Конспекти уроків за новим Державним стандартом



Сторінка4/12
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.47 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Нуклід - загальна назва атомних ядер і атомів.

Різновид атому, що характеризується числом протонів (порядковий атомний номер) та числом протонів і нейтронівразом (масове число).

Позначається символом хімічного елемента з індексами: AZX , де А = Z+N — масове число; Z, N — відповідно, число протонів і нейтронів у ядрі. Радіоактивні ядра і атоми називаються радіонуклідами.
 

V. Узагальнення та систематизація знань. 

Практика на прикладах

(Учні отримують аркуш із завданнями.)

Завдання 1. Знайдіть серед елементів такий, відносна атомна маса якого — 23, а число протонів — 18:

image150

Завдання 2. Знайдіть серед елементів такий, відносна атомна маса якого — 40, а число протонів —11.



image151

Завдання 3. Обчисліть відносну атомну масу атомів Аргону й Гелію за такими даними:



image152

Одержаний результат пояснює аномалію розташування цих хімічних елементів у періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

VI. Підбиття підсумків уроку.

VІI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника і відповісти на запитання.

Повторити будову атомів хімічних елементів I—III періодів.



Опорна схема «Класифікація ізотопів»

i (76).jpg

i (77).jpg

Ізотопи Оксигену

7.jpg

Ізотопи Літію

УРОК 11

Тема. Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів №1-20. Стан електронів у атомі. Поняття про радіус атома

 

Мета уроку: ознайомити учнів з рухом електронів у атомах; увести нові поняття (електронна орбіталь, енергетичний рівень, квантові числа, напрямок орбіталі в просторі, спін, радіус атома); показати учням двоїсту природу електрона, утворення орбіталей під час руху електронів навколо ядра; пояснити істотну відмінність між хімічною та ядерною реакціями.



Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: фронтальне опитування, розповідь учителя, робота з навчальною схемою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, проектор, навчальна схема.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 Вітання з класом перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань, постановка завдання

Звернімося до сучасного формулювання періодичного закону. (Учні наводять формулювання.)

Положення кожного елемента в періодичній системі суворо регламентовано будовою атома.

Фронтальне опитування

(На проекторі або на дошці наведено незаповнену таблицю, така ж таблиця знаходиться на парті кожного учня. Учні відповідають на запитання і поступово заповнюють таблицю.)

 

Зв’язок періодичної системи й будови атома



 

Поняття в періодичній системі

Визначення

Зв’язок з будовою атома

Порядковий номер елемента

 

 

Період

 

 

Група

 

 

Відносна атомна маса

 

 

Порядковий номер елемента

Число, що визначає положення елемента в періодичній системі

Заряд ядра, число протонів, число електронів

Період

Горизонтальний ряд хімічних елементів у періодичній системі

?

Група

Вертикальний ряд хімічних елементів у періодичній системі

?

Відносна атомна маса

Фізична величина, що показує, у скільки разів маса атома більша, ніж маса атома 12С

Сума протонів і нейтронів

 

У таблиці залишилися два питання, які ми заповнимо протягом уроку. А для цього нам необхідно розглянути, як поводиться електрон в атомі.

 ІII. Мотивація навчальної діяльності.

Ми вже маємо уявлення про особливості руху електронів у атомі, ознайомилися з характеристикою деяких орбіталей, з’ясували, що таке спін електрона, навчилися розпізнавати s та p електрони за формою їх орбіталей. Сьогодні ми навчимося розташовувати електрони за орбіталями навколо ядра у елементів І – ІІІ періодів, навчимося прогнозувати валентність елемента за кількістю електронів на зовнішньому енергетичному рівні, установимо залежність між номером періода та кількістю енергетичних рівнів у атомі елемента.


IV. Вивчення нового матеріалу.

Електрон — це частинка, маса спокою якої — mе = 9,1 · 10-31 кг, заряд — qe = —1,6 · 10-19 Кл.

У теорії будови атома Резерфорда передбачалося, що рух електрона навколо ядра відбувається за певною траєкторією — орбітою, і в кожен момент часу ми можемо знайти його. Але насправді це було помилкою. Виявилося, що рух електрона значно складніший. Швидкість його обертання навколо ядра настільки велика, що в масштабах атома поняття траєкторії втрачає зміст. Тому не можна розглядати електрон як частинку, що рухається та положення якої в просторі точно відоме в будь-який момент часу. Можна лише вказати деяку частину простору навколо ядра, в якому перебування електрона є найбільш імовірним. Ця частина простору навколо ядра називається електронною хмариною, або електронною орбіталлю. (Проектуємо на екран або показуємо на плакаті зображення електронної хмарини атома Гідрогену.)

Електронна орбіталь — це простір навколо ядра атома, в якому найбільш імовірне перебування електрона.

Електронні орбіталі різняться за формою й напрямком у просторі. (Проектуємо на екран або показуємо на плакаті форми електронних орбіталей.) Ці електронні орбіталі різної форми позначаються літерами s, р, d,f.

Для опису форми орбіталей використовують орбітальне квантове число 1. Воно набуває позитивних цілочислових значень від 0:

l = 0— сферична форма електронної орбіталі (s-орбіталь);

l = 1 — гантелеподібна форма електронної орбіталі (p-орбіталь);

l = 3 — d-орбіталь;

l = 3 — f-орбіталь.

Електронні орбіталі, що є більш складними, ніж f-орбіталі, в атомах, описаних у періодичній системі на сьогодні, не використовуються.

Положення орбіталі в просторі можна визначити в системі координат. Орієнтація орбіталі в просторі описується магнітним квантовим числом ml. Умовно кожен підрівень поділяється на квантові комірки за напрямками орбіталі в просторі.

На s-підрівні така квантова комірка лише одна, умовно позначається □ або _.

На p-підрівні їх три image153

На d-підрівні їх п'ять image154

На f-підрівні їх сім image155

Кожна квантова комірка може розмістити лише два електрони. Крім руху навколо ядра, електрон має ще і власний обертовий рух навколо своєї осі. Цей рух описує спінове квантове число (або спін, від слова «веретено»). Набуває два значення: +1/2 або -1/2. Для запису ми використовуємо умовну позначку електронів image156 або image109.

У квантовій комірці можуть знаходитись або один електрон, або два електрони, але з протилежними спінами image157.

Рух електрона в атомі складніший, ніж здається на перший погляд. Сьогодні ми спробували відповісти на деякі питання руху електронів у атомі.

• Чому негативні електрони не падають на позитивно заряджене ядро? (Тому що електрони обертаються навколо ядра з величезною швидкістю)

• Що необхідно електрону, щоб обертатися з такою швидкістю й утримуватися біля ядра, а не полетіти? (Відповідний запас енергії)

Моделі атомів передбачають розташування електронів на різних відстанях від ядра. Електрони з більшими чи меншими запасами енергії розташовуватимуться ближче до ядра?

Енергія розподіляється між електронами порціями. Тому розташування електронів навколо ядра обмежується енергетичними рівнями. Кількість енергетичних рівнів у атомі описується головним квантовим числом п і дорівнює номеру періоду, в якому знаходиться атом.

Наприклад: 126С +6 )2 )4

Дописуємо в таблицю, почату на початку уроку, фізичний зміст номера періоду.

Радіус атома — величина, що визначається розмірами електронної оболонки атома і дорівнює середній відстані між ядром атома та найвіддаленішою орбітальною електронною оболонкою атома. Атомний радіус вимірюється в пікометрах або ангстремах.

У періодах із зростанням зарядів ядер атомів елементів притягання ядром електронної оболонки посилюється — відбувається своєрідне «стискання» їх, і радіус атомів і йонів зменшується .

Наприклад, у разі переходу від Літію до Неону заряд ядра поступово збільшується (від +3 до +10), що зумовлює зростання сил притягання електронів до ядра. Розміри атомів при цьому зменшуються. Тому на початку періодів розміщуються елементи, в яких невелике число валентних електронів (на зовнішньому енергетичному рівні) і великий радіус атома. А в групах навпаки: зі збільшенням кількості енергетичних рівнів радіус атома збільшується.

У періодах із зростанням протонного числа радіус атомів елементів зменшується, а в групах (головних підгрупах) — збільшується.


Зрозуміло, чим більший радіус атома, тим далі від ядра перебувають валентні електрони і тим слабкіше вони зв'язані з ядром, отже, легше від нього відриваються. Така структура атома характерна для елементів-металів.
 V. Узагальнення й систематизація знань.

Дописуємо в таблицю, почату на початку уроку, фізичний зміст номера періоду.

1. Як визначити кількість електронів у атомі?

2. Де розподіляються електрони в атомі?

3. Які форми мають електронні орбіталі?

4. Як розподіляються електрони в атомі на різних енергетичних рівнях?

5. Якими квантовими числами описується стан електронів у атомі? 
VІ. Підбиття підсумків.

Користуючись листком для самооцінювання, діти оцінюють за трибальною системою рівень своїх знань з питань, що розглядались на уроці:





Зміст

Кількість балів

(від 1 до 3)



1.

Я знаю будову атома




2.

Я вмію складати електронно-графічні формули елементів І-ІІІ періодів




3.

Я вмію визначати за електронною формулою хімічний елемент




4.

Я вмію визначати за електронною формулою можливу валентність хімічного елемента













Аналіз листів самооцінювання дасть можливість виявити, що саме діти не засвоїли та ліквідувати прогалини на наступному уроці
VІI. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника і відповісти на запитання.

Скласти таблицю квантових чисел за матеріалами уроку.

i (18).jpg

Види орбіталей


Таблиця «Радіус атома»

izmenenie-svojstv-ehlementov-v-peri_3.png


УРОК 12

Тема. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів №1-20

 

Мета уроку: розширити уявлення учнів про будову атомів; навчити складати електронні формули, схеми розподілу електронів по квантових комірках для елементів I—III періодів; формувати вміння учнів визначати електронну будову атома за його положенням у періодичній системі; формувати уявлення учнів про єдину природу матеріального світу.



Тип уроку: засвоєння вмінь і навичок.

Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна бесіда, індивідуальна робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

 Вітання з класом перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

• Як визначити кількість електронів у атомі?

• Чому атоми електронейтральні, адже вони складаються з позитивних протонів, негативних електронів і нейтральних нейтронів?

• Чому говорять, що електрон має двоїсту природу?

• Чи всі електрони в атомі однакові?

• Чим вони відрізняються?

• Що таке орбіталь?

• Які форми може мати електронна хмарина?

• Яка максимальна кількість електронів може перебувати:

♦ на s-підрівні;

♦ на p-підрівні;

♦ на d-підрівні?

• Як розподіляються електрони в атомі?

• Яка кількість енергетичних рівнів може бути в атомі?

• Як визначити їх кількість за положенням у періодичній системі?

• Як визначити кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні?

• Як розподіляються електрони по енергетичних рівнях?

 

ІII. Мотивація навчальної діяльності.



Повторюючи будову атома на попередньому уроці ми з вами більш детально зупинились на складі атомних ядер. Але під час хімічних реакцій ядро атома не змінюється, а змін зазнають оболонки атома, які називають електронними оболонками. Знаючи будову електронних оболонок можна пояснити властивості хімічних елементів. Тому під час вивчення хімії велика увага приділяється вивченню будови електронних оболонок атомів.

Сьогодні ми повторимо і поглибимо ваші знання про будову електронних оболонок атомів елементів, складемо електронні та електронно-графічні формули елементів.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Електрон має двоїсту природу: він може поводитися і як частинка, і як хвиля. Електрон у атомі не рухається за певними траєкторіями, а може перебувати в будь-якій частині навколо ядерного простору, проте ймовірність його перебування в різних частинах цього простору неоднакова. Простір навколо ядра, у якому найімовірніше перебування електрона, називається орбіталлю.


Кожний електрон у атомі перебуває на певній відстані від ядра відповідно до запасу його енергії. Електрони з більш-менш однаковою енергією формують енергетичні рівні, або електронні шари.
Число заповнених електронами енергетичних рівнів у атомі даного елемента дорівнюєномеру періоду, в якому він розташований.
Число електронів на зовнішньому енергетичному рівні дорівнює номеру групи, вякій розміщений даний елемент.

Електрон на схемах позначається стрілкою, яка вказує його спін. Під спіном розуміють обертання електрона навколо своєї осі. Він позначається стрілкою: будова електронних оболонок атомів елементів перших трьох періодів або будова електронних оболонок атомів елементів перших трьох періодів. Два електрони на одній орбіталі записуються будова електронних оболонок атомів елементів перших трьох періодів, але не будова електронних оболонок атомів елементів перших трьох періодів.


Більше двох електронів на одній орбіталі перебувати не може (принцип Паулі).
Принцип найменшої енергії: в атомі кожний електрон розташовується так, щоб його енергія була мінімальною (що відповідає його найбільшому зв’язку з ядром).

На енергетичних рівнях розташовуються електрони з близьким значенням енергії.

На кожному енергетичному рівні може перебувати суворо визначене число електронів. Максимальна кількість електронів на кожному рівні обчислюється за формулою: N = 2n2.

На енергетичних рівнях розташовуються електрони з близьким значенням енергії.

1-й енергетичний рівень побудований з одного s-підрівня, що складається з однієї s-орбіталі; максимальна ємність рівня – 2 електрони;

2-й рівень – із s-підрівня (одна s-орбіталь) і p-підрівня (три p-орбіталі); максимальна ємність рівня – 8 електронів;

3-й рівень – із s-підрівня (одна s-орбіталь), p-підрівня (три p-орбіталі) і d-підрівня (п’ять d-орбіталей); максимальна ємність рівня 18 електронів;

4-й рівень – із s-підрівня (одна s-орбіталь), p-підрівня (три p-орбіталі), d-підрівня (п’ять d-орбіталей) і f-підрівня (сім f-орбіталей); максимальна ємність рівня – 32 електрони.


V. Узагальнення й систематизація знань.

Завдання 1. Побудуйте схему будови атома Гідрогену Н, запишіть електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках.



image158

Завдання 2. Побудуйте схему будови атома Гелію Не, запишіть електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках.



image159

Завдання 3. Побудуйте схему будови атомів елементів II періоду, запишіть електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках.

Біля дошки учні по черзі будують електронні формули Літію, Берилію, Бору, Карбону, далі під керівництвом учителя самостійно будують електронні формули Нітрогену, Оксигену, Флуору, Неону. Учитель під час виконання завдання дає учням індивідуальні консультації.

 

 VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника і відповісти на запитання.

Побудувати схеми будови атомів елементів III періоду, записати електронну формулу, розподіл електронів по квантових комірках.

Творче завдання. Скласти для подальшої роботи таблицю будови електронних оболонок атомів елементів I—III періодів.


УРОК 13

Тема. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20.

 

Мета уроку: розвивати навички складання електронних формул, схем розподілу електронів по квантових комірках для елементів I—III періодів; продовжити формування вмінь і навичок учнів з визначення електронної будови атома за його положенням у періодичній системі та знаходження хімічних елементів у періодичній системі за електронною формулою атома; формувати уявлення учнів про завершений і незавершений енергетичний рівень, заповнену, вільну квантову комірку.



Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: групова робота, самостійна робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 Вітання з классом, перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

Розглядаємо підготовлені учнями схеми будови електронних оболонок хімічних елементів І—III періодів. Обговорюємо утруднення, які виникли під час роботи.

Робота в парах

Пропонуємо учням з наведених формул вибрати елементи, в яких зовнішній енергетичний рівень цілком заповнений електронами (завершений).

Це Гелій, Неон, Аргон — інертні елементи.

— Який енергетичний рівень можна вважати завершеним?

Решта атомів у цій таблиці має незавершений зовнішній енергетичний рівень.

Пропонуємо учням за схемами будови атомів і розподілом електронів по квантових комірках вибрати хімічні елементи, в яких на зовнішньому рівні є вільні квантові комірки. (Учні по черзі називають елементи, правильні відповіді записуємо на дошці.)

Літій — три комірки.

Бор — дві комірки.

Карбон — одна комірка.

А тепер підрахуйте, скільки в цих атомах квантових комірок, що містять два спарені електрони. За результатами досліджень на уроці заповнюємо таблицю:

 

Назва елемента

Кількість вільних комірок

Кількість спарених електронів

Кількість неспарених електронів

Літій

3

1

1

Берилій

3

2

-

Бор

1

2

1

Карбон

-

2

2

Нітроген

-

2

3

Оксиген

-

3

2

Флуор

-

4

1

Неон

-

5

-

 

Завдання для самостійної роботи. На прикладі цих елементів доповніть таблицю хімічними елементами III періоду.

 

III. Застосування знань, умінь і навичок



Керована практика

Завдання 1. За електронною формулою хімічного елемента знайдіть цей елемент у періодичній системі, назвіть його:

a) 1s12s12p1;             

б) 1s22s1;

в) 1s22s22p13s23p2;   

г) 1s22s22p6.

Завдання 2. Хімічний елемент розташований у III періоді, VI групі. Напишіть схему будови й електронну формулу цього елемента.

Завдання 3. Укажіть, які елементи мають нижченаведений розподіл електронів по енергетичних рівнях:

а) 2е1е;                   

б) 2е2е;


в) 2е8еЗе.

Завдання 4. Запишіть рівняння реакції між простими речовинами, утвореними елементами А і Б, атоми яких мають такі електронні формули:

A - 1s22s22p63s2;       

Б - 1s22s263s25.

Завдання 5. Подумайте, скільки різних видів молекул карбон(ІV) оксиду можна скласти з ізотопу 12С і трьох ізотопів Оксигену: 16О, 17O, 18O. Обчисліть молярні маси цих оксидів.

 Самостійна робота за варіантами

Варіант І

1. Визначте положення атомів у періодичній системі хімічних елементів та обчисліть число протонів, нейтронів, електронів в атомах елементів:

а) Карбон;                             

б) Калій;

в) Ферум.

2. Напишіть схему будови атома й електронну формулу запропонованих атомів, укажіть кількість вільних квантових комірок, кількість спарених і неспарених електронів:

а) Оксиген;                           

б) Фосфор;

в) Магній.

3. Просту речовину, утворену хімічним елементом, електронна формула зовнішнього енергетичного рівня якого — ...3s23p1, спалили в кисні масою 3,2 г. Обчисліть масу простої речовини, що витратили в результаті реакції.

 

Варіант II



1. Визначте положення атомів у періодичній системі хімічних елементів та обчисліть число протонів, нейтронів, електронів в атомах елементів:

а) Хлор;                                

б) Кальцій;

в) Кобальт.

2. Напишіть схему будови атома й електронну формулу запропонованих атомів, укажіть кількість вільних квантових комірок, кількість спарених і неспарених електронів:

а) Алюміній;                          

б) Берилій;

в) Неон.


3. Просту речовину, утворену хімічним елементом, електронна формула зовнішнього енергетичного рівня якого — ...3s23, спалили в кисні масою 3,2 г. Обчисліть масу простої речовини, що витратили в результаті реакції.

 

ІV. Підбиття підсумків уроку



1. Які питання у вас викликали запропоновані завдання?

2. Що ще ви хотіли б дізнатися про будову атомів?

3. Чи можна вважати протон, нейтрон, електрон неподільними частинками?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.

Творче завдання. Підготувати повідомлення про сучасні дослідження з вивчення будови атомів.

УРОК 14

Тема. Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома

 

Мета уроку: розширити знання учнів про періодичну систему хімічних елементів; на підставі знань про будову атома й будови електронних оболонок атомів показати взаємозв’язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі та їхніми властивостями; показати взаємозв’язок періодичної зміни електронних структур атомів хімічних елементів та їх властивостей.



Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми роботи: фронтальне опитування, виконання тренувальних вправ.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань



Аналіз письмової самостійної роботи.

Фронтальне опитування (робота з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва)

1. Скільки енергетичних рівнів, заповнених електронами, мають атоми елементів з порядковими номерами:

а) 17;                                              

б) 29;

в) 42?


Складіть схему будови атома й електронну формулу.

2. Напишіть електронні формули елементів:

а) Фосфор;                                       

б) Калій;

в) Аргон;                                         

г) Магній;

д) Скандій.

3. Розподіліть на p-підрівні:

а) три електрони;                            

б) чотири електрони;

в) шість електронів.

4. Електронна формула атома має закінчення ...3р3. Напишіть повну електронну формулу цього елемента, визначте його порядковий номер і назву.

5. Складіть схему взаємозв'язку понять у періодичній системі й будови атомів. (Учні під керівництвом учителя складають схему.)

 


Поняття в періодичній системі

Будова атома

А. Порядковий номер елемента

а) Величина заряду ядра;

б) кількість протонів;

в) кількість електронів


Б. Номер періоду

Число енергетичних рівнів, головне квантове число

В. Номер групи

а) Максимальна кількість електронів у атомі, які можуть брати участь в утворенні хімічних зв’язків (валентні електрони);

б) для елементів головних підгруп — кількість електронів на зовнішньому рівні



Г. Зміна властивостей у періодах

а) Зростає заряд ядра — зростає порядковий номер;

б) збільшується кількість електронів на зовнішньому рівні;

в) збільшується сила притягання електронів зовнішнього рівня до ядра;

г) число енергетичних рівнів однакове;

д) спостерігається стискання енергетичних рівнів, радіус атомів незначною мірою зменшується;

е) чим більша кількість електронів на зовнішньому рівні, тим важче атому віддавати електрони й тим легше приєднувати електрони інших атомів



Д. Зміна властивостей у групах

а) Зростає заряд ядра — зростає порядковий номер;

б) збільшується число енергетичних рівнів;

в) кількість електронів на зовнішньому рівні однакова;

г) розмір атома збільшується;

д) слабшає сила притягання електронів зовнішнього рівня до ядра;

е) чим більший радіус атома й менша кількість електронів, тим легше атом віддає електрони й важче приєднує електрони інших атомів



6. Інертні елементи мають таку електронну формулу зовнішнього енергетичного рівня:ns2np6. Запишіть електронні формули атомів Неону й Аргону. Проаналізуємо ці формули.

• Скільки вільних квантових комірок на зовнішньому рівні?

• Яка кількість неспарених електронів?

• Скільки пар електронів на зовнішньому рівні?

• Скільки електронів може приєднати атом?

• Чому?


Тому що зовнішній енергетичний рівень атомів Неону й Аргону завершений.

 

III. Узагальнення і систематизація знань.



Завдання виконують під керівництвом вчителя.

Завдання 7. Складіть схему будови атома Натрію та іона Na+.



image160

Схема будови якого атома така сама, як і іона Натрію?

Завдання 8. Складіть схему будови атома Флуору та іона F-.

image161

Схема будови якого атома така сама, як і іона Флуору?

Завдання 9. Самостійно побудувати схему будови атома та іона:

а) Магнію;

б) Хлору

Завдання 10. Подумайте і складіть схему будови іонів S-2, S+4, S+6. Порівняйте будови атома Сульфуру та іонів Сульфуру. Чим вони відрізняються? Чим вони подібні?

Завдання 11. У періодичній системі групи поділяються на головні й побічні. Вони включають елементи, подібні за будовою атома.

Елементи, в яких останній заповнюваний підрівень — s, називають s-елементами. В яких групах розташовуються s-елементи? (У I, II групах, головній підгрупі)

Завдання 12. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть прикладиp-елементів.

Елементи, в яких останній заповнюваний електронами підрівень — р, називають p-елементами. В яких групах періодичної системи перебувають p-елементи? (У III—VIII групах, головній підгрупі)

Завдання 13. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть прикладиp-елементів.

У побічних підгрупах розташовані елементи, в атомах яких електронами заповнюється (d-підрівень, — це d-елементи. На зовнішньому рівні в атомах цих хімічних елементах перебуває один-два s-електрони. Скільки таких елементів може бути в кожному періоді періодичної системи? Чому? Тому що максимальна кількість електронів на d-підрівні — 10.

Завдання 14. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть прикладиd-елементів.

У нижній частині таблиці окремо розташовані два ряди хімічних елементів, що називаються лантаноїди й актиноїди. В якому періоді вони мають розташовуватися? Скільки таких елементів у кожному періоді? Чому? Елементи лантаноїди й актиноїди відрізняються від решти хімічних елементів тим, що в них заповнюється електронами f-підрівень, максимальна кількість електронів на f-підрівні — 14, тому й f-елементів у кожному періоді — 14.

Завдання 15. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть прикладиf-елементів.

ІV. Підбиття підсумків уроку

1. Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

2. Чому в короткоперіодній формі періодичної системи є головні й побічні підгрупи? Чим відрізняються елементи, розташовані в головній і побічній підгрупах?

3. Яка максимальна кількість періодів може бути в періодичній системі?

4. Яка максимальна кількість груп може бути в періодичній системі? Чому?

5. Чому змінюються властивості хімічних елементів у періодах і групах?

 V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.

i (71).jpg

Зміна властивостей елементів у групах і періодах

УРОК 15

Тема. Взаємозв'язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів

 

Мета уроку: розширити знання про взаємозв'язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, будовою їхніх атомів та їх фізичними й хімічними властивостями; показати залежність між положенням хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів і складом, будовою і властивостями простих речовин, утворених цими елементами, складом.



Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: хімічний диктант, робота в парах, фронтальна евристична бесіда.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 Прийом «Подаруйте усмішку…» (тим, хто сьогодні від самого ранку поруч з вами).

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Хімічний диктант (робота з періодичною таблицею)

1. Назвіть елемент II періоду, що має на зовнішньому енергетичному рівні два електрони.

2. Назвіть елемент III групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого — третій.

3. Назвіть елемент, у якого на п'ятому енергетичному рівні знаходиться один електрон.

4. Назвіть елемент, у якого на другому зовнішньому енергетичному рівні знаходиться п'ять електронів.

5. Назвіть елемент III періоду, що в сполуках з Гідрогеном проявляє валентність І.

6. Назвіть елемент IV періоду, що має завершений зовнішній енергетичний рівень.

7. Назвіть елемент III періоду, який у сполуках з Оксигеном має вищу валентність IV.

8. Назвіть елемент VI групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого — другий.

9. Назвіть елемент III періоду, що має один валентний електрон.

10. Назвіть елемент головної підгрупи VI групи, що має п'ять енергетичних рівнів.

 

III. Вивчення нового матеріалу



— Розкажіть, як змінюються властивості хімічних елементів у періодах і групах.

У періодах. На початку періоду розташовуються типові метали. Назвіть їх.

На зовнішньому енергетичному рівні — один-два електрони. Поступово в періоді зліва направо зі збільшенням порядкового номера металічні властивості слабшають і зрештою зникають, поступаючись місцем неметалічним.

Метали можуть легко віддавати електрони, що знаходяться на зовнішньому рівні. Ця властивість також поступово слабшає, елементи втрачають здатність витісняти з кислот і з води водень, утворювати основні оксиди й основи. І навпаки, з'являється здатність утворювати кислотні оксиди й кислоти, леткі водневі сполуки та інші характерні для неметалів властивості.

У кінці періодів розміщуються типові неметали. Назвіть їх.

На зовнішньому рівні знаходяться переважно чотири-сім електронів. Цей перехід від металів до неметалів зі зростанням порядкового номера елемента в періоді відбувається поступово. При цьому в деяких елементів у середині періоду зберігаються ознаки металів і одночасно з'являються властивості неметалів. Сполуки цих елементів проявляють амфотерні властивості: Алюміній, Скандій, Титан.

У чому ж причина такої послідовної зміни властивостей у періоді? У зміні будови атома.

Хімічні властивості елементів визначаються поводженням електронів зовнішнього енергетичного рівня.

Якщо на зовнішньому рівні атома мало електронів (один-три), то він у процесі утворення хімічних сполук може легко віддавати електрони, тобто проявляє металічні властивості. Якщо ж на зовнішньому рівні багато електронів (чотири-сім), атом легко приймає ще електрони до завершення цього енергетичного рівня, тобто проявляє неметалічні властивості. Максимальна кількість електронів на зовнішньому рівні — вісім. Такий енергетичний рівень мають інертні елементи. Назвіть їх.

Здатність атомів віддавати та приєднувати електрони кількісно визначається електронегативністю атомів (американський учений Полінг, 1932 p.).

Електронегативність — фізична величина, що показує здатність атомів певного елемента притягувати до себе електрони атомів інших хімічних елементів у хімічних сполуках. (Розглядаємо з учнями таблицю електронегативностей хімічних елементів.)

Умовно за одиницю прийнято електронегативність Літію. Відповідно розраховано решту. Найбільшу електронегативність має атом Флора — 4,1. Електронегативність зменшується в періодах справа наліво, у групах — згори вниз. Аналогічно змінюються металічні й неметалічні властивості елементів. У періодах посилюються неметалічні та слабшають металічні властивості, у групах слабшають неметалічні й посилюються металічні властивості.

 

IV. Узагальнення і систематизація знань.



• Який елемент можна назвати найсильнішим неметалом?

• Який елемент можна назвати найсильнішим металом? Чому?

У Флуору лише два енергетичні рівні, на зовнішньому рівні — сім електронів, що міцно втримуються ядром. Тому атом Флуору ніколи не віддає електрони, а може лише приєднувати один електрон, тобто проявляє неметалічні властивості.

Францій — найсильніший метал. Має один електрон на сьомому енергетичному рівні, порівняно з іншими металами найбільш віддалений від ядра, який легко віддається.

Тренувальні вправи (робота в парах)

Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, можна зробити висновок про хімічні властивості простих і складних речовин, утворених цими елементами.

Наприклад.

1) Літій — II період, І група, один електрон на зовнішньому енергетичному рівні.

Висновок: Літій — метал, у сполуках з Оксигеном проявляє валентність І, оксид — основний, гідроксид — основа.

2) Сульфур — III період, VI група, шість електронів на зовнішньому рівні.

Висновок: Сульфур — неметал, вища валентність у сполуках з Оксигеном — VI, оксид — кислотний, гідроксид — кислота. Утворює летку водневу сполуку. Валентність у сполуках з Гідрогеном — II.

Завдання 1. Складіть формули вищих оксидів, гідроксидів, сполук із Гідрогеном для таких елементів:

а) Барій;

б) Калій;

в) Нітроген;

г) Карбон.

Завдання 2. Порівняйте металічні й неметалічні властивості в парах елементів:

а) Барій і Кальцій;

б) Фосфор і Хлор.

Завдання 3. Укажіть, яка основа сильніша:

а) магній гідроксид чи барій гідроксид;

б) калій гідроксид чи цезій гідроксид.

Завдання 4. Укажіть, яка кислота сильніша:

а) карбонатна чи силікатна;

б) сульфатна чи ортофосфатна.

 

V. Підбиття підсумків уроку



Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці, оцінює роботу груп.
VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.


УРОК 16

Тема. Характеристика хімічних елементів №1-20 за положенням у періодичній системі хімічних елементів і будовою атома

 

Мета уроку: закріпити знання учнів про будову атома; формувати вміння й навички характеризувати елементи №1-20 за положенням хімічних елементів у періодичній системі й будовою атома.



Тип уроку: засвоєння вмінь і навичок.

Форми роботи: фронтальна робота, групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, алгоритм характеристики хімічних елементів за положенням у періодичній системі.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

 Перевірка   готовності  учнів   до  уроку,  налаштування  на  робочий 

настрій.

II. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування

1)  Як   змінюються   властивості   елементів   у  періодах  і  групах

Періодичної   системи   зі   збільшенням  порядкового  номера?   Чим  пояснюються  такі   зміни?

2)  Чомуатоми  намагаютьсяприйняти  або  віддати  електрони в хімічнихреакціях?

3)  Чому  інертні   гази  не  вступають  в  хімічні  реакції?

4)  Які  частки  називають  іонами?

5)  Чим   обумовлюється  радіус  атомів?   Як  він  змінюється   в  

періодах і  групах?

6)  Щоназиваютьелектронегативністю?  Як вона змінюється  в періодах

і  групах?   Відповідь  обґрунтуйте.

7)  Назвіть  найбільш   і  найменш  електронегативні  елементи.

3.   Завдання  

1)  Напишіть  електронну   конфігурацію:  а)   атома   Хлору  і  йону  Cl−;

б)   атома   Магнію  і  йону  Mg2 +.

2)  Яка  частинка  має   більший  радіус:  а)   атом  Натрію  або   атом

Калію;  б)   атом  Натрію  або   йон   Натрію;   в)   атом  Хлору  або   атом  Брому?

ІII.  Актуалізаціяопорнихзнань.

Бесіда  

1)  Яку  фізичну   суть  мають  порядковий   номер   хімічного   елемента,   но-мерагрупи,  періоду?

2)  Розташуйтенаступнісимволи в порядку зростання  металічнихвла-стивостей  елементів:  a)   Al,  Na,  Mg;  б)   Са,  Ва,  Sr.

3)  Розташуйте  наступні  символи  в  порядку  зростання   неметалічних 

властивостей  елементів:  а)   Ті,  S,   Se;  б)   Br,  Cl,  F.

IV. Вивчення нового матеріалу.

 Положення елемента в періодичній системі може багато розповісти про цей елемент, його сполуки, їхні властивості. Д. І. Менделєєв помітив цю закономірність і навіть зміг передбачити властивості ще не відкритих на той час хімічних елементів. Знання закономірностей зміни будови й властивостей атомів дозволяють передбачати будову та властивості елементів, їхніх сполук. Тому кількість відкритих елементів постійно збільшується.

Скористаємося алгоритмом, щоб охарактеризувати будь-який хімічний елемент за положенням у періодичній системі. (Кожен учень одержує алгоритм складання характеристики для роботи на уроці.)

  План характеристики елемента за йогоположенням   уПеріодичнійсистемі та будовою атома.

і.  Положенняв  періодичнійсистемі:

а)  порядковий  номер   елемента,   його  назва   і  відносна  атомна  маса

б)  у  якому  періоді,   групі,   підгрупі  розміщений.

іі .  Будова атома:

а)  заряд  ядра  та  його  склад   (кількість   протонів  і  нейтронів);

б)  кількість  електронів,   кількість  електронних  шарів  і  розподіл  у  них 

електронів;

в)  електронна  конфігурація  та  схема   будови  атома;

г)  будова   зовнішнього  електронного   шару,   його  завершеність, 

кількість  спарених   і  неспарених  електронів.

ііі.   Характерхімічногоелемента:

а)  s-,  p-, d-  чи f- елемент;

б)  металічний  чи  неметалічний   елемент.

IV.    Характеристикасполук:

а)  вищий   оксид,  валентність   елемента  в  ньому,  характер  оксиду;

б)  гідрат  вищого   оксиду  та  його  характер;

в)  сполука  Гідрогену   і  валентність   елемента  в  ній.

V.    Порівнянняметалічнихабонеметалічнихвластивостейіз власти-востямиелементів, що стоять поряд у періоді та підгрупі.

Розглянемо  характеристику   елементів   на  прикладі  Нітрогену 

1. Положення в  періодичнійсистемі

№  7,   Нітроген,  Ar= 14

Другий  період,  V  група,  

головна   підгрупа

2. Будова атома

Заряд   ядра  +7,  ядро  містить 7  протонів,  7  нейтронів,  в

електронній   оболонці  —  7електронів.   Електронна   оболонка  складається   з  двох  енергетичних   рівнів.  На зовнішньомурівні  —  5  електронів  

Будова  електронної   оболонки: 1S2 2S2 2P3

3. Характерхімічногоелемента

р-Елемент,  неметалічний   елемент,  до  завершення   електронно-го   рівня  приймає  три   електрони.

4. Характеристикасполук

N2O5,  кислотні  властивості

HNO3,  сильна  кислота

5. Порівнянняметалічнихабонеметалічнихвластивостей  ізвластивостямиелементів, що стоять поряд у періоді та підгрупі

Неметалічні   властивості   виражені 

більше,   ніж   у  Карбону  й  Фосфору,

але   менше,  ніж   в  Оксигену 

V. Засвоєння вмінь і навичок

1. Разом з учнями заповнюємо на дошці таблицю характеристики хімічного елемента за положенням у періодичній системі на прикладі Карбону.

2. Учні об'єднуються в групи по три-чотири особи для складання характеристики елементів. Кожна група одержує номер хімічного елемента (№ 11, № 13, № 15, № 16). Учні виконують завдання упродовж 5—6 хвилин, потім зачитують і за необхідності записують на дошці результати, обговорюють у класі, виправляють помилки.

 

VІ. Підбиття підсумків уроку



Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці, оцінює роботу груп.

Ми навчилися характеризувати хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі хімічних елементів. Де можна надалі використати ці знання?


VІI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, повторити будову атома.

Охарактеризувати за алгоритмом хімічні елементи з порядковими номерами 15 і 20.

УРОК 17

Тема. Характеристика хімічних елементів за положенням у періодичній системі хімічних елементів і будовою атома

 

Мета уроку: закріпити вміння й навички характеризувати елементи за їх положенням у періодичній системі й будовою атома; підготувати учнів до тематичного оцінювання з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома».



Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок.

Форми роботи: виконання тренувальних вправ, групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, алгоритм характеристики хімічних елементів за положенням у періодичній системі.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

  Вітання з класом перевірка готовності учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності

1. Двоє учнів записують характеристику за положенням у періодичній системі Силіцію й Калію.

2. З допомогою хімічних реакцій доведіть, що калій оксид є основним оксидом.

3. З допомогою хімічних реакцій доведіть кислотний характер силіцій(ІV) оксиду.

4. Назвіть два-три елементи, в яких неметалічні властивості виражені сильніше, ніжу Силіцію.

5. Назвіть два-три метали, сильніші за Калій.

6*. Складіть усі можливі формули води з атомів ізотопів Гідрогену й Оксигену й розташуйте їх у порядку зростання молярної маси.

 

III. Використання знань, умінь і навичок для виконання тренувальних вправ



Учні об'єднуються в групи, які одержують аналогічні завдання.

1. Розв'яжіть задачу та визначте хімічний елемент за запропонованими даними.

2. Дайте характеристику цього елемента за положенням у періодичній системі.

3. Напишіть електронну формулу іона, утвореного цим атомом, порівняйте її з електронною формулою атома.

Групові завдання

Група 1. Формула леткої сполуки елемента з Гідрогеном — ЕН3. Масова частка Гідрогену в ній — 17,6 %.

Група 2. Масова частка елемента II групи у вищому оксиді дорівнює 60%.

Група 3. Масова частка Оксигену у вищому оксиді елемента II групи дорівнює 28,6 %.

Група 4. Елемент VII групи утворює летку сполуку з Гідрогеном, масова частка елемента в якій дорівнює 97,3 %.

Група 5. Формула вищого оксиду елемента — Е2O3. Масова частка Оксигену дорівнює 47 %.

Групи виконують завдання, після закінчення роботи учні зачитують і наводять на дошці результати, за необхідності доповнюють і виправляють помилки.
IV. Підбиття підсумків уроку

Ми закріпили вміння й навички характеризувати хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі хімічних елементів, характеризувати властивості простих і складних речовин, які утворюють ці елементи.

Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу груп.

V. Домашнє завдання

Повторити матеріал про будову атома, періодичний закон. Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома».

Урок 18


Тема. Контрольна робота по темі «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома»

 

Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома»; визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми.



Тип уроку: контроль і коригування знань, умінь і навичок.

Форма роботи: письмова контрольна робота за варіантами.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, алгоритм характеристики хімічних елементів за положенням у періодичній таблиці.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 Вітання з класом перевірка готовності учнів до уроку.

II. Письмова контрольна робота

Учитель розподіляє варіанти, нагадує учням зміст завдань, час виконання, ключові моменти оформлення відповідей і систему оцінювання:

Учитель розподіляє варіанти, нагадує учням зміст завдань, час виконання, ключові моменти оформлення відповідей і систему оцінювання:

• завдання 1—6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шістьзавдань — 3 бали;

• завдання 7—9 оцінюються по 2 бали, разом за дев'ять правильно виконаних завдань — 9 балів;

• завдання 10 пропонується виконувати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали.

Отже, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів.

Час на виконання роботи — 40 хв.



Варіант І

І рівень


1. Заряд ядра атома визначається:

а) числом електронів на зовнішньомуенергетичномурівні;

б) числом нейтронів;

в) числом протонів.

2. Ядро атома містить відповідно протонів і нейтронів:

а) 80 і 120;                           

б) 80 і 100;

в) 80 і 80.

3. Укажіть максимальну кількість електронів, що може перебувати на одній орбіталі:

а) три;                                  

б) два;

в) один.


ІІ рівень

4. Електронна формула зовнішнього енергетичного рівня атома ns2np6 відповідає елементам головної підгрупи:

а) VI групи;                          

б) II групи;

в) VIII групи.

5. Відносна молекулярна маса оксиду елемента І групи дорівнює 144. Масова частка елемента в ньому — 88,89 %. Укажіть елемент:

а) Сu;                                   

б) К;


в) Рb.

6. У ряду кислот НСlO4 - H2SO4 - Н3РO4 - H2SiO3 найбільш сильною кислотою є:

а) Н3РO4;                               

б) H2SiO3;

в) НСlO4;                               

г) H2SO4:

ІІІ рівень

7. Елемент головної підгрупи IV групиутворює летку сполуку з Гідрогеном, масова частка цього елемента в якій — 5,2 %. Визначте цей елемент, укажіть формулу його вищого оксиду й леткої сполуки з Гідрогеном.

8. Напишіть схему будови атома, електронну формулу і схему розподіл електронів по квантових комірках:

а) для атома Фосфору;     

б) для іона Алюмінію АГ3.

9. Двовалентний метал масою 2,5 г без залишку прореагував з водою. При цьому виділився газ об'ємом 1,4 л (н. у.). Визначте метал.

ІV рівень

10. Здопомогою алгоритму складіть характеристику Карбону за положенням у періодичній системі хімічних елементів.



Варіант II

I рівень


1. В основу класифікаціїхімічнихелементів Д. І. Менделєєв поклав:

а) валентність атомів хімічних елементів;

б) властивості хімічних елементів;

в) відносну атомну масу.

2. Ядро атома 82209Рb міститьвідповіднопротонів і нейтронів:

а) 82 і 82;

б) 82 і 127;

в) 82 і 107.

3. Укажіть, чим відрізняються між собою s- і р-орбіталі:

а) тількирозміром;

б) спіном;

в) формою та просторовою орієнтацією.

II рівень

4. Електронна формула зовнішнього енергетичного рівня атома ns2np2 відповідає елементам головної підгрупи:

а) VI групи;

б) IV групи;

в) II групи.

5. Відносна густина леткої сполуки з Гідрогеном елемента головної підгрупи V групи за воднем дорівнює 17. Масова частка елемента в цій сполуці — 91,2 %. Укажітьелемент:

a) N;                         

б) As;


в) Рb.

6. У ряду гідроксидів LiOН - Ве(ОН)2 - Н3ВO3  -Н2СO3 найбільш сильною основою є:

a) LiOH;                    

б) Ве(ОН)2;

в) Н3ВO3;                  

г) Н2СO3.

3 рівень

7. Елемент головної підгрупи V групи утворює вищий оксид, масова частка Оксигену в якому — 74,07 %. Визначте цей елемент, укажіть формулу його вищого оксиду та леткої сполуки з Гідрогеном.

8. Напишіть схему будови атома, електронну формулу і схему розподілу електронів по квантових комірках для:

а) атома Магнію;       

б) іона Сульфуру S-2.

9. Метал другої групи масою 6 г без залишку прореагував із розчином хлоридної кислоти. При цьому виділився газ об'ємом 5,6 л (н. у.). Визначте метал.

IV рівень

10. Здопомогою алгоритму складіть характеристику Нітрогену за положенням у періодичній системі хімічних елементів.



Варіант III

I рівень


1. Число нейтронів у ядрі атома можна визначити так:

а) від нуклонного числа відняти число електронів;

б) від нуклонного числа відняти протонне число;

в) дорівнює значенню протонного числа.

2. Ядро атома містить відповідно протонів і нейтронів:

а) 92 і 147;               

б) 92 і 92;

в) 92 і 145.

3. Максимальна кількість електронів на третьому енергетичному рівні дорівнює:

а) 18;                                    

б) 12;

в) 8.


II рівень

4. Електронна формула зовнішнього енергетичного рівня атома ns2np5 відповідає елементам головної підгрупи:

а) V групи;                            

б) VI групи;

в) VII групи.

5. Відносна молекулярна маса оксиду тривалентного металу в 76 разів більша, ніж відносна молекулярна масса водню. Масова частка елемента в цій сполуці — 68,42 %. Укажіть елемент:

а) Сr;                       

б) Аl;


в) Sc.

6. У ряду оксидів SiO2 - Р2O5 - SO3 - Сl2O7 найсильніші кислотні властивості проявляє:

a) SiO2;                    

б) Р2O5;

в) SO3;                     

г) Сl2O7.

III рівень

7. Елемент головної підгрупи V групи утворює кислоту складу Н3ЕO4, відносна молекулярна маса якої дорівнює 142, масова частка елемента в ній становить 52,82 %. Визначте цей елемент.

8. Напишіть схему будови атома, електронну формулу та схему розподілу електронів по квантових комірках для:

а) атома Хлору;        

б) іона Натрію Na+.

9. Лужний метал масою 5,75 г без залишку прореагував із водою. При цьому виділився газ об'ємом 2,8 л (н. у.). Визначте метал.

IV рівень

10. З допомогою алгоритму складіть характеристику Магнію за положенням у періодичній системі хімічних елементів. 

III. Домашнє завдання

ХІМІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК І БУДОВА РЕЧОВИНИ

 

УРОК 19





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал