Ксть год Зміст навчального матеріалу



Скачати 90.78 Kb.
Дата конвертації10.03.2017
Розмір90.78 Kb.
Проект

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

9 КЛАС


35 годин

Ксть
год


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів


1

ПОВТОРЕННЯ.

ВСТУП


Місце Нового часу в історії. Утвердження індустріального суспільства. Формування громадянського рівноправ’я і парламентської демократії.


Учень/ учениця:

розпізнає на карті провідні країни Європи і світу;

характеризує особливості політичного

й економічного розвитку світу від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;

називає хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу;

висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст.;

володіє поняттями: «індустріальне суспільство», «громадянське рівноправ’я», «парламентська демократія».


Розділ І. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

3

Криза «старого порядку». Передумови і причини Великої французької революції кінця XVIII ст. Від конституційної монархії до Республіки.
Від якобінської диктатури до Консульства та Імперії Наполеона.

Віденський конгрес. Священний союз.


Практичне заняття:

Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона.




Учень/ учениця:

розпізнає на карті події Великої французької революції кінця ХVІІІ ст. та перебіг наполеонівських війн;

характеризує події Великої французької революції, наполеонівські війни та їхні наслідки;

пояснює наслідки повалення монархії у Франції ; причини краху наполеонівської імперії; наслідки рішень Віденського конгресу;

визначає основні риси кризи «старого порядку»; причини і вплив Великої французької революції та

політики Наполеона на розвиток європейських країн; причини і наслідки політичних і соціально-економічних

змін у Франції від 1789 до 1815 р.;

промислової революції в Західній Європі;

висловлює судження щодо основних положень «Декларації прав людини і громадянина» та «Цивільного кодексу»

Наполеона; діяльності Дантона, Робесп`єра,

Наполеона Бонапарта;

називає хронологічні межі й періодизацію Великої французької революції, імперії Наполеона І; дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;

володіє поняттями: «конституційна монархія», «праві та ліві», «болото», «якобінська диктатура», «революційний терор», «термідоріанці», «громадянські права», «імперія», «консульство»; «Кодекси Наполеона», «Сто днів», «Священний союз».


2

Завершення промислового перевороту в Західній Європі та її наслідки. Початок становлення індустріального суспільства.

Ідеологічні концепції: консерватизм, лібералізм, націоналізм, соціалізм.


Практичне заняття:

Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті і побуті різних верств населення.



характеризує соціальну структуру модерного європейського суспільства

першої половини ХІХ ст.; зміни у повсякденному житті;

пояснює наслідки промислової революції;

визначає основні риси промислової революції в Західній Європі; головні відмінності між основними ідеологічними концепціями;

висловлює судження щодо основних ідеологічних концепцій;

називає видатних представників основних ідеологічних концепцій;

володіє поняттями: «індустріальне суспільство», «промислова революція», «урбанізація», «міграція», «консерватизм», «лібералізм», «націоналізм», «нація», «соціалізм», «ідеологія».


5

Франція. Режим реставрації. Революція 1830 р. Липнева монархія. Бельгійська революція 1830 р.
Велика Британія. «Хлібні закони». Парламентська реформа 1832 р. Чартизм. Фрідредерство. Голод 1845-1849 рр. в Ірландії.
Німецький союз. Митний союз 1834 р. Національний рух в Німеччині.

Революційний і поміркований табір «італійського Рісорджименто». Карбонарії. «Молода Італія».


Австрійська імперія доби К.Меттерніха.

Російська імперія – «жандарм Європи». Суспільні рухи.


Територіальне зростання США. Освоєння «Дикого Заходу». Доктрина Монро.

Національно-визвольна війна народів Латинської Америки. С.Болівар. Проголошення незалежності Бразилії.



Учень/ учениця:

розпізнає на карті країни Європи та Америки;

характеризує політичний та соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст.; процес становлення парламентської демократії;

визначає причини гальмування розвитку економіки європейських країн; структурних змін в економіці Англії; причини формування національно–визвольного руху в країнах Європи;

висловлює судження щодо причин голоду 1845-1849 рр. в Ірландії;

називає дати Липневої революції у Франції, чартиського руху, парламентських реформ в Англії, створення Митного союзу в Німеччині, збройного виступу декабристів у Росії, Польського повстання, здобуття незалежності країнами Латинської Америки;

володіє поняттями: «реставрація», «опозиція», «коаліція», «парламентська реформа», «чартистський рух», «локаут», «хартія», «робітничий рух», «тред–юніони», «соціальний компроміс», «соціал-демократія», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії».


2

Революції 1848 — 1849 рр.: причини, основні події, особливості та наслідки.



Учень/ учениця:

розпізнає на карті країни, де відбулися революції 1848-849 рр.;

характеризує революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів»;

пояснює роль соціальних, політичних і національних чинників у «Весні народів»;

визначає національні особливості та наслідки революцій 1848—1849 рр.;

висловлює судження щодо причин поразок національних революцій;

називає дату «Весни народів»;

володіє поняттями: «революція», «Весна народів», «національна держава», «нація», «конституція», «демократія».



1

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІ. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

2

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку. Зростання ролі держави в економічному житті. Монополії.

Завершення формування індустріального суспільства у розвинутих країнах світу.



Практичне заняття:

Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності.




Учень/ учениця:

розпізнає на карті провідні країни Західної Європи та США;

характеризує основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн;

зміни в світогляді та житті людей;

визначає причини і наслідки процесів індустріалізації та монополізації;

пояснює причини відмінності в темпах модернізації основних країн Європи та Америки;

висловлює судження щодо змін у житті та світогляді людей;

володіє поняттями: «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «типи модернізації», «колоніальна імперія», «суфражизм», «фемінізм», «емансипація».



8

Об’єднання Італії. Джузеппе Гарібальді. «Ліберальна ера Джолітті».
Об’єднання Німеччини. Політика Отто фон Бісмарка.

«Світова політика» Вільгельма ІІ.


Аболіціоністський рух. Авраам Лінкольн. Громадянська війна і Реконструкція в США.
Економічне піднесення США. Антитрестовське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації. «Чесний курс» Т.Рузвельта. «Нова свобода» В.Вільсона.
Велика Британія. Вікторіанська епоха. Політика «блискучої ізоляції».
Друга імперія у Франції. Наполеон ІІІ. Франко-прусська війна. Паризька комуна. ІІІ Республіка. Політичні кризи кінця XIX ст.
Кримська війна. «Великі» реформи в Росії. Зовнішня і колоніальна політика. Суспільно-політичні рухи. Революція 1905-1907 рр.
Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

Учень/ учениця:

розпізнає на карті перебіг подій об’єднання: Італії, Німеччини; громадянської війни в США; франко-прусської війни;

характеризує процес становлення національних держав у Європі; «вікторіанську епоху» в Англії, перебіг Громадянської війни та Реконструкції в США, закон Шермана, Другу імперію і ІІІ Республіки у Франції;

визначає причини і наслідки створення національних держав в Європі, Паризької комуни у Франції, громадянської війни та Реконструкції, впровадження антитрестовського законодавства в США, реформ у Росії в 1860-х-1870-х роках, революції в Росії 1905-1907 рр., Столипінської реформи; національних рухів слов'янських народів;

висловлює судження щодо діяльності Джузеппе Гарібальді, Отто Бісмарка, Авраама Лінкольна, Наполеона ІІІ, Олександра ІІ, Теодора Рузвельта, Вудро Вільсона, Вільяма Гладстона, Бенджаміна Дізраелі, Ллойд Джорджа;

називає дати Громадянської війни в США, парламентських реформ у Великій Британії, Кримської війни, «великих реформ» в Росії, хронологічні межі ІІ Імперії і ІІІ Республіки у Франції, Паризької комуни, Балканських війн;

володіє поняттями: «Вікторіанська епоха», «майстерня світу», «тред-юніони», «гомруль», «Паризька комуна», «ІІІ Республіка», «експансіонізм», «антисемітизм», «аболюціонізм», «громадянська війна», «Реконструкція», «дуалістична монархія».


1

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІІ. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ. КОЛОНІЗАЦІЯ АФРИКИ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

6

«Відкриття» Японії. «Доба Мейдзі». Початок японської експансії.
Китай під владою маньчжурів. «Опіумні» війни. Повстання тайпінів. Повстання іхетуань. Сунь Ятсен. Сінхайська революція.
Спроби модернізації Османської імперії. Молодотурецька революція 1908 р.

Спроби модернізації Персії (Ірану). Революція 1905-1911 рр.


Англійське панування в Індії. Повстання сипаїв. Індійський національний конгрес.

Колоніальний поділ Африки.


Практичне заняття:

Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.


Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Створення військово-політичних блоків – Троїстий союз, Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст.

Учень/ учениця:

розпізнає на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав; країни Троїстого союзу та Антанти;

характеризує процес колонізації країн Азії та Африки і антиколоніальну боротьбу; основні тенденції міжнародних відносин в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.;

пояснює причини революції Мейдзі, Іранської, Молодотурецької, Сінхайської революцій; наслідки створення військово- політичних блоків;

визначає наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

висловлює судження щодо діяльності імператора Мацухіто, Сунь Ятсена, молодотурків, ІНК;

називає дати доби Мейдзі, повстання іхетуань, Перської, Молодотурецької, Сінхайської революцій; створення Троїстого союзу і Антанти;

володіє поняттями: «сипаї», «Індійський національний Конгрес», «тайпіни», «опіумні» війни», «пробудження Азії», «три народні принципи», «молодотурки», «Троїстий союз», «Антанта», «військовополітичний союз», «гонка озброєнь».



Розділ ІV. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

3

Наукові і технічні досягнення. Освіта.
Філософія. Література та мистецтво. Масова культура. Кінематограф. Романтизм, класицизм, реалізм, імпресіонізм, модерн, абстракціонізм.
Практичне заняття (тема на вибір).

1. Повсякденне життя людей на початку ХХ ст. Дозвілля. Родинні стосунки. Релігія і мораль.

2. Зародження масової культури.


Учень/ учениця:

розпізнає на карті основні наукові й культурні центри Європи та США;

характеризує досягнення науки і техніки, освіти та культури в провідних країнах світу;

визначає здобутки європейського суспільства; взаємини культур народів Європи, Азії та Африки;

висловлює думку щодо тенденцій розвитку культури, основних стилів мистецтва,

змін у житті та світогляді людей;



володіє поняттями: «романтизм», «класицизм», «реалізм», «імпресіонізм», «модернізм», «масова культура», «абстракціонізм», «модерн».

1

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал