Курс лекцій у схемах для студентів напряму підготовки 030402 «Правознавство» усіх форм навчання



Сторінка11/14
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.94 Mb.
ТипКурс лекцій
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


Ексцес ризикованого діяння – це заподіяння правоохоронним інтересам шкоди, явно не відповідної значущості тієї суспільно корисної мети, до досягнення якої прагнула особа, що ризикувала.

8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації

Не є злочинним вимушене заподіяння певної шкоди правоохоронним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності (ст. 43 КК). Підставою заподіяння шкоди виступає її вимушеність.



Заподіяння шкоди під час виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації має ознаки, що характеризують:



1) мету заподіяння шкоди

2) суб'єкт заподіяння шкоди

3) обєкт заподіяння шкоди

4) межі заподіяння шкоди

попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

особи, які відповідно до чинного закону виконують спеціальне завдання в складі організованої групи або злочинної організації

інтереси особи, суспільства, держави, що охороняються кримінальним законом

особа може, беручи участь у злочинній організації, заподіяти будь-яку шкоду, навіть вчинити злочин, за умов, якщо не було перевищення допустимих меж

5) характер дії (бездіяльності)

дії (бездіяльність) особи, яка заподіює шкоду в складі організованої групи або злочинної організації, повинні збігатися з ознаками якогось злочину, за винятком тих, що передбачені в ч. 2 ст. 43 КК


Перевищення меж заподіяння шкоди – це вчинення особою в складі організованої групи або злочинної організації одного з трьох видів злочинів: 1) умисного особливо тяжкого злочину, поєднаного з насильством над потерпілим; 2) умисного тяжкого злочину, пов'язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому; 3) умисного особливо тяжкого і тяжкого злочину, пов'язаного з настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття обставин, що виключають злочинність діяння, перелічіть їх.
2. При яких обставинах необхідна оборона є правомірною?
3. Що означають поняття: «перевищення меж необхідної оборони» та «ексцес оборони»?
4. Що означає поняття «уявна оборона»?
5. У чому полягає сутність правомірного затримання злочинця потерпілими або іншими особами?
6. Дайте визначення крайньої необхідності.
7. Що означає перевищення меж крайньої необхідності?
8. Що означає поняття «фізичний примус»?
9. Якими ознаками характеризується виконання законного наказу?
10. У чому полягає значення виправданого ризику?

Список літератури до теми

1. Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния / Ю. В. Баулин. – Харьков : Основа, 1991. – 360 с.
2. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973–2000 рр. – 2-е вид., виправл. і доповн. – Харків : Одіссей, 2001. – 464 c.
3. Кримінальний кодекс України : офіційний текст // Відомості Верховної Ради України. – № 25–26. – 29 червня 2001 року.
4. Кримінальне право і законодавство України. Загальна частина : курс лекцій / за ред.
М. Й. Коржанського. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
5. Кримінальне право України. Загальна частина / за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса,
В. Я. Тація. – Київ–Харків : Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с.
6. Крылова Н. Е. Уголовное право современных зарубежных стран (Англия, США, Франция, Германия) : учебное пособие / Н. Е. Крылова, А. В. Серебренникова. – М. : Зерцало, 1997. – 192 c.
7. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник /
П. С. Матишевський. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 272 c.
8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 3-тє вид., переробл. та доповн. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
9. Смирнова Н. Н. Уголовное право. Общая и Особенная часть : учебник / Н. Н. Смирнова. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 1998. – 675 c.
10. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Общая часть : в 2 т. Н.С. Таганцев. – Тула : Автограф, 2001. – Т. 1. – 800 c.

Лекція 13

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ



Ключові слова: звільнення від кримінальної відповідальності, види звільнення від кримі-нальної відповідальності, дійове каяття, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, звільнення від кримінальної відповідаль-ності у зв'язку з передачею особи на поруки, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
План лекції

1. Поняття, юридична природа та значення звільнення від кримінальної відповідальності.


2. Види звільнення від кримінальної відповідальності та їх класифікація.
3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, у зв'язку з передачею особи на поруки та у зв'язку із зміною обстановки.
5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

1. Поняття, юридична природа та значення звільнення від кримінальної відповідальності



Звільнення від кримінальної відповідальності – це передбачена законом відмова держави в особі компетентних органів від офіційного осуду діяння злочинця і його особи, та від застосування щодо нього заходів кримінально-правового характеру. По відношенню до звільненого від кримінальної відповідальності скасовуються заходи кримінально-процесуального примусу, йому повертаються вилучені речі, предмети, документи, однак, звільнення не означає, що особа офіційно визнається невинною.

Норми про звільнення від кримінальної відповідальності відносяться до так званих заохочувальних норм кримінального права. Вони, гарантуючи звільнення від кримінальної відповідальності, спонукають злочинця усунути заподіяну злочином шкоду, допомогти правоохоронним органам у розкритті злочинів.



Звільнення від кримінальної відповідальності
(розділ
IХ Загальної частини КК)



можливе лише в тому випадку, коли у вчиненому суспільно небезпечному діянні міститься склад злочину, тобто є підстава кримінальної відповідальності

прийняте у відповідності із законом рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин анулює ряд його можливих кримінально-правових наслідків

злочин, вчинений особою після звільнення від кримінальної відповідальності, вважається юридично першим



Відмінність звільнення від кримінальної відповідальності
від звільнення від покарання:




1) Звільнення від кримінальної відповідальності

  1. Звільнення від покарання

вирок не виноситься

відбувається тільки на підставі обвинувального вироку суду

може бути звільнений обвинувачений або підсудний

може бути звільнений тільки засуджений

об’єм кримінально-репресивного впливу на злочинця фактично обмежується заходами процесуального примусу

є формою реалізації кримінальної відповідальності, тому особа та її діяння піддаються в цьому разі офіційному державному осуду у вигляді визнання її винною у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду

здійснюється виключно судом
(ч. 2 ст. 44 КК)

здійснюється судом на підставі закону України про амністію чи акту про помилування (ч. 1 ст. 74 КК).


2. Види звільнення від кримінальної відповідальності та їх класифікація

Види звільнення від кримінальної відповідальності



1) у зв’язку з добровільною відмовою від доведення злочину до кінця (ст. 17 КК)

2) у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)

3) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)

4) у зв’язку з передачею особи на поруки (ст.47 КК)

5) у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК)

6) у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)

7) у зв’язку з амністією (ст. 86 КК) або помилуванням (ст. 87 КК)

8) звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього (ст. 97 КК)

9) звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (ч. 4 ст. 401 КК)

10) спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною КК (ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 6 ст. 369 КК)



Звільнення від кримінальної відповідальності:



Умовне

Безумовне

звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК) і звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього (ст. 97 КК). Умовність звільнення полягає в тому, що рішення про нього стає остаточним лише в тому випадку, якщо особа виконає поставлені їй судом умови

всі інші види звільнення. Безумовне звільнення означає, що рішення про звільнення одразу приймається остаточно і ніяких вимог щодо подальшої поведінки особи при цьому не висувається



Звільнення від кримінальної відповідальності:



Загальне

Спеціальне

загальні види передбачені Загальною частиною КК і можуть реалізовуватися в разі вчинення значної кількості злочинів

спеціальні види описані у статтях Особливої частини КК і можуть застосовуватися тільки у випадку вчинення обмеженої кількості точно вказаних у відповідних статтях Особливої частини КК злочинів



Звільнення від кримінальної відповідальності:



Обов’язкове

Необов’язкове (факультативне)

є імперативним, тобто його здійснення за наявності вказаних у відповідній статті обставин обов’язкове для суду. Про це свідчить текст статей, в яких сказано: “...звільняється від кримінальної відповідальності...”

звільнення, передбачене ст. 47, ст. 48,
ч. 1 ст. 97, ч. 4 ст. 401 КК. Згідно цих статтей суд має право, але не зобов’язаний здійснити звільнення, навіть якщо у наявності всі вказані у цих статтях обставини. На необов’язковий характер звільнення безперечно вказують слова “...може бути звільнено...” в диспозиціях статей

3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 45 КК).



Злочин вважається вчиненим вперше в таких випадках:



1) якщо раніше особа не вчиняла ніколи злочинів

2) якщо особа раніше вчиняла злочини, притягалася до кримінальної відповідальності за їх вчинення, але кримінально-правові наслідки цього для неї вже минули і згідно з установленим законом порядком вона вважається такою, що не має судимості

3) якщо особа вчиняла раніше злочини, але на законних підставах була звільнена від кримінальної відповідальності за їх вчинення



Ознаки дійового каяття:



щире каяття особи

активне сприяння розкриттю злочину

повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди


Активне сприяння розкриттю злочину
– це дії особи, що вчинила злочин, спрямовані на допомогу органам правосуддя у встановленні істини в справі.

Повне відшкодування завданих збитків – добровільне відновлення тих майнових прав і благ, яких злочинець позбавив потерпілого в результаті вчиненого ним злочину.

Усунення заподіяної шкоди – це відновлення первинного стану предмета злочинного посягання (наприклад, ремонт пошкодженого майна, лікування потерпілого і догляд за ним, надання медичної та іншої допомоги, направленої на відновлення здоров’я, якщо було спричинено фізичну шкоду та інші дії, спрямовані на зменшення шкідливих наслідків злочину аж до повної їх ліквідації).

Щире каяття – це щире, відверте й добровільне визнання провини та шкодування за вчинене злочинне діяння, розуміння недопустимості й суспільної небезпечності вчиненого, готовність понести покарання, вжити заходів до відшкодування завданої шкоди або спонукати до цього інших осіб.

4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, у зв'язку з передачею особи на поруки та у зв'язку із зміною обстановки

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 46 КК).




Формальні критерії для визначення кола діянь, після вчинення яких дозволяється звільнення у зв’язку з примиренням (ст. 46 КК):



злочин повинен бути юридично першим

невеликий ступінь тяжкості злочину

Примирення – досягнення направленої на усунення викликаного злочином конфлікту обопільної угоди між злочинцем і потерпілим, внаслідок якої останній офіційно повідомляє правозастосовувача (суд, прокурора, слідчого, орган дізнання) про те, що він задоволений післязлочинною поведінкою особи, яка вчинила злочин, і погоджується зі звільненням її від кримінальної відповідальності.

Потерпілий від злочину – фізична особа, якій злочином завдано моральної, фізичної чи майнової шкоди.

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (ч. 1 ст. 47 КК).



Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки



застосовується лише щодо осіб, які вперше вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості

даний вид звільнення від кримінальної відповідальності є необов’язковим (факультативним)

обов’язковою умовою передачі особи на поруки є її щире каяття

вимагається наявність клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу особи їм на поруки

є умовним – особі відводиться своєрідний іспитовий термін тривалістю один рік

у разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин

колектив-поручитель не несе юридичної відповідальності за наслідки поручительства, і він може в будь-який час відмовитися від нього, якщо переконається, що особа не виправдує виявленої їй довіри

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною (ст. 48 КК).



Певна обстановка – це ті соціальні, економічні, політичні, організаційні, господарчі та інші об’єктивні життєві умови, в яких було вчинено конкретний злочин і, які були характерні під час його вчинення для держави в цілому або для окремого регіону, області, населеного пункту, підприємства, установи тощо.

Різновиди звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 48 КК:



у зв’язку зі зміною обстановки, яка викликала втрату суспільної небезпечності діяння

у зв’язку зі зміною обстановки, яка потягла за собою втрату суспільної небезпечності особи злочинця

мають відбутися такі зміни, при яких не тільки конкретне, але й усі інші подібні діяння в нових умовах втрачають суспільну небезпечність

змінюється оцінка особи – в умовах нової обстановки вона перестає бути суспільно небезпечною


Зміна обстановки
– це суттєві, істотні зміни в об'єктивних соціальних умовах, внаслідок яких суспільна небезпечність діяння чи особи, що його вчинила, відпадає взагалі або ж стає дуже незначною.

Даний вид звільнення від кримінальної відповідальності є факультативним (необов’язковим) і реалізація його є правом, а не обов’язком суду.



5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)



основна умова звільнення від кримінальної відповідальності – закінчення після вчинення злочину певного проміжку часу (строку давності)

особа не повинна до закінчення зазначених строків вчинити новий злочин

особа не повинна ухилятися від слідства або суду



Строки давності, після перебігу яких особа звільняється від кримінальної відповідальності (ч. 1ст. 49 КК)



1) два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі

2) три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі

3) п’ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості

4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину

5) п’ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал