М. П. Драгоманова філософський модус загальної теорії управління бех юлія Володимирівна доктор філософських наук, доцент, професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Реферат



Скачати 134.07 Kb.
Дата конвертації02.12.2016
Розмір134.07 Kb.
ТипРеферат
Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
ФІЛОСОФСЬКИЙ МОДУС ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ
1. БЕХ Юлія Володимирівна - доктор філософських наук, доцент, професор Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова
.


Реферат

Київ – 2016

У наукових працях представленого циклу на тему «Філософський модус загальної теорії управління» подано авторський підхід щодо загальної теорії управління технічними, біологічними і соціальними системами, тобто, глобального управління планетарним соціальним світом як цілісністю. Сутність якого полягає у актуальності приведення парадигмального різноманіття знань про управління різними сферами життєдіяльності людини, що існує в практиці, до єдиного смислового знаменника – родового поняття “управління”. Це стало принципово можливим, оскільки філософія, на переконання здобувача, a priori покликана шукати єдині світоглядно-методологічних підстави і відповідну ідеологію для пояснення організаційної взаємодії у становленні планетарного соціального організму, що гостро потребує глобального управління.



Суспільна потреба у вирішенні світоглядно-ідеологічної проблеми становлення глобального управління планетарним розвитком світової спільноти зумовлена тим, що будь-яка галузь знання, досягнувши певної стадії зрілості, вимагає рефлексії власних підстав буття. Серед таких підстав авторка називає низку причин, а саме: онтологічні, когнітивні, цивілізаційні, формаційні, національні, екологічні, освітянські, кадрові, праксеологічні та ін.

Порівняння з кращими вітчизняними і зарубіжними аналогами. Представлений на здобуття премії цикл наукових праць не має аналогів ні в Україні ні за кордоном. В презентованому циклі, що має інтегральну ідею – «Філософський модус загальної теорії управління», узагальнюється наукова й емпірична інформація робіт сучасних праць вітчизняних та закордонних дослідників й дослідження класиків суспільствознавчої думки у галузях соціальної філософії, філософії управління, соціології, економіки, кібернетики, синергетики, філософії біологічних систем, філософії соціальних систем, філософії гуманістичного менеджменту, технічних й інших суспільствознавчих наук щодо загальних тенденцій та принципів управління різними типами систем.

Усі ці концепції, ідеї, парадигми, теорії, дослідження в цілому відповідали лише на окремі питання щодо управління різними видами систем, й не розкривали зв’язку між системами чи спільні світоглядні і методологічні засади. У той час як у працях здобувача систематизовано методологічні, філософські, світоглядні, ідеологічні та теоретичні засади щодо загальної теорії управління різними видами систем, обґрунтовано їх зв’язок, спільний інструментарій, доводиться цілісність світу та необхідності застосування ідеології динамічної рівноваги щодо управління об’єктів різного масштабу – від приватних фірм до глобальних міжнаціональних і наддержавних об’єднань.

Тож стан наукової розробки проблеми представлено в:



  • концепціях філософії техніки, філософії біологічних систем, філософії соціальних систем, філософії гуманістичного менеджменту (А. Ампер, Г. Бейтсон, А. Берг, С. Бір, Н. Вінер, Є. Геллер, У. Ешбі, Г. Клаус, К. Шенон та ін.);

  • ідеях управління техносферою, філософії техніки, техногуманізм (В. Веселовський, І. Вишнеградський, В. Глушков, Р. Мартинов, В. Мельник, Г. Поваров, Л. Рижак, Е. Семенюк, А. Слєпцов, О. Тіхонов, В. Токовенко, О. Товажнянський, М. Туленков, І. Циркунов, Б. Украінцев, В. Федоров та ін.);

  • гуманізмі як світоглядної парадигми, екологічного світогляду, екогуманізмі (М. Бойченко, О. Валуйського, К. Корсака, Р. Мартинова, С. Михайлюк, О. Молотова, Т. Радзиняк, З. Самчука, Н. Семенюк, Е. Соботович, І. Степаненко, Т. Чорноштан та ін.);

  • філософських основах управління соціальними системами (B. Афанасьєв, В. Бех, В. Воронкова, О. Гаєвська, Л. Голубкова, Д. Дзвінчук, Т. Заславська, М. Лапін, М. Лукашевич, В. Мірзоян, Н. Наумов, В. Розіна, С. Попов, О. Пономарьов, В. Полікарпов, І. Прангвішвілі, В. Румянцев, Л. Скібіцька, О. Скібіцький, В. Цикін, І. Шавкун, М. Шепелєв, Б. Шевяков, Г. Щедровицький);

  • загальній теорії організації (О. Богданов), загальній теорії систем, системній соціальній теорії (Ю. Рєзник);

  • кібернетиці, з її етапами розвитку: до кібернетичний (Ф. Тейлор, Г. Гантт, Френк і Ліліан Гілбрет, Я. Гамільтон, Г. Грайкунас, Дж. Муні, А. Рейлі, а також М. Форд, X. Емерсон, А. Файоль, М. Вебер та ін.), системно-кібернетичний (Л. фон Берталанфі і A. Раппопорт) і посткібернетичний, або сучасний;

  • соціології з її системною концепцією структурно-функціонального аналізу (Т. Парсонс, Р. Мертон, Ч. Барнард, Г. Саймон, Дж. Марч, А. Гоулднер, А. Етціоні, В. Глушков, І. Блауберг, В. Садовський, Е. Юдін).

Найбільш перспективним засобом виявилася філософія управління з її ідеєю субстанціональної єдності технічних, біологічних і соціальних систем; дослідженням особистості людини як джерела соціального світу; сприйняттям управління як явища, що виокремилось із процесу саморегуляції універсуму і тому підкоряється одним і тим самим принципам, але відрізняється різним інструментарієм, специфічними технологіями та оригінальними методиками.

Отже, метою, поставленою на початку даної роботи – досягнення якої визначило і головний науковий внесок – було концептуалізація загальної теорії управління технічними, біологічними і соціальними системами як важливої соціальної потреби сучасності та інструменту практичного управління життєдіяльністю світової спільноти, з визначенням рівня, на якому вона може бути розроблена та обґрунтуванням структури загальної теорії управління.

З поставленої мети логічно випливала низка дослідницьких завдань, які необхідно було виконати для її досягнення і першочерговими з яких стали такі: уточнити сенс основного концепту дослідження “загальна теорія управління”; показати формування загальної теорії управління як гостру соціальну проблему сучасності; проаналізувати наукові підходи до вивчення феномену управління; сформувати методологічні засади аналізу загальної теорії управління; розробити соціально-філософську матрицю для дослідження формування загальної теорії управління; проаналізувати світоглядно-ідеологічну складову та стан розробки філософських основ управління соціальними (функціональними) системами як складової частини загальної теорії управління; проаналізувати світоглядно-ідеологічну складову та стан розробки філософських основ управління технічними (матеріальними) системами як складової частини загальної теорії управління; проаналізувати світоглядно-ідеологічну складову та стан розробки філософських основ управління біологічними (живими) системами як складової частини загальної теорії управління; здійснити порівняльний аналіз управління технічними, біологічними і соціальними системами у контексті формування загальної теорії управління; визначити суперечності та провідні тенденції сучасного етапу формування філософських засад загальної теорії управління.

Виконання завдань втілено в низці публікацій (2009-2014), що включені у цикл наукових праць на тему «Філософський модус загальної теорії управління», а саме: 32 публікації, в числі яких – 3 одноосібних монографій, 2 у співавторстві, 2 колективні монографії, 25 статей у наукових фахових виданнях України. Індекс цитування праць за показником Хірша – 5. Загальна ж кількість публікацій на сьогоднішній день – 88.

Основу даного наукового циклу складають 4 монографії: «Філософія управління соціальними системами» (2012) (одноосібна); «Філософські проблеми сучасного управління складними системами: ідеї, принципи і моделі» (2012) (у співавторстві); «Філософія управління біологічними системами» (2013) (одноосібна); «Філософський модус загальної теорії управління» (2013) (одноосібна), в яких послідовно розкривається загальне, особливе і одиничне в управлінні технічними, біологічними і соціальними системами й відбувається детальне виявлення загальних засад управління вказаних систем, це обґрунтовує поєднання цих публікацій в науковий цикл. Ця спрямованість реалізовувалась у визначеній логічній послідовності науково-пошукової роботи та її когнітивних результатах. Цикл побудований на поглибленому світоглядно-теоретичному усвідомленні змісту сучасної кібернетики.

Доповненням до основних праць даного циклу є наукові монографії:

1) у співавторстві: «Влада ЗМІ в системі соціального управління» (2014);

2) у колективі науковців: «Саморегуляція соціального організму країни» (2010), «Соціальне управління у контексті саморегуляції соціального організму країни» (2012);

У одноосібній монографії «Філософія управління соціальними системами» (2012, обсяг - 38,93 ум. др. арк) обґрунтовується концептуальне бачення світоглядно-ідеологічного забезпечення формування загальної теорії управління. Доводиться, що на початку ХХІ століття її вирішення є головним завданням філософії і всього комплексу суспільних наук, оскільки від цього залежить стан і темпи становлення організаційної і інформаційної єдності світової спільноти, її цілісність. Подається природа, сутність, зміст когнітивних засад її вирішення та ідеологічне протистояння у сфері управління технічними, біологічними і соціальними системами. Філософія управління розглядається як семантичне поле і головний гносеологічний інструментарій дослідження цієї проблеми, у дискурсі якої формується адекватна рівню проблеми організаційна свідомість і когнітивна культура дослідника. На прикладі сфери соціального управління досліджуються природа, сутність, зміст та форми управління: суб’єктивована і об’єктивована. Відтворюються умови переходу від “суб’єкт-об’єктної” до “суб’єкт-суб’єктної” парадигми управління.

У монографії «Філософські проблеми сучасного управління складними системами: ідеї, принципи і моделі» (2012, обсягом - 25,31 ум. др. арк., у співавторстві з А.І. Слєпцовим (доктор технічних наук, професор), авторський внесок – 12,5 ум. др. арк.) розглядаються сучасні ідеї, принципи, методи і формальні моделі складних систем управління у контексті становлення загальної теорії управління технічними, біологічними і соціальними системами. Виклад ґрунтується на філософії класичної теорії управління із зворотним зв’язком, використанні методів математичного й імітаційного моделювання. Виокремлюються загальні і особливі властивості складних систем автоматичного управління і систем управління автоматизованих виробництв. Досліджуються принципи управління інформаційними технологіями для найскладніших систем, будь-коли створених людством, – операційних систем комп’ютерних технологій і глобальної мережі Internet. Різноманіття і спільність принципів управління ілюструються актуальними завданнями управління в соціальних мережах і моделями лінгвістичного інтелектуального управління.

У одноосібній монографії «Філософія управління біологічними системами» (2013, обсяг - 22,93 ум. др. арк) обґрунтовується концептуальне бачення світоглядно-ідеологічного забезпечення формування загальної теорії управління. Доводиться, що на початку ХХІ століття її вирішення є головним завданням філософії і всього комплексу суспільних наук, оскільки від цього залежить стан і темпи становлення онтологічної, організаційної і інформаційної єдності світової спільноти, її цілісність. Подається природа, сутність, зміст когнітивних засад її вирішення та ідеологічне протистояння у сфері управління технічними, біологічними і соціальними системами. Філософія управління розглядається як семантичне поле і головний гносеологічний інструментарій дослідження цієї проблеми, у дискурсі якої формується адекватна рівню проблеми організаційна свідомість і когнітивна культура дослідника. На прикладі сфери управління біологічними системами досліджуються природа, сутність, зміст та форми управління: суб’єктивована і об’єктивована. Відтворюються умови переходу від ідеології технократичної парадигми управління до ідеології екогуманізму.

У одноосібній монографії «Філософський модус загальної теорії управління» (2013, обсягом - 29,87 ум. др. арк) обґрунтовується концептуальне бачення світоглядно-ідеологічного забезпечення формування загальної теорії управління. Доводиться, що на початку ХХІ століття її вирішення є головним завданням філософії і всього комплексу суспільних наук, оскільки від цього залежить стан і темпи становлення онтологічної, організаційної і інформаційної єдності світової спільноти, її цілісність. Подається природа, сутність, зміст когнітивних засад її вирішення та ідеологічне протистояння у сфері управління технічними, біологічними і соціальними системами. Філософія управління розглядається як семантичне поле і головний гносеологічний інструментарій дослідження цієї проблеми, у дискурсі якої формується адекватна рівню проблеми організаційна свідомість і когнітивна культура дослідника. На прикладі сфери управління біологічними системами досліджуються природа, сутність, зміст та форми управління: суб’єктивована і об’єктивована. Відтворюються умови переходу від ідеології технократичної парадигми управління до ідеології екогуманізму.



Наукова новизна даного циклу наукових праць здобувача полягає у концептуальному вирішенні гострої потреби сучасності у філософському обґрунтуванні глобалізації управління планетарним розвитком, оскільки:

Вперше:

  • Обґрунтовано механізм філософського забезпечення формування загальної теорії управління на основі певних засобів, як: цілісне світосприйняття; ідеологію динамічної рівноваги в управлінській діяльності; соціальний організм планети; категоріальний апарат філософії управління; загальне семантичне поле; засоби і методологію аналітичної роботи; організаційну свідомість, культуру; загальний алгоритм прийняття управлінських рішень; логіку родовидових залежностей понять; алгоритм розробки наукової теорії.

  • Запропоновано трирівневу структуру загальної теорії управління, що має: на вищому рівні – фундаментальну організаційну теорію з характерними елементами: об’єкт і предмет теорії управління, закони і закономірності; її категоріальний апарат; генезис управлінської діяльності; сутність, зміст, форми і види управління; провідні концепти (знання) сучасного управління; організаційний світогляд, свідомість, культура та ідеологія динамічної рівноваги тощо; на середньому – специфічні теорії управління технічними, біологічними і соціальними системами; на нижньому – спеціальні концепції, парадигми, ідеї і гіпотези управління, що обслуговують корпоративне управління найпростішими соціальними організмами виробничих фірм, закладів і організацій.

  • Здійснено порівняльний аналіз систем управління технічними, біологічними і соціальними системами. Доведено несумісність недиференційованого підходу до аналізу ідеології управління техносферою, біосферою і соціосферою, обґрунтовано потребу об’єктивної і категоричної відмови у теорії соціального управління від технократизму на користь позитивного екомислення і гуманізму з відповідними до них мисленням, цілісним світосприйняттям та інноваційним світоглядом, знаннями і культурою.

Удосконалено:

  • знання про соціальний простір, у якому розгортаються організаційні відносини і охарактеризовані його площини (ціннісно-смислова, теорія-практика);

  • знання про соціальний характер потреби світової спільноти у загальній теорії управління, умов формування суперечності цього типу в структурі соціального організму країни, її буття в умовах глобалізації і умов її вирішення;

  • знання про видові ідеології: технократизм, екогуманізм і гуманізм, що спрямовують управління технічними, біологічними і соціальними системами і викликають потребу шукати і обґрунтовувати її інтеграційну форму в управлінні;

  • знання про гомеостати як морфологічний орган саморегуляції технічних, біологічних і соціальних систем, у структуру яких повинні “вписуватися” будь-які системи управління.

Теоретичне значення циклу наукових праць полягає в тому, що введено у теоретичну спадщину: 1) когнітивний механізм формування загальної теорії управління (глобального управління); 2) структуру загальної теорії управління, що гармонує зі структурою соціології; 3) ідеологію динамічної рівноваги в управлінській діяльності, в якій проявляється певне співвідношення технократизму, екологізму і гуманізму.

Практичне значення представленого циклу наукових праць здобувача полягає в тому, що напрацьовані матеріали можуть використовуватися державними службовцями, економістами, правознавцями, політологами, політиками, соціологами, соціальними працівниками, культурологами в практичній роботі для:

1) висвітлення сучасних проблем державотворення, самоорганізації й саморегуляції соціальних процесів, виробничого менеджменту;

2) системного аналізу різних складових сучасної соціального життя;

3) розробки соціально-економічних, соціологічних та організаційно-правових прогнозів процесів життєдіяльності соціального організму будь-якої країни або його підсистем;

4) створення конкретних державних проектів розбудови державності й громадянського суспільства, особливо стратегії розвитку конкретної держави та міждержавних взаємостосунків й організації масштабних взаємодій задля гомеорезу, тобто, сталого розвитку.

Результати науково-пошукової роботи є основою для розробки низки філософських та управлінських дисциплін і курсів у системі вищої професійної освіти на кшталт навчальної дисципліни «Загальна теорія управління», а також для формування навчальних планів при підготовці бакалаврів та магістрів з управлінських спеціальностей, таких як «Менеджмент організацій», «Адміністративний менеджмент», «Економіка підприємства». Окреслені шляхи дають змогу навчати спеціалістів управлінського спрямування нової генерації, що сприймають світ як цілісність, володіють глибоким світоглядом, гнучким системним мисленням, розуміються на сучасних тенденціях у сфері управління, алгоритмах прийняття рішень та зворотних зв’язках, володіють навичками планування та прогнозування у контексті управління соціальними системами.

Важливе прикладне значення має представлена у дослідженні класифікація існуючих парадигм управління, що дають змогу навчати спеціалістів напрямку менеджмент користуватися ними у залежності від необхідності збереження чи створення певного стану соціальних систем – гомеостазу, гомеорезу і гомеоклазу.

Результати науково-дослідної роботи  впровадженні в навчальний процес кафедрою управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції НПУ імені М.П. Драгоманова для підготовки бакалаврів та магістрів щодо формування ґрунтовної світоглядної підготовки студентів управлінських спеціальностей («Менеджмент організацій», «Адміністративний менеджмент», спеціалізації «Управління знаннями» та «Управління громадськими організаціями»), а саме: змінена структура навчальних планів; розроблена концепція та навчальний план підготовки магістрів; введені у навчальний план навчальні курси «Філософія та методологія управління» й «Загальна теорія управління».

Цикл наукових праць здійснено в рамках науково-дослідної роботи «Державно-громадське управління освітою: соціально-філософський аналіз» (державний реєстраційний номер № 11/13-15; термін виконання 2013-2015 рр.) й застосовуються для консультацій магістрів та аспірантів, що працюють над філософським осмисленням управлінської проблематики.



Доктор філософських наук, доцент,

професор кафедри методології науки

та міжнародної освіти

НПУ імені М.П. Драгоманова Ю.В. Бех



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал