Л. Струганець Розширення семантичної структури слова як визначальний напрям семантичних трансформацій



Скачати 66.55 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір66.55 Kb.


Лещишина Яна, магістрант філологічного факультету групи МУФ

Науковий керівник – проф. Л. Струганець


Розширення семантичної структури слова як визначальний напрям семантичних трансформацій
Мова перебуває в постійному русі. Що глобальніші зміни в житті, тим інтенсивніше змінюється лексика. Словниковий склад трансформується, реагуючи на всі зрушення у суспільстві та мовній свідомості соціуму. Кінець XX – початок XXI ст. якраз і є тим насиченим подіями часовим відтинком, який спричинив значні зміни у мові. За останні двадцять років відбулися масштабні перетворення в економіці, внутрішній і міжнародній політиці, культурі, науці, техніці (доба Горбачова, перебудова і гласність, Чорнобильська катастрофа, розпад СРСР, створення і розбудова незалежної Української держави, відродження духовності, бурхливий розвиток науки і техніки у світі, численні контакти на різних рівнях між Україною і країнами близького і далекого зарубіжжя).

Вивченню динаміки словникового складу української літературної мови присвячено низку ґрунтовних наукових досліджень. Це праці Л.Мацько, О. Стишова, Л. Струганець, О. Кабиш, О. Мазурик, М.Дудика, Т. Коць, Н. Клименко та ін. Однак зміни у лексиці відбуваються перманентно, тому потребують детального вивчення на кожному етапі розвитку літературної мови, а особливості перебігу лексико-семантичних і лексико-стилістичних процесів залишаються актуальною проблематикою наукових досліджень. Мета нашої розвідки – проаналізувати семантичні трансформації лексичного складу української літературної мови початку XXI століття.

Розвиток лексичної системи будь-якої національної мови експлікується у лексикографічних працях, які фіксують нормативність лінгвального явища літературної мови, визначають сферу функціонування лексичної одиниці, підсумовують семантичне наповнення слів на певному історичному етапі. Джерельною базою нашого дослідження послужили етапні словники кінця XX - початку XXI ст.: СІС-85 [2], СІС-2000 [3], СУМ [4], ВТС [1] та СТС [6]. СУМ став точкою відліку для визначення змін у семантичній структурі лексем української літературної мови названого періоду. На основі декількох лексикографічних праць з’ясовуємо типи семантичних трансформацій, простежуємо історію окремих лінгвальних явищ.

Л. Струганець у монографічному дослідженні “Динаміка лексичних норм української літературної мови XX століття” запропонувала типологію змін семантичної структури слів. Виокремлює семантичні зміни у словах із однаковою кількістю значень; розширення і звуження семантичної структури слова; процеси утворення і зникнення омонімії; комплексні якісні модифікації значення слова [5]. У лексикографічній практиці розширення значеннєвого обсягу слова маніфестується уведенням нових лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) у його структуру. Нарощення значення може відбуватись лише шляхом семантичної інтродукції (такі семантичні трансформації кваліфікуємо як однотипні) або ж супроводжуватись іншими змінами, зокрема елімінацією і транспозицією окремих ЛСВ (такі семантичні перебудови характеризуємо як різнотипні). Наочному увиразненню динаміки змін у значеннєвому наповненні словникового складу сучасної української літературної мови сприяє система формул, моделей і схем трансформацій семантичної структури слів, запропонована Л. Струганець [5]. Засоби візуалізації семантичних зрушень використовуємо у нашій розвідці.

Детальне вивчення реєстрів загальномовних словників початку XXI століття засвідчило, що серед семантичних трансформацій лексики переважає розширення семантики слова. Розглянемо, для прикладу, семантичні модифікації слова алергія. Динаміку змін відображає модель “1 ЛСВ (СУМ) →2 ЛСВ (СТС)” , формула “1 ЛСВ +1 ЛСВ = 2 ЛСВ” і схема на рис. 1.
СУМ СТС

Алергія Алергія


1-ий ЛСВ

1-ий ЛСВ




2-ий ЛСВ

Рис. 1. Схема трансформацій семантичної структури слова алергія
Схема репрезентує кореляцію перших ЛСВ “1) Хвороблива чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин”, а також інтродукцію (уведення) неосеманта “2. перен. Неприйняття кого-, чого-небудь, неприязне, негативне ставлення до кого-, чого-небудь” [6, 24]. Відбулась однотипна зміна семантичної структури слова. Таким способом пройшло розширення семантичного обсягу великої кількості лексем української мови: амністія, арлекін, алергія, аут, буфер, бойня, вірус, гребінь, група, дискант, дистанція, дикун, джаз, донор, зона, іскра, ін’єкція, компанія, кочегар, каторга, обман та ін.

Далі схарактеризуємо різнотипну перебудову семантичної структури слова на прикладі лексеми актив. Динаміку змін відображає модель “2ЛСВ (СУМ) → 4ЛСВ (ВТС) →5ЛСВ (СТС)”, формула “3ЛСВ + 1ЛСВ-1ЛСВ+2ЛСВ = 5ЛСВ” і схема на рис.2.

У СУМі семантичне наповнення слова актив представлене таким чином: “1. Найбільш діяльна, ініціативна, передова частина якої-небудь організації, колективу. 2. фін. Частина господарського балансу, що відображає на певну дату всі матеріальні цінності, кошти й боргові вимоги, належні даному підприємству або установі; протилежне пасив.3. перен. Досягнення, надбання” [4, I, 29].
СУМ ВТС СТС

Актив Актив Актив


1-ий ЛСВ

1-ий ЛСВ

1-ий ЛСВ




2-ий ЛСВ

2-ий ЛСВ

2-ий ЛСВ



3-ій ЛСВ

3-ій ЛСВ

3-ій ЛСВ




4-ий ЛСВ

4-ий ЛСВ




5-ий ЛСВ

Рис. 2. Схема трансформацій семантичної структури слова актив


До семантичних інтродуктивів у лексемі відносимо одне значення, репрезентоване ВТСом, а саме: “3. фін. Перевищення грошових надходжень держави, що їх одержують із-за кордону, над її закордонними виплатами” [1,??]. Спостерігаємо в семантичній структурі переміщення третього ЛСВ на четверту позицію, а згодом й вилучення (аутування) переносного значення, оскільки у СТСі такий ЛСВ не фіксується. СТС репрезентує два нові ЛСВ: “4. Сукупність майна, що належить фізичній чи юридичній особі” та “5. лінгв. Активний стан” [6, 22]. Один із семантичних інтродуктивів із термінологічним значенням. Він репрезентує активність процесу термінологізації лексичних одиниць. Констатуємо одночасність перебігу семантичних і стилістичних процесів, інтродукції та елімінації ЛСВ.

Аналогічні зміни простежуємо у словах буфер, вигадка, коло, комуна, свобода, секрет та ін. Діапазон різнотипних семантичних змін дуже широкий, адже словниковий склад є чутливим до всіх зовнішніх факторів впливу і на ньому виразно відбивається дія внутрішніх законів розвитку мови.

Отже, у перше десятиліття XXI століття активно відбуваються семантичні трансформації у словниковому складі української літературної мови. Домінує розширення значеннєвих меж лексем. Лексико-семантичні процеси поєднуються із лексико-стилістичними. Специфіку взаємодії таких параметрів відображає лексикографічна практика. Об’єктивна наукова кодифікація лексичних норм – запорука стабільності літературної мови.

Література



  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с. (ВТС)

  2. Словник іншомовних слів / За ред.. О. С. Мельничука. – Вид. друге, випр. і доп. – К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1985. – 996 с. (СІС-85)

  3. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. - К.: Наук, думка, 2000. - 680 с. (СІС-2000)

  4. Словник української мови / І. К. Білодід (гол. ред.) та ін. - Т. 1-11. - К.: Наук, думка, 1970 - 1980. (СУМ)

  5. Струганець Л. В. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття. – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.

  6. Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД “ШКОЛА”, 2008. – 1008 с. (СТС)


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал