"Лісова пісня" Лесі Українки-гімн красі рідного Полісся



Скачати 120.58 Kb.
Дата конвертації17.01.2017
Розмір120.58 Kb.
Тема: “Лісова пісня” Лесі Українки-гімн красі рідного Полісся.

Мета (навчальна): Познайомити учнів з історією написання та змістом твору, розкрити тему, ідею, проблематику твору, його джерела, багатоплановість художнього змісту; закріпити вивчене про драматичний твір, дати уявлення про драму-феєрію.

Мета (розвивальна): розвивати в учнів творчу уяву, навики аналізу твору, вміння вивчати його підтекст, образи-символи; розвивати творчі здібності учнів.

Мета (виховна): прищеплювати любов до звичаїв і вірувань свого народу; утвердити думку про те, що рідний край для людини - це її життя, рідна земля - мати.

Тип уроку: комбінований.

Метод проведення: урок з використанням інтерактивних методів

Міжпредметні зв’язки: українська діалектологія, зарубіжна література, художня культура, етнографія.

Обладнання: текст твору, ілюстрації до твору, таблиця, магнітофонний запис.

Підготовка до уроку: прочитати драму-феєрію Лесі Українки “Лісова пісня”, підготовити виступ про історію написання вище вказаного твору.

Епіграф уроку: Це незвичайна драма, це не тільки драма-поема,



драма-пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.

Л.І. Міщенко.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальних знань учнів

ІV. Актуалізація і корекція опорних знань.

1. Бесіда за питаннями:

- Які твори Лесі Українки вам запам’ятались? Чому?

- Що вразило вас у творчості письменниці?

2. Слова вчителя:

Літературна діяльність Лесі Українки була різнобічною. Їй скорялись всі три роди літератури - лірика, епос, драма. Вона майстерно володіла віршованою і прозовою мовою. Починаючи з другої половини 90-х років XІX століття, драматургія займає все більше місця в літературно-творчій діяльності Лесі Українки, а під кінець її життя стає домінуючою.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

“Лісова пісня” вражає красою мрії, самоцвітами думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, у гомоні весняної ночі, у буйних, “безупинного руху жагучих сил природи”. Це “пісня пісень” не лише Лесі Українки, а й усієї української драматургії; твір, який варто б називати Лесиним символом - дивоцвіт.

Іван Денисюк, Леоніла Міщенко “Дивоцвіт”.

Драма-феєрія починається з прологу. І ось ми в пролозі потрапляємо в царство фольклорних образів, витворених фантазією мешканців волинського Полісся і своєрідно трансформованих письменницею: Той, що греблі рве, Потерчата, Русалка, Водяник.

У першій дії з’являються нові фольклорні образи - Лісовик, Мавка, Куць, Перелесник. З’являються і образи людей - дядько Лев та його небіж Лукаш.

У “Лісовій пісні” зображено два світи - світ природи та її істот (міфічний світ) і світ реальний, з постатями звичайних людей.

2. Етнографічна довідка


Міфічні істоти.

Щоб зрозуміти світ природи та її міфічних істот (так званої нечистої сили) звернемося до етнографічної довідки.

Етнографічна довідка (показ ілюстративного матеріалу).

Дух - безтілесна “нематеріальна” сила, яка творить або певним чином впливає на матеріальне тілесне життя людей. У міфології це переважно невидимі істоти, які іноді можуть показуватись людині, оскільки вони перебувають у повній взаємодії з людиною і визначають її душевний і психологічний стан.

Лісовик - дух лісу, дикий чоловік, пастух, який випасає лісову худобу (чугайстер, Леший, Пан).

Водяник - втілення водяної стихії в образі водяного царя. Уявлявся в образі старого довгобородого діда, який панує над русалками.(Посейдон, Нептун)

Русалки - це переважно духи померлих дівчат, які пішли з життя передчасно. Вони могли жити в лісах, полях. В Україні русалки відомі ще як Мавки, Нявки (від стародавнього нявь - покійник). Вони живуть у лісі на деревах, гойдаються на гіллях, можуть заманювати хлопців, я, як усі русалки, залоскотати їх до смерті.

Перелесник - літаючий дух, який заманює жінок і дівчат, кохається з ними в ночі й забирає силу та вроду. Уявлявся в образі гарного, палкого юнака з “буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима”, як писала Леся Українка.

Чорт (куць - “куций”) - істота, вкрита чорною шерстю, з рогами, хвостом і копитами. Він міг насилати хворобу, викрадати і зводити дівчат, підміняти нехрещених людських дітей. Обереги від чорта: хрест, молитва, “священні” речі, “магічне” коло.

Злидні (нещастя) - міфічні істоти української демонології, що є уособленням недолі, біди.

Мара - міфічна богиня зла, хвороб і смерті.

Потерчата - це загублені діти, які не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів цього і того. Такими межами вважалися “лихі місця”: цвинтарі, перехрестя доріг, болота.

3. Бесіда з учнями.

- Яку роль відіграє природа і її жителі в драмі-феєрії?

Неповторною є композиція високопоетичної драми-мрії, драми-пісні, в якій природа виступає повноправною дійовою особою. Зародженню почуттів Лукаша і Мавки відповідає весняне пробудження природи, зраду Лукаша і душевні муки Мавки супроводжують пейзажі пізнього літа, фінал твору відбувається пізньої осені.

- Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? (воля, краса, порядок у лісі й на озері).

“Той, що греблі рве”

бо весняна вода,

як воля молода.

Русалка:


Я - вільна!

Я - вільна, як вода!

Лісовик:


Я звик волю шанувати.

- Як до несподіваної появи людей поставилися лісові мешканці?

Водяник:

Ой, ті люди… Я їх не зношу!

Я їх топлю.

Русалка:


Дідусю! Лісовий! Біда! Рятуйте!

……………………………………..



Там хлопець на дудки ріже очерет.

- Якою ви уявляєте зовнішність Мавки?

Після відповідей учнів вчитель показує ілюстрації до твору.

- Які риси характеру героїні проявляються в сценах її перших зустрічей з Лукашем?

- Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з лісом? Як це показано в творі?

- Перекажіть першу зустріч Мавки з Лукашем?

- Як впливає музика Лукаша на природу?

- Чи можемо сказати, що лісовичка змусила сільського хлопця усвідомити, що в лісі все живе?

Мавка:

Німого в лісі в нас нема нічого.

Лукаш:


Я думав-дерево німе, та й годі.

Мавка:


Твоя сопілка має кращу мову.

- Хто з героїв світу людей є найбільш природолюбом у драмі?

- В чому полягає його любов до лісу?

Лісовик:


Люблю старого. Та ж якби не він

Давно б уже не стало сього дуба,

Що стільки бачив наших ряд і танців

І лісових великих таємниць…

Дядько Лев у творі-типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою урівноважує співвідношення добрих і злих сил у навколишньому світі.

- Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме? Як ви розцінюєте те, що дерево зрубали з могили?

- Чи вміє берегти ліс Лукаш? Якої шкоди він завдав лісові?



Проблемне питання.

Не задивляйся ти на хлопців людських.

Се лісовим дівчатам небезпечно.

…………………………………………………

минай людські стежки, дитино,

бо там не ходить воля, - там журба

тягар свій носить. Обминай їх, доню:

раз тільки ступиш – і пропала воля!

Як ви розумієте ці слова Лісовика? До кого він звертається?
4. Етнографічна довідка.

Світ людей

Село Колодяжне лежить у перехідній зоні між Волинню і Поліссям, де вже починаються поліські кущі.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут на нашій рідній Волині!

Волинсько - Поліський фольклор, міфологію Леся Українка знала досконало.

Своїх героїв-поліщуків Леся Українка не мислила в якомусь іншому, а тільки в поліському вбранні. Вона хотіла дати докладні вказівки режисерам, які збиралися ставити “Лісову пісню”, щодо костюмів, бо виписувати все це в ремарках не відповідало стилю драми.

Перегляд ілюстрацій українського костюма Волині.

Використані у “Лісовій пісні” народнопоетичні джерела-це не тільки образи-персонажі, але й фольклорні художні деталі.

Навіть сцену сварки свекрухи з невісткою взято з волинської пісні:

Ой, встань, невістко, бодай не встала,

Подій корови, що ти нагнала…

З метою типізації письменниця використала також багато приказок, примовок, прислів’їв, характерних для мови селян Волині:

В голову зайшов”, “Такої матері такий і син”, “Якщо й було, то в стовпець пішло”, “Бийся по губі”, “Відьомське кодло” та інші.

Як засіб індивідуалізації мови та для надання драмі поліського колориту, письменниця вводить в текст мови матері, Килини, Лукаша та дядька Левка діалектизми: гладишка, упадоньку, нехтолице, ряхтіти, умаїти, дробина, нехай-но та інші.

Мовні народні скарби окремого краю використовували також Василь Стефаник, Марко Черемшина, Михайло Коцюбинський.

- Як ставиться до лісу Лукашева мати? Чому вона боїться лісу?

- Якої шкоди завдали лісові Килина і лукашева мати? Чи мстять їм за це лісові мешканці? Чи справедлива така помста?

Світ людей та світ природи поєднуються коханням Лукаша та Мавки.

- Чи любив Лукаш Мавку? Чи справжнім було це почуття? Чому ж тоді хлопець так швидко завагався, охолов, почав шукати шляхів до відступу? Чи ідеалізувала Мавка людську любов?

Мавка вимріяла кохання з людським сином, але зустріла не сокола і не голуба, а безхарактерного горобця, який не вміє і не міг захистити своє щастя. Правда, образ Лукаша поданий в еволюції. В кінці твору він усвідомлює і свій талант, і Мавчину любов.

Українське ім’я Лукаш запозичено з польської мови, яке в свою чергу, походить з латинської, що перекладається як “світло”, а первісне його значення - “народжений при сході сонця”. Тому, почувши сопілкове награвання, вся природа пробуджується ніби при сході сонця.

Другим таким епізодом є переростання лісовички в людину.

- Як ви розумієте такі слова Мавки:

Я тебе за те люблю найбільше,

Чого ти сам в собі не розумієш.

5. Етнографічна довідка.

За народними віруваннями вважалося, що лісовичка, якщо її повінчають з хлопцем у церкві, стане людиною. Про це говорить і дядько Лев.

- Чи хотів би він бачити Мавку і Лукаша в парі? Чи були достойними одне одного закохані?

- Чи можна сказати, що Мавка не боролася за своє щастя з Лукашем? Чому дала йому право вибору?

- Чому Мавка прийшла під Лукашеву хату? Невже вона думала відібрати Лукаша в Килини? Чому Килина саме так прийняла її появу?



6. Етнографічна довідка.

Лукаш став вовкулакою. Але в народному уявленні вовкулака – перевертень - це ті, що могли обертатися у вовків і повертатися знову до людської подоби. Іноді в казках чаклун перетворює на вовкулаку чоловіка, що має якийсь гріх.

- Чому Лукаш виє? Яка причина його відчаю і розпачу? Чому йому зле в звірячій шкурі? Чи відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці?

Постать Лукаша – вовкулаки - це образ, сповнений внутрішнього протиборства людини з собою.

- Чому Мавка, після слів Килини, перетворюється саме у вербу?

7. Етнографічна довідка.

В народі верба - символ надзвичайної життєздатності: вона росте без особливих на те умов, гілка без коріння приживається в будь-якому грунті. В народі кажуть: “Верба, що лугова трава, її викосиш, а вона знову росте”. Коли Мавка стає вербою, вона очищається від напасті (Килина). У народнопісенній творчості цей мотив найповніше вилився в баладу про невістку-тополю. Особливість верби-воскресати.

- Чи гине любов Мавки і Лукаша разом з їхньою фізичною смертю?

- Чи виведено в драмі людей, які щасливі в любові й сім’ї? Чи багато таких людей є взагалі?

- Як ви розцінюєте той факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі? Чому він це робить? Чи вважає себе в цей час частиною природи?

Коли Лукаш пішов проти природи, то зрештою втратив радість, любов, навіть людську подобу…

8. Етнографічна довідка.

За народними повір’ями, Доля опікує людину впродовж усього її життя, але на очі показується лише тоді, коли та перебуває на дорозі в небуття.

- Як ви розумієте слова Долі?

Ой тепер я плачу, бо вже чую й бачу,

Що загинути мушу.

Проблемне питання.

Лукаш:


Я, жінко, бачу те, що ти не бачиш…

Тепер я мудрий став…

………………………………………………..



А треба жити?

  • Що хотів сказати Лукаш цими словами?

Отже, які проблеми піднімає Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”?

а) проблема людини і природи;

б) проблема сімейного щастя і любові.



Проблемне питання

  • Чи міфічна істота Мавка?

Адже вона кохає, сумує, плаче, з руки тече кров.

9. Висновок: Мавка - міфічний образ - символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє “я”, живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона “має в серці те, що не вмирає”. Отже, Мавка є втіленням всього доброго, світлого, є втіленням вимріяного щастя.

VІ. Підсумкове слово вчителя.

Лісова пісня” - це діамантовий вінець Лесі Українки,- писав М. Рильський. Драма – феєрія була справжнім тріумфом її творчого генія. Створена на фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою в єдине ціле, в єдину симфонію. У філософському тоні й змісті пейзажів теж криється хвала всьому живому, криється авторове захоплення багатством і щедрістю самого життя. Своєю “Лісовою піснею” Леся Українка в нових умовах ще раз підтвердила стару істину, що народна творчість завжди залишається щедрим джерелом розвитку справді демократичної, справді передової літератури”,- відзначав О.Ф. Ставицький.

VІІ. Літературна вікторина.

Учні на окремих аркушах паперу записують свої прізвища, групу, нумерують питання, не записуючи їх.

І Варіант

ІІ Варіант

1. Де і коли була написана драма-феєрія “Лісова пісня”?

2. Хто збирався будувати хижину в лісі?

3. Від чого застерігає Лісовик Мавку?

4. За яких обставин відбулася перша зустріч Мавки з Лукашем?

5. Про що запитала Мавка Лукаша?

6. Як ставиться Лукашева мати до Мавки і як її називає?

7. Чим хвалилася Килина перед свекрухою?

8. Хто помстився Лукашеві за Мавку?

9. З якою метою з’явилася Мавка після свого повернення з підземного царства?

10. Що сталося з сухою вербою біля Лукашевої хати?

11. Чим закінчується драма – феєрія?

12. Які проблеми піднімає Л.Українка в драмі – феєрії “Лісова пісня”?



1. Які казкові образи використала Леся Українка у своєму творі?

2. Чому Лісовик ставиться з довірою до дядька Лева?

3. Що пробудило Мавку від зимового сну?

4. Кого вважає Мавка своєю матір’ю?

5. Про що розповів Лукаш Мавці при першій зустрічі?

6. Чому лісова красуня залишила ліс і пішла до людей?

7. Через кого виникла перша суперечка між Лукашем та Мавкою?

8. Чому Лукаш став вовкулакою?

9. Хто врятував його?

10. Навіщо Килина продала дядькового дуба?

11. Що залишилося від Мавки після пожежі7

12. Яка композиція драми – феєрії “Лісова пісня” Л. Українки?



VІІІ. Оцінювання знань учнів.

ІХ. Д/З. Написати твір за такими темами (на вибір):

“Якби я був Лукашем”, “Моє ставлення до лісової красуні Мавки”.

Використана література:

1. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 10 клас.- Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002.

2. Корницька Г.Г. Українська література. 10 клас: Плани-конспекти уроків.- Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002.

3. Нечволод Л.І. Українська література. 10 клас: Матеріали до уроків.- Харків: Торсінг, 2003.

4. Леся Українка.- Лісова пісня. Бояриня: Посібник для 10 класу //Автор- укладач Л.В. Нартова./- Харків: Ранок, 2001.

5. Кисельов Г.Л. Сім струн серця (музика в житті і творчості Лесі Українки).- Київ: “Музична Україна”, 1968.

6. Міщенко Л.І. Леся Українка: Посібник для вчителів.- Київ.: Рад.школа, 1986.

7. Фещак В.В. Із спостережень над вивченням “Лісової пісні” Лесі Українки // Українська мова і література в школі.- №2, 1992.



8. Кулінська Л.П. У світі ідей та образів (Особдивості поетики драми Лесі Українки ).- Київ: Видавництво художньої літератури “Дніпро”, 1971.

9. Ломонос Е.О. Вивчення творчості Лесі Українки: Посібник для вчителів.- Київ: Радянська школа, 1987.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал