Конституція Республіки Польща 1997 року, а також Виборчий кодекс



Скачати 30.82 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації13.02.2017
Розмір30.82 Kb.
ТипКодекс

70
Міжнародні стандарти
Досвід показує, що часті зміни виборчого законо- давства та виборчої системи ускладнюють розвиток
України як демократичної держави. У свою чергу, про- цес формування виборчого законодавства більшості
європейських країн демонструє інші підходи. Основні традиції сучасного виборчого права тут були закладе- ні ще наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть. Вони, зокрема, знайшли вираз у його стабільності, сталості.
Тому доцільно розглянути розвиток вибор- чого законодавства (передусім щодо парламент- ських виборів) і виборчих систем на прикладі од- нієї з європейських країн – Польщі. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють по- рядок підготовки та проведення різних виборів, є
Конституція Республіки Польща 1997 року, а також
Виборчий кодекс 2011 року, який детально регламен- тує вибори до нижньої палати парламенту – Сейму, до Європейського парламенту, вибори Президента, а також вибори до представницьких органів місцевого самоврядування [1, 2].
Чинна Конституція Республіки Польща визначає, що вибори до Сейму є загальними, прямими, рівними та відбуваються на пропорційній основі. Сейм налічує
460 депутатів, а Сенат (верхня палата) – 100 сенаторів.
Склад Сенату та Сейму формується строком на чоти- ри роки. У статті 194 Виборчого кодексу визначено, що вибори до Сейму призначаються указом Президента, виданим не пізніше ніж за 90 днів до закінчення чоти- рирічного терміну від початку роботи Сейму. Окремо визначена процедура, згідно з якою оголошуються вибори у разі дострокового припинення повнова- жень Сейму. В такому випадку вибори мають відбу- тися не пізніше ніж через 45 днів після видання указу
Президента про призначення дострокових виборів до
Сейму (стаття 195 Кодексу).
У статті 192 Виборчого кодексу йдеться про те, що
Сейм обирають прямим, рівним, загальним, таємним голосуванням у багатомандатних округах за пропор- ційним принципом з так званими преференціями. Це дає можливість виборцю вказати в бюлетені на бажано- го кандидата, який у разі подолання партією виборчого бар’єра, здобуває першочергове право на мандат. На ви- борах до Сейму виборчий бар’єр для партій встановле- но на національному рівні у 5%, для блоків партій – 8%.
Якщо жоден з відповідних суб’єктів не набрав необхід- ної кількості голосів для подолання бар’єра, то «поріг» знижується до 3% та 5% відповідно. Право балотувати- ся визнане також за представниками громадських орга- нізацій, що репрезентують національні меншини.
Суттєвим моментом виборчої кампанії є створення виборчих округів. У Виборчому кодексі зазначається, що територія Польщі має бути поділена на округи, в межах яких повинна мешкати приблизно однакова кількість людей. Від кожного округу у парламенті має бути обрано не менше ніж сім депутатів (стаття 201).
Організацію та проведення виборів здійснюють
Державна виборча комісія, виборчі комісії виборчих округів та виборчі комісії виборчих дільниць. До скла- ду Державної виборчої комісії входять по троє суддів від Конституційного суду, Верховного суду та Вищого адміністративного суду. Державна виборча комісія має такі основні повноваження: ведення та актуаліза- ція реєстру виборців, формування списку виборців, призначення членів виборчих комісій в округах та в дільницях, підготовка офіційних бланків та друкова- них матеріалів, які стосуються виборів, оголошення їх результатів. Стосовно територіальних виборчих комі- сій, у статті 197 Виборчого кодексу визначено, що вони утворюються з членів громадських організацій та пар- тій. До комісії також можуть входити представники за поданням від організацій національних меншин.
Правове регулювання виборів: досвід Польщі
Андрій СМОЛІЙ,
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка
За часи незалежності України виборче законодавство зазнало великої кількості змін, якщо брати за
європейськими мірками. Насамперед, перед кожними відповідними виборами змінювався Закон України
«Про вибори народних депутатів України», причому нерідко в його текст вносилися суттєві зміни, і, звіс-
но, ревізувалася виборча система.
1
Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiejz dnia 2 kwietnia 1997 r. http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/polski/kon1.htm.
2
Kodeks wyborczy. http://www.sejm.gov.pl/prawo/kodeks/kodeks.htm.

71
ВІСНИК
Центральної виборчої комісії
№ 1 (25) 2013 р.
Міжнародні стандарти
Важливим у Виборчому кодексі є розділ «Висунення кандидатів у депутати», де, зокрема, визначено, що ви- сувати кандидатів у депутати уповноважені політич- ні партії, комітети коаліції виборців (блоків партій) та самі виборці шляхом самовисування (стаття 204).
Державна виборча комісія може відмовити в реєстра- ції кандидату, який подав недостовірну інформацію про себе, відмовити партії, що подала недостовірну
інформацію про свого кандидата, а також у разі, якщо була зібрана недостатня кількість підписів за даного кандидата.
У статті 208 Виборчого Кодексу зазначається, що один кандидат може бути висунутий лише в одному окрузі і йти за списком однієї політичної партії. Також важливим моментом є збір підписів: для самовисуван- ця – це 1000 підписів, для партії – 5000 підписів ви- борців, які проживають у різних частинах округу. У статті 211 зазначається, що у виборчому списку партій та блоків не може бути менше ніж 35% жінок чи 35% чоловіків.
Досить цікавим є розділ Виборчого кодексу щодо визнання результатів голосування. Дільнична виборча комісія встановлює загальну кількість виборців, яким були видані бюлетені, а також кількість виборців, які го- лосували за довіреністю, і кількість бюлетенів, які були вкинуті в скриньки. У статті 228 вказано, що після того, як бюлетені були вийняті зі скриньок, підраховується кількість дійсних бюлетенів та недійсних, кількість го- лосів, які були подані за весь список кандидатів, за ко- жен список кандидатів і за кожного кандидата в списку окремо. Після отримання цих даних від дільничних ви- борчих комісій окружна виборча комісія має перевірити
їх точність. Результати з дільничних виборчих комісій, а також із закордонних округів, мають бути отримані про- тягом 24 годин з моменту закриття дільниць. В іншому випадку голосування на цих дільницях будуть вважати- ся недійсними.
На завершення виборчого процесу Державна ви- борча комісія має опублікувати результати виборів в офіційному «Віснику» і в 14-денний строк направляє
Президенту, Маршалу (голові) Сейму та до Верховного суду інформацію щодо результатів виборів, які були надруковані в офіційному «Віснику». Оскаржити ре- зультати виборів можна в семиденний термін після їх офіційного опуб лікування у Верховному суді (стат- тя 241 Виборчого кодексу).
Що стосується виборів до Сенату, то їх проведення регламентоване окремим розділом Виборчого кодексу. У цьому розділі йдеться про те, що відповідні вибори про- водяться за мажоритарною системою, і в межах території держави створюються одномандатні виборчі округи. Як
і у випадку з виборами до Сейму, виборчі округи ство- рюються пропорційно до кількості населення. Партії, які висувають кандидатів у сенатори, повинні створити спе- ціальні структури (комісії) з висунення таких кандида- тів, причому ними не можуть бути кандидати в депутати
Сейму. Партія має право висунути лише одного канди- дата у сенатори в кожному окрузі. Підрахунок голосів за результатами виборів до Сенату здійснюється за такою самою системою, як і у випадку з виборами до Сейму.
Кандидат, за якого було подано відносно більшу кількість голосів, стає представником свого округу в Сенаті.
Підсумовуючи аналіз виборчого законодавства
Польщі, потрібно виділити декілька моментів. По-перше, у цій країні діє кодифіковане виборче законодавство, яке напрацьовувалося протягом багатьох років. По-друге, виборче законодавство тут не зазнавало таких суттєвих
і частих змін, як це було в Україні. Воно є сталим, і це зменшує можливість фальсифікацій, а також не створює незручностей для виборців. По-третє, у відповідному за- конодавстві встановлено дієві механізми, які зменшують вірогідність фальсифікацій. Таким чином, Виборчий кодекс Польщі можна вважати добрим прикладом щодо виборчого законодавства України.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал