М. В. Остроградського




Сторінка9/13
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Мистецтво приймати і коментувати відповіді учнів
Поряд із оцінюванням знань важливим є уміння педагога приймати і коментувати відповіді. Педагог, який не опанував мистецтво об'єктивного і зацікавленого прийняття відповідей, має менше шансів для продовження кар'єри у ринковому світі. Сучасні учні хочуть навчатися у вимогливого, але толерантного, чуйного і тактовного вчителя [13, с. 93, ].
1. З кожним своїм запитанням учитель спершу звертається до всього класу.
Потім викликає учня, який побажав відповідати, або іншого за власним вибором.
Досвідчені педагоги радять частіше опитувати слабших, невпевнених у собі учнів
та тих, які не регулярно готуються до уроків.
Правда за ринкових умов вчителю доведеться підкорятися вимогам контракту і контролювати стільки, скільки необхідно для гарантування якісного продукту.
2. Запитання пропонуються рівним, твердим, доброзичливим тоном.
Потрібно давати час на роздуми, міркування, і якщо піднімається мало рук, не слід нервувати і квапитися. Краще запитати те ж саме ще раз, більш вишукано,
іншими словами, поки відповідей не стане більше. Тільки в тому випадку, коли мова йде про безумовне знання пройденого, наприклад, таблиці множення, граматичні правила тощо, запитання пропонуються швидко і коротко.
3. Правильно поставлене запитання вимагає такої самої правильної відповіді. Навчити учнів давати нам хороші відповіді, це мистецтво.
4. Не можна схвалювати, коли учні поспішають дати відповідь негайно, як
тільки почують запитання чи навіть недослухають його до кінця. Не слід дозволяти учням викрикувати відповіді. Тому, хто дає занадто тихі відповіді треба допомагати.
Якщо учні не дають ніякої відповіді, то потрібно з'ясувати, у чому причина:

запитання не розуміють;

запитання поставлене неправильно (сформулюйте краще);

поганий настрій класу, боязкість неуважність, незнання матеріалу, квапливість;

учень без підтримки класу не може знайти правильну відповідь.

75 5. Постійно тримайте в полі зору граматичну правильність відповідей. Це має важливий вплив на розумовий розвиток учнів, на формування правильного способу мислення.
6. Запитання не повинні зменшувати здатність учня робити зв'язний виклад.
Не кваптеся витягати з учня шматки та уривки відповіді, надавайте йому волю для висловлювання власних думок. При незначних помилках допомагайте обережними натяками. Постійне перебивання заважає дітям розвивати здібності зв'язного викладу. Надавайте учневі право викласти свої думки так, як він вважає за потрібне.
Тільки по закінченні відповіді можна запропонувати іншим його поправити.
Але це порада, також виведена з досвіду соціалістичної педагогіки. У класі, де
кожен опановує науку як хоче і як може, коментувати погані відповіді іншим
учням забороняється.

Головні правила міцного засвоєння знань
Проблемою шкільної практики є неміцність базисних знань, умінь.
Вирішення її можливе тільки через багаторазове і безперервне повторення вивченого в усе нових ситуаціях і зв'язках доти, поки дії не будуть доведені до автоматизму, не осядуть у довгостроковій пам'яті і не будуть при кожному відтворенні вимагати участі розуму і волі.
Не можна припиняти навчання тоді, коли отримуємо перше безпомилкове відтворення знань. За нормального навчання цей момент – не кінець, а лише початок навчання. Знання, уміння після першого правильного відтворення треба ще довго повторювати, закріплювати, щоб вони назавжди залишилися в пам'яті.
Повторення і закріплення розтягуються на весь період навчання. Ефективний
учитель тільки те й робить, що повторює, додаючи щоразу невелику дещицю
нових знань.
Крім того, щоб знання й уміння були міцними вчителю треба дотримуватися таких головних правил [13 , с. 233]:
– виділяти головні знання, уміння, відмовимося від малоцінних і малозначимих;
– заощаджувати сили учнів, не розтрачувати їх на запам'ятовування малоцінних знань, не допускати перевантаження пам'яті на шкоду мисленню;
– перешкоджати закріпленню в пам'яті неправильно сприйнятого чи того, що учень не зрозумів. Запам'ятовувати потрібно тільки свідомо засвоєне, добре осмислене;
– матеріал, що вимагає запам'ятовування, треба укладати в короткі ряди: те, що ми маємо носити у своїй пам'яті, не повинне мати великих розмірів;
– з підлягаючих запам'ятовуванню рядів треба вилучати усе, що учень сам легко зможе додати;
– пам'ятати, що забування вивченого найбільш інтенсивно йде відразу після навчання, тому час і частоту повторень погодимо з закономірностями забування;
– погоджувати частоту повторень із кривою забування. Найбільша кількість повторень потрібна відразу після ознайомлення школярів з новим матеріалом,

76
тобто в момент максимальної втрати інформації, після чого кількість повторень повинна поступово знижуватися, але ніколи не зникати повністю;
– стежити за логікою подачі навчального матеріалу. Знання і переконання, логічно пов'язані між собою, засвоюються значно міцніше, ніж розрізнені відомості;
– завжди пам'ятати, що головним засобом зміцнення знань є їх самостійне багаторазове повторення;
– розвивати пам'ять, використовуючи різні мнемотехнічні прийоми, що полегшують і скеровують запам'ятовування;
– домагатися глибокого і міцного засвоєння кожним учнем не усього, що вивчається, а головного: міцно засвоєне, воно стане надійною основою для подальшого свідомого навчання;
– контролювати логіку навчання: міцність знань, логічно пов'язаних між собою, завжди перевищує міцність засвоєння розрізнених, слабо з'єднаних між собою знань;
– проводити повторення і закріплення вивченого так, щоб активізувати не тільки пам'ять, але мислення і почуття школярів. Працюючи над усвідомленням і закріпленням знань, поступово розширюватимемо їхній обсяг;
– знаходити нові схеми повторення вивченого, надавати можливість школярам розглядати матеріал з різних сторін, під різними кутами зору;
– завжди зв'язувати вивчення нового з раніше пройденим, повторювати старе в новому;
– проводити закріплення і зміцнення знань, умінь у логічно цілісних структурах;
відмовлятися від одноманітних видів роботи: вони мало розвивають і швидко стомлюють. Вправи підбирати так, щоб вони мали розвиваючий вплив.
Виконання вправ, вирішення задач дають ефект, якщо вимагають активних роздумів, пошуку раціональних розв'язків, перевірки шляхом зіставлення результатів із заданими умовами;
– пояснювати, що і як треба робити, які вимоги будуть пред'явлені до результатів роботи;
– проводити пробні вправи під керівництвом учителя;
– постійно виявляти і вимірювати досягнуті успіхи;
– використовувати обрахункові вправи, усний рахунок як найважливіший і
універсальний засіб зміцнення і дієвості навчання: спершу на паличках, потім уголос, наприкінці – подумки, про себе. Рахунком розвивається усе. Уміння обраховувати "в умі" швидко і правильно – основа інтелектуального розвитку;
– широті змісту, безперервному збільшенню обсягів знань протиставимо структурування – згортання інформації у короткі висновки, алгоритми, принципи, опанування яких звільняє учня від завчання сотень положень.
У традиційній технології ці правила не завжди реалізуються. Діють вимоги:
швидше і швидше, більше повідомити, законспектувати. Записати і забути. І не
залишається вже ні часу, ні сил, ні бажання учитися ґрунтовно.

77
Організація самонавчання учнів
Сьогодні вчитель повинен навчити учня самостійно поліпшувати свої досягнення в навчанні, планувати його результат, користуватися різноманітними пам'ятками під час виконання домашніх завдань, визначати причини, які заважають самостійно працювати і здобувати знання.
Далі подаємо матеріал, який вчитель може використати для організації самонавчання учнів у формі пам'яток, порад, рекомендацій тощо [4].

Розподіл часу на навчання
Розподілити час – значить скласти розклад занять, дотримуватися його, організувати свої заняття відповідно до пріоритетів.
Основні принципи:
1. Стежте за часом.
2. Аналізуйте, як ви проводите час.
3. Звітуйте перед собою, коли ви марно витрачаєте час.
4. Зазначайте, коли ви працюєте продуктивно.
Знання про власний розподіл часу дозволяє спланувати краще свій час.
5. Напишіть список, що потрібно зробити. Розмістіть проблеми за ступенем значущості.
6. Заведіть щоденник, заносьте туди заплановані справи.
7. Заведіть записну книжку для довгострокового планування.
Планування розкладу занять
1. Виділіть достатньо часу для сну, добре збалансованої дієти та дозвілля.
2. Визначтеся з пріоритетами.
3. Виділіть час для повторення відразу після навчальних занять.
4. Сплануйте заняття 50-хвилинними блоками.
5. Оберіть для занять місце, де вам не заважатимуть.
6. Внесіть у розклад щотижневе повторювання.
Як треба працювати
1. Підготуйте усе необхідне для роботи.
2. Приберіть з робочого місця все зайве.
3. Навчальні посібники розкладіть за порядком.
4. Розпочавши роботу, не поспішайте.
5. Не працюйте до цілковитої втоми, робіть перерви.
6. Під час роботи краще не їсти. Робити це корисніше під час перерви.
7. Будьте зосереджені під час роботи.
8. При невдачах, не хвилюйтеся, робіть перерву, заспокойтеся й продовжуйте роботу.
9. Закінчивши роботу, впорядкуйте своє місце.

Сім кроків до вміння організовувати свій час
1. Складіть список справ, які потрібно виконати.
2. Упорядкуйте, класифікуйте ці справи у списку.

78 3. Розподіліть список на дві частини: список регулярних справ і список
інших справ.
4. Перетворіть нерегулярні справ на регулярні й точно сплановані.
5. Розподіліть регулярні справи на жорстко фіксовані в часі й ті, що мають часові рамки.
6. Чітко фіксуйте в часі регулярні справ, закріпіть за ними одні і ті самі години.
7. Визначте ступінь невідкладності нерегулярних справ, особливо тих, які можуть перетворитися на термінові.

Організація раціонального режиму самопідготовки
1. Робіть після кожної години розумової праці десятихвилинну перерву для відпочинку.
2. Продумуйте активний відпочинок під час перерви. Саме це підвищує чутливість нервової системи, зміцнює увагу й пам'ять, активізує розумову діяльність.
3. Врахуйте: в першій половині дня більшість людей має вищу працездатність, ніж у другій.
4. Перш ніж стати до роботи продумайте її модель і весь порядок трудових прийомів.
5. Оберіть таку послідовність трудових дій, щоб результати вже виконаних операцій не були порушені наступними діями.
6. Слід прагнути до поліпшення умов для виконання наступних операцій у результаті попередніх дій.
Як готувати домашні завдання
1. Приступайте до роботи тільки після відпочинку.
2. Готуйте уроки "сьогодні на сьогодні": це краща профілактика забування.
3. Починайте роботу з настановою запам'ятати надовго.
4. Під час виконання домашнього завдання чергуйте предмети різних циклів.
5. Постійно контролюйте якість виконаного завдання.
Алгоритм самопідготовки
1. Розпочинайте виконувати домашню роботу в точно встановлений час.
2. Перевірте готовність робочого місця.
3. Зосередьтеся, подумайте, із чого починати.
4. Намагайся всі утруднення усунути самостійно.
5. Про завдання дізнавайся зі щоденника або закладки в підручнику.
6. Якщо забув правило, спробуй пригадати, перевір себе за підручником.
7. Починайте самопідготовку в певному порядку, наприклад: мова, математика, читання.
Як виконувати письмові завдання
1. Уважно прочитайте завдання.

79 2. Повторіть за допомогою підручника, вивчіть визначення, правила, пов'язані з виконанням даної роботи.
3. Після виконання письмового завдання уважно перевірте написане.
4. Помилки виправляйте акуратно, відповідно до рекомендацій учителя.
Як працювати над твором
1. Зміст твору має відповідати темі (про що писатимете) та основній думці
(що ви стверджуватимете).
2. Не пишіть зайвого (що не стосується теми висловлювання).
3. Стежте за порядком викладу думок.
4. Використовуйте відомі вам мовні засоби зв'язку між реченнями в тексті.
5. Дбайте про мовленнєве оформлення.
Як працювати над переказом
1. Прочитайте уважно текст.
2. Визначте його тему та основну думку.
3. Поділіть текст на частини і дайте їм заголовки.
4. З'ясуйте значення та правопис незрозумілих слів, розстановку розділових знаків.
5. Складіть план.
6. Перекажіть текст, дотримуючись плану.
7. Пам'ятайте про вимоги до мовлення.

Як працювати над збагаченням словникового запасу
1. Читайте багато художніх творів відомих майстрів слова. Записуйте слова й вирази, які ви хотіли б вживати у своєму мовленні.
2. Читайте текст повільно, намагайтеся встановити, як інакше можна тлумачити слова й речення.
3. Не залишайте поза увагою незрозумілі слова – звертайтеся частіше до словників.
4. Заведіть зошит обліку прочитаних книг.
5. Ваше мовлення збагатять записи прислів'їв, приказок, крилатих слів та виразів.
Як скласти простий план
1. Уважно прочитай текст.
2. Поділи текст на об'єднані спільним змістом логічні ланки.
3. Добери заголовок до кожного уривка.

Як скласти складний план
1. Уважно прочитайте матеріал.
2. Розділіть його на основні смислові частини, назви їх (пункти плану).
3. Розділіть на смислові частини зміст кожного пункту, також назви їх
(підпункти плану).
4. Перевірте, чи не збігаються пункти та підпункти плану, чи повністю в них відображено основний зміст тексту.

80
Як скласти конспект
1. Прочитайте текст, розділіть його на основні смислові частини, визначте головну думку.
2. Якщо треба скласти план-конспект, сформулюйте його пункти, підпункти, визначте, що саме слід включити в план-конспект для розкриття кожного з них.
3. Найважливіші положення (тези) послідовно і стисло викладіть своїми словами або у вигляді цитат.
4. У конспект включіть і докази, що обґрунтовують основні положення, конкретні факти, приклади.
5. Окремі слова пишіть скорочено, виписуйте лише ключові слова, застосовуйте умовні позначки.
6. Робіть широкі поля: це дасть змогу доповнювати конспект.
7. Застосовуйте різні способи підкреслювання, використовуйте олівці та ручки різного кольору.
Як готувати доповідь, реферат
1. Продумайте тему, загалом визначте її зміст, складіть план.
2. Складіть список літератури; читаючи її, виписуйте усе, що слід включити в роботу.
3. Доробіть план, проти кожного пункту позначте, з якої книги слід узяти матеріал.
4. У вступі до роботи розкрийте значення її теми.
5. Послідовно розкрийте усі передбачені планом питання, обгрунтуйте, підкріпіть прикладами, фактами.
6. Висловіть своє особисте ставлення до теми.
7. Пишіть грамотно, стисло, не припускайся повторень.
8. Точно вкажіть, звідки взято наведені в тексті цитати й факти.
9. Наприкінці роботи зробіть узагальнюючі висновки.
10. Самокритично прочитайте роботу, відкоригуйте, перепишіть начисто.
Як читати книгу
1. Визначте мету читання.
2. Читаючи, виявляйте активність, зафіксовуйте ключові слова та фрази, ідеї та образи.
3. Усвідомлюйте, чим хвилює вас цей текст.
4. Закінчивши читання, знову перегляньте і визначте місця, які Вас
найбільше зацікавили.
Алгоритм читання є таким:
1. Прочитати.
2. Усвідомити.
3. Засвоїти.
4. Продумати.
5. Виписати.
6. Оцінити.

81
Основні способи читання
1. Поглиблене: звертати увагу на деталі, здійснювати їх аналіз та оцінку.
2. Швидке: безперервне читання з аналізом фактів, суджень, синтезом окремих понять.
3. Панорамне швидке: здійснюється шляхом збільшення оперативного поля зору.
4. Вибіркове читання: різновид швидкого читання, вибіркове читання окремих розділів книжки.
5. Читання-перегляд: попереднє ознайомлення з текстом.
6. Сканування: швидкий перегляд з метою пошуку прізвища, слова, факту тощо.
Читання оповідання
1. Прочитайте текст.
2. Про що (про кого) в ньому йде мова?
3. Що (чи хто) сподобалося?
4. Прочитайте ще раз і подумайте, що хотів сказати автор?
5. Відшукайте відповіді на запитання.
6. Виберіть образні слова, описи.
7. Складіть план.
8. Перекажіть.
9. Підготуйте продовження.
Читання казки
1. Прочитайте.
2. Відшукайте незрозумілі слова.
3. Підберіть відповідні запитання.
4. Складіть план.
5. Перекажіть.
6. Що в казці правдиве, а що вигадане?

Послідовність роботи при списуванні тексту
1. Прочитайте речення (його частину).
2. Вдумайтеся у його зміст.
3. Повторіть речення (його частину) подумки.
4. Придивіться до правопису слів, написання розділових знаків.
5. Швидко й безпомилково запишіть речення (його частину).
Корисні поради для читача
1. Намагайтеся читати вголос, не поспішайте, вдумуйтеся в зміст прочитаного.
2. Зверніть увагу на те, як поводяться герої книжок, вчіться у них доброго.
3. Коли закриватимете книжку, подумайте, чого вона навчила.
4. Умійте берегти книжку.
Як працювати з текстом

82 1. Встановіть за ілюстраціями і назвою тему тексту.
2. Ознайомтеся зі змістом. Не поспішайте під час читання.
3. Уточніть значення незнайомих слів.
4. Відтворіть зміст прочитаного за запитаннями.
5. Складіть свої запитання.
6. Попрацюйте над інтонацією:
– змінюйте ваш голос на розділових знаках;
– читайте м'яко й голосно.
7. Поміркуйте над прочитаним:
8. Чим зацікавив твір?
9. Чи сподобався він вам?
– Чим?
– Чого навчив?
10. Перекажіть твір своїм батькам.
11. Намалюйте до нього малюнок.

Пам'ятка для виконання письмових робіт
1. Приготуйте усе необхідне для роботи.
2. Прочитайте завдання, подумайте, які правила потрібно використовувати у вправі.
3. Перегляньте подібні вправи, які виконували в класі.
4. Не поспішаючи, починайте виконувати роботу.
5. Окремі складні частини завдання не пишіть у зошит, користуйтеся чернеткою.
6.Виконавши завдання, зробіть перевірку.

Пам'ятка для виконання усних завдань
1 Згадайте, про що розповідав учитель на уроці.
2. Читайте текст цілком; одночасно, де потрібно, користуйтеся малюнками, схемами.
3. Читайте уважно і намагайтеся запам'ятати головне.
4. Закрийте книжку і подумки уявіть прочитане.
5. Читайте вдруге, звертаючи увагу на ті місця, які не запам'ятали.
6. Коли текст запам'ятовується погано, запишіть план прочитаного.

Як написати твір
1. Прочитайте тему твору, вдумайтеся в неї.
2. Визначте тип тексту (опис, роздум, розповідь).
3. Подумайте, про що обов'язково потрібно сказати в творі, щоб розкрити тему.
4. Доберіть слова, вирази, які зроблять твір виразним.
5. Згадайте, із яких частин складається текст (вступ, основна частина, закінчення).
6. Складіть план.

83 7. Продумайте, про що розповідатимете у кожній частині (з чого можна почати твір, про що написати в основній частині, як закінчити твір), де використати дібрані слова і вирази.
8. Усно складіть повний текст твору, користуючись планом.
9. Запишіть його (дотримуючись абзаців).
10. Перевірте написане.
Як розв'язати задачу
1. Уважно прочитайте задачу; подумайте, про що у ній ідеться; з'ясуйте незрозумілі слова і вирази; виділіть в задачі умову і запитання.
2. Подумайте, що означає кожне число, який зв'язок між числами.
3. Ця задача проста чи складна? Якщо складна, то спробуйте намітити план розв'язання.
4. Якщо план не вдалося відразу скласти, випишіть числові дані задачі або зробіть стислий запис; пригадайте, яку подібну задачу розв'язували раніше; розв'яжіть частину задачі; чи не можна тепер знайти відповідь на основне запитання?
5. Розв'яжіть задачу.
6. Перевірте розв'язок.
7. Запишіть відповідь.

Як вивчити вірш
1. Починайте готувати уроки з вивчення вірша.
2. Тихо прочитайте вірш. З'ясуйте усі незрозумілі слова і звороти.
3. Голосно прочитайте вірш. Намагайтеся відчути його ритм.
4. Прочитайте вірш ще раз – голосно й виразно.
5. За дві хвилини повторіть вірш уголос напам'ять 2-3 рази, за необхідності зазираючи в текст. Спробуйте уявити події, описані у вірші, або його настрій.
6. Через три години двічі-тричі повторіть вірш, не зазираючи в текст.
7. Перед сном ще раз повторіть вірш.
8. Наступного ранку спочатку прочитайте вірш, а потім розкажіть напам'ять.
Складання схеми як особистого навчального документу
Відмовтеся від складання плану, пункти якого викладені реченнями і оперуйте ключовими словами та термінами, які описують ідею. Далі:
1. Запишіть у центрі головне слово, стислу фразу або символ. Помисліть над ним; обведіть його кружком.
2. Розмістіть інші значущі слова поза колом. Помістіть пункти за змістом у великі кола, намалюйте зв'язки між ними стрілками.
Залиште місце, щоб нарощувати вашу схему для:
– подальшого розвитку;
– пояснень;
– додавання пунктів дій.
3. Працюйте швидко, без аналізу вашої роботи.
4. Виправте початковий начерк.

84
Подумайте над зв'язками крайніх пунктів із центральними. Зітріть, замініть чи скоротіть слова в описах ключових ідей. Перемістіть значущі пункти ближче один до одного для кращого структурування.
За можливості використовуйте кольорове виділення для структурування
інформації.
Зв'яжіть концепції з допомогою слів, щоб прояснити відношення між ними.
5. Розширте вашу схему.
Вільно та швидко додавайте інші ключові слова та ідеї (ви завжди маєте змогу їх витерти).
6. Думайте про перспективу: комбінуйте ідеї, щоб розширити схему.
7. Відкладіть схему вбік. Через деякий час продовжіть роботу над нею, конкретизуючи зв'язки, які ви розвиваєте.
8.Ця схема – ваш особистий навчальний документ.

Використання джерел інформації потрібних для навчання
Відомі різні джерела інформації:
Лекції вчителя. Матеріали першоджерел (літописи, щоденники, листи, державні документи тощо)
Копії / рукописи тексту, журнальних статей
Підручник. Інтерв'ю та біографії, свідчення очевидців або коментарі
Белетристика
Електронні засоби
(відео, радіо)
Інтернет
Web-сайти, групи новин
Додаткове читання та альтернативні джерела допоможуть вам:
– досягти кращого розуміння матеріалу;
– залучати до матеріалу, який ви вивчаєте, нові факти, обставини, явища тощо;
– самому ознайомитися з новими термінами та концепціями;
– самому опрацьовувати протилежні точки зору. Суперечлива інформація може стати перешкодою у вашому навчанні, якщо ви не можете:
– аналізувати її для спрощення;
– реорганізувати або синтезувати свою модель для її розуміння;
– розглядати її в контексті інших положень основного тексту.

Корисні поради
1. Спочатку прочитайте підручник.
2. Розпочніть з коротших, змістовніших джерел.
3. Прочитайте кілька текстів, щоб покращити свої навички оцінювання:
– порівняйте джерела інформації;
– проаналізуйте їх прихильність до існуючої точки зору;
– відзначте, коли і де їх написано і як це вплинуло на точку.
4. Простежте зв'язки між подіями, діючими особами та обставинами.
5. Використовуйте обговорення на заняттях, щоб перевірити своє розуміння та відповісти на запитання.

85
Подолання неуважності
Ознаки неуважності:
На заняттях: Ви можете відповісти недоладно. Ви не можете конспектувати. У вас труднощі з командами або завданнями
Виконуючи домашні завдання:
Ви можете відчувати труднощі з концентрацією уваги. Ви не можете зосередитися на деталях або робите невеликі помилки. Ви можете забути деякі речі, навіть стосовно ваших домашніх завдань
Допомога
Ви можете потребувати допомоги у навчанні.

Як подолати неуважність
При виконанні завдання на уроці:
1. Спростіть завдання до одного-двох основних і починайте з них.
2. Попросіть учителя допомогти розділити завдання на пункти.
3.Запишіть свої запитання або коментарі на папері, перш ніж їх озвучити.
4.Візьміть за практику підносити руку і запитувати про незрозуміле.
При конспектуванні застосовуйте такі методи:
1.Роботу з диктофоном.
2.Заняття з однокласниками.
3.Роботу з відповідною літературою.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал