Курс лекцій «основи наукових досліджень»



Pdf просмотр
Сторінка1/12
Дата конвертації28.12.2016
Розмір5.06 Kb.
ТипКурс лекцій
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА імені О.М. БЕКЕТОВА



В. Е. АБРАКІТОВ

КУРС ЛЕКЦІЙ
«ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
(для студентів 4 курсу денної форми навчання галузі знань 1702
“Цивільна безпека” напряму підготовки 6.170202 “Охорона праці”)










Харків
ХНУМГ
2014


2
Абракітов В. Е. Курс лекцій «Основи наукових досліджень» (для студентів
4 курсу денної форми навчання галузь знань 1702 “Цивільна безпека” напряму підготовки 6.170202 “Охорона праці”) / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 130 с.

Автор: д.т.н., доцент В. Е. Абракітов



Рецензент: к.т.н., професор Б. М. Коржик


Рекомендовано кафедрою “Безпека життєдіяльності”, протокол засідання № 10 від 11.01. 2012 р.











© В. Е. Абракітов, ХНУМГ, 2014


3
Зміст
Стор.
Вступ ................................................................................................................................................... 5
Змістовий модуль 1. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства ......................................... 7
Лекція 1 ............................................................................................................................................... 7 1.1. Предмет і сутність науки як сфери людської діяльності ............................................. 7 1.2. Понятійний апарат, зміст та класифікація наук .......................................................... 13
Контрольні запитання (лекція 1) ......................................................................................... 15
Глосарій термінів та понять (лекція 1) ............................................................................... 15
Джерела (лекція 1): ............................................................................................................... 16
Лекція 2 ............................................................................................................................................. 17 1.3. Загальні вимоги до наукової теорії .............................................................................. 17 1.4. Як створюється теорія? ................................................................................................. 18 1.5. Об’єкти права інтелектуальної власності .................................................................... 21 1.6. Організація наукової діяльності в Україні .................................................................. 22
Контрольні запитання (лекція 2) ......................................................................................... 27
Глосарій термінів та понять (лекція 2) ............................................................................... 27
Джерела (лекція 2): ............................................................................................................... 29
Змістовий модуль 2. Основи методології науково-дослідної роботи ......................................... 30
Лекція 3 ............................................................................................................................................. 30 2.1. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення ........... 30 2.2. Науково-дослідницька діяльність студентів ............................................................... 34 2.3. Вибір теми та реалізація наукового дослідження ....................................................... 37
Контрольні запитання (лекція 3) ......................................................................................... 41
Глосарій термінів та понять (лекція 3) ............................................................................... 41
Джерела (лекція 3): ............................................................................................................... 43
Лекція 4 ............................................................................................................................................. 44 2.4. Ефективність наукових досліджень ............................................................................. 44 2.5. Поняття про методологію досліджень, види та функції наукових досліджень ....... 46 2.6. Методи та техніка наукових досліджень ..................................................................... 48
Контрольні запитання (лекція 4) ......................................................................................... 49
Глосарій термінів та понять (лекція 4) ............................................................................... 49
Джерела (лекція 4): ............................................................................................................... 50
Лекція 5 ............................................................................................................................................. 51 2.7. Методи емпіричного дослідження ............................................................................... 51 2.8. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях .................................. 54 2.9. Моделювання – як спосіб пізнання навколишнього світу ......................................... 56 2.10.
Подібність явищ, процесів, об’єктів при моделюванні .......................................... 57 2.11.
Різновиди моделей, що існують ................................................................................ 58 2.12. Методи теоретичного дослідження ............................................................................ 61
Контрольні запитання (лекція 5) ......................................................................................... 62
Глосарій термінів та понять (лекція 5) ............................................................................... 63
Джерела(лекція 5): ................................................................................................................ 64
Змістовий модуль 3. Інформаційне забезпечення наукових досліджень ................................... 65
Лекція 6 ............................................................................................................................................. 65 3.1. Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень ... 65 3.2. Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі ....................... 67
Контрольні запитання (лекція 6) ......................................................................................... 74
Глосарій термінів та понять (лекція 6) ............................................................................... 74
Джерела (лекція 6): ............................................................................................................... 75
Лекція 7 ............................................................................................................................................. 76 3.3 Техніка роботи зі спеціальною літературою ................................................................ 76


4 3.4. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист ............ 81 3.4.1. Загальні положення .................................................................................................... 81 3.4.2. Курсова і дипломна роботи ........................................................................................ 81 3.4.3. Етапи роботи над дослідженням та оформленням курсової та дипломної робіт . 87 3.4.4. Захист дипломної роботи ........................................................................................... 93 3.4.5. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження ............................................. 95 3.5. Оформлення та форми впровадження результатів наукового дослідження .......... 101
Наукова публікація: поняття, функції, основні види ...................................................... 101
Наукова монографія, наукова стаття, теза доповіді ........................................................ 105
Реферат, доповідь, виступ, книги ...................................................................................... 108
Методика підготовки та оформлення публікацій до видання ........................................ 112
Форми звітності при науковому дослідженні .................................................................. 114
Контрольні запитання(лекція 7) ........................................................................................ 117
Глосарій термінів та понять (лекція 7) ............................................................................. 117
Джерела (лекція 7): ............................................................................................................. 119
ГЛОСАРІЙ ...................................................................................................................................... 120
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………………...125


5
ВСТУП
Наука є складовою загальнолюдської культури, і тому кожна людина має знати, що таке наука, наукові дослідження та як вони проводяться. Як показує статистика, 5-10 % випускників вищих навчальних закладів стають вченими, тобто наукова діяльність стає їх професійною роботою. З наукою вони безпосередньо стикаються, працюючи керівниками державних установ та підприємцями. В першому випадку вони сприяють прискоренню науково-технічного прогресу, в другому - збільшенню особистого прибутку, що є особливо важливим в умовах ринкової економіки.
Наукові знання, методичні підходи до їх отримання, самі вчені стають това- ром, який в умовах за негайним прибутком поки що користується недостатнім запи- том суспільства й держави. Але відомо, що економіка будь-якої держави з однієї сторони залежить від успіхів галузі науково-технічного прогресу, а з другої - впливає на інтенсивність наукових досліджень та науково-технічних розробок. В Україні наукова діяльність регламентується Законом України «Про наукову та науково- технічну діяльність» який є основою цілеспрямованої політики в забезпеченні ви- користання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.
У Законі України «Про вищу освіту» передбачено, що наукова і науково-тех- нічна діяльність у вищих навчальних закладах є невід´ємною складовою освітньої діяльності й здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Вона передбачає:

розвиток різних форм наукової співпраці (в тому числі міжнародної), розв´язання складних наукових проблем, упровадження результатів наукових досліджень і розробок;

безпосередню участь учасників навчального процесу в науково-дослідних роботах, що проводяться у вищому навчальному закладі;

планування проведення і виконання науково-педагогічними працівниками наукових досліджень у межах основного робочого часу;

організацію наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів, науково-дослідних, курсових, дипломних та
інших робіт учасників навчально-виховного процесу.
Успішне оволодіння навичками дослідження і творчої роботи бакалаврами, спеціалістами і магістрами допомагає їм порівняно легко включатися в професійну діяльність, переводити наукові знання в площину практичного використання.
У зв´язку з цим до навчальних планів більшості спеціальностей в блок природничо-наукових дисциплін включено вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» . Метою вивчення дисципліни є надання студентам необхідного обсягу знань у галузі наукових досліджень, підготовка їх до самостійного виконання науко- вої роботи, ознайомлення з формами звітів, методикою підготовки повідомлень, доповідей, наукових статей, курсових та дипломних робіт.
Зміст дисципліни «Основи наукових досліджень» базується на знаннях, отриманих студентами на попередньому курсі з основ економічної теорії, філософії, математики, інформатики, статистики.


6
Україна завдяки своєму науковому потенціалу здатна відіграти велику роль щодо міжнародної участі її вчених у вирішенні глобальних завдань переходу до стійкого економічного безпечного розвитку, в якому особливо велике значення належить науці, яка спроможна забезпечити методологічні та технологічні основи всіх необхідних змін.
Тому завданням цього курсу є висвітлення теоретичних основ, питань методики, технології та організації науково-дослідницької діяльності, тобто форму- вання теоретичного й практичного підґрунтя для ефективного, кваліфікованого про- ведення наукових досліджень студентами, магістрами, як у процесі навчання у вузі, так і на практиці.
Оволодіння методологією і методами дослідження сприяє розвиткові раціо- нального творчого мислення, оптимальній організації наукової творчості в умовах практичної діяльності.
Головною умовою результативності наукової діяльності є її безперервність та наступність, адже з кожним курсом студенти набувають за обраною темою науко- вого пошуку нові знання щодо попередніх. Починаючи з другого курсу, студенти за допомогою викладачів обирають напрям та тему наукового дослідження, накопи- чують інформацію, формують програму, пишуть реферати, курсові роботи, наукові статті, тези, доповіді, дипломну (магістерську) роботу. В результаті вивчення теоретичного курсу та виконання дослідження за обраною тематикою студент повинен засвоїти методологію і методику досліджень, а також уміти відбирати та аналізувати необхідну інформацію, формулювати мету, завдання та гіпотезу, планувати та проводити експеримент, порівнювати його результати з теоретичними обґрунтуваннями проблеми; формулювати висновки наукового дослідження; складати звіти, доповіді та статті за результатами дослідження.
Отже, даний навчальний матеріал допоможе студентам кваліфіковано оволодіти понятійним апаратом, методикою виконання та оформлення науково- дослідної роботи, успішно захистити дипломну роботу і бути готовим до подальших творчих наукових пошуків у практичній роботі спеціаліста з питань охорони праці.



7
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. НАУКА - ПРОДУКТИВНА СИЛА РОЗВИТКУ
СУСПІЛЬСТВА
Лекція 1
Питання
, що вивчаються на даній лекції:
1.1. Предмет і сутність науки як сфери людської діяльності
1.2. Понятійний апарат, зміст та класифікація наук
1.1. Предмет і сутність науки як сфери людської діяльності
Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті визначено, що основними чинниками подальшого розвитку освіти є:

єдність освіти і науки як умови модернізації освітньої системи;

достатній обсяг фінансування науки та підтримка вітчизняних наукових шкіл;

фундаменталізація освіти, інтенсифікація наукових досліджень у вищих навчальних закладах;

формування змісту освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень;

інноваційна освітня діяльність у навчальних закладах усіх типів, рівні акредитації та форми власності;

правовий захист освітніх інновацій та результати науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;

залучення до наукової діяльності учнівської та студентської обдарованої молоді, педагогічних працівників;

поглиблення співпраці і кооперації навчальних закладів і наукових установ, широке залучення вчених НАН України та галузевих академій до навчально- виховного процесу та дослідницької роботи в навчальних закладах;

створення науково-інформаційного простору для дітей, молоді і всього активного населення, використання для цього можливостей нових комунікаційно-інформаційних засобів;

запровадження цільових програм, що сприяють інтеграції освіти і науки;

випереджальний розвиток педагогіки і психології, внесення цих наук до перелі- ку пріоритетних напрямів розвитку науки в Україні.
Виникнення науки як сфери людської діяльності тісно пов´язано зі зростанням
інтелекту людей. Спочатку праця, а потім разом з нею і мова стали двома най- головнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський. Праця як діяльність викликана спочатку боротьбою за виживання, а потім
- прагненням до комфорту. Це лише одна з рушійних сил прогресу. З іншого боку, коли задоволені перші потреби людини, прокидається друга рушійна сила - цікавість, цікавість до самого себе, співпрацівників, оточуючого середовища, до природи.
Отже, виділяється дві сфери людського інтересу - матеріальна (прагнення до комфорту) і духовна (прагнення задовольнити цікавість).
До трудової діяльності відноситься виробнича діяльність людини, яка спря- мована на отримання матеріального продукту. До духовної сфери діяльності відно- ситься мистецтво, сфера послуг і наука. Вони забезпечують інтелектуальне (духовне)


8 багатство суспільства. У Віктора Гюго є таке висловлювання: «Наука безперервно рухається вперед, перекреслюючи саму себе... Шедевр мистецтва народжується навіки. Данте не перекреслює Гомера», а Пушкін писав: «Століття може рухатись вперед, але поезія залишається на одному місці... Між тим як поняття праці, відкриття великих представників астрономії, фізики, медицини... застаріли і щодня змінюються іншими - твори ж істинних поетів залишаються свіжими і вічно юними».
Поняття науки ґрунтується на її змісті та функціях у суспільстві.
Сучасні науковці визначають, що:
Наука
- це соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично-систематизованих знань про дійсність.
Наука є складовою частиною духовної культури людства. Як система знань вона охоплює не тільки фактичні дані про предмети оточуючого світу, людської думки та дії, а й певні форми та способи усвідомлення їх.
Отже, наука виступає як:

специфічна форма суспільної свідомості, основою якої є система знань;

процес пізнання закономірностей об´єктивного світу;

певний вид суспільного розподілу праці;

процес виробництва знань і їх використання.
Можна сказати, що наука склалася історично і являє собою струнку систему понять і категорій, пов´язаних між собою за допомогою суджень (міркувань) та умовиводів. Звісно, не всякі знання можна розглядати як наукові. Не є науковими ті знання, які людина отримує лише на основі простого спостереження. Вони важливі в житті людини, але не розкривають сутності явищ, взаємозв´язку між ними, які дозволили б пояснити принципи виникнення процесу, явища та їх подальший розвиток. Метою науки і є пізнання законів природи і суспільства, відповідний вплив на природу й отримання корисних суспільству результатів.
Предметом науки є пов´язані між собою форми руху матерії або особливості їх відображення у свідомості людей. Саме матеріальні об´єкти природи визначають
існування багатьох галузей знань. Достовірність наукових знань визначається не лише логікою, а перш за все обов´язковою перевіркою їх на практиці, адже саме наука є основною формою пізнання та зведення в певну систему знань про навколишній світ і використання їх у практичній діяльності людей.
Історично наука пройшла довгий і складний шлях розвитку від первинних, елементарних знань про природу до пізнання складних закономірностей природи, суспільного розвитку та людського мислення. Перші елементи науки з´явилися ще у стародавньому світі у зв´язку з потребами суспільної практики і носили суто практичний характер. Ще на зорі свого розвитку людство поліпшувало умови життя за рахунок пізнання і деякого перетворювання оточуючого його світу. Століттями і тисячоліттями досвід накопичувався, певним чином узагальнювався і передавався наступним поколінням. Механізм наслідування накопичених відомостей поступово вдосконалювався за рахунок встановлення певних обрядів, традицій, а потім - і писемності. Так виникла історично перша форма науки (наука античного світу), предмет вивчення якої становила вся природа в цілому. Первісно створена (антична) наука ще не ділилася на окремі відособлені галузі і мала риси натурфілософії.


9
Натурфілософії відповідав метод наївної діалектики і стихійного матеріалізму, коли геніальні здогадки переплітались із фантастичними вимислами про оточуючий світ.
У V ст. до н.е. з натурфілософської системи античної науки в самостійну галузь пізнання починає виділятися математика, яка поділялася на арифметику і геометрію. В середині IV ст. до н.е. відособлюється астрономія.
У науково-філософській системі Аристотеля намітився поділ науки на фізику і метафізику (філософську онтологію). Далі всередині цієї системи починають виділятися як самостійні наукові дисципліни логіка і психологія, зоологія і ботаніка, мінералогія і географія, естетика, етика і політика. Отже, розпочався процес диференціації науки і виділення самостійних за своїм предметом і методами окремих галузей знань.
З другої половини XV ст., в епоху Відродження, починається період значного розвитку природознавства як науки, початок якого (середина XV ст. - середина XVI ст.) характеризується накопиченням великого фактичного матеріалу про природу, отриманого експериментальними методами. У цей час відбувається подальша дифе- ренціація науки; в університетах починається викладання основ фундаментальних наукових дисциплін - математики, фізики, хімії.
Другий період у розвитку природознавства, що може бути охарактеризований як революційний у науці, посідає час від середини XVI ст. до кінця XIX ст. Саме в цей період було зроблено видатні відкриття в фізиці, хімії, механіці, математиці, біології, астрономії, геології. Геоцентрична система побудови світу, яка створена
Птоломеєм у II ст., замінюється геліоцентричною (М.Коперник, Г.Галілей -
XVI-XVH ст.); були відкриті закони всесвітнього тяжіння (І. Ньютон - кінець
XVII ст.), збереження маси в її хімічних перетвореннях (М.Ломоносов, А. Лавуазьє - друга половина XVIII ст.), виявлені основні закони спадковості (Г. Мендель - кінець
XVIII ст.). У другій половині XIX ст. Д.Менделєєвим було відкрито періодичний закон у хімії. Справжній переворот у природознавстві відбувся в результаті таких великих відкриттів: створення еволюційної теорії (Ч. Дарвін) і закону збереження і перетворення енергії.
Революційні процеси, що відбувались у науці в XVI-XIX ст., привели до докорінної зміни поглядів на оточуючу дійсність. Перший етап революції (середина
XVI ст. - кінець XVIII ст.) дозволив дійти висновку, що за видимістю явищ існує дійсність, яку наука і покликана висвітлювати.
Другий етап революції (кінець XIX ст.) призвів до краху поглядів, згідно з якими природа з її предметами і зв’язками вважалася незмінною і такою, що рухається вічно в одному і тому самому колі. Вирішальну роль у цілому зіграли І.
Кант і П. Лаплас, які створили космогонічну теорію.
Наприкінці XIX - на початку XX ст. революція природознавства вступила в нову, специфічну стадію. Фізика переступила поріг мікросвіту, було відкрито електрон (Дж. Дж. Томсон, 1897 p.), закладено основи квантової механіки (М. Планк,
1990 p.), виявлено дискретний характер радіоактивного випромінювання.
У XX ст. розвиток науки в усьому світі характеризується виключно високими темпами. На основі досягнень математики, фізики, хімії, біології та інших наук


10 отримали розвиток молекулярна біологія, генетика, хімічна фізика, фізична хімія, кібернетика, біокібернетика та ін.
У сучасних умовах різко змінився характер наукового дослідження, підхід до вивчення явищ природи. На місце попередньої ізоляції окремих дисциплін приходить їх взаємодія , проникнення одна в одну. Тепер який-небудь об´єкт природи або явище вивчається у комплексі взаємопов´язаних наук.
Швидкі темпи розвитку науки в XX ст. стимулювали створення наукознавства, яке вивчає закономірності функціонування і розвиток науки, структуру і динаміку наукової діяльності, економіку та організацію наукових досліджень, форми взаємодії
її з іншими сферами матеріального і духовного життя нашого суспільства.
Наука виникла внаслідок потреби виробництва в XVIII ст., коли численні хаотичні дані пізнання було впорядковано, виділено й приведено в причинний зв´язок і знання стали наукою, а наука наблизилася до свого завершення, тобто зімкнулась: з одного боку, з філософією, з іншого - з практикою, расове виробництво, кооперація у великих підприємствах із застосуванням машин підкоряють уперше у великих масштабах сили природи (вітер, воду) і безпосередньо процес виробництва.
Використання у широких масштабах сил природи у виробництві, включення їх до капіталу збігаються з розвитком науки як самостійного фактора виробничого про- цесу. Якщо виробничий процес стає фактором, сферою застосування науки, то наука, навпаки, стає фактором, функцією виробничого процесу. Накопичення емпіричних знань упродовж тисячоліть дозволило розвиватися знаряддям праці, хоча й дуже повільно, але в напрямку все більш складних пристроїв. Емпірична епоха у ви- робництві тривала майже до XX ст. Досягнувши певної межі складності, емпірична технологія вичерпала свої можливості. Практичні потреби суспільства обумовили розвиток технічних наук, що викликали прогрес у техніці. Через техніку наука стала все більше впливати на виробництво. Наука почала перетворюватися на галузь суспільного виробництва, яка добуває необхідну для суспільства нову інформацію.
Процес виробництва нової інформації набув характеру прискореного відтворення, і наука стала бурхливо розвиватися, що означало початок епохи науково-технічної революції.
У науковому співтоваристві розрізняють три наукові напрями: класичний, некласичний (індустріальне суспільство) і постнеокласичний (постіндустріальне суспільство), які виникли відповідно в XVI-XVII, XIX та другій половині XX століття. Завдяки специфічним умовам розвитку, класична наука виникла в умовах боротьби зі схоластикою і авторитарністю середньовічного мислення, в основу якого було взято методи вимірювання об´єкту пізнання, незалежно від суб´єкту.
Минуле XX століття ввійшло в історію як століття раціоналізму і розуму. Біля
500 природничих і 300 гуманітарних наук та породжені ними техніка і технології декларували свою спрямованість на захист інтересів людини в природі та суспільстві. В індустріальному суспільстві відбувається концентрація виробництва і населення, урбанізація, формування системи цінностей, орієнтованих на ефективність, раціональність безвідносно до можливостей природного середовища, тобто за будь-якої ціни. Суспільство, сягнувши надзвичайно високого рівня пізнання
і розвитку, створило реальну загрозу своєму існуванню.


11
Насправді вперше за всю історію в першій половині XX століття людство досягло критичної межі і в другій половині цього століття, переступивши поріг, реально увійшло в період Великої Кризи. Пережито дві світові війни, атомні бомбардування, геноцид, з´явилися нові хвороби, загострилася екологічна проблема і це викликає сумнів у абсолютному прогресі науково-технічного шляху розвитку.
Адже потужний розвиток економіки на основі досягнень науково-технічного прогресу виявився руйнівним і для біосфери, погіршився стан довкілля, виснажують- ся природні ресурси, внаслідок чого зростає злиденність, деградують всі сфери суспільного життя, втрачаються духовні цінності.
На підставі аналізу минулого сучасна постнеокласична наука обирає шлях антропосферного, біосферного чи ноосферного розвитку. При цьому економічне зростання тут досягається на основі нових технологій, відбувається перехід від товаропродукуючої до обслуговуючої економіки, переважає виробництво послуг,
інформації. Звідси і друга назва постіндустріального суспільства - інформаційне. характерною ознакою якого є знання та інформаційні технології, поєднані з високою духовністю.
Сьогодні в контексті екологічних досліджень людина знову з´явилась у центрі науки, і в науковій карті світу надається перевага гуманізації науки, бо «який світ, така й людина, яка людина, такий і світ». Вчений В. Гейзенберг, відзначаючи цю тенденцію науки, зазначив, що, чим глибше ми вдивляємося у Всесвіт, тим більше бачимо в ньому людину. Отже, розумна, творча діяльність людини є вирішальним фактором розвитку біосфери та перетворення її в ноосферу, яка буде задовольняти всі матеріальні, соціальні і естетичні потреби людства.
Постнеокласична наука передбачає сітку взаємозв´язків, у яку включена людина. Характерною рисою постнеокласичної науки є «людиновимірність».
Значимість сучасної науки характеризується: усвідомленням місця і ролі людини в системі Людина - Природа - Суспільство.
Усвідомлення людиною незнання в будь-якій галузі буття викликає об´єктивну необхідність здобуття та трансформації нових знань про нескінченну загальну гармонію з природою.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал