Лекція з елементами дослідження та творчого аналізу на тему



Скачати 183.01 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір183.01 Kb.
ТипЛекція
ВКНЗ «Володимир-Волинський

педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського»


Українська література


Лекція з елементами дослідження

та творчого аналізу на тему

" Київські «неокласики». Микола Зеров,

Максим Рильський. Різногранний творчий шлях митців. Філософічність, афористичність їхньої лірики"



Л.О.Сулімова, викладач

української мови та літератури

2013 р.
Тема. Київські «неокласики». Микола Зеров, Максим Рильський. Різногранний творчий шлях митців. Філософічність, афористичність їхньої лірики.

Мета: ознайомити студентів із творчим кредо «неокласиків», життям і творчістю М.Зерова, М.Рильського, їх внеском у розвиток української літератури; розвивати навички визначення основних ознак індивідуального почерку, провідних мотивів і настроїв поезій; поглиблювати вміння висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності самовираження письменника; виховувати любов до поетичного слова, естетичний смак.

Обладнання: мультимедійна презентація

Хід лекції

План

1. Київські «неокласики».

2.Життєвий та творчий шлях Миколи Зерова.

3. Поезія М.Зерова "Київ-традиція".

4. Максим Рильський - один із найяскравіших представників "грона п’ятірного нездоланих співців".

5. Ідейно-художній аналіз поезій "Молюсь і вірю", "Солодкий світ".

6. Афористичність та філософічність лірики київських "неокласиків".

Запитання для самоконтролю.

1. Хто такі українські "неокласики"?

2. Що єднає їх із французькими "парнасцями"?

3. Хто входив до "п’ятірного грона"?

4. Які особливості індивідуального стилю Миколи Зерова?

5. Скільки періодів "цвітіння" виділяють літературознавці у творчості Максима Рильського? Назвіть їх.

6. Назвіть характерні особливості поезій Максима Рильського.
І. Повідомлення теми та завдань заняття.

На столах у кожного студента є путівник заняття (Додаток 1).

Епіграфом (на дошці) до нашого заняття є слова Дмитра Фальківського:

Комусь дано діла творить великі,

Що ниткою простягнуться в віки,

А з мене досить,

Що не був дволикий,

Що серця не міняв на мідяки.



  • Як ви розумієте ці слова?

Не зрадити правді, своєму високому покликанню поета, своєму народові — у ту страшну епоху було подвигом. Кому ж тоді "творить великі діла"?

Який же вибір кращий: не зрадити - і заплатити за цей вибір життям чи покоритися, але залишити по собі великі діла "що ниткою простягнуться в віки"?

Прочитайте завдання нашого заняття (путівник):

  • дізнатися про угрупування київських "неокласиків", їх стильову манеру;

  • ознайомитися з життям і творчістю М.Зерова, М.Рильського;

  • удосконалювати вміння виконувати різні види аналізу поезії;

  • розвивати навички самостійної роботи над міні-проектами,

  • поглиблювати вміння висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності самовираження письменника.

ІІ. Міні-лекція з елементами бесіди та порівняльного аналізу.

20–30-ті роки ХХ ст. — час, про який піде розмова сьогодні, міг би стати «золотою добою» українського мистецтва, а перетворився на одну з найтрагічніших сторінок. Саме тоді українське письменство досягло якісно нового, сказати б, європейського рівня, про що свідчить багато факторів. Головний серед них — те, що це вже була література вільна, упевнена в собі, позбавлена малоросійського комплексу меншовартості.

Українська література початку ХХ ст. - це "різнобарвна китиця індивідуальностей"

( І.Франко). Як і інші літератури Європи на початку століття, вона переживала період "модернізму". Серед письменників того часу були і символісти (О.Слісаренко),і футуристи (М.Семенко), і авангардисти (В.Поліщук), і неокласики , і реалісти (В.Підмогильний, Д.Бузько).

Різні угрупування, різні напрями, але головною ідеєю, яка об’єднувала всіх українських митців, була ідея розвитку національної культури.

Натхненні цією ідеєю, жили і творили поети-неокласики.



Неокласицизм (з грецької новий і зразковий) — течія в літературі та мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму й знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.

Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках ХХ ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський П. Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувалися від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.

Метр "неокласиків" Микола Зеров замислювався над шляхами розвитку української культури і запропонував нову концепцію розвитку української культури. Він вважав, що культура не може розпочинатися з нуля. На голому місці. Щоб творити нове українське мистецтво. Треба насамперед з'ясувати традиції світової культури й визначити місце української культури на світовому дереві. А в основу української культури М.Зеров пропонував покласти естетичні критерії. "Краса понад усе!" - наголошував митець у своїх працях 1920 рр.

Зі світової літератури ви, напевне, вже стикалися із подібними лозунгами? Так.

Служіння Красі єднає М.Зерова із французькою групою "Парнас", у представників якої українські неокласики вчилися не тільки поетичних форм, а й нового ставлення до мистецтва. Поезія для парнасівців, до яких належали видатні поети - Теофіль Готьє, Леконт де Ліль, Жозе-Маріа де Ерідіа, набула статусу релігії. Вони позбавили мистецтво будь-якої ідеологічної чи суспільної ролі, вважаючи, що сенс мистецтва - нести Красу у світ. Т.Готьє обстоював думку про те, що твори мистецтва мають великий вплив на людство передусім своєю довершеною красою. Тому парнасці намагалися немовби "викресати" свої вірші у досконалих формах, уподібнюючись античним скульпторам.
Відчувши духовну близькість до парнасців, українські неокласики шанували талант, цінували передусім естетичну якість літератури.

Традиції парнасців простежуються у творчості всіх неокласиків. Не випадково

М. Зерова, М. Драй-Хмару, М. Рильського, П. Филиповича, Юрія Клена (Освальда Бургардта).назвали "п’ятеро з Парнасу".

Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античний вірш складаймо».

Що ж нового принесли неокласики в порівнянні з авангардними течіями , про які ми вже дізналися з минулих занять? Розглянемо таблицю.


Відмінне

авангардисти

«неокласики»

урбаністичні мотиви; «погляд у майбутнє»; деструкція класичної форми;

експерименти зі словом, словотвором, верлібр; дегуманізація

«погляд у минуле»;

дотримання класичної форми;

вишуканість;

теми, далекі від суспільних проблем;

глибоке знання рідної історії.

Отож, на питання, хто такі «неокласики», Максим Рильський відповів:

«А хто такі класики, знаєте?.. Це ті, що створили невмирущі твори. “Нео” — новий. Неокласики — нові класики. …Самі поети, що їх названо неокласиками, ніколи себе так не називали. Але вони вважають себе учнями, послідовниками тих, що становлять славу і гордість людства,— учнями класиків. Вони намагаються кращі надбання світової культури перенести на український ґрунт, прищепити їй пагони класичної спадщини».

Справді масовими літературними організаціями того часу стали Спілка селянських письменників «Плуг» (1922 р.) та Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923 р.). Неокласикам довелося боротися проти гуртківства в нашій літературі. Бо приналежність до певної організації (напр.. "Плугу" чи "Гарту") почали вважати за прикмету письменницького таланту.

Отже, коли йдеться про гурток "некласиків", слід розуміти умовність такого угрупування, адже їхнього "гуртківства " не існувало, були тільки зустрічі друзів, єдність поглядів, естетичних принципів і палке захоплення Красою. "Неокласики" мріяли про українське відродження. Але цим ренесансним мріям не судилося здійснитися…

Їх чекав сумний кінець: вони стали "розстріляним відродженням". Чому цей період називають ще «розстріляним відродженням»?

Те, що неокласики прагнули впроваджувати у своїй творчості форми та методи грецького й римського мистецтва, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності. Тому в 1935 р. були заарештовані М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, яких звинувачували в шпигунстві на користь чужоземної держави, у підготуванні й спробі вчинити терористичні замахи на представників уряду та партії і в приналежності до таємної контрреволюційної організації, очолюваної професором Миколою Зеровим.

Проходив у цій справі неокласик М. Рильський, але через деякий час був звільнений. Юрій Клен (О. Бургардт), скориставшись своїм німецьким походженням, виїхав до Німеччини на лікування й не повернувся. А М. Зеров був розстріляний 1937 р., П. Филипович загинув на Соловках того ж 1937 р., М. Драй-Хмара помер у концтаборі на Колимі в 1939 р.

М.Драй-Хмара назвав "неокласиків" "О ґроно п’ятірне нездоланих співців…" (Вірш «Лебеді» (1928))


Побудуйте своє гроно: назвіть "п’ятірне гроно", п’ять основних ідейних засад "П'ятьох з Парнасу".

ІІ. Лідер групи неокласиків - Микола Зеров. Ознайомимося з його життєписом.

(Міні-проект студента)

Нелегка доля була у Миколи Зерова. Та він нам залишив величезну творчу спадщину.

ІІІ. Творчість Миколи Зерова



Опрацювання програмової поезії М.Зерова «Київ − традиція»

Сонет. У своїй оригінальній поетичній творчості Зеров віддав перевагу цьому жанру . Сонети писав за строгим класичним взірцем - написав їх загалом 85. Пригадаймо, що ж таке сонет?



Сонет — це чотирнадцятирядковий вірш. Він ділиться на два чотиривірші і два тривірші, написані п'ятистопним або шестистопним ямбом.

Творчість і взагалі культурна діяльність Миколи Зерова й інших неокласиків невідривні від Києва. Микола Зеров любив Київ щиро. Тому присвятив йому не одним твір.

Поезія Зерова інтелектуальна, вона вимагає від читачів певного рівня естетичної культури й вдумливості. Теми його творів часто лежать в далекому минулому, та його поетичні ідеї зв’язують минуле й сучасне. Тому перш ніж прослухати поезію пропоную вам зануритися в історію. Ваші товариші провели пошукову роботу і з'ясували ті моменти з історії Києва, до яких звернувся Зеров у своєму творі.

Міні-проект студентів "Київ - традиція". ( Студенти за допомогою мультимедійної презентації знайомлять із історичними віхами в історії Києва. Пропонують відео-презентацію цієї поезії з художнім читанням).

Матеріал для студентів.

(Перед очима постає величний образ міста з тисячолітньою історією. Мало не кожен рядок поезії - ціла історична епоха.

Тут ви почуєте згадку про подорож апостола Андрія по Дніпру та його пророкування: "… на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог"

- і кротка інформація про німецьке плем’я готів, яке з І-ІІ ст.. до ІVст. панувало на території нинішньої України, та готське місто над Дніпром - Данпарштадт ( що в перекладі Дніпровське місто)

- автор згадує про варязьке військо, що його зібрав князь Володимир(називаючи його норманом), щоб захопити Київ,

- про польського короля Болеслава Хороброго, що 1018р. захопив Київ

- про посла германського імператора Рудольфа ІІ - Ляссота Еріха, відомого своїм "Щоденником", де містяться відомості про Україну

- Левассера Боплана - французького інженера на польській службі, автора "Опису України" (1650р.)

- І сучасний Київ початку ХХ ст., а точніше про творчу інтелігенцію - Членів київської Асоціації панфутуристів ("аспанфути") та молодого Тичину).



  • Яке враження справила на вас поезія?

Зеров історично проходить крізь століття і виносить звідти глибокі філософські узагальнення.

Ідейно-художній аналіз поезії (колективно). (Схема аналізу є у нашому путівнику)



Як риси індивідуального стилю М.Зерова ви б визначили?

- інтелектуальність, філософічність,рівновага, струнка, чітка побудова вірша.



ІV. Однин із найяскравіших представників «грона п’ятірного нездоланих співців» — Максим Рильський

Знову про «неокласиків» та одного з найяскравіших представників «грона п’ятірного нездоланих співців» (М. Драй-Хмара) — М. Рильського , якого друзі прозвали Максим Добре Серце — піде далі наша розмова .

Перед вами збірки творів великого українського поета. Прочитати його твори - означає увійти в неповторний і живий поетичний світ. Де ніби в казковому лісі переплітається коріння й гілля образів. Дум, почуттів,поривань і злетів поета.

Понад 50 років звучав голос М.Рильського, незрівнянного майстра слова, в українській літературі.

Хто ж він — поет Максим Рильський? Де і коли сформувався як творча особистість і як людина?

Міні-проект студента " Життєвий шлях Максима Рильського"

Рильський був людиною чесного серця, чистих помислів і незвичайної доброти. Молодші літератори, яких поет охоче гуртував навколо себе, називали його Вчителем, Батьком.

Не плакатні, обов’язкові вірші (їх називали “паровозами”) наших класиків цікаві нам, а ті, що навіки стали золотим надбанням української літератури.

V.Опрацювання програмової поезії М. Рильського «Молюсь і вірю»

Поет багато уваги приділяв пейзажній ліриці, бо в тому бурх¬ливому неспокійному житті, у тій круговерті війн та смертей, що супроводжувала перші три десятиліття ХХ ст., саме природа залишилася єдиною відрадою, чистим, незаплямованим людською ненавистю джерелом натхнення.

Слухання поезії ( художнє читання :прослухати запис)
Спробуймо зробити асоціативний аналіз вірша.( Схему асоціативного аналізу знайдете у путівнику до нашого заняття).

1. Назва вірша.

2. Ліричний герой його почуття.

3. Внутрішній конфлікт ліричного героя.

4.Кольорова гама поезії.

5. Мінор чи мажор мелодії вірша.

6. "Енергія" твору.

7. Життєві цінності героя.

8. Художній прийом в основі поезії.

9. Ваші почуття навіяні твором.


Висновки

Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського «Молюсь і вірю...». Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води — хіба це не щастя? Ліричний герой упевнений у собі, світ він уже називає своїм дитям і готовий жити, поки «дозволить дух життя». Бог, природа й він сам виступають єдиним, гармонійним цілим, і нам передається оця бадьорість, цей оптимізм молодого поета.


VІ.Опрацювання програмової поезії М. Рильського «Солодкий світ»

Виразне читання поезії підготовленим студентом.



Теоретичний практикум.

Ми сьогодні виконали і класичний ідейно-художній аналіз поезії і асоціативний. Цю поезію спробуймо проаналізувати різними способами. . Тому поділимося на групи

1 ряд • Пошуковці (завдання: визначити ключові образи твору, тему, ідею ,вид лірики).

2 ряд • Літературознавці (завдання: визначити, які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору. Художні засоби, виокремити й прокоментувати зорові й слухові образи, художні деталі).

3 ряд • Протоколісти (завдання: визначити віршування: спосіб римування, віршовий розмір).

4 ряд - Ілюстратори - (Завдання :асоціативний аналіз поезії.)

5 ряд - Творці (Завдання: спробуйте написати твір-асоціацію за цією поезією).


Підсумки
Вірш М. Рильського «Солодкий світ!» сповнений радості життя, розуміння його привабливості й неповторності. Особливо цінні вияви справжніх, чистих почуттів («погляд, ніби пролісок несмілий», «ніби спогад нерозумно-милий»). Мабуть, треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ».

VІІ. Афористичність та філософічність лірики "неокласиків".

Дослідження студента

У путівнику останнім нашим завданням є визначення таких особливостей лірики неокласик , як афористичність та філософічність. Це питання досліджувала студентка.

(Міні-проект студентки дослідження "Афористичність та філософічність лірики неокласиків".)

Прийом «Твори-імпровізації»

Неокласики - майстри афористичної фрази. Як справжні письменники-психологи, філософи, вони змушують задуматися над багатьма болючими питаннями життя. Студентка підібрала для вас афоризми із творів неокласиків. Висловіть свою позицію щодо прочитаного (студенти витягають наосліп будь-який афоризм, висловлюють свою думку з приводу прочитаного).



VІІІ. Психологічний експеримент

Ви — М. Зеров, друг М. Рильського. Спробуйте від його імені розказати про особливості творчості Рильського.

ІХ . Підбиття підсумків

Чи виконали ми завдання , які поставили на початку заняття?



  • Повернемося до епіграфа. Як би ви його пояснили після почутого сьогодні?

Який же вибір кращий: не зрадити , і заплатити за цей вибір життям, чи покоритися, але залишити по собі великі діла "що ниткою простягнуться в віки"?

Ситуація, що склалася навколо українських письменників у 1930 ті роки, нагадувала відомий сюжет народних казок, коли герой доходив до каменя з написом: «Направо підеш — живим будеш, але позбудешся коня, наліво підеш — багатим будеш, прямо підеш смерть знайдеш». Тих, хто йшов прямо, писав правду, чекала більшовицька куля або страждання в таборах ГУЛагу. Кому вдалося емігрувати — навіки позбувся батьківщини, слави українського письменника. І лише ті, хто «перебудувався», став на службу ідеології комуністичної партії, оспівував «світле майбутнє» й прекрасне нинішнє, отримували звання, нагороди, почесті й достаток. Але ми не можемо їх засуджувати, таким був той страшний час. Та й християнська мораль говорить: «Не суди, і не будеш осуджений сам».

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Я думаю, що справжня поезія…

Х. Домашнє завдання

Знати матеріал про життєвий і творчий шлях М. Рильського,М.Зерова, вміти виразно читати й аналізувати їх поезії, вивчити одну напам’ять (на вибір);знати про київських «неокласиків», уміти характеризувати їхню стильову манеру.


Література

1. Аношкіна Г. "Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий! М.Рильський/ Галина Аношкіна // Українська мова й література в сучасній школі. - №10. - 2012. - С.67-70.

2. Деркач О. Характеристика персонажів та образів-символів у художньому творі/ Олена Деркач// Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №11-12. - 2010. - С.78-80.

3. Кравець Л. Словесно-художні образи поезій М.Зерова/ Лариса Кравець// Дивослово. - №7. - 1996. - С.14-17.

4. Паращич В. В.Українська література. 11 клас. Рівень стандарту, академічний

рівень. Плани-конспекти./ В.В.Паращич. — Х.: Вид-во «Ранок», 2011.— С.25-39.— (Новий майстер-клас).

Привалова С. Усний журнал "П'ятеро з Парнасу"/ Світлана Привалова//Українська література в загальноосвітній школі. - №1. - 2003. - С.24-29.

5. Степанюк М. Постать Максима Рильського в контексті історичної доби: вірші "Яблука доспіли…", "Шопен"/ Микола Степанюк//Українська мова та література . - №20. - 2008. - С.19-22.



Додаток 1

Путівник заняття

Тема. Група київських “неокласиків". Різногранний творчий шлях Миколи Зерова та

Максима Рильського.

Тип заняття: лекція з елементами дослідження та творчого аналізу.

Завдання:


  • дізнатися про угрупування київських "неокласиків", особливості їх стильової манери;

  • ознайомитися з життям і творчістю М.Зерова, М.Рильського;

  • удосконалювати вміння виконувати різні види аналізу поезії;

  • розвивати навички самостійної роботи над міні - проектами,

  • поглиблювати вміння висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності поетів ;

  • дослідити філософічність та афористичність лірики "неокласиків" .

План заняття

І. Міні-лекція викладача " Група київських “неокласиків"".



Завдання: скласти тези міні-лекції

Проблемне питання

Який же вибір кращий: не зрадити - і заплатити за цей вибір

життям, чи покоритися, але залишити по собі великі діла,

"що ниткою простягнуться в віки"?

  • Що таке "неокласицизм"?

  • Хто входив до "п'ятірного грона" київських " неокласиків"?

  • Які особливості їх творчості?

  • Чому їх називають "розстріляним відродженням"?

"П’ятеро з Парнасу":

М. Зеров (зб."Камена") , М. Драй-Хмара (зб."Проростень"),

М. Рильський(зб."На білих островах"), П. Филипович (зб."Земля і вітер"),

Юрій Клен (Освальд Бургардт) («Каравели»).



ІІ. Лідер групи неокласиків - Микола Зеров. Ознайомлення з його життєписом.

(Міні-проект студента)

Завдання: скласти хронологічну таблицю життя і творчості.

ІІІ. Творчість Миколи Зерова

Опрацювання поезії М.Зерова «Київ − традиція»


  • Сонет — це чотирнадцятирядковий вірш. Він ділиться на два чотиривірші і два тривірші, написані п'ятистопним або шестистопним ямбом.

Завдання:виконати ідейно-художній аналіз сонета за схемою.

Схема ідейно-художнього аналізу поезії

1.Тема


2.Ідея

3.Основна думка

4.Вид лірики

5.Жанр


6.Римування

7.Віршований розмір

8.Художні особливості твору

9. . Підсумок ( почуття і роздуми, викликані твором).


ІV. Однин із найяскравіших представників «грона п’ятірного нездоланих співців» — Максим Рильський

(Міні-проект студента)

Завдання: записати ключові моменти з життя і творчості М.Рильського
V.Опрацювання поезії М. Рильського «Молюсь і вірю».

Завдання: виконати асоціативний аналіз поезії за схемою.

Схема асоціативного аналізу поезії

1. Назва вірша.

2. Ліричний герой його почуття.

3. Внутрішній конфлікт ліричного героя.

4.Кольорова гама поезії.

5. Мінор чи мажор мелодії вірша.

6. "Енергія" твору.

7. Життєві цінності героя.

8. Художній прийом в основі поезії.

9. Ваші почуття навіяні твором.


VІ. Опрацювання поезії М. Рильського «Солодкий світ»

Теоретичний практикум.

Завдання: виконати різні види аналізу поезії.

Завдання для груп.

1.Пошуковці (Завдання: визначити вид лірики, тему, ідею) та протоколісти (Завдання: визначити спосіб римування, віршовий розмір).

2. Літературознавці (Завдання: художні засоби, виокремити й прокоментувати зорові й слухові образи).

3.Ілюстратори (Завдання : асоціативний аналіз поезії за схемою.)

4.Творці (Завдання: написати твір-асоціацію за цією поезією).

VІІ. Афористичність та філософічність лірики "неокласиків".

Дослідження студента

Завдання: скласти невеличкі твори-імпровізації за отриманими афоризмами.

VІІІ. Психологічний експеримент

Завдання: розповісти про творчість М.Рильського від імені його друга М.Зерова.


Додаток 2

















Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал