М. О. Мироненко словник термінів І понять з педагогіки



Сторінка7/18
Дата конвертації11.12.2016
Розмір3.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18

К


*Кваліфікаційні роботи. Дипломний проекткваліфікаційна робота, присвячена вирішенню виробничих задач, більшість з яких віднесено в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) до проектних і проектно-конструкторських професійних функцій магістра. Передбачається виконання технічного завдання, ескізного та технічного проектів, робочої, експлуатаційної, ремонтної документації й ін. Дипломна роботакваліфікаційна робота, присвячена вирішенню виробничих задач з організації технологічного процесу (технічна підготовка, забезпечення функціонування, контроль) на підприємстві чи власне технологічним процесам. Програми дипломних робіт регламентуються визначеними професійними функціями і задачами відповідно до ОКХ певних освітньо-кваліфікаційних рівнів.


Кваліфікація (лат. gualis – який за якістю і facio – роблю) - рівень розвитку здібностей працівника, який дозволяє йому виконувати трудові функції визначеного ступеня складності у конкретному виді діяльності. Кваліфікація визначається обсягом теоретичних знань і практичних навичок, якими володіє працівник, і є його найважливішою соціально-економічною характеристикою. Кваліфікація відбиває ступінь розвитку особистості у найважливішій сфері життєдіяльності – у праці, визначає її соціальний статус. Економічна значимість кваліфікації виявляється в тім, що складна праця більш кваліфікованого працівника створює в одиницю часу продукт більшої вартості.
Колектив (лат. collectivus - збірний) - соціальна спільність людей, об’єднаних на основі суспільно значимих цілей, загальних ціннісних орієнтацій, спільної діяльності та спілкування. У соціології вивчають переважно трудовий колектив, у психології – контактні групи людей, у педагогіці – організовані спільності дітей та дорослих (студентів та викладачів), що беруть участь у процесах виховання та навчання.
Колоквіум (лат. collocvium – розмова, бесіда) - одна з форм навчальних занять, бесіди зі студентами для з’ясування знань. Колоквіум виконує контрольно-навчальну функцію. Він особливо доречний, коли дисципліна читається 2-3 семестри, а підсумковий контроль передбачений один. Його можна призначати замість семінару на підсумковому практичному занятті. Колоквіум дає можливість виконати діагностику засвоєння знань, виконує організаційну функцію, активізує студентів і може бути рекомендований у викладацькій практиці як дієва форма зворотного зв’язку.
Компетентність - необхідний обсяг і рівень знань, а також досвід у визначеному виді діяльності.
Комплексна система навчання (лат. complexus – зв’язок, сполучення) - спосіб побудови змісту освіти та організації процесу навчання на основі єдиного сполучного стрижня (наприклад, знайомства з визначеним колом явищ життєдіяльності, вивчення структури господарювання в регіоні). Комплексна система навчання складалася спочатку в теорії та практиці початкового навчання на противагу роз’єднаності навчання окремим навчальним предметам, у яких зв’язки між окремими фрагментами навчального матеріалу будуються на формально-логічній основі.
Конкретизація (лат. concretus – згущений, ущільнений, сформований) - включення досліджуваного явища (поняття, події і т.п.) через абстрактне поняття в різноманіття дійсних зв’язків і відносин; один із прийомів пізнання. На відміну від абстракції, конкретизація припускає відтворення повного знання про реальний предмет. Застосування конкретизації в навчанні ґрунтується на єдності конкретного й абстрактного в пізнанні. За допомогою конкретизації розкривається зміст наукових абстракцій шляхом включення їх у систему реальних фактів і відносин. Конкретизація відрізняється від ілюстрації та приклада, які пояснюють яке-небудь правило стосовно окремого випадку.
Конспектування (лат. conspectus – огляд, нарис) - короткий письмовий виклад статті, книги, лекції, що включає в себе основні положення та їхнє обґрунтування фактами, прикладами та ін.
Конструювання (лат. construo – створюю) - процес створення моделі, машини, споруди, технології з виконанням моделей і розрахунків. Розрізняють конструювання: розумове – система розумових операцій, графічне, предметно - маніпуляційне моделювання чи створення дослідного зразка.
Конструювання системи занять. У традиційному навчанні організаційні форми конструюються на основі встановленого змісту освіти. При конструюванні занять особистісно-орієнтованого типу пріоритет віддається цілям самореалізації студентів, потім – формам і методам навчання, що дозволяє організувати їхню продуктивну діяльність, а наостанку – змісту навчального матеріалу. Організаційні форми і методи особистісно-орієнтованого навчання мають пріоритет перед змістом навчального матеріалу, активно впливають на нього, можуть його видозмінювати та трансформувати. Такий підхід підсилює особистісну спрямованість навчання, оскільки переносить акцент із питання «чому учити» на питання «як учити». У центрі уваги педагога виявляється не навчальний матеріал, а сам студент, його навчальна діяльність.
Контекстне навчання. Одержує все більше поширення у вищій освіті. У цьому виді навчання інформація продається у вигляді навчальних текстів («знаково»), а сконструйовані на основі інформації задачі, що міститься в них, задають контекст майбутньої професійної діяльності (А.О. Вербицький). Предметний та соціальний зміст майбутньої професійної діяльності моделюється в навчальному процесі всіма дидактичними способами та методами, серед яких одне з головних місць посідає ділова гра. Ділова гра – це важлива форма активного навчання. У процесі контекстного навчання вона припускає визначення цілей (власне ігрових і педагогічних, дидактичних і виховних), змісту гри і наявність ігрової та імітаційної моделей. Взагалі ж ділова гра являє собою досить розповсюджену форму сучасної вузівської та після вузівської освіти. Існують інноваційні, позиційні, навчальні, організаційно-навчальні, організаційно-розумові ігри та ін. У концепції А.О.Вербицького гра – це форма знаково-контекстного навчання, у якій учасники здійснюють «квазіпрофесійну діяльність, що несе у собі риси як навчання, так і праці». Даний напрямок навчання, реалізуючи принципи системності, активності, виконує основне призначення вищої освіти – глибинну професійно-предметну та соціальну підготовку фахівців.
Контроль якості вищої освіти - система заходів, яку здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу. А також їхнє порівняння з установленими вимогами та визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти (змістові вищої освіти).
*Контрольні заходи. Поточний контроль у вузі здійснюється під час проведення практичних, лабораторних і семінарських занять та вирішує задачу перевірки підготовленості студента до виконання конкретних аспектів майбутньої роботи фахівця. Перевіряються не тільки знання, але також сформовані на основі їхнього застосування уміння та навички. Форма проведення поточного контролю в період навчальних занять і система оцінювання визначаються відповідною кафедрою. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на визначеному освітньо-кваліфікаційному рівні чи на окремих його етапах (семестрах). Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студентів. Семестровий контроль здійснюється у формі семестрового іспиту, диференційованого чи звичайного заліку з конкретного предмету в терміни, установлені навчальним планом. Семестровий іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного розділів навчальної програми з окремого навчального предмета. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінці засвоєння студентами навчального матеріалу з конкретної дисципліни, включаючи результати виконаних індивідуальних завдань викладача (розрахунково-графічних робіт, рефератів і т.п.). Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкової присутності студентів і планується при відсутності модульного контролю й екзамену з відповідного навчального предмета. Семестровий залік – це форма контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентами навчального матеріалу, включаючи результати практичних, семінарських чи лабораторних занять. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю й іспиту і не передбачає обов’язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретного предмета, якщо він виконав усі види робіт, передбачених навчальним планом на семестр з даної дисципліни. Іспити здаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вуз може встановлювати студентам індивідуальні терміни здачі заліків та екзаменів. Іспити проводяться відповідно до розкладу, який повідомляється викладачам і студентам не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та іспитів встановлюється вищим навчальним закладом. При використанні модульного контролю іспити можуть не проводитися. Студенти, що одержали в період сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, які мають одну-дві незадовільні оцінки, надається можливість ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторна здача іспитів допускається не більше двох разів з кожного навчального предмета: один раз викладачу, другий - комісії, створеній деканом факультету. Студенти, які не з’явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, котрі одержали незадовільну оцінку. Державна атестація. На державну атестацію виноситься весь нормативний зміст підготовки бакалавра чи магістра. У випадку позитивних підсумків державної атестації випускникам вручаються дипломи: про одержання базової вищої освіти та кваліфікації бакалавра за відповідним напрямком підготовки; про одержання повної вищої освіти та кваліфікації магістра по відповідній спеціальності. Особи, які мають не менше 75 % відмінних оцінок за всіма навчальними предметами та практичній підготовці, оцінки «добре» з інших дисциплін та оцінки «відмінно» за підсумками державної атестації одержують дипломи з відзнакою. Студенти, що одержали при складанні державного іспиту чи захисті кваліфікаційної роботи незадовільну оцінку, відраховуються з вузу й одержують академічні довідки про здані дисципліни.
Креативність – творчий початок людини, її винахідливість; продуктивна оригінальність інтелекту; суб’єктивна сторона творчості. Визначення «креативні» (знання, технології і т.д.) служить синонімом поняття «творчі». Креативність виявляється в здатності до створення нового у всіх сферах свого життя, у тому числі й у заняттях мистецтвом. Вона повсякденно виявляється у здатності вільно і відповідально виходити за межі усталеного, починаючи від допитливості, і закінчуючи соціальними новаціями. Вона виявляється також у непередбачуваності поведінки не тільки окремих людей, але й соціальних груп та цілих націй (див. Творчість).
*Кредит - інформаційний обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням термінів засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно психофізіологічним нормам засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю), може бути засвоєний за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента протягом тижня в умовах України). Як зазначено у додатку 1 Конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про визнання кваліфікації у вищій освіті в європейському регіоні, кредит – оцінена і кваліфікована мінімальна, умовна одиниця виміру «вартості» якої-небудь частини програми вищого навчального закладу, виконаної (засвоєної) студентом під час навчання.
*Кредитно-модульна система, основні терміни та поняття і їхнє визначення у кредитно-модульній системі організації навчального процесу. Суть модульного навчання полягає у тому, що студент більш самостійно, ніж за умов традиційного навчання, працює над запропонованою йому програмою засвоєння навчальної дисципліни. І в цьому сенсі студент «вимушено» переводиться кредитно-модульною системою в позицію справжнього суб’єкта освітнього процесу. При досягненні поставлених навчальних цілей він періодично звітує щодо своїх знань перед викладачем. Звідси, функція педагога в процесі модульного навчання змінюється з переважно консультаційно-інформаційної на контрольно-координуючу.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу - організована на основі приведених у відповідність з національними і міжнародними вимогами і нормами інформаційного та методичного забезпечення навчального процесу у вузі. В процесі такого навчання реалізується адаптований навчальний план і кредитно-модульна система навчання, які виводять якість підготовки фахівців на рівень світових стандартів і вимог. За рахунок цього забезпечується академічне визнання випускних документів вузу.

Адаптований навчальний план спеціальності - нормативний документ, розроблений на основі адаптованих до національних та європейських вимог освітньо-професійних програм і структурно-логічних схем. Він може зберігати структуру типового навчального плану, але розробляється по роках навчання в залікових кредитах. Один рік навчання містить 60 залікових кредитів.

Кредитно-модульна система навчання - сплановане по роках навчання, яке ґрунтується на переважно самостійному засвоєнні кожним студентом числа кредитів, які відповідають змісту кредитно-модульних програм навчальних предметів і вимогам проходження практик. Вона дозволяє індивідуалізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів за змістом, методами та засобами навчальної роботи, темпами просування до заданого відповідними світовими стандартами рівня та якості освіти на різних етапах його навчання у вузі. Кредитно-модульна система навчання реалізується з урахуванням принципів модульного навчання й організації системи навчального процесу у вузі, яка забезпечує академічну сумісність дисциплін.

Кредитно-модульна програма, погоджена із системою безупинного різнорівневого, рейтингового контролю, програмами вивчення окремої дисципліни чи проходження конкретної практики кожним студентом. Кредитно-модульна програма включає два та більше кредитних модулі. Кожний з них являє собою самостійну дидактичну одиницю дисципліни, яка у процесі модульного навчання підлягає обов’язковому засвоєнню студентом.

Модульне навчання - це такий тип навчання, у якому реалізація змісту навчальної дисципліни, подача інформації і керування процесом пізнання з боку педагога, а також її засвоєння студентом, відбувається за допомогою модулів. Модулі забезпечують свідоме самостійне досягнення кожним студентом визначеного (установленого) рівня освіти.

Кредитний модуль - закінчений блок (обсяг) інформації, який повинен засвоїти студент, чи навчальна діяльність, яку потрібно виконати студенту у кредитному модулі. Кредитний модуль, у залежності від мети, характеру дисципліни і матеріального (інформаційного) забезпечення, може виступати основним засобом навчання, чи вміщувати в себе ознаки організаційної форми, або поєднувати те й інше. Модуль деком позується на окремі навчальні елементи (модулі та міні-модулі). Кредитний модуль охоплює наступне: цільову програму дій; змістовний модуль, що через систему навчальних елементів (міні-модулів) розкриває зміст, передбачений для засвоєння студентом; операційний модуль, у якому нормами кредиту та видами навчальних дій розкривається навчальне навантаження студента у кредитному модулі; резюме, що завершує (підсумовує) етап оволодіння студентом цим кредитом. Кредитний модуль забезпечує гармонію між обсягом та якістю навчальної роботи студента.

Кредит - числове вираження навантаження, що відповідає одиницям навчальної дисципліни (виду діяльності) студента. Відбиває відносний обсяг навчальної роботи студента при вивченні конкретної навчальної дисципліни, відносно усього обсягу, передбаченого кредитно-модульною програмою. Фіксується у ціні та нормі кредиту.

Ціна кредиту - виражене у академічних годинах навантаження студента в конкретному вузі (за конкретною спеціальністю). Фіксує обсяг виконання студентом навчального навантаження (трудомісткість).

Норма кредиту - виражається в балах чи інших показниках. Це максимально можлива кількість балів, яку може набрати студент, виконуючи своє навчальне навантаження в кредитному модулі. Визначає якість залікового кредиту у прийнятій вузом системі оцінювання.

Академічна сумісність навчальних дисциплін - вимагає узгодження програми і науково-інформаційного забезпечення (бібліографії) курсу, вихідної підготовки студента. А також узгодження мети, задач і кредитної ваги курсу (числа предметів у курсі, основних методів викладання і навчання, форм самостійної роботи студента і відмінностей на національному та міжнародному рівнях).

Академічне (професійне) визнання - забезпечується академічною сумісністю навчальних дисциплін, що визначають професійний рівень фахівця. А також рівнем організації навчального процесу і практик, які виражаються у кредитах, та міжнародному визнанні випускних документів вузу (дипломів і сертифікатів).

Заліковий кредит – це одиниця навчального навантаження, що вимірюється у кредитах (національний кредит – 54 академічних години, кредит ECTS – 36 академічних годин).

Змістовний модуль – це сукупність навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові та подана в освітньо – професійній програмі підготовки фахівців (ОПП).

Модуль це структурно – логічний, самостійний розділ навчальної дисципліни, який включає частину теоретичного курсу разом із відповідними практичними, лабораторними й семінарськими заняттями і визначеним обсягом різноманітної самостійної роботи студента.

Заліковий модуль – це задокументована сукупність змістовних модулів, що реалізується відповідними формами навчального процесу та підлягає модульному контролю.

Навчальна дисципліна – сукупність залікових модулів, що підлягає підсумковому контролю. Трудомісткість дисципліни визначається заліковими кредитами.

За прикладом провідних західних університетів, у НГУ впроваджується кредитно – модульна система, у якій вдало поєднуються всі основні вище вказані форми організації навчального процесу. Модульна форма організації навчання передбачає поділення матеріалу дисципліни на навчальні модулі – самостійні розділи або теми з відповідною організацією навчання, методичного забезпечення та контролю навчального процесу. Чітке визначення частки навчального матеріалу, обсягу індивідуальних завдань, вимог до знань та вмінь, які студенти мають отримати та продемонструвати після завершення роботи над модулем, чітка регламентація навчального процесу – все це сприяє систематичній та ритмічній роботі студентів, планомірному засвоєнню матеріалу дисципліни.

Для планування та організації контрольних заходів кредитно – модульної системи зміст дисципліни, що подається у робочій програмі, розподіляється на залікові модулі, якість засвоєння яких оцінюється кожної чверті відповідно до графіка навчального процесу.

Кількість залікових модулів і модульних контролів за чверть визначається автоматично – їх кількість дорівнює кількості видів занять. Наприклад, для дисципліни, яка містить лекційні та лабораторні заняття та викладається дві чверті, загальна кількість залікових модулів чотири, а кожну чверть підлягає контролю один лекційний та один лабораторний залікові модулі. Трудомісткість залікових модулів визначається загальним часом на їх засвоєння (аудиторна і самостійна робота). Якщо заліковий модуль не входить до складу дисципліни (курсовий проект, практика тощо), він підлягає контролю якості засвоєння окремо.

Студенти повинні знати, що на початку викладання дисципліни лектор мусить надати студентам склад залікових модулів, розподіл часу на їх засвоєння, строки викладання та контрольних заходів, методичні матеріали щодо технології модульного та підсумкового контролів з конкретної дисципліни, критерії оцінювання результатів модульного та підсумкового контролів.

Він же, повинен своєчасно інформувати студентів про результати поточних контрольних заходів, роз’яснювати студентам допущені помилки та відповідність оцінки визначеним критеріям. А наприкінці вивчення дисципліни, визначити підсумкову оцінку за результатами модульного контролю.

Особливості модульної системи організації навчання зводяться до наступного. Кожний модуль забезпечується методичними розробками, склад яких визначається особливостями конкретної навчальної дисципліни. Наприклад, обов’язковим компонентом є коментований перелік літератури, який дає студенту орієнтир у наявній в бібліотеці навчальній та науковій літературі; комплект методичних розробок до самостійної роботи студентів; бланк завдань для індивідуальної роботи, який містить типові завдання для опрацювання окремих частин навчального матеріалу; підсумкові завдання проблемного характеру, виконання яких вимагає комплексного використання теоретичних знань та практичних вмінь і навичок, набутих при засвоєнні матеріалу даного модуля.

Нова організація роботи студентів вимагає і нових підходів до оцінки їхніх знань. Найбільш доцільною нині вважається рейтингова методика оцінки знань, яка дає змогу враховувати досягнення студентів на кожному кроці їх навчання, сприяє зацікавленості студентів у здобутті високих показників у навчанні, активізує їхню самостійну роботу. Використання викладачами ПК дає змогу накопичувати відомості й спостерігати успіхи кожного студента, враховуючи результати тестування та отримані оцінки, виставлені за певні види роботи. Ран жувати студентів відповідно до їх результатів у навчанні, оперативно надавати до інститутів та деканатів інформацію, необхідну для управління навчальним процесом.

Студентам важливо знати, що практична реалізація рейтингової методики оцінки знань, яка притаманна модульній системі, пов’язана з великою попередньою роботою по обґрунтуванню визначеної кількості балів за кожний передбачений контрольний захід. Це вимагає від викладача глибокого аналізу матеріалу дисципліни, встановленню між предметних зв’язків, врахування ролі кожного навчального елемента дисципліни. При визначенні додаткових рейтингових балів доцільно, наприклад, враховувати виконання студентами наукових робіт, оцінювати їх участь в олімпіадах, конкурсах, конференціях, наукових семінарах тощо.

Кожний модуль починається оглядово – установчою лекцією. Такого роду лекція визначає, у чому важливість обговорюваних у даному модулі ідей і положень, над чим студенти мають працювати самостійно, які завдання чи практичні роботи мусять виконати, які з порушуваних у модулі питань мають особливе теоретичне і практичне значення. Водночас визначається графік консультацій із встановленням їх місця й часу проведення. Обговорюється право студента зарахувати засвоєний матеріал модуля достроково, якщо він цього бажає. Встановлюється, що після кожного блоку матеріалу студенти виконують тестові завдання.

Студентам можуть надаватись роздруковані «Модулі до навчальної дисципліни» з розкриттям загальної методики організації навчання. Як наслідок всіх вказаних заходів, студенту стає відома загальна перспектива його навчання до кінця семестру та особливості організації навчання з конкретної дисципліни.

До обов’язкових контрольних заходів, пов’язаних із засвоєнням студентом окремої навчальної дисципліни, належать поточний, модульний та підсумковий види контролю.

Поточний контроль – оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення кожного аудиторного навчального заняття (наприклад, опитування студентів на лекціях, перевірка та прийом звітів з виконання лабораторних робіт, тестування тощо). Засоби поточного контролю визначаються викладачем.

Модульний контроль – оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу залікових модулів. Види залікових модулів та форми контролю подані в таблиці 1.

Підсумковий контроль – оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни на підставі результатів модульних контролів або проведення екзамену.

Результати підсумкової оцінки за результатами модульних контролів доводяться до відома студентів. При незадовільній оцінці з будь – якого залікового модуля студент має складати екзамен з дисципліни. Студенти, які бажають підвищити підсумкову оцінку за результатами модульного контролю, також, мають право складати екзамени.


Таблиця 1

Види залікових модулів

Форми контролю


Лекційний

Лекційна контрольна модульна робота

Лабораторний

Захист лабораторного модуля

Семінарський

Реферат, аналітичний огляд

Практичний

Захист індивідуального завдання

Практична контрольна модульна робота



Курсовий

Захист курсового проекту (роботи)

Виробничий

Захист світу про виробничу практику

Науково – дослідницький

Захист звіту про НДР


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал