Конспекти лекцій з методики музичного виховання дошкільників




Сторінка6/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7
Тема № 10. Свята, розваги в дитячому садку

ПЛАН
1. Види свят та їх коротка характеристика.
2. Підготовка до свята та методика його проведення.
3. Розваги, види розваг.
4. Використання музичного мистецтва під час проведення свят і розваг.
Основні поняття: свята, розваги, вихователь, діти дошкільного віку.

Серед багатьох форм організації вільного часу дошкільників значне місце належить різноманітним святам та розвагам. Свята і розваги – це своєрідні форми організації життя і діяльності дитячого колективу. Процес підготовки до будь-якого свята чи розваги вимагає великої кропіткої роботи з боку вихователів, музичного керівника і самих дітей, допомагає зближенню дитячого та педагогічного колективів і позитивно впливає на якість всієї навчально-виховної роботи в дошкільному закладі.
Свята бувають різні: міжнародні, державні, професійні, традиційні і нетрадиційні, релігійні.
Під час проведення свят розв’язується одне з головних завдань виховання – всебічний і гармонійний розвиток дітей. У кожному святі, яке проводиться з дітьми різного віку поєднуються різні види діяльності: літературна, музична, художня, театральна, хореографічна. Кожне свято – це урочиста подія, яка створює насамперед у дітей піднесений настрій, викликає позитивні емоції, допомагає розкриттю та розвитку творчих здібностей.
2
Підготовку до свята, підбір чи складання сценарію, його проведення
і закріплення винесених дітьми вражень можна розглядати як ланки
єдиного педагогічного процесу в дошкільному закладі.

112
Важливу роль в організації і проведенні свята відіграє його оформлення відповідно до теми святкового ранку, яке може проходити за участю самих дітей одного або різного віку, а також за участю педагогів.
Слід пам’ятати, що у виступах на святі повинні брати участь усі діти певної вікової групи. Кожна дитина повинна виступити якщо не
індивідуально, то з невеликою групою дітей. Причому колективні виступи на святі завжди чергуються з індивідуальними. Цю особливість будь-якого свята треба враховувати, коли складається сценарій заходу.
Найвідповідальнішою на святі є роль ведучого, яку виконує вихователь.
Його емоційність, жвавість, вміння безпосередньо спілкуватися з дітьми, виразне виконання текстів багато в чому впливають на загальний настрій і темп ведення свята. Ведучий повинен не лише добре знати програму, сценарій свята, а й уміти швидко реагувати на несподівані випадкові зміни.
Будь-яке свято потрібно проводити в доброму темпі. Розтягнутість виступів, надто велика їх кількість порушують єдину лінію емоційно- фізіологічного навантаження. Уникнути цього допомагає насамперед активна участь дорослих у святі.
Крім свят, передбачених програмою, ефективними можуть виявитись тематичні музичні, художні та літературні свята, які можна проводити з дітьми різного дошкільного віку у першій половині дня. Тематика таких свят може пов’язуватися з навчальною програмою або визначатися календарем мистецьких подій. Важливу роль у визначенні тематики відіграють традиції садочка (наприклад, творчі зв’язки дитячого садка з діячами літератури, музики, образотворчого мистецтва тощо). В усіх випадках важливою умовою проведення свята є створення такої педагогічної ситуації, яка сприятиме залученню якомога більшої кількості дітей до їх участі, а також створення якісного, професійного сценарію.
Тема свята має бути цікавою, привабливою і доступною для всіх дітей – потенційних учасників.

113
Підготовка мистецького свята має свої особливості, це кропітка справа, що потребує від організаторів і учасників виконання домашніх завдань у різних напрямках: конкурси на визначення назви, девізу свята, виготовлення запрошень, афіші, програми, підбір літературного, художнього, музичного матеріалу, конкурсів та ігор, пошуки вдалої емблеми або епіграфу тощо. Домашні завдання передбачають підготовку костюмів, реквізиту, художнього оформлення місця проведення (звуку, світла, декорації), а також вивчення художніх текстів, оскільки мистецьке свято – це завжди синтетичне, театралізоване дійство, йому необхідні і драматургія, і зовнішнє оформлення. Іноді для учасників свята необхідна допомога батьків, особливо у пошуковій роботі: перегляді домашніх бібліотек, фонотек, репродукцій, виготовленні костюмів, альбомів, репетиційному процесі тощо. Батьки запрошуються як глядачі, а також можуть брати безпосередню участь у святі.
Готуючи свято, треба пам’ятати, що концертні номери, які звучать на ньому, можуть бути різними за рівнем професійної майстерності їх виконання, і слухацька аудиторія також не завжди підготовлена до їх сприйняття. Тому, особливо, перші номери не повинні бути довготривалими, вони мають вміло чергуватися з поетичними та прозовими, вокальними, інструментальними та хореографічними. Головне, щоб вони виконувалися щиро і виразно.
Всі свята готуються і проводяться згідно із загальною методикою, але, разом з тим, кожне свято має свої особливості підготовки і проведення, які насамперед залежать від віку дітей, тематики, навчально- виховних завдань та місця проведення.
3
Розваги, як правило, проводяться здебільшого в другій половині дня.
Організацією і підготовкою розваг здебільшого керують вихователі.
Основна мета розваг – викликати у дітей радісні відчуття, розвинути

114
інтерес до різних видів мистецтв, підвищити життєвий тонус, встановити більш тісний контакт між педагогами та учнями.
Розваги поділяються на три групи:
1)
організовані для дітей дорослими;
2)
які проводяться при участі педагогів;
3)
організовані дорослими при участі дітей.
Існують такі різновиди розваг: концерт, ляльковий театр, тіньовий театр, театр 5 пальців, інші театралізовані вистави, інсценізація віршів, казок, байок, пісень, дні народження, слухання радіо і перегляд телепередач, спортивні заходи тощо.
Для проведення будь-якого виду розваг складається сценарій або план, у якому послідовно викладаються окремі елементи дії, розкривається тема, спрямування виступів, передбачаються методи, які підвищують активність учасників, а також вказується приблизне оформлення розваги.
Насамперед визначається тема й ідея розваги.
Якщо розвага проводиться у формі театралізованої дії , тоді перед її початком дається коротка розповідь про те, що зараз буде показано. Далі розгортається основна дія сценарію, що має відповідати таким загальним вимогам:
- кожен епізод повинен бути пов’язаний з попереднім і наступним;
- дія розгортається по наростаючій лінії від слабших до емоційно сильніших епізодів;
- кожен епізод повинен мати внутрішню логіку побудови і закінчуватися раніше, ніж починається наступний.
Ідея всього сценарію театралізованої розваги сконцентрована в кульмінації. Закінчення (фінал) має бути побудований таким чином, щоб усі учасники могли виявити свою творчість та активність.
Різні види розваг треба відповідним чином планувати. Це допоможе педагогам організувати роботу з дошкільниками при підготовці і проведенні розваг. У плані необхідно зазначити, хто відповідальний за

115 підготовку та оформлення костюмів, атрибутів, за загальну організацію і проведення розваг. Кожен вид розваг має свій зміст, свій репертуар і відповідні виховні завдання.
4
Значне місце в проведенні розваг займає музичне мистецтво, яке супроводжує дії учасників, а потім входить у повсякденне життя школярів, стає їм близьким і улюбленим. У розвагах музика використовується по- різному: в одному випадку становить основний зміст (концерт, музичні
ігри, інсценізація пісень), в іншому – застосовується принагідно
(театралізовані вистави,
ігри-драматизації), а також може використовуватися епізодично (дні народження, спортивні змагання, вікторини, конкурси). Важливо вміло добирати музичні твори різних жанрів для розваг, враховуючи їхню педагогічну цінність.
Складніший музичний матеріал може виконуватися дорослими (в концертах), а також можна використовувати аудіо записи, але тільки в тому випадку, якщо він доступний сприйняттю і розумінню дітей певного віку.
Найпоширеніші види розваг для дітей молодшого дошкільного віку – це ігри-драматизації, спектаклі ляльок, театралізовані ігри, інстценізації та дні народження. Дітям подобається самим розігрувати дії казок, байок, знайомі літературні сюжети. Наприклад, ляльковий театр перетворюється для них на справжнє свято.
Театралізовані вистави найчастіше готують вихователі. Учасниками
ігор-драматизацій можуть бути й самі діти. Віковий склад виконавців визначає ступінь складності репертуару. Вихователі разом із музичним керівником допомагають дітям створювати ту чи іншу роль, узгоджуючи свої дії з діями інших учасників. Музичні твори в іграх-драматизаціях та театралізованих виставах звучать у ході сюжету, коли персонажі співають, танцюють чи просто слухають музику, яка вводиться з метою створення певного настрою як музичний супровід або фон. Треба пам’ятати, що

116 музика в спектаклях не повинна звучати весь час, а має бути своєрідною окрасою, щоб не порушувати сприймання змісту п’єси і не відвертати увагу глядачів від основної дії.
Музика, що відповідає змістові розваг, правильно характеризує персонажів, збагачує дітей новими враженнями, допомагає розвивати їх естетичні почуття.
Таким чином, свята і розваги – це важлива частина всього виховного процесу, одна з форм музичного розвитку дітей дошкільного віку. Вони активно впливають на формування особистості дошкільнят, дають змогу виявити свої навички, вміння, творчу ініціативу, підводять певний підсумок виховної педагогічної роботи.










117
Тема № 18. Технологія організації дитячого свята
План
1. Робота над сценарієм.
2. Методика організації і проведення дитячого свята.
Ключові слова: сценарій, сценарна робота, драматургія свята.
Свята у дитячому садку мають свою мету і завдання, одна з них – це створення у дітей радісної атмосфери, формування позитивного емоційного настрою, святкової культури, що дозволяє їм дізнаватися про традиції свята. Дуже важливо при підготовці і проведенні святкових ранків не допустити формалізму й одноманітності. Необхідно наперед продумати художні елементи свята, створити відповідний сценарій, у якому правильно підібрані пісні, вірші, музика, ігри, танці. Адже підготовка до свята викликає у дошкільників інтерес, захоплення до святкового дійства, і на основі цього інтересу формуються їхні морально-етичні якості. Саме головне є те, щоб діти не були пасивними глядачами, слухачами і учасниками урочистостей, а були активними учасниками. Якраз для цього слід підготувати грамотний сценарій дитячого свята.
Основою будь-якого святкування у дошкільному закладі є сценарій. який підбирають або самостійно пишуть педагоги. Найчастіше розробляє сценарій дитячого свята музичний керівник, але йому допомагає і вихователь.
Сценарій дитячого свята – це детальна розробка змісту і ходу дійства. У ньому послідовно, взаємопов’язано визначається все, що буде відбуватися. У сценарію розкривається тема, вказуються переходи від однієї частини до іншої, вносяться відповідні твори або уривки з них.
Прийоми активізації учасників свята, опис художнього оформлення і спеціального обладнання теж включаються у сценарій. Таким чином, сценарій свята – це послідовна, розроблена програма організації дитячого святкового ранку.

118
Сценарій є вихідним компонентом втілюваного педагогом дійства, поданого у літературному вигляді. Поняття сценарій є близьким таким поняттям як «схема», «план».
Роботу над сценарієм необхідно проводити у певній послідовності:
1. Складання сценарного плану.
2. Збирання сценарного матеріалу.
3. Створення чернетки сценарію.
4. Створення чистового варіанту сценарію.
5. Сценарний план має складатися з таких елементів:
- тема сценарію;
-
ідея сценарію;
- композиція сценарію;
- дійові особи сценарію;
- конфлікт сценарію;
- художній образ сценарію;
- жанр сценарію;
- наскрізна дія сценарію;
- засоби театралізації сценарію;
- прив’язка сценарію (орієнтація на певну аудиторію);
- монтаж сценарного матеріалу;
- назва сценарію.
Для створення сценарію педагоги збирають найрізноманітніший матеріал (художній, документальний, літературний, образотворчий, звуковий, музичний). Сценарний матеріал складається з таких елементів:
- прозових, віршованих творів різних жанрів і тематичних напрямків одного або різних авторів, цілком або у фрагментах (для старшого дошкільного віку);
- концертних номерів різних жанрів одного або різних (найчастіше) авторів;
- сценічного оформлення відповідно до тематики свята.

119
Складаючи чорновий варіант сценарію, слід пам’ятати, що форма літературної фіксації сценарію має складатися з прямої мови персонажів, а також ремарок ( авторських вказівок). У сценарію не повинно бути довгих монологів чи діалогів, другорядних дрібниць та постановчих подробиць.
Також кожний сценарій повинен відповідати віку дітей, бути доступним, зрозумілим і легко запам’ятовуватися.
Чистовий варіант сценарію має бути написаний дуже чітко, виразно, або надрукований на папері формату А-4.
Титульний аркуш оформляється за певними правилами. Умовно текст, що розміщується на титульному аркуші, поділений на три групи, розміщується горизонтально у три „поверхи”: найвищий, верхній поверх складається з кількох рядків, у яких зафіксована організаційна приналежність автора до якоїсь певної сфери діяльності. Якщо йде мова про студентський сценарій, це назва відомства, тобто міністерства, до якого належить вищий навчальний заклад, наприклад:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ


Нижче розміщується повна назва учбового закладу:
ДВНЗ «ПНУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»

Ще нижче стоїть найменування факультету, інституту, на якому вчиться автор сценарію:
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Далі – назва кафедри, яка відповідає за викладання даного предмету, це останній напис у цьому поверху:
КАФЕДРА фахових методик і технологій початкової освіти

Середній „поверх” розміщується приблизно посередині паперового аркуша. Це назва сценарію, яка повинна бути виділена місцем свого розташування, розміром літер або їх написанням, кольором або підкресленням.
У лапки назва сценарію береться лише в окремих випадках:

1. Коли назвою сценарію є цитата.

120

2. Коли назва сценарію стоїть у певному контексті, наприклад:
…Улюбленій мамі присвячений сценарій „Матусю, рідненька моя!”, в якому йдеться…
3. Коли назвою є слово або фраза, що вживається у зворотньому розумінні, наприклад: „Красивість”, а йдеться в ньому, навпаки, про некрасиве і потворне.
В усіх інших випадках лапки не ставляться.
Слід пам’ятати, що назва сценарію не може бути замінена визначенням жанру. Наприклад, іноді замість назви сценарію помилково ставлять жанрове визначення :
Сценарій дитячого новорічного свята
Таке визначення на титульному аркуші може бути, але трохи нижче назви, як доповнення та пояснення. Помилковою є така назва сценарію:
Свято зустрічі весни

Помилка тут полягає в тому, що сценарист створює не свято, а сценарій свята, отже, у цій назві не вистачає слова „сценарій”.
У нижньому „поверсі” титульного аркуша містяться відомості про характер роботи (навчальний, контрольний, курсовий сценарій) та відомості про автора, тобто вказується, на якому факультеті, відділенні,
інституті, спеціалізації навчається студент, його прізвище, ім’я, по батькові. Ця інформація розміщується у нижній третині аркушу справа, наприклад:
Контрольна робота з курсу
„ММВ дошкільників ”
Студентки ДОПО-21
Василів Тетяни Іванівни

Нижче розміщуються відомості, що стосуються викладача, його науковий ступінь, звання, ініціали та прізвище, наприклад:
Педагог
к.п.н., доц. Федорів І.А.

121

До найнижчого „поверху” тексту титульного листа відносяться рядки, в яких вказується назва міста та рік створення, наприклад:
Івано-Франківськ
2016

Таким чином, оформлення сценарію повинно відповідати певним правилам, назва сценарію має бути оригінальною, не схожою на інші, короткою, змістовною, точною, не дуже складною або надто довгою, поєднувати в собі як цінну інформацію щодо змісту сценарію, так і мати певне художнє та емоційне забарвлення.

Одна з головних умов щодо обсягу сценарного матеріалу полягає в тому, що сценарій не може бути занадто довгим, так само як і саме видовище, що ставиться за цим сценарієм. Залежно від віку дітей, для яких розрахований сценарій, він може бути довшим або коротшим.
Набраний на комп’ютері, сценарний матеріал півгодинного заходу може займати приблизно 4-6 сторінок друкованого тексту на папері формату
А-4.
Тривалість заходу визначає автор сценарію, який повинен враховувати вік дітей, їхні індивідуальні особливості, і пам’ятати, що кожне свято за створеним сценарієм повинно тривати певну кількість часу, відведену для кожної вікової групи. Заходи на 1 годину і більше для дітей дошкільного віку неприпустимі.
Якщо сценарний матеріал створюється студентами, то в кінці сценарію необхідно вказати джерела, які використовувалися при роботі над даним твором, згідно з існуючими правилами щодо складання списку літератури.
Перед проведенням заходу по створеному сценарію необхідно попередньо повідомити глядачів. Це найчастіше робиться за допомогою афіші (оголошення) або запрошення. Приблизний текст афіші готується тоді, коли вже добре відпрацьований творчий задум, існує остаточний варіант сценарного плану усього заходу або взагалі готовий сценарій, існує

122 загальна домовленість про зміст, час і місце проведення, а також найважливіший елемент, без якого не може бути афіші – назва заходу.
Афіша не повинна бути дуже складною, заплутаною, занадто яскравою чи розмальованою, вона буде вдала тільки тоді, коли її текст легко сприймається і добре запам’ятовується. Тому дуже уважно слід підбирати для афіші якість паперу, розмір, зміст напису, розмір літер, друкарський шрифт, їх розташування, фарби та кольори, наявність чи відсутність у структурі афіші фотографій, малюнків тощо.
Афіша може бути текстовою, без зображень, діловою, без зайвих емоційних зображень, а також і такою, яка торкається людських почуттів.
Запрошення – це ще одна важлива складова сценарної роботи. У дещо іншій формі, трохи спрощеній, запрошення повторює інформацію афіші, але разом з тим існує певна відмінність між ними. Якщо інформація на афіші звернута до всіх потенційних глядачів, то запрошення призначене конкретно певній людині чи групі, як правило це батьки, завідувач дитячої дошкільної установи, методист, інші вихователі.
Тому запрошення починається із звернення, із прізвища, імені та по батькові глядача, що вписується або вдруковується у вільне місце в тексті.
Крім того, запрошення за розміром менше, ніж афіша, форма його може бути довільною, його можуть виготовити самі діти або скористатися готовими листівками, де вписується певний текст.
Зміст запрошення майже не відрізняється від змісту афіші, разом з тим воно має і свої особливості. Велике значення у структурі запрошення має розташування окремих фраз, слів, шрифту, колір друку, фотографії, малюнки та елементи орнаменту.
Інколи до афіші та запрошень додається ще й програма, яку частіше називають програмкою. У програмці дається певна додаткова інформація, в ній може бути перелік дійових осіб, виконавців головних ролей чи концертних номерів, короткий переказ вистави. Як правило, програмку оформляють яскраво, оригінально, і її можна залишити в себе як пам’ятний

123 сувенір. До оформлення запрошення і програмки можна залучити дітей молодшого і старшого дошкільного віку.
Таким чином, робота над сценарієм вимагає великих зусиль, певних умінь і навичок, творчого підходу та професійного розв’язання тих проблем, які виникають під час роботи над ним.
Сценарій повинен бути написаний за усіма існуючими правилами та законами, професійно оформлений, мати додаток у вигляді сценарного плану, макету афіші, запрошення, програмки та списку використаної літератури. Студенти, які займаються створенням сценарію, за яким буде проведений певний захід, повинні пам’ятати, що сценарій – це тільки перша і найголовніша ланка в сценарній роботі, кропітка праця, після якої починається робота над його сценічним втіленням.
2
У науковій літературі визначено етапи підготовки та проведення свята у дитячому садку. Найчастіше підготовка до свята складається з таких етапів:
1. Організаційний етап, який включає попереднє планування, коли музичний керівник і вихователь певної групи складають перспективний план дозвіллєвих заходів, у якому враховується весь обсяг педагогічної роботи, терміни їх проведення і підготовки, виходячи з вікових особливостей дітей. Практикою доведено, що починати підготовку до свята потрібно не пізніше, ніж за місяць (іноді за півтора) до встановленого терміну свята.
2. Проектний етап, на якому вирішуються питання про дату, час, місце проведення свята, обговорюються питання використання матеріально-технічного забезпечення свята, а також з’ясовується головна мета свята, його завдання, спосіб їх вирішення, оформлюється сценарій, готується афіша, запрошення.
3. Сценарний етап. Це етап розробки сценарію, над яким здебільшого працює музичний керівник.

124 4. Підготовчий етап, на якому працюють музичний керівник і вихователь у взаємодії з батьками. Від цієї спільної роботи залежить динамічність і яскравість свята, сила його емоційного впливу на дітей. На підготовчому етапі необхідно забезпечити ефективну роботу у таких напрямках:
- робота музичного керівника і вихователів, яка включає:
• пошук потрібного вихідного матеріалу для свята (перечитування сценаріїв, методичних рекомендацій, різної інформації);
• розробку макетів святкового оформлення (декорації, антураж, реквізити);
• підбір музичним керівником можливого репертуару з урахуванням можливостей кожної дитини чи групи дітей;
• розробку окремих концертних номерів (сольних, групових, масових);
• попереднє ознайомлення дітей зі святом.
- робота батьків (відбувається у таємниці від дітей), яка включає:
• розробку і виготовлення костюмів, підбір і закупка доречних подарунків, призів;
• Інформаційну підтримку ( уразі потреби).
Підготовча робота до свята повинна впливати на свідомість, розум, емоції дітей, включивши їх у суспільну діяльність. У цей період виконуються роботи з виготовлення костюмів, оформлення зали, виготовлення афіші, запрошення тощо. Подібна робота спрямовує всі творчі сили дітей на свято, закладає в душі стан передчуття радості, відкриває широкі можливості для колективної і індивідуальної самореалізації.
5. Пропедевтичний етап, тобто, введення дітей у тему та ідею свята.
На цьому етапі дітям пояснюють що це за свято, з чим чи ким воно пов’язане, хто буде присутній на ньому, що будуть робити самі діти, на

125 появу яких улюблених персонажів можна очікувати, а також здійснюється вибір потенційних виконавців головних та інших ролей.
На цьому етапі діти мають зрозуміти своє завдання. усвідомити свою роль у підготовці і проведенні свята, розучувати вірші, пісні, танці, ігри тощо, і головне, розуміти для чого вони це роблять. Певну допомогу у введення дітей у свято можуть надати батьки (розучування репертуару, створення малюнків, аплікацій, запрошень і т. д.)
7. Репетиційний етап, який є найдовшим з усіх за часом, громіздкий за кількістю робіт, завдань і найвідповідальніший, у якому приймають участь діти, музичний керівник і вихователі.
8. Етап реалізації задуму, тобто проведення свята, на якому особливе місце займають сюрпризні моменти, які розгортаються в кінці свята. Сюрпризні моменти полягають у отриманні подарунків за гідні вчинки і гарне проведення свята.
9. Оцінювально-рефлексивний етап, підбиття підсумків, яке відбувається на трьох рівнях: індивідуально-особистісному, педагогічному і дитячому.
Якщо діти використовують елементи святкового ранку вдома, у самостійній діяльності, тоді свято пройшло успішно. На педраді у дитячому садку дається оцінка проведення свята керівником дошкільної установи і методистом.
10. Післясвятковий етап - це надання дітям можливості висловлювати свої думки про свято, розповідати рідним і близьким про нього, висловлювати свої ідеї щодо проведення наступного свята.




126


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал