Курсова робота



Скачати 303.56 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір303.56 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Факультет підвищення кваліфікації

Відділ української мови та літератури



КУРСОВА РОБОТА

«Управління процесом формування комунікативної компетентності при застосуванні інтерактивних технологій навчання на уроках мови та літератури»

Виконала слухачка курсів

"Розвиток креативної обдарованості школяра в системі педагогічної діяльності вчителя української мови і літератури"

Фатєєва Л.Н.

Керівник: Харахоріна Тетяна Олександрівна

Донецьк -2013

АНОТАЦІЯ
В роботі розглянуті питання формування комунікативної компетентності учнів, надано варіанти тлумачення поняття компетентності. Визначено актуальність розвитку учнів через впровадження інтерактивних технологій в навчально – виховний процес. Визначені особливості використання інтерактивних методів навчання української мови з точки зору самореалізації особистості кожного учня. Розглянуто приклади викладання навчальних тем з української мови та літератури, з використанням інтерактивних технологій.

ЗМІСТ


  1. Вступ.

  2. Основна частина.

2.1. Комунікативна компетентність школяра як умова становлення особистості.


2.2. Інтерактивні технології в контексті навчального процесу.

2.3. Практичне впровадження інтерактивних технологій з погляду формування комунікативної компетентності.



  1. Висновки.

  2. Література.

  3. Додатки.

Зібратися разом - це початок, Триматися разом - це прогрес, Працювати разом - це успіх. Генрі Форд

ВСТУП

Актуальність теми, що розглядається в даній роботі, пов’язана з проблемою розвитку творчого потенціалу учнів. Сучасний етап розвитку освіти в Україні, нові державні стандарти, програма Національної стратегія розвитку освіти України на період до 2021 року, вимагають якісних змін в структурі та змісту освіти, методах і засобах навчання, новими підходів до проектування і практичної реалізації. Формування особистості, здатної, не тільки жити в умовах, що змінюються, але й активно впливати на дійсність, змінюючи її на краще – головна задача освітян.



Основні завдання Національної стратегії розвитку освіти України на період до 2021 року, вимоги державного стандарту для початкової та основної школи:

  • перебудова навчально-виховного процесу на засадах розвивальної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу (здібностей) у дітей, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей;

  • побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

  • створення безпечного освітнього середовища;

Це під силу лише творчим людям. Тож, об’єкт дослідження – формування комунікативної компетентності учнів.

Предмет дослідження – процес створення умов для формування комунікативної компетентності учнів через інтерактивні технології навчання.

Мета дослідження – довести пріоритетну роль використання новітніх інформаційних технологій в розвитку творчого потенціалу учнів.

В основу ідеї покладена гіпотеза: якщо впроваджувати використання нових інтерактивних технологій в навчально-виховний процес, то розвиток потенціалу учнів матиме постійний і організований характер.

Відповідно до предмета і мети дослідження, поставлені задачі:

• вивчити та проаналізувати існуючі філософсько-педагогічні підходи к проблемі;

• підтвердити на практиці досягнення учнів через використання інтерактивних технологій;

• розробити систему інтерактивних методів для формування комунікативної компетентності учнів.

Яку роль повинна відігравати школа? Яким повинен бути продукт діяльності педагога? Ці питання стоять перед вчителем. Кожний з нас творець долі багатьох учнів, в класі ми повинні виховувати щасливу особистість. Сучасний випускник частіше має таки риси:
Мал. 1 Характеристики якостей випускника школи

Тож програма роботи вчителя:



  • інтелектуальне та емоційне збагачення учнів

  • виявлення та розвиток творчого потенціалу учнів

  • створення колективу творчих особистостей

Ця проблема особливо актуальною тому, що в умовах особистісно зорієнтованого навчання неможливо вчити всіх однаково, потрібно знайти підхід до кожної дитини – старанної і не дуже, обдарованої і лінивої, лідера і виконавця. Здатність до творчості формується в діяльності, і саме через творчість здійснюється самореалізація дитини [7]. А отже, вчителю необхідно надати учневі можливість реалізувати свої здібності на уроці. Нині суспільству потрібна інтелектуально соціально компетентна особистість, здатна самокритично мислити, творчо діяти, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, неординарно розв’язувати проблеми, створювати нове. Життєва компетентність учня – це запорука його успішного входження в систему соціальних, економічних, політичних та культурних відносин.

Для формування такої особистості треба використовувати у шкільному навчально-виховному процесі інноваційні методи і прийоми навчання, особливі завдання і вправи, які спонукали б школярів до творчої діяльності. Лише в процесі спільної роботи над осмисленням ситуації чи проблеми можна отримати якісно новий результат зростання особистості, який ґрунтується не на примусі, а на свободі вибору.

РОЗДІЛ 2

2.1. Комунікативна компетентність школяра як умова становлення особистості.


У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) дається тлумачення понять "компетентність", "ключова компетентність", "компетентнісний підхід":

- компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

- ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

- компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

У документі також визначено ключові компентності, які мають бути сформовані в процесі освітньої діяльності в навчальному закладі: громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, інформаційно-комунікаційна, комунікативна, міжпредметна естетична, міжпредметна, предметна (галузева), предметна мистецька, проектно-технологічна, соціальна [1].

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

Одним із важливих завдань мовної освіти, є:

"сформувати вміння й навички вільного вираження думок і почуттів в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, говорінні, письмі і в різних сферах спілкування: особистісній, публічній, освітній, тобто виробити комунікативну компетенцію особистості; оволодіти культурою мовлення" [2].

Таким чином, з Концепції випливає, що сутність комунікативного спрямування виявляється в навчанні учнів розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння високим рівнем спілкування українською мовою. Комунікативно-діяльнісний підхід "передбачає вдосконалення комунікативних умінь і навичок і спирається на принцип наступності та перспективності в навчанні рідної мови, що забезпечить безперервне формування мовної, мовленнєвої і комунікативної компетентності учнів" [2].

С. Омельчук під комунікативною компетенцією розуміє сукупність знань про спілкування, умінь і навичок, потрібних для сприймання чужих і побудови власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам і ситуаціям спілкування [8]. Модель комунікативної компетенції, на думку С. Омельчука, може мати певний вигляд .



Звідси виникає взаємозв’язок між усіма компонентам комунікативної компетенції, проте між мовною і мовленнєвою найтісніші взаємовідношення. Існує зв’язок між формуванням мовної і мовленнєвої компетенцій, який зумовлений тим, що мовленнєві вміння й навички ґрунтуються на знаннях мовної системи, володінні нормами літературної мови. Мовленнєві вміння, навички, досвід мовленнєвої діяльності формуються поступово, відповідно до вироблених мовних умінь, навичок як засобу пізнання навколишнього світу, засвоєння норм спілкування, самоствердження школяра як мовної особистості.


2.2. Інтерактивні технології в контексті навчального процесу.

Останнім часом збільшилася питома вага нових, а отже, недостатньо досліджених інтерактивних методів навчання на уроках української мови в старших класах. Аналіз наукових робіт (Л. Варзацька, Р. Балан, О. Вербило, Л. Кратасюк, М. Красовицький, Т. Окуневич, М. Олійник, М. Пентилюк, О. Пометун, Л. Пироженко, Т. Симоненко, Н. Солодюк, Л. Щербина та інші) дає підстави узагальнити, що “інтерактивний” розуміється як ініціативна відповідна позиція суб’єкта, якому адресовані певні дії чи процедури. Інтерактивна технологія – це організація навчання, що забезпечує здобуття знань засобами спільної діяльності через діалог, полілог учнів між собою і вчителем. Інтерактивний означає такий, що здатний взаємодіяти або знаходиться в режимі бесіди, діалогу з ким-небудь (учителем, іншими суб’єктами навчального процесу) або чим-небудь (комп’ютером). Отже, інтерактивне навчання – це діалогізоване навчання, під час якого реалізується ефективна взаємодія вчителя й учня, учня та учнів, занурення учнів у комунікацію. Інтерактивні методи навчання української мови – це такі способи міжособистісної взаємодії в режимі учитель-учень, учень-учитель, учень-учень, що забезпечують реалізацію мети й завдань уроку.

Найбільш  ефективні  форми  інтерактивного  навчання слід вирішувати вчителю, враховуючи  при  цьому  свій  досвід,  вміння  й  навики  дітей,  психологічні  особливості  класу  та  інші  чинники  які  мають  вплив  на  навчально-виховний  процес.



Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків.

Інтерактивний урок має таку структуру:

  1. Мотивація (займає 5 % часу заняття)

  2. Представлення теми та очікуваних результатів (5% часу уроку)

  3. Надання необхідної інформації (10% часу заняття)

  4. Інтерактивна вправа — центральна частина заняття (50%—60% часу уроку)

  5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу заняття)

Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того, щоб охопити весь необхідний матеріал, глибоко його вивчити, а не перетворювати технології в безглузді "ігри заради самих ігор", вчитель повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

  • дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • підібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням "ключ" до освоєння теми;

  • під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно, або "граючись" виконали його;

  • на одному занятті можна використовувати одну (максимум дві) інтерактивні вправи;

  • дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

  • проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Перший структурний компонент інтерактивного уроку чітко пов'язаний з темою уроку, він психологічно готує учнів до її сприймання, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Для мотивації на уроках можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають інтерес до змісту знань та процесу їх отримання.

Основними  перевагами  інтерактивного  навчання  є  те,  що:

1. Учитель має можливість раціонально розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціальними проблемами — особистісними та інтелектуальними.

2.   Зникає ряд труднощів, пов'язаних з дисципліною. На уроці всі активні та всі зайняті справою.

3.   Учні, виступаючи в ролі вчителя, набувають певних навичок, які
допомагають їм повірити у свої власні сили та ставитися до вчителів з більшою повагою.

4.   Формуються  в  учнів  навички  культури  спілкування  (вміння  вести  дискусію,  обговорення).

5.  Виробляються  вміння  приймати  спільні  рішення.
6. Удосконалюються  вміння  робити  аналіз,  синтез,  висновки  та  узагальнення.
7.  Формуються  навички  ораторського  мистецтва.
8.  Формується  відповідальність - за  себе  та  колектив.
9. Зникає  негативне  ставлення  до  предмета  і  самого  навчання.
10.Високий  рівень  засвоєння знань

Отож,  при   використанні  інтерактивних технологій  на  уроках  потрібно:



1. Налаштувати  дітей на механізм взаємонавчання.

2. Щоб  педагогу   і учням   звикнути до даних технологій треба поступово включати елементи цієї моделі  інтерактивного  навчання
3.  Добре  готуватися,   підбирати матеріал.

4.Чітко  пояснити  правила  гри.

5.  Створити   атмосферу серйозного навчання, а не простої гри.
6. Проаналізувати навчальну дисципліну.(може ця технологія не дасть бажаних результатів).

7.  Старанно планувати свою роботу, впроваджуючи інтерактивні технології.

Використання   інтерактивного  навчання    дає можливість фахового зростати, змінювати себе, навчатися разом з учнями. Уже після кількох уроків  можна відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера в класі — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями. 

 Інтерактивне навчання розглядаю як багатовимірне явище. Воно вирішує три завдання: навчально-виховне, комунікативно-розвивальне та соціально-орієнтаційне, результати якого резонують за межами навчального простору. Серед багатьох форм і методів інтерактиву (індивідуальна, парна, групова робота, дослідницькі проекти, рольові ігри тощо) оптимальною є групова форма, адже група для кожного її члена — це суспільство в мініатюрі. Роботу треба організовувати в такий спосіб, щоб досвід (знання, вміння), який набуває дитина в штучно створеному середовищі, вона могла перенести в зовнішній світ і успішно його використати.

2.3 Практичне впровадження інтерактивних технологій з погляду формування комунікативної компетентності.

Залежно від мети уроку та форми навчальної діяльності учнів розрізняють такі моделі інтерактивного навчання:


  1. інтерактивні технології кооперативного навчання;

  2. інтерактивні технології колективно-групового навчання;

  3. інтерактивні технології ситуативного моделювання;

  4. технології опрацювання дискусійних питань.

Розглянемо детальніше, які види комунікативної компетентності учнів ми розвиваємо, застосовуючи інтерактивні методи навчання.

Інтерактивні технології колективно-групового навчання


Доцільні такі організаційні форми:

- парна діяльність з елементами ігрової(діалог, інтерв’ю, взаємоперевірка тощо).

На етапі осмислення, закріплення істотних ознак виучуваного поняття дітям – п’ятикласникам дуже подобається «Лірична пауза». Запропонувати учням прочитати виразно вірш за особами, додержуючи норм літературної вимови, вживаючи елементи інсценізації. Також на цьому ж етапі роботи використовують усний діалог(робота в парах), метою якого є розвиток вміння будувати діалог, а також удосконалювати навички роботи учнів у парах. Прочитати текст за особами. Продовжити діалог, підтверджуючи або заперечуючи думку співрозмовника.

Вивчаючи тему «Правопис слів іншомовного походження» використовують інтерактивну вправу «Займи позицію»(робота в групах). Учні працюють спочатку в групах, потім уголос представник групи звітує про результат роботи.

З’єднати синоніми. Усно скласти речення з одним із них.

доказ фініш

завершення портьєра

правопис аргумент

штора орфографія



Інтерактивні технології ситуативного моделювання

Наприклад, розвиток монологічного мовлення.

Спиши текст, вставляючи пропущені букви.

Славетний коза...кий гетьман Богдан Хмельни...кий був досить освіченою людиною. Вільно володів поль...кою, латин...кою, а пізніше туре...кою та францу...кою (За А.Д.Галатович).

Ситуація спілкування

1.В Україні проводився конкурс «Великі українці», який викликав інтерес у наших співвітчизників різного віку. Твій друг вважає Великим українцем Богдана Хмельницького, тому що він славетний козацький гетьман, очолював боротьбу українського народу проти польських поневолювачів, був освіченою людиною, прагнув з добути волю для своєї Батьківщини. Ти –учасник конкурсу і хочеш висловити свою думку, розповісти кого і за що ти вважаєш Великим українцем.

Адресат мовлення –журі конкурсу «Великі українці».

Адресант –ти сам, учасник проекту.

Мета спілкування –висловити свою позицію, розповісти, кого ти вважаєш Великим українцем і чому.

Форма –усний монолог.

Тип мовлення –міркування.

Обсяг –4-5 речень.

Ситуація спілкування

2(розвиток діалогічного мовлення).

Уяви, що ти—ведучий програми «Великі українці».

Задай 4-5 питань своєму сусіду по парті про те, кого він вважає Великим українцем.

Можливо таке завдання. Розвиток усного монологічного мовлення

Ситуація спілкування.

Уяви, що ти виконуєш домашнє завдання з української мови. У тексті вправи знайшов незрозумілі вирази про те, що козаки не надавали значення знатності, а цінували розум, сміливість, кмітливість. Ти звернувся до батьків по допомогу, а вони запропонували подивитись мультфільм про козаків «Як козаки куліш варили»,який ілюструє сміливість і кмітливість козаків. Поділися своїми враженнями, побудуй розповідь про значення даних виразів.

План-підказка

Одного разу друзі-козаки захотіли зварити куліш, але ...Кмітливими вони виявили себе у ситуаціях ....Сміливість була притаманна їм, коли...Отже, сміливість і кмітливість –ознаки справжнього козака.

Складання «Сенкан»

Розвиток писемного монологічного мовлення за опорами

Ситуація спілкування.

Уяви, що ти східний поет, який складає сенкани, мешкаєш у країні Частин Мови. Тобі доручили скласти особливий вірш на честь Прислівника, але так, щоб не образити інші частини мови.

Адресат –мешканці країни «Частини мови», учні класу.

Адресант –ти сам, поет, що складає сенкани.

Мета спілкування – користуючись пам’яткою, скласти вірш про Прислівник, його ознаки і роль у мовленні.

Технології опрацювання дискусійних питань



Наприклад,





Прочитайте мікродіалоги, що є фрагментами дискусій. Знайдіть помилки і виправте їх.

Діалог 1

— Піднявши руку на батька, Карпо переступив закони народної моралі.

— Звичайно, бити батька не годиться, але Карпо вчинив правильно!

Діалог 2

— У романі «Вершники» Юрій Яновський засудив громадянську війну, показавши її як трагедію братовбивства.

— Юрій Яновський прославив громадянську війну.

— Ніколи з вами не погоджуся.

— І не погоджуйтесь. Досить того, що я так думаю.

Діалог 3


— Щодо ставлення до життя Петро — антипод Наталки. Вона — рішуча, ініціативна, вольова…

— Я з вами не згоден. Він добрий і порядний…

Наведені теми дискусій класифікуйте на суспільно-політичні і морально-етичні. З’ясуйте їх спільні і відмінні риси.

Чи потрібно відмовлятися від поганих звичок? Кого можна назвати патріотом? Що означає бути щасливим? Чи треба вчитися сприймати неминуче? Милосердні люди ще потрібні? Які причини злочинності серед молоді? Людина починається з добра? Реформи в Україні: за і проти. Сім’я чи кар’єра? Яким я уявляю майбутнє України? Як забезпечити добробут і щастя в родині? Що значить бути громадянином своєї держави?

 Назвіть відомі вам телепередачі дискусійного характеру та їхніх ведучих.

Якою мірою ведучі дотримуються викладених у пам’ятці правил? Які недоліки ви бачите в роботі кожного з названих вами керівників дискусії?

Пам’ятка ведучому дискусію

1. Необхідно починати з теми, сформулювати мету розмови.

2. Не заважати тим, хто хоче виступати.

3. Стимулювати активність учасників.

4. Узагальнювати різні точки зору.

5. Не виправляти самому невдалі висловлювання.

6. Не нав’язувати своєї точки зору.

7. Логічно закінчити дискусію, підбити підсумок.

Наприклад, при вивченні казки І.Липи «Близнята», можна організувати дискусію. У казці «Близнята» талановито поєднано фантазію і мудрість, що спонукає до філософських висновків про долю, призначення кожного на цій землі, вибір людиною своєї життєвої позиції. Про це учні повинні міркувати вголос, проектуючи порушені у творі проблеми про сучасне життя, зіставляючи літературних героїв із собою. На цьому етапі доцільно провести дискусію.

Тема дискусії: «Що необхідно людині для щастя».

              План проведення дискусії

Етапи дискусії    Опорні слова

1. Позиція (Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору).    Я вважаю, що…

2. Обґрунтування (доведіть вашу позицію).    …тому, що…


3. Приклади (назвіть факти, які підсилять вашу позицію).    Наприклад…
4. Висновки (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно знати).    Таким чином,  отже…

Учні пригадують народні та літературні казки, вивчені на попередніх уроках і визначають з допомогою вчителя, що написані вони не віршованою, а прозовою мовою (це мова, якою ми спілкуємося повсякденно. У прозових творах немає поділу на рядки, немає співзвучних закінчень рядків)

Тож, інтерактивні технології виступають активним стимулятором формування комунікативної компетентності. Але варто враховувати і недоліки таких технологій.

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

1.Розширюються пізнавальні можливості учня (здобуття, аналіз, застосування інформації з різних джерел). 2.Як правило, високий рівень засвоєння знань.

3.Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань. 4.Учитель має змогу розкритися як організатор, консультант. 5.Партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.



1.На вивчення певної інформації потрібен значний час. 2.Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.

3.У вчителя відсутній досвід такого способу організації навчання. 4.Недостатньо методичних розробок уроків із використанням інтерактивних методів навчання.



Виникають труднощі і збоку учнів:



  • Психологічна закритість дітей для ведення діалогу(полілогу) через недовіру як до вчителя, так і до однокласників.

  • Втрата зацікавленості учнів до художнього читання через надмірне захоплення телекомунікаціями, відповідно збіднюється образність, виразність мовлення, набуває популярності молодіжний сленг. Необхідно залучати дітей до таких форм роботи, як відвідування театру, картинних галерей під час екскурсій до різних міст; вокальних, хореографічних, театральних студій, організація походів тощо.

  • Учні спілкуються між собою російською мовою, україномовне спілкування звужується до урочного часу, що спричиняє мовленнєві труднощі.

Таким чином, нормативно-правова база та науково-теоретичне і практичне забезпечення вивчення мови та літератури сприяють активізації розумово-творчої діяльності, формуванню комунікативної компетентності, вихованню успішного, конкурентноспроможного громадянина України, здатного вийти на міжнародний рівень.

ВИСНОВКИ


Інтерактивні методи навчання забезпечують активну взаємодію учнів і вчителя в навчальному процесі. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника процесу над іншим, так і однієї думки над іншими. У ході інтерактивного навчання школярі навчаються спілкуватися, не лише слухати, а й чути співрозмовника, критично мислити, приймати обмірковані рішення. Особливо ефективним інтерактивне навчання є у формуванні комунікативних і мовленнєвих компетенцій школярів.

Інноваційна ж компетентність учителя, що полягає в системі його мотивів, знань, умінь і особистісних якостей, які мають забезпечити ефективність застосування ним інноваційних педагогічних методів і технологій, набула сьогодні особливо важливого значення.

Мова – найважливіший засіб спілкування, тож дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства. Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і він повинен мати не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулювати розвиток пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості, як толерантність, прагнення до демократичного діалогу.

ЛЫТЕРАТУРА



  1. . Біляєв О. Концепція навчання державної мови в школах України / О. Біляєв, Л. Скуратівський, Л. Симоненкова, Г. Шелехова // Дивослово. — 1996. — № 1. — С. 16C21.

  2. Богданова. І. М. Формування цілісної особистості як головна проблема

педагогічної теорії і практики // Наука і освіта. 2005. №3–4. С. 73–76.

  1. Гаврилюк В. Ю. Творча активність старшокласників як психолого-

педагогічна проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей

та учнівської молоді: Зб. наук. праць. Вип. 8. Кн. 1. К., 2005. С.95–100.



  1. Державний стандарт повної загальної середньої освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2013) - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua//often-requested/state-standards/

  2. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей. К., 1963.

  3. Концепція вивчення української мови в 5-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання // Книга вчителя української мови та літератури : [довідн.Cметод. вид.] / [упоряд. : Н.І. Шинкарук]. — Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. — 352 с.

  4. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах /

[Пентилюк М.І., Караман С.О., Караман О.В. та ін.]; за ред. М. І. Пентилюк.

— К.: Ленвіт, 2004. — 400 с.



  1. Моргун В. Розвиток інтелектуально-евристичних здібностей учня //

Психологічна підтримка творчості учня / Упоряд. О. Главник, В. Зоц. К.,

2003. С.4–8.



  1. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / За ред.О.М. Пєхоти. К., 2004.

  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 344/2013 Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/15828.html

  3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські

перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О. В. Овчарук]. –

К.: "К.І.С.", 2004. – 112с.



  1. Колодько Т.М. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах : автореф. дис. на добуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Т.М. Колодько. — Київ, 2005. — 24 с.

  2. Рождественская Н. В., Толшин А. В.. Креативность: пути развития и

тренінги. СПб., 2006.

  1. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті // Компетентнісний підхід. Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису / Сергій Омельчук // Дивослово. — 2006. — № 9. — С. 25.

ДОДАТКИ


ТЕМА. Поема «Мойсей» — одна з вершин творчості І. Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам'яті. Пролог до поеми — заповіт українському народові

МЕТА: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст поеми, усвідомити її значення в літературі та в житті, пояснити біблійну основу сюжету, розкрити алегоричний образ Мойсея;

розвивати навички аналізу ліро-епічних творів, їх проблематики, основних ідей, проводити аналогії із сучасністю, вміти висловлювати власні думки з приводу прочитаного;

виховувати національну гідність, самосвідомість, історичну пам'ять, почуття поваги до духовних надбань нашого народу

Тип уроку : комбінований.

Обладнання:портрет І.Франка, виставка поетичних творів письменника, зображення статуї Мойсея, зміст поеми «Мойсей», презентація «Опера «Мойсей», аудіозапис композицій М.Скорика, відеозапис уривку мультиплікаційного фільму «Принц Єгипту», виставка учнівських робіт,смайли.



ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

- Доброго дня, дорогі друзі, шановні гості! З яким настроєм ви завітали до нашого кабінету?(діти показують різні смайли:  )



  • Сподіваюсь, що сьогоднішній урок подарує вам гарний настрій, адже немає нічого кращого, ніж знайомитись із невідомим.


ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ЕПІГРАФ

І сорок літ ішов Франко-сіяч —

Стриміли руки колючками глоду,

І спів його звучав не раз як плач,

І плач його звучав як гімн народу.

Д. Павличко

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- Чому саме ці слова Д.Павличка стали епіграфом нашого уроку?

(відповіді учнів)


  • Як ви вважаєте, яким буде завдання нашого уроку?

Сьогодні ми крок за кроком, пройшовши усі етапи, як безсмертний Мойсей, спробуємо досягти мети уроку.

(На дошці зображена послідовність етапів уроку)

2. Мотивація «Інтрига»

Вступне слово вчителя


  • Проблема народу та вождя — загальнолюдська й споконвічна, як і проблема вибору. Що поєднує образ Франка і його славнозвісного «Мойсея»?

Чому сам письменник переосмислив давню легенду, вибравши темою своєї поеми «смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом»?

Який заповіт вустами пророка передає нам Франко?

На ці та багато інших питань ми дамо відповіді, глибше ознайомившись із геніальним твором І. Франка «Мойсей».

ІV.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ



  1. Перевірка домашнього завдання

  • Вашим завданням було прочитати поему «Мойсей», побудувати хронологію подій, описаних у творі, підготувати по 2 питання своїм опонентам з інших рядів, скласти, за бажанням, сенкан за поемою або образом І. Франка.

1) Інтерактивна гра “Пінг-понг”

Кожен ряд підготував по 2 питання своїм опонентам з інших рядів.

1 ряд:

- Назвіть жанр поеми «Мойсей».

- Із скількох частин складається поема?

2 ряд:


- Звідки взята основа твору?

- Розкажіть історію написання прологу до поеми.

3ряд:

- Хто такий Азазель?



- Чому єврейський народ зневірився у Мойсеєві?

2) Прочитатисенкан.

V. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Пошуково – дослідницьке завдання.

- Які події покладено за основу твору?

- Ким був біблійний Мойсей? Чи відрізняється цей образ від образу пророка у поемі?У цьому питанні нам допоможуть розібратися наші експерти.



- Образ великого пророка настільки відомий та популярний, що за його сюжетом знято багато фільмів, уривок одного з них стане супроводом виступу експертів.

(Трансляція фільму. Виступ учнів з біографічними відомостями про пророка Мойсея)

  1. Слово вчителя.

  • Діти, чому, на вашу думку, не можна розглядати художній твір, не знаючи історичних подій в яких жив і творив письменник?

  • У якому році написана поема «Мойсей»?Які події в історії знаменує цей рік?

  • Дати відповідь на це питання нам допоможуть експерти – історики.

  • Проведіть паралель між історичними подіями і головною проблемою твору.

(формування нації – гідно скористатися шансом - витворення з великої етнічної маси українського народу української нації)

  1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Робота в парах

  • Попрацюйте у парах. Дайте відповідь на поставлене питання .

Питання

  • Чому так важко було Мойсеєві реалізувати свою мету — вивести народ до землі обітованої?

  • Як склалися стосунки Мойсея з гебреями на цьому важкому шляху?

  • Чому Мойсей називає народ «нетямучим», «рабами», «юрбою», «упертими», «наче сліпими», адже саме заради цього народу він зрікся всього у житті?

  • Хто такі Авірон і Датан, яку роль вони відіграли у стосунках Мойсея з народом?

  • У чому основний конфлікт між Мойсеєм і «лихим демоном громади» Датаном?

  • Прокоментуйте промову Мойсея (VІ розділ). Яка її основна думка?Яка риса Мойсея виявляється в ній?

  • Навіщо Мойсей розповів казку про обрання короля серед дерев?

  • Як ви думаєте, чому саме терен погодився бути королем серед дерев і до чого це його зобов'язує?

  • Прокоментуйте діалог Мойсея й Азазеля — темного демона пустелі з погляду проблеми «вождь і народ». Назвіть якості Мойсея, що тут яскраво виявилися.

  • Що відчув народ, коли вождь залишив його? Чому?

  • Яким народ постає у прикінцевих епізодах поеми?

  • У творі порушується широке колозагальнодуховних і національних проблем, які, на думку Франка, є життєво важливими для українців. Назвіть їх.

  • Народ може стати нацією тільки з вірою в Бога, у його доброту й мудрість, а також у своє високе покликання й щасливе майбутнє.

  • Треба бути готовими на тяжкі випробування й жертви заради свободи.

  • Смертельно небезпечно для народу спокушатися на підступні обіцянки лукавих псевдовождів, бо насправді єдина їхня мета — влада, вони ведуть до катастрофи.

  • Істинні духовні провідники в жодному разі не повинні впадати у відчай і зневіру, бо посіяні ними в людських душах зерна правди й добра рано чи пізно проростуть.

ФІЗХВИЛИНКА

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

  1. Слово вчителя

  • М.Зеров вважав поему «героїчним звінчанням життєвого діла Франкового, його поетичним подвигом», а О. Білецький дійшов висновку, що Франків «Мойсей» став підсумком цілого життя та діяльності, своєрідним «заповітом українському народові». Тому образ Мойсея асоціюється із самим поетом.

«Ви мені тут приписуєте в моїй скромній літературній і громадській праці щось такого надзвичайного, а я всього-на-всього був слугою свого народу, вірніше мовити, його пастухом і, як Мойсей, сорок років виводив свій народ з пустелі, з темряви і злиднів на широку, свідому, світову щасливу дорогу»,- писав він у відповідь на привітальний лист до сорокарічного ювілею творчої діяльності.

  1. Гра «Розшифруй вислів»

«Те

ні.»

пое

ід

я

оп

бив

йн

рть

бі

йс

на

як

но

ро

хоч

не

вла

зна

ма

го

Ця

ро




мою

ан

ми

ов

зро

ім

сме

блі

Мо

на

ея,

ва

про

ос

ка,

сна,

ви

моя

но

те

на

дом.

(«Темою поеми я зробив смерть Мойсея, як пророка, не визнаного народом. Ця тема моя власна, хоч основана на біблійнім оповіданні.»

Поясніть значення цього вислову.

  1. Евристична бесіда

  • Про значення поеми «Мойсей» можна говорити довго. Мабуть, більше про цей великий твір може сказати лише музика.Видатний український композитор Мирослав Михайлович Скорик написав оперу «Мойсей», яку поставили в театрі ім. С.Крушельницької у Львові у 2001 року, приурочивши візиту Папи Римського Іоана Павла II. Запис цього твору благословив та підтримав сам Святіший Отець.

  • Прослухайте пролог до поеми, і дайте відповідь на питання,яким настроєм пройнятий цей музичний твір?

(прослуховування прологу до опери «Мойсей»)

  • Що спонукало автора звернутися до українського народу словами: «Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, людським презирством, ніби струпом вкритий».

  • Це вияв зневаги чи любові й болю? Відповідь обґрунтуйте. Чому тривожно на душі поета?

  • Навіщо автор використовує багатократне повторення риторичних питань, які починаються словом «невже»? Чи можна них відповісти однозначно?

  • Чому автор переконаний у тому, що сила духу українського народу переможе?

  • Яким віршованим розміром написаний пролог? (п’ятистопним ямбом)

  • Яка система римування поеми і прологу?

  • Чи актуальні ідеї поеми «Мойсей» Франка в наш час і чому?

  • Чому Франка називають українським Мойсеєм?

VІІ.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

  1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  • Продовжте речення.

«Поема "Мойсей" на мене справила ...»

«І. Франко відкрився для мене як ...»

«Мене вразило ...»


  1. З яким настроєм ви залишаєте сьогоднішній урок?(смайли)

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Прочитати прозовий твір Івана Франка «Перехресні стежки». Написати есе на тему «Чи легко бути пророком?»

        




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал