Лекція №1 Тема. Тема лекції №1. Предмет і завдання педагогіки у світлі вимог вищої школи




Дата конвертації27.03.2017
Розмір87.4 Kb.
ТипЛекція

Лекція. Лекція № 1
Тема. Тема лекції №1. Предмет і завдання педагогіки у світлі вимог вищої школи.
Мета. Метою лекції № 1. є розкриття базових понять курсу «Педагогіка», пояснення студентам суті основних категорій педагогіки, методів науково- педагогічного дослідження, окреслення системи педагогічних наук, її зв'язку з
іншими дисциплінами,
Вступ.
Вступна частина. Зміни в Україні, пов'язані з розбудовою правової держави, визначають потребу створення адекватних цим процесам соціально- педагогічних умов і тим самим зумовлюють необхідність усвідомленого реформування, розумного проектування і впровадження нової моделі освіти.
Розбудова системи освіти в Україні, сучасний рівень розвитку науки і техніки вимагають якісно нового погляду на виховання й навчання підростаючого покоління, на його фахову підготовку, що потребує нових підходів до вивчення, дослідження та усвідомлення педагогічного процесу у вищій школі.
Нині суттєво змінюються завдання вищої школи. Це пов'язано з перебудовою традиційної системи навчання, впровадженням стрункої системи змісту і технологій навчання, що спираються на досягнення психології, педагогіки та дидактики. Для цього потрібен викладацький корпус з новим аналітичним і разом з тим конструктивним характером мислення, позаяк розв'язання проблеми вищої професійної освіти неможливе без підвищення
інтелектуальної культури, без обов'язкового подолання застарілих звичок, стереотипів, консерватизму в педагогічній науці та практиці.
Навчально-виховний процес у вищій школі істотно відрізняється від шкільного своєю професійною спрямованістю, орієнтацією на опанування методів самостійної навчальної роботи, переходом освіти в самоосвіту.
План.
1. Предмет і завдання педагогіки.
2. Категорії педагогіки.
3. Система педагогічних наук.

4.. Методи науково-педагогічного дослідження.
Зміст лекції.
1. Предмет і завдання педагогіки.
Лекційний матеріал першого пункту плану. Педагогіка – система теоретико- прикладних наук про освіту, виховання, навчання, розвиток особистості.
Первісна назва педагогіки пов'язана з давньогрецькими словами «пайдос» - дитя і «аго» – вести. У дослівному перекладі «пайдагогос» означає
«дітоводіння».
Педагогом в античній Греції називали раба, який супроводжував дитину свого господаря до школи. Пізніше педагогами стали називати людей, які займалися безпосереднім вихованням дітей, тобто спрямовували їх духовний та тілесний розвиток. Від цього слова й отримала свою назву наука про виховання - педагогіка. Як особлива наука педагогіка виокремилась із системи філософських знань лише на початку XVII століття. Першим виокремив педагогіку як самостійну науку Ян Амос Коменський.
Предметом педагогіки є виховна діяльність, що здійснюється спеціально підготовленими фахівцями.
Тому найважливішими завданнями педагогіки як науки є: розробка теорії й методики організації навчально-виховного процесу, його змісту, принципів, організаційних форм, методів і прийомів; забезпечення ефективного управління освітньою політикою; розробка й впровадження в систему освіти нових педагогічних технологій навчання та виховання та ін.
Основними функціями педагогіки є:
теоретична, яка полягає в науковому обґрунтуванні шляхів і умов ефективного впливу на розвиток особистості; вивчення передового педагогічного досвіду і створення на його базі педагогічної теорії.
конструктивно-технологічна (практична), яка передбачає розробку способів і засобів виховного впливу (навчальних планів, програм, підручників і посібників, педагогічних рекомендацій), нових методів, засобів, прийомів, форм і технологій виховання.
Реалізуючи теоретичну функцію, педагогіка вивчає виховний процес у тому
вигляді, в якому він існує на даний час. Здійснюючи конструктивно- технологічну функцію, педагогіка моделює виховний процес, зображає його таким, яким він повинен бути.
Джерелами розвитку педагогіки є багатовіковий практичний педагогічний досвід, закріплений у способі життя, традиціях, звичаях людей, народній педагогіці; філософські, суспільствознавчі, педагогічні і психологічні праці; сучасна світова і вітчизняна практика виховання; дані спеціально організованих педагогічних досліджень; досвід педагогів-новаторів.
Педагогічна освіта і виховання повинні органічно поєднувати програмові вимоги, сформульовані в документах міжнародних організацій, зокрема, положення про пріоритетність прав і свобод людини (Програма розвитку
Організації Об'єднаних Націй, Декларація прав людини та інші), з положеннями, що визначають сутність гуманітарної і освітньої політики в
Україні на сучасному етапі, які містяться в державних законодавчих документах, зокрема Конституції України, Державній національній програмі
"Освіта" (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти,
Законі України "Про освіту", Законі України "Про загальну середню освіту",
Законі України "Про мови в Україні" та ряді інших.
2. Категорії педагогіки.
Лекційний матеріал другого пункту плану. Основні педагогічні поняття, що виражають наукові узагальнення, прийнято називати педагогічними категоріями. До основних педагогічних категорій належать виховання, навчання, освіта, розвиток.
У педагогіці поняття «виховання» використовується в його широкому й вузькому значеннях.
У широкому значенні виховання – це спеціально організований, цілеспрямований і керований вплив вихователя на вихованця з метою всебічного розвитку його особистості. Тобто, під вихованням у даному значенні розуміють цілісний вплив педагога на розвиток усіх сторін особистості вихованця: потреб, здібностей, почуттів, поглядів, рис характеру тощо.

З психологічного погляду структура особистості не є однорідною. Дещо умовно тут можна виділити дві сфери: мотиваційно-ціннісну (потреби, почуття, переконання, цінності, ідеали, риси характеру тощо) та інструментальну
(знання, уміння, навички, здібності). Виховання у вузькому значенні – це цілеспрямований вплив вихователя на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистості вихованця.
Навчання – це спеціально організована, доцільна і керована взаємодія вчителя і учнів, спрямована на розвиток інструментальної сфери особистості (знань, умінь, навичок, здібностей).
У контексті розуміння сутності процесу навчання виділяють поняття знання – провідний елемент освіти, що є результатом процесу засвоєння в виявляються у поняттях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях; уміння – здатність свідомо виконувати певні дії, на основі сформованих знань, навичок, набутого досвіду; навички – навчальні дії, які внаслідок багаторазового виконання набувають автоматизованого характеру.
Освіта – процес і результат навчання, обсяг засвоєних учнем систематизованих знань, умінь, навичок, способів мислення. Освіченою прийнято вважати людину, яка опанувала певний обсяг знань і, крім того, набула звички логічно мислити. Головний критерій освіченості – системність знань і мислення, яка виявляється в тому, наскільки людина здатна самостійно відновлювати відсутні ланки в системі знань за допомогою логічних міркувань.
Розвиток особистості – становлення людини як соціальної істоти під впливом усіх факторів – біологічних, психологічних, екологічних, соціальних, економічних та ін.
Розвиток можна розглядати і як процес становлення особистості, і як результат цього процесу – деяку завершеність формування людської особистості, досягнення певного рівня зрілості.
Розвиток особистості - складний процес, який відбувається на різних рівнях: фізичному, психічному, духовному і соціальному. Соціальний розвиток особистості, її становлення як члена суспільства називають соціалізацією.

До педагогічних категорій деякі вчені відносять також такі поняття як самовиховання, перевиховання, самоосвіта й ін.
3. Третій пункт плану. Система педагогічних наук.
Лекційний матеріал третього пункту плану. Педагогіка надзвичайно багатогранна. Досліджуваний нею предмет настільки складний, що окрема наука не в змозі повністю охопити його сутність. Тому сучасну педагогіку правильніше називати системою теоретико-прикладних наук. В основі такої системи стоїть загальна педагогіка – галузь педагогіки, що вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання і освіти, досліджує проблеми навчально-виховного процесу
У загальній педагогіці традиційно виділяють чотири розділи: загальні основи, теорія навчання (дидактика), теорія виховання і школознавство.
У загальних основах педагогіки розкривається природа розвитку особистості вихованця як об'єкта і суб'єкта педагогічного процесу (фактори, закономірності, теорії розвитку), мета виховання в сучасному суспільстві, а також наукові засади організації педагогічної діяльності (її структура, функції) тощо.
Теорія навчання або дидактика розкриває наукові основи (принципи, форми, методи, прийоми, засоби) цілеспрямованого впливу на розвиток
інструментальної сфери особистості.
Теорія виховання розробляє наукові основи (принципи, прийоми, форми) виховання мотиваційно-ціннісної сфери вихованців. Предметом цього розділу загальної педагогіки є виховання у вузькому значенні.
Школознавство - розділ загальної педагогіки про організацію і управління діяльністю загальноосвітнього навчально-виховного закладу.
Галузевих педагогік налічується близько двадцяти. Це самостійні науки, що мають свій предмет, методи дослідження, понятійний апарат. Вони спитаються певною мірою на структуру та принципи загальної педагогіки і є "дочірніми" науками.
До системи педагогічних наук належать:
Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих, геронтогогіка) -
вивчає особливості виховання людини на різних вікових етапах. Вікова педагогіка охоплює всю систему середньої освіти. У її компетенції перебувають також особливості виховного процесу в професійно-технічних училищах, вищих навчальних закладах, вечірніх (змінних, заочних) школах.
Професійна педагогіка (військова, спортивна, юридична і т.д.) займається проблемами виховання, професійної підготовки спеціалістів різного фаху.
Спеціальна педагогіка досліджує особливості виховання людей з різними вадами розвитку: глухих та глухонімих (сурдопедагогіка), сліпих
(тифлопедагогіка), розумово відсталих та дітей із затримкою розумового розвитку (олігофренопедагогіка).
Історія педагогіки досліджує розвиток педагогічних ідей і практики виховання в різні історичні епохи.
Окрему групу педагогічних наук складають так звані часткові або предметні методики, що досліджують методи, прийоми та форми викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін.
Останнім часом широко заявляють про себе такі відносно нові галузі педагогічної науки, як філософія виховання, порівняльна педагогіка, соціальна педагогіка і ін.
Філософія виховання займається аналізом педагогічних ідей, які розвиваються в руслі різних філософських систем.
Порівняльна педагогіка досліджує педагогічні теорії та виховні системи різних країн.
Соціальна педагогіка вивчає проблеми позашкільного виховання дітей і дорослих. В її складі виділяються такі галузі, як сімейна педагогіка, педагогіка перевиховання правопорушників та ін. Науково-теоретичну структуру соціальної педагогіки становлять: агогіка - наука про вивчення проблеми запобігання відхиленням у поведінці дітей та підлітків; герогіка - наука про соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку; андрогогіка - наука про освіту та виховання людини впродовж усього її життя; віктимологія - наука про різні категорії людей, які стали жертвами несприятливих умов соціальної організації та насильства.

Оскільки до розв'язання проблем виховання особистості причетні різні науки, педагогіка тісно пов'язана з ними.
Міжпредметні зв'язки педагогіки - зв'язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси.
Зв'язок педагогіки з іншими науками відбувається в різних напрямах.
По-перше, це спільність об'єктів (понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів).
По-друге, взаємодія, взаємовплив, взаємопроникнення, інтеграція педагогіки та
інших наук (педагогічна психологія, філософія освіти, історія).
По-третє, педагогіка спирається на ідеї інших наук (людина формується у діяльності - з філософії); використовує методи дослідження інших наук
(анкетування - із соціології), результати досліджень інших наук (насамперед психології); проводить дослідження спільно з іншими науками; дає замовлення
іншим наукам на дослідження певних явищ.
Педагогіка пов'язана з філософією (етикою), соціологією, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини та з іншими науками.
Педагогіка, як і будь-яка наука, розвивається в тісному взаємозв'язку з іншими науками. Особливе значення для педагогіки має її зв'язок із психологією, яка вивчає закономірності функціонування і розвитку психіки людини. Психологію головним чином цікавить самий розвиток психіки, а педагогіку - ефективність тих виховних впливів, що викликають плановані зміни у внутрішньому світі і поведінці людини. Кожний аспект педагогіки знаходить опору у відповідному розділі психології. Дидактика, наприклад, спирається на теорію пізнавальних процесів і розумового розвитку; теорія виховання базується на психології особистості і теорії розвитку емоційно-вольових процесів. Інтеграція наук спричинилася до виникнення міждисциплінарної галузі - педагогічної психології.
Анатомія і фізіологія є базою для розуміння біологічної сутності людини - розвитку вищої нервової діяльності і типологічних особливостей центральної нервової системи, органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем.

Філософські науки (соціологія, етика, естетика) допомагають педагогіці визначити зміст і мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, постачають оперативною
інформацією про зміни в науці і суспільстві, тим самим допомагаючи коригувати спрямованість виховання.
Очевидні зв'язки педагогіки з історією і літературою, географією й антропологією, медициною й екологією, економікою та археологією, політологією, етнографією, культурологією, з правом.
4. Четвертий пункт плану. Методи науково-педагогічного дослідження.
Лекційний виклад четвертого пункту плану. Методи педагогічного дослідження - це способи вивчення педагогічних явищ, одержання наукової
інформації про них з метою встановлення закономірних зв'язків, відносин і побудови наукових теорій.
У науковій літературі розрізняють загальнонаукові та конкретнонаукові методи дослідження.
До загальнонаукових відносять: загальнотеоретичні (абстракція, конкретизація, аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, протиставлення та ін.); соціологічні (анкетування, інтерв'ювання, рейтинг та ін.); соціально-психологічні (соціометрія, тестування, тренінг та ін.); математичні (ранжування, шкалування, кореляція, статистичні методи).
До конкретнонаукових відносять: теоретичні (аналіз літератури, архівних джерел, документації, моделювання, аналогія, прогнозування та ін.); емпіричні (спостереження, бесіда, педагогічний експеримент, педагогічна експедиція, консиліум та ін.).
Педагогічне спостереження – метод, в основі якого – цілеспрямоване сприйняття дослідником певних аспектів і явищ педагогічної практики.
Спостереження буває безпосереднім і опосередкованим; включеним (коли дослідник стає членом групи, у якій здійснюють спостереження) і невключеним
(з боку); відкритим і прихованим (інкогніто); суцільним і вибірковим.

Хоча цей метод є доступним, він має недоліки, пов'язані з тим, що на результати спостереження впливають особистісні характеристики (інтереси, психічні стани) дослідника.
Бесіда – це усно-контактна форма спілкування, що застосовується з метою одержання необхідної інформації. її проводять за заздалегідь накресленим планом з переліком питань, які потрібно з'ясувати. Бесіда відбувається у вільні формі без запису відповідей співрозмовника.
Інтерв'ю передбачає виклад суджень у визначеній (заздалегідь) послідовності.
Відповіді при цьому можна записувати на відеомагнітофон.
Анкетування – метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально складених опитувальників. Від змісту анкети, форми запитань, що їх задають, умілого добору респондентів значною мірою залежить імовірність результатів дослідження. Якщо бесіду та інтерв'ю називають опитуванням «віч-на-віч», то анкетування - заочним опитуванням.
Індуктивні та дедуктивні методи – це логічні методи узагальнення отриманих емпіричним шляхом даних. Індуктивний метод потребує руху думки від окремих суджень до загального висновку, дедуктивний - від загального судження до часткового висновку.
Вивчення документів – метод аналізу інформації, зафіксованої в рукописному або друкованому тексті, на магнітній плівці, тощо. В умовах школи джерелом
інформації можуть бути протоколи зборів, класні журнали, календарні і поурочні плани вчителів, конспекти, стенограми уроків, навчальні і виховні програми, статути, навчальна література, розклади занять.
Тест – це стандартизований метод, яким користуються для визначення якостей
і здібностей особистості. Залежно від сфери, що підлягає діагностиці, розрізняють інтелектуальні тести, тести досягнень і спеціальних здібностей, особистісні тести, тести інтересів, мотивів, установок, цінностей тощо.
Найважливішими характеристиками тесту є надійність і валідність. Надійність
– ступінь узгодженості результатів, одержуваних при багаторазовому застосуванні тестової методики. Валідність – показник точності,з якою методика вимірює ту якість, для вимірювання якої вона призначена.

Педагогічний експеримент – науково обґрунтований дослід з перевірки гіпотези у штучно створених умовах. Експеримент - це контрольоване педагогічне спостереження, з тією різницею, що експериментатор спостерігає наслідки змін, які сам цілеспрямовано викликає у педагогічному процесі.
Педагогічний експеримент вимагає обґрунтування робочої гіпотези, складання детального плану її перевірки, точної фіксації результатів, ретельного аналізу отриманих даних, формулювання остаточних висновків.
У педагогіці використовують також деякі статистичні методи, необхідні для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами. Вони підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень. Найчастіше користуються методом визначення центральної тенденції (середнього арифметичного, медіани), методами кореляційного і дисперсного аналізу, а також статистичними критеріями (Стюдента, Фішера, Вілкоксона та ін.).
Висновки.
Курс "Педагогіка" – є важливою частиною загальної системи психолого- педагогічної підготовки майбутніх педагогів.
У результаті вивчення курсу педагогіки майбутні спеціалісти повинні оволодіти такими спеціальними педагогічними уміннями:
1) планувати педагогічну діяльність, визначати мету і завдання освіти, навчання й виховання, а також близькі, середні і далекі освітні перспективи;
2) використовувати на практиці основні форми організації освіти, навчання й виховання учнів різних типів шкіл і вікових категорій, а також відповідні методи і засоби навчання та виховання;
3) організовувати учнів і колектив учнів на виконання необхідних теоретичних
і практичних завдань;
4) аналізувати педагогічний процес, результати освіти, навчання й виховання, з’ясовувати причини неуспішності, недоліки в поведінці учнів, накреслювати ефективні заходи, спрямовані на їх усунення;
5) займатися самоосвітою, творчо використовувати на практиці досягнення педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, здійснювати педагогічні
дослідження, не допускати формалізму і схематичності в педагогічній діяльності.
Література.
1. Книга перша. Зайченко І. В. Педагогіка : навч. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закладів / І. В. Зайченко. – К. : “Освіта України”, “КНТ”, 2008. – 528 с.
2. Книга друга. Кузьмінський А. І. Педагогіка : підруч. / А. І. Кузьмінський, В.
Л. Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – 418 с.
3. Книга третя. Сметанський М.І. Педагогіка : навч. посіб. /В.М.Галузяк,
М.І.Сметанський, В.І.Шахов. – Вінниця, 2006. – 400 с.
Запитання для самоперевірки.
Назвіть предмет педагогіки?
Проаналізуйте функції і найважливіші завдання педагогіки.
Проаналізуйте сутність педагогічних категорій "виховання", "навчання",
"освіта", "розвиток".
Охарактеризуйте систему педагогічних наук.
Які ви знаєте галузі педагогіки? Дайте характеристику кожній з них.
Розкрийте зв'язок педагогіки з іншими науками.
Що таке метод педагогічного дослідження?
Охарактеризуйте методи педагогічного дослідження?
Примітка!


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал