Короткий зміст Мета і завдання



Скачати 138.84 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір138.84 Kb.
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Ключові слова: компетентність, функції компетентності, ключові компетенції, самосвідомість, компетенція особистісного самовдосконалення.
Короткий зміст
Мета і завдання. Формування ключових компетенцій у дітей дошкільного віку як новий підхід до оцінки якості дошкільної освіти. Формування в дітей універсальних умінь і здатностей – ключових компетенцій: соціальної, комунікативної, інформативної, коґнітивної, загальнокультурної, компетенція особистісного самовдосконалення.

Функції компетентності. Компетентність як комплексна характеристика особистості, що вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку: знання, вміння, навички, креативність, ініціативність, самостійність, самооцінку, самоконтроль.

Соціальна компетенція як здатність взаємодії з людьми і співробітництва в груповому спілкуванні. Комунікативна компетенція і її основні характерні риси: оволодіння способами передачі інформації; уміннями слухати й розуміти іншого; здатність до міжкультурної взаємодії; сукупність знань, умінь і навичок в галузі вербальних і невербальних засобів для адекватного сприйняття й відбиття дійсності в різних ситуаціях спілкування.

Інформаційна компетенція як спрямування на формування вмінь самостійно шукати, аналізувати й добирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати й передавати її за допомогою реальних об’єктів (телевізор, магнітофон, телефон, комп’ютер тощо).

Коґнітивна компетенція як сукупність компетенцій дитини в сфері самостійної пізнавальної діяльності, що охоплює елементи логічної, аналітичної й іншої діяльності, співвіднесеної з реальними пізнавальними об’єктами.

Загальнокультурна компетенція. Поінформованість дитини в питаннях особливостей національної й загальнолюдської культури (духовно-моральні основи життя людини й людства, культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій). Опанування дитиною способів організації в побутовій та інших сферах.

Компетенція особистісного самовдосконалення. Спрямування на самореалізацію дитини в діяльності й оволодінні способами саморегуляції, саморозвитку, самопідтримки.
Питання для самоконтролю


  1. Яку дитину слід вважати компетентною особистістю?

  2. Охарактеризуйте основні функції формування компетентності дошкільника.

  3. Обгрунтуйте формування ключових компетенцій у дітей дошкільного віку.

Тестові завдання

1. Проблемі компетентнісного підходу присвячені дослідження:

а) Н.Бібік, І.Зимньої, Д.Равена, Л.Хоружи, А.Хуторського;

б) В.Бикова, Ю.Жука, Н.Морзе;

в) А. Богуш, К. Крутій, Л. Плетеницької;

г) Ю.Бабанського, Е.Карпової, Н.Ничкало.


2. Компетентність і компетенція – це:

а) тотожні поняття;

б) взаємозумовлені поняття;

в) поняття різні за своєю сутністю;

г) протилежні поняття.
3. Перелік ключових компетентностей був визначений науковцями міжнародної спільноти на Лісабонській конференції:

а) у 1996 році;

б) у 1999 році;

в) у 2001 році;

г) у 2006 році.
4. Фундаментальні сутності, що входять до складу компетентності особистості, формуються під впливом:

а) внутрішньої мотивації;

б) зовнішніх факторів;

в) спадковості;

г) вроджених здібностей.
5. До складу компетентності особистості дошкільника (за А. Богуш) входять такі компоненти:

а) знання, уміння, навички, креативність;

б) досвід, спрямованість, ініціативність, уміння;

в) ініціативність, самостійність, самооцінка,самоконтроль;



г) знання, навички, самостійність, мотивація.
Основна література

  1. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція. / Науковий керівник:А.М.Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед.наук.; Авт. кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Долинна О.П., і ін. // Вихователь-методист дошкільного закладу. Спецвипуск. Київ. 2012.

  2. Бурова А., Долинна О. Інтеграційні процеси в освіті // Палітра педагога. – 2002 – №1.

  3. Гавриш Н. Інтеграція – питання не тактики, а стратегії // Дошкільне виховання : Щомісячний науково-методичний журнал для педагогів і батьків Міністерства освіти і науки України. - 2005. - №4.

  4. Гончаренко А.М. Комунікативна компетентність – головна мета //Дошкільне виховання. – 2008 – №7.

  5. Голота Н.М. Концептуальні підходи до впровадження оновленого Базового компонента дошкільної освіти України у практику роботи ДНЗ.-Електронний ресурс.-Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_

  6. Кононко О.Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника: Наук.-метод. посіб. – К.: Світич, 2009.

  7. Кононко О.Л. Орієнтир сьогодення – компетентна особистість //Дошкільне виховання. – 2005 – №7.

  8. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: К.І.С., 2003.

  9. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» (наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В.). Київ. 2013.

Додаткова література


  1. Васьков Ю. Особистісно зорієнтоване навчання – нова освітня парадигма // Сучасні педагогічні технології: Навч.-метод. посібник. – Ч.1. – 2006.

  2. Гоцкало Н. Особистісно зорієнтований підхід у творчій спадщині видатних педагогів // Сучасні педагогічні технології: Навч.-метод. посібник. – Ч.1. – 2006.

  3. Довга Т. Ми вибираємо особистісно зорієнтоване навчання та виховання // Школа. – 2011. – № 6.

  4. Подмазін С. Технологічне забезпечення особистісно орієнтованого навчання // Завуч. – 2006. – №6.

  5. Софій Н.З., Кузьменко В.У. Про Сто і один метод активного навчання. – К. : Крок за кроком, 2003.


СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Ключові слова: особистісно зорієнтоване навчання, гуманізація системи освіти, аспект, педагогічний аспект індивідуального підходу, соціальний аспект, аспекти сучасної дидактики.
Короткий зміст
Мета і завдання. Визначити напрями й головні тенденції формування соціально-педагогічних аспектів організації навчально-виховного процесу в сучасній школі. Скерованість на розвиток особистості як основна засада, на якій ґрунтується загальна орієнтація навчальної та виховної роботи сучасної школи.

Особистісно зорієнтоване навчання - забезпечення розвитку інтелектуальних можливостей особистості. Розвинений інтелект як головне багатство окремої людини і людської спільноти. Проблема гуманізації системи освіти. Забезпечення пріоритетності загальнолюдських і громадянських цінностей. Система корекційно-розвивального навчання дітей. Застосування вчителем навчальних стратегій на уроці відповідно до домінантних інтелектуальних інтересів учнів.

Оволодіння учнями методами самостійної пізнавальної діяльності. Навчання протягом життя як основна місія шкільної освіти. Два основні аспекти навчально-виховного процесу в сучасній школі — інтелектуальний розвиток особистості і опанування ефективними методами самостійної пізнавальної діяльності.



Основні ціннісні аспекти проектування процесу навчання: особистісний, соціальний, педагогічний. Функції і конкурентоздатність вчителя в нових цивілізаційних умовах інформаційного суспільства.

Питання для самоконтролю

  1. В чому особливість ролі вчителя на сучасному етапі?

  2. Обґрунтуйте визначні аспекти навчально-виховного процесу в сучасній школі.

  3. Якою бути школі ХХІ століття?

Тестові завдання

  1. Коли схвалено Указом Президента України Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року:

а) 06.07.2010 р;

б) 25.06.2013 р;

в) 20.03.2011 р;

г) 14.02.2012 р.


2. Репродуктивні методи навчання – це…

а) дослідницька робота;

б) засіб повторення готових зразків;

в) виконання творчих робіт;

г) використання наочності.
3. Основна мета діяльності педагога в площині особистісно зорієнтованого підходу до навчально-виховного процесу:

а) сприяти саморозвитку;

б) навчати, виховувати, розвивати;

в) формувати саморозвиток;

г) збагачувати знаннями, вміннями, навичками.
4. Яка схема правильно відображає функції пізнавальних інтересів?

а) наявність позитивної емоції, наявність пізнавальної сторони позитивної емоції, мотивація, що йде від самої діяльності;

б) наявність позитивної емоції, формування світогляду переконання;

в) мотивація, що йде від самої діяльності;

г) розвиток інтелекту, ідеал.
5. Формування особистості – це:

а) кількісні зміни в організмі;

б) становлення людини як соціальної істоти, яке відбувається в процесі розвитку, виховання і навчання;

в) цілеспрямований процес формування у вихованців необхідних якостей і переконань;

г) всі відповіді правильні.
Основна література


        1. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. – Кн. :Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. – К.:Либідь, 2003.

        2. Даниленко Л.І. Теоретичні аспекти освітньої інноватики // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Вип.5. – К.: Логос, 2001.

        3. Кузь В. Модель учителя нової генерації // Рідна школа. – 2005. - №9.

  1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021.- Електронний ресурс. - Режим доступу: mon.gov.uafiles/normative/2013-06-28/1642/344.doc

  2. Островерхова Н. Майстерність педагогічного спілкування // Завуч (Шкільний світ). – 2006. - №4.

  3. Педагогічні технології: наука – практиці: Навчально-методичний підручник / О.І.Кульчицька, С.О. Сисоєва, Я.В. Цехмістер / За ред. С.О.Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2002. – Вип. 1.

  4. Педагогічний словник / За редакцією дійсного члена АПН України Ярмаченка М.Д. – К.: Педагогічна думка, 2001.

  5. Наказ Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької ОДА від 30.09.2013 р. №890 Про затвердження Плану заходів, з реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

  6. Наукові основи організації виховного процесу в сучасній загальноосвітній школі. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.kapa.com.ua/Sciense.doc.

  7. Щоголєва Л., Мокану Г. Забезпечення якості освіти в навчальному закладі. Посібник для керівників шкіл. –Луцьк: Волинська книга, 2007.

Додаткова література
1. Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор), та ін. – К. : Контекст, 2000. : [електронний ресурс] – / Режим доступу : // http : // library.rehab.org.ua/ukrainian/logop/erm/print

2. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси / Н. М. Лавриченко. – К. : ВІРА ІНСАЙТ, 2000.

3. Савчук Л. Проблеми родинного виховання дітей з особливими потребами. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //navigator.rv. ua/index. phpoption=com

4. Холоденко О.В. Педагогічні умови соціальної адаптації випускників шкіл-інтернатів у соціокультурному середовищі: дис. канд. пед. наук: 13.00.05. / Холоденко Олена Віталіївна. – Київ, 2011.

5. Шахрай В. М. Соціальна компетентність особистості: соціально-рольовий підхід: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/uusnofun.htm

ЖИТТЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКА ТА ЇЇ РОЗВИТОК У РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЯХ
Ключові слова: показники життєвої компетентності дошкільника, компетентність, саморозвиток, соціальна зрілість особистості, суб’єкти соціалізації.
Короткий зміст
Мета і завдання. Сприяння адаптації дитини до умов життєдіяльності, входженню її в світ людських стосунків. Сприяння розвитку, самоусвідомленню, що дасть дитині можливість змінювати уявлення про себе та ставлення до себе. Формування суб’єктивної життєвої позиції дитини.

Забезпечення сприятливих умов для становлення життєвої компетентності дитини, формування в неї базису для реалізації свого особистісного потенціалу як основна мета дошкільної освіти.

Базовий компонент дошкільної освіти за новою редакцією. Концепція компетентності і її стратегія. Головні завдання комплексної освітньої програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина».

Показники життєвої компетентності дошкільника: 1) провідна діяльність дитини (ігрова, предметно-практична, спілкування, трудова, пізнавальна); 2) форми активності дитини за сферами життєдіяльності ( емоційно-ціннісну, соціально-моральну, креативну, мовленнєву, фізичну, художньо-естетичну); 3) розвиток базових якостей особистості (самостійність, людяність, креативність, саморозвиток, працелюбність, самоповага, спостережливість, відповідальність, розсудливість, справедливість, самовладання).

Соціалізація особистості в дошкільному дитинстві. Основні напрями соціалізації: 1) сприяння адаптації дитини до умов життєдіяльності (входження дитини у світ людських стосунків, формування відкритості до світу людей); 2) сприяння динаміці й розвитку самоусвідомлення, що дозволить дитині змінювати уявлення по себе і ставлення до себе в процесі життєдіяльності (виховання навичок соціальної поведінки); 3) формування суб’єктивної життєвої позиції, допомога в самореалізації.

Суб’єкти соціалізації: сім’я; дошкільні навчальні заклади, дитячий будинок; позашкільні заклади освіти.



Питання для самоконтролю

1. Які ознаки сприятливого впливу родини, дошкільного навчального закладу, позашкільних закладів освіти на дитину?

2. Охарактеризуйте основні форми активності дошкільника, які засвідчують його життєву зрілість.

3. Обгрунтуйте формування базових якостей особистості дошкільника як показника його життєвої компетентності.


Тестові завдання

1. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років “Дитина “ розроблена на виконання:

а) Закону України « Про освіту»;

б) Закону України «Про дошкільну освіту»;

в) Національної стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021;

г) Базового компонента дошкільної освіти. Нова редакція.

2. Основна мета діяльності вихователя в площині особистісно зорієнтованого підходу до створення розвивально-виховного середовища в сучасному ДНЗ по формуванню життєвої компетентності дошкільника:

а) сприяти саморозвитку;

б) навчати, виховувати, розвивати;

в) формувати саморозвиток;

г) збагачувати знаннями, вміннями, навичками.
3. Основними властивостями виховного процесу в суспільстві є:

а) повага до особистості;

б) масовість;

в) спрямованість на формування гармонійно розвиненої особистості дитини, на її індивідуальний розвиток;

г) економічність.
4. Закон України «Про дошкільну освіту» зосереджує увагу на такому завданні дошкільної освіти:

а) виробленні оптимістичної гіпотези розвитку кожної конкретної дитини;

б) прищепленні дитині безкорисливості як вищої цінності культури;

в) збереженні і зміцненні фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

г) інтеграції родинного і суспільного дошкільного виховання на засадах надбань світового педагогічного досвіду.
5. Соціалізація особистості дитини полягає:

а) в організації спілкування як особливого виду діяльності, що дає змогу дитині пізнавати світ людських взаємин і саму себе не лише вербально, а й у процесі обміну емоціями й почуттями;

б) в забезпеченні фізичного здоров’я дітей;

в) в забезпеченні психічного здоров’я дітей;

г) в забезпеченні духовного здоров’я дітей.
Основна література

1. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція. / Науковий керівник:А.М.Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед.наук.; Авт. кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Долинна О.П., і ін. // Вихователь-методист дошкільного закладу. Спецвипуск. Київ. 2012.

2. Ведмеденко Д.В., Шаплавський М.В. Виховання у дітей дошкільного віку інтересу до трудової діяльності. Чернівці. 2003.

3. Дичківська І.М., М. Монтессорі: теорія і технологія / І.М. Дичківська, Т.І. Поніманська. – К. : Слово, 2009.

4. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Монографія / Наук. ред. А.М.Богуш / За ред. Н.В.Гавриш.- Луганськ: Альма – матер, 2006. - Електронний ресурс. - Режим доступу: lib.lnpu.edu.ua/download/ua/bibl_2008_ 01_09.pdf

5. Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року.

6. ПеченкоІ.П. Окремі концептуальні положення соціалізації особистості в дошкільному дитинстві / Печенко І. П. // Педагогіка і психологія. – 2006. – № 3.

7. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К:“ Академвидав“, 2004.

8. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років “Дитина “ (наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В.). Київ. 2013.

9. Рогальська І.П. Соціалізація особистості у дошкільному дитинстві: специфіка, сутність : монографія / І.П. Рогальська. – К. : Міленіум, 2008.

10. Якименко Л. Від людини “ діючої ” до людини “ суспільної“ //Дошк. вих.-2008.-№7.

Додаткова література


  1. Гавриш Н.В. Цікава філософія для дітей: методичний посібник для творчих педагогів і батьків дітей дошкільного й молодшого шкільного віку / Н. Гавриш, О. Ліннік. – К.: Шк. світ, 2011.

2. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики : наук.-метод. посіб. / за ред. І. Г. Єрмакова. – Запоріжжя : Центріон, 2005.

3. Кононко О. Перехідний період: самовизначення, зміна орієнтирів і пріоритетів / О. Кононко // Дошкільне виховання. – 2009. – №1.



4. Крутій К.Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу: Монографія: у 2-х ч. / К.Л. Крутій. – Частина перша. Концепції, проектування, технології створення. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009.

5. Тоцька Т.П. Філософія для дітей та дорослих за літературними творами В.Сухомлинського / Т.Тоцька. – К. : Шк. світ, 2010.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал