Корнілов В. С. // Вісник нау. Серія: Соціологія. Політологія. Історія



Скачати 164.32 Kb.
Дата конвертації07.01.2017
Розмір164.32 Kb.
Корнілов В.С. Система соціологічного забезпечення авіаційної сфери держави як об’єкт наукового дослідження / Корнілов В.С. // Вісник НАУ. Серія: Соціологія. Політологія. Історія. – К.: НАУ-друк, 2010. – №1.– С. 71 – 77
УДК 316.346.32-053.6 (045)

В. С. Корнілов,

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник,

професор кафедри соціології

та соціальних технологій НАУ
Система соціологічного забезпечення авіаційної сфери держави як об’єкт наукового дослідження

У статті розглядаються механізми функціонування та розвитку соціальної та психологічної підготовки авіаційних фахівців.

Вступ

Дослідження механізмів детермінації соціальної та психологічної підготовки авіаційних фахівців можуть бути досліджені за допомогою співвіднесення їх ставлення та виконання основних вимог, норм, цінностей авіаційної діяльності з окремими та системоутворюючими соціальними та психологічними характеристиками, що могли б узагальнено свідчити про її рівень, ступінь, тип.

Наявність і ступінь найбільш істотних зв'язків можуть бути визначені, виходячи з того, що причина і наслідок, у даному випадку, є моментом взаємодії, що відіграє активну роль і має при цьому зворотний вплив. Тому вони можуть бути розглянуті як будь-який взаємозалежний, єдиний, взаємопроникаючий, детермінаційний фактор. Таким чином, встановлювалась внутрішня структурна спільність і взаємодія явищ, що обумовлюють функціонування і розвиток соціальних та психологічних феноменів авіаційної діяльності. Очевидно, що подібне представлення механізмів і змісту процесу її детермінації було здатне лише в загальному вигляді відобразити існуючу сукупність причинно-наслідкових залежностей, зв'язків між розглянутими явищами. Внаслідок цього і результат, який був досягнутий, не виходив за рамки встановлення суперечливості, збігу, загальної логіки взаємодії і спрямованості факторів соціологічного та психологічного забезпечення підготовки авіаційних фахівців.

Актуальність дослідження механізмів функціонування і розвитку професійної підготовки авіаційних фахівців обумовлена необхідністю визначення теоретико-методологічних засад ії соціологічного та психологічного забезпечення.

Постановка завдання

Мета дослідження полягає у подальшій розробці теоретико-методологічних і методичних засад соціологічного та психологичного забезпечення авіаційної діяльності



Аналіз публікацій

Недостатня кількість наукових праць, які б давали аналіз функціонування та розвитку соціальних і психологічних компонентів професійної підготовки авіаційних фахівців, ефективності вирішення проблем авіаційної діяльності, не завжди дозволяє органам управління приймати науково-обгрунтовані, компетентні рішення.

Здійснити це можна лише на підставі цілісних теоретичних поглядів. Їх основами могли б стати положення робіт Анциферової Л. І., Архангельского Л. М., Бобневої М. І., Вілюнаса В. К., Гандера Д. В., Грінберга Л. Г., Караяні О. Г., Семенової В. В.

Основна частина

Позицію суб'єктів авіаційної діяльності (далі–АД) щодо цінностей, вимог, норм її здійснення найбільш узагальнено відображає суб'єктивна сторона їх соціальної та психологічної підготовки (далі– СПП) як домінуюче ставлення до поставлених цілей і завдань [1; 2; 3; 4]. Для того, щоб визначити її дійсну "цінність" було досліджено і проаналізовано вплив на блоки “Психологічний потенціал” та “Психологічний фактор” сукупності факторів, причин, що обумовлюють той або інший зміст та характер АД.

Однієї з основних характеристик механізму детермінації СПП суб'єктів АД виступає таке її утворення, як спрямованість. Її важливими складовими є сукупність наявних установок, мотивів, що становлять собою відображення моральної активності та забезпечують адекватне сприйняття і відповідне ставлення до існуючих норм. Вони є показником того, на якому рівні авіаційний фахівець засвоїв, інтеріоризував їх вимоги, наскільки міцно вони закріпилися в психіці, якою мірою перетворилися із "зовнішніх" на "внутрішні" спонукальні фактори.

Тому головним завданням дослідження детермінаційного впливу спрямованості на основні складові блока «Психологічний потенціал» стало з'ясування існуючого механізму зв'язку з факторами другого порядку всіх визначених раніше типів ступеня СПП. Для цього спочатку з загальної сукупності ії детермінант було виділено певні первинні фактори, а також проаналізовано їх зміст і структуру.

В якості першого каузального чинника елементів блока «Психологічний потенціал» розглядалися настанови на моральну активність в службовій та побутовій сферах. У межах кожного типу СПП були виявлені їх фактори. Надалі було встановлено, що змістовним змінам відзначених факторів, що відбуваються, відповідає також їх структурна динаміка, у процесі якої нові композиції складових, як правило, утворюються на основі відповідних кількісних змін установок. При цьому їх наступне зіставлення з показниками ступеня морального розвитку свідчить про те, що його послідовне зменшення або збільшення переважно відповідає аналогічній зміні рівня установок на передбачувану моральну активність.

Це дозволило встановити, що він, по-перше відповідає рівневі розвитку факторів другого порядку блока «Психологічний потенціал» авіаційних фахівців, а, по-друге, кожному типові СПП властиві свої групи факторів, вищезазначених установок, у силу чого їх функціонування та розвиток може розглядатися не як складові соціологічного та психологічного забезпечення (далі– СПсЗ), але і як критерії, показники порівняння її ступеня у різних типів суб'єктів АД.

Було також з’ясовано, що зміст і структура факторів установок на моральну активність досить тісно пов'язані зі ступенем вираження морально-вольових компонентів змісту блока, що розглядається. Було встановлено, що сильніше в моральному аспекті розвинуті існуючі установки на АД, сильніше їх зв'язок з її цінностями, нормами, тим більш значну роль вони відіграють у забезпеченні стійкого і цілеспрямованого характеру функціонування та розвитку психіки ії суб'єктів. Внаслідок вищевикладеного було зроблений висновок, що розглянуті складові спрямованості виступають як механізм стабілізації психіки і збереження певного змісту поведінки. Подібного, однак, не можна стверджувати у випадку розгляду їх взаємодії з вторинними факторами недостатньо розвинутих у тому або іншому відношенні типів СПП. Крім того було помічено, що сила зв'язку між аналізованими феноменами, як правило, прямо пропорційна величині їх "ваги" та значенню.

Однією з головних складових характеристик детермінації елементів блока „Психологічний потенціал” авіаційних фахівців слід вважати їх ціннісні орієнтації, у тому числі такий їх різновид, як життєві цінності. Це –явища психіки, що поєднують у собі їх різні аксіологічні уявлення, пов'язані зі значущістю для них основних сфер життєдіяльності, процесами підтримки певного способу життя, фіксацією ієрархії результатів різних видів АД.

Проведений факторний аналіз, розгляд структури життєвих цінностей дав можливість визначити нові узагальнені аксіологічні утворення, що виступили у вигляді відповідних факторів першого порядку. Їх взаємодія з вторинними факторами різних типів СПП свідчить про те, що більш розвинутим у психологічному плані авіаційним фахівцям відповідають і більш досконалі морально аксіологічні феномени. Крім того, було встановлено, що в даному детермінаційному зв'язку, як правило, відсутні протиріччя, що могли б виникнути з позицій порівняння віддзеркалених її сторонами психологічних систем різного морального змісту. При цьому було з’ясовано, що зі зростанням якісних показників рівня моральності характеристик суб'єктів відміченої взаємодії у більшості випадків посилюється також і взаємозв'язок їх кількісних значень.

Одним із компонентів психіки авіаційних фахівців є їхні життєві цілі, що становлять собою заздалегідь передбачувані результати певної активності в тій чи іншій сфері життя, на досягнення яких вони спрямовані. Найбільш важливою їх складовою, виступаючою безпосередньою детермінантою блока «Психологічний потенціал» СПП є "особистісний сенс", що виникає за умови, якщо вектор "мотив-ціль" забезпечує інтеріоризацію ними відповідних цінностей, норм, стилів поведінки й усвідомлюється як "значення для мене".

При розгляді системи цілепокладання суб’єктів АД не робився акцент на її окремих елементах, оскільки було важливо передусім встановити, наскільки усвідомлено вони оцінюють соціальне, моральне значення своєї діяльності, якою мірою в ній виявляються вольові установки, що виступають результатом їх попередньої психічної активності.

Аналіз структури блока життєвих цілей дозволив виділити різну кількість кореляційних плеяд, факторів у різних типів СПП суб'єктів АД. Наступне з'ясування характеру і тісноти їх зв'язку з вторинними факторами блока «Психологічний потенціал» дозволило встановити, що сильні залежності між ними виникають, лише у випадку їх певного морального розвитку і подібної спрямованості. Фактори цілепокладання, що мають незначну «вагу», загалом, слабко впливають на плеяди «Морально-вольова активність» і «Загальний моральний розвиток». При цьому вони, як правило, більш активно взаємодіють із вторинним фактором «Функціональна культура», що має більш простий моральний зміст.

Внаслідок проведеного аналізу можна стверджувати, що характерною рисою усіх видів АД є вмотивованість. Коли роль загальної мети починає виконувати який-небудь мотив, то в результаті його усвідомлення він трансформується в "мотив-ціль". Оскільки його вектор є головною умовою ефективності АД, то будь-які розходження в ньому можуть призвести до зниження активності ії суб'єктів. І, навпаки, у випадку наявності у них певного рівня моральної активності частіше відбувається актуалізація необхідних потенційних мотивів АД, більш чітко визначаються її цілі, завдання, усвідомлюються й оцінюються наявні зовнішні умови.

Одним із важливих елементів механізму детермінації СПП авіаційних фахівців є сукупність їх потреб, у тому числі тих, що спонукують до АД, до виконання ії завдань[2:3]. Саме вони допомогають здійснити «опредмечування» вимог, норм, регламентованих для виконання, у конкретну АД, оскільки багато в чому породжують необхідну моральну активність, інтереси, цілі її суб'єктів. Таким чином, вони виконують змістоутворюючу функцію, значною мірою детермінуючу весь процес її спрямованості. Отож, завдяки потребам не лише регулюється АД, але і визначається напрямок, характер, функціонування та розвитку наявних у її межах психологічних явищ.

Потреби авіаційних фахівців виявляються, насамперед, у мотивах, що спонукають їх до діяльності, внаслідок чого ні перші, ні другі не розглядалися окремо. Проведений факторний аналіз сукупності основних потреб, які відображають переважно сферу професійної діяльності, дозволив виділити її основні компоненти, встановити їх зміст і структуру.

Подальше визначення ступеня і характеру зв'язку отриманих факторів і вторинних плеяд блока «Психологічний потенціал» дозволило стверджувати, що детермінація процесів функціонування і розвитку складових СПП здійснюється з опорою на різні типи і структури потреб. Було, зокрема, з'ясовано, що між процесами зменшення рівня моральності факторів другого порядку суб'єктивної сторони СПП авіаційних фахівців і збільшення значущості переважно їхніх матеріальних потреб існує певна зворотно-пропорційна залежність. Крім того, було встановлено прямо пропорційну залежність між зниженням рівня потреб, що відображають об'єктивну необхідність виконання завдань АД і значущістю мотивів самоствердження і зменшенням рівня моральної активності їх суб'єктів. Викладене дозволяє зробити висновок що сукупність потреб також є важливим детермінуючим фактором СПП, роль якогопередусім обумовлюється рівнем їх моральності.

Одним з етапів дослідження механізмів СПсЗ АД стало з'ясування залежностей, зв'язків між основними характеристиками блока «Психологічний потенціал» і притаманними їм загальними моральними установками, мотивами. Спочатку було вивчено їх внутрішню структуру і встановлено, що ступінь їх включеності до системи АД є відображенням різних «зовнішніх» або «внутрішніх» програм поведінки. Відповідно до цього вона може бути поділена на «соціальну» або «моральну» Остання формується на основі усвідомлення цінностей моральної системи АД. Це відбувається в тому випадку, якщо певною мірою збігаються індивідуальні моральні мотиви з корпоративними, суспільними при одночасній наявності «внутрішніх» регуляторів – совісті, обов’язку тощо, які виключають зовнішній примус. Діяльність у цьому випадку здійснюється на основі певної свідомої переваги того або іншого її варіанту.

«Соціальна» (зовнішня) мотивація АД містить у собі психологічні феномени, що знаходяться переважно за межами моральних цінностей і норм, які є внутрішніми регуляторами, а також здійснюється, головним чином, під впливом зовнішнього тиску, примусу з боку соціального оточення. Вона, як правило, спостерігається у авіаційних фахівців, що належать до різних типів недостатньої СПП, і виявляється в їхніх вчинках, у кращому випадку таких, що мають характер «соціально схвалюваних».

Наступне визначення ступеня і характеру зв'язку виділених факторів і вторинних плеяд блока «Психологічний потенціал» фахівців різного ступеня підготовленості дозволяє стверджувати, що кожному з них властиві свої типи моральних установок, які мають, відповідно, той або інший рівень «моральності». При цьому було встановлено, що найбільш сильний детермінуючий вплив на вторинні фактори блока «Психологічний потенціал» вони здійснюють у випадку «високого» або, навпаки, «низького»" рівня морального розвитку.

Подальший аналіз дозволив виявити деяку невідповідність змісту мотиваційної складової блока «Психологічний потенціал» і реальної поведінки окремих типів фахівців. Було також з'ясовано, що вона становить собою систему взаємопов’язаних мотивів, що виражають ієрархію тих або інших потреб, цілей, ціннісних орієнтацій у здійсненні окремих вчинків, у виборі загального напрямку діяльності, в оцінці і самооцінці з боку її суб'єктів.

Мотиваційне утворення, що розглядається, становить собою форму зв'язку, яка об’єднує соціальні, моральні й інші складові норм, принципів, вимог здійснення АД з ії суб'єктивними стимулами й об'єктивними ситуаціями. Воно служить не лише обґрунтуванням АД, але й дозволяє прогнозувати її спрямованість, зміст, знаходити найбільш доцільні рішення у виборі того або іншого варіанту поведінки. Тобто складові мотиваційної системи, що розглядається, є також, специфічним регулятором функціонування психіки, а одне з головних її призначень полягає в обґрунтуванні необхідності виконання завдань АД в конкретних умовах її здійснення. Внаслідок цього вона виступає своєрідною оціночно-імперативною системою цілепокладання, формою самосвідомості і самооцінки, однією з ланок механізму формування і забезпечення необхідної спрямованості і цілісності поведінки.

Як наслідок, було виділено основні детермінаційні залежності, зв'язки, фактори, що лежать в основі механізму СПсЗ оптимізації та підтримки на необхідному рівні ступеня СПП авіаційних фахівців.

Було встановлено, що вони є важливою умовою здійснення АД. Зокрема, було з'ясовано, що при різному ступені СПП розвиток її блока «Психологічний потенціал» відбувається з опорою на різні психічні утворення, що детермінують його значення і спрямованість. В основі даного процесу лежить механізм "моральності, приналежності до тієї або іншої моральної системи”, головним критерієм якої є ступінь прояву моральної активності. Крім того, було встановлено, що і "сила", яка детермінує вплив на блок "Психологічний потенціал" з боку сукупності психологічних явищ, також є наслідком функціонування вищезгаданого механізму. Особливо на ступінь СПП впливають феномени, найбільш розвинуті в моральному відношенні, а також ті, що пов'язані зі змістом і характером АД.

У процесі дослідження було з'ясовано, що у взаємозв'язках факторів другого порядку блока «Психологічний потенціал» і сукупності психічних явищ, що їх детермінує, найчастіше відсутні протиріччя, які можуть виникати в зв'язку з відмінностями їх домінуючого, переважного морального змісту. Психічні феномени, що характеризуються слабким рівнем розвитку, як правило, аналогічним чином впливають на плеяди «Морально-вольова активність» і «Загальний моральний розвиток», але в трохи більшою мірою на вторинний фактор «Рівень функціональної культури». Найбільший вплив на розвиток основних факторів ступеня СПП авіаційних фахівців мають психологічні детермінанти, що сприяють вирішенню завдань АД і забезпечують її оптимальні умови. Водночас сильні детермінаційні взаємодії виникають переважно між психологічними утвореннями, що характеризуються приблизно однаковим рівнем морального розвитку і мають ідентичну спрямованість.

Крім вищевказаних механізмів функціонування і розвитку блока «Психологічний потенціал» суб'єктів АД було також з'ясовано, що властивості, особливості його складових обумовлені інтегральним детермінуючим ефектом взаємодії зв'язків із сукупністю основних феноменів їх психіки. Відповідно до цього, стало можливим стверджувати, що їх опис і аналіз є однією з головних умов створення науково обґрунтованої системи СПсЗ, проектування, створення конкретних програм його оптимізації та здійснення.

Розгляд елементів внутрішньої структури різних рівнів психологічної підготовки авіаційного персоналу, установлення їх зв'язку з властивими йому психологічними характеристиками, що діагностувалися за допомогою Мінесотського багатопрофільного та шістнадцятифакторного особистісних опитувальників, тестів Амтхауера, Равена, дало можливість виявити їх конкретні психологічні ознаки. Подальший факторний аналіз отриманих даних дозволив виділити більш узагальнені психологічні показники, що впливають на рівень СПП суб'єктів АД. Було з’ясовано, що цей вплив залежить насамперед від чотирьох основних факторів. Це «Усвідомлення цілей, мотивів АД і самоконтролю»; «Емоційно-вольова активність»; «Соціальна опосередкованість і емоційна зрілість»; «Інтелектуальний розвиток».

Кожний із цих факторів формується на основі взаємозв’язку сукупності певних психологічних ознак. Так, перший утворився на основі таких психологічних якостей, характеристик суб'єктів АД, як «самоконтроль» (Q3); «моральний контроль поведінки» (G); «самовпевненість»" (О); «психопатія» (Рd); «гіпоманія» (Ма); «"шизофренія» (Sc). Дане утворення у авіаційних фахівців усіх рівнів СПП є найбільш значущим і становить відповідно для їх високого, достатньо високого, середнього та низького ступеня 27, 28, 24 і 25 % від загальної дисперсії.

Фактор «Емоційно-вольова активність» становить собою кореляційну плеяду сукупності таких психологічних феноменів, як «емоційна стійкість» (С); «домінантність» (Е); «сміливість» (Н); «самостійність» (Q2); «мужність» (Мf); «депресія» (D); «іпохондрія» (Hs). Це – друга за значимістю плеяда рівня СПП. Її «вага» становить, відповідно, 19, 17, 16 і 15 % від загальної дисперсії.

Фактор «Соціальна опосередкованість і емоційна зрілість» сформувався на основі таких психологічних характеристик як «соціальна опосередкованість» (N); «емоційна зрілість» (І); «реалістичність» (М); «психастенія» (Pt); «"параноя» (Ра). Його значимість у авіаційних фахівців різного рівня СПП становила відповідно для їх високого, достатньо високого, середнього та низького ступеня 15, 14, 13, і 16 % від загальної дисперсії.

І, останній, четвертий фактор «Інтелектуальний розвиток» утворився на основі кореляційної плеяди таких психологічних феноменів як «вербальний інтелект» (А1); «невербальний інтелект» (А2); «загальний інтелектуальний рівень» (В). Його "вага" становила відповідно 9, 8, 8 і 7 % від загальної дисперсії.

У ході подальшого дослідження було встановлено, що ці фактори по-різному пов'язані з рівнем СПП. Порівняння структури, значущості показників окремих компонентів психологічних детермінант дозволило зробити висновок про те, що при різних рівнях СПП авіаційних фахівців їх діяльність здійснюється з опорою на відповідні психологічні характеристики. Так, зі зменшенням її рівня послідовно збільшуються абсолютні значення таких ознак як «психопатія» (Рd); «шизофренія» (Sc); «гіпоманія» (Ма); «параноя» (Ра); «тривожність» (О). При цьому, одночасно зменшуються абсолютні показники таких феноменів як «самоконтролю» (Q3); «моральний контроль поведінки» (G); «емоційна стійкость» (С); «самостійність» (Q2); «емоційна зрілість» (І); «мужність» (Мf); «соціальна опосередкованость» (N). Разом з тим залишаються на колишньому рівні або незначно змінюються у бік зменшення або збільшення показники таких ознак, як «домінантність» (Е); «сміливість» (Н); «депресія» (D); «іпохондрія» (HS); «психастенія» (Pt); «реалістичність» (М); «соціальна інтроверсія» (Sі); «невербальний інтелект» (А2). Динаміка факторних значень складових розглянутих плеяд рівня СПП носить достатньо нерівномірний і гетерохронний характер, а відзначена тенденція їх кількісних змін не настільки виразна й однозначна, як при розгляді її ступеня.

Очевидно також, що дані фактори-детермінанти рівня СПП до АД становлять собою складні динамічні утворення, які відображають мотиваційні, вольові, емоційні, інтелектуальні, характерологічні та інші компоненти психіки авіаційних фахівців у співвідношенні з завданнями й умовами АД. Їх опис, аналіз, урахування є найважливішими умовами створення сучасної науково-обґрунтованої системи ії СПсЗ.

Важливим питанням дослідження проблем її формування було з'ясування наявності і тісноти зв'язку вторинних утворень блока «Психологічний фактор», тобто ступеня вираження, практичної реалізації СПП фахівців і деяких об'єктивних показників їх діяльності. Для цього спочатку було визначено найбільш загальні фактори: успішність виконання завдань; знання. навички, вміння. Наступний аналіз дозволив установити, що існують значні прямо пропорційні залежності між ступенем розвитку елементів блока «Психологічний фактор» і об'єктивними показниками успішності АД.

Викладене дозволяє стверджувати, що наявність у авіаційних фахівців вищевказаних об'єктивних показників СПП має певну значимість для СПсЗ АД. З іншого боку, вони можуть бути представлені як його наслідки, при цьому плановані цілі й отримані результати можуть тією чи іншою мірою і не збігатися.

Основа протиріч реальної АД лежить у площині зв'язків суспільних, групових і особистих інтересів ії суб’єктів. Унаслідок того, що саме у вчинках авіаційних фахівців виникають певні ціннісні значення, то і подальше пізнання їх природи, наступна оптимізація можуть бути здійснені лише в результаті аналізу конкретних відносин, визначення впливу значної кількості соціально-психологічних феноменів. Зокрема, регламентовані норми АД завжди виконують свою регулятивну функцію, будучи "інтерпретованими" за допомогою їх співставлення з існуючими груповими нормами. Саме у процесі спілкування вони реалізуються, трансформуючи при цьому типові форми поведінки відповідно до прийнятих «вторинних» норм.

Систему взаємодії у процесі АД у межах формальної і неформальної структур взаємовідносин визначають насамперед функціонально-технологічні і соціальні взаємозв'язки. Виникаючі на їх основі міжособистісні відносини зазвичай розглядаються або як безпосередні, або як опосередковані. Вони утворюються на основі персональних контактів і впливають на становлення єдиних внутрішньогрупових норм, або формуються в процесі спілкування, при якому авіаційних фахівців поєднують результати здійснюваної ними діяльності, суспільна думка тощо. Тобто, в процесі СПсЗ АД певним чином на її успішність може впливати деякі соціально-психологічні явища. Це необхідно обов'язково враховувати при плануванні, проектуванні і здійсненні його програм.

Одним із факторів, пов'язаних із СПП фахівців є ступінь їх задоволеності своєю діяльністю, соціальними умовами життя і роботи. У певному сенсі її можна розглядати також як прояв їх мотивації, що свідчить про погодженість ціннісних орієнтацій, потреб, інтересів тощо з наданими їм можливостями їх реалізації. Певним чином на вторинні «утворення» обох блоків ступеня і рівня СПП впливає виховна робота, дисциплінарна практика. Саме за допомогою їх авіаційному персоналу пояснюється, які його вчинки схвалюються, а які засуджуються. Це дозволяє стверджувати, що вищезазначені явища, форми діяльності також слід враховувати при розробці загальних моделей і програм СПсЗ.

Висновки

1. Шлях до вирішення проблем СПсЗ необхідно шукати через створення та використання моделей СПП авіаційних фахівців. Основним критерієм оцінки ступеня їх розвитку є міра співвідношення, узгодженості між показниками «потенціалу» та «фактора» СПП, що в найбільш загальному вигляді містять елементи спрямованості та реальної поведінки.

2. Дослідження співвідношення складових СПП з найбільш важливими їх соціальними та психологічними характеристиками дозволяє встановити основні ії детермінуючі фактори. Механізм їх зв’язку може бути пояснений за допомогою принципу «моральності», приналежності суб’єктів АД до тієї чи іншої моральної системи. Її загальним критерієм є моральна активність та здатність до саморегуляції поведінки, що може виступити підґрунтям для створення програм та проектів СПсЗ АД.

3. На підставі викладеного можливо стверджувати про багатогранність, складність процесів СПсЗ АД, необхідність врахування при розробці й обґрунтуванні його заходів усієї сукупності детермінуючих факторів та механізмів, що виникають на основі їх взаємодії.


Список літератури
1. Анцыферова Л. И. Связь морального сознания с нравственным поведением человека (по материалам исследования Лоуренса Колберга и его школы) // Психол. Журнал.,1999, том 20, № 3, С. 5-7

2. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения. – М.: Наука, 1978. – 311с.

3. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. –М.: МГУ, 1990. – 285с.

4. Гандер Д. В. Психологическое обеспечение летного обучения: теория и практика: Дисс. доктора психол. наук. –М., 1997. – 301с.
В статье рассматриваются и анализируются механизмы функционирования и развития социальной и психологической подготовленности авиационных специалистов.

The article depicts and analyses the functioning and development of social and psychological qualification of aviation specialists.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал