Лазебний В. С., Розорінов Г. М., Толюпа С. В. Основи інтелектуальної власності та її захисту Київ 2011 Click here to buy




Сторінка5/15
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Про авторське право і суміжні права”
Закон України Про авторське право і суміжні права”
(Закон) у першій редакції набув чинності у 1994 рік, раніше ніж
Цивільний Кодекс. За час, що минув від його прийняття, до цього закону було прийнято низку змін та доповнень. Розглянемо структуру та основні положення цього закону.
Закон містить 6 розділів:
І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (ст. 1 – 6)
ІІ АВТОРСЬКЕ ПРАВО (ст. 7 – 34)
ІІІ СУМІЖНІ ПРАВА (ст. 35 – 44)
IV УПРАВЛІННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ СУБ'ЄКТІВ
АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ (ст. 45 – 49)
V ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ
(ст. 50 – 53)
VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.
У першому розділі Закону дано тлумачення усіх термінів,
які пов’язані з характеристиками суб’єктів та об’єктів авторського
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
права, а також термінів, що визначають характер правовідносин.
Крім того зазначено порядок застосування міжнародних договорів у сфері авторського права, установлено порядок застосування авторського права до іноземних громадян та осіб без громадянства,
які перебувають на території України. Визначено також повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері
інтелектуальної власності.
Другий розділ „Авторське право” розкриває основні
положення закону, що стосуються авторського права.
2.1.5.1 Об’єкти та суб’єкти авторського права
Законом визначено, що суб'єктами авторського права є
автори творів, зазначених у частині першій статті 8 „Об’єкти авторського права” цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори або їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Згідно зі ст.8:
„1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки,
літератури і мистецтва, а саме:
1) літературні письмові твори белетристичного,
публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру
(книги, брошури, статті тощо);
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
3) комп'ютерні програми;
4) бази даних;
5) музичні твори з текстом і без тексту;
6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми,
хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
7) аудіовізуальні твори;
8) твори образотворчого мистецтва;
9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані
способами, подібними до фотографії;
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні
твори, що стосуються географії, геології, топографії,
техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї
частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
14) похідні твори;
15) збірники творів, збірники обробок фольклору,
енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші
складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
16) тексти перекладів для дублювання, озвучення,
субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
17) інші твори.”
У цій же статті зазначено, що в Україні охороні підлягають усі зазначені твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення,
жанру, обсягу та мети (освіта, інформація, реклама, тощо).
Окремо підкреслено, що „правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які
ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи,
способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані,
пояснені, проілюстровані у творі.”
Поряд з визначенням об’єктів авторського права визначено також об’єкти, що не можуть бути об’єктами авторського права
(ст.10):
„Не є об'єктом авторського права:
а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
б) твори народної творчості (фольклор);
в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого,
адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові
рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
г) державні символи України, державні нагороди;
символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил
України та інших військових формувань; символіка
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;
д) грошові знаки;
е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які
поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).”
Разом з тим зазначено, що „проекти офіційних символів і
знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" частини першої цієї статті, до
їх офіційного затвердження розглядаються як твори і
охороняються відповідно до Закону.”
Важливим поняттям, що обумовлює застосування Закону є
поняття виникнення авторського права, тобто – презумпція авторства. Пояснення наведено у ст.11:
„1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.
За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору
(презумпція авторства).
Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.”
Твір може бути створено не однією особою, а групою осіб.
За цих обставин виникає необхідність упорядкування авторського права між членами цієї групи – співавторами. У ст.. 13 визначено,
що:
„Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.
Авторське право на твір, створений у співавторстві,
належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.
Відносини між співавторами визначаються угодою,
укладеною між ними.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.
Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.
У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.
З метою повідомити користувачам про наявність авторських прав щодо певного твору особа, яка його має може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:
- латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться);
- ім'я особи, яка має авторське право;
- рік першої публікації твору.
Знак охорони авторського права проставляють на оригіналі
і кожному примірнику твору.
Для офіційного визнання авторського права певного суб’єкта з метою в подальшому користуватись правовим захистом,
що передбачено Законом, необхідно здійснити державну реєстрацію.
„Державна реєстрація авторського права і договорів, які
стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.
Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено
(виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.”
2.1.5.2 Майнові й немайнові права авторів
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Досі ми говорили про права авторів загалом без обговорення сутності цих прав. В той же час знання прав і
можливість ними скористатись може сприяти новим творчим здобуткам авторів та отримання достойної винагороди за результати своєї творчої діяльності.
Особисті права автора мають дві складові: немайнові та майнові права.
До немайнових прав автора віднесено такі (ст.14):
„1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь- якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь- якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь- якому 2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані
(відчужені) іншим особам.”
До особистих майнові права автора (ст..15) віднесено:
„а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
2. Виключне право на використання твору автором (чи
іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має
авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
7) включення творів як складових частин до збірників,
антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу,
відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів,
зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує
комп'ютер;
11) імпорт примірників творів.
Цей перелік не є вичерпним.”
Крім того автор має право (за винятком окремих випадків передбачених Законом) вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі
одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Розмір і порядок виплати авторської
винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
З метою гарантування реалізації прав авторів Кабінетом
Міністрів України може бути установлено мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Окремого розгляду потребує службовий твір. Це твір,
„створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору
(контракту) між ним і роботодавцем”. Відповідно до ст.16:
„1. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору.
2. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором
(контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і
роботодавцем.
3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої
встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або)
цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.”
Серед інших різновидів творів комп'ютерні програми виділено, збірники та інші складені твори, переклади творів з
іноземних мов.
Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори.
Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження (ст.18).
Авторові збірника та
інших складених творів
(упорядникові) належить авторське право на здійснені ним підбір і
розташування творів та інших даних, що є результатом творчої
праці (ст.19).
Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.
Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників,
періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь- якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію,
аранжування або іншу переробку (ст.20).
Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу,
адаптації, аранжування або іншої переробки.
Авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої
переклади і переробки тих самих творів.
2.1.5.3 Вільне використання творів іншими особами
Поряд з правами авторів на використання створених ними творів та захист їхніх прав у Законі визначено яким чином і за яких умов користувачі можуть використовувати твори без спеціального дозволу їх авторів (ст.21).
„Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право),
але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:
1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі
цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або
інформаційним характером твору, до якого цитати включаються;
вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і
творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;
2) використання літературних і художніх творів в обсязі,
виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях,
передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;
3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або
інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;
6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;
7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою
8) публічне виконання музичних творів під час офіційних
і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;
9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та
інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою.”
Крім того відтворення творів без згоди авторів може бути здійснено з метою відновити законно придбаний екземпляр або з навчальною метою.
Так для бібліотек та архівами передбачено можливість відтворення примірників твору репрографічним способом (ст.22).
„Допускається без згоди автора або іншої особи, яка має
авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:
1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних),
з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання
і приватного дослідження;
б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має
систематичного характеру;
2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника
іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є
поодиноким випадком і не має систематичного характеру.”
Вільне відтворення примірників твору для навчання (ст.22)
допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право:
„1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів,
аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;
2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:
а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;
б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має
систематичного характеру.”
Крім того, для власних потреб передбачено можливість вільного копіювання, модифікації та декомпіляції комп’ютерних програм (ст. 24). Зокрема:
„1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму:
1) внести до комп'ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи,
яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її
призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера, а


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал