Курс лекцій «основи наукових досліджень»




Сторінка5/12
Дата конвертації28.12.2016
Розмір5.06 Kb.
ТипКурс лекцій
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Впровадження
результатів дослідження в практику - це початок застосування результатів дослідження у реальних практичних умовах в освіті, на виробництві тощо.
Контрольні
запитання (лекція 3)
1.
Дайте характеристику наукового дослідження.
2.
Які є форми наукових досліджень?
3.
Що таке об'єкт, предмет та фактори наукового дослідження?
4.
Як Ви розумієте гіпотезу дослідження?
5.
Дайте визначення емпіричних завдань і методів дослідження.
6.
Що розуміють під теоретичними завданнями дослідження?
7.
Назвіть послідовність етапів наукового дослідження.
8.
Завдання науково-дослідницької діяльності студентів.
9.
Напрями науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі.
10. Організаційна структура науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі.
11. Вимоги до вибору теми дослідження.
12. Етапи реалізації та оформлення результатів наукового дослідження.
Глосарій
термінів та понять (лекція 3)
Актуальність теми - її народногосподарська цінність, тобто необхідність і невідкладність її вирішення для потреб розвитку народного господарства.
Емпіричні завдання - вирішуються за допомогою спостереження, експеримент- ту, вимірювання, описування.
Мета наукового дослідження - всебічне, об´єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв´язків на підставі розроблених у науці принципів
і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності.
Наукове дослідження - цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.
Науковий напрямок - сфера наукових досліджень наукового колективу вищого навчального закладу, який упродовж відповідного часу розв´язує ту чи іншу проблему.
Об´єкт дослідження - процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.
Об´єкт наукового дослідження - навколишній матеріальний світ та форми його відображення у людській свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження.


42

Схема 8 - Етапи наукового дослідження (за Киверялгом А.А.).


43
Предмет дослідження - досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об´єкта. Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об´єкта
і завжди співпадає з темою дослідження.
Теоретичні завдання - спрямовані на вивчення і виявлення причин, зв´язків, залежностей, які дозволяють встановити поведінку об´єкта, визначити і вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання. Тут переважає використання аксіоматичних методів, системних, структурно-функціонального аналізу, математичного моделювання.
Джерела (лекція 3):
1. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник для студ. вузів екон.спец. - К.; Вища школа, 1997, - 271 с
2. Бурчин М.Н., Кузнецов В.И. Введение в современную точную методологию науки: Структуры систем знаний. - М.; АО «Аспект-Пресс», -
1994. - 120 с.
3. Кыверялг А.А. Методы исследований в профессиональной педагогике.
Таллин: Валчус, 1980. - 334 с.
4. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до
їх написання, оформлення і захисту. -К.; 1997. - 56 с
5. Мойсеюк Н.Є Педагогіка. Навч.пос. К.: 2001. - 608 с
6. Подласый И.П. Педагогика. Учебник для студентов вузов. - М.: Владос.
- 1999. - Кн.1. - 576 с.
7. Сидоренко В.К. Підготовка магістрів з педагогічних спеціальностей: реальність та проблеми / Освіта, № 31,29 травня.
8. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень. - К.:
2000. - РНКЦ «ДІНІТ», 2000. - 259 с
9. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково- дослідницької діяльності: Підручник для вищих навчальних закладів. - X:
ХДАК, 1998. - 288 с



44
Лекція 4
Питання
, що вивчаються на даній лекції:
2.4. Ефективність наукових досліджень.
2.5. Поняття про методологію досліджень, види та функції наукових досліджень.
2.6. Методи та техніка наукових досліджень.
2.4. Ефективність наукових досліджень
Впровадження розрізняють за двома ознаками:

формою матеріального втілення (навчальні посібники, програми, методичні рекомендації, державні стандарти тощо);

робочою функцією упорядкованих результатів (організація і управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).
Оцінювання результатів дослідження. Якщо основною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуаль- ність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у прак- тику, то при розгляді прикладних досліджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів. Для прикладних наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.
Економічна ефективність характеризується вираженими у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному виробництві, сфері послуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.
Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки.
Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров´я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.
Названі види ефективності науково-дослідних робіт взаємопов´язані і впливають один на одного.
Специфіка вищої школи, багатогранність і багатоаспектність форм роботи ставлять особливі вимоги до оцінки ефективності як її діяльності в цілому, так і наукових досліджень.
Питання ускладнюється тим, що необхідно визначити не лише ефективність
НДД, яка проводиться навчальними закладами, а й ефективність її впливу на нав- чальний процес, підвищення якості підготовки спеціалістів, зростання викладацької майстерності науково-педагогічного складу тощо.
При оцінці ефективності науково-дослідних робіт, слід брати до уваги весь комплекс робіт, пов´язаних з науковою діяльністю вищої школи: проведення самих досліджень, підготовку докторів і кандидатів наук, винахідницьку і патентно- ліцензійну роботу, видавничу діяльність, науково-дослідну роботу студентів.


45
Слід зупинитися на так званому понятті наукового потенціалу вузу, оскільки він відіграє суттєву роль в організації наукових досліджень і в досягненні кінцевих результатів. Рівень наукового потенціалу вищого навчального закладу багато в чому залежить не лише від наявної структури науково-педагогічних кадрів, науково-
інформаційної і матеріально-технічної забезпеченості вузу, а й від оптимальної організації наукової системи, від цілеспрямованої взаємодії всіх перелічених ознак.
Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки вищий навчальний заклад можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна - від упровадження, наприклад, у галузь результатів завершених досліджень і когнітивна ефективність (нібито супутня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отримується від написання нових підручників і наукових статей, читання нових курсів лекцій, що ґрунтуються на наукових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення студентів до наукових досліджень.
Усе це і розкриває нам науковий потенціал вищого навчального закладу, який створюється в результаті його багатогранної діяльності. Зрозуміло, що кількісно оцінити вплив науки на вдосконалення навчального процесу і якість підготовки спеціалістів практично неможливо, але не враховувати цього позитивного явища також не можна.
Досвід і практика засвідчують, що розширення масштабів наукової роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ) сприяє тому, що молоді спеціалісти, які приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управління і технологій, швидше розв´язують економічні та соціальні проблеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде хорошу школу науково-дослідної роботи, з великою користю для підприємств зможе розвивати наукові дослідження і впроваджувати їх у практичну професійну діяльність.
Специфіка проведення наукових досліджень у ВНЗ проявляється не лише у тому, що для цього потрібні спеціально підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи
іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, а й у тому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект.
Тому ефективність наукової діяльності вищого навчального закладу необхідно розглядати саме з цих позицій, виходячи з головного завдання вищої школи - вдосконалення підготовки висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства. У цьому і полягає основна особливість оцінки ефективності наукової діяльності вищого навчального закладу, що за своїм змістом і головним призначен- ням багато в чому відрізняється від такого роду поняття щодо НДД, яка ведеться в науково-дослідних інститутах та інших наукових закладах.
Визначення економічної ефективності НДД в умовах виробництва є одним з найважливіших і найскладніших завдань. Вона передбачає вивчення ефективності впровадження нових технологічних процесів, удосконалення системи управління тощо. При цьому співставляються витрати на проведення наукового дослідження та на його впровадження з отриманим економічним ефектом. Економічні витрати за довгостроковими комплексними науковими дослідницькими програмами визна-


46 чаються на основі розрахунку інтегрального показника за строк здійснення програми
і наступного ефективного використання її результатів.
Отже, економічна ефективність наукових досліджень в залежності від галузі та проблеми, яка розглядається, насамперед визначається на стадії техніко- економічного обґрунтування теми досліджень, уточнюється за кінцевими результатом виконаної роботи і співставляється з отриманим результатом практичного впровадження. Отже, практично в будь-якій науково-дослідній роботі поряд з вибором і обґрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику роботи тієї чи іншої системи та оцінка ефективності (схема 9).
Схема 9 - Результати практичної реалізації наукових досліджень
2.5. Поняття про методологію досліджень, види та функції наукових
досліджень
Перш ніж приступити до реалізації наукового дослідження на будь-якому рівні, студенти та молоді вчені повинні ознайомитися з методологією та методами наукової роботи. Тут важливе все: методика вибору проблеми та теми дослідження,


47 збір та систематизація фактів, історія розвитку проблеми, в основі якої лежить задум
(ідея) дослідника. У філософському визначенні ідея - це продукт людського мислення, форма відображення дійсності, в ній міститься усвідомлення мети пізнання, перспектив дослідження та його практичне значення. Ідеї народжуються з практики спостереження навколишнього світу і потреб життя. Нова ідея - це якісний
стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних.
Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.
Методологія - це:
1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці;
2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.
Методологія
науки (гp. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм по- будови наукового знання. Філософський рівень методології функціонує у вигляді загальної системи принципів діалектики. Вона формує світоглядну концепцію світової науки, тобто основні вихідні теоретичні положення, які затвердилися в науці
і які рівною мірою треба знати: і філософію, і правознавство, і математику, і філоло- гію. У кожній галузі науки є, крім загальних, ще й свої специфічні теоретичні вихідні положення, які становлять її теоретичний фундамент.
Питання методології досить складне, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових шкіл не розмежовують методологію і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про методи пізнання або систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів. Найчастіше методологію тлумачать як сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.
Методологія виконує такі функції:

визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;

передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково- дослідна мета;

забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;

допомагає введенню нової інформації;

забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;

створює систему наукової інформації, яка базується на об´єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.
Ці ознаки поняття «методологія», що визначають її функції в науці, дають змогу зробити такий висновок: методологія - це концептуальний виклад мети,
змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об´єктив-
ної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Розрізняють три види методології:


48
1. Філософську або фундаментальну - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію.
2. Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо. Сучасні дослідники в наукових розробках віддають перевагу системно-діяльнісному підходу, тобто дослідженню комплексної взаємодії суттєвих компонентів: потреба -► суб´єкт -► об´єкт -► процеси -► умови -► результат. Це забезпечує цілісність, комплексність, структурність, взаємозв´язок з зовнішнім середовищем, цілеспрямованість і самоорганізацію дослідження, створює умови комплексного вивчення будь-якої сфери людської діяльності.
3. Частково-наукову - сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми.
Філософська
, або фундаментальна методологія є вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів пізнання особливостей явищ, процесів, сфер діяльності. Філософська методологія виконує дві функції. По-перше, вона виявляє сутність наукової діяльності та її взаємозв´язки з іншими сферами діяльності, тобто розглядає науку відносно практики, суспільства, культури людини.
По-друге, методологія вирішує завдання вдосконалення, оптимізації наукової діяльності, спирається на розроблені нею світоглядні й загальнометодологічні орієнтири та постулати.
Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діалектичного методу
пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв´язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об´єктивного і суб´єктивного тощо. Проблеми наукового пізнання стали предметом постійного протистояння різних наукових поглядів на світ, на сутність науки та знання через антиномію в гносеології - антиномію раціоналізму - емпіризму.
2.6. Методи та техніка наукових досліджень
Метод
(від грецького methodos - шлях до чого-небудь) - в найбільш загаль- ному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.
Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв´язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження і відповідає на запитання:
«Як пізнавати?».
Методика
дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом «спроб і помилок». Звісно, що точні і правильні методи - не єдині компоненти, що забезпечують успішність наукового дослідження. Методи не можуть, наприклад, замінити творчу думку дослідника, його здібність аналізувати, робити висновки і передбачення. Але


49 застосування правильних методів спрямовує хід думок дослідника, відкриває перед ним найкоротший шлях для досягнення мети і забезпечує таким чином можливість раціонально витрачати енергію і час науковця. Кожний метод наукового пізнання слід розглядати як систему регулятивних принципів практичної і теоретичної діяльності людини. Методів пізнання об´єктивної дійсності відомо дуже багато.
Правильний вибір методів дослідження потребує знання їх класифікації.
Фундаментальним, узагальненим методом пізнання дійсності є діалектичний
метод
. Об´єктивну основу його утворюють найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу. Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслід- кові зв´язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю
і явищем, змістом і формою, об´єктивність в оцінюванні дійсності. Діалектика виступає як знаряддя пізнання у всіх галузях науки і на всіх етапах наукового дослід- ження. Вона визначає позиції дослідника, стає основою інтерпретації об´єкта та суб´єкта пізнання, процесу пізнання та його результатів.
Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і
теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно ділять на три групи:
-
методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
-
методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й
історичні методи);
-
методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях
(абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання).
В наступній лекції розглянемо названі групи методів детальніше.
Контрольні запитання (лекція 4)
1.
Визначення ефективності науково-дослідної роботи у ВНЗ і на практиці.
2.
Дайте характеристику наукового дослідження.
2.
Які є форми наукових досліджень?
3.
Що таке об'єкт, предмет та фактори наукового дослідження?
4.
Як Ви розумієте гіпотезу дослідження?
5.
Дайте визначення емпіричних завдань і методів дослідження.
6.
Що розуміють під теоретичними завданнями дослідження?
7.
Назвіть послідовність етапів наукового дослідження.
8.
Завдання науково-дослідницької діяльності студентів.
9.
Напрями науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі.
10. Організаційна структура науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі.
11. Вимоги до вибору теми дослідження.
12. Етапи реалізації та оформлення результатів наукового дослідження.
Глосарій термінів та понять (лекція 4)
Емпіричний рівень - здійснюється процес накопичення фактів.
Теоретичний рівень - здійснюється узагальнення знань.


50
Метод
(від грецького methodos - шлях до чого-небудь) - в найбільш загальному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.
Науковий метод - спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв´язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження і відповідає на запитання: «Як пізнавати?»
Методика дослідження - система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження
Методологія - концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об´єктивної, точної, систематизованої
інформації про процеси та явища.
Методологія науки - (гp. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання.
Економічна ефективність - від упровадження, наприклад, у галузь результатів завершених досліджень
Когнітивна ефективність - (нібито супутня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отримується від написання нових підручників і наукових статей, читання нових курсів лекцій, що
ґрунтуються на наукових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення студентів до наукових досліджень
Джерела (лекція 4):
1. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. Підручник для студентів екон.спец.вузів.-К.; Вища шк., 1997. - 271 с.
2.
Лудченко А.А. и др. Основы научных исследований. Учебное пособие. -
К.; Т-во «Знання», КОО, 2000. - 114 с.
3.
Основи наукових досліджень. Навчальний посібник / Цехмістрова Г.С. -
Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.
4.
Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навч.пос. - К.:
Ф. «ВШОЛ», 1997, - 242 с.
5.
Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень.
Навч.пос. - К.: РННЦ «ДІНІТ», 2000. - 259 с.
6. Абракитов В.Э. Концепция Управляемого Вдохновения. Х.: Парус, 2008. –
400 с.


51
Лекція 5
Питання
, що вивчаються на даній лекції:
2.7. Методи емпіричного дослідження
2.8. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях
2.9. Моделювання – як спосіб пізнання навколишнього світу
2.10. Подібність явищ, процесів, об’єктів при моделюванні
2.11. Різновиди моделей, що існують
2.12. Методи теоретичного дослідження
2.7. Методи емпіричного дослідження

Спостереження - це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об´єктами дослідження. Як метод наукового пізнання спостереження дає можливість одержувати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень.
Емпірична сукупність стає основою попередньої систематизації об´єктів реальності, роблячи їх вихідними об´єктами наукового дослідження.
У соціології і соціальній психології розрізняють просте (звичайне) спостере- ження, коли події фіксують збоку, і співучасне (включене) спостереження, коли дослідник адаптується в якомусь середовищі і аналізує події начебто «зсередини».
Спостереження мусить відповідати таким вимогам:
-
передбачуваності заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);
-
планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
-
цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викли- кають інтерес при дослідженні);
-
вибірковості (спостерігач активно шукає потрібні об´єкти, риси, явища);
-
системності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал