Костянтин іваночко роль маркіяна шашкевича у становленні нової української літературної мови в галичині



Pdf просмотр
Дата конвертації26.02.2017
Розмір24.9 Kb.

КОСТЯНТИН ІВАНОЧКО
РОЛЬ МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА У СТАНОВЛЕННІ
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В ГАЛИЧИНІ
Маркіян Шашкевич був не лише письменником, мислителем, але передовсім будителем національного духу, проповідником, ревним захисником рідного слова. За висловом
І. Франка, він прагнув «витворити одноцільну полудневоруську мову і літературу і при їх помочі воскресити цілу полудневоруську націю до нового життя — духовного й громадського». Його творчість, подвижницька і пастирська діяльність стає до кінця усвідомленим вибором — посвятою національній духовній справі, зокрема, справі розвою національної мови.
У статті «До читателя» М. Шашкевич зауважував: «Язик — є то найчеснішим даром природи... В нім являється душа народу, степінь його просвічення, глибина або міль його мислей, його присмотрювання ся природі і її дійствам. Є то величественний, із много голосів зложений краснозвучний голос народу, сих великих і ніколи не теряємих гусел природи» [11;
124]. І доповнив себе вже як поет не менш проникливими рядками, що для багатьох поколінь українців звучать як крилаті:
Руська мати нас родила...
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:
Чому ж мова єй немила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?
В тогочасних умовах ополячення, онімечення та й у сьогоденних — байдужості, національного нігілізму — ці слова звучать духовним закликом, нагадуванням про те, що мова має стати духовною опорою життя нації, кожної людини.
Сприймати світ через призму рідної мови — ось найголовніше завдання, яке ставить перед мовцями і Маркіян Шашкевич. Уже в „Русалці Дністровій» про це сказано виразно і переконливо: „Чужина нас займає, чому ж би нашина не прилягла нам до серця, не промовила до душ наших сильним словом».
Шашкевичева мовно-національна концепція з проекцією на сьогодення дає змогу обґрунтувати два важливі моменти: його ідеї не тільки стимулювали розвиток передової української думки в минулому (навіть ті молоді галичани, що гордували «хлопською мовою», під впливом М. Шашкевича рішуче відмежовувалися від своїх попередніх переконань); але й сьогодні залишаються невід’ємним чинником державності та національної самобутності. Зрештою, перспективу саме такого осягнення Шашкевича спрогнозував ще Іван Франко, назвавши його зачинателем нової української літературної мови в Галичині. Прискіпливий, аналітичний і критичний у судженнях Іван Франко називав
Шашкевича «найталановитішим із «Русалки», «батьком нового галицько-руського письменства», наголошував на тому, що це «справжній лірик із шляхетними почуттями, котрий всього себе присвятив рідному народові, мовою якого на рідкість досконало володів».
І. Франко також підкреслював, що мова Шашкевича (найістотніше серед усіх членів
«Руської трійці») впливала на загальне інтелектуальне відродження, яке було «органічним виявом загального розумового збудження і народного самоусвідомлення, яке прокинулося».
До уведення в активний обіг мовознавчої спадщини Шашкевича чи не найбільше долучився академік М. Возняк. Він зосередив увагу на вагомих аспектах, без розуміння яких неможливе повне осмислення мовно-національної концепції М. Шашкевича. Зокрема, це стосується розкриття джерельної бази — народної творчості, ролі М. Шашкевича як реформатора правопису: «Маркіян безсмертний тим, що він був у свій час революціонером і поступовцем у нашому народному житті, висуваючи на перший план простий народ з його мовою і піснею».

М. Шашкевич щиро прагнув і намагався перевести писемність на живу народну мову.
«Своєю ґрунтовною науковою, патріотичною статтею «Азбука і абецадло», — як відзначає
Р. Іваничук, — розпочав азбучну війну і виграв її, прозорливо передбачивши, що впровадження латинського алфавіту в українське письменство навіки роздерло б українську націю, катастрофічно ослабивши її потенціал». Ідея впровадження народної мови у писемність реалізується і в організації збірника «Син Руси», де було уміщено вірш
М. Шашкевича «Слово до чтителей руського язика» із крилатим закликом: «Разом, к світлу, други жваві!».
Показовою була також пропозиція М. Шашкевича прийняти в «Зорі» окремий фонетичний правопис, увиразнити українськомовне звучання друкованих праць. Адже, на думку реформатора, «ця мова значно різниться від церковної та московської мови».
Безперечно, рішучим кроком Шашкевича на шляху його поступу до утвердження живої народної мови був і той факт, що він одним із перших виголосив проповідь у церкві Святого
Юра у день Покрови 1836 року українською мовою у присутності митрополита. Михайло
Тершаковець, автор праці «До життєписи Маркіяна Шашкевича», стверджує, що лише
М. Шашкевич і А. Могильницький наважилися виголосити проповіді руською мовою.
Усвідомлюючи необхідність здобувати принаймні початкову освіту рідною мовою,
Шашкевич береться за укладання дитячої читанки, яку високо оцінив О. Гончар: «Той, хто дав дітям свого народу першу в історії читанку українською мовою, хто узаконив цю мову в чистій дитячій душі, хіба ж не заслуговує він на довічну вдячність поколінь?».
Як відомо, М. Шашкевич чимало зробив для того, щоб донести скарби культури до рідного народу його ж мовою: переспівав «Слово о полку Ігоревім», переклав частину
Євангелія від Матвея та Іоанна, почав працювати над словником рідної мови.
М. Шашкевич, добре усвідомлюючи історико-політичні реалії свого часу й інтуїтивно проглядаючи майбутнє, сказав: «Язик руський не завсігди був у такім понеханні, як нинішніми часами. Мала Русь своє письмо, мала Русь свою словесність, а слава із неї досі гуде світом слов’янським». Прагнучи відновити й продовжити традиції національної словесності, він увів українську мову у широкий літературний і культурний обіг, укладав
«Зорю», «Русалку Дністрову», проповідував у церкві живою народною мовою, дав зразки майстерних перекладів і переспівів європейської літератури і Святого письма, уклав першу читанку народною мовою.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал