«Маршрутизація у локальних мережах.»



Скачати 281.93 Kb.

Дата конвертації03.03.2017
Розмір281.93 Kb.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
Тема: «Маршрутизація у локальних мережах
Мета роботи: ознайомитись з методами маршрутизації у локальних мережах.
Ознайомитися з методами вибору найкоротших маршрутів на прикладі алгоритмів Дейкстри та
Форда-Фалкерсовна.
Підготовка до роботи
1. Вивчити теоретичну частину роботи.
Порядок виконання роботи

1. Виконати маршрутизацію за допомоги алгоритму Дейкстри.
2. Виконати маршрутизацію за допомоги алгоритму Форда-Фалкерсовна.

Зміст звіту
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Короткі теоретичні відомості.
4. Виконане завдання.
5. Висновки.

Короткі теоретичні відомості
Аналіз способів маршрутизації.
Під маршрутизацією в мережах передачі даних розуміється процес визначення (вибору) шляху дотримання інформації від джерела до адресату. Основною метою маршрутизації є забезпечення найкращого шляху дотримання інформації з точки зору її мінімально можливої затримки і максимальної пропускної спроможності мережі. Крім того, повинні забезпечуватися достатній захист і надійність передачі інформації.
Маршрутизація є однією з основних функцій мережевого рівня і в загальному випадку зводиться до вибору вузлом комутації шляху подальшої передачі інформації, що поступила на його вхід. При усій простоті постановки завдання, вибір оптимального маршруту є досить складним завданням, що не має однозначного рішення для мереж з різною топологією, величиною і характером потоку даних. Складність рішення цієї задачі обумовлена рядом причин. По-перше, маршрутизація, як правило, вимагає координації роботи усіх вузлів мереж передачі даних. По-друге, система маршрутизації повинна справляться з виходом з ладу окремих вузлів і ліній зв'язку. По-третє, система повинна враховувати перевантаження окремих областей мережі передачі даних і змінювати маршрути дотримання повідомлень.
Слід зауважити, що основні принципи маршрутизації являються загальними для різних видів комутації, при цьому найбільшою різноманітністю способів маршрутизації (мал. 2.1) характеризуються мережі комутації пакетів, відносно яких і розглядатимемо дане питання.
Прийнято розрізняти централізовані і децентралізовані (розподілені) способи маршрутизації. У разі централізованого способу маршрутизація здійснюється одним центром управління (менеджером мережі), який визначає напрям руху пакетів через мережу передачі даних. Вузли комутації цієї мережі беруть мінімальну участь в маршрутизації і мають відносно просту структуру. У свою чергу, при збільшенні числа вузлів зростає складність організації централізованого управління мережею передачі даних. Істотним недоліком централізованого управління являється пряма залежність надійності мережі від надійності її менеджера, яка із збільшенням складності останнього має тенденцію до зниження. Крім того, менеджер мережі повинен мати оперативну інформацію про стан мережі, оскільки вихід з ладу вузла або його перевантаження може привести до втрати працездатності усієї мережі

Маршрутизація
Проста
Випадкова
По попередньому досвіді
Лавинна
Таблична
Статична
Динамічна
Фіксована
Багатошляхова
Одношляхова
Локальна
Гібридна
Розподілена
Централізована
Найкоротшої черги
Рис. 2.1. Способи маршрутизації в мережах передачі даних
При розподіленому управлінні кожен вузол самостійно, на основі управляє інформації, що зберігається в нім, визначає напрям передачі пакетів. Це призводить до збільшення складності вузлів комутації. Проте система має вищу живучість, оскільки вихід з ладу якого- небудь вузла комутації не спричиняє за собою втрату працездатності усієї мережі.
Далі, розрізняють просту і табличну маршрутизацію. Проста маршрутизація реалізується без урахування топології і завантаження мережі передачі даних і, як правило, відрізняється низькою ефективністю. При маршрутизації в кожному вузлі комутації формується спеціальна таблиця маршрутів, що вказує, по якому шляху може передаватися пакет із заданою адресою, щоб він в найкоротший строк досяг одержувача.
До простої маршрутизації відноситься випадкова і лавинна маршрутизація. Випадкова маршрутизація є методом, при якому пакет передається з вузла в будь-кому, випадково вибраному направленні, окрім напряму, по якому він поступив в цей вузол. Існує кінцева вірогідність того, що пакет через певний момент часу досягне адресата. Метод характеризується значним часом доставки пакетів і неефективним використанням пропускної здатності мережі.
Проте, різні модифікації випадкової маршрутизації знаходять застосування в мережах з низькою
інтенсивністю потоків у разі потреби забезпечення стійкої роботи мережі при виході з ладу окремих її компонентів. Можна запропонувати ряд заходів, що збільшують ефективність цього методу маршрутизації, наприклад, при повторному проходженні пакету через вузол змінювати направленні його подальшої передачі і тому подібне.
В основі лавинної маршрутизації лежить ефект розмноження пакетів, при якому вузол, отримавши пакет, генерує додаткові, ідентичні з ним пакети і передає їх у всіх напрямках, крім того по якому надійшов пакет (рис. 2.2). Таким чином копії пакета лавино подібно поширюються по мережі. Перевагою методу є те, що він забезпечує мінімальну затримку поширення пакетів, оскільки використовуються всі шляхи через мережу, в тому числі і найкоротші ¬ ший, за яким і прийде перший пакет. Для розглянутого випадку це шлях через вершини: A
1
 А
3
 А
5

A
9
. У той же час, при великій кількості зв'язків між вузлами сильно проявляється ефект розмноження пакетів, наприклад, у момент часу t3 в аналізованому фрагменті мережі буде присутній 9 копій пакета, що позначається на пропускній спроможності мережі. Вплив ефекту розмноження пакетів можна зменшити за рахунок додавання певних засобів обліку проходження пакетів через вузли комутації.
Наприклад, кожен вузол може розпізнавати повторне попадання в нього копії отриманого раніше пакету і видаляти її. Таким чином, копії пакетів поступово зникають з мережі. Для розглянутого прикладу в момент часу t4 залишається тільки дві копії пакетів, які в свою чергу знищуються на вході дев'ятого вузла. Цей процес називається виродженням пакетів і дозволяє значно підвищити пропускну здатність мережі передачі даних.
Подальшим розвитком способу простої маршрутизації слід вважати маршрутизацію з попереднього досвіду, при якій забезпечується корекція спочатку випадково обраних маршрутів. З цією метою пакунки додатково забезпечуються лічильником пройдених вузлів, на підставі вмісту якого формується адреса наступного вузла на шляху проходження пакета до одержувача. Таким чином, на початковому етапі маршрутизації шлях прямування пакетів може визначатися випадковим чином або способом лавинного заповнення пакетів, а потім, у міру
проходження наступних пакетів, шлях їх прямування коригується. Після проходження першого пакету по якомусь маршруту в кожному вузлі комутації зберігається інформація про адресу відправника, одержувача, попереднього вузла і числі пройдених вузлів. При надходженні пакета з тими ж значеннями адрес відправника і одержувача, але з меншим значенням лічильника пройдених вузлів, здійснюється коригування маршруту у вузлах комутації. Припустимо, що для ділянки мережі (рис. 2.3) спочатку був сформований шлях ( A
0
 A
1
 A
2
 A
3
 A
4
 A
K
), якому відповідають такі значення маршрутів у вузлах: A
2
= {A
K
,
A
0
,
A
1
,
A
3
, 2); A
3
= {A
K
,
A
0
,
A
2
,
A
4
, 3} и А
4
= {A
K
,
A
0
,
A
3
, A
5
, 4}, де на першому місці стоїть адресу одержувача, на другому - адреса відправника, на третьому - адреса попереднього вузла, на четвертому - подальшого вузла
і на п'ятому - число попередніх вузлів. У разі появи у вузлі А4 пакета, що прийшов з вузла A2 зі значенням лічильника пройдених вузлів, рівного трьом, здійснюється коригування маршруту у вузлах А2 і А4 на значення: А2 = {А
K
, A
0
,
A
1
, А
4
, 2} и А
4
= {A
K
,
A
0
,
А
2
, А
5
, 3}. У результаті чого формується новий, більш короткий шлях: (A
0
 A
1
 A
2
 А
4
 А
K
), відповідно до якого пакунки, що рухаються в напрямку AK, з вузла А2 буде направлено в вузол A4. Таким чином, можна говорити про елементи адаптації, однак, цей процес протікає повільно і не завжди достатньо ефективний.
Табличні методи маршрутизації, в залежності від моменту формування таблиць маршрутів, поділяють на статичні та динамічні. При статичній маршрутизації таблиці маршрутів формуються при генерації мережі і в подальшому, як правило, не змінюються І тільки при зміні конфігурації мережі, наприклад, при виході деякого вузла з ладу, здійснюється корегування відповідних маршрутів.
До статичних способам маршрутизації відносяться фіксована і маршрутизація способом найкоротшою черги. При фіксованій маршрутизації для будь-якої пари абонентських систем встановлюються одиночний або груповий канали передачі даних. У першому випадку говорять про одне-шляхової маршрутизації, тому що існує тільки один маршрут проходження пакетів від відправника до одержувача. Це найбільш простий спосіб маршрутизації, проте він не враховує можливі аварійні ситуації і реальну завантаження окремих каналів, що може призвести до перевантаження окремих ділянок мережі при загальній не до загрузці її в цілому. З метою вирівнювання навантаження на основних (магістральних) каналах передачі даних використовують багато шляхову маршрутизацію, при якій між суміжними вузлами комутації створюється група віртуальних каналів, кожен з яких може призначатися того чи іншого шляху проходження пакетів. Даний підхід використовується в мережі SNA фірми IBM і розглядається нижче.
Маршрутизація способом найкоротшою черги передбачає наявність для кожного вузла комутації таблиці маршрутів з вказівкою декількох варіантів напрямку руху пакетів, при цьому вибір конкретного шляху руху здійснюється випадковим чином. Оскільки даний спосіб характеризується відносно малою ефективністю, то в такому варіанті він використовується відносно рідко. З метою підвищення ефективності даного способу маршрутизації певним чином встановлюють пріоритети напрямків передачі даних. Потім, при виборі каналу передачі, вузол комутації переглядає в порядку зменшення пріоритету перелік допустимих шляхів передачі і вибирає перший вільний канал, що забезпечує найбільш оптимальний шлях руху пакету з мінімальною затримкою його в проміжних вузлах. Завдяки відносній простоті і достатню ефективність розглянутий спосіб часто використовується в мережах комутації пакетів, зокрема, в мережах з низькою надійністю комутаційних систем.
Найбільш ефективними, але і, мабуть, найскладнішими є способи динамічної
(адаптивної) маршрутизації. При динамічній (адаптивної) маршрутизації вміст таблиць маршрутів змінюється в залежності від стану і завантаження каналів передачі даних і вузлів комутації. Для адаптації до зміни навантаження кожний вузол комутації повинен мати певну

інформацію про стан мережі передачі даних і, в першу чергу, про її топології, інтенсивності потоків даних і затримках (чергах) у вузлах комутації. Ця інформація відстежується (збирається) за допомогою спеціальних керуючих пакетів, якими обмінюються вузли комутації. Якість маршрутизації багато в чому залежить від оперативності оновлення інформації, що управляє. У загальному випадку найбільш оптимальна маршрутизація досягається при наявності інформації про миттєвий стан мережі і її навантаження. Однак, це, як правило, призводить до значного збільшенню потоку керуючих пакетів у мережі передачі даних і, в кінцевому підсумку, до зниження ефективності. Як вже зазначалося, адаптивна маршрутизація представляє собою досить складний процес, що включає: формування маршрутів, здійснюване за допомогою алгоритмів маршрутизації шляхом складання у кожному вузлі комутації таблиць маршрутів пакетів; реалізацію маршрутів, що представляє собою процес управління пакетами при русі їх по підмережі зв'язку до необхідного місця призначення, здійснюється за допомогою спеціальних протоколів мережного рівня; контроль стану мережі, в тому числі аналіз топології мережі, структури потоків і затримок у вузлах комутації; передачу інформації про стан мережі, яка використовується для коректування таблиць маршрутів; коригування маршрутів. значному збільшенню потоку керуючих пакетів у мережі передачі даних і, в кінцевому підсумку, в залежності від обраної стратегії коригування маршрутів розрізняють: централізовану, локальну, розподілену і гібридну маршрутизацію.
У разі централізованої адаптивної маршрутизації кожен вузол мережі готує і в певний момент передає менеджеру мережі інформацію про свою завантаженні. На підставі цієї
інформації менеджер становить глобальну картину стану мережі, використовувану для визначення найкращих маршрутів проходження пакетів. В якості основного критерію оптимальності маршруту виступає час затримки передачі пакетів. Після обчислення оптимальних шляхів менеджер для кожного вузла комутації формує таблиці маршрутів, які потім розсилаються по відповідним вузлам мережі передачі даних. У залежності від способу збирання інформації про стан мережі і розсилки керуючих директив процес маршрутизації може бути синхронним або асинхронним. У першому випадку збір інформації та посилка керуючих директив здійснюється через регулярні інтервали часу. У другому випадку ця процедура здійснюється тільки при істотних змінах мережі передачі даних. Як правило, при синхронному режимі здійснюється більш інтенсивний режим обміну службовою інформацією, а при асинхронному режимі необхідний постійний контроль над зміною стану мережі. У будь-якому випадку на менеджері мережі лежить основне навантаження з формування маршрутів, яка різко зростає зі збільшенням числа вузлів мережі передачі даних. Як зазначалося вище, загальним недоліком централізованих методів маршрутизації є втрата управління мережею при виході з ладу менеджера мережі, імовірність виходу з ладу якого зростає із збільшенням навантаження на нього. Крім цього, затримки, викликані обміном і обробкою великого обсягу керуючої
інформації, призводять до зниження ефективності управління мережею, особливо при швидкому зміну потоків даних.
Цих недоліків позбавлені методи розподіленого управління маршрутизацією, які й знайшли найбільш широке застосування в сучасних глобальних комп'ютерних мережах.
Прикладом використання методу розподіленої маршрутизації є комп'ютерна мережа ARPA,
Агентства перспективних досліджень США.
При розподіленої адаптивної маршрутизації кожен вузол комутації сам формує свою таблицю маршрутів, використовуючи для цього інформацію, що отримується від всіх вузлів, що знаходяться на можливих шляхах до одержувача. Вузли обмінюються інформацією про свій стан, тимчасові затримки і чергах пакетів. При виборі маршрутів додатково враховується час, потрібний для отримання позитивних підтверджень на попередні пакети.
Таким чином, будь-яке істотне відхилення від вихідного стану відразу ж передається суміжних вузлів для корекції їх таблиць маршрутів.
Одним з найпростіших варіантів розподіленої маршрутизації є локальна адаптивна маршрутизація, при якій вузол комутації практично сам вибирає маршрути передачі пакетів, не отримуючи інформації від інших вузлів. Таблиці маршрутів завантажуються заздалегідь, централізованим способом. У подальшому маршрут вибирається на основі відомостей про довжину вихідних черг і топології мережі передачі даних. Пакет направляється по найкоротшому шляху з мінімальною довжиною вихідний черги. У цілому, локальна адаптивна маршрутизація забезпечує високу гнучкість роботи мережі передачі даних, швидкий і
ефективний метод вирішення проблеми обходу несправних або перевантажених вузлів. У той же час вона характеризується: складністю програми формування та обробки таблиці маршрутів; ймовірністю "автоколивання" і втрати пакету при русі його під час зміни таблиць маршрутів.
Найбільш ефективним методом маршрутизації слід вважати гібридну маршрутизацію, що сполучає позитивні риси локальної та централізованої маршрутизації. Прикладом є "дельта - маршрутизація", при якій менеджер з певним запізненням стежить за глобальною ситуацією в мережі, в той час як всім іншим вузлам надана певна свобода дії для того, щоб вони могли швидко і незалежно реагувати на локальні коливання навантаження мережі та зміну стану
її окремих компонентів. Різноманітність у способах маршрутизації пояснюється відсутністю деякого універсального способу, оптимального для різних додатків і функцій мережі, а саме: рівня потоку даних, надійності передачі, часу встановлення наскрізного (через мережу) з'єднання, швидкості передачі блоків даних і ін.
Алгоритми маршрутизації.
Однією з основних завдань більшості способів маршрутизації є знаходження найкоротші шляхи між відправником та одержувачем інформації. В якості критерію довжини шляху може виступати час або вартість передачі інформації. До найбільш поширеним алгоритмам вибору найкоротшого шляху відносяться алгоритми Дейкстри і Форда-
Фалкерсона. Результати роботи даних алгоритмів в рівній мірі можуть використовуватися для формування таблиць маршрутів, як для централізованого, так і для розподіленого алгоритму маршрутизації. В основу алгоритму Дейкстри покладено метод "найшвидшого спуску", який дозволяє на основі інформації про перелік всіх вузлів мережі, їх взаємозв'язку і довжині кожного з каналів зв'язку знайти найкоротші шляху від джерела до всіх інших вузлів.
Розглянемо роботу даного алгоритму на прикладі мережі, представленої на рис. 2.4. Побудова найкоротших шляхів здійснюється поетапно, починаючи з деякого вузла а | до всіх інших вузлів.
Процес є ітераційним і закінчується після того, як буде охоплений останній вузол мережі. На першому етапі вираховуються довжини (D1, i) всіх шляхів, які ведуть з першої у всі пов'язані з нею вершини, в нашому випадку це безліч вершин А = {А
2
, А
3
, А
5
}, для яких довжини шляхів збігаються з довжинами дуг: L1, 2 = 2; L1, 3 = l; L1, 5 = 4. На підставі цих значень формуємо таблицю маршрутів (табл. 4.1), перший стовпець якої вказує на крок ітерації, другий стовпчик визначає безліч вершин, для яких формуються шляху, а інші стовпці вказують шлях і його довжину.
Рис. 2.4. Приклад мережі передачі даних

Таблиця 2.1 крок
ітерації
більшість вершин шлях
D(1.2)
D(1.3)
D(1,4) D<1,5)
D(.,6)
1 {А
1
} L
1,2
=2 L
1,3
=l -
L
1,5
=4 -
2 {А
1
, А
3
} L
1.2
=2 L
1,3
=l (L
1,3
+L
3,4
)=4 (L
1,3
+L
3,5
)=3 -
3 {А
1

3

5
} L
1.2
=2 L
1,3
=l (L
1,3
+L
3,4
)=4 (L
1,3
+L
3,5
)=3 (L
1.3
+L
3,5
+L
5,6
)=5 4 {А
1
А
3

5
, А
2
} L
1.2
=2 L
1,3
=l (L
1,2
+L
2,4
)=3 (L
1,3
+L
3,5
)=3 (L
1.3
+L
3,5
+L
5,6
)=5 5 {А
1

3

5

2
,
A
4
}
L
1.2
=2 L
1,3
=l (L
1,2
+L
2,4
)=3 (L
1,3
+L
3,5
)=3 (L
1.3
+L
3,5
+L
5,6
)=5 6 {А
1

3

5

2
,
A
4
,A
6
}
L
1.2
=2 L
1,3
=l (L
1,2
+L
2,4
)=3 (L
1,3
+L
3,5
)=3 (L
1.3
+L
3,5
+L
5,6
)=5
Серед доступних шляхів вибираємо мінімальний, в нашому випадку це шлях (D1, 3) з першої до третьої вершину. Далі, обчислюємо шляхи, що ведуть з вершини A1 в усі вершини, суміжні з вершиною А3. Це здійснюється за рахунок додавання до величини шляху (D1, 3) довжини відповідної дуги. Отримані таким чином значення шляхів заносяться в таблицю маршрутів, якщо в яку - то з вершин шлях був вже раніше визначений, то фіксується мінімальне значення шляху. Так, наприклад, після першого кроку довжина шляху D1, 5 = L1, 5 = 4, а після другого кроку формується нове значення шляху D1, 5 рівне (L1, 3 + L3, 5) = 3, яке і заноситься в таблицю маршрутів. У загальному випадку правило відновлення маршрутів визначається на підставі умови:
Dj, i = (min [Dj, i, Dj, k + Lk, i]), де Dj, i - довжина маршруту з вихідною в розрахункову вершину, Dj, k - довжина шляху з вихідної (j-ої) у поточну ( k-ю) вершину, а Lk, i - довжина дуги між поточною і розрахункової (j-ою) вершинами. У результаті третього кроку ітерації формується новий маршрут D1, 6. На наступних етапах ітерації здійснюється подальше коректування маршрутів до тих пір, поки не будуть розглянуті всі вершини графа зв'язків.
Аналогічним чином обчислюються маршрути і для інших вузлів мережі передачі даних.
Алгоритм Форда-Фалкерсона також складається з двох частин: завдання початкових умов і розрахунків найкоротших відстаней. У порівнянні з попереднім алгоритмом в даному випадку формування маршрутів здійснюється у зворотному порядку - від вузла одержувача до всіх інших вузлів. Алгоритм закінчує свою роботу, коли для всіх вузлів фіксується їх відстань до вузла одержувача і відзначаються такі вузли на найкоротшому шляху у напрямку до одержувача. У результаті чого для кожного i-ro вузла обчислюється значення (k, Dj, i), де: k - номер наступного вузла від поточної (i-ої) вершини у напрямку до кінцевого вузла (Aj). На початковому (першому) етапі вибирається вузол призначення Aj, для якого встановлюється значення Dj, i = 0 і відзначаються (., -) всі інші вузли. На другому і наступних етапах відповідно до умо ¬ Вієм: Dj, i = (min [Dj, k + Lk, i]) здійснюється обчислення або коригування маршрутів для кожної i-ї вершини. Вибір мінімального шляху здійс ¬ ствляется по всіх напрямках (ребрах), провідним з вершини, для ко ¬ якій в даний момент розраховується маршрут.
Розглянемо роботу даного алгоритму на прикладі мережі, поставши ¬ кою на рис. 6.10.
В якості вузла призначення вибираємо перший вузол, di ц = 0, всі інші вузли отримують мітки
(.,-). Отримані значення заносяться в таблицю маршрутів (табл. 2.2).
Таблиця 2.2

К
рок
ітерації
Мітки вузлів
2 3 4 5 6 1 (.,-)
(.,-) (.
,-) (.,-) (.
,-)
2 (1,2)
(1,1) (2,3) (3,3) (5,5)
3 (1,2)
(1,1) (2,3) (3,3) (5,5)
На другому кроці обчислюється значення (1,2) для другого вузла і значення (1,1) для третього вузла. На даному етапі для четвертого вузла можуть бути визначені два з трьох можливих шляхів, а саме: через другий і третій вузли. Довжина шляху через другий вузол (D1, 2
+ L2, 4) = (2 +1) = 3, а через третій D1, 3 + L3, 4 - чотирьом, таким чином, для даного вузла формується шлях через другий, що визначається міткою (2,3). Для п'ятого вузла з двох доступних шляхів вибирається шлях через третю вершину і формується мітка (3,3). Відповідно для шостої вершини з двох шляхів вибирається мінімальний шлях через п'яту вершину, формується мітка (5,5). На третьому кроці прораховуються інші, що стали доступними, шляхи, проте в нашому окремому випадку вони не призводять до змін у таблиці маршрутів.
Алгоритми Дейкстри і Форда-Фалкерсона послужили відправною точкою для створення безлічі сучасних алгоритмів маршрутизації, які в тій чи іншій мірі базуються на розглянутих вище алгоритмах.

1) Варіант 1
Варіант 2
Варіант 3 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 1 1 1 1 1
1 1
1 1 1 2 1 1 1 2 1 1 1 2 1 1 1 3 1 1 3
1 1 3 1 1 1 1 1 4 1 1 1 1 4
1 1
4 1 1 5 1 1 5 1 1 1 1 1
5 1
1 6
1 1
6 1 1 1 2) Варіант 4
Варіант 5
Варіант 6 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1 1 2 1 1 1 1 1 2 1 1 1 2 1 1 1 3 1 1 1
3 1 1
3 1 1 1 1 4 1 1
4 1
1 1
4 1 1 1 1
5 1 1 1 1 5
1 1 1 1
5 1 1 1
6 1 1 1 6
1 1
6 1
1 7 1 1 1 7
1 1
7 1 1 3) Варіант 7
Варіант 8
Варіант 9 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 1 1 1 1
1 1
1 1 1 1 2 1 1 1 2 1 1 1 2 1 1 3 1 1 3
1 1 1 3 1 1 1 1 1 4 1 1 1 1 1 4 1 1 1 1 1 4 1 1 1 5 1 1 5
1 1
5 1 1 1 6 1 1 1 6
1 1 1
6 1
1 1
7 1
1 7
1 4) Варіант 10
Варіант 11
Варіант 12 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 1 1 1 1
1 1
1 1
1 2 1 1 1 2 1 1 2 1 1 1 1 3 1 1 1 1 1 3
1 1 1 3
1 1 1 4 1 1 4 1 1 1 1
4 1 1 1 1 1 5 1 1 1 5
1 1
5 1 1 1 6 1 1 1 6
1 1
6 1 1 1
7 1 1 1 7 1 1
1 7 1 1 1 1

5) Варіант 13
Варіант 14
Варіант 15 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 8 1 1 1 1
1 1 1 1 1
1 1 2 1 1 1 1 2 1 1
2 1 1 1 3 1 1 1 1 3 1 1 1
3 1 1 1 1 1 1 1 4 1 1 1 4 1 1
1 1
4 1
1 5 1 1 1 5 1 1
1 5
1 1 1
6 1 1 1 6
1 1
6 1 1 1 1 7 1 1 1 1 1 7 1
1 7
1 1 1 1
8 1 1 8
1 1 1 9 1 1 6) Варіант 16
Варіант 17
Варіант 18 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 1 1
1 1 1 1
1 1
1 1 2 1 1 1 1 2 1 1 1 1
2 1 1 1 1 3 1 1 3 1 1
3 1 1 4 1 1 1 1 4 1
1 1 1 4
1 1 1 1 5 1 1 1 1 5
1 1
1 5
1 1 1 6 1 1 6
1 1 1
6 1 1 1 1 7 1 1 1 1
7 1 1 1
1 7 1 1 1 1 1 1
8 1 1 8
1 1
1 8 1 1 1 1
9 1
1 9
1 1
7) Варіант 19
Варіант 20
Варіант 21 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 1
1 1 1
1 1 1
1 1 1 2 1 1 2 1 1
1 2 1 1 1 3 1 1 1 1 3 1 1 1 1 3
1 1 1 4 1 1 1 1 4
1 1
4 1 1 1 1 1 5 1 1 1 1 5 1 1 1
1 5 1 1
1 6 1 1 6
1 1 1 1 6
1 1
7 1 1 1 1
7 1
1 7
1 1
1 8 1 1 8
1 1 1 8
1 1
8) Варіант 22
Варіант 23
Варіант 24 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 2 3 4 5 6 1 1 1
1 1 1 1
1 1 1 2 1 1 1 2 1 1
2 1 1 1 1 3 1 1 1 3 1 1 1 1 3 1 1 1 1 4 1 1 1
4 1 1 1
1 4 1 1 1
5 1 1 1 5
1 1 1
1 1 5
1 1 1 1 6 1 1 6
1 1
1 6
1 1
7 1
1 8
1 1
1 9
1 1 1


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал