викликані розбіжності в уявленнях про те, якими вони хотіли би бути і якими їх бачать інші, з тим, якими вони е насправді. Чи були би ці розбіжності сильнішими, якби це завдання провести на початку групи, і чому?

Завершення. Заключне слово ведучого. Роздача «телеграм».

Джерело: Психологічні аспекти моніторингу плинності кадрів у закладах освіти: методичний матеріал О. Антощак // Психолог. 2008.  № 20, травень. С. 3-61. 



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал