Лекція №1 Тема лекції: Психологія особистості як наука План лекції



Скачати 493.53 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації20.02.2017
Розмір493.53 Kb.
ТипЛекція
1   2   3

Література

  1. Варій M. ЙПсихологія особистості : навч. посібник / М .Й. Варій - К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 393-425.

  2. Семиченко В. А. Психология личности / В. А. Семиченко. – К. : Видавець Ешке О.М., 2001. – С. 53-64.

  3. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб. : 2002. – С. 129-133.


Зміст лекції

Поняття про психологічні захисні механізми та їх функції. Агресія. Ототожнення з агресором. Заміщення або переміщення. Відступ (стримування). Витискування. Заперечення. Проекція. Раціоналізація (персеверація). Сублімація. Регресія. Вплив психологічних захистів на розвиток особистісних якостей.

Лекція 15. Маніпулювання як засіб впливу на іншу особистість.

План лекції1.


  1. Маніпуляції у спілкуванні

  2. Типи маніпуляторів, прийоми їх впливу на особистість

  3. Знеосіблення об’єкта маніпулятивного впливу та прихованість мети маніпулятора як ознаки маніпуляції

  4. Способи протидії маніпуляторам

Література

  1. Шостром Э. Человек-манипулятор. Внутреннее путешествие от манипуляции к актуализации / Э. Шостром.  — М. : Апрель-Пресс, Психотерапия, 2008. — 192 с.


Зміст лекції

Маніпуляції у спілкуванні. Типи маніпуляторів, прийоми їх впливу на особистість. Знеосіблення об’єкта маніпулятивного впливу та прихованість мети маніпулятора як ознаки маніпуляції. Способи протидії маніпуляціям.

Лекція 16. Порушення особистісної визначеності як результат неспроможності змінити себе та інших.

План лекції


  1. Відчуження особистості як «запусковий механізм» дисоціації особистості

  2. Явище викривлення самосприйняття, послаблення здатності до децентрації при порушеннях особистісної визначеності

  3. Вплив алкоголізації та наркотизації на втрату особистісної визначеності

  4. Стани особистості, характерні для порушення особистісної визначеності: деперсоналізація, дереалізація

  5. Поняття «розщеплення особистості»

Література

  1. Варій M. ЙПсихологія особистості: навч. посібник / М .Й. Варій - К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 492-501.

  2. Максименко С.Д. Психологія особистості / С.Д. Максименко, К.С.Максименко, М.В.Папуча – К. : Видавництво ТОВ «КММ», 2007. – С. 267-272.

  3. Семиченко В. А. Психология личности / В. А. Семиченко. – К. : Видавець Ешке О.М., 2001. – С. 76-84.

Зміст лекції
Відчуження особистості як «запусковий механізм» дисоціації особистості. Викривлення самосприйняття, послаблення здатності до децентрації при порушеннях особистісної визначеності. Вплив алкоголізації та наркотизації на втрату особистісної визначеності. Стани особистості, характерні для порушення особистісної визначеності: деперсоналізація, дереалізація. Поняття «розщеплення особистості».

Лекція 17. Асертивність особистості.



План лекції


  1. Поняття асертивності та асертивної поведінки

  2. Міфи, які сприяють втраті особистостю асертивності

  3. Техніки асертивної поведінки

Література__Каппони,_В._Как_делать_все_по-своему,_или_Ассертивность_–_в_жизнь_/_В._Каппони,_Т._Новак._–_СПб._:_Питер,_1995._–_186_с.___Зміст_лекції'>Література

  1. Каппони, В. Как делать все по-своему, или Ассертивность – в жизнь / В. Каппони, Т. Новак. – СПб. : Питер, 1995. – 186 с.


Зміст лекції

Поняття асертивності та асертивної поведінки. Міфи, які сприяють втраті особистістю асертивності. Моделі асертивної поведінки. Техніки асертивної поведінки.

Лекція 18. Основи психодіагностики особистості.

План лекції


  1. Етика психодіагноста

  2. Методи психодіагностики особистості : тестування, проективні методи, бесіда, анкетування, анамнез

  3. Рівні психодіагностики особистості

  4. Профіль особистості

  5. Типові помилки при психодіагностиці особистості

Література

  1. Слотина Т.В. Психология личности : учебное пособие / Т.В.Слотина. - Спб : Питер 2008. – С. 205-224.

Зміст лекції

Етика психодіагноста. Етичний кодекс психодіагноста. Методи психодіагностики особистості. Тестування. Проективні методи. Метод бесіди. Індивідуальна співбесіда. Метод анкетування. Анамнез. Рівні психологічної діагностики особистості. Профіль особистості. Типові помилки при психологічному діагностуванні.


2. Зміст навчальної дисципліни

2.1. Модуль №1 «Теорії особистості в зарубіжній та вітчизняній психології».

Тема 2.1.1.Психологія особистості як наука.

Об’єкт, предмет, завдання, методологічні засади та функції психології особистості. Психологія особистості в системі наук. Категоріальний апарат психології особистості. Мета і завдання психології особистості в системі знань про особистість. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість», «суб’єкт діяльності», «індивідуальність». Багатомірність, багатогранність та неоднозначність як характеристики особистості. Персонологія як наука про особистість. Характеристики особистості в різних класифікаціях.

Тема 2.1.2.Розвиток особистості.

Основні напрями в дослідженні розвитку особистості. Розуміння поняття «розвиток» різними дослідниками (А.Маслоу, В.С.Мерлін, Л.С.Виготський, Л.І.Анциферова, К.Обуховський). Підходи до розуміння рушійних сил у розвитку особистості – принцип прагнення до рівноваги (психоаналіз, когнітивна психологія, необігевіоризм) та принцип прагнення до напруження (концепції гуманістичної та екзистенціальної психології). Погляди вчених на періодизацію в розвитку особистості (Г.Олпорт, Р.Кеттелл, К.Роджерс, З.Фройд, Е.Еріксон, Ф.Піаже, Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, Дж.Роттер, А.Бандура).

Процес соціалізації особистості. Зрілість особистості. Процес виховання особистості. Поняття «Я». Самосвідомість особистості.

Тема 2.1.3. Теорії особистості в зарубіжній психології.

Підходи до класифікацій теорій особистості за Б.В.Зейгарнік, Р.С.Немовим, О.О.Бодальовим, Л.Хьєллом та Д.Зіглером. Концепція особистості В. Джемса. Внесок В.Джемса у розвиток дослідження самосвідомості, самооцінки та рівня домагань. Розуміння В.Джемсом поняття «свідомість». Основні погляди В.Джемса на теорію особистості. Складові елементи особистості за В.Джемсом. Фізична особистість. Соціальна особистість. Духовна особистість. Внесок В.Джемса в теорію особистості.

Тема 2.1.4. Психодинамічний підхід до вивчення особистості.

Психоаналітична теорія З.Фройда. Рушійні сили в розвитку особистості за З.Фройдом. Трикомпонентна структура особистості, запропонована З.Фройдом. Характеристика ІД (Воно). Характеристика ЕГО (Я). Характеристика СУПЕР ЕГО (НАД-Я). Стадії психосексуального розвитку особистості за З.Фройдом. Відповідність стадіям розвитку тих чи інших механізмів психічного захисту.

Тема 2.1.5. Аналітична психологія К.Г.Юнга.

Три рівня психіки за К.Г.Юнгом: свідомість, особисте несвідоме, колективне несвідоме. Поняття «Я» за К.Г.Юнгом. Юнгіанський підхід до класифікації особистісних типів. Екстраверсія та інтроверсія як два типи спрямованості, що лежать в основі типології К.Г.Юнга. Архетипи. Процес індивідуалізації особистості. Прикладні аспекти теорії К.Г.Юнга та їх розвиток з метою діагностики належності особистості до певного психотипу.

Тема 2.1.6. Індивідуальна психологія А.Адлера.

Структура особистості за А.Адлером. Прагнення створити теорію особистості, метою якої виступало надання допомоги людям в розумінні себе та інших. Принципи теорії А.Адлера: індивідуум як цілісність, яка самоузгоджується; людське життя як динамічне прагнення до вивищення; індивідуум як творча сутність, яка самовизначається; соціальна належність індивідуума. Поняття «стиль життя». Прагнення особистості до вивищення (рос. - превосходства) як основна детермінанта в розвитку особистості. Типи настановлення (рос. - установок) за А.Адлером, що відповідають певному стилю життя: управляючий стиль, отримуючий стиль, уникаючий стиль, соціально-корисний стиль.

Тема 2.1.7. Неофройдизм у концепції К.Горні та Г.Саллівена.

Почуття занепокоєння як основа сутності людини за К.Горні. Базальна тривога людини як спонукання до безпеки. Дві тенденції, які управляють людиною: прагнення до безпеки та прагнення до задоволення своїх бажань. Причини появи невротичного конфлікту. Стратегії (способи) поведінки за К.Горні: «невротичне прагнення до любові» як засобу забезпечення безпеки у житті; «невротичне прагнення до влади» що пояснюється не об’єктивними причинами, а страхом і ворожнечею до людей; прагнення до ізоляції від інших людей; визнання своєї безпорадності («невротична покірність»). Типи невротичної особистості за К.Горні. Шляхи подолання невротизації. Спільне та відмінне у теоріях З.Фройда та К.Горні.Основні механізми розвитку особистості за Г.Саллівеном: потреба в ніжності, ласці, пестощах; потреба уникнути тривоги. Розуміння особистості як «Я-системи» за Г.Саллівеном. Розуміння психологічного захисту в Г.Саллівена. Специфіка розуміння функції мовлення. Суперечності в теорії Г.Саллівена. Спільне та відмінне в теоріях З.Фройда та Г.Саллівена.

Тема 2.1.8. Біологічний (типологічний) підхід до дослідження особистості.

Залежність психічних особливостей від типу будови тіла - основна ідея конституційної типології Е.Кречмера та В.Шелдона. Типологія Е.Кречмера. Розуміння поняття «тип» за Е.Кречмером. Лептосоматик, пікнік, атлетик та диспластик, їх характеристики. Концепція темпераменту за В.Шелдоном. Ендоморфний, ектоморфний та мезоморфний типи. Недооцінка ролі середовища та соціальних умов у формуванні психічних властивостей людини в біологічних підходах до розуміння особистості.

Тема 2.1.9. Теорії особистісних рис.

Диспозиціональний напрям у вивченні особистості. Г.Олпорт – автор теорії, в основі якої лежать ідеї теорії рис та унікальності кожної людини. Риси (трайти) яе механізм розвитку особистості за Г.Олпортом. Поняття пропріуму. Ідентичність особистості. Поняття функціональної автономії. Співвідношення понять «особистість» та «характер», «темперамент» за Г.Олпортом. Ідеї Г.Олпорта у поглядах С.Р.Мадді. Поняття «активація», «високоактивована особистість», «низькоактивована особистість» за С.Р.Мадді. Теоретики факторного аналізу Р.Кеттелл та Г.Айзенк та розбіжності у їх поглядах на кількість факторів, що утворюють модель особистості. Переваги та недоліки дослідження особистості в руслі теорії рис.

Тема 2.1.10. Теорія поля К.Левіна.

Інтрапсихологічний підхід до розуміння рушійних сил в розвитку особистості. Основні характеристики «теорії психологічного поля» К.Левіна. Тлумачення життєвого простору людини. Зовнішні та внутрішні фактори. Вольова поведінка людини, яка дозволяє їй «стати над полем». Поняття часової перспективи. Рівень домагань та афект неадекватності як внесок К.Левіна в розвиток психології особистості.

Тема 2.1.11. Теорія ролей Д.Міда

Виникнення теорії ролей як полеміка з поглядами бігевіористів. Розуміння людини як моделі тих міжособистісних стосунків, які найчастіше повторюються в житті. Поняття про роль особистості. Значення досвіду соціальної взаємодії в розвитку системи ролей особистості. Розуміння рольової сутності людини у Д.Міда та його послідовника М.Куна. Значення поняття «очікування» в теорії ролей.

Тема 2.1.12. Теорія відчуження Е.Фромма.

Доповнення ідей неофройдизма соціальними, політичними, релігійними та економічними детермінантами в теорії Е.Фромма. Розуміння особистості як сукупності успадкованих і набутих психічних властивостей, які є характерними для окремо взятого індивіда, які роблять його неповторним та унікальним. Поняття свободи та відчуження в творах Е.Фромма. Способи подолання відчуження. Типи орієнтацій особистості за Е.Фроммом: рецептивна орієнтація, експлуатуюча орієнтація, накопичуючи орієнтація, ринкова орієнтація, продуктивна орієнтація та їх характеристики.

Тема 2.1.13. Епігенетична теорія Е.Еріксона

Теорія епігенезу. Поняття «ідентичності» особистості та його параметри: центрованість людини на самій собі, ототожнення із соціальною групою, оточенням, визначення цінності людини, її соціальної ролі. Поняття кризи розвитку та періодизація розвитку особистості, яка складається із семи стадій. Функція «Его» в формуванні ідентичності.

Тема 2.1.14. А.Маслоу та його теорія самоактуалізації особистості.

Ієрархія потреб А.Маслоу: фізіологічні потреби, потреба у безпеці, потреба у захисті, потреба в істині, добрі й справедливості. Потреба в самоактуалізації як результат реалізації прагнення до самовдосконалення. Самоактуалізація як процес постійного розвитку і реалізації своїх можливостей. Вплив здібностей на розвиток особистості.

Тема 2.1.15. Теорія особистісного зростання К.Роджерса

Мета клієнтоцентрованої терапії. Три складових елементи в людині, які виокремлював К.Роджерс: організм з його основними процесами; феноменологічне поле (сукупність усіх переживань людини); самість (self) – та частина феноменологічного поля, яка усвідомлюється як Я (поняття, близьке до пропріуму в Г.Олпорта). Теорія самооцінки як головний конструкт у гуманістичній теорії особистості К.Роджерса. Роль конфліктів у формуванні самооцінок. Гнучкість в оцінці самого себе – умова психічної цілісності індивіда. Внутрішня психологічна структура особистості – предмет емпіричного дослідження К.Роджерса.

Тема 2.1.16. Теорія особистості в екзистенціальній психології

Поняття екзистенції. Витоки екзистенціальної психології. Екзистенціальна психологія як наука про те, як людська доля залежить від ставлення людини до життя і смерті, до сенсу свого життя. Воля та автентичність як ключові поняття екзистенціальної психології. В.Франкл як представник логотерапії та екзистенціального аналізу. Досвід існування в екстремальних умовах (ув’язнення у концтаборі) та його вплив на екзистенціальну психологію В.Франкла. Поняття екзистенціального вакууму як переживання людиною відсутності сенсу життя. Екзистенціальний підхід в терапії Дж.Бюдженталя. Внесок Р.Мейя в розвиток ідей екзистенціальної психології.

Тема 2.1.17. Вітчизняні психологи про структуру особистості

Ленінградська школа. Концепція «людинознавства» Б.Г.Ананьєва. Психологія ставлень В.М.Мясищева. В.С.Мерлін.

Московська школа. Культурно-історична теорія В.С.Виготського. Особистість у теорії діяльності О.М.Леонтьєва. Особистість у теорії С.Л.Рубінштейна. Особистість у теорії Б.С.Братуся

Київська школа. Концепція особистості Г.С.Костюка. Українська персонологія на сучасному етапі.

2.2. Модуль №2 «Психологічні характеристики особистості».

Тема 2.2.1. Зовнішній світ особистості. Характер.

Характер як психічна властивість особистості. Темперамент як біологічна основа характеру. Ставлення як прояв характеру. Характер як система рис розумових, емоційних, вольових. Поняття про акцентуйовану особистість та акцентуації темпераменту та характеру за К.Леонгардом. Демонстративний, педантичний тривожний, застрягливий, гіпертимний, дистимний, циклотимний, збудливий, емотивний, екзальтований типи акцентуацій. Прогностичний потенціал тесту Г. Шмішека.

Тема 2.2.2. Зовнішній світ особистості. Здібності.

Тлумачення поняття «здібності» у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних вчених (Платон, Ф.Бекон, Ф.Гальтон, Ф.Галль, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов, К.К.Платонов, В.М.Мясищев та ін.). Здібність як властивість або сукупність властивостей особистості, які впливають на ефективність діяльності. Зв’язок задатків, схильностей та здібностей. Види здібностей – загальні та спеціальні. Здібності репродуктивні та творчі. Обдарованість як якісно своєрідне поєднання здібностей людини, що забезпечує успішність виконання певної діяльності та її види – загальна, спеціальна, творча. Талант та геніальність як прояви творчої обдарованості. Типи інтелектуально обдарованих людей за М.О.Холодною. Інтелект в структурі здібностей. Структура інтелекту. Види інтелекту.

Тема 2.2.3. Зовнішній світ особистості. Ролі.

Позиція, статус, роль людини в групі. Експектації як система очікувань або вимог стосовно соціальних ролей, які виступають як соціальні санкції, що впорядковують систему стосунків і взаємодію в групі. Співвідношення статусу особистості та ролі особистості. Роль як сукупність норм поведінки, а також власне поведінка особистості, яка реалізує ці норми в системі міжособистісних стосунків; соціальна функція особистості. Ролі міжособистісні та соціальні. Ролі приписані і досягнуті. Ролі специфічні і дифузні. Ролі конвенціальні та неформальні. Е.Берн та його теорія его-станів.

Тема 2.2.4. Внутрішній світ особистості. Мотиваційна сфера особистості.

Поняття мотиву поведінки. Структура мотиву. Ієрархія мотивів за А.Маслоу. Види мотивів. Різні тлумачення мотивації. Мотивація зовнішньо організована та внутрішньо організована. Характеристики особистості, спричинені цими двома видами мотивації: навіюваність, конформність, негативізм, азартність. Агресія та агресивність особистості. Мотивація, джерелом якої виступає власне процес. Інструментальна мотивація. Мотивація, спричинена зовнішньою концепцією Я. Мотивація, спричинена внутрішньою концепцією Я. Мотивація інтерналізації мети.

Тема 2.2.5. Потреби особистості.

Потреби як основа мотиваційної сфери. Потреба як нужда, залежність, відношення (ставлення), стан, динамічний стан в тлумаченнях різних науковців-психологів. Біологічні, соціальні та ідеальні потреби за П.В.Симоновим. Співвідношення потреби і мотиву. Ієрархія потреб за А.Маслоу. Класифікація потреб за Е.Фроммом.

Тема 2.2.6. Відношення (стосунки) особистості. Настановлення, атитюди, диспозиції особистості.

Стосунки людини як свідомий, вибірковий, заснований на досвіді психологічний зв'язок її з різними сторонами об’єктивної дійсності, що виражається в її діях, реакціях, переживаннях. Психологічне ставлення, стосунки, особисті стосунки, самоставлення як форми прояву ставлень. Поняття про установку (Д.М.Узнадзе) (настановлення). Атитюд як психологічне переживання індивідом цінності, значення, сенсу соціального об’єкта. Диспозиція як стійкий нахил до реалізації певних потреб суб’єкта в певних умовах. Ієрархічна модель диспозицій за В.О.Ядовим.

Тема 2.2.7. Конструкти та цінності особистості.

Поняття особистого конструкту як ідеї чи думки, яку людина використовує для того, щоб усвідомити або інтерпретувати, пояснити або спрогнозувати події навколишнього світу на основі власного досвіду. Усебічні, часткові, основні, периферійні, жорсткі та вільні конструкти за Д.Келлі. Типи конструктів: випереджальний, констеляторний, передбачу вальний, смисловий. Цінності як джерело сенсів, що визначають рівень значущості для особистості явищ дійсності. Ознаки цінностей. Аксіологія як наука про цінності життя і культури. Поняття ціннісних орієнтацій особистості в тлумаченнях різних вчених. Функції ціннісних орієнтацій.

Тема 2.2.8. Спрямованість особистості.

Спрямованість особистості як характеристика її основних інтересів, потреб, схильностей, прагнень. Спрямованість як сукупність стійких мотивів,які зорієнтовують діяльність особистості і є відносно незалежними від наявних ситуацій. Основні форми спрямованості: потяги, бажання, прагнення, намір, інтерес, схильність, ідеал, світогляд, переконання. Види спрямованості: особистісна (на себе), ділова (на справу, задачу, завдання), колективістська (на інших, на взаємодію). Типи особистісної спрямованості: гуманістична, егоїстична, депресивна, суїцидальна.

Тема 2.2.9. Смислова сфера особистості. Сенс життя.

Зв'язок категорій сенсу життя, духовності, свободи особистості. Три типи сенсових утворень: загальні сенсові орієнтації, часткові сенсові орієнтації, актуальні сенсові орієнтації. Сенс життя як найбільш глобальне і фундаментальне психологічне утворення в смисловій сфері особистості. Всеохопність тлумачення поняття «сенс життя».

Тема 2.2.10. Екзистенціальний рівень особистості. Відповідальність.

Зовнішня та внутрішня відповідальність особистості. Проблема формування відповідальності особистості. Поняття локусу контролю за Дж.Роттером. Зовнішня та внутрішня локалізація контролю. Взаємозв’язок відповідальності й совісті особистості.

Тема 2.2.11. Екзистенціальний рівень особистості. Свобода особистості. Духовність особистості.

Свобода як специфічна форма активності. Духовність як процес пошуку загального й індивідуального сенсу існування.

Тема 2.2.12. Я-концепція особистості.

«Я-концепція» як відносно стійка система знань, уявлень і переживань особистості, в яких відображається її відчуття власної унікальності та емоційно-оцінне ставлення до всього того, що вона включає в своє «Я». Когнітивний, афективний та поведінковий компоненти в Я-концепції як системі настановлень особистості. Функції Я-концепції. Ситуативні та інтегральні Я-утворення: Я-реальне, Я-відображене, Я-ідеальне. Критерії, які дозволяють охарактеризувати індивідуальну Я-концепцію: стабільність, ступінь інтеграції, ступінь усвідомленості, осмисленості, ступінь самодостатності. Особливості розвитку Я-концепції в онтогенезі.

Тема 2.2.13. Самооцінка особистості. Рівень домагань.

Самооцінка як оцінка особистістю себе самої, своїх якостей, можливостей, положення серед інших людей і їх ставлення до себе. Рівень домагань як ступінь складності цілей, які ставить перед собою особистість. Зв'язок між самооцінкою та рівнем домагань особистості. Уявлення про рівень самооцінки. Адекватно висока, неадекватно завищена та неадекватно занижена самооцінка. Фактори, що впливають на формування самооцінки. Поведінкові прояви, характерні для особистостей з різною самооцінкою. Способи попередження формування неадекватної самооцінки та методи коригування неадекватної самооцінки.

Тема 2.2.14. Психологічні захисти особистості як вплив на себе і оточуючих.

Поняття про психологічні захисні механізми та їх функції. Агресія. Ототожнення з агресором. Заміщення або переміщення. Відступ (стримування). Витискування. Заперечення. Проекція. Раціоналізація (персеверація). Сублімація. Регресія. Вплив психологічних захистів на розвиток особистісних якостей.

Тема 2.2.15. Маніпулювання як засіб впливу на іншу особистість.

Маніпуляції у спілкуванні. Типи маніпуляторів, прийоми їх впливу на особистість. Знеосіблення об’єкта маніпулятивного впливу та прихованість мети маніпулятора як ознаки маніпуляції. Способи протидії маніпуляціям.

Тема 2.2.16. Порушення особистісної визначеності як результат неспроможності змінити себе та інших.

Відчуження особистості як «запусковий механізм» дисоціації особистості. Викривлення самосприйняття, послаблення здатності до децентрації при порушеннях особистісної визначеності. Вплив алкоголізації та наркотизації на втрату особистісної визначеності. Стани особистості, характерні для порушення особистісної визначеності: деперсоналізація, дереалізація. Поняття «розщеплення особистості».

Тема 2.2.17. Асертивність особистості.

Поняття асертивності та асертивної поведінки. Міфи, які сприяють втраті особистістю асертивності. Моделі асертивної поведінки. Техніки асертивної поведінки.

Тема 2.2.18. Основи психодіагностики особистості.

Етика психодіагноста. Етичний кодекс психодіагноста. Методи психодіагностики особистості. Тестування. Проективні методи. Метод бесіди. Індивідуальна співбесіда. Метод анкетування. Анамнез. Рівні психологічної діагностики особистості. Профіль особистості. Типові помилки при психологічному діагностуванні.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал