Людські чесноти. Байдужість



Pdf просмотр
Сторінка3/4
Дата конвертації10.12.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4
Ведучий 2. За 6 днів до Великодня, за християнським ученням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусаліма. Дорогою зустрічний люд гучно Його вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не ростуть, їх замінила верба. Під час богослужіння у Вербну неділю освячується вербова лоза. Принісши її додому, люди злегка б’ють одне одного гілочками, приказуючи Верба б’є, не я б’ю, через тиждень - Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля
Учень. Вірш.Світла Вербниця настала.
Верба красна розцвітає, Про Великдень сповіщає І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі. Світла Вербниця настала, Радість нам подарувала, Край доріг і біля річки Вкрились котиком вербички. Галузочки посвятили, Діток розуму навчили, Щоб здоровими зростали, Україну шанували
Великодні звичаї і трапези
Ведучий 3. Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або
Страсним, Білим тижнем або чистим.
Учень. Кожен день цього тижня має своє призначення.
Понеділок
Понеділок білить хату любить, певно, працювати і кути побілить й стелю, щоб Великдень був веселий
Вівторок
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі чисто-начисто підлогу - шури-шури! – тре завзято наш вівторок довгоногий.
Середа
Пишна пані середа і пере, й прасує. До Великодня, ще б пак, хату облаштує
Четвер
Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся ще до сходу сонця начисто скупався.
П’ятниця
П’ятниця пече паски господиня вміла склянки зо три молока до цеберка влила, трохи борошна, яєць, додала й ванілі, щоби пригощати всіх вранці, у неділю.
Субота
У суботи, ой, роботи - пише писанки субота, ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.
Ведучий 4. Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий Четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу Сонця. У цей день прибирали в хаті, все милий чистили.
Ведучий 5. Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, голубків, жайворонків.
Ведучий 6. Страсної п’ятниці вчиняли тісто на паску, бабки та пироги, а в суботу пекли. Паска – здобне тісто невисокої широкої форми, бабка, навпаки, - високої. Верх паски прикрашали Хрестом і обручем із тіста, аби файно росла, та наліплювали шишечки. Посадивши паску в піч, господиня витирала дітям обличчя, промовляючи «Абис такий величний, як хліб пшеничний, «Абис така велична, як паска пшенична. Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд, якщо ні або порепається, вбачали втому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів.
Запаску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, покине посвятить священик, не їдять.
Учень. Вірш. Свято Пасхи недалечко Свято Пасхи недалечко, Люди звичай бережуть, – Розмальовують яєчка, Пишні пасочки печуть. Святкування йде віками, – Це такі чудові дні В гості йти, під рушниками Страви нести запашні. Доброзичливо, з любов’ю Мати щирі почуття, Людям зичити здоров’я І щасливого життя. Святість – це чарівне слово, Тільки треба так зуміть,
Щоб життя своє святково У труді й добрі прожить. ВЕРЕДУЄ ПИШНА ПАСКА
(Ґагілка-пісня) Вередує пишна паска Гей, посуньтеся, будь ласка, Заграйте мені нині маршу, Боя паска тут найстарша. Раптом, що се? Рідна нене, Поросята ще й печене, Скочило, нарівні ноги, Гей, вступайтесь із дороги. Аж тут хрін із бородою, Вже готовтеся добою, Маю гичку, як корону, Зараз вас усіх захроню, Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі, Хоч хвалитись нині гріх, Ми найкращі з вас усіх. Надійшло до всіх кропило,
Накропило, насварило, Мир хай буде всім сьогодні Бо то свята Великодні.
Ведучий 1. Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.
Учень. Вірш. Писанка.
Гарна писанка у мене, Мабуть, кращої нема. Мама тільки помагала, Малювала я сама. Змалювала диво-пташку, Вісім хрестиків дрібних, І малесенькі ялинки, Й поясочок поміж них. Хоч не зразу змалювала - Зіпсувала п'ять яєць. Та як шосте закінчила, Тато мовив "Молодець" Я цю писанку напевно, Для Іванка залишу, А для мами і для тата Дві ще кращі напишу. Хто народ свій щиро любить, Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою Писанкою сяє.
НАЙКРАЩА ПИСАНКА
Великоднє оповідання У сінях стояла велика миска із яєчками.
- Нас усіх з'їдять люди- басом сказало найбільше яєчко.
- І це добре- обізвалися інші- люди матимуть із нас користь.
- Алея все-таки найкраще з-поміж вас, боя- найбільше - не вгавало велике яєчко. Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислухалося до розмови.
- А тебе, найменше- знову обізвалося басом найбільше яєчко- тебе ніхто і їсти не захоче, боти таке маленьке. Маленьке яєчко дуже шкодувало, що не виросло більше. Але що воно мало робити Раптом всі замовкли. У сінях почулися кроки. "Візьмемо їх на писанки, адже вже Великдень наближається- промовив жіночий голос. Господиня взяла миску і перенесла її в кімнату, де було багато світла. Найбільше яєчко відразу ж виставило свій бочок напоказ, дивіться, мовляв, яке я гарне Мати і донька почали малювати писанки. Незабаром майже всі яєчка стали писанками. Залишилося тільки найменше яєчко. В цей час прийшов батько із праці. Він похвалив писанки.
- А чому ніхто з вас не розмалював цього яєчка - запитав батько.
- Бо воно дуже маленьке, якесь непоказне. Як хочеш - повечеряй ним зараз.
- Ніні- відповів батько- Я зроблю із нього писанку, і ми всіх їх посвятимо в церкві. Найменше яєчко дуже зраділо, коли відчуло, що і його розмальовують Дивіться, дивіться - заговорили між собою писанки- От вам і маленьке яєчко Яке ж воно чудове" Коли у церкві посвятили писанки, до господарів підійшов один пан із міста. Він попрохав продати йому кілька писанок до музею. І він вибрав лише одне. найменшеньке, бо воно було найкраще розмальоване Прийшовши додому, господарі розговілися писанками, а найменше яєчко - чудова писанка - живе й тепер у музеї великого міста. Люди оглядають ту прегарну працю і говорять "Яка ж чудова українська писанка"
ПИСАНКИ
Муз. В.Таловирі
Сл. С.Жупанина Ввечері матуся нас чарує, Писанки на виставку малює. Віск черпає пищиком із блюдця, Очі мами лагідно сміються. Очі мами світяться у ласці
Квітоньки на писанці зірчасті, А на другій - півники та бджоли, Ми таких не бачили ніколи. А на третій писанці - зірниці, Ще й під ними золоті жар-птиці. На четвертій - олені та сарни, А на п'ятій - рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує, Писанки на виставку малює. Дивиться і тішиться матуся Я у неї малювати вчуся.
Учень. Писанка- символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду.
Нині відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. Умісті Коломия на Івано-
Франківщині створено Музей Писанка.
Ведучий 2. Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори червоний, блакитний, рожевий та зелений.
1-й учень.
Червоний - радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір -
2-й учень. Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.
3-й учень. Блакитний- символ неба, простору, вітру, здоров'я.
4-й учень.
Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.
5-й учень. Чорний - символ землі, й родючості
Ведучий 3. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям вдень Великодня. Існує чимало прикметі прислів'їв, пов'язаних з цим святом. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ. Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.
Ведучий 4. В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа, святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати "скоромне, тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.
Ведучий 5. Святкування Великодня
Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає "Христос воскрес, а всі присутні відповідають "Воїстину воскрес" Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості. Господині збирають їх у кошики прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають "розговлятися". Розговляються насамперед освяченим яйцем. Окрім паски та яєць крашанок та писанок, серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино.
Ведучий 6. Великодній стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, рясним і дуже красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв по числу днів минулого
посту. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, які розпис яєць, колись був захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.
Ведучий 1. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо отворено". Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, - а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.
Учень. Вірш. Христос Воскрес.
Христос воскрес Радійте, люди, Біжіть у поле, усадок, Збирайте гіллячко і квіти, Кладіть на. Божий хрест вінок. Нехай бринять і пахнуть квіти, Нехай почує Божий рай, Як на землі радіють дати І звеселяють рідний край. На вас погляне Божа Мати, Радіючи з святих небес. Збирайтесь, діти, нум співати. Христос воскрес Христос воскрес
Ведучий 2. Походження назви "Пасха" Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеїв пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у євреїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою. Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староіудейського "песах" : латиною - Pascha, голландською pasen, есперанто pasko, іспанською pascua, по-італійськи pasqua, нижньонімецькою Paschen, по-російськи Пасха, В західно-слов'янських мовах назва Пасхи перекладається як "Великаніч": чеською
Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви - Великден.
Учень. Вірш .Великдень
На столі – духмяна паска, А круг неї – писанки. Уділи нам, Боже, ласки На всі дні, на всі віки
Немала у нас родина, Та молитва всіх єдина Хай розквітне Україна, Як в погожі дні – весна.
Ведучий 3. Походження назви "Великдень"
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" Великий День) з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів" Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов'язане з язичницькими культами (Великий День хлібороба.
Учень. Вірш. Великодні дзвони Дзвонять дзвони у Карпатах, що велике стало свято. Дзвонять дзвони на Підляшші, що сповнились мрії наші. Дзвонять дзвони на Волині, що Христос воскрес в нас нині. Дзвонять дзвони на Поділлі – загибать ворожій силі Дзвонять дзвони у Полтаві – ще воскреснуть нашій славі Дзвонять дзвони на Кубані – Україна знов повстане Дзвонять дзвони аж до моря вжене буде лиха-горя, і задзвонять золотії дзвони волі у Софії.
Ведучий 4. Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.
Учень. Вірш. Великодня гра
Стали діти у кільце. В кожного в руках яйце. Марті випало на славу Розпочати цю забаву, Дуже милу, престару Великодню гру. Ходить дівчина кільцем І постукує яйцем. Що не стукне – трісь і трісь, – Яйця тріскають чиїсь. Мартине – ціле, тверде, – Марта рада далі йде.
Стук-стук-стук... І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь. Стукнув всього Разів три І так само вийшов з гри. За Петром пішов Максим, Декілька дівчат за ним. В Олі писанка ціла, Оля в грі перемогла А тепер, відомо всім, Всі за стіл до Олі в дім Їсти яйця, все що є. Просить цей, що виграє.
Ведучий 5. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.
Ведучий 6. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, ай чистим серцем на привітання "Христос воскрес, відповісти Воістину воскрес"
Учень. Вірш. Великодні дзвони Так натхненно дзвонять Великодні дзвони, Срібний голос вітер зносить до небес. Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне, Бо Христос сьогодні, бо Христос Воскрес Посадах квітучих, потраві зеленій Срібло передзвонів вилилось на світ. Докотилось в села – у хатки різьблені, Радістю вгорнуло білий дивоцвіт. Воскресіння Боже – Милосердя Боже – Українську душу зцілює сповна. І стоять дівчатка, мов прекрасні рожі, В оченятах чистих розцвіла весна. Слухають, як дзвони великодні дзвонять - Світанкові гімни Богові й весні, І, як ніжні рожі пелюсточки ронять,
Личенька їх ронять усмішки ясні.
ПІСНЯ НА ДОБРО
Муз. І.Карабиця
Сл. Ю.Рибчинського
1. Гей на видноколі Клени і тополі, Там вишнева ніч згора. Там в прозорій тиші Квітень вірші пише. Травень на сопілці гра.
Там дитинства весни, Райдуг перевесла, Там початок всіх шляхів. Там мене співати Вчила рідна мати, Бути щедрим батько вчив. Приспів Яблунева, солов'їна В моїм серці Україна, В моїм серці сонячний Дніпро. Щира, світла, промениста, Хай усіх єднає пісня, Хай лунає людям на добро (Двічі)
2. Гей на видноколі - Ранки ясночолі, Гори, ріки і поля. Рокитам ясніють, Там сади рясніють, Там співа моя земля. Я дарую людям, Щирим, добрим людям В радісний, щасливий день Зорі України, квіти України, Буйний сад її пісень. Приспів
Ведучий 1. Дякуємо заувагу. До нових зустрічей.

Зимові пейзажі


Мета.
Вчити дітей бачити красу природи в навколишньому середовищі,
картинах художників, творах композиторів, вміти нею милуватися
поглиблювати знання про змінив природі та їх причини. Розвивати
естетичні смаки, уяву, мислення. Виховувати почуття прекрасного,
бережливе ставлення до природи.

Хід заняття
Білий сніг пухнастий
Падає, кружляє
І на землю тихо
Стелеться, лягає.
І на ранок поле
Білим – білим стало,
Ніби пеленою
Все його заслало.
Темний ліс накрила
Шапка – чарівниця,
І деревам нині
Ще солодше спиться.
Дні такі короткі,
Світить сонце мало.
Ой, прийшли морози,
І зима настала… (І. Суриков)
Зима сувора, але дуже чарівна пора року. Сьогодні ми постараємося побачити у цій порі року красу, чарівність, незвичайність, таємничість, суворість, її витівки Багато поетів оспівали зиму у своїх віршах.
(Діти читають)
Білий етюд
Сніг білий – білий, ледь бузковий, Ліг на подвір’я, на поля, Солодкий сніг, такий казковий, Всю землю скатертю встеля.
Торкну на гілочці сніжинку –
Й злетить русалонька умить.
І щось легенько, мов пушинка,
Влетить удушу й защемить…
В. Кирильчатенко

Лютий
Біла далина, білий оксамит І тиша, прозора тиша. Не прогав, лови душею цю мить Зима автографи пише.
А сонце, ніяк не гріє воно,
Хоч і старається, світить.
Злітаються синички під вікно Пустіть ухату погрітись…
М. Рильський
Зимовий ранок
Дрімає білий ліс, Мов чарами повитий, А місяць із небес Алмази сипле скрізь І сяйвом облива Зимові сніжні квіти…
Дрімає білий ліс. Грицько Чупринка
Під снігом
Віє метелиця, Крутиться, мелеться. Котиться полем у млі Килимом – хутром падає, стелиться Сніг по замерзлій землі…
Квіти торішнії, Зернятка ніжнії Сипали нам восени…
То ж їх заховують килими сніжнії, Щоб не померзли вони. Марія Познанська
Зимонька
В білих валянках, в білім кожусі Ходить зимонька в полі і в лузі. Носить зимонька білий мішок, Трусить з нього на землю сніжок, Теплу постіль готує землиці Квітам, травам, озимій пшениці. Не замерзнуть під снігом вони – Будуть спать до самої весни.

Зима. .. Що цікавого можна побачити взимку Навкруги німотно лежить сніг. Природа неначе завмерла. Її барви невиразні, ніби стерті, Чи так це
А ось І. Шишкін написав картину «На Півночі дикій.

(слайд)

Погляньте на цю блакитну картину. Втілені в ній художній задумі настрій навіяні поетичними рядками з вірша російського поета Михайла Лермонтова
На Півночі дикій стоїть в самотині на голій вершині сосна.
І тихо дрімає,
і снігом сипучим, як ризою, вкрита вона. Чи не перехопило у тебе подих від споглядання цієї холодної, самотньої і водночас величної краси На поставлене запитання про барви зими допоможуть відповісти дві пейзажні картини під однією назвою, але створені різними художниками.
Ось картина українського художника Миколи Глущенка Зимовий день.
(слайд)
-
Яке враження справляє на вас ця картина Що ви відчуваєте Яка частина доби зображена З чого видно, що це ясний сонячний день
Сніг, що лежить на осонні, має теплий і ніжний, жовтувато – рожевий відтінок. Водночас тіні від деревна снігу – дуже холодні, синьо та бузково – блакитні. Небо чистого та яскравого кольору, на його холодному тлі осяяні сонцем стовбури й гілля дерев сприймаються м’якими тепло – рожевими силуетами. Саме за допомогою фарб художник зумів створити яскравий, радісний і світлий образ зимового лісу.
На другій картині М. Кримова Зимовий день» теж зображено зиму.
(слайд)
-
Як ви вважаєте, яку частину доби зобразив художник Так. Це зображено надвечір’я. Низьке сонце ледь освітлює пейзаж. Це ранні зимові сутінки. Усе, що вкрите білим снігом, набуло густо – блакитного відтінку. Небо темніше затоном від землі. На його тлі темними холодними силуетами сприймаються дерева. Від дереві будівель простяглися довгі тіні. Від полотна такі віє холодом Воно має м’який холодний колорит, збагачений гамою блакитних, синіх, фіолетових відтінків фарб. І це теж дуже гарно. Які почуття, який настрій викликає в тебе цей холодний пейзаж Ви очевидно вже переконалися втому, що білий сніг насправді має багато кольорів. Ось як про це сказав поет Дмитро Павличко
Він ще недавно голубів -
заснув у сонній мрії.

Ось небокрай почервонів –
і він вже рожевіє.
Як тільки сутінь настає,
ліхтарики мигають.
Він фіолетовим стає
і таємничо сяє.
(слайд)

-
Які пісні про зиму визнаєте Послухайте фрагменти записів пісень про зиму і по можливості підспівуйте.
(Звучить віночок популярних пісень про зиму)
-
За допомогою чого поети і письменники описують зиму (Слова. А за допомогою чого художники зображують зиму (Фарби і пензля. Як називають людей, які зображують зиму за допомогою звуків (Композитори) Послухайте музичний твір (Вівальді Пори року. Зима») і попробуйте пофантазувати. Закрийте очі і слухайте.(Звучить запис.
- Які картини ви уявляли, слухаючи цей твір (Діти говорять. Всі називають цю пору року чарівницею. Чому Що чарівного, незвичайного можна побачити у цю пору Які чудеса творить зима Морозів малюнок на вікні, іній, сніжинки, крига, кучугури снігу, свята)
Слайди кожного чуда
Зима…Одна з найчарівніших пір року. Уважно прислухайтеся до зими застигла земля, зупинилася річка, замерзли дерева. Холодна красуня зачарувала весь світ, приспала його до весни. Казковий сон природи Та є у нього й інша сторона – зима не тільки красива, алей холодна і голодна пора року. І про це нагадують нам голоси змерзлих пташок.
- Прислухайтесь, чи замовкають птахи взимку
- Голоси яких птахів можна почути в цю пору Які птахи зимують ( Горобці, синички, снігурі, дятли, ворони, сороки, тетеруки, омелюхи, шишкарі, чечітки)
Слайд (зимуючі птахи)
-
Як видумаєте, про що вони перемовляються між собою Яка користь від птахів (Прикрашають природу, поїдають комах, знищують шкідників, поїдають насіння бур’янів, сприяють розмноженню рослин, збагачують грунт поживними речовинами) Чи допомагаєте виїм У кого вдома є годівничка
Висновок. Птахи – наші друзі.
Наприклад.
Синичка з’їдає за день стільки комах, скільки важить сама.
Шпак тільки на сніданок з’їдає близько 50 – 60 комах.

Одна з найменших пташок – корольок, вагою 5 – 6 грамів, протягом року знищує від 8 до
10 мільйонів шкідливих комах.
Залітній період ластівка з’їдає до 1 млн. комарів, мошок і ін . комах.
Протягом дня лелека приносить їжу пташкам 9 разів удень жаби, хом’яки, комахи, миші. На закінчення я хочу прочитати вірш Галини Клок Хай лиш душа не замерзає» Вітрець шугнув з моїх долонь, Помчав у поле ідо лісу. Зима взяла сніги в полон І сіру віхоли завісу.
Річки, озера і струмки
Морозив кригу закувала.
Замерзли мрії і думки.
Навколо снігові завали. І пролилося все дощем. А вже і лютий на порозі. На серці – сумі смуток, щем…
Та знов мороз уже в дорозі.
З очей скотилася сльоза
Й на стежку падала прозоро.
Хай же душа не замерза
Й на серці буде яснозоро…
-
А ще я хочу вам сказати, що від холодної погоди і сильного морозу є і позитиви. Морозу боятися – стреси накопичувати. Низькі температури активізують імунну систему. Холод загартовує кровоносні судини. За сильних морозів менше можливості захворіти на простудні захворювання. Озимі надійно сховані під снігом і є надія на хороший урожай.


Здоровими будемо – усе
здобудемо!


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал