М. М. Коцюбинського прищеплення вмінь самостійної роботи, розвиток творчої діяльності учнів



Скачати 249.13 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір249.13 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Відділ освіти Васильківської райдержадміністрації

Васильківський навчально-виховний комплекс № 1

ім. М.М.Коцюбинського


ПРИЩЕПЛЕННЯ ВМІНЬ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ, РОЗВИТОК
ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Роботу виконав учитель географії

Васильківського НВК № 1

Янатьєва Ольга Григорівна

Вища категорія,

Відмінник освіти України

2016 р.


Головне завдання сучасної географії

Сьогодні перед навчально-виховним закладом стоять завдання сформувати таку людину для суспільства, яка здатна творчо мислити, самостійно приймати рішення, адаптуватися в будь-яких умовах.

Соціалізація особистості сучасної молоді – це процесс засвоєння молодою людиною певної системи знань, норм і цінностей. Надзвичайно важливу роль у становленні й розвитку соціалізації особистості школярів відіграє школа.

Привчити учнів у процесі навчання самостійно здобувати знання – одне з основних завдань географії. Від цього залежатиме подальший розумовий розвиток молоді. По закінченню школи молодим людям потрібно буде не тільки самостійно застосовувати отримані знання, а й оволодіти новими, поступово їх удосконалювати, оскільки інформаційно-комунікативний простір вимагає від кожної особистості, в якій би області науки чи техніки вона не працювала, безперервно поповнювати свої знання.

Практичне значення шкільної географії виходить з особливостей самої науки, яка з описово-пізнавальної перетворилась в науку експериментально-перетворювального напрамку.

Головне завдання сучасної географії полягає не в тому, щоб описувати невідомі країни чи географічні об'єкти, маловідомі до цього часу, а науково обгрунтувати роботу людства по багатогранному й інтенсивному використанню відомих природних ресурсів, перетворенню й збереженню природного середовища. Тобто, дати учням таку систему знань про природу, населення, господарство Землі, які дозволили б їм у майбутньомі в практичній діяльності вірно розуміти фізико-географічні умови, шляхи їх раціонального використання, знати розміщення виробництва, територіальний поділ праці, причинно-наслідкові зв'язки зміни довкілля.

Активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів – одне з головних завдань сучасної школи, від вдалого вирішення якої залежить подальший розумовий розвиток і виховання молоді. Тому учні, поряд із сприйняттям готового навчального матеріалу слухаючи живе слово вчителя, повинні самостійно шукати нові факти, пояснювати їх, вміти доказати свою думку, використовувати різноманітні джерела географічної інформації.

Велике значення самостійних робіт полягає в тому, що вони сприяють вихованню любові й інтересу в учнів до корисної праці.

Робота буде вважатися самостійною лише в тому випадку, якщо учні самостійно застосовують свій досвід і знання для встановлення нових фактів, явищ, відшукують невідомі їм чинники, наслідки чи визначають новий спосіб вирішення проблеми, тобто отримують новий для себе результат в знаннях, уміннях і навиках.

Педагогічне значення самостійної роботи.

Становленню особистості соціуму сприяють практичні робот з географії – це уміння і навики роботи з картами різного змісту, спостереження за погодою та фенологічні спостереження ( при вивченні тема «Атмосфера» 6 кл.), робота із статистико-економічними показниками в курсі «Економічна і соціальна географія України» 9 кл. та «Географія світу» 10 кл., вимірювання відстаней на місцевості при вивченні «План і карта» 6 кл., читання карт і складання на їх основі фізико-географічних характеристик географічних об’єктів. Лише після того, як учні оволодіють прийомами виконання практичних робіт, учитель може переходити до виконання самостійних робіт.

Велике значення в процесі активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів має висока майстерність учителя, його керівництво самостійною роботою учнів, створення проблемної ситуації на уроці, правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, об’єктивна оцінка роботи учнів.

Максимальна активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів – це і є самостійна робота. Поряд із сприйняттям готового навчального матеріалу, вчитель ставить перед учнями завдання по пошуку нових фактів, їх пояснень і побудову інформації - тобто, створює умови, за яких частину нових знань учні набувають самостійно. Головна ознака самостійної роботи – самостійність учня.

Поняття самостійної роботи учнів характеризується такими ознаками:


  • наявність завдання вчителя;

  • наявність часу для виконання;

  • наявність результату у вигляді усних, письмових, графічних чи інших робіт;

  • необхідність розумової роботи.

Самостійна робота складається з окремих елементів, які взаємозв’язані, і це необхідно враховувати при організації самостійної роботи учнів.

Схема 1.
Елементи самостійної роботи школярів.

Ступінь самостійності може бути різний. Він залежить від характеру завдання, джерел знань, способів керівництва учителем. Школярів можна озброїти знаннями і без організації їх самостійної роботи. Але це приводить до того, що отримані знання учні не можуть застосувати, набути нові й розвивати пізнавальні здібності.

Самостійне пізнання можливе лише тоді, коли людина знає, як пізнавати, володіє способами пізнання. Оволодіти ними без самостійної роботи неможливо. Тому основна дидактична функція самостійної роботи учнів на уроках географії – забезпечити оволодіння специфічними прийомами навчальної роботи, прийомами пізнання нового.

Досвід вчителів і наукові дослідження показують, що самостійна робота учнів на уроках географії сприяє міцним знанням, формуванню уміння навчатися без чиєїсь допомоги.

Самостійна робота учнів є складовою частиною процесу навчання, яка виконується ними індивідуально по завданню вчителя і в запланований для цього час.

Отже, можна зробити висновок, що самостійна робота учнів педагогічно ефективна, якщо проводиться постійно і на основі продуманої системи завдань. Побудова системи завдань може враховувати ступінь самостійності учнів у їх виконанні, розумові операції, порівняння та інше. Система завдань повинна будуватись, перш за все, на основі змісту курсу географії та джерел географічних знань.

Ефективність самостійних робіт у вивченні географії

Самостійна робота буде ефективною, якщо її проводити постійно на основі продуманої системи завдань.

Побудова системи завдань може враховувати ступінь самостійності учнів по їх виконанню. Це можуть бути завдання напівсамостійні, самостійні, розумові операції (завдання на порівняння, аналіз, встановлення причинно-наслідкових зв’язків).

Самостійні роботи даються на різних етапах уроку: під час вивчення нового матеріалу, на закріплення, узагальнення знань.

Досвід вчителів і наукові дослідження показують, що самостійна робота учнів на уроках географії сприяє міцним знанням, формуванню уміння навчатися без чиєїсь допомоги.

Частка самостійної роботи учнів в процесі вивчення нового матеріалу повинна по мірі розширення знань і засвоєння прийомів навчальної роботи збільшуватись.

З кожним наступним курсом шкільної географії іде удосконалення завдань самостійної роботи і умови їх виконання.

Ще одна обов’язкова умова для систематичного проведення самостійної роботи учнів – підвищення складності завдань і умови виконання роботи. Вона повинна йти по декількох напрямах:



  1. Підвищення складності змісту завдань тоді, коли їх виконання вимагає

більш складних форм і прийомів мислення.

  1. Підвищення складності джерел географічної інформації, якщо

характер і співвідношення вимагають більш інтенсивну розумову діяльність.

  1. Підвищення складності способів керівництва і контролю з боку

вчителя, розрахованих на самостійність учнів у навчанні.

  1. Види самостійних робіт бажано урізноманітнювати як за формою, так

і за змістом, вони повинні вносити в засвоєння знань елемент «новизни», примушувати учнів підходити до вивчення того чи іншого питання з різних сторін.

  1. Кожна самостійна робота повинна бути перевірена і оцінена вчителем

і використана в подальшій навчальній роботі.

Для побудови системи ускладнення завдань потрібно користуватися

признаком пізнання їх складності, тобто це етапи пізнання. До легких завдань при виконанні самостійних робіт повинні відносити завдання, які вимагають відповіді на запитання: Де?, Коли?, Скільки?

Наприклад:

7 кл. За картою атласу «Будова земної кори» визначити де на земній кулі розташовані діючі вулкани? Де проходять зони землетрусів? Які літосферні плити рухаються з найбільшою швидкістю?

В більш складніших завдання пропонується пояснити фізико-географічні явища чи економіко-географічні явища. В таких завданнях формулюються запитання: Для чого?, Як?, Чому?

Наприклад:

9 кл. За картою «Чорна металургія» поясніть, чому підприємства чорної металургії розміщені в Дніпропетровську, Дніпродзержинську?Як впливають агрокліматичні умови на спеціалізацію землеробства України?

Ще більшої складності завдання теоретичного напрямку, в яких вимагається узагальнити факти, поняття.

Наприклад:

8 кл. Які чинники впливають на нерівномірний розподіл опадів на території України?

Найбільшої складності завдання самостійної роботи спрямовані на логічне мислення учнів. Ставляться такі запитання: Поясніть чому?, Яка причина?, Докажіть свою думку.

Схема 2.

Схема підвищення складності завдань для самостійної роботи.

Самостійна робота учнів в процесі навчання дає можливість вирішити слідуючі завдання:


  • підвищити свідомість і міцні знання учнів;

  • виробити в них уміння і навики, які вимагаються програмою для кожного курсу географії;

  • навчити учнів використовувати набуті знання, уміння і навики в житті, в суспільній праці;

  • розвивати в учнів їх пізнавальні інтереси (спостережливість, цікавість, логічне мислення, творчу активність) в добуванні й застосуванні знань;

  • прищепити їм культуру розумової і фізичної праці, навчити їх самостійно працювати, продуктивно, з інтересом підходити до поставленої мети;

  • готувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися самоосвітою в майбутньому.

Якщо учні після виконання самостійної роботи будуть не тільки переказувати зміст вивченого географічного матеріалу, а й розглядати його у взаємозв’язку з раніше вивченим, використовуючи для цього прийоми аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, то характер їх самостійної роботи буде творчим.

Класифікація самостійних робіт учнів з географії



Класифікація самостійних робіт

Форми та мета самостійних робіт



1.За дидактичною метою

1. Для актуалізації опорних знань та підготовки до сприймання нового матеріалу.

2. Для вивчення нового матеріалу.

3. Для систематизації знань.

4. Для закріплення знань та вмінь шляхом виконання тренувальних вправ.

5. Для закріплення знань шляхом застосування їх у новій ситуації.

6. Перевірочні, контрольні роботи.



2.За характером пізнавальної діяльності

1. Копіювального характеру, виконані за зразком.

2. Частково-пошукового характеру.

3.Дослідницького характеру.


3. За

формами організації навчальної діяльності учнів




1. Фронтальні.

2. Групові (за диференційованими завданнями).

3. Парні (за варіантами, диференційовані).

4. Індивідуально-диференційовані.



4. За

джерелами географічних знань



1.З підручником, довідником чи іншими друкованими посібниками, художньою літературою.

2.Зі складання плану, конспекту лекції, на основі прочитаного чи прослуханого.

3. Зі складання схем, плану після чи під час роботи з екранними посібниками.

4. З картками роздаткового матеріалу.

5. З підготовки рефератів, доповідей, повідомлень, проектів.

6. Складання тестів, кросвордів, ребусів, графіків, діаграм.

7. Підготовка до нетрадиційних форм проведення уроків.

8.Робота з пам’ятками з організації самоосвітньої компетентності учнів.

9.Написання твору-мініатюри за даними словосполученнями.




Види самостійних робіт з географії

Враховуючи, що учні мають різні знання, розумовий розвиток, логічне мислення, свій невеликий життєвий досвід, етап пізнання й ускладнення завдань самостійних робіт одним учням дається важче, іншим – легше.

При вивченні нового навчального матеріалу вчитель може використати такі види фронтальних самостійних робіт учнів.

1. Самостійне обгрунтування теми уроку і основних її питань.

2. Самостійна робота по складанню розгорнутого плану під час вивчення нового навчального матеріалу.

3. Самостійна робота з текстом, малюнками, картосхемами та статистичними даними додатку підручника.

4. Самостійна робота по складанню коротких тез відповідної теми.

5. Самостійна робота по встановленню причинно-наслідкових зв’язків географічних явищ, формування висновків по визначенню понять.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках учитель може використати як різновид самостійних робіт: текст підручника та його малюнки, картосхеми,статистичні таблиці, творчі завдання, реферати, написані учнями, ігрові елементи, географічні вікторини, кросворди, ребуси, спостереження за змінами в природі, екскурсії, лекції, нетрадиційні форми проведення уроків (прес-конференції). Кожна із них (с.р.) має свої особливості, які впливають на характер розумової діяльності учнів. Такі різноманітні прийоми навчання примушують учнів активно працювати, більш активно цікавитись предметом.

Вибір засобів навчання для самостійних робіт залежить від змісту завдань. Якщо потрібно дати господарську оцінку природних ресурсів, треба зіставити фізичну й економічну карти, пояснити чому в Південній Америці на узбережжі Тихого океану розташована пустеля Атакама – зіставити фізичну й кліматичну карти, темпи природного приросту за регіонами світу – аналіз статистичних показників.

Аналіз графіків, діаграм потребує високий рівень абстрактного мислення учнів. А співвідношення різних джерел інформації, а саме – карти й діаграми, тексту й картосхеми вимагає уміння переключати увагу й користуватися одночасно декількома прийомами роботи.

Один із засобів керівництва розумовою діяльністю учнів при виконанні самостійних робіт – поділ навчального матеріалу на логічні частини. Для цього слід розробити типові плани, пояснювати учням що робити, як робити, для чого робити і який отримати результат.

Схема 3.
Види самостійної роботи учнів на уроках географії.

Схема 4.
Робота з підручником.


Активізувати пізнавальну діяльність школярів можна через систему самостійних робіт, які є засобом засвоєння багатьох тем курсу 7 кл. «Географія материків і океанів»:

опис елементів клімату:

  1. За кліматичною діаграмою відповідного § визначте, які температури повітря, річної кількості опадів, в яку пору найбільше їх випадає, який тип клімату?

  2. Назвати кліматотвірні чинники, які впливають на формування клімату

материка.

  1. Охарактеризувати клімат певної території.

Діти з задоволення виконують такі види самостійних робіт, як складання

кросвордів, ребусів, пишуть твори-мініатюри.



Творче завдання: За даними словосполученнями (підкреслені) написати твір-мініатюру.

Ось як із захопленням про красу рідного краю пише в творі-мініатюрі Дмитро Паращук:

«Я з захопленням вдивляюся в далечінь. Залите росою різнотрав’я ніби вкрите весняною повінню. Зранку ці краплини, відбиваючи сонячні промені, створюють неозоре розмаїття барв. Купальниця, жовтець, кульбаба, дика конюшина, гірчак – це розмаїття степових трав сповнює повітря особливим ароматом, перетворюючи луки на прекрасне різнокольорове море. Краса рідної землі – це справжнє чудо нашої планети!»

Юні поети пишуть вірші:

Ми живемо у великому світі,

Ми – природи діти, ми повинні про неї піклуватись і дбати.

Ми – «Гринпісу» солдати! Ми – майбутнє нашого світу,

В майбутньому на цій планеті нам жити й любити.

Подивись на наші екологічні світи, зразу відвернешся і я, і ти.

На це неможливо спокійно дивитись,

Адже все в смітті і може нас вбити.

Робимо висновок, друзі мої, не попіклуємось про природу на Землі,

То потонемо у власному смітті.

Учень 10-Б кл. Дмитро Паращук.

Ми живем в Україні де природа чудова:

І море, й Карпати, і зелена діброва.

Це все ми повинні охороняти:

Від ховрашка і до тварини-дитяти.

І пам’ятати повинні завжди

Про Червону книгу і закони її.

І хочеться крикнути: «Стій!

Не вбивай життя на Землі!»

Тож давайте Природу охороняти,

Любити, зберігати і плекати.

Учениця 10-Б кл. Тетяна Тимощук.

Кросворд

Африка





1.







1.
















2.






















3.




























4.







































5.





































6.































По горизонталі:


  1. Найбільший півострів на сході материка. (Сомалі)

  2. Як називали стародавні греки народи, які жили на півночі материка?

(Афригії)

3. Крайня північна точка. (Рас – Енгела)



  1. Океан, який омиває материк на заході? (Атлантичний)

  2. Хто дав перші уявлення про обриси берегів Африки? (Васко да Гама)

  3. Найбільший острів на сході материка. (Мадагаскар)

По вертикалі:

Ключове слово:

1.Материк Землі, що розташований у чотирьох півкулях. (Африка)

Роботу виконала учениця 7-Б класу Марина Сподіна.

Майже у кожної дитини є потреба проявити свої творчі нахили, цю потребу учень може задовільнити в процесі написання твору, адже процес написання твору є процесом творчого уявлення. Спочатку твір існує як система уявлень про природні явища, процеси, які треба певним чином відібрати. Щоб успішно керувати цим процесом, розвивати творчі здібності учнів, необхідно знати їх індивідуально-психологічні особливості, ставлення дітей до навчання, особливості їх знань, умінь і навичок, вольових якостей.

У 8 кл. «Фізична географія України» при вивченні Розділу 4. «Використання природних умов і природних ресурсів України» учням можна запропонувати такі види й завдання самостійних робіт, які діти з задоволенням виконують:



з картою й підручником:

  1. Використовуючи карту атласу, випишіть представників тваринного

світу, акліматизованих у зоні мішаних лісів.

  1. Використовуючи текст підручника, випишіть основні

законодавчі акти й закони, прийняті в Україні з метою охорони природи.

  1. Використовуючи текст підручника і словник географічних термінів,

поясніть поняття «географічне середовище», «акліматизація», «реакліматизація», «забруднення навколишнього середовища».

- з ілюстраціями відповідного §:

  1. Уважно розгляньте мал. в підручнику. Складіть невелику художню

розповідь «Літній день у заповіднику».

- з додатковими джерелами знань:



  1. Підберіть із додаткової літератури приказки, прислів′я, фрази, які

характеризують ставлення українського народу до природи.

  • краєзнавча робота:

  1. У нашому селищі є ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, що

сталася 26 квітня 1986 року. Розпитайте у цих людей про ліквідацію аварії і оформіть у вигляді спогадів очевидців.

- на логіку мислення:

7. Как яблоко на блюде,

Земля у нас одна.

Не торопитесь, люди,

Все выгрести до дна.

Немудрено добраться

До скрытых тайников,

Разграбить все богатства

У будущих веков.

Мы – общей жизни зерна,

Одной судьбы родня,

Нам пировать позорно

В счет будущего дня.

Поймите это, люди,

Как собственный приказ,

Не то, Земли не будет

И каждого из нас.

Е. Межалайтіс.

Проаналізуйте вірш литовського поета Е. Межалайтіса.


  1. Проаналізуйте слова Максима Рильського: «Любімо, бережімо природу –

вічне джерело нашого життя й творчості. Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми їй можемо дати!!!»

- на творчість:



  1. За матеріалами періодичної преси визначте, які прийняті закони й

постанови уряду й Верховної Ради України про охоронні заходи щодо тваринного світу? Наскільки, на Вашу думку, вони діючі й істотні? Запропонуйте свої рішення. Що необхідно робити державі для їхньої дієвості?

  1. Скласти сенкан на слово «Море».

Море

Шумить, хвилюється

Безкрає, величне, неозоре

Синя гладінь

Безодня.


  1. Напишіть правила особистої поведінки в природі.

Кожна людина повинна знати й дотримуватись правил особистої поведінки в природі. Чарівність природи потрібно сприймати серцем!

  1. Не рвіть великі букети квітів. Ви їх викинете, щойно вони зів’януть.

  2. Не ламайте гілки дерев та кущів. Щороку рослини земної суші виробляють у процесі фотосинтезу 5,3 ·10 тонн органічних речовин.

  3. Не знищуйте дощових черв’яків. На 1 м² родючого грунту помірного кліматичного поясу живе 15 черв’яків. Кожен черв’як за рік виносить на поверхню 26,6 г грунту.

  4. Не випалюйте навесні торішню траву.

  5. Не заходьте без дозволу на природоохоронні території.

  6. Допомагайте взимку лісовим тваринам і зимуючим птахам їжею.

  7. Не руйнуйте пташині гнізда.

  8. Не беріть в руки малят диких тварин і пташенят.

  9. Не залишайте слідів свого перебування на лісових дорогах і стежках. Прагніть до того, щоб ви змогли знову повернутися на лоно природи без почуття сорому та з радістю!

Використання художньої літератури для самостійних робіт учнів:

Тема: «Несприятливі фізико-географічні процеси на Україні»:

«Суха земля, сухе повітря… Гарячий вітер обпалює рослини. Повисла імла з міріадів гарячих пилинок. Від гарячого вітру та імли листя скручується в трубочки, колоски зернових культур засихають, поля вигорають. Повітря так розігрівається від нагрітої сонячними променями землі, що його подих подібний до полум’я».


  • Який несприятливий фізико-географічний процес описує автор?

  • Де він найчастіше зустрічається в Україні?

У велике коло впиши «Природа і Я», а в малі кола – свої почуття та емоції, які виникають у тебе по відношенню до природи.

Таке завдання можна використати при вивченні тем, пов’язаних з використанням природних ресурсів, впливом господарської діяльності людини на довкілля, охороною навколишнього середовища.




Природа

і Я
↖ ↖ ↗

↙ ↘


При вивченні теми «Природні комплекси Чорного і Азовського морів»



  • На творчість:

Кросворд

Вчені – дослідники Південних морів






1










1




























2






















3


































4



















5































По горизонталі:

1. Вчений, котрий вперше на карті світу зобразив Чорне та Азовське моря.

2.Хто вперше склав лоцію Азовського моря?

3.Вчений, який вивчав гідрографію морів.



  1. Адмірал російського флоту, котрий першим дослідив глибинну

течію в Босфорі.

  1. Російський вчени-океанолог, який написав 1400 наукових праць.

По вертикалі:

Ключове слово:



  1. Лагуна Азовського моря.

Ефективність роботи по складанню плану прочитанного § великою мірою залежить від наявності в учнів навиків смислового аналізу тексту. Конспект § учні складають за текстом підручника та за кількома джерелами географічних знань.

Домашня самостійна робота учнів

Домашня самостійна робота учнів з географії – важлива і невід’ємна частина навчального процесу. Мета домашньої роботи - міцне закріплення вивченого на уроці матеріалу, глибше його осмислення, дальший розвиток набутих учнями знань, умінь і навичок самостійної роботи з текстом підручника, географічними картами, малюнками, схемами, діаграмами.

Домашня самостійна робота виконує важливі дидактичні функції:


  • закріплення знань, умінь, отриманих на уроках,

  • розширення, поглиблення навчального матеріалу,

  • формування вмінь і навичок самостійного виконання вправ,

  • розвиток самостійності мислення шляхом виконання індивідуальних

завдань,

  • виконання індивідуальних спостережень, дослідів, самостійне збирання і

підготовка навчальних посібників, таких, як гербарії, природні зразки, ілюстрації, газетні й журнальні вирізки для вивчення нових тем на уроках.

Види домашніх завдань:



  • Робота з текстом підручника (читання, виписування незрозумілих слів, конспектування тощо),

  • Виконання вправ, вирішення задач,

  • Виконання графічних робіт (малювання, заповнення контурних карт),

  • Практичні роботи зі спостереження за тваринами, рослинами, явищами природи,

  • Проведення простих самостійних дослідів,

Багатовікова практика і педагогічні закони доводять, що якщо вдома знання, здобуті на уроці, не повторюються, то вони забуваються. Відмова від домашньої самостійної роботи обов’язково спричиняє зниження якості навчання.

Для того, щоб самостійна робота була ефективною, важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв’язок класної й домашньої самостійної роботи.

Важливо організувати роботу на уроці так, щоб домашня самостійна робота була її продовженням. В великій мірі робота учнів, хід уроку тісно пов’язані і залежать від якості самостійної роботи учнів вдома.

Практикуючи домашню самостійну роботу з географії, вчителі повинні:



  • Наполегливо стимулювати її самостійне і ретельне виконання.

  • Проводити обов’язкові інструктажі виконання домашніх завдань.

  • Більше практикувати творчі роботи, що викликають інтерес у школярів.

  • Здійснювати індивідуалізацію і диференціацію завдань.

  • Враховувати посильність завдань.

  • Систематично перевіряти виконання домашніх завдань у класі.

Педагогічна ефективність

Отже,можна зробити висновок, що самостійна робота учнів педагогічно ефективна, якщо проводиться постійно і на основі продуманої системи завдань.

Побудова системи завдань може враховувати ступінь самостійності учнів у їх виконанні (завдання напівсамостійні, самостійні), розумові операції (завдання на порівняння, аналіз, встановлення зв’язків та ін.), етапи уроку (завдання під час вивчення нового матеріалу, закріплення, оцінювання знань).

Система завдань повинна будуватись перш за все на основі змісту шкільних курсів географії та джерел географічних знань.

Максимальна активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів – це і є самостійна робота. Поряд із сприйняттям готового навчального матеріалу, вчитель ставить перед учнями завдання по пошуку нових фактів, їх пояснень і побудову інформації - тобто, створює умови, за яких частину нових знань учні набувають самостійно. Головна ознака самостійної роботи – самостійність учня.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів при виконанні самостійних робіт,

необхідно враховувати:


  • правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття

понять і закономірностей, точність вживання географічної, термінології,

  • ступінь самостійності відповіді,

  • логічність, доказовість у викладенні матеріалу,

  • ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних

умов (робота з картографічними, статистичними та ін. додатковими матеріалами).

Використана література:



  1. БибикА.Е., Герасимова Т.П., Даринский А.В. и др.. Методика преподавания географыи в средней школе, - М., «Просвещение», 1968.

  2. Врублевська М.О. Секрети успішного урокц географії, - Х., ВГ «Основа», 2005.

  3. Журнал «Управління школою», № 28, жовтень 2009.

  4. Ковалева М.К. Самостоятельная работа учащихся по экономической географии – М., «Просвещение», 1984.

  5. Коринська В.О., Прозоров Л.Д., Щеньов В.А. Методичний посібник з географії материків, - К., «Радянська школа», 1981.

  6. Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії, - Х., ВГ «Осова», 2004.

  7. Наволокова Н.П.Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій, - Х., ВГ «Основа», 2011.

  8. Панчешникова Л.М. Методика обучения географии, - М., «Просвещение», 1983.

  9. Стадник О.Г. Нетрадиційні форми уроків географії, - Х., ВГ «Основа», 2004.

  10. Інтернет-ресурс.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал