Лекція № Основи використання технічних засобів навчання в навчально виховному процесі. План



Скачати 80.29 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації10.03.2017
Розмір80.29 Kb.
ТипЛекція

1
Лекція №
1.
Основи використання технічних засобів навчання в
навчально
-
виховному процесі
.
План
1. Засоби навчання.
2. Загальне обґрунтування необхідності використання ТЗН.
3. Функціональне призначення технічних засобів навчання.
4. Методичні особливості використання окремих видів ТЗН.
Література
1. Абрамова Т.В. Практикум з технічних засобів навчання – Київ: Вища школа, 1971 2. Васильєва Р.Ю., Семенець Л.М., Семенчук С.П. Лабораторний практикум з ТЗН –
Житомир, 2010 3. Гордієвських В.М., Пєтухов Д.В. Технические средства обучения: Учебное пособие –
Шадринск: ШГПИ, 2006 4. Духовна М.М. Технічні засоби навчання – Київ: Вища школа, 1972 5. Журин А.А., Бондаренко Е.А. Технические средства обучения в современной школе:
Пособие для учителя и директора школы – Юнвес, 2004 6. Карпов Г.В., Романин В.А. Технические средства обучения и контроля – 2 изд. 1972 7. Коджаспирова Г.М., Петров К.В. Технические средства обучения и методика их использования – Академія, 2005
1. Засоби навчання
Технічні засоби навчання – комплекс засобів загально дидактичного призначення, що
складається з інформаційного фонду та технічної системи для його відтворення.
Іншими словами, щодо визначення технічних засобів навчання – це сама техніка, яка має
використовуватися та матеріали з відповідної навчальної дисципліни згідно навчальних планів.
Комплексне використання технічних засобів всіх видів створює умови для рішення основного завдання навчання – поліпшення якості підготовки фахівців, допомогти майбутнім учителям й вихователям дошкільних установ опанувати сучасними технічними засобами й методично правильно їх застосовувати в навчанні й вихованні підростаючого покоління відповідно до вимог сучасного науково-технічного процесу.
Знання та навички:
Майбутній вчитель повинен добре знати відповідну сучасну апаратуру,
набути стійких навичок роботи з нею і оволодіти основними методами використання технічних засобів навчання.
Мета:
Навчити студентів усіх спеціальностей розуміти суть сучасних технічних засобів навчання та їх дидактичне призначення, а також методично правильно застосовувати ці засоби в навчально-виховному процесі.
Міждисциплінарні зв’язки: інформатика, фізика, математика, педагогіка, психологія,
основи охорони праці і т.д.
Учитель в школі та вихователь дитячого садка не повинні обмежуватися тільки такими засобами навчання, як дошка й крейда. Необхідно використовувати різні засоби наочного навчання, щоб виразніше, доступніше донести до учнів і допомогти їм осмислити навчальний матеріал.
До засобів навчання відносять: слово вчителя, підручники, навчальні посібники, хрестоматії,
довідники й інші дидактичні матеріали, технічні засоби навчання, у тому числі й мас-медіа,
пристрої та ін.
Засоби навчання можна об'єднати в такі групи:
вербальні – усне слово вчителя, друкований текст, дидактичні матеріали тощо;
наочні – таблиці, діаграми, малюнки, графіки, реальні об'єкти, моделі тощо;
спеціальні –пристрої, прилади тощо;
технічні – екранні, звукові, комбіновані тощо.

2
До сучасних технічних засобів навчання (ТЗН) відносять:
– відеопроектори;
– екрани великих розмірів;
– персональний комп'ютер;
– відеокамеру;
– відеомагнітофон і т. ін.
Сьогодні активно впроваджуються в навчальний процес інформаційні технології – технології
переробки, передачі, поширення та надання інформації за допомогою комп'ютерів. Апаратні та програмні засоби, необхідні для реалізації цих технологій, називають засобами нових
інформаційних технологій (ЗНІТ). До апаратних засобів HIT відносять комп'ютер, до програмних
– спеціально розроблені дидактичні матеріали, які називаються програмно-педагогічними засобами (ППЗ).
Система засобів навчання разом з навчально-методичною літературою, програмним забезпеченням курсу будь-якого предмета складає навчально-методичний комплекс (НМК).
Ураховуючи те, що жоден з видів дидактичних засобів не спроможний забезпечити розв'язання всіх поставлених завдань навчання в рамках уроку, визначення складу засобів навчання, необхідних для комплексного застосування під час досягнення цілей уроку, є важливою ланкою в системі роботи вчителя. Комплекс дидактичних засобів навчання до кожного уроку –
величина змінна, залежить від рівня розвитку інформаційних технологій, поставлених цілей і
методів їх досягнення, змісту навчального матеріалу, особливостей психічного розвитку учнів класу, закономірностей сприймання, переробки та запам'ятовування інформації, рівня підготовки вчителя.
Технічні засоби використовують на певних уроках або заняттях, які будують на основі
вироблених дидактикою й методикою відповідного предмета правил і прийомів викладання. Так,
урок природознавства з використанням кінофільму відрізняється від того ж уроку по розвитку мови. Якщо в першому випадку вчитель звертає увагу головним чином на пізнавальну сутність фільму (наприклад, рельєф місцевості, особливості рослинності і її зв’язок із кліматом), то при використанні фільму для розвитку мови учнів він звертає увагу на словесну форму вираження думки. Учитель прагне збагатити активний словник школярів, використовуючи прийоми попереднього або наступного запису на дошці і в зошитах окремих слів, які учні зобов’язані
вживати. Вносяться виправлення і даючи вказівки, учитель змушує школярів кілька разів повторити нові для них слова в іншому контексті, щоб більш надійно закріпити їх в пам’яті.
Сьогоднішні ТЗН являють собою комплекс пристроїв на основі комп’ютера і можуть моделювати практично будь-які процеси і явища, надаючи широкі можливості для вивчення явища в сполучені з меншим ризиком для життя учня. З появою мультимедійних відео проекторів,
можливості ЕОМ зросли. З’явилася можливість навчати одночасно більше число учнів.
Застосовувати у вчительській практиці інтерактивні відео лекції, показувати фізичну сутність процесів, що протікають недоступних безпосередньому спостереженню. Існують програмні пакети типу MS Office, наприклад, гармонійно сполучають з однієї сторони простоту освоєння, а з іншої
широкі дидактичні можливості, відкриваючи перед викладачем нові можливості.
Уявляючи собі величезний потенціал яким володіють сучасні технічні засоби, ми найчастіше не замислюємося, на скільки ускладнюється експлуатація самих технічних пристроїв і який рівень знань повинен мати викладач, щоб ефективно і безпечно використати їх у своїй роботі. Зважаючи на те, що техніка розвивається дуже стрімко, безглуздо намагатися погнатися за нею шляхом вивчення всіх новинок. В умовах, що створилися, не можна підготувати фахівця, що володіє
конкретною моделлю апарата тому, що не можна вгадати з яким конкретно пристроєм йому доведеться працювати. Отже, виникає проблема підготовки майбутніх учителів до застосування будь-яких доступних технічних засобів, з якими вони зустрінуться. Особливо необхідно навички й прийоми володіння технічними засобами вчителям гуманітарних спеціальностей. У середині
минулого століття такої необхідності не було тому, що самі ТЗН залишалися досить прості у застосуванні, а дидактичні матеріали виготовляти на досить якісному рівні було складно. І вже наприкінці минулого сторіччя, з появою нових ТЗН, перед викладачем відкрилися практично безмежні простори для інтенсифікації навчання по будь-якій навчальній програмі. Але передбачуваного успіху не відбулося. Багато вчителів виявилися не готові до можливостей, що відкрилися, особливо гуманітарії, у державних стандартах навчання яких недостатньо технічних

3
дисциплін для повноцінного оволодіння перспективними методами навчання, заснованими на застосуванні новітніх ТЗН в освітньому процесі.
Причини малого або зовсім не використання ТЗН:
1. Відсутня відповідна матеріальна база.
2. Не вміють використовувати ТЗН.
3. Не розуміють важливості використання ТЗН.
Виходячи з цього даний курс технічних засобів навчання, спираючись на відповідну та перспективу появи в школі відповідної матеріальної бази, пропонується студентам набути теоретичних та практичних навичок використання ТЗН в навчально-виховному процесі.
Природа наділила людину п'ятьма органами відчуттів для сприймання оточуючого її світу. З
них найбільшу пропускну здатність має зоровий аналізатор. Психологами доведено (Н. Маслова),
що сприйняття певного природного об'єкта буде більш повним, інформація про нього буде краще запам'ятовуватися за умов участі в цьому процесі якомога більшої кількості різних видів аналізаторів. Дотримання цих вимог психологічної науки обумовлює необхідність включення до комплексу дидактичних засобів уроку тих видів, які б залучали одночасно зір і слух (комбіновані
ТЗН) до сприйняття інформації, викликали тактильні відчуття (роздатковий матеріал) і по можливості впливали на органи смаку та нюху.
2. Загальне обґрунтування необхідності використання ТЗН
Експериментальні пояснення важливості використання ТЗН.
Від 70% до 90% інформації передається візуально. Вербально (тобто словесно) сприймається тільки 45% інформації, а все інше через міміку, пантоміміку, жести, символи тощо. Причому за рахунок слів без їх інтонування передається тільки 7% інформації.
Для впізнавання предмету після його словесного опису необхідно 1,5 секунди; після розміщення на чорно-білій фотографії – 1,2 секунди; на кольоровій – 0,9 секунд; а після звуко- зорової форми відображення – тільки 0,7 секунди. Таким чином з використанням ТЗН інформація сприймається в 3 – 4 рази швидше.
За даними зарубіжних наукових досліджень, ефективне застосування ТЗН характеризується такими показниками:
а). розуміння навчального матеріалу підвищується на 25%;
б). запам’ятовування – на 35%;
в). час навчання скорочується на 20%–25%.
Філософський рівень.
Невміння педагога використовувати техніку, нераціональне, непродумане використання ТЗН
з позиції педагогічної доцільності може тільки нашкодити.
Психологічні пояснення.
Варто поставити декілька основних питань, відповіді на які дозволить зрозуміти важливість використання ТЗН:
1. Як формуються знання людини? У відповідності з асоціативною теорією (авторами якої
являються, зокрема, психологи Ю.А. Самарін та Є.Н. Кабанова-Меллер), знання людини формуються у вигляді асоціацій, що поступово удосконалюються. Але як формувати асоціації
стосовно предметів, об’єктів, чи явищ, які людина ні разу не бачила? Зрозуміло, необхідно їй показати те, що з часом для неї знанням. Показати або в оточуючому середовищі (проте далеко не все), або з використанням ТЗН. Неможливо, наприклад навчити дітей, запропонувавши їм: «Уявіть рух води по клітинам рослинного організму». Використання мультиплікації в навчальному відео вирішує цю проблему.
2. Яким має бути педагогічне управління по формуванню
індивідуальних знань?
Використаємо наслідки з теорії поетапного формування розумових операцій, одним з авторів якого є П.Я. Гельпарін та Н.Ф. Тализіна. У відповідності з висновками з даної теорії, у людини,
яка навчається формуються в результаті певної послідовності розумові операції (абстрагування,
порівняння, узагальнення тощо), ефективне формування основних розумових операцій в навчальному процесі можливе з використанням ТЗН, адже орієнтуючи учнів на певний відео- чи звуковий ряд, ми створюємо додаткові можливості для відповідних процесів пізнання.

4
Педагогічні пояснення.
Сприйняття інформації супроводжується формуванням у свідомості учнів образних моделей
(моделей-образів), які є аналогами об'єктів, процесів чи явищ. Інформаційні моделі мають логічну
і предметну сторони. Логічна сторона виявляється в характеристиці взаємозв'язків між окремими елементами. Предметна виявляється через предмети, і є замісниками об'єктів та знання, що дозволяють людині будувати аналог об'єктові реальності та маніпулювати ним. Як логічна так і
предметна сторони інформаційної моделі будуть значно посилені з використанням ТЗН.
3. Функціональне призначення технічних засобів навчання
По функціональному призначенню технічні засоби навчання ділять на три основних класи:
1.
інформаційні;
2.
контролюючі;
3.
навчальні.
Інформаційні
– до них відносяться в основному аудіовізуальні Технічні засоби навчання:
радіомовлення, навчальне кіно й навчальне телебачення, статична - діапроекція (див. Діаскоп,
Епідіаскоп), лінгафонне встаткування (див. Лінгафонний кабінет). Ці засоби використаються як для пред'явлення навчальної інформації и межах заданого етапу навчання (лекція, цикл лекцій),
так і для посилення наочності досліджуваної інформації при різних формах навчальної діяльності.
Аудіовізуальні Технічні засоби навчання можуть бути успішно використані також і при самостійному навчанні. У якості інформаційних Технічні засоби навчання можуть застосовувати електронні обчислювальні пристрої.
Контролюючі
технічні засоби навчання призначені для визначення ступеня , якості
засвоєння навчального матеріалу. Такі пристрої використаються у всіх фазах навчального циклу.
Контроль – невід'ємна частина процесу навчання, він виконує функції зворотного зв'язка між
тим, яких навчають, і викладачем.
Основні форми контролю, реалізовані за допомогою контролюючих технічних засобів навчання, поточний контроль засвоєння учнями деякого обсягу навчального матеріалу й підсумковий контроль на певній стадії навчального процесу.
Контролюючі технічні засоби навчання бувають індивідуального і групового характеру й розрізняються по типу навчальних програм і методам уведення відповіді того, якого навчають.
Такі технічні засоби навчання бувають різної складності: від найпростіших карт, касет і буклетів автоматизованого контролю до спеціальних електронних контролюючі автоматів і персональних комп'ютерів включно (ПК). У найбільш досконалих контролюючих пристроях використаються розгалужені навчальні програми з конструктивною відповіддю. При автоматизованому контролі
якості засвоєння матеріалу викладач у переважній степені звільняється від трудомістких операцій
,, властивим звичайним методам опитування, що дає йому можливість приділяти більшу увагу творчим аспектам навчання й індивідуальній роботі з учнями. Контроль стає більше регулярним,
достовірним, ощадливим (з погляду витрат часу). У вищому й середньому навчальному закладах використаються класи або аудиторії, оснащені контролюючими пристроями, за допомогою яких викладач має можливість управляти процесом контролю й одержувати необхідні статистичні дані
про якість засвоєння навчального матеріалу.
Навчальні
технічні засоби навчання в їх дидактичній можливості, так само як і
контролюючих технічних засобів навчання, визначаються ступенем досконалості програм, які в них реалізуються. Програма й технічні засоби навчання органічно взаємозалежні й доповнюють один одного. Як би зробленими не були Технічні засоби навчання, без відповідної програми,
розробленої на основі принципів теорії навчання і з урахуванням досягнень в області
досліджуваного предмета, вони втрачають свою цінність у дидактичному плані й стають малоефективними при контролі знань. У той же час будь-яка зроблена навчальна програма вимагає для своєї реалізації пристрою з високими технічними даними. - Найбільше повно вимогам, пропонованим до технічних засобів навчання, задовольняють автоматизовані навчальні
системи (АНС). АНС - функціонально взаємозалежний набір підсистем учбово-методичного,
інформаційного, математичного й інженерно-технічного забезпечення на базі засобів обчислювальної, техніки, призначений для оптимізації процесів навчання в різних його формах . і
працюючий у діалоговому режимі колективного користування. АНС дають можливість використати швидкодію ЕОМ, її здатність зберігати велику кількість інформації, логічної
можливості, дистанційний доступ до інформаційних масивів можливість накопичувати й

5
обробляти статистичний матеріал з необхідним рівнем узагальнення. Застосування АНС у навчальному процесі дозволяє вирішити ряд фундаментальних проблем педагогіки, основні з яких
– індивідуалізація навчання в умовах масовості утворення; розвиток творчої активності
й здатностей учнів до пізнавальної діяльності; уніфікація учбово-методичного матеріалу у зв'язку з можливістю, що відкрилася, «тиражування» досвіду кращих викладачів. Оснащення навчального робочого місця пристроєм відображення інформації на дисплеї дозволяє організувати діалог з
ЕОМ, близький до природної форми спілкування учнів з викладачем .
4. Методичні особливості використання окремих видів ТЗН
Загальні закономірності розумової діяльності школярів протягом уроку:
Проведені дослідження показали:
1.
Рівень розумової діяльності у першій половині дня найвищий, а в кінці знижується;
2.
У понеділок, вівторок, середу він вищий ніж у кінці тижня;
3.
Якщо на початку та в середині уроків відзначається 10-12% порушення уваги учнів,
то на кінець – до 40%.
4.
Зниження навантаження учнів за 10-12 хвилин до кінця уроку позитивно впливає на динаміку рівня їх розумової працездатності;
Тому структуру уроків для учнів середніх і старших класів слід умовно поділити на чотири етапи:
1.
1-3 хв. підготовка учнів до активної пізнавальної діяльності;
2.
20-25 хвилин – активна навчальна діяльність;
3.
Початок зниження рівня розумової працездатності;
4.
10 – 8 хвилин до кінця уроку – виражене стомлення.
Планування періодичності використання ТЗН:
1.
Відповідно до динаміки розумової діяльності ТЗН як джерело інформації варто використовувати після 20–25 хв. початку 2 по 4-й урок протягом всіх днів крім п'ятниці
та суботи.
2.
Враховуючи, що перегляд учнями кінофільмів, телепередач, діафільмів,
діапозитивів супроводжується підвищенням напруження роботи зорових та слухових аналізаторів, не слід планувати використання їх на двох, трьох уроках підряд.
3.
Протягом тижня кількість уроків із застосуванням аудіовізуальних засобів для молодших школярів не повинна перевищувати 3-4, а для старших - 4-6
Перед тим, як розпочати використання ТЗН необхідно:
1.
Вивчити інформаційний банк навчального кабінету по темі ( проблемі).
2.
Визначити доцільність використання тієї чи іншої частини інформаційного банку.
2.1.
Мета використання певної інформації;
2.2.
Завдання, які будуть поставлені перед учнями перед використанням ТЗН;
2.3.
Особливості діяльності учнів під час використання ТЗН (складають конспекти,
аналізують, готують відповіді на питання тощо);
2.4.
Визначити завдання, що будуть запропоновані учням після використання ТЗН
(виділити головне, дати відповіді на питання, узагальнити, скласти таблицю тощо);
2.5.
Визначити які навчальні досягнення мають формуватися при використанні ТЗН
(розумові операції, пам'ять, практичні вміння тощо).
3.
Вивчити технічний стан ТЗН, який використовуватиметься.
4.
Провести випробувальну трансляцію (аудіо- чи відео-) визначеної частини
інформаційного банку на тих ТЗН, що використовуватимуться в навчальному процесі.
5.
Визначити час уроку, протягом якого використовуватимуться ТЗН.
6.
Визначити взаємозв'язки інформації, що транслюватиметься з використанням ТЗН з
інформацією на інших носіях (підручник, збірник задач, художній текст);
Педагогічні особливості засобів статичної проекції:
- вибіркова і тривала демонстрація кадрів посібників;
- поєднання навчальної інформації посібників і словесних пояснень;

6
- для правильного сприймання і усвідомлення знань, які передаються за допомогою засобів статичної проекції, світлові зображення мають обов'язково поєднуватися з словом
(єдність чуттєвого і раціонального);
- під час демонстрування подаючи різносторонню інформацію, ділити інформацію на певні
смислові дози, синтез яких потребує відповідного мислення;
- для активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі використання статичних екранних посібників доцільно-застосовувати проблемно-пошуковий метод вкладу навчального матеріалу (у процесі пояснення матеріалу ставити до учнів запитання, відповіді на які
вони знайдуть в результаті аналізу змісту відповідних кадрів);
Педагогічні особливості використання засобів динамічної проекції:
- демонструються досягнення науки і техніки у вивченні мікро- та макро- явищ (процесів),
що відбуваються надто швидко або надто повільно;
- відтворюються експерименти, дослідження тощо, які неможливо виконати в умовах шкільних лабораторій;
- транслюються процес обговорення сучасних досягнень науки, техніки, тощо.
Особливості використання телевізорів
- розміщення на висоті 130 - 160 см. від підлоги;
- додатково після демонстрації передач провітрювати кімнату; дослідження показали, що після одного уроку з телеапаратурою температура в приміщенні збільшується на 4 – 5°,а вологість – на 30%.;
- використовувати нормальний рівень освітлення (не менше 100 лк.);
- демонстрація телепередач має тривати не більше 35-40 хв.;
- оптимальна зона перегляду – 2 – 6 м. від телевізору;
- нахил екрану має складати 10 – 15° (щоб не було відблисків).
Особливості використання мультимедійних дошок:
- висота нижнього краю екрану над підлогою має складати 1.2 – 1.5 м..

Document Outline

  • Лекція №1. Основи використання технічних засобів навчання в навчально-виховному процесі.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал