М. Д. Заячук О. С. Чубрей економічна та соціальна




Сторінка1/16
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича


М.Д. Заячук
О.С. Чубрей

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА
ГЕОГРАФІЯ СВІТУ
Навчальний посібник








Чернівці
Чернівецький національний університет
2009

2
УДК 911.3:30 (100)+911.3:33 (100)
ББК 65.040.я73
З-457
Схвалено Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах протоколом засідання науково-методичної комісії з географії науково-методичної ради з питань освіти МОН України
(№3 від 7 липня 2009 року)
Рецензенти: Василь Олексійович Джаман,
доктор географічних наук, професор
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича)
Андрій Васильович Кузишин,
кандидат географічних наук, доцент
(Тернопільський педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка)

Валентина Василівна Круліковська,
вчитель географії, методист
(Глибоцький ліцей, Чернівецька область)
Заячук М.Д., Чубрей О.С.
З-457
Економічна та соціальна географія світу : навч. посібник /
М.Д. Заячук, О.С. Чубрей . – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т,
2009. – 200 с.

У запропонованому виданні розкрито теоретичні засади курсу
«Економічна та соціальна географія світу». Висвітлено процес формування політичної карти світу, охарактеризовано міжнародні організації, дається оцінка світових природних ресурсів та основних рис географії населення, розглядаються загальні закономірності світового господарства. Охарак- теризовані історико-географічні регіони та окремі країни світу.
Для учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
УДК 911.3:30 (100)+911.3:33 (100)
ББК 65.040.я73

© М.Д. Заячук, 2009
© О.С. Чубрей , 2009
© Чернівецький національний університет, 2009

3
Зміст
Вступ ..............................................................................................7
1. Вступ до економічної та соціальної географії світу ..........9
1.1. Джерела географічних знань.....................................9 1.2. Методи економіко-географічних досліджень .......10 1.3. Етапи розвитку світової економічної географії та видатні економ-географи світу ..........................13
Розділ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ..................................................18
2. Політична карта світу ..........................................................18
2.1. Політична карта світу. Базові поняття...................19 2.2. Основні періоди та етапи формування політичної карти світу ...............................................................21 2.3. Типологія країн світу ..............................................24 2.4. Політико-територіальні утворення на карті світу..........................................................................31
3. Міжнародні організації.........................................................33
3.1. Поняття «міжнародні організації» та їх основні завдання....................................................................33 3.2. Політичні міжнародні організації ..........................34 3.3. Економічні міжнародні організації ........................36 3.4. Міжнародні блоки змішаного типу........................41 3.5. Діяльність України в міжнародних організаціях..44
4. Географія світових природних ресурсів............................47
4.1. Поняття «природні ресурси». Класифікація .........47 4.2. Мінеральні ресурси .................................................48 4.3. Водні ресурси...........................................................50 4.4. Земельні ресурси......................................................51 4.5. Кліматичні ресурси та природно-господарська оцінка природних зон..............................................52 4.6. Рекреаційні ресурси.................................................54 4.7. Лісові ресурси ..........................................................55 4.8. Ресурси Світового океану .......................................55

4
5. Населення світу.....................................................................57
5.1. Чисельність та розміщення населення світу .........57 5.2. Демографічна політика та типи відтворення населення .................................................................59 5.3. Міграції населення та їх класифікація ...................64 5.4. Міське і сільське населення. Урбанізація..............67 5.5. Статево-віковий, етнічний та релігійний склад населення .................................................................70 5.6. Трудові ресурси та зайнятість населення ..............76
6. Сучасне світове господарство .............................................79
6.1. Сучасне світове господарство та його основні центри ..........................................................79 6.2. Міжнародний поділ праці .......................................80 6.3. Світове господарство в період науково-технічної революції та в інформаційну епоху.......................81
7. Географія основних галузей промисловості світу ...........84
7.1. Галузева та територіальна структура промисловості .............................................84 7.2. Енергетика................................................................86 7.3. Металургія................................................................90 7.4. Машинобудування...................................................93 7.5. Хімічна промисловість............................................95 7.6. Лісова і деревообробна промисловість..................96 7.7. Легка і харчова промисловість ...............................97
8. Сільське господарство........................................................100
8.1. Рослинництво.........................................................100 8.2. Тваринництво.........................................................104
9. Географія світового транспорту .......................................106
10.Міжнародні економічні зв’язки .......................................109
10.1. Форми міжнародних економічних зв’язків .......109 10.2. Міжнародний туризм ..........................................110
11. Глобальні проблеми людства ..........................................113
11.1. Поняття про глобальні проблеми людства ........113 11.2. Проблема збереження миру на Землі.................114 11.3. Екологічна проблема ...........................................115 11.4. Енергетична проблема.........................................117 11.5. Сировинна проблема ...........................................118 11.6. Проблема освоєння Світового океану................119

5 11.7. Продовольча проблема........................................120 11.8. Глобальна злочинність ........................................121 11.9. Ліквідація небезпечних хвороб ..........................122
Розділ ІІ. РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ ............................124
12. Країни Європи....................................................................124
12.1. Загальна характеристика регіону .......................124 12.2. Країнознавчий огляд ...........................................126 12.2.1. Великобританія .......................................126 12.2.2. ФРН ..........................................................128 12.2.3. Франція ....................................................130 12.2.4. Італія.........................................................133 12.2.5. Польща.....................................................135
13. Країни Євразії. Росія .........................................................137
14. Країни Азії...........................................................................141
14.1. Загальна характеристика регіону .......................141 14.2. Країнознавчий огляд ...........................................142 14.2.1. Японія ......................................................142 14.2.2. Китай........................................................144 14.2.3. Індія..........................................................147
15. Країни Америки.................................................................150
15.1. Регіональний поділ на субрегіони......................150 15.2. Країнознавчий огляд ...........................................151 15.2.1. США.........................................................151 15.2.2. Канада ......................................................154 15.2.3. Бразилія....................................................156
16. Країни Африки...................................................................158
16.1. Загальна характеристика регіону .......................158 16.2. Країнознавчий огляд ...........................................159 16.2.1. Єгипет ......................................................159 16.2.2. ПАР ..........................................................160
17. Країни Австралії та Океанії ............................................162
17.1. Загальна характеристика регіону .......................163 17.2. Країнознавчий огляд ...........................................163 17.2.1. Австралія .................................................163 17.2.2. Маршалові острови.................................165
18. Практична робота № 1 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості окремих країн ...............................167

6
19. Практична робота № 2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу ..................................170
20. Практична робота № 3 Характеристика господарства країн нової індустріалізації Південно-Східної Азії....................173
21. Практична робота № 4 Складання порівняльної економіко географічної характеристики двох країн...........................177
22. Перелік літературних і статистичних джерел..............182
22.1. Основна література..............................................182 22.2. Додаткова література ..........................................184
23. Додатки ...............................................................................187
23.1. Абревіатури міжнародних організацій ..............187 23.2. Статистична інформація про країни світу .........192
















7

Вступ

Кожна людина повинна мати хоча б найзагальніші уявлення про сучасну політичну карту світу, розміщення населення нашої планети, світове господарство тощо. Це потрібно в повсякденному житті для того, щоб встановлювати зв’язки між різними подіями, відомості про які ми отримуємо з засобів масової інформації, правильно оцінювати ці події, а отже, правильно розуміти світ, в якому ми живемо.
Курс економічної та соціальної географії світу узагальнює знання про цілісність світового господарства, природні ресурси, насе- лення та економічні можливості регіонів і найважливіших країн світу, основні елементи географії міжнародних економічних відносин.
Отже, економічна та соціальна географія вивчає економічні та соціальні процеси в територіальному, географічному аспекті, спираючись, з одного боку, на закономірності природи, а з
іншого – на господарську діяльність людини, вивчаючи територіальну взаємодію у системі «природа – населення – господарство».
Економічна географія – напрям, який досліджує територіальну організацію виробництва, просторові процеси та організацію життєдіяльності людей.
Соціальна географія – напрям, який досліджує закономірності територіальної організації соціальної сфери, просторові процеси й форми організації життя людей і суспільного виробництва передусім з погляду людини – умов її праці, побуту, відпочинку.
Курс економічної та соціальної географії складається з двох розділів. У першому розділі розглядаються особливості і закономірності розвитку суспільства, світового господарства. У другому – географія окремих регіонів світу та держав.
Предметом вивчення цього курсу є територіальна організація населення та його господарської діяльності. Тут досліджуються закономірності розміщення та розвитку суспільства як на земній кулі в цілому, так і в окремих регіонах та державах світу.
Економічна та соціальна географія – це складна наукова система, що містить багато наукових дисциплін, які утворюють такі основні блоки: демогеографія, соціальна географія, економічна географія та політична географія.

8
У складі демографії виділяють дві групи наукових дисциплін: галузеві (власне демографія, що вивчає особливості та законо- мірності в територіальній організації населення, етногеографії, географії трудових ресурсів тощо) та просторові (демо- і етноглобалістика, демографічне і етнографічне країнознавство, демо- і етнорегіоналістика, мікрографія населених пунктів).
Галузеві складові частини соціальної географії такі:
«Географія сфери послуг», «Географія споживання», «Географія торгівлі», «Географія освіти», «Рекреаційна географія»,
«Географія релігій» та ін. У просторовій групі дисциплін соціальної географії виділяють глобалістику, країнознавство, регіоналістику.
Серед «галузевих» дисциплін економічної географії виділяють «Географію природних ресурсів», «Географію промисловості», «Географію агропромислового комплексу»,
«Географію комунікацій», «Географію будівництва» тощо. У складі «просторових» дисциплін варто також назвати глобалістику, країнознавство і регіоналістику.
Політична географія охоплює «Географію партій і рухів»,
«Геополітику», «Електоральну географію" та глобалістику, країнознавство і регіоналістику.
У навчальному посібнику використано методичні розробки провідних географів та економістів – Безуглого В.В., Голікова
А.П., Книш М.С., Ковалевського В. В., Козака Ю.Г., Кузика С.
П., Любіцевої О.О., Максаковського В.П., Масляка П.О.,
Олійника Я.Б., Степаненка А.В., Шаблія О. І., Яценка Б.П. та ін.
Посібник буде корисним насамперед для молоді, що навчається в загальноосвітніх закладах та коледжах. Матеріали посібника мають не лише навчально-методичне, а й
інформаційне значення. Працюючи з текстом посібника, постійно тримайте під рукою географічний атлас світу і будь- який названий у тексті об’єкт, країну, регіон чи місто одразу знаходьте на карті. У кінці розділів подані запитання, що допоможуть вам закріпити вивчене.
Автори засвідчують глибоку повагу та висловлюють подяку рецензентам : д. г. н., проф. Джаману В. О. , к. г. н., доц.
Кузишину А. В. та вчителю-методисту Круліковській В.В. за висловлені зауваження та поради при підготовці рукопису, а також усім фахівцям, що надавали консультації та практичну допомогу при підготовці посібника.

9
1. Вступ до економічної та соціальної
географії світу
1.1. Джерела географічних знань.
1.2. Методи економіко-географічних досліджень.
Етапи розвитку світової економічної географії
та видатні економ-географи світу.

1.1. Джерела географічних знань

Джерела географічних знань — перелік складників, які несуть географічну інформацію, допомагають створити цілісне уявлення про географічні об'єкти та явища, ознайомлюють з особливостями природи Землі, з населенням та господарством,
їхньою територіальною організацією. Основними джерелами географічних знань є шкільні підручники й довідники, гео- графічні карти й атласи, довідники й науково-популярна література, журнали й газети, радіо-, телепередачі та художня література, Інтернет ресурси тощо.
На основі географічних баз даних (БД) формуються
географічні інформаційні системи (ГІС) — створені за допомогою ЕОМ «сховища» географічних знань про територі- альну організацію і взаємодію суспільства і природи. ГІС є автоматизованою системою зберігання, аналізу, представлення просторових даних у вигляді тексту, таблиць, графіків, карт. За розмірами охоплюваних територій ГІС поділяються на глобальні, національні, регіональні, місцеві, локальні. Вони використову- ються для складання географічних карт, кадастрів природних ресурсів, інженерних пошуків і проектування, формування управлінських рішень, їх також розрізняють за окремими об'єк- тами та напрямками досліджень: географічні, екологічні, земельні, майнові, лісокористування, водоресурсні, рекреаційні, туризму та ін.
Важливим складником ГІС є аерокосмічна інформація, дані аеровізуальних спостережень, наземних датчиків та ін. Такі ГІС називають інтегрованими. В їх базах даних картографічні дані поєднуються з дистаційними зображеннями поверхні Землі, вони мають блоки для прийому та програми з оброблення аерокос- мічних матеріалів. Бази даних ГІС формуються з багатьох джерел

10 географічної інформації. До них відносять підручники, навчальні посібники, карти й атласи, статистичні довідники з даними про розвиток господарства країни, енциклопедії, словники, результати географічних досліджень, що публікуються в книгах, наукових журналах, дані спостережень, які проводяться установами державних служб.
Важливим джерелом географічної інформації є експедиційні
дослідження, мандрівки, краєзнавчі екскурсії, заняття туризмом, альпінізмом. Польові дослідження бувають експедиційними і стаціонарними. Експедиційні — вивчення окремих природних компонентів, галузей господарства (геоморфологічні, гідрологічні, геоботанічні, океанічні), якими охоплюються великі за площею території й акваторії. При експедиційних дослідженнях ви- користовуються аерокосмічні знімки земної поверхні та електронні карти, виконані з літальних повітряних і космічних апаратів.
Стаціонарні географічні дослідження проводяться регулярно упродовж багатьох років на спеціально обладнаних географічних стаціонарах. На них детально вивчаються зміни природних комплексів у часі.
Джерелами географічної інформації є краєзнавчі дослідження та описи рідного краю, міст, інших населених пунктів. Ними є також описи мандрівок, туристичних та альпіністських маршрутів, екскурсій.
Істотними джерелами географічної інформації є карти та
атласи. Карти є найважливішими елементами інформаційних структурних блоків географічних атласів.
1.2. Методи економіко-географічних досліджень

Методи досліджень — певна послідовність підходів та прийомів, яких дотримуються для досягнення поставленої мети, вивчаючи те чи інше явище або процес, а також особливі способи їх пізнання та методики дослідження. У географії на сучасному етапі використовують загальнонаукові (індукції, дедукції, системний), міждисциплінарні (історичний, математичний, аерокосмічний) та конкретно-наукові, або
спеціальні
(картографічний, районування, польових досліджень) методи.

11
Серед методів економіко-географічних досліджень найбільш вживаними є такі: індукції, дедукції, історичний, математичний, дистанційних спостережень, картографічний, районування тощо.
Метод індукції (індукція — від лат. inductio виведення)
передбачає рух від окремих фактів до загальних висновків (від визначення економічних показників на конкретній території до закономірностей поширення суспільно-економіко географічних процесів на Землі).
Метод дедукції (дедукція — від лат. deductio — відведення)
ґрунтується на висуненні гіпотез та їхній подальшій перевірці на фактах (американський вчений Клод Канський для географії транспорту сформував вісім вихідних понять, дев’ять аксіом та чотири теореми, за допомогою яких визначені тенденції у просторовій організації транспортних мереж).
Системний метод — метод підготування та обґрунтування рішень щодо розв'язання складних комплексних проблем.
Базується на системному вивченні явищ як складної динамічної системи, передбачає чітке формулювання проблеми, визначення мети та шляхів її досягнення.
Історичний метод у географії полягає у вивченні всіх змін географічних об'єктів і явищ природи та суспільства в різні
історичні періоди та їхніх впливів на сучасний стан. Цей метод
ґрунтується на архівних, музейних, літературних джерелах
інформації, які дозволяють дослідити етапи розвитку того чи
іншого об'єкта (явища) та зробити економіко-географічний прогноз на майбутнє.
Математичний
метод передбачає використання кількісної оцінки географічних процесів та явищ, а також упровадження в економіко-географічні дослідження математичних формул і рівнянь, які розкривають сутність взаємозв'язків та залежностей економіко-географічних явищ і процесів.
Виділяють три основні рівні математизації економічної та соціальної географії. На першому рівні математизації застосовують кількісні показники і міри, тобто параметризують економіко-географічні об’єкти і явища. Другий рівень математизації – застосування математичних засобів обробки даних з метою встановлення залежностей і закономірностей.

12
Третій рівень полягає у розробці математико-географічних моделей.
Метод спостереження є найпоширенішим методом вивчення й узагальнення перебігу географічних процесів, що дає підстави для висновків відносно доцільності розміщення населених пунктів, господарських об'єктів.
Картографічний метод — один з найважливіших у дослідницькому арсеналі географії. Він дає можливість нанести на тематичні карти просторове розміщення економіко- географічних об'єктів, явищ та процесів, показати взаємозалежність і взаємодію між ними.
Метод групування — один з методів оброблення та аналізу статистичних даних, за якими досліджувані явища й процеси поділяють за певними ознаками на групи та підгрупи; один з видів наукової систематизації.
Метод класифікації— один з видів систематизації, що полягає в розподілі множини явищ або предметів певної належності на класи (групи) згідно з істотними ознаками.
Класифікація буває істотною та штучною.
Метод польових досліджень (експедиційний метод)
полягає в збиранні географічної інформації під час експедицій, мандрівок, соціологічних опитувань тощо.
Метод районування — процес членування території на відносно цілісні частини; своєрідна територіальна систематизація. Наприклад, поділ країн на великі економічні райони дає змогу забезпечити раціональне поєднання різних галузей національного господарства в районних господарських комплексах.
Метод типології — один з видів систематизації, засіб наукової класифікації об'єктів за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), у яких фіксують найважливіші структурні або функціональні особливості досліджуваних об'єктів.
Порівняльний метод полягає у виявленні найістотніших ознак подібності та відмінності між певними географічними даними з метою їх належного оцінювання.
Статистичний метод полягає в збиранні та одержанні певних статистичних матеріалів, використанні статистичних довідників, опрацюванні та аналізі всіх цих матеріалів відповідно до мети дослідження.

13


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал