Консультація психолога Особливості адаптації дітей до умов дитячого закладу



Дата конвертації13.01.2017
Розмір71 Kb.
Консультація психолога

Особливості адаптації дітей до умов дитячого закладу
Проблема адаптації до умов ДНЗ виникає у дитини будь-якого віку, коли вона вперше поступає до ясел або садка, для такої дитини незвичне все:

  • відсутність близьких;

  • незнайомі дорослі;

  • велика кількість дітей;

  • новий розпорядок дня;

  • нове приміщення;


Змінені звички умови життя вимагають від дитини перебудови раніше сформованого стереотипу поведінки. Така різка зміна звичних форм життя викликає, насамперед, нервово-психічне напруження, не завжди проходить без ускладнень, в деяких дітей супроводжується важкими емоційними переживаннями. У дітей у період адаптації можуть порушуватись сон, апетит, настрій, інколи підвищується температура тіла. У деяких простежуватися тимчасова втрата мовлення, потрушуватися раніше набуті навики.

Як показують педагогічні та медичні дослідження, характер та тривалість адаптаційного періоду залежать від таких факторів як:



  • вік дитини (найважче адаптуються до нових умов діти у віці від 10-11 місяців до 2 років; після 2 років діти легше пристосовуються до нових умов життя);

  • стан здоров'я та рівень розвитку дитини (здорова, розвинена дитина

легше переносить трудності соціальної адаптації);

  • індивідуальні особливості дитини (значною мірою поведінка дитини

залежить від типу нервової системи);

  • рівень натренованості адаптаційних механізмів (діти, які до дитячого садка неодноразово перебували в різних умовах життя, легше звикають до дитячого закладу);

  • досвід спілкування з дорослими та ровесниками (уміння позитивно ставитися до вимог дорослих та адекватно спілкуватись з іншими дітьми).

Залежно від зазначених факторів адаптації дитини до умов дошкільного закладу може проходити по-різному. Виділяються такі групи дітей:

- з «легкою адаптацією»;

- з «адаптацією середньої важкості»;

- з «важкою адаптацією».
За «легкої адаптації»

негативний емоційний стан дитини триває недовго. У перші дні погіршується апетит та сон, вона мляво грається з іншими дітьми. Але під час подальшого звикання до нових умов усе це проходить протягом першого місяця перебування дитини в дитячому закладі.


За «адаптації середньої важкості»

емоційний стан дитини нормалізується повільніше, протягом першого місяця вона хворіє, як правило, на гострі респіраторні інфекції. Хвороба триває 7-10 днів і завершується без будь-яких ускладнень.


За «важкої адаптації»

емоційний стан дитини нормалізується досить повільно. Інколи цей процес триває кілька місяців, за цей період дитина хворіє ще раз;часто із ускладненнями, або виявляє стійкі порушення поведінки: намагається сховатися, кудись вийти, сидить та кличе маму тощо. У таких дітей простежується бурхлива негативна емоційна реакція і негативне ставлення до оточення дитячого закладу в перші дні, згодом ця поведінка змінюється в'ялим, байдужим станом.



Легку адаптацію і певною мірою адаптацію середньої важкості можна

вважати закономірною реакцією дитячого організму на змінені умови життя. Важка ж адаптація свідчить про надмірність психоемоційних навантажень на організм дитини і потребує відповідної уваги, як і з боку вихователя, так і з боку батьків дитини.



Можливі причини «важкої адаптації» дітей

до умов дитячого закладу.


  1. Не сформованість у дитини позитивної установки на відвідування дитячого закладу часто батьки, відправивши дитину до ДНЗ, ставляться до неї зі співчуттям та з жалістю. Дитина внаслідок такого ставлення теж починає жаліти себе, вередує, відмовляється відвідувати дитячий садок.

Нерідко батьки залякують дитину: «Не будиш слухатись - віддам до дитячого садка». Коли дитина починає відвідувати дитячий заклад, батьки погрожувати залишити в ньому, якщо вона не припинить плакати та вередувати. Подібні установки викликають страх перед дошкільним закладом та погіршують самопочуття в період звикання до незнайомого оточення.

  1. Не сформованість навичок самообслуговування.

Батьки занадто опікуються дитиною, блокуючи тим самим розвиток самостійності. Інколи, бажаючи заощадити час батьки поспішають нагодувати, одягнути дитину, стримуючи своїми діями формування необхідних практичних умінь і навичок, такі діти, потрапляючи до дитячого садка, почуваються безпорадними, самостійними - вони не можуть самостійно одягатися, вмиватися, користуватися туалетом.

  1. Не сформованість предметно-практичної діяльності в дитини.

Не сформованість у дитини практичної взаємодії з близькими людьми негативно впливає на взаємостосунки з іншими дорослими, передусім із вихователем.

Вихователь пропонує дитині діловий стиль спілкування, який відрізняється від емоційного, звичайного для дитини в сім'ї. Діти, батьки яких мало уваги приділяли розвитку ситуативно-ділового спілкування (яке передбачає сумісні практичні дії з предметами), не вміють гратися іграшками, часто згадують про батьків, довго адаптуються до умов дошкільного закладу.



  1. Не сформованість продуктивних форм спілкування з ровесниками.

Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до

відвідування ДНЗ мало спілкувались з ровесниками. У деяких випадках батьки свідомо обмежують спілкування своєї дитини з однолітками з метою її безпеки - щоб запобігти можливості інфекціям, ушкодженням, конфліктам, щоб дитина не спілкувалась з «поганими дітьми» тощо, така дитина насторожливо та з недовірою ставиться до інших дітей, часто конфліктує з ними, ні з ким не ділиться своїми іграшками, забирає іграшки в інших, не вміє попросити.



  1. Невідповідність домашнього режиму режимові дошкільного закладу.

Коли домашній режим і режим ДНЗ кардинально відрізняється в часі,

послідовності режимних моментів, дитина в період адаптації відчуває психофізіологічний дискомфорт. (Час прийняття їжі, спання та неспання), не збігаються вдома і в ДНЗ. Інколи почуття голоду та втоми можуть збігатися і бути подвійним подразником.



Фізіологічний дискомфорт призводить до емоційних зривів, нервового перенапруження, що спричиняє психосоматичні захворювання.

  1. Затримка формування емоційних зв'язків між дитиною і вихователем.

Відомо, що головна роль у період звикання дитини до нових мікро соціальних умов життя відводиться вихователю.

На успішність адаптації впливають педагогічні з достатньо виразною емоційною забарвленістю. У випадках, коли емоційний контакт між дитиною та вихователем не встановлюється виникає «важка адаптація» (Незнання вихователем індивідуально-психологічних особливостей дитини, «намагання якнайшвидше адаптувати дитину до нового оточення» «вихователь авторитарний, вимогливий, суворий, різко усміхається та жартує». Карає за будь які порушення).

Під час спілкування з таким вихователем дитина постійно напружена, боїться помилитися, не впевнена у своїх можливостях, замикається, відмовляється виконувати вимоги і навіть відвідувати ДНЗ.

Основні завдання адаптаційного періоду


  1. Зняття психоемоційного напруження дитини.

Щоб дитина не відчувала емоційного дискомфорту, вона, насамперед,

повинна почуватися в безпеці, бути максимально захищеною. Такий захист може забезпечити тільки мати або близька людина, яка її замінює.

У період адаптації дитину краще залишати в ДНЗ не на повний день, а на кілька годин, поступово час перебування збільшувати (залежно від нормалізації поведінки).

Звернути увагу на таке явище, як «емоційне зараження» (один плаче, починають плакати інші). Необхідно регулювати прийом дітей до групи (1-2 на тиждень).



  1. Ознайомлення дитини з умовами ДНЗ.

Заздалегідь продумати, де дитина роздягатиметься, де спатиме тощо.

У звиканні до нових умов важливу роль відіграє можливість «інтимізувати атмосферу, наблизити до домашніх умов: принести із собою іграшку, звичні речі.



  1. Встановлення емоційного контакту з дитиною.

Період складний і для дітей і для вихователя.

Позитивне налаштування на ДНЗ, на зустріч з дітьми і вихователями.

Варто взяти на руки, попестити;уникнути покарань, не соромити на невдачі, не скаржитися батькам у присутності дитини.


  1. Зближення виховних заходів у сім'ї та дошкільному закладі.

Узгодженість дій батьків та вихователів-успішна умова адаптації. Ознайомлення з режимом дня групи

  1. Допомога дитини у встановленні адекватних відносин із ровесниками.

Адаптація дитини до групи однолітків. Не перешкоджу вати спілкуванню дитини з ровесниками, вчити спілкуватись. Дитячі конфлікти частіше виникають через іграшки: мати декілька однакових іграшок.

Усі заходи можна поділити на дві групи:



  • підготовка дітей до вступу в ДНЗ;

  • організація роботи з новоприбулими дітьми в період їхнього звикання до нових мікро соціальних умов.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал