Курс лекцій з дисципліни «Вища освіта України і Болонський процес»




Сторінка3/4
Дата конвертації09.12.2016
Розмір0.8 Mb.
ТипКурс лекцій
1   2   3   4
ТЕМА 4. ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (КМСОНП) У ВИЩУ ОСВІТУ
УКРАЇНИ
4.1. Мета та основні завдання, шляхи вирішення, очікувані результати
Розвиток України визначається у загальному контексті Європейської
інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу здобуття освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.
Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково- технічних здобутків в ЄС. Виконання даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на відміну від технічних, обмежень на контакти та обміни і поширення інформації. У цьому контексті реформування вищої освіти і науки в Україні передбачає:
- перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольнити можливості особистості у здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці;
- формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б потреби кожної людини і держави в цілому;
- підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання впродовж усього життя;
- запровадження в системі вищої освіти і науки України передового досвіду розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство;
- пошук рівноваги між масовою фундаментальною та елітарною освітою, з одного боку, і вузькою спеціалізацією та професіональною досконалістю, з
іншого.

Мета та основні завдання
Головною метою Програми дій є вжиття заходів для входження
національної системи освіти і науки в європейський простір задля реалізації
таких вимог, критеріїв і стандартів:
- постійне навчання впродовж усього життя;
- мотивоване залучення студентів до навчання;
- сприяння привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти і науки для інших регіонів світу.
Для реалізації концептуальних засад Болонського процесу в Україні
необхідно:
- удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;
- прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступнів та кваліфікацій;
- використати єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома;

34
- врахувати європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти;
- підтримувати і розвивати європейські стандарти якості;
- ліквідувати перепони для розширення мобільності студентів, викладачів і дослідників;
- запровадити сучасні підходи щодо інтеграції вищої освіти і науки у справі підготовки магістрів та аспірантів;
- забезпечити подальший розвиток автономності та самоврядування у системі вищої освіти та науки.

Очікувані результати виконання заходів
Реалізація Програми дій надасть можливість:
- провести системну модернізацію освіти в цілому;
- наблизити якість освіти до вимог стандартів, напрацьованих європейською спільнотою для впровадження до 2010 р.;
- запровадити в Україні загальноєвропейську систему наукових ступенів;
- впровадити систему кредитів, сумісну з Європейською кредитно- трансферною системою навчання;
- сприяти мобільності громадян України, які здобувають освіту або надають освітні послуги.
Організація виконання Програми дій покладається на Департаменти вищої освіти, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, кадрової роботи, науково-технологічного розвитку, інноваційного розвитку, економіки та фінансування, управління ліцензування, акредитації та нострифікації, Науково- методичний центр вищої освіти та Центр міжнародної освіти.
4.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні.

Структура вищої освіти України включає такі освітньо–кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.
Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, уміння та знання, необхідні для здійснення діяльності, передбаченої для певних засад у певному виді економічної діяльності. Програма їхньої підготовки реалізується ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної базової освіти здобула базову вищу освіту, уміння та знання щодо узагальненого об'єкту праці для виконання діяльності, передбаченої для певних посад у певному виді економічної діяльності. Державне замовлення на підготовку бакалаврів надається ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" здобула повну вищу освіту, уміння та знання, достатні для виконання діяльності, передбаченої для певних посад у певному виді економічної діяльності. Державне замовлення на підготовку спеціалістів надається ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.

35
Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, що передбачає здобуття особою повної вищої освіти на базі освітньо- кваліфікаційного рівня "бакалавр" або "спеціаліст". Підготовка магістрів у сфері вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямків діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським.
Державне замовлення на підготовку магістрів надається ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Навчальний процес за програмою "магістр" може враховувати такі особливості: навчання здійснюється за індивідуальним навчальним планом; навчальний час, відведений для самостійної роботи , повинен становити не менше
1/2 і не більше 2/3 загального обсягу часу, визначеного програмою; на проведення
індивідуальних занять може витрачатися до 20% загального обсягу навчального часу, передбаченого програмою; магістерська робота повинна відображати проведення наукових досліджень (творчих розробок) з проблем відповідної галузі; державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією і проводиться у формі захисту магістерської роботи. Враховуючи наукові (творчі) здобутки Магістр може бути рекомендований радою факультету до навчання в аспірантурі.
Для осіб, які навчаються за програмою “магістр”, в індивідуальному плані може бути передбачена підготовка з навчальних дисциплін, що є вступними до аспірантури із зазначеної спеціальності або складають перелік дисциплін кандидатського мінімуму. Під час навчання особи, які навчаються за програмою магістр, мають право скласти кандидатські іспити.
Таким чином, освітньо-кваліфікаційна система вищої освіти України максимально наближена до структури більшості країн Європи, однак переобтяжена рівнями "молодший спеціаліст" та "спеціаліст". Пошук оптимальної структури і змісту, передусім бакалаврської та удосконалення інших освітніх, кваліфікаційних і наукових рівнів підготовки буде здійснено в ході педагогічного експерименту, який реалізується у ВНЗ України. (Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступнів).

36
Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступенів
Варіанти підготовки
1- й варіант
(класична та наступна фахова підготовка)
4+1 2- й варіант
(класична та наскрізна фахова підготовка)
4+1 3 варіант
(класична підготовка)
3+2
Бакалавр
1 курс
Фундамен- тальні навчальні дисципліни
Гуманітарні, соціально- економічні та загальноосвітні навчальні дисципліни
Фундамен- тальні навчальні дисципліни
Фахові навчальні курси
Гуманітарні, соціально-економічні та загальноосвітні навчальні дисципліни
Фундаментальні навчальні дисципліни
Гуманітарні, соціально-економічні та загальноосвітні навчальні дисципліни
2 курс
3 курс
4 курс
Фахові та спеціальні навчальні дисципліни
Спеціальні навчальні дисципліни
Бакалавр
(кваліфікація не
присвоюється)
Фундаментальні та фахові навчальні дисципліни магістерської підготовки
Освітній рівень та
кваліфікація
Бакалавр за спеціальністю
(присвоюється)
Бакалавр за спеціальністю
(присвоюється)
Магістр
1 семестр
Фундаментальні та фахові навчальні дисципліни
Фундаментальні та фахові навчальні дисципліни
Фахові та спеціальні дисципліни
2 семестр
Спеціальні навчальні дисципліни
Спеціальні навчальні дисципліни
Освітній рівень та
кваліфікація

Магістр

Магістр

Магістр

За с
пе ці
аль ні
ст ю
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, вик ла да ч
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, нау ко вец ь
(д ос лі
дни к)
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, мен ед ж
ер

За с
пе ці
аль ні
ст ю
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, вик ла да ч
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, нау ко вец ь
(д ос лі
дни к)
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, мен ед ж
ер

За с
пе ці
аль ні
ст ю
За сп ец
іа ль ні
ст ю
, вик ла да ч
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, нау ко вец ь
(д ос лі
дни к)
За с
пе ці
аль ні
ст ю
, мен ед ж
ер
Науковий ступінь

Національна:
Кандидат наук (за спеціальністю)
Міжнародна відповідність:
Доктор філософії (за спеціальністю)

Національна:
Кандидат наук (за спеціальністю)
Міжнародна відповідність:
Доктор філософії (за спеціальністю)

Національна:
Кандидат наук (за спеціальністю)
Міжнародна відповідність:
Доктор філософії (за спеціальністю)

Національна:
Доктор наук (за спеціальністю)
Міжнародна відповідність:
Доктор – професор (за спеціальністю)

Національна:
Доктор наук (за спеціальністю)
Міжнародна відповідність:
Доктор – професор (за спеціальністю)

Національна:
Доктор наук (за спеціальністю)
Міжнародна відповідність:
Доктор – професор (за спеціальністю)

37
4.3. Якісна освіта: її суть і вимоги за документами Болонського процесу
Якість освіти знаходиться у центрі побудови сфери вищої європейської освіти. Гарантія якості здійснюється на інституційному, національному та
європейському рівнях. Для цього необхідна розробка взаємних критеріїв і технологій визначення гарантії якості. У Всесвітній Декларації з вищої освіти, прийнятій на Міжнародній конференції з вищої освіти в ХІ.1998 р. вказується, що якість вищої освіти – це багатовимірне поняття, яке охоплює усі сторони діяльності ВНЗ: навчальну та академічну програми, навчальну і дослідницьку роботу, професорсько-викладацький склад і студентів, навчально-матеріальну базу і ресурси. ВНЗ надає послуги 3 суб'єктам-замовникам, тобто виробництву, яке потребує кваліфіковані кадри; особі, що одержує освіту; державі, яка виступає гарантом освітнього процесу.
4.3.1. Основні складові системи управління якістю підготовки кадрів
Важелем для підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців служить управління. Воно ґрунтується на контролі за дотриманням державних вимог і забезпечується процедурами ліцензування, атестації та акредитації ВНЗ.
До основних складових системи управління якістю підготовки кадрів у ВНЗ варто віднести:
1)
кадрове забезпечення навчального процесу;
2)
вироблення вимог до контингенту тих, хто навчається;
3)
визначення характеристик та умов системи атестації тих, хто навчає;
4)
розробку показників навчально-методичного забезпечення навчального процесу;
5)
визначення рівня і характеристик навчально-лабораторної бази;
6)
розробку видів і характеристик технологій навчання (включаючи
індивідуальну та самостійну роботу студентів);
7)
визначається інформаційно-бібліотечне забезпечення навчального процесу;
8)
розробку інших спеціальних умов, обумовлених під час вступу.
Авторитет навчального закладу залежить від якості підготовки фахівців. Для позитивного розв'язання аспектів цього завдання визнано як дієвий у ВНЗ новий вид забезпечення навчального процесу - інформаційно-технологічний, це система з двома складовими – інформаційним та технологічним:
інформаційний -це дидактичний комплекс інформаційного забезпечення предмета
(програмні продукти, бази даних, методичні прийоми та матеріали, необхідні..)
технологічний - здійснюється через застосування у навчальному процесі сучасних технологій навчання (логічна структура, дозування навчального матеріалу і контрольних робіт, методи навчання та ін.)
4.3.2. Сприяння європейській співпраці у галузі гарантій якості освіти
В Україні створена й активно працює державна система акредитації, ліцензування та атестації. Порядок видачі ліцензій встановлює Кабінет Міністрів
України. Умова видачі ліцензій - наявність у вищому навчальному закладі необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних кадрів певного рівня. Такими, що пройшли

38 акредитаційну експертизу, вважають вищі навчальні заклади, в яких акредитовано не менше двох третин напрямів підготовки і спеціальностей. Таким є і наш університет.
Система ліцензування та акредитації складається з Управління ліцензування, акредитації та нострифікації Міністерства освіти і науки України,
Державної акредитаційної комісії України (ДАК), експертних рад ДАК за галузями знань, експертних комісій Міністерства освіти і науки України. ДАК ліцензує та акредитує нові спеціальності і вищі навчальні заклади, а також постійно контролює їх рівень. Останнім часом за невідповідність вимогам і критеріям ДАК щодо якості освіти за результатами акредитації було припинено діяльність низки відокремлених підрозділів державних вищих навчальних закладів і 34-ьох недержавних навчальних закладів.
Важливим інструментом у державному контролі якості підготовки випускників вищого навчального закладу є державні екзаменаційні комісії, на засіданнях яких захищають випускні атестаційні роботи, дипломні роботи та проекти. Склад цих комісій затверджує Міністерство освіти і науки, яке контролює якість через Державну інспекцію навчальних закладів за критеріями і методиками, затвердженими ДАК.
Певний крок до Болонського процесу - розроблення в Україні уніфікованих до Європейських державних стандартів освіти. Стандарти вищої освіти з певної спеціальності формуються за трьома рівнями: державний стандарт, галузевий стандарт, стандарт вищих навчальних закладів.
Державні стандарти вищої освіти визначають перелік напрямів, спеціальностей, кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра та вимоги до професійної підготовки фахівців.
Галузеві стандарти вищої освіти відображають освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника вищого навчального закладу, місце фахівця у структурі галузей економіки, вимоги до рівня його компетентності, систему виробничих функцій і сфер діяльності. Крім того, галузеві стандарти визначають термін навчання за відповідними програмами підготовки, критерії та засоби контролю якості вищої освіти.
Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів визначають спеціалізації підготовки фахівців з урахуванням вимог ринку праці та регіональних особливостей, варіативні частини програм підготовки фахівців
(зміст, кількість і термін вивчення навчальних дисциплін), навчальні плани та графіки навчального процесу, форми навчальних занять і форми підсумкового контролю.
Оцінити місце України щодо спектра показників і критеріїв акредитації можна, порівнявши підходи до акредитації вищих навчальних закладів у різних країнах. Кількість вагомих для акредитації показників у Великій Британії становить 6, у США та Румунії -8, Нідерландах - 10, Білорусі –11, Росії - 14,
Україні - 12, Казахстані – 13. Цей факт свідчить про необхідність узгодження та уніфікації показників і гармонізації критеріїв для європейського освітнього простору.

39
Безумовно, всі критерії оцінки якості мають бути визнані міжнародними організаціями з якості, однак у силу національних особливостей і різних рівнів економічного розвитку паралельно можуть застосовуватися додаткові критерії та оцінки.
Для взаємовизнання критеріїв оцінки якості вищої освіти на європейському просторі згідно з документами Болонського процесу необхідно вдатися до таких заходів:
1.
Встановити постійні офіційні взаємозв'язки з організаціями, що відповідають за гарантування якості вищої освіти в Європі.
2. Співпраця міжнародних організацій з Україною з питань гарантії якості має відбуватися як на рівні університетів (внутрішня оцінка), так і на міжуніверситетському рівні - зовнішня оцінка якості. Внутрішнє оцінювання можуть здійснювати експерти з університетів-учасників Європейської асоціації університетів, зовнішнє оцінювання - Європейська мережа забезпечення якості.
Важливо забезпечити діяльність європейської системи якості освіти як постійно діючої системи.
4.4. Підвищення мобільності
Це важлива якісна особливість європейського простору, що передбачає вільне пересування студентів і викладачів між ВНЗ та державами.
Цьому сприяє МОНУ, розвиваючи можливості навчання студентів за кордоном як за системою грантів, так і за індивідуальними програмами.
Ми вже говорили про міжнародну співпрацю нашого факультету з науковцями інших країн.
Тому тільки нагадаю про деякі факти. Наш факультет щорічно надає студентам можливість навчання за індивідуальним планом, який вони виконують у зарубіжних ВНЗ. Щороку кілька студентів нашого факультету виїздять на навчання до ВНЗ інших країн. Молоді викладачі кафедри романської філології і перекладу, а це наші кращі випускники, щорічно запрошуються на підвищення кваліфікації та стажування до Франції, виїздять за запрошеннями до університетів
Німеччини викладачі кафедри німецької філології та перекладу.
Хоча й не можна відвести на рахунок підвищення мобільності короткочасні контакти, не можна не враховувати й те, що неодноразово наші студенти відвідували з навчальними цілями влітку Польщу, Австрію, Італію та інші країни.
Через Інтернет знаходили можливість поспілкуватися зі студентами з інших країн у літніх таборах відпочинку. Тобто не можна не зазначити, що контакти і мобільність студентів посилюються. А у відношенні студентів інших напрямків освіти, не маючи на увазі факультет іноземних мов, можна сказати, що для них відкрилися нові горизонти, створено можливість і для них не тільки вивчати
іноземну мову і складати іспити на сертифікати щодо знання її у відповідній країні, а й реально вивчати свою спеціальність в університетах інших країн, що посилює контакти між країнами і сприяє інтернаціоналізації освіти.
4.5.

Науково-методичні засади впровадження КМСОНП

у вищу освіту України

40
4.5.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
У тимчасовому положенні про організацію навчального процесу у кредитно-модульній системі підготовки фахівців використано терміни, подані у законах України та запроваджено нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:
кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі -
КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць
(залікових кредитів);
заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;
модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
змістовий модуль - це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові, тобто дисципліна.

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців
і забезпечення на цій основі конкуренто-спроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями цієї системи є:
- адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог національного та міжнародного ринків праці;
- забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, яка сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку та, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
- унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

4.5.2. Загальні положення
Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ЕСТS:
1. інформаційний пакет - загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі)
із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

41
2. договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом
(напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);
3. академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою
ЕСТS.
4.
Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), сформованих на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців.
Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний
термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти.
Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між
граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.
Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.
Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку до виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну
(обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.
Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах мають бути уніфіковані в
установленому порядку.
Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора в КМСОНП.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.
Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).
Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової Індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.
Зарахування
змістових
модулів
(дисциплін), включених до
індивідуального навчального плану, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, зазвичай, без організації екзаменаційних сесій.

42
Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

4.5.3. Принципи
Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:
Принцип порівняльної трудомісткості кредитів, яка полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЕСТS норм, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне та міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.
Принцип кредитності - суть її у розподілі змісту дисципліни на відносно
єдині і самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують: а) на рівні індивідуального навчального плану – набір кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження; б) на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір кредитів, що включають у себе виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення навчальної дисципліни.
Принцип модульності організація оволодіння студентом дисципліною через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів.
Принцип методичного консультування - полягає в науковому та
інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.
Принцип організаційної динамічності - суть її у забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.
Принцип гнучкості та партнерства - у побудові системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
Принцип пріоритетності змістової та організаційної самостійності і
зворотного зв'язку - полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
Принцип науковості та прогностичності - у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями.
Принцип технологічності та інноваційності - суть її у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню до єдиного інформаційного та освітнього простору.
Принцип усвідомленої перспективи - полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

43
Принцип діагностичності - у забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.

4.
5.4. Форми організації навчання
Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.
4.5.5. Організаційно-методичне забезпечення
Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.
4.5.6. Контроль успішності студента
Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що обирається вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, яка використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали
ЕСТS.
ЕСТS – оцінка
Визначення назви за шкалою ЕСТS
А
ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
С
ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
D
ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е
ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX
НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібна додаткова самостійна робота
F
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота над матеріалами модулів
Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

4.5.7. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та
переривання їхнього навчання
Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженого Міністерством освіти 15.07.96 р.

44
При переведенні студент додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов'язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення, та форм контролю.
При позитивному розгляді заяви ректором деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів та обсягу змістових модулів і визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, зазвичай, 10 навчальних дисциплін.
Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, незарахованих результатів семестрових контролів 3-ох змістових модулів або у зв'язку з неможливістю студента сформувати індивідуальний план на наступний рік у результаті незарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також порушення умов договору про навчання.
4.5.8. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента і його реалізації протягом усього періоду навчання покладається на куратора.
Куратор призначається наказом ректора вищого навчального закладу за поданням декана відповідного факультету (директора Інституту). У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядковується заступникові декана факультету (заступнику директора інституту), який відповідає за формування
індивідуального навчального плану студента.
Куратор відповідає за виконання таких основних завдань:
- ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами
(інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
- надання студентам рекомендацій щодо формування
їхнього
індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів
(навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах
України або за кордоном;
- контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.
Куратор має право:
- відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;
- подавати пропозиції деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;
- подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів.

45


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал