«Кримінологія» Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом 030401 «Правознавство» галузь знань



Сторінка11/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір4.39 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

11. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ

Індивідуальні навчальні завдання виконуються студентом протягом одного навчального семестру. Індивідуальні навчальні завдання обираються студентом за бажанням, або призначаються йому у разі необхідності відпрацювань пропущених з поважних причин занять.


Тема індивідуального навчального заняття обирається студентом за погодженням з педагогічним працівником кафедри, який проводить семінарські та практичні заняття .

Індивідуальна навчальне завдання виконується студентом самостійно. Протягом виконання студент може отримувати консультативну допомогу від педагогічного працівника кафедри.


У разі використання індивідуального навчального завдання у якості відпрацювання за пропущені з порважних причин заняття, результат його оцінювання враховується у якості сукупної оцінки за модуль / модулі відпрацювання за шкалою оцінювання відповідних робіт у рамках поточного та проміжного контролю.

У разі, якіщо індивідуальне навчальне завдання виконувалось студентом (слухачем) за власною ініціативою, його оцінювання проводиться за правилами оцінки як саомтстійний модуль,і, відповідно, враховується, при підсумковому оцінюванні, за загальним правилами обрахінків підсумкових балів за відповідний семестр.


Індивідуальні навчальні завдання з дисципліни «Кримінологія» мають виходити за рамки навчальної програми. Результати досліджень, проведених у рамках індивідуальних навчальних завдань можуть використовуватися у наукових роботах студентів ННІПП НАВС.
Індивідуальні навчальні завдання, наведені нижче, носять рекомендаційний характер, і відображують різні підходи до проведення навчальних завдань різного виду.


  1. Розв’язати такі задачі:

Завдання 1.

В регіоні А протягом року зареєстровано 40 умисних вбивств (разом із замахами), 82 умисних тяжких тілесних ушкодження та 15800 інших злочинів по лінії карного розшуку, що реєструються по лінії карного розшуку. В регіоні Б за той же час - відповідно 33 вбивств, 100 умисних тяжких тілесних ушкоджень та 3200 інших злочинів по лінії карного розшуку.

Визначте найбільш високий рівень латентності злочинів (при умові, що регіон А і Б мають майже однаковий соціально-економічний розвиток)? Зробіть розрахунки.
Завдання 2.

До яких видів латентності відносяться такі випадки:

1) У відділення міліції прийшла заява від виховательки дитячого садку про те, що у неї зі службового приміщення хтось вкрав норкову шапку. В порушенні кримінальної справи було відмовлено посилаючись на те, що, по-перше, заявителька сама винна в неналежному зберіганні шапки а по-друге, у неї не могло бути дорогої шапки з огляду на малу заробітну платню потерпілої.

2) Троє друзів на підпитку зустріли в безлюдному місці незнайому жінку і двоє з них, А. і Б. вчинили напад на потерпілу, силоміць завели в кущі і зґвалтували. Третій В. у злочині участі не брав, але й не сповістив правоохоронні органи про злочин. Потерпіла також не звернулась до міліції з заявою.

3) Пасажир К. програв сусідам по купе велику суму грошей. І хоча він і мав підозру, що його обібрали шулери, але нікого про це не сповістив. Згодом цих людей було притягнено до відповідальності за професійне шахрайство. Під час слідства вони зізнались поряд з іншими також у цьому епізоді своєї злочинної діяльності.

4) Працівник будівельного підприємства Р. викрав і продав приватним особам будівельні матеріали на більш як 40 тис. грн. Ці матеріали шляхом підробки документів були списані на будівництві. Розкрадання не було виявлено аж поки він сам про це не заявив.


Завдання 3.

З метою вивчення особи злочинця визначте, які з нижченаведених ознак і властивостей особи злочинця належать до соціально-демографічних, морально-психологічних, кримінально-правових та соціально-рольових ознак:

1) вид злочину;

2) наявність колишньої судимості;

3) стать;

4) корисливо-насильницька спрямованість поведінки;

5) вік;

6) потреби;

7) навмисна форма вини;

8) особливості інтелектуальної, вольової, емоційної сфер;

9) жорстокість;

10) повторність учинення злочину;

11) освіта;

12) співучасть в організованій злочинній групі;

13) зайнятість суспільно корисною працею;

14) індивідуальні умови життя винного;

15) інтереси;

16) сімейний стан;

17) ставлення до оточуючих та загальноприйнятих правил поведінки;

18) правовий нігілізм;

19) схильність до істерії;

20) розкаяння;

21) підбурювання;

22) брехливість;

23) спеціальний рецидив.
Завдання 4.

З якого моменту починається кримінологічне вивчення особи як носія соціальних відносин та особи злочинця?

а) з моменту вчинення злочину;

б) з моменту винесення обвинувального вироку;

в) з моменту вступу вироку в законну силу;

г) з моменту девіантної поведінки;

д) з моменту порушення норм адміністративного права.

Обґрунтуйте свою точку зору. Дайте вичерпну відповідь.


Завдання 5.

1. Громадянин П. з 11 років почав тікати з дому, займався крадіжками продуктів і речей, у зв’язку з цим знаходився на профілактичному обліку в міліції. У 14 років його було притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку з квартири. Після звільнення з колонії у перший же місяць разом з гр. Н., з яким познайомився під час відбуття покарання, гр. П. вчинив крадіжку і грабіж. Відбувши 5 років позбавлення волі, він влаштувався працювати на завод. В один із робочих днів він побив бригадира за те, що той обізвав його злочинцем, за що гр. П. було засуджено до 8 років позбавлення волі. У колонії він порушував режим, ухилявся від праці, брав участь у бійках з іншими засудженими, що встали на шлях виправлення.

Використовуючи кримінологічну типологію, обґрунтуйте тип особи злочинця.
Завдання 6.

Повертаючись додому з нічної зміни, гр. К. виявив на узбіччі дороги п’яного В., який спав. Громадянин К. витяг у нього з кишені гроші (150 грн.) і намагався зняти годинник, але був затриманий працівниками міліції. Громадянин К. раніше не судимий, за місцем роботи та мешкання характеризувався позитивно.

Використовуючи кримінологічну типологію, обґрунтуйте тип особи злочинця.
Завдання 7.

Громадянин Д. убив свою дружину, труп розчленив, склав у валізу і вийшов з дому, але на вулиці його затримали працівники міліції. Слідством було встановлено, що гр. Д. неодноразово судимий за хуліганство, насильницький грабіж і розбій. Свого часу суд визнав його неосудним.

Використовуючи кримінологічну типологію, обґрунтуйте тип особи злочинця.
Завдання 8.

Громадянин Ф. вів непорядний спосіб життя: довго не затримувався на одному місці роботи – його звільняли за численні прогули; систематично пиячив, внаслідок чого був визнаний хронічним алкоголіком, вів себе непристойно у громадських місцях. Дружина і неповнолітній син залишили його, оскільки він систематично конфліктував, ображав їх, продавав спільне майно з метою придбання спиртного. Громадянин Ф. підозрювався також у розкраданні продуктів з магазину, але за недоведеністю справу було припинено.

У 2006 p. гр. Ф. у дворі свого будинку скоїв у нетверезому стані правопорушення, викрикував нецензурні слова, чіплявся до мешканців будинку, ображав їх. У зв’язку з цим його було затримано міліцією. За ознаками ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення України гр. Ф. притягнуто до відповідальності за дрібне хуліганство.

Чи можна вважати гр. Ф. злочинцем? Дайте визначення особи злочинця.


Завдання 9.

Форми планів профілактики злочинності можуть бути різноманітними. Найпоширенішою є форма плану, що складається з назв заходів, виконавців, строків виконання, відповідальних за виконання. Одною з головних задач при плануванні заходів виступає визначення розділів плану.

З цією метою, визначте з яких розділів складаються плани профілактики злочинності.
Завдання 10.

Групі вчених і практичних працівників було доручено підготувати довгостроковий прогноз про злочинність в області. У їх розпорядження надавалися такі дані:



  1. статистичні дані та результати вибіркових досліджень не менш ніж за 5 попередніх років, що характеризують стан і тенденції соціальних процесів, які стали інтенсивно впливати на злочинність;

  2. статистичні дані і результати вибіркових досліджень, які характеризують рівень, структуру і динаміку злочинності не менш ніж за 5 попередніх років в цілому, а також за видами, за контингентами злочинців, за територіальним розподілом, за об’єктом посягання, за мотивацією і способами і т.д.;

  3. статистичні дані, які характеризують обсяг, структуру, тенденції практики застосування заходів профілактики і кримінально-правових заходів за той же період;

  4. даних про передбачувані на прогнозований період зміни, які відбулися за 5 попередніх років, у правовому регулюванні, організації і ресурсному забезпеченні боротьби зі злочинністю та їх впливом на стан злочинності;

  5. даних про нові види злочинів, нові форми та способи злочинних дій.

Яким методом прогнозування у даному випадку слід користуватися? Чи достатньо цих матеріалів для побудови кримінологічного прогнозу?
Завдання 11.

Індивідуальне прогнозування повинно виходити з психології особи та її минулої діяльності. Здійснювати індивідуальне прогнозування злочинної поведінки можна лише щодо осіб, які в минулому вже вчинили злочини або припускалися антигромадської поведінки. Роль індивідуального прогнозування полягає саме в тому, щоб із зазначеного контингенту осіб визначити тих, до яких необхідно вживати індивідуальні запобіжні заходи з метою недопущення вчинення ними злочинів у майбутньому.

Визначте, на основі яких даних можна здійснити індивідуальне прогнозування, які методи прогнозування при цьому слід застосовувати.
Завдання 12.

Планування є однією з форм координації запобіжної діяльності як в окремому регіоні, так і в державі загалом. Базою кримінологічного планування є прогноз, дані про злочинність, процеси, що впливають на неї і стан боротьби з нею. При цьому спеціалісти оцінюють існуючі можливості впливу на прогнозовані несприятливі тенденції злочинності і закладають у план (програму) відповідні заходи, прагнучи зруйнувати чи пом’якшити їх і, навпаки, стимулювати позитивні для суспільства тенденції.

Для правильного та ефективного складання плану профілактики злочинності, визначте основні етапи кримінологічного планування. Покажіть, на якому етапі планування використовується кримінологічний прогноз.
Завдання 13.

З виховно-трудової установи звільнився по закінченню строку покарання неповнолітній Миронов Віктор Антонович, (на момент звільнення 15 років.), мешканець м. Бровари, який раніше проживав по вул. Будівельній 8, разом з матір’ю. Мати раніше судима за вчинення квартирних крадіжок, в даний час працює диспетчером в таксі, за місцем роботи характеризується позитивно. Миронов раніше вживав наркотики з групою осіб, в склад якої входило 6 чоловік і вчиняв з ними квартирні крадіжки. В даний час із числа осіб, що входили в групу: 4 особи відбувають покарання; 2 особи померли від передозування наркотиків.

Чи є необхідність після звільнення з місця позбавлення воли ставити неповнолітнього Миронова на профілактичний облік в КМСН?
Завдання 14.

Під час проведення операції “Канікули” працівниками КМСН було знайдено малолітнього безпритульного Степанюка 4-х років, який жебракував (просив у продавців Лук’янівського ринку гроші та їжу) і не міг нічого повідомити працівникам ОВС про своїх батьків і місце проживання.

Якими повинні бути подальші дії працівників КМСН по влаштуванню знайденого малолітнього Степанюка?
Завдання 15.

Неповнолітній Демиденко 12 років, який тривалий час пропускав навчання в школі, нюхав клей та зловживав наркотиками, в стані наркотичного сп’яніння спричинив нанесення тяжких тілесних ушкоджень своєму однолітку.

Завдання:

Які спеціальні органи та установи згідно Закону України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 р. передбачають виховання, лікування та покарання цієї категорії неповнолітніх?
Завдання 16.

Неповнолітній Собчак 16-ти років та Виходнюк 19-ти років зґвалтували жінку похилого віку і після згвалтування залишили її в технічному приміщенні біля кладовища сподіваючись про то що постраждала жінка не буде повідомляти про вчинений щодо неї злочин.

Чи будуть С. та В. притягуватись до кримінальної відповідальності якщо жінка не повідомить про факт злочину.
Завдання 17.

Працівник міського молокозаводу Дебалов майже кожен день повертаючись з роботи в стані алкогольного сп’яніння систематично сварився з сусідами та наносив середньої тяжкості тілесні ушкодження своїй жінці яка тимчасово не працювала (знаходилась у декретній відпустці по догляду за малолітніми дітьми). Сусіди звернулись до дільничного із проханням припинити негативну громадянина Дебалова?

Що є підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї?
Завдання 18.

Раніше судимий громадянин Петренко, будучи засуджений за нанесення тяжких тілесних ушкоджень і відбуваючи покарання в колонії, вчинив хуліганство із заподіянням насильства небезпечного для життя та здоров’я стосовно співробітника ВТК. За цей злочин громадянин П. знову був засуджений до позбавлення волі.

Завдання:

Вкажіть якою установою буде прийматися рішення про покарання громадянина Петренка та які види рецидиву мають місце в даному випадку?


Завдання 19.

В районі Б. за рік вчинено 25 тис. злочинів. З них: 2,5 тис. – насильницьких. Населення району складає 120 тис. осіб, з яких 35 тис. – особи неповнолітнього віку, які в свою чергу вчинили 7 тис. злочинів в тому числі 4 тис. - насильницького характеру.

Завдання: Визначте загальний та спеціальний коефіцієнт злочинності з розрахунку на 10 тис. населення:
Завдання 20.

Серед наведених профілактичних заходів вкажіть такі, що належать до діяльності кримінального розшуку та служби боротьби з економічною злочинністю:



  1. аналіз злочинних проявів на території обслуговування;

  2. виявлення та усунення причин і умов вчинення корисливих злочинів;

  3. організація оперативно-розшукових заслонів;

  4. своєчасне затримання злочинців гастролерів;

  5. запобігання злочинам пов’язаним з хабарництвом;

  6. розшук викраденого автотранспорту;

  7. запобігання злочинам пов’язаним з відшкодуванням податку на додану вартість;

  8. боротьба з корупцією та службовими зловживаннями;

  9. виявлення та постановка на облік осіб, які раніше судимі за службові та господарчі злочини, що знову займають матеріально-відповідальні посади.


Завдання 21.

Працівники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків одного з районів м. Києва, під час проведення операції «Допінг», провели оперативну закупку щодо придбання наркотичних засобів у громадянина С.. Останній продав їм 20 грамів кокаїну на загальну суму 1500 доларів США. Громадянин С. був відразу затриманий працівниками міліції та порушили кримінальну справу за ст. 307 КК України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів».

Чи правильні дії працівників відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків? Яким основним нормативно-правовим актом дозволено проведення операції щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів – оперативної закупки?
Завдання 22.

Шістидесятидвох річний громадянин Ж., на протязі останніх п’яти років, перебуває на обліку в органах МОЗ України з діагнозом «наркоманія». Від добровільного лікування Ж. відмовляється та постійно дебоширить вдома. Дружина громадянина Ж. неодноразово зверталась у міліцію зі скаргами на чоловіка.

Дільничний інспектор міліції, який обслуговує територію на якій проживає громадянин Ж., разом лікарем-наркологом зібрали відповідні документи та направили до суду щодо відправлення громадянина Ж. на примусове лікування від наркоманії до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров’я.

Суд виніс рішення про направлення громадянина Ж. на примусове лікування від наркоманії до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров’я терміном на 1 рік.

Чи правомірне рішення суду? Яким законом передбачено направлення на примусове лікування хворих на наркоманію?
Завдання 23.

Голова районної державної адміністрації, за надання пану П. у приватну власність, за ціною в 2 рази нижчою ринкової, земельної ділянки на території району, загальною площею 2 га, отримав право в тричі дешевше придбати собі автомобіль TOYOTA Land Cruiser у автосалоні, де пан П. є управляючим справами.

Працівники міліції, служби БОЗ, виявили даний факт корупційних діянь та запросили голову районної державної адміністрації для дачі пояснень та складання протоколу про корупцію.

Чи вірні дії працівників БОЗ? Назвіть правову основу боротьби з корупцією.


Завдання 24.

1. Рання профілактика – заходи переконання, надання допомоги неповнолітньому, який опинився у несприятливих життєвих умовах і вчиняє правопорушення некримінального характеру;

2. Безпосередня профілактика – комплекс заходів на передкримінальній стадії виявлення умислу на злочин;

3. Запобігання злочинам на стадії їх готування;

4. Запобігання рецидивним проявам з боку неповнолітнього, який був раніше засуджений.

Це види загально-соціальної профілактики чи індивідуальної профілактики злочинності неповнолітніх?


Завдання 25.

Л., будучи засудженим за крадіжку і відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, вчинив вбивство пана О., співробітника того закладу у якому він відбував покарання. За цей злочин Л. був засуджений до довічного ув’язнення.

Вкажіть, які види рецидиву мають місце у вище викладеному випадку.

Рецидив:


І. 1) загальний; ІІ. 1) простий; ІІІ. 1) фактичний;

2) спеціальний. 2) складний. 2) легальний;

3) пенітенціарний.
Завдання 26.

Громадянин С. (раніше засуджений за крадіжку магнітоли автотранспорту) вчинив кишенькову крадіжку на речовому ринку за що був засуджений до позбавлення волі. На суді пояснив, що ніде не працює і не навчається, тому вкрай було необхідно дістати гроші.

Який вид злочинності має місце в даному випадку? Обґрунтуйте власну точку зору.
Завдання 27.

Засуджений громадянин О. за хуліганство (ст. 296 КК України) раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі. Перший раз – за розбій, другий – за крадіжку, третій – за нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень сокамернику в момент відбуття покарання.

Визначте, які види рецидиву мають місце в даному випадку
Завдання 28.

Громадянин А. – 25 років (раніше двічі засуджений до позбавлення волі за тяжкі злочини один з яких був пов'язаний з незаконним обігом наркотиків), разом із громадянами Б. – 16 та Н. – 17 років вчинили крадіжку з квартири, за що були притягнуті до кримінальної відповідальності і за вироком суду отримали наступні строки покарання: громадянин А. – 4 роки позбавлення волі; громадянин Б. – 2 роки перебування в ВТК; громадянин Н. отримав 2 роки умовного засудження.

Чи є підстави після застосування до таких осіб адміністративного нагляду? Обґрунтуйте Вашу точку зору засновуючись на Закон України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі».
Завдання 29.

Неповнолітні М. та К. вчинили крадіжку комп’ютеру із школи, де вони навчаються і при намаганні винести його за територію шкільного двору були затримані охороною і передані працівникам органів внутрішніх справ для проведення подальшої з ними роботи. Раніше неповнолітні М. та К. не допускали подібних випадків.

Які види та форми профілактики можуть бути застосовані до неповнолітніх М. та К. та до інших школярів?
Завдання 30.

На заводі гумовотехнічних виробів трапилася пожежа, від якої (на підставі складеного акту) було нанесено збитків на загальну суму 500 тис. гривень. Причиною пожежі стало недотримання правил пожежної безпеки (старі проводки тощо), про що вказувалось у поданнях відповідних структур до керівництва заводу.

Визначити: 1) форму необережності та сферу вчинення необережного злочину (пожежі); 2) види профілактики факту зазначеного випадку пожежі.


  1. Перевірити рівень знань з кримінології по тестовим завданням.

підсумковий тест

1. Кримінологія є:

а) соціологією права;

б) філософією права;

в) прикладною наукою;

г) окремою галуззю права.
2. Система кримінології складається:

а) з основних положень кримінології;

б) з теоретичних і практичних питань;

в) з загальної та спеціальної частин;

г) з основних проблем кримінології.
3. Які із зазначених категорій кримінології входять до основних елементів її предмету?

а) методика та методологія;

б) заходи попередження злочинів;

в) планування та прогнозування боротьби зі злочинністю;

г) кількісні та якісні показники злочинності.
4. Перший посібник з кримінології на пострадянському просторі вийшов друком у:

а) 1972;


б) 1966;

в) 1969;


г) 1974.

5. Назвіть безпосередню ознаку злочинності.

а) соціальний характер;

б) протиправність;

в) винність;

г) карність.
6. Що таке структура злочинності?

а) кількісний показник злочинності;

б) вид злочинності;

в) внутрішня побудова злочинності;

г) наявність тяжких злочинів у загальній структурі злочинності.
7. Що таке географія злочинності?

а) регіональні особливості злочинності;

б) кількісний показник злочинності;

в) розповсюдженість злочинності на певній території;

г) ознака злочинності.
8. Що таке стан злочинності?

а) загальна кількість злочинів, вчинених на певній території;

б) загальна кількість осіб, що вчинили злочини на певній території;

в) загальна кількість злочинів та осіб, що їх вчинили на певній території за певний проміжок часу;

г) співвідношення злочинів, скоєних на певній території до осіб, що на ній проживають.
9. Коефіцієнт злочинності – це:

а) якісний показник злочинності;

б) кількісно-якісний показник злочинності;

в) математичне вираження рівня злочинності на 1, 10 або 100 тис. населення;

г) загальна кількість осіб, що скоїли злочини.
10. До ознак злочинності належать:

а) іррегулярність;

б) протиправність;

в) суспільна небезпека;

г) караність.
11. Латентна злочинність – це:

а) нерозкриті злочини;

б) злочини, справи по яких не дійшли до суду;

в) зареєстровані злочини;

г) незареєстровані злочини.
12. Видом латентної злочинності є:

а)  природна;

б) скрита;

в) висока;

г)  незареєстрована.
13.Детермінанти злочинності це:

а)  причини та умови;

б) загальні та спеціальні;

в) причини злочинності;

г)  умови злочинності.
14. Назвіть причини злочинів за природою виникнення.

а) об’єктивні;

б) загальні;

в) соціальні;

г) внутрішні.
15. Назвіть причини злочинів за рівнем функціонування.

а) зовнішні;

б) внутрішні;

в) спеціальні;

г) суб’єктивні.
16. Визначте причини злочинів за змістом:

а) об’єктивні;

б) соціальні;

в) загальні;

г) біологічні.
17. Назвіть причини злочинів за джерелом виникнення.

а) суб’єктивні;

б) економічні;

в) внутрішні;

г) суб’єктивні.
18. Видом умов злочинності є:

а) внутрішні

б) достатні

в) суб’єктивні

г) тимчасові
19. Особа злочинця – це:

а) сукупність соціально-демографічних та соціально-рольових ознак особи

б) система соціальних, психологічних та інших властивостей, які складають суспільну небезпеку особи винну у вчиненні злочину;

в) особа яка вчинила суспільно небезпечне діяння, стосовно якої вирок суду вступив в законну силу;

г) особа, по відношенню до якої порушена кримінальна справа.
20. До ознак особи злочинця відносяться:

а) вік, стать, сімейний стан;

б) психічне ставлення особи до вчинення злочину;

в) соціально-психологічна, кримінально-правова, соціально-рольова характеристики;

г) ставлення до моральних норм та загальноприйнятих правил поведінки.
21. Віктимологія – це:

а) самостійна юридична наука;

б) галузь кримінології, яка вивчає потенційного потерпілого від злочинних діянь;

в) наука про жертву злочину;

г) вчення про особу злочинця та його жертву.
22. Віктимність – це:

а) процес перетворення людини у жертву злочину;

б) сукупність причин та умов, за наявності яких особа може стати жертвою злочинного діяння;

в) обстановка, що сприяє вчиненню злочину;

г) здатність особи частіше за інших ставати жертвою злочину.
23. Видом віктимності є:

а) патологічна

б) уявна;

в) провокуюча;

г) позитивна.
24. Віктимізація - це

а) підгалузь віктимології

б) вчення про жертву злочину;

в) окрема тема Загальної частини кримінології;

г) процес перетворення особи в жертву та результат цього процесу.
25. Кримінологічне дослідження являє собою:

а) галузь кримінології;

б) система знань про злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності;

в) наука яка вивчає злочинність;

г) процес отримання нових знань про об’єкт кримінологічного вивчення.
26. Видами кримінологічного дослідження є:

а) гуманітарне;

б) об’єктове;

в) монодисциплінарне;

г) юридичне.
27. Кримінологічне прогнозування – це:

а) функція кримінології;

б) метод кримінології;

в) система знань про майбутній стан злочинності;

г) ймовірне судження про злочинність та її показники в майбутньому.
28. Кримінологічне планування – це

а) окремий етап статистичного дослідження;

б) процес формування низки планів у системі певної галузі;

в) різновид управлінського рішення;

г) наступний за прогнозуванням етап.
29. Назвіть метод прогнозування.

а) спостереження;

б) експертних оцінок;

в) групування;

г) вивчення кримінальних справ.
30. Профілактика злочинності – це:

а) Загальна частина кримінологія;

б) процес, спрямований на попередження злочинів та усунення причин їх існування;

в) система заходів, спрямованих на попередження злочинності, виявлення та постановку на облік осіб, нейтралізацію детермінант злочинності.

г) галузь кримінології;
31. До елементів системи профілактики відноситься:

а) рівні;

б) засоби ;

в) заходи;

г) методи
32. Суб’єктами профілактики злочинності є:

а) громадяни, державні органи, фізичні та юридичні особи які здійснюють профілактичну діяльність згідно своїх службових обов’язків;

б) юридичні та фізичні особи діяльність яких спрямована на розробку та вжиття заходів щодо зменшення злочинності;

в) державні органи, юридичні особи та фізичні особи, які прямо чи опосередковано беруть участь у протидії злочинності;

г) правоохоронні органи які вживають заходів щодо протидії злочинності.
33. Видом профілактики злочинів є:

а) кримінально-правова;

б) цивільно-правова;

в) загальносоціальна;

г) дисциплінарна.
34. Об’єктом профілактики злочинів є:

а) правоохоронні органи;

б) громадські організації;

в) органи державного управління;

г) окремі види злочинності.
35. Формою проведення профілактики злочинів є:

а) рання;

б) загальна;

в) безперервна;

г) спеціальна.
36. Методами профілактики злочинів є:

а) заохочення та стимулювання;

б) координації та субординації;

в) переконання та примусу;

г) законності та доцільності.
37. До вимог профілактики відноситься:

а) гласність;

б) безперервність;

в) законність;

г) демократизм.
38. Фонові явища – це:

а) антигромадська психологія особи;

б) умови, що сприяють вчиненню злочину;

в) злочини, адміністративні та дисциплінарні проступки;

г) негативні соціальні явища, які впливають на злочинність, її кількісні та якісні показники.
39. Фоновими явищами є:

а) міграція, наркоманія, азартні ігри, проституція;

б) адміністративні правопорушення;

в) дисциплінарні проступки;

г) злочини.
40. Організована злочинність – це:

а) об’єднання двох і більше осіб для досягнення певної злочинної мети;

б) сукупність злочинів, що вчиняються організованими злочинними угрупованнями;

в) організована група з певним розподілом ролей;

г) заняття чітко визначеним видом злочинної діяльності.
41. Ознаками організованої злочинності є:

а) сувора конспірація та наявність нормативних приписів;

б) стійкий зв'язок з антисоціальним середовищем;

в) вчинення злочинів є основним джерелом існування;

г) об’єднання осіб для систематичного зайняття злочинною діяльністю.
42. Кримінологічний рецидив – це:

а) вчинення злочину в момент непогашеної або не знятої судимості;

б) вчинення злочину у місцях позбавлення волі;

в) вчинення злочинів більш ніж два рази;

г) повторне вчинення злочину.
43. Ознакою насильницьких злочинів є:

а) мають груповий характер;

б) вчиняються небезпечними для життя і здоров’я засобами;

в) вчиняються проти волі потерпілого;

г) мають тяжкий характер.
44. Сферами вчинення екологічних злочинів є:

а) сфера виконання посадових та управлінських функцій;

б) фінансово-кредитна сфера;

в) побутова сфера;

г) сфера захисту прав, свобод, честі й гідності громадян.
45. Сферою вчинення необережних злочинів є:

а) сфера громадського порядку;

б) сфера пожежної безпеки;

в) сфера дії засобів підвищеної суспільної небезпеки;

г) соціально-культурна сфера.
3. Скласти задачі (теоретичні і практичні) з таких питань: а) злочинність по регіонам України; б) динаміка злочинності; в) коефіцієнт злочинності; г) питома вага злочинів; д) латентна злочинність; е) обчислення рівня латентності; є) види латентної злочинності; ж) рівні латентності.

4. Розробити теоретичні або прикладні функціональні моделі заходів протидії злочинності по її видам.

5. Зробити комплексний опис нормативно-правових актів, які застосовуються при: напрацюванні заходів протидії злочинності по видам.

6. Сформулювати

1) бібліографічний опис: а) джерел щодо організації профілактичних заходів; б) нормативних джерел з попередження негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю;

2) історичні розвідки: а) розвитку кримінології в Україні; б) розвитку кримінології в зарубіжних країнах.

Термін виконання для кожного студента викладач встановлює індивідуально.
Критеріями оцінювання виконаних індивідуальних завдань є слідуючі:


За шкалою

Університету



За національною шкалою

За шкалою

ECTS


Рівень

компетентності



Критерії оцінювання

90 – 100

5

„відмінно”



А

Високий

(творчий)



Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.

85 – 89

4

„добре”


В

Достатній

(конструктиво-варіативний



Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.

75 – 84

С

Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.

70 – 74

3

„задовільно”



D

Середній

(репродуктив-ний)



Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.

60 – 69

E

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.

35 – 59

2 „незадовільно” з можливістю повторного складання


FX

Низький

(рецептивно-продуктивний)



Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.

1 – 34

2

„незадовільно” з обов’язковим повторним курсом ”



F

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.

До виконання індивідуальних завдань пропонуються такі методичні рекомендації:

1) Проаналізувати нормативно-правові акти України щодо профілактики злочинів по всім видам злочинності.

2) Вивчити відповідні розділи з загальної та особливої частини кримінології

3) Виконати відповідні індивідуальні завдання та законспектувати їх в робочому зошиті і подати викладачу на перевірку.


  1. Методичні вказівки для викладачів і студентів

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.

З метою найкращого засвоєння матеріалу курсу при підготовці до кожного виду заняття студенту рекомендується така методика. Основним методом вивчення курсу у вищій школі є самостійна робота, що включає в себе глибоке вивчення монографій та навчальних посібників з кримінології, а також нормативних джерел.

Курс кримінології складається з двох розділів:

1) загальної частини, де розглядаються загальнотеоретичні проблеми кримінології;

2) особливої частини, де розкривається кримінологічна характеристика та профілактичний вплив на окремі види злочинності.

Цільове призначення полягає у тому, що кримінологія є однією з профілюючих навчальних дисциплін, її вивчення - необхідна передумова професійного становлення майбутніх правознавців. Ця програма розроблена відповідно до вимог Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти, з урахуванням типових професійних освітніх програм і кваліфікаційних вимог до випускників вузів зі спеціальності «Юриспруденція», кваліфікаційних академічних ступенів бакалавр і спеціаліст права.

У процесі викладання і самостійного вивчення студентами кримінології на основі комплексного підходу до навчання досягаються наступні цілі:

а) практична - вміння застосовувати кримінологічні рекомендації у практичній діяльності, при розробці та реалізації різних заходів впливу на злочинність;

б) освітня - засвоєння теоретичних положень кримінології про сутність злочинності, її причини, заходи впливу на неї;

в) виховна - формування наукового світогляду та кримінологічного мислення, що передбачає усвідомлення особами, що навчаються:



• сутності злочинності як однієї з форм зла та соціальної патології;

• можливостей суспільства, соціальних груп та окремої людини впливати на це явище;

• з’ясування суті загальної та приватної превенції, а також місця кримінальної відповідальності і кримінального покарання у системі заходів запобігання злочинам, руйнуючої дії на злочинність;

• осмислення з цих позицій проміжних і кінцевих цілей майбутньої професійної діяльності.

У результаті вивчення курсу курсанти повинні знати:

• сутність злочинності та її кримінологічні характеристики;

• причини злочинності в Україні;

• теоретичні основи впливу на злочинність;

• причини і заходи впливу на окремі види злочинності;

вміти:

• вивчати особистість, виявляти криміногенні якості та розробляти заходи їх корекції;



• виявляти причини й умови злочину, розробляти пропозиції щодо їх усунення;

• проводити кримінологічне прогнозування індивідуального злочинної поведінки та злочинності;

• розробляти і самостійно реалізовувати заходи впливу на злочинність;

• розробляти і реалізовувати заходи віктимологічного захисту від злочинів;



• організовувати і проводити кримінологічні дослідження;

ознайомитися:

• з історією кримінології;



• з основними світовими тенденціями розвитку злочинності;

• з загальносоціальних чинниками злочинності;

• з закордонними кримінологічні теоріями;



• з практикою впливу на злочинність у зарубіжних країнах;

• з основами соціологічних і статистичних методів проведення кримінологічних досліджень.
Методичні вказівки (рекомендації) для підготовки практичних, семінарських занять включають інструктивно-методичні матеріали:

Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.

При вивченні цієї теми, слід звернути увагу, що кримінологія на відміну від кримінального права й інших правових наук не має своєї власної систематизованої сукупності правових норм, що були би предметом її вивчення. Тому ми маємо тут справу в основному з галуззю наукових знань, з особливою галуззю науки.

Зазначимо, кримінологія є однією з суспільних наук і її місце на стику філософії, соціології, психології, правознавства та деяких інших наук. До правознавства кримінологія має відношення тому, що явища, які вона вивчає, базуються на кримінально-правових поняттях “злочин” і “злочинець”. Профілактика злочинів теж має правову основу або правовий аспект. А детермінанти злочинності, особа злочинця пов’язані з дефектами правосвідомості, психології тощо. Разом з тим вивчення злочинності як соціального явища, особи злочинця та засобів протидії злочинності не обмежується тільки правовими характеристиками. Аналіз цих проблем лежить у сфері предмета соціології. Вже тому кримінологія є не чисто правова, а соціолого-правова наука.

Предмет кримінології — характеризує загальний зміст науки кримінології, визначає напрямки та завдання наукового дослідження. У процесі свого розвитку кримінологія окреслила свій предмет, до якого нині входять чотири основні елементи: злочинність, особа злочинця, причини та умови злочинності, протидія злочинності

Звичайно, основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдання, які стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета. Це питання є дискусійним у зв’язку з тим, що до цих проблем мають певне відношення інші юридичні та неюридичні науки. До цих елементів відносять: жертва злочину; супутні злочинності негативні соціальні явища; суїцидальна поведінка (проблема самогубства); прогнозування злочинності, а також планування заходів протидії їй; кримінально-правова статистика, яка є основою аналізу стану злочинності у суспільстві; методика вивчення злочинності.

Слід звернути увагу, кримінологія, як і будь-яка наука, має свою систему, поділяється на Загальну і Особливу (спеціальну) частини.

Загальна частина вивчає загальнотеоретичні питання (поняття кримінології як науки, її предмет, завдання, функції, система, методологія і методика досліджень, історія розвитку кримінології та аналіз її основних теорій). В особливій частині міститься кримінологічна характеристика різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх, жінок, злочинності в місцях позбавлення волі та ін.

З метою глибокого вивчення будь-якої науки, в тому числі й кримінології, необхідно засвоїти не тільки сучасне становище розвитку науки, а й дослідити її початки становлення, основні етапи розвитку, основні ідеї, концепції, погляди. Починаючи з стародавніх часів проблеми злочинності, заходи боротьби з нею приваблювали увагу філософів, юристів, представників інших галузей знань.

Одна з найбільш розповсюджених класифікацій кримінологічної думки, відокремлює три основних періоди розвитку науки: класичний (друга половина XVІІІ ст. до останньої треті XІX ст.); позитивістський (з останньої третини XIX ст. до 20-х років XX ст.); сучасний — з 30-х років XX ст. дотепер.

Класичний період кримінології випливає безпосередньо з ідейних течій просвіти періоду переходу від феодалізму до капіталізму (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Він передував, а потім супроводжував перетворення в державному, суспільному та духовному житті, що зумовлювались буржуазно-демократичними революціями в Європі. Під класичною школою кримінології слід розуміти систему ідей про злочини й боротьбу з ними, що сформувались у межах так званої класичної школи кримінального права, яку заснував дворянин Ч. Беккаріа з Мілана. Основні положення свого вчення він сформулював у вже згадуваній праці "Про злочини і покарання".

Від науки класичного періоду позитивістська кримінологія відрізнялася широким застосуванням статистичних та інших фактичних даних про вчинені злочини. Позитивістська кримінологія розвивалась у двох основних напрямах — біологічному та соціологічному. Незважаючи на суттєву відмінність поглядів крайніх представників цих напрямів, межа між ними з часом дещо розмилась і відбулося взаємне проникнення, яке виявилося, зокрема, у появі психологічних теорій кримінології.

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли поглиблюється прірва між добром і злом, потреба у глибоких кримінологічних теоріях і побудовах виявляється дуже гостро, оскільки злочин є одним з крайніх проявів зла і потребує глибокого осмислення з позицій як філософії, так і практики юриспруденції.

Але, ще до виникнення кримінології як науки, питання запобігання злочинів були об’єктом зацікавленості багатьох вчених, починаючи з античного часу.

Взаємозв’язок ”Кримінології та профілактики злочинів” з іншими дисциплінами:

Питання про зв’язок кримінології з іншими науками є складовою частиною питання про її предмет. Комплексний характер кримінології визначає і безліч її зв’язків з іншими як суспільними, так і природничими науками. Суспільні науки, з якими кримінологія безпосередньо пов’язана, можна класифікувати у такому порядку: філософсько-соціологічні; юридичні; психолого-педагогічні; економічні.

1). Зв’язок кримінології з філософією виявляється у тому, що закони і категорії останньої є обов’язковими для кримінологічних досліджень, дозволяють вірно розкрити суть і зміст злочинності, її зв’язки з іншими соціальними явищами. Особливо тісним є зв’язки з соціологією, яка збагачує кримінологію безліччю емпіричних даних про суспільні явища та їх розвиток (міграція, урбанізація, соціальна активність людей, умови й спосіб їх життя і т.п.). Крім того, кримінологія широко застосовує методи соціології при проведенні своїх досліджень (опитування, тестування, спостереження). У свою чергу, кримінологічні висновки збагачують і соціологію, роблять її більш всеохоплюючою.

2). Найтісніше пов’язана кримінологія з юридичними науками, особливо з кримінальним правом. Низка понять, якими оперує кримінологія, є кримінально-правовими: злочин, кримінальна відповідальність і покарання, судимість, рецидив тощо. Розглядаючи злочинність, кримінологія опирається на кримінальне законодавство, оскільки зміни в ньому (криміналізація чи декриміналізація діянь) завжди ведуть до кількісних та якісних змін самої злочинності. З іншого боку, кримінологічна інформація дає змогу визначити ті суспільні відносини, які потребують або не потребують кримінально-правового захисту.

Кримінально-правова статистика забезпечує кримінологію емпіричними даними про злочини і осіб, які їх вчинили, а також репрезентативність досліджень.

Зв’язок науки кримінально-процесуального права з кримінологією полягає у визначенні процесуальних вимог щодо виявлення причин та умов злочинів (статті 23 і 231 КПК України), а також форм реагування на них. Кримінологічні ж дослідження допомагають удосконалювати у цьому напрямі кримінально-процесуальне законодавство.

У різних аспектах можна простежити зв’язок кримінології з криміналістикою. З одного боку, теоретичні висновки про детермінанти злочинів, відпрацьовані кримінологією, мають визначальне значення для методики і тактики розслідування злочинів. З іншого – криміналістичні засоби розкриття злочинів застосовуються у кримінології при вивченні проблем їх профілактики.

Очевидним є взаємозв’язок кримінології і науки кримінально-виконавчого права, яка широко використовує висновки кримінології в процесі виправлення і перевиховання засуджених осіб, попередження скоєння ними нових злочинів тощо. В свою чергу, кримінологія враховує пенітенціарний досвід для вирішення завдань боротьби із злочинністю.

Вивчення проблем протидії злочинності неможливе без використання комплексу знань зі сфери конституційного, державного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового та інших галузей права. Правовідносини, які вивчаються названими вище юридичними науками, теж є об’єктом злочинних посягань, а отже, і предметом кримінологічних досліджень.

3). Кримінологія тісно пов’язана з психолого-педагогічними науками. Теоретичні положення й емпіричні дані загальної та соціальної психології потрібні для вивчення всіх особистісних властивостей, які визначають механізм індивідуальної злочинної поведінки. Вивчення морально-психологічних ознак особи злочинця як елемента її загальної кримінологічної характеристики неможливе без поглибленого аналізу емоційно-вольової сфери, особливостей темпераменту і характерологічних ознак осіб, які скоїли злочини, їх антисуспільної спрямованості. Ресоціалізація таких осіб, у свою чергу, вимагає знань педагогіки, її методів впливу.

4). Зв’язок кримінології з економічними науками виявляється не лише при вивченні злочинності у сфері економіки і корисливої злочинності, але й при оцінці ролі матеріальних факторів (чинників) у генезисі злочинності, розробці економічних заходів її подолання в окремих галузях народного господарства.

В останні роки зростаючого значення набуває зв’язок кримінології з математикою і кібернетикою. Праці низки кримінологів (Г.А.Аванесова, Ю.Д.Блувштейна, С.Е.Віцина, А.Ф.Зелінського, В.В.Панкратова та ін.) показали можливість плідного співробітництва кримінології з цими науками. Математичні методи суттєво підвищують точність кримінологічних досліджень та їх висновків (наприклад, при визначенні рівня, питомої ваги, латентності злочинності, її прогнозуванні).





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал