Лазебний В. С., Розорінов Г. М., Толюпа С. В. Основи інтелектуальної власності та її захисту Київ 2011 Click here to buy




Сторінка1/15
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Лазебний В.С., Розорінов Г.М., Толюпа С.В.
Основи інтелектуальної власності
та її захисту
Київ 2011
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

УДК 347.78
ББК 67.404.3
Л97
Лазебний В.С., Розорінов Г.М., Толюпа С.В.
Основи інтелектуальної власності та її захисту. — К.: Ліра-К,
2011. — 150 с.
ISBN 0-0000-0000
В посібнику розглянуто загальні положення права
інтелектуальної власності й стисло характеризуються його основні
інститути - авторське й патентне право, правова охорона товарних знаків і інших засобів індивідуалізації, і ін. Їхній аналіз ведеться як з
позицій вимог основних міжнародних угод у розглянутій області й прийнятого у світі розуміння головних проблем права
інтелектуальної власності, так і з позицій українського законодавства і його відповідності міжнародним стандартам.
Посібник призначено для поглиблення знань студентів всіх форм навчання в галузі винахідницької діяльності й спрямовано на активізацію технічної творчості під час навчального процесу.
Посібник може бути корисним науково-технічним працівникам,
діяльність яких пов’язана з технічною творчістю.
УДК 347.78
ББК 67.404.3
ISBN 0000-0000-0000
© Ліра-К. Оформлення, 2011
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

ЗМІСТ
Перелік термінів та скорочень
1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ. МІЖНАРОДНЕ
СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
1.1 Стисла історія виникнення та сучасне розуміння поняття "інтелектуальна власність"
1.2 Характеристика поняття "промислова власність"
1.3 Всесвітня організація інтелектуальної власності
1.4. Зміст основних домовленостей закріплених міжнародними угодами щодо інтелектуальної власності
1.4.1. Паризька конвенція.
1.4.2. Спеціальні угоди щодо захисту інтелектуальної власності
1.4.3. Бернська конвенція
1.4.4. Всесвітня конвенція про авторське право (Женевська конвенція)
1.4.5. Римська конвенція
1.5. Європейська регіональна патентна система
1.6. Євразійська регіональна патентна система
2 АВТОРСЬКЕ ПРАВО
2.1 Теоретичне обґрунтування необхідності охорони авторських прав
2.1.1 Передумови та виникнення авторського права
2.1.2 Вплив авторського права на творчий розвиток суспільства
2.1.3 Загальна характеристика сучасного стану авторського права
2.1.4 Захист авторських та суміжних прав в Україні
2.1.5 Закон України Про авторське право і суміжні права”
2.1.5.1 Об’єкти та суб’єкти авторського права
2.1.5.2 Майнові й немайнові права авторів
2.1.5.3 Вільне використання творів іншими особами
2.1.5.4 Строк дії авторського права
2.1.5.5 Порядок передавання майнових авторських прав іншим особам
2.1.5.6 Об’єкти та суб’єкти суміжного права
2.1.5.7 Майнові й немайнові суміжні права
2.1.5.8 Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою (ст. 43)
2.1.5.9 Захист авторського права та суміжних прав
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

3 КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ
3.1 Міжнародні підходи до правової охорони комерційної таємниці
3.1.1 Виникнення „комерційної таємниці” як об’єкту правовідносин
3.1.2 Соціально - економічне підґрунтя охорони комерційної
таємниці
3.1.3 Структура міжнародних угод, що стосуються охорони комерційної таємниці
3.1.4 Поняття охорони комерційної таємниці
3.1.5 Способи отримання комерційної таємниці
3.1.5.1 Незаконні способи отримання комерційної таємниці
3.1.5.2 Правомірні способи отримання комерційної таємниці
конкурентами
3.1.6 Регулювання взаємин між роботодавцем та найманим працівником у сфері охорони комерційної таємниці
3.1.6.1 Права роботодавця у випадку відсутності трудової угоди з працівником
3.1.6.2 Регулювання відносин роботодавця та найманого працівника у випадку наявності трудового контракту
3.2 Захист комерційної таємниці в Україні
3.2.1 Об’єкти комерційної таємниці
3.2.2 Законодавче обмеження об’єктів комерційної таємниці
3.2.3 Суб’єкти комерційної таємниці
3.2.4 Відповідальність за розголошення комерційної таємниці
4. ОСНОВИ ВИНАХІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Загальні положення
4.2. Патентування винаходу або корисної моделі
4.2.1 Право на одержання патенту
4.2.1.1 Загальні права винахідників.
4.2.1.2 Права на винахід, створений в результаті службової
діяльності.
4.2.1.3 Право першого заявника.
4.2.2 Порядок одержання патенту.
4.2.3 Експертиза заявки на патент або корисну модель.
4.2.3.1 Попередня експертиза.
4.2.3.2 Формальна експертиза.
4.2.3.3 Тимчасова правова охорона.
4.2.3.4 Кваліфікаційна експертиза.
4.2.4 Відкликання заявок на патент
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

4.2.5 Реєстрація патенту
4.2.6 Видача патенту.
4.2.7 Права та обов’язки, що випливають з патенту
4.2.8 Захист прав власника патенту
4.2.9 Додаткові положення
4.3 Пошук інформації та патентні дослідження
4.3.1 Визначення технічного рівня галузі
4.3.2 Мета та зміст патентних досліджень
4.3.3 Патентні дослідження під час виконання курсового або дипломного проекту
4.3.4 Пошук інформації про винахід
4.3.5 Класифікація винаходів
4.3.6 Різновиди пошуку інформації про винаходи
4.3.7 Пошук патентів-аналогів
4.3.8 Аналіз об’єкта
4.3.9 Виділення сукупності істотних ознак об’єкта
4.4 Оцінка результатів науково-технічної творчості
4.4.1 Основні етапи процесу виявлення винаходів. Формулювання мети винаходу
4.4.2 Встановлення різновиду об’єкта, що підлягає правовій охороні
4.4.3 Аналіз об’єкта
4.4.4 Виділення сукупності істотних ознак об’єкта
4.4.5 Визначення існуючого стану розвитку техніки
4.4.6 Вибір прототипу
4.4.7 Аналіз прототипу
4.4.8 Порівняльний аналіз
4.4.9 Обґрунтування істотних відмінностей об’єкта винаходу
4.4.10 Обґрунтування техніко-економічних показників винаходу
4.4.11 Складання формули винаходу
4.4.11.1. Основні вимоги до формули винаходу
4.4.11.2. Загальна структура формули винаходу
4.4.11.3. Вимоги до складових частин формули винаходу
4.4.11.4. Особливості формули винаходу на пристрій
4.4.11.5. Особливості формули винаходу на спосіб
4.4.11.6. Структура опису винаходу
4.5 Експертиза об’єкта розробки на патентну чистоту
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

4.6 Програма формування електронних примірників заявок на об’єкти промислової власності
4.6.1 Введення нової заявки на винахід (корисну модель)
5. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ, ІННОВАЦІЇ І ТРАНСФЕР
ТЕХНОЛОГІЙ
6. ЗАКОНИ УКРАЇНИ ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
Література
Додаток А. Зразок титульного аркуша авторського свідоцтва на винахід СРСР
Додаток Б. Зразок патенту на винахід України
Додаток В. Зразок патенту на винахід Російської Федерації
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Перелік термінів та скорочень
Автор винаходу – особа, творчою працею якої створено винахід.
Акцентована заявка на винахід – заявка, за якою прийнято рішення про видачу охоронного документа, але сам документ ще не видано.
Аналог – об’єкт того самого призначення, що й об’єкт винаходу,
подібний за технічною сутністю та за результатом використання.
Винахід – технологічне (технічне) рішення, що відповідає умовам патентоспроможності.
Винахідник – фізична особа, результат творчої праці якої визнано винаходом (корисною моделлю).
ВОІВ – Всесвітня організація інтелектуальної власності.
Дата пріоритету – дата подання заявки до Держдепартаменту чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності, за якою заявлено пріоритет.
Державна система правової охорони інтелектуальної власності –
"Український інститут промислової власності" (Установа) й сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших державних закладів відповідної спеціалізації, що входять до сфери управління Установи.
Держдепартамент – Державний департамент інтелектуальної
власності, що діє у складі Міністерства освіти та науки України.
Договір – Договір про патентну кооперацію.
Доручення роботодавця – видане працівникові у письмовій формі
завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця й може призвести до створення винаходу (корисної моделі).
Заявка на винахід або корисну модель – сукупність документів,
необхідних для видачі Держдепартаментом патенту на винахід
(секретний винахід) або патенту на корисну модель (секретну корисну модель).
Заявник – особа, яка подала заявку.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Експертиза на локальну новизну – складова частина кваліфікаційної експертизи, що встановлює локальну новизну винаходу.
Інструкція – інструкція до Договору про патентну кооперацію.
Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) – експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоспроможності
(новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).
Корисна модель – нове й промислово придатне конструктивне виконання пристрою або здійснення процесу.
Ліцензія – дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах.
Локальна новизна – новизна, що встановлюється за виданими в
Україні патентами й поданими до Держдепартаменту заявками на видачу патентів.
Міжнародна заявка – заявка, яка подається згідно з Договором про патентну кооперацію.
Міжнародний пошуковий орган – орган, що здійснює міжнародний пошук за міжнародною заявкою відповідно до Договору про патентну кооперацію.
МПК – Міжнародна патентна класифікація.
МКВ – Міжнародна класифікація винаходів.
НКВ – Національна класифікація винаходів.
Особа – фізична або юридична особа.
Паризька конвенція – Паризька конвенція з охорони промислової
власності.
Патент на винахід, патент на корисну модель, патент на секретний винахід, секретну корисну модель – охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство та право власності на винахід
(корисну модель).
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід.
Патент на секретний винахід – різновид патенту, що видається на винахід, який містить інформацію, віднесену до державної
таємниці.
Патенти-аналоги – патенти, видані в декількох країнах на один винахід, називаються патентами-аналогами.
Попередня заявка – заявка, яка була подана до Держдепартаменту або до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності й за якою заявлено пріоритет.
Положення – Положення про порядок сплати зборів за дії,
пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності,
затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2001
№ 543.
Правила складання – Правила складання й подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом
Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 № 22 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.02.2001 за
№ 173/5364.
Представник – представник у справах інтелектуальної власності
(патентний повірений) або інша довірена особа.
Пріоритет заявки (пріоритет) – першість у поданні заявки.
Реєстр – Державний реєстр патентів і деклараційних патентів
України на винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів
України на корисні моделі, Державний реєстр патентів і
деклараційних патентів України на секретні винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі.
Роботодавець – особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом).
Службовий винахід (корисна модель) – винахід (корисна модель),
створений працівником:
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

- у зв’язку з виконанням службових обов’язків або дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше;
- з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва й обладнання роботодавця.
Службові обов’язки – зафіксовані у трудових договорах
(контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть призвести до створення винаходу (корисної моделі).
Укрпатент – Державне підприємство "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України –
уповноважений державний заклад для розгляду й проведення експертизи заявок (Установа).
Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) –
експертиза, під час якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані
винаходами (корисними моделями), й відповідність заявки та її
оформлення встановленим вимогам.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ. МІЖНАРОДНЕ
СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ
ВЛАСНОСТІ
1.1 Стисла історія виникнення та сучасне розуміння поняття "інтелектуальна власність"
Коли у XIX ст.. започатковували міжнародну систему охорони
інтелектуальної власності, у літературній та винахідницькій діяльності визначальну роль відігравали автори одинаки, як, наприклад, Жюль Верн або Томас Едісон. Тобто,
інтелектуальна власність була персоніфікованою. Саме необхідність охороняти права авторів стала політичним та
ідеологічним підґрунтям для укладання перших угод про охорону права інтелектуальної власності. Згодом, у XX ст., ситуація багато в чому змінилася. Наукові досягнення та технічні винаходи здебільшого стають результатом цілеспрямованої діяльності групи людей, які здійснюють свою інтелектуальну діяльність на замовлення певного роботодавця, користуючись потужною фінансовою та матеріальною підтримкою. У результаті таких обставин основними виробниками інтелектуальної власності на сьогодні є великі міжнародні корпорації. Такі корпорації мають великий вплив на економіку окремих країн або цілих груп країн,
тому вони мають змогу активно лобіювати свої права на законодавчому рівні.
На початку XX ст. найбільш швидкими темпами розвивались вугільна галузь, металургія, автомобілебудування і
саме у цих галузях було зроблено та запроваджено багато технічних винаходів. У наш час найбільш активно створюють об’єкти інтелектуальної власності компанії, що функціонують у сфері розробки програмного забезпечення, фармакології, у сфері
розважального бізнесу тощо. Базуючись на правах інтелектуальної
власності промислові компанії часто висували суперечливі вимоги щодо захисту своїх прав. З одного боку вони вимагали доступу на ринки інших країн, а з другого – вимагали закрити ринки країн свого розташування від імпорту подібної продукції з інших країн.
Деякі галузі людської діяльності більш активно розвиваються навпаки за умов більш вільного пересування товарів та послуг.
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m

Таким, наприклад, є виробництво комп’ютерів. Результатом зазначеної зацікавленості є створення зон вільної торгівлі. Саме ця обставина була одним із факторів, що сприяв створенню
Європейського союзу, укладання Північноамериканської угоди щодо вільної торгівлі. Крім того, такий підхід сприяв перетворення міжнародної Генеральної угоди з тарифів та торгівлі – ГУТТ
(General Agreement on Tariffs and Trade, 1947 р.) у Всесвітню торговельну організацію – ВТО (World Trade Organization, 1995 р.)
. Всесвітня торговельна організація (ВТО). ВТО було створено у 1995 р. з метою удосконалити міжнародні економічні
відносини, які не було врегульовано ГУТТ. Зокрема ГУТТ не передбачала здійснювати регулювання питань пов’язаних з продажем послуг та купівлею інтелектуальної власності. Крім того,
ГУТТ не передбачала примусових механізмів, що здатні
забезпечити виконання положень угоди. Міждержавні переговори між зацікавленими сторонами були непростими і увійшли в історію як Уругвайський раунд міжнародних переговорів. Цей раунд розпочався у 1986 і завершився у 1994 р. підписанням
Завершального акту про створення ВТО. Однією із складових
Завершального акту була Угода щодо торгових аспектів прав
інтелектуальної власності – ТРІПС (Trade Related Aspects of
Intellectual Property Rights — TRIPs). Ця угода містить положення про те, що кожна країна-член ВТО поділяє вимоги міжнародних договорів щодо інтелектуальної власності, забезпечує на своїй території рівень її охорони не менший, ніж це випливає з чинних міжнародних угод, а також забезпечує застосування ефективних механізмів примусового виконання договірних зобов’язань.
У разі виникнення претензій щодо неправомірного використання інтелектуальної власності скаргу буде розглянуто у
Комісії з регулювання суперечок. Ця комісія може або відхилити скаргу як необґрунтовану, або може підтвердити факт порушення.
У другому випадку стороні-порушниці надають попередньо обґрунтований час достатній для усунення порушень. Якщо порушення не буде усунено, тоді країні, що виграла спір може бути надано право застосувати проти порушниці репресії (здійснити заходи відплати). Прикладом може бути ситуація, що виникла через скаргу Сполучених Штатів Америки, до якої згодом приєднався і Європейський Союз, до Індії. США вважали, що Індія
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
Click here to buy
A
B
B
Y
Y
PD
F Transfo
rm
er
2
.0
w
w
w .A
B B Y Y.
c o
m
не виконує своїх зобов’язань щодо патентної охорони фармацевтичної та хімічної продукції для сільського господарства.
Цю скаргу було визнано обґрунтованою і Індія доопрацювала свою систему патентної реєстрації.
Сучасна діяльність у сфері інтелектуальної власності
регламентується міждержавними та національними законодавчо- правовими актами. Основні поняття інтелектуальної власності у міжнародному розумінні визначено положеннями міжнародного права з проблем інтелектуальної власності, що почало формуватися на основі міждержавних угод, укладених ще в XIX сторіччі.
Першим міжнародним документом, положеннями якого було окреслено поняття "інтелектуальна власність", стала підписана одинадцятьма державами світу в 1883 р. Паризька конвенція з охорони промислової власності (далі
- Паризька конвенція). У 1993 році склад учасників Паризької конвенції
налічував уже 108 країн, у тому числі учасником конвенції стала й
Україна.
На продовження процесу розвитку охорони авторських прав у світі в 1886 році десятьма державами було підписано
Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів. У
преамбулі Бернської конвенції проголошено її мету: охороняти настільки ефективно і однаково, наскільки це можливо, права авторів на їхні літературні та художні твори. Бернською конвенцією визначено чіткі критерії для надання такої правової
охорони. Зараз учасниками цієї конвенції є також уже більше 100
країн.
За час, що минув з моменту підписання перших міждержавних угод, поняття "інтелектуальна власність" і "права
інтелектуальної власності" постійно уточнювалися, відповідно,
неодноразово переглядалися положення вказаних вище конвенцій.
Такий багаторазовий перегляд зумовлений розвитком суспільних відносин у сфері авторського права
- це об'єктивний і
закономірний процес удосконалення міжнародної охорони прав
інтелектуальної власності.
З метою подальшого удосконалення та розвитку цього процесу, 6 вересня 1952 p. у Женеві було підписано ще одну угоду
- Всесвітню конвенцію про авторське право (далі - Женевську


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал