Матеріали обласного семінару начальників органів управління освітою райдержадміністрацій /міських рад, завідувачів районних/міських методичних кабінетів, голів районних/міських профспілкових організацій працівників освіти



Сторінка5/12
Дата конвертації12.12.2016
Розмір2.38 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу діяльності педагогічних колективів



Романовська Д.Д., завідувач НМЦ ППСР ІППО ЧО

Першочерговим напрямком роботи психологічної служби взагалі, і кожного практичного психолога зокрема, є підвищення психологічної культури усіх учасників навчально-виховного процесу і в першу чергу вчителів і усієї педагогічної громадськості.



Удосконалення психологічного супроводу діяльності педагогічних працівників передбачає:

    • гуманізацію і демократизацію педагогічної взаємодії між учителем, вихователем, учнем, батьками і громадськістю;

    • індивідуалізація навчання і виховання на всіх рівнях освіти; прищеплення молоді не тільки знань, умінь і навичок, а оволодіння нею життєвими компетенціями;

          • розвиток і стимулювання різних форм самоврядування в освіті;

          • розвиток і підтримка соціальної активності учнівської і студентської молоді;

          • профілізація навчання і професійно підготовка;

          • соціально-педагогічний патронаж і соціально-психологічне забезпечення навчально-виховного процесу;

          • підвищення психологічної культури усіх його учасників;

          • забезпечення рівного доступу до знань представників різних соціальних груп.

Організація роботи практичного психолога з педагогічними колективами повинна бути комплексною, системною і побудованою на діагностичній основі. Для цілеспрямованої роботи ми пропонуємо психологам організувати роботу з педагогами відповідно до 5 основних стратегічних напрямків:

І. Сприяння реалізації особистісно зорієнтованого та індивідуального підходу до дитини в навчально-виховному процесі

Зміст діяльності:

  1. Організація роботи з педколективом, адміністрацією школи з питання проведення вчительської діагностики і використання її результатів.

  2. Створення необхідного банку діагностичних методик для вчителів з вивчення пізнавальних здібностей, інтересів і схильностей школярів.

  3. Проведення психолого-педагогічних консиліумів, спрямованих на формування у педагогів чітких уявлень про потенційні можливості і здібності кожного учня, їх пізнавальних інтересів і схильностей.

  4. Консультаційна психодіагностика педколективу.

  5. Проведення психолого-педагогічних семінарів по підвищенню психодіагностичної майстерності адміністрації і педагогів школи.

  6. Побудова навчально-виховного процесу на сонові законів наукової педагогіки, психології научіння, психології виховання, психології особистості, психології управління з урахуванням психодіагностичних даних.

  7. Надання індивідуальної допомоги педагогам в усвідомленні цілей, задач і засобів своєї професійної діяльності, її етапів.

  8. Дослідження готовності педагогів до професійної діяльності з позиції особистісно-орієнтованого підходу.

  9. Консультативна допомога педагогам у підвищенні психологічної компетентності, виробленні індивідуального стилю діяльності та розвитку особистісних стратегій, які відповідають їх можливостям, схильностям.

  10. Вивчення психологічної готовності педагогів до вирішення професійних задач:

    • знання педагогами закономірностей педагогічної та вікової психології, психології особистості;

    • знання педагогами основних принципів в розвиваючої та особистісно зорієнтованої освіти;

    • вміння визначати педагогічні цілі;

    • професійна компетентність педагога (ступінь готовності до позитивно-погоджувального типу взаємодії з учнями (узгодження зовнішнього і внутрішнього позитивного ставлення до учнів);

    • психологічна культура педагога;

    • уміння реалізовувати індивідуальний та диференційований підхід до учнів за віковими, статевими та індивідуальними особливостями;

    • особистісних характеристик педагогів, їх впливу на професійну діяльність.

ІІ. Проектування збагаченого освітнього середовища, що сприяє розвитку особистості

Зміст діяльності:

  1. Організація методичної роботи з вчительським колективом щодо діагностики спрямованості особистості школярів, їх інтересів у відповідності до базових потреб.

  2. Оволодіння навичками та технологіями форм діяльності, що сприяють розвитку особистості дитини, підготовки до життєвого самовизначення.

  3. Підготовка методичних матеріалів та знайомство педагогів з літературою щодо питань самосвідомості, Я-концепції і з проблеми розвитку особистості школярів кожної вікової групи.

  4. Знайомство і навчання педагогів правилам надання психолого-педагогічної підтримки учнів.

  5. Підготовка програм позакласних занять, годин спілкування (класних керівників та психологів), що сприяють формуванню у школярів атмосфери співробітництва, визначених інтересів, професійних настанов, готовності до вибору професії.

  6. Ознайомлення з ознаками обдарованих дітей та можливостями їх виявлення прихованої обдарованості.

  7. Проведення інформаційно-просвітницької роботи з педагогами, що сприяють розвитку їх психологічної культури, самопізнанню, особистісному самоаналізу, рефлексії за допомогою тренінгу. індивідуальної та групової роботи та ін.

  8. Проведення психодіагностики ціннісних орієнтацій; спрямованості на модель взаємодії; смисложиттєвих орієнтацій; психологічного клімату педколективу; рівня задоволеності своїм класом; комунікативних і організаційних вмінь; стилю спілкування в педколективі та ін.

ІІІ. Сприяння формуванню системи гуманістичного мислення педагогів

Зміст діяльності:

  1. Консультування педагогів щодо вирішення їх професійних проблем.

  2. Консультування персоналу школи щодо вирішення особистих проблем учнів, пов’язаних з їх взаємостосунками в шкільному колективі та сім’ї.

  3. Формування демократичного стилю стосунків у педколективі.

  4. Психологічна просвіта педагогів про закономірності розвитку особистості, психологічні основи навчально-виховного процесу.

  5. Підвищення психологічної культури педагогів, формування у них готовності використання у своїй роботі психологічних знань, вироблення необхідних вмінь та навичок.

  6. Діагностика та аналіз рівня сформованості різних компонентів психологічної основи індивідуальної педагогічної майстерності (мотиви професійної діяльності, системи ціннісних орієнтацій, комунікативних та організаторських здібностей, адекватної самооцінки та ін.).

  7. Формування мотивації до творчої самореалізації педагогів.

  8. Проведення навчальних психолого-педагогічних семінарів, консиліумів. виходячи з конкретної проблематики школи.

  9. Участь в роботі психолого-педагогічних шкіл і факультетів для молодих педагогів.

IV. Оптимізація відповідності навчально-виховного процесу психологічному та фізіологічному здоров’ю школярів.

Зміст діяльності:

  1. Ознайомлення та научіння педагогів методам роботи, що підвищують цінність здорового способу життя.

  2. Особливості соціально-психологічної підтримки дітей-сиріт, дітей з багатодітних сімей та малозабезпечених.

  3. Організація соціально-психологічної підтримки дітей з девіантною поведінкою.

  4. Бесіда з вчителями про індивідуальні особливості першокласників з урахуванням рівня психологічної готовності до школи.

  5. Особливості поведінки та діяльності вчителя для профілактики дезадаптації першокласників, п’ятикласників, дев’ятикласників у школі.

  6. Прийняття класним керівником ідеї адаптаційного періоду, усвідомлення його смислу та створення власних програм адаптаційного періоду на основі програми психолога.

  7. Проведення підсумкових психолого-педагогічних нарад по кожній віковій групі для обміну досвідом між вчителями з метою осмислення особливостей учнів, класів.

  8. Оволодіння особистісно орієнтованими методами організації та проведення батьківських зборів з різних проблем.

  9. Ознайомлення з різними дихальними методиками для збереження власного та учнівського здоров’я.

  10. Ознайомлення з різними видами рухавок для активізації життєвого тонусу на уроках.

V. Інформаційне забезпечення управління освітньої установи

Зміст діяльності:

  1. Психоконсультування керівника з найбільш гострих питаннь життєдіяльності закладу, у вирішенні яких є труднощі.

  2. Психологічна просвіта колективу і його підготовка до прийняття управлінських рішень керівника.

  3. Психологічний супровід та обґрунтування управлінських рішень (експертна оцінка). Попередження неефективних рішень.

  4. Діагностика особливостей взаємостосунків в системі педагог – керівник.

  5. Планування і підготовка навчальних семінарів, тренінгів з розвитку управлінського спілкування.

  6. Проектування системи роботи адміністрацією школи на основі аналізу результатів діагностики у відповідності до цілей та завдань діяльності.

Психолог може організувати свою практичну діяльність з педагогами за двома схемами:

  1. послідовно виконуючи кожну окрему стратегію (пріоритетність вибору залежить від запиту школи);

  2. паралельно працюючи в кожному стратегічному напрямку.

На що повинен звернути увагу психолог-практик у роботі з педагогічним колективом, а отже які завдання та запити може поставити перед психологом адміністрація закладу:

  1. Встановлення довірливо-доброзичливих стосунків у педагогічному колективі.

  2. Роз’яснення функції, завдань, змісту та особливостей роботи практичного психолога, з’ясування шляхів взаємодії психолога та педагога.

  3. Надання практичної допомоги вчителям у створенні розвивального середовища та сприятливого психологічного клімату в класах.

  4. Допомога у використанні методів психолого-педагогічного спостереження для діагностики міжособистісних стосунків, рівня інтелектуального розвитку, наявності проблем особистісного розвитку школярів.

  5. Сприяння організації особистісно-орієнтованого підходу в навчанні та вихованні учнів.

  6. Пропаганда психологічних знань. Надання інформації про нові дослідження у галузі вікової та педагогічної психології.

  7. Вивчення запитів з боку всіх педпрацівників.

  8. Забезпечення проведення психологічного консультування на запит педагогів щодо вирішення особистих проблем, проблем учнів.

  9. Зняття негативного впливу нервово-психічного перевантаження у педагогів шляхом організації роботи кімнати психологічного розвантаження, тренінгів спілкування та особистісного росту.

  10. Участь у підготовці психолого-педагогічних консиліумів.

  11. Оцінювання ефективності впровадження у навчальному закладі нових програм, технологій навчання, нових підручників, забезпечення їх психологічним обґрунтуванням.

Розглядаючи завдання психологічної служби в співпраці з педагогічним колективом, вважаємо за необхідне зазначити, що виконання цих завдань у повному обсязі можливе за наявності повної узгодженості дій, взаєморозуміння і співпраці психолога з педагогами.

Джерело: Науково-методичний вісник. Випуск 6 «Психологічна служба». / Укладачі: Романовська Д.Д., Собкова С.І. – Чернівці: Технодрук, 2008. – 228 с.



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал