Курс лекцій у схемах для студентів напряму підготовки 030402 «Правознавство» усіх форм навчання



Сторінка9/14
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.94 Mb.
ТипКурс лекцій
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


6. Причетність до злочину

Причетність до злочину — дія чи бездіяльність, яка хоч і пов’язана із вчиненням злочину, але не є співучастю у ньому.



Види причетності до злочину



1. Заздалегідь не обіцяне приховування злочину

2. Заздалегідь не обіцяне придбання чи збут майна, добутого злочинним шляхом

3. Заздалегідь не обіцяне потурання
злочину


4. Заздалегідь обіцяне (тобто обіцяне до закінчення злочину) недонесення про злочин

- активна діяльність особи щодо приховуванню злочинця, засобів і знарядь вчинення злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом

- активна діяльність особи, що виявляється у купівлі або іншій оплатній передачі майна, здобутого злочинним шляхом, або зберіганні такого майна ( мова йде лише про дії, заздалегідь не обіцяні)

означає що особа, яка зобов'язана була і могла перешкодити вчиненню злочину, такому злочину не перешкоджає: злочин відбувається

- неповідомленні органам влади про злочин, що готується або вже вчинений. Недонесення — це пасивна діяльність (бездіяльність), злочином не визнається. Лише у випадку, якщо в діях такої особи містяться ознаки іншого самостійного складу злочину, вона підлягає за нього кримінальній відповідальності


Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття співучасті у злочині.


2. Розкрийте зміст об’єктивних та суб’єктивних ознак співучасті.
3. Розкрийте сутність умислу при співучасті.
4. Які функції можуть виконувати співучасники злочину?
5. Як класифікуються пособницькі дії?
6. Розкрийте зміст вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
7. Поясніть особливості кримінальної відповідальності співучасників.
8. Поясніть особливості спеціальних питань кримінальної відповідальності співучасників.
9.Дайте визначення причетності до злочину.
10.Які бувають види причетності до злочину?

Список літератури до теми

1. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973–2000 рр. – 2-е вид., виправл. і доповн. – Харків : Одіссей, 2001. – 464 c.
2. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации : комментарий. – 3-е изд., изм. и доп. – М. : НОРМА-Инфра-М, 2001. – 896 c.
3. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации : с постатейными материалами и судебной практикой. – М. : Менеджер, 2001. – 1184 c.
4. Кримінальне право і законодавство України. Загальна частина : курс лекцій / за ред.
М. Й. Коржанського. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
5. Кримінальне право України. Загальна частина / за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса,
В. Я. Тація. – Київ –Харків : Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с.
6. Кримінальний кодекс України : офіційний текст // Відомості Верховної Ради України. – № 25–26. – 29 червня 2001 року.
7. Крылова Н. Е. Уголовное право современных зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии) : учебное пособие / Н. Е. Крылова , А. В. Серебренникова . – М. : Зерцало, 1997. – 192 c.
8. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник /
П. С. Матишевський. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 272 c.
9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 3-тє вид., переробл. та доповн. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
10. Новицький Г. В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України : науково-практичний посібник / Г. В. Новицький. – К. : Вища школа, 2001. – 96 c.

Лекція 11

МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ

Ключові слова: множинність злочинів, ознаки множинності злочинів, значення множин-ності злочинів, одиничний злочин, повторність, сукупність, рецидив, збіг злочинів.

План лекції

1. Загальна характеристика множинності злочинів.


2. Одиничний злочин як елемент множинності.
3. Форми множинності злочинів.

  1. Загальна характеристика множинності злочинів

Множинність злочинів – це обставина, що має місце у випадках послідовного або одночасного вчинення двох та більш злочинів однією особою, за кожне з яких вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності, яка свідчить про збільшення суспільної небезпеки наступних діянь, а також особи, що їх вчинила.
Множинність злочинів є обставиною, що збільшує суспільну небезпечність злочину та особи винної у його вчиненні, а тому потребує більш жорстких заходів з боку держави.

Ознаки множинності злочинів



Суб’єктний склад
множинності


Елементний склад множинності

Кількісний склад множинності

Якісний склад множинності

полягає у тому, що одна і та сама особа вчиняє сама два злочини та більше або бере участь у їх вчиненні


полягає у поєднанні елементів, кожен з яких повинен бути не адміністративним, цивільним деліктом тощо, а злочином, і мати усі ознаки відповідного складу

визначається кількістю утворюючих її елементів – злочинів, яких повинно бути не менше, ніж два


визначає її конкретну форму – повторність, сукупність або рецидив злочинів та залежить від співвідношення елементів, що утворюють множинність



Значення множинності злочинів



має вплив на кваліфікацію злочинів (множинність злочинів використовується як кваліфікуюча ознака при конструюванні окремих складів злочинів (п. 13 ст. 115 КК) та як обставина, яка обтяжує покарання (п. 1 ст. 67 КК)

має значення для призначення покарання, коли суд може врахувати як обставину, яка обтяжує покарання повторність або рецидив злочину

несе негативні правові наслідки для винного у вигляді переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку, а також при засудженні з випробуванням


2. Одиничний злочин як елемент множинності


Одиничний злочин – акт суспільно небезпечної, протиправної, свідомої людської поведінки, які за своєю формою та побудовою можуть бути досить різними.

Одиничні злочини



Прості

Ускладнені

вчинюються шляхом вчинення однієї
суспільно небезпечної дії


триваючі

вчинюються шляхом бездіяльності

продовжувані

характеризуються наявністю щонайменше двох тотожних (однорідних – у випадках спеціально передбачених Законом) суспільно небезпечних дій, поєднаних загальним злочинним умислом

складені

включають в себе декілька (два або більше) різнорідних суспільно небезпечних та протиправних діяння, поєднаних загальним злочинним умислом

Відмінність одиничних злочинів від множинності злочинів полягає, перш за все, у наявності загального злочинного умислу, що поєднує окремі суспільно-небезпечні діяння в єдиний злочин.



3. Форми множинності злочинів

Форми множинності злочинів
(відповідно до положень
розділу VІІ КК України )



1. Повторність злочинів
(ст. 32 КК)


2. Сукупність злочинів
(ст. 33 КК)


3. Рецидив злочинів
(ст. 34 КК)


вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК

має місце в разі вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено

вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин



1. Види повторності злочинів



За елементним складом

За значенням

повторність поділяється на два різновиди :
- повторність тотожних злочинів;
- повторність однорідних злочинів
у випадках, спеціально вказаних у Законі

повторність поділяється на два різновиди: - повторність як обставина, що обтяжує покарання;
- повторність як обставина, що входить до окремих складів злочинів




2. Види сукупності злочинів



Реальна сукупність злочинів

Ідеальна сукупність злочинів

послідовне вчинення злочинів – елементів сукупності - утворює даний вид сукупності злочинів, має місце в тих випадках, коли суспільно небезпечне діяння наступного злочину вчиняється після закінчення попереднього суспільно небезпечного діяння

одночасне вчинення злочинів– елементів сукупності, - утворює ідеальну сукупність злочинів, має місце в тих випадках, коли в один період часу вчинюються два суспільно небезпечних діяння (як правило дія та бездіяльність), які не охоплюються єдиним складом злочину



3. Види рецидиву злочинів



Залежно від характеру злочинів, що входять у рецидив:

загальний рецидив

спеціальний рецидив

рецидив, до якого входять різнорідні злочини, тобто не тотожні за родовим чи безпосереднім об'єктом і ті, що мають різні форми вини

рецидив до якого входять тотожні або однорідні злочини, тобто однакові за складом або такі, що мають тотожні або подібні безпосередні об'єкти і вчинені за однієї й тієї ж форми вини

Залежно від кількості судимостей:

простий рецидив

складний рецидив

особа має дві судимості

рецидив злочинів, при якому особа має три та більше судимості

За ступенем суспільної небезпечності:

пенітенціарний рецидив

рецидив тяжких і особливо тяжких
злочинів


має місце там, де особа, яка була засуджена до позбавлення волі, знову вчиняє протягом строку судимості новий злочин, за якого знову засуджується до позбавлення волі.

рецидив, при якому особа, маючи судимість за один із таких злочинів, знову вчиняє, незалежно від їх послідовності, новий такий же злочин


Збіг злочинів – це доктринальна назва форми множинності злочинів, що не знайшли свого відображення в інших формах, які закріплені в Законі – повторності, сукупності та рецидиві.

Кримінальне законодавство не відносить вчинення неоднорідного (однорідного, що не входить до кола спеціально передбачених законодавцем в якості повторних) злочину з необережності, особою, яка має судимість, ні до повторності злочинів, ні до сукупності, ані до рецидиву. Пропонується віднести такі випадки до особливої форми множинності злочинів – збігу злочинів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття множинності злочинів.


2. Назвіть ознаки множинності злочинів.
3. У чому полягає значення множинності злочинів?
4. Дайте визначення поняття одиничного злочину.
5. Перелічіть форми множинності злочинів.
6. Дайте визначення повторності, сукупності та рецидиву.
7. Які бувають види повторності злочинів?
8. Які бувають види сукупності злочинів?
9. Які бувають види рецидиву злочинів?
10. Дайте визначення поняття збігу злочинів.

Список літератури до теми

1.Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины /
М. И. Бажанов. – Харьков : Право, 2000. – 128 с.
2. Зинченко И. А. Составные преступления / И. А. Зинченко. – Х. : СПД ФО
Вапнярчук Н. М., 2005. – 176 с.
3. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України. Загальна частина : курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
4. Кримінальний кодекс України : офіційний текст // Відомості Верховної Ради України. – № 25–26. – 29 червня 2001 року.
5. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / відп. ред.
Я. Ю. Кондратьєв. – К. : Правові джерела, 2002. – 432 с.
6. Кримінальне право України. Загальна частина : підручн. для студ. юрид. вузів і фак. / за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Xарків : Право, 1997. – 368 с.
7. Матишевський П. С Кримінальне право України. Загальна частина : підручник /
П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – 352 с.
8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 3-тє вид., пере-робл. та доповн. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
9. Портнов И. Особенности квалификации идеальной совокупности преступлений // Со-ветская юстиция. – 1983. – № 16.
10. Уголовное право Украины. Общая часть / отв. ред. Я. Ю. Кондратьев. – К. : Атика, 2002. – 448 с.

Лекція 12

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

Ключові слова: необхідна оборона, перевищення меж необхідної оборони, ексцес оборони, уявна оборона, затримання злочинця, крайня необхідність, фізичний примус,
законний наказ, виправданий ризик.
План лекції

1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.


2. Необхідна оборона. Перевищення меж необхідної оборони. Уявна оборона.
3. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
4. Крайня необхідність. Перевищення меж крайньої необхідності (ексцес). Фізичний або психічний примус.
5. Виконання наказу або розпорядження.
6. Діяння, пов'язане з ризиком.
7. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

  1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння

Обставини, що виключають злочинність діяння – це передбачені КК, а також іншими законодавчими актами зовнішньо схожі зі злочинами суспільно корисні (соціально прийнятні) і правомірні вчинки, які здійснені за наявності певних підстав і виключають злочинність діяння, а тим самим і кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.


Обставини, що виключають злочинність діяння
(розділ VIII Загальної частини КК)




необхідна оборона (ст. 36 КК)

затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38 КК)

крайня необхідність (ст. 39 КК)

фізичний або психічний примус (ст. 40 КК)

виконання наказу або розпорядження (ст. 41 КК)

діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42 КК)

виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст.43 КК)



Ознаки обставин, що виключають злочинність діяння



1. Свідомі вольові вчинки людини у формі дії або бездіяльності, які викликані винятковими обставинами, що і визначають необхідність здійснення діяння, сполученого з заподіянням шкоди

2. Діяння зовні підпадає під ознаки злочину, передбаченого відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК

3. Ці вчинки визнаються правомірними нормами кримінального законодавства Однак, зазначені обставини знайшли своє закріплення не тільки в КК, а й в інших законодавчих актах

4. Ці обставини є суспільно корисними, відповідають інтересам особи, суспільства та держави

5. За заподіяну шкоду, при наявності цих обставин, особи не підлягають кримінальній відповідальності



  1. Необхідна оборона. Перевищення меж необхідної оборони. Уявна оборона

Необхідна оборона – дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони (ч. 1 ст. 36 КК).

Необхідна оборонаце правомірний захист правоохоронюваних інтересів особи, суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання, викликаний необхідністю його негайного відвернення чи припинення шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, що відповідає небезпечності посягання і обстановці захисту (наукове визначення поняття).

Право на необхідну оборону



є абсолютним правом – кожна особа має право вжити заходів оборони від суспільно небезпечного посягання незалежно від того, чи має вона можливість уникнути посягання або звернутися за допомогою до представників влади чи інших осіб

є суб'єктивним правом, а не обов'язком громадянина, тому відмова останнього від використання свого права не тягне за собою будь-якої відповідальності



Умови необхідної оборони



громадянин не зобов'язаний повідомляти державним або іншим органам чи службовим особам про вчинений ним акт необхідної оборони, хоча він і має право зробити таке повідомлення в інтересах правильного вирішення кримінальної справи, що порушується у зв'язку з суспільно небезпечним посяганням

дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено її межі, вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності

право на необхідну оборону виникає лише за наявності відповідної підстави

підставою необхідної оборони є вчинення суспільно небезпечного посягання, що викликає у того, хто захищається, необхідність у негайному його відверненні чи припиненні шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає (ч. 1 ст. 36 КК)

необхідна оборона від правомірних дій неможлива

необхідна оборона можлива при суспільно небезпечному посяганні особи, що не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або при посяганні неосудної особи, а також особи, що діє в стані фактичної помилки, тобто при суспільно небезпечних посяганнях, які не є злочинами

наявність суспільно небезпечного посягання означає, що посягання повинне існувати в дійсності, а не в уяві, психіці особи, в іншому випадку має місце уявна оборона
(ст.37 КК)

надаючи громадянам право на необхідну оборону, закон передбачає лише такі випадки захисту, за яких громадянин змушений невідкладно заподіяти шкоду тому, хто посягає, з тим, щоб відвернути чи припинити посягання та ефективно здійснити захист


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал