Літературний альманах «Переяслав – дитинство історії України. Відомі постаті нашого краю» Класний керівник



Скачати 82.18 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір82.18 Kb.
Літературний альманах «Переяслав – дитинство історії України.

Відомі постаті нашого краю»

Класний керівник

Гаврилечко Ольга Михайлівна

Мета: поглибити знання про Україну і Переяславщину; прищеплювати любов до рідного краю; розширити зміст поняття громадян України; розвивати мовлення учнів; виховувати патріотичні почуття приналежності до українського народу.

Обладнання: Карта України, символи; на столі - вишитий рушник, гілка калини, колоски, барвінок, чорнобривці, портрети видатних земляків.
Хід уроку:

Усі ми - це наша родина, це наша велика сім"я, це наша мала батьківщина,

славетна Переяславська земля!

  1. Організація класу.

Учні розміщуються в класі.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Ми українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов'їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас - Україна.


Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене - найкраща у світі!

Переяславщино, ти у серці - одна,

Як в віночку, барвистому цвіті.


IIІ. Основна частину уроку.

  1. Розповідь вчителя.

Щасливі ми , що народилися на такій чудовій , багатій , мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди й прадіди , тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер , що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжна на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля , яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня , яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу , народу-великомученика, розпочате голодними роками, наслідниками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистим. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення (1240- 1991рр.)
Звучить пісня Т. Петриненка «Україна».

Учень.

Люблю тебе , Вітчизно мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна , і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я - твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна - Україна - мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.


Вчитель. Кожна людина з великою любов"ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася , де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом - казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина , родина , батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. її красою захоплювались поети , художники та композитори.

Буває, часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є - дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Л. Костенко


2. Асоціативний кущ

Вчитель : Діти, а що для вас Батьківщина?

Учні: Ми живемо на Переяславщині. Для нас - це край, де ми народилися, живемо, де живуть і працюють наші батьки. Це наші родини: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка.

Вчитель : Все це ми називаємо своєю Батьківщиною. Якими ще словами близькими за значенням ми можемо її назвати?

Учні: Вітчизна, рідний край, земля батьків, отчий дім, Україна - ненька, рідний дім, рідний берег, Переяславщина, рідна сторона.

Вчитель: Так, народ України, український народ. Ми всі одна сім'я, повинні жити дружно. Кожне сердечко, мов листочок на одному великому дереві в одному рідному переяславському краю.

Звучить гімн Переяслава-Хмельницького

Вчитель: Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав'я і квітів? Є, це наш рідний край - Переяславщина!

Голублена золотими руками наших прадідів, окроплена солоним потом дідів, наших батьків, прикрашена працею всіх наступних поколінь - Переяславщина особливо дорога нам.

Слов'яни тут селилися одвіку,

Ловили рибу в Альті й Трубежі,

В кривавих битвах гинули без ліку.

За древній город на східнім рубежі.

А він стояв у білопінні вишень,

Немов казковий лицар на валу,

З країв далеких і окраїн ближніх

Складали йому славу і хвалу.



3. Історична довідка.

Учень-історик.

Місто Переяслав-Хмельницький, колишня назва – Переяслав - одне найстаріших міст Київської Русі. Перша літописна згадка про Переяславль датується 907 роком (запис в „Повісті временних літ” у договорі Русі з Візантією, який був укладений після вдалого військового походу князя Олега на Константинополь, де Переяслав згадується одним з найбільших міст Русі - третім після Києва та Чернігова).

З Х - до початку ХІІІ ст. Переяслав був одним з найбільших міст Русі (третім після Києва та Чернігова). З 1054 року — стольним градом Переяславського князівства, простори якого сягали Оки та Дону.
Найвищого розквіту Переяславль досяг за часів князювання Всеволода Ярославовича та його сина Володимира Мономаха. В цей час у місті було започатковане літописання, велося грандіозне кам’яне будівництво, споруджені лікарня, лазня, прокладений водопровід.

Учень-історик.

Славна історія древнього Переяслава – невід’ємна частина становлення української держави. Саме тут розвивалася українська культура, українська мова, формувалася українська нація. 


З літописів і легенд місто Переяслав постає могутнім політичним, економічним і культурним центром Київської Русі, південно-східним форпостом давньоруської держави і стольного града Києва у боротьбі зі степовими ордами кочівників. Свідченням тому постають залишки архітектурних пам'яток на території дитинця та посаду древнього міста, а також оборонної системи «змієвих» валів між річками Переяславщини.

У 1585 році місто одне з перших на лівобережжі отримало Магдебурзьке право та власний герб, що сприяло розвитку його самоврядних засад і економічному зростанню.


У кінці ХVІ - на початку ХVІІ ст. Переяславщина стає ареною великих козацько-селянських повстань, боротьби зі шляхтою. У ХVІІ-ХVІІІ ст. Переяслав – значний культурно-освітній центр Лівобережної України.

Учень-історик.

Переяславщина з давніх часів була одним із найвизначніших центрів освіти і культури Київської Русі. Славна історія древнього Переяслава невід'ємна частина становлення української держави. Історію Переяслава протягом віків творили як видатні історичні постаті, так і пересічні громадяни - мешканці цієї благодатної землі. З 1943р. місто Переяслав перейменовано на Переяслав - Хмельницький. Щедра талантами Переяславська земля - терени формування українського козацтва - носія державності. Переяславщина - етнічний центр, де формувалася слов'янство, а пізніше і українська нація.

Благословенна хай буде година

і тая хата, і село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

І. Франко

4. Розповідь про видатних людей Переяславщини.

Щедра талантами Переяславська земля , добром багата і любов'ю щира, приваблювала красою Григорія Савовича Сковороду , який любив сидіти на березі древньої ріки Трубіж , милуватися квітучими лугами. У період перебування на Переяславщині Сковорода зробив значний творчий внесок в українську літературу, виступив як новатор у поетичних жанрах , а також у їх ідейному спрямуванні. Його пісні, байки , притчі увійшли до світової літературної скарбниці, його називали українським Сократом.

З Переяславом та його навколишніми селами пов'язана біографія Т.Г.Шевченка. Тут він тривалий час жив , черпав наснагу до творчості і любив ці місця. На цій землі чарувала Кобзаря чудова природа , придніпровські села: Андруші, Монастирське , Григорівку , Потік. На Переяславщині він пише поеми «Єретик» , «Наймичка».

Переяславськими стежками ходив М.О.Максимович - засновник українського народознавства. У нього на гостинні був Тарас Шевченко. У його творчому доробку три збірки пісень , багато краєзнавчих розвідок. Тридцять років він прожив у селі Прохорівці.

Світову літературу своєю творчістю збагатив єврейський письменник Шолом - Алейхем (Соломон Рабинович). Він народився у Переяславі і все життя згадував з теплотою це місто. У романі «З ярмарку» Шолом - Алейхем згадує про Переяслав як про велике місто. Змальовує його околицю Підварки (давня назва Підвірки). «... у місті чимало вулиць та інших цікавих місць. Є річка Альтиця й ріка Трубейла і довгий міст. А Підвірки , що за мостом. Підвірки - це щось на зразок окремого міста, проте вони частина Переяслава».

У 1920р. у село Хоцьке Переяславського Повіту приїхала Людмила Олексіївна Березіна(Дніпрова Чайка). Тут вона написала лібрето до опери «Весна - красна». У творах Дніпрової Чайки багато страв української кулінарії,

Письменниця звертається де українських народних звичаїв Переяславщини. У віршах вона оспівувала красу природи , високі людські почуття. Переяславщина залишила у серці письменниці глибокий слід , а про себе Дніпрова Чайка - добру згадку.

На славетній Переяславській землі жили й працювали: А. Козачковський, Варлам Шишацький , Федор Домонтович, О.М.Новицький, Наталка Волошка, М.М.Артюх. С.Вишенський, А.Житник. І.Кирій, П.Красюк , С Петрашенко, І.Шпиталь, П. Толочко.

На Переяславській землі живе людина - легенда , Герой України, Михайло Сікорський , який просто закоханий у Переяславщину , створив разом з колективом Музей просто неба. Завдяки Сікорському , Переяслав має сьогодні 26 музеїв. Його називають «Гетьманом» вітчизняної історіографії , Переяславським чудотворцем.

На Переяславщині з'явилися нові імена. Молоді автори продовжують літературні традиції попередників,

Олег Князенко(Олег Радіонович Коломієць). Поет, науковець, дослідник, збирач фольклору, автор дослідницької роботи «Шевченко в Переяславі».

З Переяславщиною пов'язана доля члена Національної спілки письменників України Наталії Миколаївни Павлик. Вчитель за фахом, науковий керівник за призначенням.

Олександр Іванович Потапенко - дослідник , науковець , професор. Він є автором кількох художніх книг , словників , посібників для шкіл і вищих навчальних закладів.

Переяславщина має своїх письмників - гумористів : Миколу Невертія , Миколу Шкурепу та Віталія Вернигору.

Серед чудових людей - керівник народного аматорського фольклорного ансамблю «Троїсті музики» Микола Губар. Колектив , яким він керує , став фіналістом І лауреатом міжнародних , республіканських , обласних фестивалів та конкурсів.

У місті живе і творить член Національної Спілки художників України - Степан Куций. Художня школа , яку очолює Куций має тісний зв'язок з Переяслав - Хмельницьким державним педагогічним університетом ім. Г.Сковороди.

З великим захопленням займається дослідженням народного мистецтва, а зокрема писанкарством , килимарством , народним розписом та вишивкою старший викладач університету Ольга Володимирівна Стрілець. Власні мистецькі роботи художниці були представлені на численних виставках на Батьківщині та закордоном.

Сьогодні Переяслав - Хмельницький - місто обласного значення з розвиненим економічним потенціалом. Переяславці в усі часи славились своїм працелюбством , величезною любов'ю до рідного краю , палким бажанням зробити рідне місто ще кращим.



ІІІ. Підсумок

Учитель:  Шановні діти! Ви — майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками звеличуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте  гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте  свій народ, його мелодійну мову, рідну Переяславську землю. Шануйте  себе і свою гідність, і шановані будете іншими. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме , яким буде майбутнє України. А любити її - це значить працювати в ім'я її рідної землі.



Використана література:

1.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал