Лазебний В. С., Розорінов Г. М., Толюпа С. В. Основи інтелектуальної власності та її захисту Київ 2011 Click here to buy



Pdf просмотр
Сторінка4/15
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Заявник подає одну заявку в ЄПВ, вказуючи в ній країну- учасницю Європейської патентної конвенції, в який він просить охорону. У разі видачі за цією заявкою європейського патенту, він має в кожній з країн-учасниць Європейської патентної конвенції
автономний режим, тобто, анулювання патенту в одній із країн не впливає на дію патенту в інших країнах.
Заявка про видачу патенту заповнюється на бланку ЄПВ
англійською, французькою або німецькою мовою, або мовою країни-учасниці конвенції, з якої подано заявку, з наступним наданням перекладу.
Європейські патенти не видаються на: програми для ЕОМ,
методи хірургічного чи терапевтичного лікування організму людини чи тварин, методи діагностики, здійснювані безпосередньо на організмі людини чи тварин, на сорти рослин чи породи тварин,
а також інші, переважно біологічні способи виведення рослин чи тварин.
Заявку на європейський патент подають в ЄПВ (міста
Мюнхен, Гаага чи Берлін) або в національне патентне відомство,
звідки її направляють до ЄПВ. При подачі європейської заявки сплачуються мита: за подачу, за пошук, за кожен пункт патентної
формули понад десять пунктів, окремо за кожну державу, в якій просять охорони (крім Швейцарії та Ліхтенштейну, що зазначаються спільно).
На першій фазі розгляду європейської заявки проводиться формальна експертиза і патентний пошук. За їхніми результатами у
Європейському патентному бюлетені публікується європейська патентна заявка та звіт про пошук. У звіті про пошук наводиться бібліографічна інформація про документи, що маються в розпорядженні ЄПВ і можуть бути використані для оцінки новизни
і винахідницького рівня технічного рішення, описаного в заявці. У
звіті не оцінюється патентоспроможність заявки. Звіт пересилається заявнику. Заявник може відкликати заявку, якщо не бачить сенсу в продовженні процедури за результатами пошуку, чи внести до заявки зміни, які не повинні виходити за межі початкової
заявки. Заявка публікується через 18 місяців від дати подачі. Вона містить опис, пункти формули, креслення і реферат. Після публікації починається тимчасова правова охорона винаходу.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Друга фаза розгляду європейської заявки – власне експертиза – здійснюється тільки за бажанням заявника. Протягом
6 місяців від дати публікації заявник подає клопотання про проведення експертизи, тобто на відповідність заявки критеріям патентоспроможності за результатами пошуку і сплачує мито за її
проведення. Після цього експерт ЄПВ проводить експертизу заявки на відповідність критеріям патентоспроможності за результатами звіту про пошук.
Рішення за заявкою виноситься колегією експертів. Якщо заявка відповідає вимогам патентоспроможності, приймається рішення про видачу патенту. Патент набирає сили за умови:
погодження заявником тексту опису, сплати їм мита і перекладу пунктів формули винаходу на дві офіційні мови конвенції, що не є
мовами діловодства за заявкою.
Європейський патент вважається виданим від дати публікації зведення про його видачу в європейському патентному бюлетені. Одночасно публікується опис до патенту, що містить креслення і патентну формулу. Патентовласник одержує грамоту
європейського патенту. При цьому в країнах, зазначених у патенті,
він буде діяти тільки після перекладу пунктів патентної формули на офіційні мови цих країн.
Після публікації зведення про видачу патенту настає третя фаза діловодства за заявкою. З цього моменту треті особи
(конкуренти) протягом 9 місяців, сплативши мито, можуть подати в ЄПВ протест проти видачі патенту. Рішення за протестом приймає спеціальний відділ ЄПВ. Можливі три рішення:
анулювання патенту, збереження патенту в силі без змін, підтримка патенту в силі у зміненому обсязі, за умови згоди на це заявника,
сплати їм необхідного мита та перекладу змін на дві офіційні мови,
що не є мовами діловодства за заявкою.
Рішення секції прийому заявок, експертних відділів,
спеціального відділу з розгляду протестів і юридичного відділу може бути оскаржено в тому відділі, рішення якого оскаржується.
Якщо цей відділ вважає скаргу обґрунтованою, протягом місяця виноситься нове рішення. Якщо скарга відхиляється, її негайно передають до Апеляційної палати ЄПВ. Рішення Апеляційної
палати є остаточним.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

За підтримку у силі заявки на європейський патент необхідно виплачувати мито за кожний рік розгляду, починаючи з третього року. Останнього разу мито сплачується в рік публікації
зведення про видачу європейського патенту.
1.6. Євразійська регіональна патентна система
У 1994 р. Азербайджан, Вірменія, Білорусія, Казахстан,
Киргизія, Молдавія, Російська Федерація, Таджикистан та Україна підписали Євразійську патентну конвенцію (ЄАПК). Конвенцією засновано Євразійську патентну систему у вигляді міжурядової
Євразійської патентної організації, що складається з
Адміністративної ради та Євразійського патентного відомства
(ЄАПВ). Депозитарієм цієї конвенції і посередником у разі
виникнення суперечок є генеральний директор ВОІВ.
Євразійська патентна організація діє за принципом самофінансування. Офіційна мова
- російська.
Будь-яка фізична чи юридична особа з країн-учасниць
ЄАПК самостійно, а з інших країн – через патентного повіреного,
може подати російською мовою євразійську заявку на винахід в
ЄАПВ (для країн-учасниць) чи національне патентне відомство,
звідки заявка пересилається в ЄАПВ. При цьому сплачується єдине процедурне мито за подачу заявки, пошук, публікацію й інші
процедурні дії. При подачі в національне патентне відомство сплачується також мито за перевірку заявки та її пересилання.
ЄАПВ перевіряє заявку на відповідність формальним вимогам і проводить за нею пошук. Заявка із звітом про пошук публікується через 18 місяців. Після цього протягом 6 місяців заявник може подати клопотання про проведення експертизи,
сплативши мито за її проведення. Рішення про видачу патенту
ЄАПВ чи відмову від його видачі приймаються колегіями з трьох експертів. При одержанні рішення про видачу патенту заявник протягом 3 місяців повинен виплатити мито за видачу патенту.
Термін дії євразійського патенту – 20 років від дати подачі заявки.
Для підтримки патенту в силі сплачуються щорічні мита. При цьому заявник зазначає кожну країну-учасницю ЄАПК, у якій він хоче продовжити дію патенту. Розміри щорічного мита для кожної
країни встановлюються цією країною. Щорічне мито сплачується в
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

ЄАПВ, потім його частина передається національним патентним відомствам.
Між країнами СНД за участю України укладено ряд угод у сфері промислової власності, завдяки яким заявки можна подавати безпосередньо в країні-учасниці угод (для ряду країн – російською мовою) зі сплатою мита в розмірах, передбачених для національних заявників. Таке мито дуже невисоке, в порівнянні з
єдиним процедурним митом ЄАПВ. Тому при патентуванні в трьох-чотирьох країнах
СНД економічно вигідніше використовувати національні процедури, а не процедуру ЄАПК.
Єдине процедурне мито ЄАПК складає 800 доларів, мито за експертизу
- 800 доларів і мито за видачу патенту - 500 доларів. У
результаті основний потік заявок в ЄАПВ надходить з країн далекого зарубіжжя. У всякому разі, вибір процедури патентування заявник із країни СНД має робити тільки після зіставлення витрат.
2 АВТОРСЬКЕ ПРАВО
2.1 Теоретичне обґрунтування необхідності охорони авторських
прав
2.1.1 Передумови та виникнення авторського права
Процес історичного розвитку авторського права в країнах континентальної Європи й в англомовних країнах ішов по-різному.
Континентальне європейське право розвивалося в напрямку охорони прав авторів. В XІХ ст. такі автори, як Віктор Гюго,
очолили рух за ефективну охорону прав авторів не тільки усередині
країни, але й за її межами. Авторське право в англомовних країнах розвивали видавці спочатку шляхом приватних угод між собою,
але потім, на початку XVІІІ ст., уже шляхом прийняття законів. У
результаті такого розвитку в континентальному авторському праві
більший акцент було зроблено на захисті інтересів автора. Правові
норми охоплювали інтереси як майнового, так немайнового характеру. В англо-американському праві акцент було зроблено на посилену охорона економічних прав видавців. Однак, незважаючи
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
на таку розбіжність в історичному розвитку, у наші дні подальше регулювання питань авторського права в міжнародних договорах призвело до дуже високого ступеня уніфікації правових норм у законодавстві різних країн світу. Більше того, залишилося дуже мало протиріч між авторами й видавцями. Сильна охорона авторських прав іде на користь обом сторонам. Якби не було видавців, тоді автори з не могли б ефективно користуватися плодами своєї праці, з іншого боку – видавцям не було б що публікувати, якби не було авторів. Останнім часом автори (через свої асоціації) і видавці успішно об'єднали зусилля в лобіюванні
питань посилення охорони авторських прав на створені й на перекладені твори, що стали загальним надбанням.
У наш час виник справжній конфлікт між інтересами країн,
які є експортерами захищеної авторським правом продукції й країнами, що імпортують цю продукцію. Країни-експортери,
зокрема Сполучені Штати Америки, хотіли б бачити більш високі
стандарти охорони авторських прав у країнах-імпортерах. Якщо викорінити в цих країнах піратське використання авторських творів, тоді місцеве населення буде змушене купувати ці твори у правовласників з країн, що експортують продукцію, або купувати ліцензії. Країни-імпортери одержують економічну вигоду від слабкої або навіть відсутньої охорони авторських прав. Засоби,
зекономлені за рахунок придбання недорогої піратської продукції
замість дорогої авторської, може бути використано на виробничі
потреби.
2.1.2 Вплив авторського права на творчий розвиток суспільства
Всесвітня організація інтелектуальної власності у своїх виданнях і в мережі Інтернет намагається пропагувати користь від застосування сильної охорони авторських прав у менш розвинених країнах, але ця пропаганда мало переконлива. ВОІВ прагне довести, що авторське право допомагає зберігати культурну національну самобутність у невеликих і менш розвинених країнах,
стимулюючи працю творчих працівників охороною їхніх прав.
Однак здебільшого ці люди працюють на місцевий ринок і тому їм мало користі від охорони їхніх прав у світовому масштабі. Дійсно
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
авторське право певним чином може сприяти захисту національної
самобутності в менш розвинених країнах, але аж ніяк не в тому розумінні, що декларує Всесвітня організація інтелектуальної
власності. Якщо в країні з відносно невисоким рівнем доходу на душу населення забезпечується сильна охорона авторських прав,
іноземні власники відповідних прав будуть прагнути продати свій продукт за високою ціною тільки самим заможним членам суспільства. Більшість же населення буде, таким чином, ізольовано від іноземних книг, журналів, музичних дисків, відео- й аудіокасет.
Високі ціни на імпорт будуть за цих умов сприяти захисту національної розважальної індустрії й літератури. З іншого боку, за умови значного розмаху піратства, що має місце, наприклад у
Китаї, вартість продукції падає до рівня витрат на її виготовлення й до споживання продукції іноземної розважальної індустрії
долучаються усе більше широкі верстви суспільства, що потенційно загрожує занепадом національної культури розваг і
літератури. Таким чином, сувора правова охорона авторських прав може бути чинником, що забезпечує створення високоефективної
торговельної перешкоди для поширення іноземних творів і
сприяння захисту національної культури в менш розвинених країнах. Така перешкода аж ніяк не суперечить вимогам
Всесвітньої торговельної організації й положенням міжнародних договорів стосовно авторського права. Проте, багато країн із числа слаборозвинених, що є імпортерами інформаційної продукції,
розглядають забезпечення охорони авторських прав як основну торговельну поступку більш розвиненим країнам, що експортують таку продукцію. Під час переговорів про торгівлю й, зокрема, під час переговорів про створення ВТО вони вимагали й одержали різні поступки в інших сферах міжнародної торгівлі в обмін на обіцянку запровадити надійну охорону авторських прав.
В XXІ ст. гігантські багатонаціональні компанії у сфері
засобів масової інформації й програмного забезпечення будуть домінувати на світовому ринку, використовуючи ефективність сучасних систем передавання інформації. Ефективність сучасних систем уже створила у сфері мистецтва й літератури тип економічних відносин, які одержали назву "усе переможцеві" або "переможець одержує все". Популярні розробки у сфері
програмного забезпечення, кінофільми й книги швидко
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
перекладають найбільш поширеними світовими мовами й поширюють в усьому світі. У світі постійно зростає кількість освічених і заможних людей в усьому світі знає англійську мову й тому їм доступна більша частина масової культури мовою оригіналу. Наслідком є те, що значна частина прибутку,
гарантованого системою охорони авторських прав, спрямовується на посилення вже й без того могутніх міжнародних компаній.
Позитивним аспектом цієї системи є те, що споживачі
різних країн мають постійний доступ до кращих світових творів
інтелектуальної творчості. З іншого боку, у невеликих, але багатих державах творчість місцевих авторів може бути знищено потоком
іноземних творів. Наприклад, така країна, як Данія, може мати гідну охорону авторських прав, але ринок для творів датською мовою занадто малий, щоб підтримувати значну кількість письменників, поетів і кінорежисерів. Такі країни шукають для авторів стимули, але не в системі гарантій авторських прав, а в
інших формах охорони національного мистецтва, що їй не суперечать і дають можливість захистити національну культуру від голлівудської навали.
2.1.3 Загальна характеристика сучасного стану авторського права
Основним міжнародним договором у сфері авторських прав
є Бернська конвенція, прийнята в 1886 р., і відтоді зазнавала перегляду п'ять разів. Учасницями цієї Конвенції є всі промислово розвинені країни й більшість менш розвинених країн миру.
Конвенція встановлює як загальні принципи, так і спеціальні
мінімальні стандарти охорони авторських прав. У число загальних принципів входять: 1) охорона авторського права без яких-небудь формальностей; 2) національний режим охорони; 3) національна незалежність охорони авторських прав.
Протягом певного часу у ряді країн (таких, як США й
СРСР) системи охорони авторського права не ґрунтувались на високих стандартах, сформульованих у Бернській конвенції.
Розроблена в 1952 р. Всесвітня конвенція про авторське право мала на меті дати можливість цим країнам вступити в багатогранну систему охорони авторських прав. У 80-ті й 90-ті роки переважна
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
більшість таких країн здійснили реформи свого законодавства про авторські права для того, щоб привести його у відповідність із положеннями Бернської конвенції й приєднатися до неї. Внаслідок цього сама Всесвітня конвенція про авторське право в значній мірі
втратила своє значення.
Радянський Союз приєднався до Всесвітньої конвенції про авторське право в 1973 г, однак остання діяла для нього лише у своїй первісній редакції 1952 р. Після розпаду СРСР у 1991 р.
Україна підтвердила свою участь у цій конвенції, а у 1995 р. –
приєдналась до Бернської конвенції.
У наш час рівень авторсько-правової охорони, що забезпечується Бернською й Всесвітньою конвенціями дійсно практично збігається, що робить їхнє паралельне існування багато в чому зайвим. Разом з тим, деякі країни як і раніше беруть на себе лише зобов’язання визначені первісною редакцією Всесвітньої
конвенції й не беруть участь у Бернській конвенції. Крім того, між
Всесвітньою й Бернською конвенціями зберігається ряд важливих розбіжностей. Зокрема, Всесвітня конвенція передбачає надання правового захисту творам, що були створені авторами певної
країни після її приєднання до конвенції, а Бернська конвенція передбачає надання такого захисту усім творам авторів даної
країни, що були створені й до моменту приєднання до конвенції.
Зазначена відмінність обумовлена тим, що на відміну від
Всесвітньої конвенції Бернська конвенція має зворотну дію.
Відповідно до п. (І) ст. 18 Бернська конвенція застосовується до всіх творів, які до моменту набрання нею чинності (для країни, що приєднується до Конвенції) не стали ще загальним надбанням у країні походження внаслідок завершення строку охорони.
2.1.4 Захист авторських та суміжних прав в Україні
Основними законодавчими актами, що регулюють відносини обумовлені авторським правом в Україні є Цивільний
Кодекс (Книга IV) та Закон УкраїниПро авторське право і
суміжні права”.
Зокрема, авторському праву присвячено Главу 36
Цивільного кодексу, що має назву „Право інтелектуальної
власності на літературний, художній та інший твір (Авторське
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
право)”. У цій главі викладено концептуальні підходи до забезпечення авторських прав. Глава містить 14 статей (433-448), у яких визначено такі ґрунтовні поняття як:

об’єкти та суб’єкти авторського права;

співавторство.
Також розкрито зміст таких понять як особисті немайнові
права автора, майнові права інтелектуальної власності на твір,
забезпечення недоторканості твору, використання та опублікування твору.
Крім того визначено перелік творів, що не є об’єктами авторського права, а також визначено умови за яких виникає
авторське право, випадки правомірного використання твору без згоди автора й строк чинності майнових прав інтелектуальної
власності на твір.
У ЦК визначено, що об’єктами авторського права в Україні
є твори до яких віднесено:

літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми,
статті та інші письмові твори;

лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми,
хореографічні, інші сценічні твори;

музичні твори (з текстом або без тексту);

аудіовізуальні твори;

твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

фотографічні твори;

твори ужиткового мистецтва;

ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом
інтелектуальної діяльності;

комп'ютерні програми;

компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом
інтелектуальної діяльності;
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m


інші твори, перелік яких наведено в законі Про авторське право і суміжні права”.
Зазначені твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.
Окремо виділено комп'ютерні програми, які охороняються так само як і літературні твори.
Важливим інформаційним ресурсом у сьогоднішньому світі
є інформаційні бази. Вдалі рішення, що забезпечують надійне функціонування таких баз та комфортне використання інформації,
що в них міститься, є результатом творчих зусиль її авторів. Тому,
інформаційні бази також визначено об’єктами авторського права.
Компіляції даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються як такі. Ця охорона не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані або матеріал, що є складовими компіляції.
2.1.5 Закон України

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал