Криворізької районної ради дніпропетровської області формування природничої компетентності дошкільників через проведення екологічних акцій



Сторінка1/3
Дата конвертації23.02.2017
Розмір0.52 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3
КУ «КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО –

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ»

КРИВОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ЧЕРЕЗ ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ АКЦІЙ

Лапута Ольга Іванівна,

вихователь Новопільського КЗ

ДНЗ «Снігуронька»

с. Новопілля

2015 рік


Рецензенти:

Тебенева І.А. - методистРНМК

Шевченко Н.М. – вихователь – методист КЗ ДНЗ «Снігуронька»

Формування природничої компетентності дошкільників через проведення екологічних акційУпоряд. Лапута О.І., - с. Новопілля, 2015. с. 34

В досвіді роботи розкрито освітній зміст та інноваційні підходи формування компетентності дітей дошкільного віку щодо природного середовища та життєдіяльності людини в природному довкіллі.

Матеріал досвіду, практичні матеріали можуть бути використаними вихователями, вихователями – методистами, завідуючими дошкільними закладами.

Схвалено науково – методичною радою районного науково – методичного кабінету

Протокол №____ від _______2015


ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………4

Мета досвіду ……………………………………………………………… 4

Визначення актуальності та виду досвіду ……………………………. 5

Новизна педагогічних ідей …………………………………………….. 5

Науково – теоретичне обґрунтування ……………………………… 6

Основний зміст досвіду …………………………………………………8

Висновок …………………………………………………………………. 15

Література …………………………………………………………………16

Додатки …………………………………………………………………….17



Природа не втратила для нас своєї величезної цінності і як першоджерело матеріальних благ, і як невичерпне джерело здоров’я, радості, любові до життя і духовного багатства кожної людини

В.О.Сухомлинський

Вступ

Проблема формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку набула актуальності відтоді, як до суспільної свідомості ввійшло розуміння взаємозв’язку людини й природи, взаємозалежності та взаємозумовленості їхнього існування. Однак реалії сучасного життя підтверджують, що в значної частини населення нашої країни ще не сформовано еколого – доцільної поведінки. Про це свідчить бруд на вулицях, засміченість водойм і їхніх берегів, нераціональне використання природних ресурсів, емоційна байдужість громадян до проблем довкілля, а отже, невідповідальне ставлення до власного здоров’я. Причиною є не стільки нестача знань, скільки відсутність належного ставлення до природи, почуття відповідальності за природу як за власний життєвий простір, неусвідомленість духовної та фізичної єдності людини й природи.

Доведено, що основи світогляду особистості закладаються в дошкільному дитинстві. Тож ознайомлення дітей з природою та виховання відповідального ставлення до неї саме в дошкільному віці має величезне значення і є невід’ємною складовою освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.
Мета досвіду

Метою роботи стало формування системи знань, поглядів, переконань, які є основою відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природнього середовища. Тобто, формування елементарного природо - доцільного світогляду, екологічної свідомості у дошкільників та батьків, популяризації екологічної освіти серед дітей, батьків та серед населення.

Удосконалення форм та методів роботи педагогів щодо екологічного виховання дітей шляхом формування уявлень про навколишній світ, розвиток у дошкільників  емоційно-позитивного ставлення до природи. Формування системи елементарних наукових екологічних знань, доступних розумінню дитини, навчання передбачати наслідки своїх дій по відношенню до навколишнього середовища. Розвивати пізнавальний інтерес дітей до природи, бажання активно вивчати природний світ: шукати відповіді на питання, висловлювати здогадки і припущення, евристичні судження.Виховувати основи гуманно - ціннісного ставлення до природи, через розуміння цінностей природи, орієнтацію на надання допомоги живим істотам, збереженню природних об'єктів найближчого оточення, прояв відповідальності за свої вчинки.
Визначення актуальності та виду досвіду

В останні десятиліття весь світ і Україна, зокрема, перебувають у стані важкої екологічної кризи, спричиненої масштабними й систематичними негативними змінами навколишнього природного середовища, пов’язаними з практичною діяльністю людей. На сьогодні ситуація вимагає розумного входження людини до світу природи і, наскільки це можливо, усунення заподіяної їй шкоди.

Як зазначено в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», на території країни здійснюється екологічна політика, спрямована на раціональне використання природних ресурсів, збереження безпечних і нешкідливих для людини й живої природи умов навколишнього середовища, гармонізацію відносин соціуму і природи.

Сучасна наука повернулася до розуміння того, що організм і середовище є цілісною системою, а відтак катастрофічне погіршення стану природного середовища тягне за собою погіршення стану здоров’я та зменшення тривалості життя людей, зниження демографічного рівня. З метою стабілізації екологічної обстановки ухвалюються політичні рішення, вдосконалюються нормативно – правова база, але суттєвих змін в екології не відбувається. Поряд з вирішенням екологічних проблем на вищому рівні життєво необхідна зміна типу свідомості людей на екоцентричний, що передбачає обумовленість діяльності людей законами природи.


Новизна педагогічних ідей

До низки пріоритетних завдань освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах включено питання гуманізації – наповнення моральним змістом ідеалів і цінностей підростаючої особистості. Гуманізація взаємин дитини й природи наповнює внутрішній світ виховання моральними цінностями Добра, Краси, Істини і Свободи. Компетентнісний підхід, покладений в основу Базового компоненту, зумовлює посилення практичного аспекту освітнього процесу в дитячому дошкільному закладі.

Як зазначають науковці, життєва компетентність – це сукупна характеристика людини щодо відповідності її життєдіяльності умовам і вимогам життя та природним можливостям; володіння досвідом, який дає змогу висловлювати зважене судження, займати певну життєву позицію. Екологічна компетентність акумулює екологічні цінності, мотивацію до екологодоцільної діяльності, екологічну освіченість і власній досвід активної діяльності в різних ситуаціях для вирішення конкретних проблем. Еколого – природнича компетентність дошкільника – складник його життєвої компетентності – характеризується системністю знань про природу, позитивним емоційно-ціннісним ставленням до її компонентів, обізнаністю з правилами природокористування та дотриманням, інакше кажучи, включає три компоненти: інтелектуальний (когнітивний), емоційно-ціннісний та діяльнісно-практичний.

Проблема формування еколого-природничої компетентності, починаючи з дошкільного дитинства, є актуальною для сучасної системи освіти, оскільки отримані на цьому віковому етапі знання, уявлення, сформоване ставлення до природи й моделі поведінки виступають базисом подальшого розвитку особистості.

Відповідно до освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» Базового компонента в дитини до кінця дошкільного віку важливо сформувати уявлення про природу планети Земля та Всесвіту, зокрема про живі організми, природне середовище, розмаїття явищ природи, причинно-наслідкові зв’зки в природі, взаємозалежність природних умов, світу рослин, тварин, людської діяльності як позитивного або негативного чинника впливу на природу. Знання та уявлення дошкільнят слугують основою для формування і розвитку емоційно-ціннісного та відповідального ставлення до природи, яке проявляється в природокористування, виваженому ставленні до рослин та тварин.

Екологічно компетентна людина буде не лише володіти знаннями про правила життя й діяльності в злагоді з природою, виконувати спільне й актуальне для всіх правило «Не нашкодь живому», але й боротиметься проти екологічного варварства, прагнення панувати над природою в різних його проявах, активно включатися в природоохоронну екологічно доцільну практичну діяльність. Діти нового покоління, носії нової свідомості, в умовах дошкільного закладу завчасно ознайомлені з об’єктами і явищами природи (не формально, з метою формування лише системних знань про природу, а глибоко, емоційно, діяльно), відчувають біль іншого як свій власний, переживають почуття захоплення й натхнення від спілкування з природою, сприймають її як велику цінність, без якої неможливе їхнє власне життя й життя рідних і близьких людей. Вони здатні відрізняти позитивні й негативні впливи на природу, докладати зусиль для збереження всього живого – від маленької комахи до лісу, поля, моря як цілісної системи.


Науково – теоретичне обґрунтування

Вагомий внесок у розвиток педагогічної науки зробила З.П.Плохій , яка розкрила сутність екологічної культури та її складників; висвітлила теоретичні аспекти та дала методичні поради з формування у дошкільників суб’єктивного ставлення до природи як пізнавальної, естетично-моральної цінності, набуття дітьми первинних екологічних знань та організації практичної взаємодії з об’єктами природи. Цінними є поради та вказівки Н.В.Лисенко щодо екологічного виховання дошкільників і частково дітей молодшого шкільного віку. Дослідниця пропонує у формі ігор та найрізноманітніших занять допомогти дітям засвоїти знання, створити в малюків уявлення про природу і людину як її органічну частку, не порушуючи гармонії у стосунках з довкіллям. Окремі аспекти згаданої проблеми висвітлені у наукових працях Г.П.Волошиної, Г.Є.Гончаренко, Г.С.Марочко, С.А.Совгири, М.Ф.Яришевої та ін.

На думку науковців,головною умовою успішного формування в дітей екологічної культури є вміння поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною діяльністю дітей у природному середовищі.

У психологічній та педагогічній літературі обґрунтовані загальні положення щодо процесів сприймання і засвоєння дітьми знань, виховання дітей певного віку. Психологи ( С. Дерябо, В. Ясвін) відзначають, на різних етапах свого життя діти по різному усвідомлюють і сприймають навколишнє. До того ж кожен дошкільник володіє йому одному притаманними особливостями пізнавальної діяльності, емоційного життя, волі характеру, поведінки. Кожна дитина потребує індивідуального підходу на основі вивчення і врахування психологічних особливостей формування його особистості.

Тому для досягнення позитивних результатів в екологічній освіті і вихованні дітей важливо брати до уваги як і вікові, так і індивідуальні особливості, риси характеру, ставлення до навчання, потреби і здібності кожної дитини. Лише за цієї умови вихователь зможе забезпечити свідоме і повноцінне сприйняття дитиною навчального матеріалу, вибрати у неї правильне відношення до навколишнього середовища, сформувати екологічну культуру.

Організація і проведення екологічних акцій – справа досить нова і незвичайна. Найбільш відомою серед працівників дошкільної освіти, є акція, пов'язана зі святкуванням 22 квітня Дня Землі. Історія цього свята сягає до сорокових років Х1Х століття, коли засновник руху Джорж Стерлінг Мортон переїхав зі своєю родиною в штат Небраска. На новому місці вони побачили без крайні прерії з самотніми деревами, які повинні були піти на будівництво будинку і дрова.

Мортон і його дружина відразу ж зайнялися посадкою дерев і розгорнули кампанію з пропаганди зусиль у цій галузі. Ставши секретарем території Небраска, на засіданні Управління сільського господарства штату в 1872 році Мортон запропонував призначити день, який би громадяни штату присвячували озелененню Ідея отримала широку підтримку, і в перший День Дерева жителі штату висадили близько мільйона дерев. У 1882 році Небраска оголосила День Дерева офіційним святом штату,що відзначається 22 квітня.

У 1970 році це свято отримало нову назву - День Землі. У цей день проводиться збір коштів на підтримку охоронюваних природних територій, музиканти співають пісні про природу,проводяться виставки, лекції та бесіди. Тобто, проведення екологічних акцій, як ми бачимо, має свою історію, яканалічує не менше100 років.

У шкільній педагогіці існує термін - «освітній проект»,«екологічний проект»,які за змістом своїм співзвучні з тим, що називається екологічними акціями. Так ось суть освітніх проектів була темою дискусій педагогів ще в 20-30-х роках ХХ століття. Про те, які природознавчі акції проходять в нашій країні, можна дізнатися з журналу «Юний натураліст». Таким чином, організація і проведення екологічних акцій – справа далеко не нова,новою вона є в якійсь мірі для дошкільних установ.
Основний зміст досвіду

Екологічне виховання дошкільників має за мету не тільки подання відповідних знань, а й спрямованість на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Дошкільникам необхідно надавати знання у доступній для них формі, щоб спонукати подальше пізнання навколишнього,розвивати і виховувати дитину.

Найкращим чином рішення завдань екологічного виховання, поставлених буде здійснюватися через організацію та проведення екологічних акцій. Ця форма роботи насамперед охоплює абсолютно всі види дитячої діяльності, спонукає вихователів постійно підвищувати свій освітній, інтелектуальний рівень, об'єднує всіх фахівців і співробітників дитячого садка, дозволяє активно підключати до діяльності дошкільного закладу батьків, і, що дуже важливо, через екологічні акції діяльність виноситься за стіни дитячого садка, до спільної діяльності залучається населення села.

Проводячи підготовку до проведення екологічної акції я використовую наступні методи взаємодії з вихованцями та батьками, а саме:



  • Подаючи дітям інформацію про навколишнє середовище, застосовую пояснювально-ілюстративний метод (розповідь, пояснення, бесіда). Розповіді містять навчальні елементи, використовується цікавий природничий матеріал. Багато занять будуються у формі евристичної бесіди, з проблемними запитаннями, завданнями, які вирішуються під час бесіди з дітьми. Це дає дітям змогу вчитися порівнювати, аналізувати, використовувати вже набуті знання, розвивати логічне мислення. За потреби пояснюю, доповнюю, вчасно спрямовую роздуми дітей у потрібне русло. Співпраця дорослих і дітей, партнерство, взаємоповага сприяють налагодженню гуманних стосунків між ними.

У роботі з дітьми практикую використання наочності. Це різноманітні ілюстрації, гербарії, альбоми (таблиці, схеми, карти, макети, фотографії, натуральні природні об'єкти).

  • Добрі результати дає використання індуктивного методу пізнавальної діяльності. Спочатку діти отримують інформацію під час спостережень, експериментування і тільки після цього проводяться підсумкові заняття, на яких встановлюю причино – наслідкові зв'язки, діти доходять певних висновків. Екологічні заняття принесуть більше користі, якщо дитина самостійно робить маленькі відкриття і знахідки.

Екологічні знання діти отримують у пізнавальній діяльності. Її основними видами є екологічні екскурсії, спостереження, прогулянки.

Спостереження - основний метод ознайомлення дітей з природою. Це активна форма пізнання навколишнього світу, що має на меті накопичення факторів, початкових уявлень про об'єкти і явища природи, внаслідокчоговономожерозглядатися як пізнавальнадіяльність і як метод навчання.

Екскурсія та прогулянки можуть слугувати і самостійним джерелом природничих знань. Вони організовуються з метою показу старих та рідкісних дерев, їх співіснування з рослинним, тваринним світом, із метою показу цікавих об’єктів рельєфу; показу рослин або тварин, яких мало в даній місцевості, або їх занесено до Червоної книги; праці людей у природі, їх діяльності з охорони довкілля. Екскурсії слугують також для узагальнення знань дошкільнят про певні екосистеми – такі, як ліс, парк, водойми, луки, наочного вивчення наявних у них екологічних зв’язків.

Екологічні екскурсії визначаються в педагогіці як форма і метод нав-чально-виховної роботи, що дозволяють організувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Під час екскурсії діти ознайомлюються з явищами природи в їх природних взаємозв'язках, з рослинами і тваринами в середовищі їх існування, з руйнівним впливом людини на природу. Змістом таких екскурсій можуть стати: обстеження близької місцевості для формування уявлень про навколишні природні умови, рельєф місцевості, наявність рослин і тварин. Під час екскурсій діти збирають природний матеріал для колекцій, ігор, занять із флористики, праці, малювання. На екскурсіях дитина збагачує свої екологічні знання, розкриває своє серце красі довкілля,привчається до культури поведінки.

Активним засобом формування екологічної культури особистості є пошуково-дослідницька діяльність дітей, структурними компонентами якої є:



  • спостереження

  • поетапне фіксування результатів

  • зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різних методів і прийомів.

Готуючись до пошуково-дослідницької діяльності, педагог, насамперед, виявляє обсяг знань дітей про певні природні явища (Питання «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнює повітрям, чи порожня?) або «Де швидше замерзне вода: в пляшці, у снігу, чи на поверхні снігу?», дають дітям можливість висунути свої припущення). Потім переходимо до досліду та підтверджуємо або змінюємо висловлену раніше версію.

Досліди – це важливий шлях пізнання. Їх цінність у тому, що діти не одержують готові знання від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, діти отримують знання у певній послідовності. У них формуються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід – одні й ті ж речовини, які змінюються залежно від умов.

Залучення дітей до проведення дослідів має дуже велике значення для розвитку їхньої спостережливості і допитливості, виховання у них правильного і активного ставлення до об’єктів і явищ природи. За допомогою елементарних дослідів можна показати дітям такі явища неживої природи, як замерзання води, утворення райдуги, утворення хвилі, перетворення снігу й льоду на воду. Через досліди діти усвідомлюють значення чистої води, чистого повітря для всього живого на землі, вчаться берегти воду, очищати її.

Важливе місце в роботі з дітьми з екологічного виховання посідає праця у куточку природи. Під час праці діти отримують конкретні знання про те, як зв’язки існують між розвитком рослин і доглядом за ними. Праця в куточку природи полягає у догляді за рослинами, птахами, рибами. Діти вчаться поливати рослини, розпушувати землю, витирати пил на листках, обприскувати вазони, сіяти овес, салат для пташок, пересаджувати й перевалювати вазони, розмножувати кімнатні рослини різними способами (листками, стеблом, живцем, поділом кореня, насінням).

Під час пересаджування кімнатних рослини діти знайомляться з властивостями ґрунту, піску. Вони вміють користуватися інвентарем для праці, знають правила безпеки та культуру праці. Трудова діяльність привчає дітей якісно виконувати свою роботу, доводити її до кінця, бачити результат свого труда; допомагати товаришу; виховує любов до природи, бажання примножити її. Процес догляду за рослинами і тваринами спрямований на позитивний результат: підтримання у них здорового стану. Праця має стати джерелом задоволення моральних, емоційних та інтелектуальних потреб дошкільників.

Під час підготовки до проведення екологічної акції використовую проблемні запитання, які є одним із найпоширеніших і найдоступніших для дітей засобів, що спонукає їх до пізнання і дають новий пізнавальний результат.

В роботі з дітьми під час спостережень у природі використовую мовні логічні завдання – розповіді-загадки про природу, відповіді на які діти дають лише тоді, коли чітко усвідомлять зв’язки і закономірності в природі. За допомогою мовних завдань педагог ставить дитину в ситуацію, коли вона змушена застосовувати різні прийоми: порівняння, аналіз. Це активізує самостійність, вміння знаходити шляхи розв’язання завдань, робити висновки. Наприклад: прийшла я до знайомого садівника в гості. Він повів мене у сад. Весна надворі, сонечко пригріває, а дерева неначе снігом вкриті – білі-білі стоять. Хто здогадався, в який сад ми прийшли? Чому дерева були білі?

Дошкільники не тільки здобувають екологічні знання, а також емоційносприймають різноманітні явища та об’єкти природи, зароджується бажання милуватися і насолоджуватися нею.

Спілкування з природним довкіллям спільно з дорослими допомагає дітям оволодівати емоційною регуляцією поведінки, засвоювати її еталони. А саме:


  • бути добрими до рослин і тварин, доброзичливо звертатися до них, лагідно торкатися листя, кори, квітки, шерсті тварин, пір’я птахів, не робити різких рухів біля них, аби не злякати, не потривожити

  • стримувати бажання надокучити тваринам – особливо тим, які легко потрапляють до рук (комахам, дощовим червам, молюскам, земноводним, слабким пташенятам, дитинчатам свійських тварин)

  • стримувати негативні емоції щодо природної біди в довкіллі (наприклад, голодна кішка довго й голосно нявчить, на сріблясте павутиння вибіг страшний павук, стебло ромашки густо вкрите попелицями тощо).

Розглянувши питання використання різноманітних форм, методів та прийомів екологічного виховання дошкільників детально зупинимось на технології організації та проведення екологічних акцій.

У нашому дошкільному закладі екологічні акції проходять на протязі всього навчального року. Вході акцій дошкільнята отримують природознавчі знання, формують навички екологічної культури, активну життєву позицію. Акції служать хорошою екологічною пропагандою серед батьківської громадськості. Діти бачать ставлення батьків, організацію заходу і самі в ній беруть участь.

Необхідно відзначити, що організація і проведення екологічних акцій- це величезна робота, що вимагає великих витрат часу і енергії. Тому для проведення екологічних акцій вибираємо теми досить гострі,актуальні. Якщо поглянути на теми розроблених нами екологічних акцій, то можна зрозуміти, що всі вони мають серйозне обґрунтування: птахи страждають взимку від голоду – тому ми провели акцію «Птахи – наші друзі». Не раз, напевно, ви бували свідками жорстокого ставлення людей до комах – ми провели акцію «Мурахи наші помічники». Майже кожен наш вихід на природу супроводжується, на жаль, спогляданням наслідків перебування в ній людей: це поламані гілки, безладно розташовані кострища, витоптана трава – в результаті акція «Бережіть ліс». Так от, наявність проблеми є для нас вихідною точкою для проведення екологічних акцій.

     Наступним кроком є підбір, читання літератури, оформлення виставки для вихователів. У цій роботі,є такі учасники- вихователь, який надалі буде проводити консультацію з питання,бібліотекар і батьки. У нас налагоджені прекрасні зв'язки з сільською бібліотекою. На наше прохання в бібліотеці нам складають докладний список наявної літератури екологічного змісту з відміткою «література для дітей», «література для вихователів». Із запропонованих книг організовується виставка для вихователів.


     Наступний крок - самостійне проведення вихователем консультації з екологічних питань для своїх колег. Ця консультація містить екологічну проблему, яка в подальшому буде вирішуватися через екологічну акцію. Наприклад,на консультації «Мурахи» ми дізналися багато про мурашку як про біологічну істоту – які у нього є органи, як він бачить, орієнтується, чим харчується, як розмножується,дізналися з чого складається мурашник,з кого – мурашина сім'я, які види мурашок існують на землі і які живуть в нашій місцевості, почули про те, яка роль мурах у збереженні чистоти і здоров'я лісу. На тій же консультації перед вихователями ставиться проблема руйнування, затоптування мурашників і пропонується подумати над її вирішенням. Вихователіотримують завдання: одні – розробитиконспекти,інші – підібративірші,дидактичні ігри, вікторини, розробити матеріалдлябатьків.Завданнявихователя -продумати іорганізувати зв'язокіз засобами масової інформації, вдало використовуємо Інтернет - технології,атакожорганізовуємо діяльністьвсіх фахівцівдошкільного закладуз проблемимайбутньої акції. Такимчиномздійснюєтьсятеоретичнапідготовка до проведенняекологічних акційз дітьми.

     Проводячиекологічні акції, ми ставимопередсобою завдання нетількинавчити дітей цінувати природу,сформуватиу нихпотребув природоохороннійдіяльності, але і запобігтивчинки, що завдають шкоди природі.Адже так важливоз дитячих роківнавчити дітейпередбачати наслідкивтручання людинивприроду.Адже необов'язковомурашникзруйнованийхуліганоміварваром, йогоможерозворушитиідопитлива дитинаі потримативрукахпташеня може малюк, який знайшов гніздо івін сповненийвцеймоментдобрими почуттями.

Робота з дітьмимає свої етапи.

     Перший етап -«накопичувальний». Мета його- зацікавитидітей,познайомити їхз об'єктом,його особливостями,показатийогосамоцінність, його роль вприроді.Викликатиу дітейдобрі почуттяповідношенню до об'єкта, милування їм. Тут дітинакопичуютьзнаннячерез слухання художньої літератури, розглядання картинта ілюстрацій, заучуваннявіршів,спостереження,творчу діяльність.

Другий етап – виявлення проблеми, вонапідноситьсяне яктрагедія,не якнерозв'язна ситуація,відразунамагаюся надатидумцідітейконструктивнийхарактер.Наводячинегативніфактивпливу людини на природу,показую позитивнийприклад чиймовірнийвихід з даноїситуації.Прицьому підкреслюю, що саме може зробитисама дитина, дитячий садок, сім'я для вирішення проблемної ситуації. Недаю готовихрішень,варіантів вирішення проблеми, а підводжу дітей до самостійної відповіді.Аджеідея здаєтьсядітямособливоцінною,коли вонивідчувають своєавторство, вони з особливим ентузіазмомберутьсяза її втілення.

    Третій етап– етаппрактичної діяльності.Донеї підключаютьсябатьки -йде виготовленнягодівниць,шпаківень, парканчиків, виготовлення плакатів, випуск газет.Дляширокого залученнябатьківбуло проведено кількаконкурсів.Особливоактивнобатькивзяли участь у конкурсігодівниць. Їх булопредставленовеличезна кількість – відскоєних усвоєму виконанніконструкцій доневигадливихвиробів, виготовлених зпластикових пляшок ібаночокз – підйогурту.Кожен учасникконкурсубув нагороджений.    

Четвертий етап -підсумковий. Це, якправило,екологічне свято, наякому дітиспівають пісні, розповідають вірші інаемоційному підйомізавершуєтьсявінконкретною справою: розвішуваннямгодівницьабошпаківень, поширенням плакатівекологічного змісту. Можепроходитиу формінагородження, виготовлення фотоальбому, відеофільму, виготовлення книжок-саморобок, проведення виставок тощо).Діти разомз батькамивідносятьплакативбібліотеку,до магазину,аптеці,назупинку,вступаютьвбесіди зперехожими.Такимчиномздійснюється роботаз населенням.
     Ми намагаємосядоносити інформацію через використання мережі Інтернет, а саме сайту дошкільного закладу. Прицьомупереслідуємодві мети- донести інформацію про нашу діяльність, закликати їх берегтиприроду, невчиняти дій, що завдають їй шкоди, навпаки – спонукатилюдей доприродоохоронної діяльності тане менш важливо, щоб діти побачили, наскількизначимоїхсправа.

Акція проходить підсвоїм девізом, має наочнуагітацію(листівки, плакати, пам'ятки). У змістакційвходятьсвята, розваги, вікторини, виставки, конкурси, присвячені об'єктамакції.


Мета проведенняекологічних акцій: формування екологічної культури,свідомості і світогляду.
Завдання:формуватипізнавальний інтерес,комунікативні здібності,гуманістичне ставлення, естетичну чуйність, прищеплення трудових навичок.
Алгоритмпроведення акцій:
    - мета(кожна акція має свою мету);
    - задачі (виконуються загальні таконкретні);
    - об'єкт (на що спрямовано-птахи, дерева...);
    - учасники(діти+батьки, співробітники +діти+батьки);
  

  ВИДИАКЦІЙ:



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал