М. Д. Заячук О. С. Чубрей економічна та соціальна



Pdf просмотр
Сторінка13/16
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Південна Азія належать сім країн: Бангладеш,
Бутан, Індія, Мальдівські острови, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка.
Цей регіон теж вкрай нестабільний, із гострими національними і релігійними конфліктами.
До складу субрегіону Східна Азія входить Китай, Японія,
Корейська Народно-Демократична Республіка, Республіка
Корея і Монголія.
До субрегіону Південно-Східна Азія входять такі країни:
Бруней, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М’янма,
Сінгапур, Таїланд і Філіппіни.
14.2. Країнознавчий огляд
14.2.1. Японія

Офіційна назва – Японія. Столиця – Токіо (понад 8 млн. осіб). Площа – 378 тис. км
2
(60-те місце у світі). Населення – близько 127 млн. осіб (9-те місце у світі). Державна мова – японська. Грошова одиниця – єна.
Японія – унітарна держава, парламентська монархія.
Символом держави є імператор, позбавлений реальної влади.
Титул імператора передається у спадок. Вищий законодавчий орган – парламент. Він складається з двох палат: палати представників і палати радників. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем’єр-міністром. Його обирає парламент із власних членів. В Японії, за адміністративно-територіальним поділом, 42 префектури, 2 столичних міста, 1 столичний округ,
1 губернаторство – Хоккайдо.
Густота населення в Японії дуже велика і перевищує 300 осіб на 1 км
2
. Населення розміщене дуже нерівномірно. Міське населення перевищує 78 %. Крім столиці, до міст-мільйонерів належать Йокогама (близько 4 млн. осіб), Осака (3 млн. осіб),
Нагоя (2,2 млн. осіб). Наявний природний приріст при народжуваності 10 ‰, смертність становить 6‰ . На сході країни сформувався найбільший у світі мегаполіс Токайдо, де живе 60 млн. осіб. Тривалість життя населення в Японії найвища на нашій планеті (понад 80 років). Японія – типова однонаціональна держава, де японці становлять 99,4 % усього населення.
Японія належить до найрозвинутіших постіндустріальних держав. За обсягом ВНП вона разом із США та Китаєм у трійці лідерів. Нестача природних ресурсів сповна компенсується

143
вмілим використанням переваг географічного положення, високою кваліфікацією, культурою та патріотизмом населення, високим розвитком науки і техніки.
У промисловості особливу увагу приділяють новітнім галузям, які базуються на передових технологіях. Японія виробляє близько половини морських суден, до 30 % автомобілів і т. д. За виробництвом роботів вона посідає перше місце у світі. Промисловість Японії швидко трансформується залежно від мінливої кон’юнктури світового ринку.
Розвиток господарства ґрунтується на потужному паливно- енергетичному комплексі, який працює на довізній сировині.
Основу електроенергетики складають теплові електростанції, які виробляють 58 % електроенергії. Широкого розвитку набула атомна енергетика. Тепер в країні працює близько 50 атомних реакторів, які дають 28% електроенергії.
Частка гідроенергетики скоротилася до 12%. Тепер вони працюють лише у години-пік. Японія приділяє велику увагу розвитку альтернативних джерел енергії: геотермальних та сонячних електростанцій, які вже виробляють близько 2 % електроенергії.
На імпортній руді та вугіллі з Австралії працюють найпотужніші у світі чорна та кольорова металургії. Ці галузі забезпечують високорозвинену автомобільну
(концерни
«Ніссан», «Тойота», «Хонда») промисловість.
Основні галузі японського машинобудування є найбільшими в світі: електроніка та робототехніка, автомобілебудування
(понад
1
/
4
автомобілів світу), суднобудування (більше
1
/
2
світових морських суден), верстатобудування (дає
1
/
2
верстатів- автоматів), тракторобудування.
Головні центри машинобудування сформувалися в агломераціях Токіо, Осаки та
Нагої.
За обсягом виробництва електро-обчислювальної техніки
Японія поступається лише США. Високорозвинута хімічна промисловість спеціалізується переважно на виробництві пластичних мас, синтетичних смол, хімічних волокон (Токіо,
Осака, Нагоя, Кавасакі). Розвинута також легка промисловість, яка виготовляє текстиль (Токіо, Кіото, Кобе, Нагоя), шовкові тканини та тканини із хімічних волокон. У харчовій промисловості виділяється рибоконсервна, цукрова, борошномельна і пивоварна промисловості.
У сільському господарстві переважають дрібні селянські господарства. Роль сільського господарства невелика. Воно дає

144 лише 2,2 % ВВП країни і забезпечує 75 %
потреб населення у продовольстві. Його основою є дрібні господарства, а головною галуззю — рослинництво, яке відзначається високою
інтенсивністю. Майже 50% ріллі зайнято рисом, ще 25 % овочами.
Розвинене садівництво та виноградарство.
Тваринництво є новою для Японії галуззю, яке розвивається па
імпортних кормах
(особливо кукурудзі).
Головними постачальниками м'яса є свинарство та птахівництво.
Основним видом транспорту Японії є автомобільний.
Протяжність автомобільних магістралей перевищує 1,2 млн. км, залізниць – 30 тис. км. Для країни характерні швидкісні залізниці та шосейні дороги. Окремі острови з’єднанні тунелями та мостами. Найбільший у світі підводний тунель “Сейкан” споруджено через Сангарську протоку. В Японії понад 100 портів, а за тоннажністю морського торгового флоту держава посідає 2-ге місце у світі. У міжнародних пасажирських перевезеннях домінує авіаційний транспорт.
Історико-культурна спадщина представлена буддиськими та синтоїськими храмами, імператорськими палацами та замками феодалів, будівлями стародавньої столиці Кіото, меморіалом
Хіросіми. Практично все населення високоосвічене.
До списку культурної спадщини ЮНЕСКО країни внесено
11 об’єктів. Зокрема, 18 монументів давнього Кіото, меморіал
Хіросіми, гори Сиракамі, ліс Якусіма, монастир Хорюдзі, замок
Хімедзі, історичне село Сіра кава, храм Ітсукусіма та ін.
14.2.2. Китай

Офіційна назва – Китайська Народна Республіка. Столиця –
Пекін (понад 11 млн. осіб ). Площа – 9,6 млн. км
2
(3-тє місце у світі). Населення – понад 1,3 млрд. осіб (1-ше місце у світі).
Державна мова – китайська. Грошова одиниця – юань.
Китай – унітарна держава, соціалістична (комуністична) народна республіка. За конституцією вищим органом державної влади є Всекитайські збори народних представників (2979 депутатів). Вони обирають голову КНР і його заступника.
Голова КНР пропонує кандидатуру прем’єра Державної ради
(уряду) на затвердження Всекитайських зборів народних представників. Китай поділяється на 22 провінції, крім Тайваню,
5 автономних округів і регіони зі спеціальним статусом
(Гонконг, Сянган, Аоминь, Макао).

145
У Китаї проживає понад 20 % населення планети. Така велика кількість жителів створює житлову, продовольчу та інші соціальні проблеми. У зв’язку з цим китайський уряд проводить жорстку політику обмеження народжуваності. Пересічна щільність населення – 140 осіб на 1 км
2
, частка міського населення становить лише 32 %. Водночас у країні понад 40 міст-мільйонерів. Найбільші з них, окрім столиці Пекіна,
Шанхай (до 16 млн. осіб), Тяньцзінь (понад 10 млн.), Шаньян
(понад 5 млн.). За національним складом населення переважають китайці (хань) – 92 %.
Китай – індустріально-аграрна держава, яка після ринкових перетворень розвивається найшвидшими темпами серед великих країн світу, а за загальним обсягом ВНП займає друге місце після США. І це тоді, коли нині майже 60 % зайнятого населення працює в сільському та лісовому господарствах, а в промисловості – лише близько 20 %. Таким чином, можна стверджувати, що економіка Китаю має величезний потенціал зростання. У структурі промисловості домінують галузі важкої
індустрії.
Паливно-енергетична промисловість одержала значний розвиток. Нафтопереробка представлена переважно невеликими підприємствами
(Шанхай,
Тяньцзінь,
Дшіянь,
Пекін).
Електроенергетика зростає високими темпами. За загальною кількістю виробленої електроенергії Китай вийшов на III місце в світі, поступаючись лише США та Росії. У країні переважають теплові електростанції. На них виробляється близько 80 % електроенергії. Гідроенергетика дає менше 20 % електроенергії.
Близько 2 % енергії дають атомні електростанції, найбільші з яких працюють біля Шанхаю та Сянгану. З нових джерел енергії
Китай використовує кілька невеликих припливних станцій та геотермальну на Тибеті. Розглядається можливість вико- ристання енергії Сонця та вітру.
Чорна металургія базується на значних покладах власної сировини, тому концентрується переважно у Північно-
Східному (Аньшань, Фушунь, Шеньян) та Східному районах
(Баошань, Ухань). Кольорова металургія одержала розвиток на південному сході біля родовищ руд кольорових металів.
Виплавляються вольфрам, мідь, свинець, цинк, алюміній тощо.
Машинобудування випускає різноманітну продукцію, хоча має невисокий рівень технічного оснащення та низьку продуктивність праці. Виробництво машин поки що

146 задовольняє власні потреби на 75 %. Основним залишається важке машинобудування (Шеньян). Одержало розвиток залізничне машинобудування (Пекін, Далянь, Чанчунь,
Шеньян), верстатобудування
(Шанхай,
Пекін), автомобілебудування (Чанчунь), суднобудування (Шанхай,
Далянь), тракторобудування (Лоян). Особливого значення набуло точне машинобудування. Китай вже займає перші позиції в світі за випуском телевізорів, пральних та швейних машин, радіоприймачів, годинників, фотоапаратури, відеомагнітофонів, відеокасет. Точне машинобудування на- було особливого розвитку у Шанхаї та Пекіні.
Хімічна промисловість Китаю вирізняється особливим розвитком основної хімії, зокрема синтезом мінеральних добрив
(Далянь, Шанхай, Нанкін) та соди (Далянь, Тяньцзінь). На основі нафтопереробки значними районами хімії полімерів стали міста Північного Сходу та Шанхай.
Легка промисловість країни залишається важливою частиною виробництва. 25 % виробленої продукції цієї галузі експортується. Найбільшого розвитку набула текстильна промисловість. На власній сировині розвиваються бавовняна, шовкова та вовняна промисловість (Шанхай, Пекін,
Тяньцзінь).
Китаю належить перше місце у світі за обсягами вирощування пшениці, арахісу, бавовни, рису, тютюну; третє – цитрусових. За поголів’ям свиней (420 млн.) Китай посідає перше місце у світі.
Загальна протяжність залізничних колій понад 60 тис. км. У
1992 р. китайці створили ще одну континентальну залізницю, провівши її до кордонів із Казахстаном. Автомобільна мережа
Китаю нині перевищує 1,1 млн. км, у країні майже 120 морських портів.
У КНР близько 70 % населення письменні. Обов’язкова 9- річна освіта. В країні понад 1000 вищих навчальних закладів.
Найбільші з них знаходяться в Пекіні, Шанхаї та Тяньцзіні.
Культурна спадщина Китаю – одна з найбільших у світі.
Всесвітньо відомі Велика Китайська стіна, імператорські палаци, парки, мавзолеї.
До списку культурної спадщини ЮНЕСКО країни внесено
28 об’єктів. До них відносяться – г. Тайвань, Великий
Китайський мур, імператорський палац династій Мінь і Цинь, печери Могао, мавзолей першого імператора Цінь, гірські

147
курорти і храми Ченче, храм і цвинтар Конфуція, національний парк Лушан та ін.

14.2.3. Індія

Офіційна назва – Республіка Індія. Столиця – Делі (понад 10 млн. осіб). Площа – 3,3 млн. км
2
(7-ме місце у світі). Населення
– понад 1,1 млрд. осіб (2-ге місце). Державні мови – хінді та англійська. Грошова одиниця – індійська рупія.
Індія – федеративна держава, парламентська республіка.
Глава держави – президент. Він обирається на 5 років колегією виборників, яка складається з виборчих членів двох палат парламенту, а також членів законодавчих зборів усіх штатів.
Законодавча влада належить парламенту та президенту.
Парламент складається з двох палат: Ради штатів та Народної палати. Виконавча влада зосереджується в президента й уряду.
Останній формується парламентською більшістю та несе відповідальність перед Народною палатою. За політико- адміністративним поділом країна має 25 штатів і 7 союзних територій.
Щільність населення нині вже перевищує 320 осіб на 1 км
2
Природні умови визначають його значну контрастність у розміщенні. Найгустіше заселена Індо-Ганська низовина (понад
500 осіб на 1 км
2
). Хоча індійський уряд здійснює політику скорочення народжуваності, вона ще дуже висока (25 ‰). У середині нинішнього століття Індія, згідно з прогнозами, перетвориться в найбільшу за чисельністю населення країну світу (≈ 1,7 млрд. осіб). Хоча міське населення становить близько 30 %, у країні значна кількість дуже великих міст: у
Калькутті живе понад 16 млн. осіб, у Мумбаї – 14 млн., у Ченнаї
– близько 8 млн. осіб. Національний склад населення найстрокатіший у світі. Тут на своїх етнічних територіях живуть понад 500 народів і племен. Найбільші народи – хіндустанці, бенгальці, таміли, біхарці та ін.
За класифікацією ООН, Індія належить до країн, що розвиваються. Донині домінуючою галуззю залишається сільське господарство. З іншого боку, за обсягом ВНП ця держава випередила Німеччину і вийшла на 4-те місце у світі.
Країна розробила ядерну зброю та здійснила її випробування, вивела на орбіту власною ракетою штучний супутник Землі.
Нині Індія посідає перше місце у світі за поголів’ям ВРХ

148
(близько 200 млн. голів) та виробництвом чаю. За обсягом вирощування рису, пшениці, овочів, цукрової тростини, арахісу
Індії належить друге місце у світі; бавовни і тютюну – третє.
Вирощується також багато прянощів (чорний перець, гвоздика, кардамон), зернобобових культур, тропічних фруктів.
Роль тваринництва незначна. В країні розвивається вівчарство, птахівництво, молочне скотарство, розведення кіз.
Споживання тваринної їжі мізерне.
Швидкими темпами розвивається промисловість. Держава контролює нафтову та кам'яновугільну промисловості, атомну енергетику, чорну металургію, оборонну промисловість.
Приватний сектор переважає у машинобудуванні, текстильній, харчовій та медичній промисловостях. В розміщенні промисловості Індії основу складає «велика четвірка» міст:
Мумбай, Калькутта, Ченай та Делі.
Головною галуззю паливної промисловості
є кам'яновугільна. Підприємства нафтопереробки розміщені у морських портах: Мумбаї, Калькутті, Ченаї. Основу електроенергетики складають теплові електростанції, які дають
72 % електроенергії. На гірських річках Гімалаїв та порожистих водотоках плоскогір'я Декан споруджені гідроелектростанції, що виробляють 26 % електроенергії. Зростає частка й атомної енергетики.
Чорна металургія Індії працює повністю на власній сировині, тому комбінати повного циклу в своєму розміщенні тяжіють до неї (Бокаро, Дургапур, Джамшедпур). Основною галуззю ко- льорової металургії є алюмінієва (Хіракуд, Ріханд), яка працює на власних бокситах з використанням місцевої електроенергії.
Плавляться також мідь, свинець, цинк. Для потреб машинобудування Індія довозить від 20 до 60 % різних кольорових металів.
Галузева структура машинобудування стрімко змінюється.
Поряд
із старими галузями важкого металомісткого машинобудування розвиваються працемісткі та наукомісткі галузі, що використовують місцеву дешеву робочу силу.
Підприємства, де складають мотоцикли, велосипеди, верстати, побутову техніку, розробляють комп'ютерні програми, розвиваються у великих містах: Мумбаї, Ченаї, Калькутті,
Бангалорі.

149
Індія належить до країн з середнім рівнем розвитку хімічної промисловості. Головною галуззю є синтез мінеральних добрив
(місто Сіндрі па сході). Хімія полімерів на основі нафтопереробки розвивається у
Мумбаї.
Текстильна промисловість, яка використовує дешеву робочу силу, має важ- ливе експортне значення. Вона представлена бавовняною та джутовою промисловостями. З галузей харчової промисловості переважає чайна (Калькутта).
В країні широко розвивається ремісничо-кустарне виробництво: виготовлення шалей, шовку, мусліну, ювелірних виробів, килимів, різьблення по дереву та слоновій кістці. Індія
— єдина в світі держава, у якій виробляють дрібні діаманти.
Мумбай є великим центром кінопромисловості.
Велика площа та густота населення визначають розвиток транспорту Індії. За протяжністю залізничних колій (63 тис. км)
і автомобільних доріг (1,8 млн. км) країна входить до першої п’ятірки країн світу. У містах поряд із сучасними видами транспорту використовують мото- та велорикші. Постійно зростає значення авіаційного та морського видів транспорту.
Найбільші морські порти – Мумбаї та Калькутта.
Понад 300 млн. мешканців Індії живуть за офіційно визначеною межею бідності, яка становить 100 доларів річного доходу. З одного боку, в Індії лише 48 % населення вміють читати та писати. З іншого боку, це країна з найбільшою кількістю людей із вищою освітою. В Індії знаходиться безліч
історико-архітектурних і релігійних пам’яток, музеїв і приватних колекцій. Серед них виділяється мавзолей Тадж-
Махал, Золотий храм (Амритсар), Золотий храм Шиви у
Варакасі тощо.
До списку культурної спадщини ЮНЕСКО країни внесено 23 об’єкти. До них відносяться – національні парки
Казиранга, Манас, Кеоладео, Сундарбан і Нанда Деві, печерні храми Аджанта, Елора і Елефанта, індуїстські храми конарак,
Хампі, мечеть Кутб-Мінар, католицькі монастирі Гоа та ін.
Контрольні запитання і завдання

1. Які галузі господарства є основними в країнах Азії?
2. Поясніть відмінності в спеціалізації господарства країн
Центральної Азії.

150
3. Назвіть основні риси агропромислового комплексу
регіону.
4. Які головні відмінності розвитку господарства країн
Центральної Азії?
5. Як впливає природне середовище на структуру
місцевого рослинництва і тваринництва?
6. Які зрушення відбуваються в структурі промисловості
країн Південної та Південно-Східної Азії?
7. Схарактеризуйте особливості населення країн Східної
Азії.
8. У чому особливості економічного розвитку країн
Східної Азії?
9. Схарактеризуйте особливості населення Китаю.
10. Які чинники розвитку господарства сучасної Японії?
11. Який стан забезпечення Японії ресурсами та шляхи
подолання нестачі природних ресурсів?
12. Охарактеризуйте сучасні проблеми Індії.


15. Країни Америки
15.1. Регіональний поділ на субрегіони.
15.2. Країнознавчий огляд.
15.2.1. США.
15.2.2. Канада.
15.2.3. Бразилія.
15.1. Регіональний поділ на субрегіони

Америка як частина світу складається з двох материків –
Північної Америки та Південної Америки. Складна історія завоювання Америки індоєвропейськими державами, боротьба народів за визволення вплинули і на територіальний поділ, який не є однозначним. Відомі виокремлення в межах Америки регіонів Латинської Америки, Вест-Індії і т.п. За соціально- економічними ознаками цю частину світу поділяють на
Північну, Центральну і Південну Америку.
Субрегіон Північна Америка складається з Канади,
Мексики та США. Вони тісно інтегровані на основі зони вільної торгівлі в межах міжнародної організації NAFTA.

151
До складу субрегіону Центральна Америка входять невеликі держави, розташовані на південь від Мексики аж до
Південноамериканської Колумбії та багато острівних країн
Карибського моря (Антигуа і Барбуда, Багамські Острови,
Барбадос, Беліз, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Гренада, Домініка,
Домініканська Республіка, Коста-Рика, Куба, Нікарагуа, Панама,
Сальвадор, Сент-Вінсент і Гренада, Сент-Кітс і Невіс, Сент-
Люсія, Тринідад і Тобаго, Ямайка).
Дуже чітко виділяється субрегіон Південна Америка, до якого належать Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана,
Еквадор, Колумбія, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай, Чилі.

15.2. Країнознавчий огляд
15.2.1. США

Офіційна назва – Сполучені Штати Америки. Столиця –
Вашингтон (близько 600 тис. осіб). Площа – 9,4 млн. км
2
(4-те місце у світі). Населення – понад 300 млн. осіб (3-тє місце).
Державна мова – англійська. Грошова одиниця – американський долар.
США – федеративна держава, президентська республіка.
Уряд очолює президент, прем’єр-міністра немає. Законодавча влада належить Конгресу, який складається із сенату та палати представників, має термін повноважень шість років. Кожні два роки переобирають третину його складу, оскільки палата представників має термін повноважень два роки. Країна складається з п’ятдесяти штатів та одного федеративного округу
(Колумбія).
Середня щільність населення США невелика і ледве складає
29 осіб на 1 км
2
. Воно розміщене по території дуже нерівномірно. Східне узбережжя найбільш густо заселене, в деяких місцях цей показник перевищує 400 осіб на 1 км
2
. США належить до найурбанізованіших держав світу. Міське населення перевищує 77 %. Найбільшими містами є Нью-Йорк
(7,5 млн. осіб), Лос-Анджелес (4 млн.), Чикаго (3 млн.). Ще вісім міст мають населення понад 1 млн. осіб. Природний приріст населення становить 6 ‰. Близько 70 % населення є
євроамериканцями, 13 % – афроамериканцями. У країні велика кількість латиноамериканців, понад 2 % індійців. За релігійною ознакою 58 % протестантів і 2 % католиків.

152
США є найбільш економічно розвинутою державою світу.
Це постіндустріальна країна, в якій 2/3 зайнятого населення працює у нематеріальній сфері (фінанси, торгівля, послуги, управління тощо). Підприємства США виробляють п’яту частину всієї валової продукції світу. В економіці гармонійно поєднується державна, корпоративна та приватна власність.
Роль держави дуже велика. Вона найбільший землевласник, а також володіє всіма стратегічними об’єктами. У матеріальному виробництві домінують великі корпорації, що охоплюють своїми філіями майже весь світ («Дженерал Моторз», «Форд»,
«Дженералелектрик», «Боїнг», «Філіп Моріс», «Мобіл» та ін.).
Паливна промисловість представлена багатьма галузями.
Основну роль в ній має нафтопереробка, яка працює в значній мірі на імпортній сировині (Лос-Анджелес, Сан-Франціско,
Корпус-Крісті, Батон-Руж). Вугільна промисловість має експортне значення. В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції, на які припадає 69 % всієї виробленої електроенергії. В країні діє багато атомних електро- станцій, які дають 22 % електроенергії. Більшість з них розміщена у Приозерних штатах, Каліфорнії, на північному сході та північному заході. Частка гідроелектростанцій невелика
— 9 %. Найбільші ГЕС збудовані па річках Кордильєр
(Колумбія, Колорадо) та Аппалачі (Теннессі).
Чорна металургія — одна з найстаріших галузей американської промисловості, яка використовує як власну, так і
імпортну сировину (залізні руди довозять з Канади, марганець з африканських країн). В США склалися такі металургійні бази:
Приозерна (Чикаго, Детройт, Буффало), Північно-Аппалачська
(Піттсбург, Янгстаун), Приатлантична (Філадельфія, Балтімор) та Південна (Хьюстон, Даллас).
Американська кольорова металургія дуже потужна. З власної сировини тут виплавляють мідь, свинець, цинк (Кордильєрські штати), з імпортної, біля джерел електроенергії — алюміній
(північний захід, Примексиканська низовина).
Машинобудування є осередком промисловості країни.
Провідну роль в ньому відіграє автомобілебудування, яке розвинене у Приозер'ї (Детройт, Флінт, Толідо). США складає
1/8 автомобілів світу. Важливе значення мають авіакосмічна промисловість. Її основними центрами є міста Тихоокеанських штатів (Лос-Анджелес, Сіетл). У штаті Флорида на мисі

153
Канаверал знаходиться американський космодром. У місті
Хьюстон — центр керування космічними польотами. Значними
є також американські верстатобудування
(Приозер'я), суднобудування
(Новий
Орлеан), сільськогосподарське машинобудування
(центральні штати), електроніка
(мегаполіси).
Основними районами потужної хімічної промисловості стали
Примексиканський,
Північно-Східний та
Каліфорнійський. Тут на власній та привізній сировині випускають полімерні матеріали, мінеральні добрива, шини, парфуми тощо.
Лісова промисловість одержала переважний розвиток у районах лісозаготівлі па північному заході та південному сході.
Країна виготовляє багато пиломатеріалів та паперу.
Легка промисловість США має традиційно велике значення.
Серед галузей текстильної промисловості першочергове значення мають шовкова, бавовняна та вовняна. Більшість підприємств галузі працюють на сході країни.
Сільське господарство
США багатогалузеве, високомеханізоване, високоефективне та високорентабельне.
Країна не лише забезпечує власні потреби, але є найбільшим у світі експортером сільськогосподарської продукції.
Їй послідовно належать такі місця у виробництві тієї чи іншої сільськогосподарської продукції у світі: кукурудза і соя (1-ше), цитрусові (2-ге), пшениця та арахіс (3-тє), цукрові буряки і виноград (4-те), соняшник (6-те). Країна посідає друге місце у світі за поголів’ям свиней та третє – за поголів’ям великої рогатої худоби.
За рівнем розвитку транспорту США належить перше місце в світі. Довжина залізничних колій перевищує 200 тис. км.
Мережа залізниць формується із 7 трансконтинентальних і 10 меридіальних магістралей. Перше місце у світі належить США і за довжиною автомобільних доріг – понад 6,5 млн. км.
Не має собі рівних у світі й авіаційний транспорт США. Тут найбільше у світі летовищ, магістральних літаків, найбільше перевозиться пасажирів. Розвинутий річковий, морський і трубопровідний транспорт.
Населення США добре соціально захищене і має високий життєвий рівень. Витрати на охорону здоров’я найбільші у світі
– 12,7 % ВНП, на освіту – 7% ВНП.

154
До списку культурної спадщини ЮНЕСКО країни внесено
18 об’єктів – національні парки Олімпік, Редвуд, Йосеміт,
Мамонтова печера,
Грейт-Смокі,
Гавайські вулкани,
Йєллоустон, Гранд-Каньйон, Статуя Свободи, історичні та архітектурні парки Чако, Сан-Хуан, Меса-Верде, Шарлотсвілл і
Монтічелло та ін.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал