Конспекти лекцій з методики музичного виховання дошкільників




Сторінка5/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7
Тема № 9. Гра на дитячих музичних інструментах як вид
діяльності
ПЛАН
1.
Значення гри на дитячих музичних інструментах для всебічного розвитку дошкільників.
2.
Завдання навчання гри на дитячих музичних інструментах та музичний репертуар.
3.
Класифікація музичних інструментів.
4.
Основні вимоги до музичних інструментів, іграшок.
5.
Організація занять по навчанню гри на інструментах в дитячому садку.
Основні поняття: музичні дитячі інструменти, музичні іграшки.
Навчання дітей грі на музичних інструментах відкриває перед ними новий світ звукових красок, допомагає розвивати музичні здібності, розширює кругозір і стимулює інтерес до інструментальної музики.
У процесі гри на дитячих музичних інструментах удосконалюються естетичне сприйняття і естетичні почуття дітей, а також розвиваються такі якості як витримка, цілеспрямованість, наполегливість. Гра на дитячих
інструментах розвиває зосередженість і пам’ять. Знайомство з назвами
інструментів, їх тембрами, спеціальними музичними термінами (струни, клавіші, медіатр, оркестр, ансамбль тощо) збагачує активний словник дошкільників, розвиває їхню мову. Цей вид музичної діяльності збагачує музичними враженнями дітей, розвиває їх музикальність, музично- сенсорні здібності, музичну пам’ять, відчуття ритму, тембру, ладу, звуковисотності, організовує дітей, покращує їх увагу, сприяє розвитку творчих здібностей.
Музичні дитячі інструменти викликають у дітей великий інтерес, а також сприяють розвитку творчості дітей. Їх можна застосовувати в

89
інших видах музичної діяльності, на заняттях, святах, розвагах, у повсякденному житті дитячого садка. Крім того, деякі іграшки-
інструменти використовуються як наочне приладдя. Вони допомагають педагогам розвивати музично-сенсорні здібності, знайомлять їх з окремими елементами музичної грамоти.
Гра на музичних інструментах допомагає дітям розрізняти звуки у їх висотних та ритмічних співвідношеннях і в тембровому забарвленні. Діти засвоюють різний напрямок мелодії (вгору-вниз), користуючись підібраними за висотою дзвіночками, відтворюють різноманітні ритми, прислухаючись до різних ритмічних сполучень, розрізняють дзвінкий тембр трикутників і мелодійні звуки дзвіночків, металофонів, цитр та
інших музичних інструментів.
Знайомство з музичними іграшками та музичними інструментами відбувається з перших днів перебування дітей у дитячому садку, а навчання грі на них відбувається з 5 років, тобто у старшій групі.
Музичні іграшки та інструменти використовуються з різною метою:
(для ознайомлення, як наочність і при грі), а також:
1)
для розвитку звуковисотного слуху (дзвіночки, молоточки, металофон);
2)
для розвитку почуття ритму (інструменти ударної групи, або
інструменти, які мають звук певної висоти);
3)
для розвитку тембрового слуху (інструменти різних груп, наприклад струнні, духові, ударні);
4)
для розвитку динамічного слуху (всі інструменти, на яких діти можуть підсилювати або послаблювати звучання).
2
У сучасній програмі визначено навчально-виховні завдання, які здійснюються як на заняттях, так і в повсякденному житті. Музичний керівник має вивчати з дітьми музичний матеріал за програмою, а вихователь – закріплювати його, повторювати вивчену пісню, слухаючи у

90 записі музичний твір або даючи дітям змогу відтворювати певну мелодію на дитячому музичному інструменті.
Завдання, які ставляться перед музичним керівником і вихователем у процесі гри на дитячих музичних інструментах такі:
1.
Ознайомити дітей з назвами та зовнішнім виглядом найпростіших дитячих музичних іграшок та музичними інструментами.
2.
Навчити розрізняти характер звучання музичних інструментів.
3.
Ознайомити дітей з основними правилами користування та зберігання музичних інструментів.
4.
Навчити елементарних прийомів гри на дитячих музичних
інструментах.
5.
Діти повинні знати розташування високих і низьких звуків на різних
інструментах.
6.
Ознайомити дошкільників з елементарними знаннями з нотної грамоти
( назви нот - до, ре, мі, фа, соль, ля, сі - і їх місце на пластинках металофонів і клавішах інших інструментах.
7.
Правильно брати і витрачати дихання при грі на духових
інструментах , граючи на тріолах, дудочках, сопілках.
8.
Знаходити зручну аплікатуру, граючи на акордеонах, гармошках, баянчиках, піаніно.
9.
Приглушувати звучання тарілок, трикутників, правильн6о тримати руки, граючи на бубні, барабані, струшуючи кастаньєтами, маракасами.
10.
Користуватися елементарними динамічними відтінками.
11.
Грати найпростіші пісеньки, поспівки, танцювальні мелодії.
12.
Грати в ансамблі, своєчасно вступати в гру і закінчувати її.
Основне завдання педагогів – навчити дітей грати на музичних
інструментах і тим самим викликати інтерес до музики, бажання самостійно виконувати музичні твори.

91
Музичний репертуар для дитячих музичних інструментів має бути високохудожній і доступний. Згідно вимог програми він складається з творів чи уривків класичної музики, сучасних композиторів і народної музики, найрізноманітніший за тематикою, жанрами.
Репертуар для гри на музичних інструментах можна умовно розподілити так:
- маленькі п’єски для початкових вправ;
- поспівки, пісеньки, лічилки для індивідуальної гри;
- п’єси, пісні для колективного виконання.
3
Існує певна класифікація дитячих музичних інструментів та музичних іграшок. Їх можна поділити на:
Струнні – цитри, домри, балалайки, гітари, гуслі, бандури. Звуки на них виникають, коли дитина торкається струн пальцями чи медіатром
(тонка пластинка з пластмаси).
Духові – флейти, саксофони, кларнети, дудочки, сопілки, тріоли, губна гармоніка, „мелодії»”. Звуки виникають при вдуванні повітря у трубку інструмента, а іноді при видиханні його із трубки.
Клавішно-язичкові – баяни, акордеони, гармонії, гармошки. Звук виникає коли натискають на клавішу.
Ударно клавішні – іграшкові роялі, піаніно. Звук викликає удар молоточка по металевих пластинках, який виникає, коли натискають на клавішу.
Ударні – бубни, барабани, кастаньєти, трикутники, мара каси, тарілки, дзвіночки, металофони, ксилофони, тарахкальця. Звук виникає при ударі рукою чи паличкою по тілу інструмента, що має властивість звучати.
Залежно від способу звукодобування і характеру звучання дитячі музичні іграшки і музичні інструменти можна згрупувати в певні види:

92
Неозвучені. Це іграшки, які відтворюють зовнішню подобу музичних інструментів, наприклад піаніно з німою клавіатурою. Вони призначені для того, щоб створювати ігрові ситуації, в яких діти, фантазуючи і наспівуючи, уявляли себе, граючими на музичних
інструментах, а також для уявлення про зовнішній вигляд різних музичних
інструментів. Їх можна застосовувати в різних видах музичної діяльності, а також у повсякденному житті дитячого садка тав процесі різних ігор.
Озвучені. Вони поділяються на декілька груп:
1. Іграшки інструменти із звуком невизначеної висоти: калатальця, бубни, барабани, трикутник, кастаньєти, мара каси.
2. Іграшки-інструменти , що дають звук лише однієї висоти, з допомогою якого можна відтворювати різні ритми: дудочки, ріжки.
3. Іграшки з зафіксованою мелодією: органчики, музичні скриньки, музичні ящички. Вони мають механічний характер.
4. Іграшки-інструменти з звукорядом: металофони, піаніно, кларнети, труби, флейти, саксофони, баяни, гармошки, домри, балалайки, цитри, цимбали, гуслі тощо. Граючи на них, можна відтворювати різні мелодії.
4
Музичні інструменти, іграшки повинні зберігатися в добре провітреному приміщенні, не дуже вологому і не дуже сухому. Вони повинні по вазі і розмірам бути доступними для дітей дошкільного віку.
Дитячі музичні інструменти, іграшки мають бути добре настроєні, чисто і красиво звучати, мати визначений чистий тембр звучання, бути зручними з точки зору розміру і ваги. Крім цього вони мають мати просту конструкцію, бути міцними, тому що ними багато дітей будуть користуватися. Якщо дитина користується духовими інструментами, а потім передає їх іншій дитині, неодмінно треба зробити дезінфекцію
(протерти спиртом або марганцівкою мундштук духового інструменту).
Струнні інструменти повинні бути добре закрученими, з такими струнами, щоб діти не могли ними поранитися. Музичний керівник разом з

93 вихователем повинні дотримуватися основних правил користування і зберігання музичних інструментів, іграшок для довготривалого їх користування.
5
Навчання дошкільників грі на музичних інструментах – справа важка
і кропітка, і, успіху в ній можна досягнути тільки при спільній роботі музичного керівника і вихователя. Допомога вихователя музичному керівнику полягає в тому, що він організовує дітей, сам допомагає навчати дітей грі, наперед вивчивши дитячий репертуар і оволодівши грою на дитячих музичних інструментах.
Форми роботи музичного керівника по навчанню гри на музичних
інструментах різноманітні, вони, насамперед, залежать від вікових і
індивідуальних особливостей дітей. Це індивідуальні заняття, які проводяться у другій половині дня, які мають тривати не більше 5-7 хвилин. Заняття в ансамблі проводяться також у другій половині дня один раз на тиждень або ще рідше і повинні тривати не більше 25-30 хвилин.
Також у дитячому садку можна організувати оркестр, у якому можуть брати участь діти різних вікових груп. Діти, які грають у ансамблях та оркестрах задовольняють свої індивідуальні запити, інтереси
і звикають діяти злагоджено в колективі.
Таким чином, гра на дитячих музичних інструментах – надзвичайно цікава й корисна музична діяльність. Музичні іграшки та інструменти дають можливість прикрасити життя дошкільників, розважити їх і викликати прагнення до творчості. У процесі навчання гри на музичних
інструментах добре формуються слухова уява, відчуття ритму, тембру, динаміки. Розвивається самостійність у діях дітей, їх увага та організованість.
Весь комплекс прийомів залучення дітей до цього виду музичної діяльності добре готує їх до майбутнього навчання в школі.
Література – та сама, що і до попередніх тем.

94
Лекція 10. Зміст і структура музичних занять
ПЛАН
1.
Виховне значення музичних занять.
2.
Основні вимоги до побудови та проведення музичних занять.
3.
Види музичних занять.
4.
Планування та облік музичних занять.
5.
Роль вихователя в проведенні музичних занять.
Основні поняття: музичні заняття, види музичних занять.
Музичні заняття в дитячому садку є основною формою навчання, виховання і розвитку дітей, в ході яких здійснюється систематичне, цілеспрямоване і всебічне виховання розвиток музичних здібностей кожної дитини.
Музичні заняття проводяться одночасно з усією віковою групою два рази на тиждень у першій половині дня. Проводить музичне заняття музичний керівник, який повинен мати відповідну освіту і кваліфіковану підготовку. Разом з музичним керівником заняття проводить вихователь.
Його участь у музичному занятті обов’язкова.
Структура, зміст музичних занять залежать від навчальних завдань і віку дітей. Зміст навчання включає навчання співу, слухання музики, музично-ритмічні рухи і вправи, елементи музичної грамоти та гру на дитячих музичних інструментах. Обсяг знань з цих видів діяльності визначений програмою і завданнями виховання для кожної вікової групи дитячого садка.
Заняття передбачають чергування усіх видів музичної діяльності і забезпечують цим самим різносторонній розвиток музичних та творчих здібностей дошкільників. Музичні заняття об’єднують дітей спільними радісними переживаннями, колективним виконанням пісень, таночків, хороводів, музичних ігор, вправ тощо, тобто, спільними діями, вчать культури поведінки, культури слухання музики, вимагають певної

95 зосередженості, уваги, уяви, фантазії, вияву розумових зусиль, ініціативи й творчості.
Тривалість музичних занять у кожній віковій групі різна: у молодших групах дитячого садка музичні заняття повинні тривати 15-20 хвилин, у середній групі – 20-25 хв., у старшій – 25-30 хв. У ясельних групах музичні заняття тривають до 15 хв.
На музичних заняття здійснюється загально виховна робота, розвиваються музичні здібності, формується творчість, ініціативне ставлення до навчального матеріалу. Навчально-виховні вимоги ускладнюються і зростають від групи до групи. На кінець навчального року діти повинні засвоїти певну суму знань, умінь і навичок, які даються на музичних заняттях.
Проведення музичних занять вимагають від музичного керівника і вихователя відповідн6их умінь і навичок, знання існуючих програм з музичного виховання, відповідного музичного репертуару, педагогічної майстерності і такту. Складність побудови заняття заклечається в тому, по- перше, що педагогам треба переключати увагу дітей з одного виду діяльності на інший, не знижуючи емоційного настрою, піднесення, коли звучать твори різні за тематикою і настроєм. По-друге, розучування навчального матеріалу вимагає певної послідовності, насамперед, це – попереднє ознайомлення, засвоєння умінь і навичок у процесі навчання, повторення, закріплення і виконання вивченого.
Центральною фігурую на музичних заняттях є музичний керівник, а вихователь – його помічник. Так як кожен вид музичної діяльності має свої особливості, музичному керівнику треба володіти великим запасом засобів психологічного і педагогічного впливу на дітей, які повинні змінюватися залежно від рівня їх вікового розвитку, специфіки виконуваних творів і програмних завдань кожного заняття. В цілому, дотримуючись програмових вимог музичний керівник має право підбирати музичний

96 матеріал самостійно, на свій вибір, комбінувати види музичної діяльності, методи і методичні прийоми навчання.
Таким чином, головне завдання, яке ставиться перед педагогами на музичному занятті це – викликати у дітей інтерес до музики і музичної діяльності, збагатити їхні почуття. При виконанні цього завдання вирішуються і інші, насамперед розвиток музичних здібностей, формування основ музичного смаку і культури, оволодіння дітьми необхідними уміннями і навичками, які вони зможуть потім застосувати у повсякденному житті дитячого садка.
Щоб добитися бажаного успішного результату на музичному занятті слід використовувати різноманітні проблемні методи музичного виховання
і навчання, насамперед: метод прямої дії(показ, роз’яснення) і поєднувати
їх з проблемними ситуаціями, в яких дошкільник порівнює, спів ставляє, вибирає.
Завдання, які пропонуються дітям на музичному занятті поступово ускладнюються , у залежності від рівня їхнього розвитку. Не можна формально заучувати музичний репертуар, багаторазово одноманітно повторювати і муштрувати дітей. Це приводить до зниження інтересу до музичного заняття і небажання займатися музикою.
Дуже важливо вміло використовувати колективні, групові та
індивідуальні завдання, враховуючи рівень кожного дошкільника.
Завдання мають бути розподілені у залежності від їх складності: більш розвинута дитина (група дітей) отримує складніші завдання, менш розвинуті – простіші, але обов’язково такі, що розвивають їхні музичні здібності.
2
Готуючись до проведення музичного заняття музичний керівник і вихователь повинні враховувати такі вимоги:
- розумове, фізичне, емоційне навантаження дітей;
- послідовний розподіл видів музичної діяльності;

97
- підбір і розучування музичного репертуару;
- наступність у розвитку музичних здібностей;
- засвоєння знань, навичок, умінь з кожного виду музичної діяльності;
- варіантність і відповідність віковим можливостям дітей.
Структура занять має забезпечити необхідну послідовність засвоєння репертуару, програмних навичок й умінь. Послідовність включення навчального матеріалу визначається виховними та освітніми завданнями, тематикою свят та розваг, які проводяться у дитячому садку.
Структура занять має бути гнучкою і залежно від віку дітей, змісту, особливостей матеріалу видозмінюється. Можна розпочинати музичне заняття будь-яким видом діяльності, але враховувати послідовність цих видів діяльності, а також наступне:
- після ритмічних вправ, рухливих ігор, таночків не можна займатися співом і слухати музику;
- розпочинати музичне заняття необхідно під звуки маршу, щоб емоційно настроїти дітей на сприйняття музики;
- закінчувати заняття слід одним із видів музично-ритмічної діяльності;
- завдання, які вимагають достатньої розумової активності, великої уваги, слід давати дітям на початку музичного заняття.
Дуже корисно ставити перед дітьми такі завдання, які вимагають від них активності, самостійності, наприклад: вибрати інструмент, який по тембру нагадує характер музики, порівняти варіанти рухів під музику і вибрати найбільш близький і точний, що підходить конкретній дитині, знайти свої, оригінальні рухи тощо, проявити креативність.
Таким чином, структура музичного заняття включає чергування різних видів дитячої діяльності, визначається програмою і загально виховними завданнями кожної вікової групи.
3
У залежності від кількості дітей, музичні заняття поділяються на такі види:

98 1. Фронтальні заняття, в яких чергуються всі види музичної діяльності і які проводяться з усіма дітьми групи в першій половині дня два рази на тиждень. Структура занять має бути гнучкою та, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, видозмінюватися.
Завдання традиційного заняття:
- поєднати різновиди музичного заняття з музично-хореографічними, вокально-хоровими, інструментальними елементами;
- розкрити різні види музичної діяльності людини: сприймання, виконавство, творчість.
2. Групові заняття, (по підгрупам), які проводяться невеликими групками, де продовжується розучування навчального матеріалу, проводиться розучування окремих номерів до свят і розваг, проводяться у другій половині дня, приблизно 15-20 хв.
3. Індивідуальні заняття, які проводяться для вдосконалення навиків найбільш обдарованих дітей або з метою покращення знань, умінь, навичок дітей, які погано або недостатньо добре засвоюють навчальн6ий матеріал, малоактивних, сором’язливих, а також тих, хто довго не відвідував дитячий садок.
У залежності від змісту і структури музичні заняття поділяються на такі типи:
1. Типові заняття (традиційні), які найчастіше бувають фронтальними, тобто проводяться з усією віковою групою. Починаються такі заняття входом дітей до музичної зали під музику ( марш, танець),
іноді без музики. Вважається, що вхід дітей на музичне заняття під звуки маршу або танцю є кращим для музичного розвитку самих дітей та їхнього настрою. Причому, слід від самого початку заняття слідкувати, щоб діти прислуховувалися до звучання музики і погоджували свої дії (ходьбу: спортивну, спокійну, помірну, з високо піднятими колінами, підскоки, тощо) з характером звучання мелодії. Закінчувати таке заняття слід тіїю ж мелодією маршу або танцю. Музичні твори, що звучать на початку і в кінці

99 заняття слід час від часу змінювати, тому що постійне звучання однієї мелодії притуплює емоційну реакцію дітей і музика починає сприйматися ними як привичний звуковий фон.
Такі заняття складаються з трьох частин. Перша частина присвячена активізації уваги дітей, настрою їх на слухання і сприйняття музики, створення робочої атмосфери. Починається ця частина з ходьби або маршу під музику. і під зміну музики повинні змінюватися рухи дітей ( біг, стрибки, підскоки). Але ця частина не повинна бути дуже активною, проходити не в дуже швидкому темпі.
Друга частина – діти співають або слухають музику. У молодших групах по два твори, у старшій – може бути по три твори, згідно програми.
Далі йде розучування або повторення рухливої музичної гри або таночку.
Третя частина починається з маршу або танцювальної мелодії спокійного характеру, щоб організм дитини, після рухливої частини, прийшов до норми. На кінець музичний керівник робить оцінку заняття та робить певні зауваження.
Методика проведення типових(традиційних) фронтальних занять добре розроблена і нею користуються всі музичні керівники. Структура занять має бути гнучкою та, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, видозмінюватися. Завдання традиційного заняття такі:
2. Тематичні заняття, це заняття, які об’єднані однією темою.
Найбільш часто рекомендують проводити їх у молодших групах з використанням ігрових елементів. Теми можуть бути різними, наприклад,
„Про що розповідає музика”, „Що і як малює музика”, „Весна в музиці”,
„Українська народна музика”, „Улюблені іграшки” та ін. На таких заняттях використовуються всі види музичної діяльності, які підпорядковані певній темі, і весь музичний репертуар на одну тему.
Завдання тематичного заняття: ознайомити дітей з широкою культурною та спеціальною інформацією ( види та жанри музики,

100 творчість поетів і композиторів, специфічна термінологія, засоби музичної виразності).
Тематичні музичні заняття поділяються на такі різновиди:
1) на музичну тематику;
2) на соціальну та природну тематику;
3) сюжетн6о-тематичні.
3. Комплексні заняття, які проводяться у старшій групі, де крім видів музичної діяльності представлені образотворче мистецтво і література.
Такі заняття проводяться не часто, як правило, один раз на місяць. Вони не переслідують мету навчити дітей чогось нового, а включають матеріал, який закріплює навики дітей в сфері художньої діяльності, який розширює
їх кругозір і знання про різні жанри і засоби вираження мистецтва.
Тематикою для побудови комплексного заняття може бути: підсумок про пори року, народний фольклор, народне мистецтво, народні свята, класична музика.
Проведення цих занять потребує серйозної підготовки всіх педагогів, які працюють з даною групою дітей. Комплексні заняття проводяться після того, як діти на занятті із малювання (аплікації), музики, художньої літератури (розвитку мовлення) засвоїли низку програмових знань. Такі заняття готують вихователь і музичний керівник разом, щоб використати всі знання й уміння, які діти отримали на інших заняттях.
Основне завдання комплексного заняття – розвиток творчих здібностей дошкільнят
(образотворчих, музичних, театральних, літературних) засобами музики. наприклад:
1) заняття на соціальну та природну тематику («В осінньому лісі»,
«Проводи зими»);
2) заняття на тему, запозичену з казки («Три ведмеді», «Рукавичка»);
3) заняття на тему мистецтва («Український фольклор», «Пейзажі весни»).
Поєднання мистецтв на комплексному муз. Занятті дає змогу дітям займатися різними видами мистецької діяльності:

101
- музичною;
- образотворчою (ліплення, малювання, аплікація);
- художньо-мовленнєвою (декламування віршів, інсценування, ляльковий театр, драматизації, підсумкові бесіди).
4.

Заняття по слуханню музики, про які я вже говорила під час теми слухання і сприйняття музики.
5.

Заняття по розвитку творчості, креативності, що проводяться у старшій групі.
6.

Заняття з домінуванням одного виду музичної діяльності
(домінантне). Завдання домінантного заняття: а) створити атмосферу, притаманну певному виду мистецтва; б) збагачувати уявлення дітей про особливості певного виду; в) удосконалювати виконавські навички, розкривати творчі вміння; г) розучувати музичний репертуар до свят та розваг.
4
Музичні заняття повинні плануватися заздалегідь. Існує два види планування музичних занять: календарне і перспективне.
Календарний план включає програмні вимоги поточного заняття.
Репертуар і найпростіші методичні прийоми. Він складається на один-два тижні, тобто включає 2 чи 4 заняття. Оскільки заняття мають достатній обсяг навчального матеріалу, різні види діяльності, то доцільно відбити це в плані.
Перспективний план допомагає успішно здійснювати музичне виховання у всіх вікових групах. Він складається на 2-3 місяці. В ньому плануються:
- всі види музичної діяльності;
- обсяг умінь і навичок;
- репертуар із всіх видів музичної діяльності для різних груп;
- перевірка знань, якість виконання, рівень загального і музичного розвитку дітей.

102 5
Вихователь бере активну участь у підготовці і проведенні музичного заняття. Він повинен знаним основи музичного виховання і методику музичного виховання дітей різних вікових груп, а також рівень музичного розвитку дітей на кожному віковому етапі. Також вихователь повинен знати існуючі програми з музичного виховання, завдання та музичний репертуар для дошкільників з різних видів музичної діяльності. Тобто. Він повинен вміти співати танцювати, водити хороводи, розповідати дітям про музику а також володіти навичками культури слухання музики.
Вихователь перед проведенням музичного заняття готує свою групу до нього. Насамперед він слідкує, чи діти мають зручне взуття (чешки або тапочки з закритою п’яткою), організує групу і веде до музичної зали, допомагає виконувати і розучувати різні танцювальні рухи, вправи, ігри, а також слідкує за порядком і увагою під час музичних занять.
Вихователь активно працює з дітьми при підготовці до свят та розваг, розучує у групі музичний та інший матеріал, який буде звучати на святах і в процесі розваг. Якщо у разі якоїсь причини відсутній музичний керівник, тоді вихователь може замінити його і провести самостійно музичне заняття. Тому що процес музичного виховання не повинен бути перерваний.
Присутність вихователя на музичних заняттях сприяє кращому засвоєнню музичного репертуару і практичному оволодінню методикою музичного виховання.
Таким чином, організація музичного виховання і вдале проведення музичних занять залежить від тісної співпраці музичного керівника і вихователя.



103
Лекція 11. Самостійна музична діяльність дітей. Музика в
повсякденному житті дитячого садка
ПЛАН
1.
Характеристика і джерела самостійної музичної діяльності.
2.
Види і форми самостійної музичної діяльності.
3.
Музика на прогулянці, в ході інших занять та дитячих іграх.
4.
Використання музики на фізкультурі і ранковій гімнастиці.
Основні поняття: самостійна музична діяльність, форми, джерела самостійної музичної діяльності.
При самостійній музичній діяльності діти з власної ініціативи грають, водять хороводи, танцюють, співають, підбирають нескладні мелодії на дитячих музичних інструментах. Вони можуть самі організовувати ігри в „концерти”, „театр”, „виставу” (з іграшками, з ляльками). Дитяче музичне виконання характеризується тим, що дитина повинна сама орієнтуватися в музиці - заграти, проспівати, затанцювати, щось відтворити або створити. Для характеристики самостійної дитячої діяльності необхідно знати джерела, звідки діти черпають свої музичні враження, а також інтереси дітей, їх улюблені пісні, танці, ігри, хороводи, якому виду діяльності вони надають перевагу, а також форми організації самостійної діяльності.
Джерелами самостійної музичної діяльності є насамперед музичні заняття, на яких діти розучують пісні, танці, хороводи, ігри, вправи. На заняттях дошкільників весь час спонукають до самостійних дій. Знання, які діти здобувають на музичних заняттях, вони переносять у самостійну діяльність. Наприклад, на заняттях діти багато співають у супроводі музичного інструмента. Музичний керівник разом з вихователем вчать співати і без супроводу, і чим більше вони будуть так співати, а також
індивідуально, тоді самі зможуть без підтримки фортепіано, за власним

104 бажанням співати, наприклад на прогулянці. Це і буде самостійна діяльність дітей.
Крім занять, джерелом самостійної музичної діяльності виступають свята, розваги. Враження, які діти отримують від музики, пісень, танців на святах і розвагах вони можуть самостійно використати у іграх будь-який час. Причому, чим яскравіші враження від свят і розваг, тим діти краще проявляють себе в самостійній діяльності.
Джерелом для самостійної діяльності є також музика, яка звучить у сімейному колі. Якщо у сім’ї співають, слухають музику, дивляться музичні телепередачі, тоді дитина теж буде збагачуватися музичними враженнями, це сприяє позитивному музичному розвитку її, і вона буде самостійно музикувати.
Останнє джерело самостійної музичної діяльності – це мультфільми і дитячі фільми з музичним супроводом, казки з музичним супроводом, які викликають у дітей бажання повторювати пісні, які їм сподобалися.
Таким чином, основними джерелами самостійної музичної діяльності дітей дошкільного віку є музичні заняття, свята і розваги, музика в сім’ї, а також дитячі фільми та мультфільми.
Розвиток самостійної музичної діяльності залежить від:
- наявних у дітей умінь і навиків;
- наявності різноманітного музичного обладнання у групах;
- продуманого і тактовного керівництва зі сторони педагогів і вихователів.
2
Найбільш великі можливості для самостійної діяльності дітей викликають музичні ігри, співи й танці. Іноді їх включають у сюжетно рольові ігри, а часом вони займають основне місце.
Серед ігор основне місце належить „музичним заняттям” і
„концертам”, що ґрунтуються на досвіді, який діти здобули, в основному, на музичних заняттях.

105
Граючи у музичні заняття діти розподілять між собою ролі муз керівника, вихователя. У процесі гри копіюють структуру заняття, поведінку й інтонації дорослих.
У концерті діти організовують чергування концертних номерів, найяскравіші враження для самостійної діяльності у дітей з’являються після свят і розваг. Також для самостійної музичної діяльності велике значення мають ігри, в яких використовується музика.
Форми організації самостійної діяльності дошкільників різноманітні.
Індивідуальні самостійні вправи дитини виступають як закріплення умінь і навичок, набутих на музичних заняттях, на святах і розвагах.
Діти повторюють не лише знайомі ігри, танці, пісні, а й окремі їхні елементи. Дії дітей мають характер вправ: вони навчають одне одного виконувати, наприклад, крок польки, вальсу, правильно співати мелодію пісні, самі підмічають неточності у виконанні тих чи інших дій, показують як треба правильно поспівати, потанцювати.
Крім індивідуальних самостійних вправ формами самостійної музичної діяльності є різноманітні музичні і дидактичні ігри.
Таким чином, самостійна музична діяльність дітей дошкільного віку має ініціативний, творчий характер, що ґрунтується на набутому досвіді, характеризується різноманітністю форм і є початковим виявом самоосвіти.
3
Керування самостійною музичною діяльністю значно відрізняється від прийомів навчання і виховання. У самостійній діяльності дитина сама обирає собі заняття, визначає і реалізує свої задуми. Керівництво з боку педагогів стає непрямим, опосередкованим. Вихователь набагато більше здійснює керівництво самостійною музичною діяльністю ніж музичний керівник, тому що проводить з дітьми значно більше часу. Він намагається впливати на музичні враження дітей, які вони винесли з дитячого садка і сім’ї, вносити в них корективи, збалувати їх, організовує умови, що

106 сприяють розгортанню діяльності дітей за їхньою ініціативою. Вихователь повинен бути тактовним, стати ніби співучасником дитячих ігор.
Самостійна музична діяльність вимагає створення певних зовнішніх умов, певного матеріального середовища. Дітям важливо мати свій
„музичний куточок”. У розпорядженні дітей має бути невелика кількість
інструментів, настільних музично-дидактичних ігор та інших саморобок
(ноти, піаніно з намальованою клавіатурою, нотне лото та ін.).
Основна лінія поведінки вихователя в керуванні самостійною музичною діяльністю – це співучасність у ній. Дорослий ніби радиться з дітьми: „Як би нам краще розкласти музичні інструменти, щоб усім було добре їх брати і грати?”, „Я ось так умію грати, – каже вихователь і показує прийоми гри на інструменті, і тут же відходить в сторону.
Вихователь ніби включається у спільну гру з дітьми, може регулювати поведінку малоактивних або занадто активних дітей. Необхідно заохочувати дітей, сприяти, стимулювати, збуджувати інтерес до самостійної музичної діяльності дітей, але не повчати, як на музичному занятті. За організацію самостійної музичної діяльності у дитячому садку відповідає саме вихователь.
Музичний керівник бере активну участь в розвитку самостійної музичної діяльності дітей. Він забезпечує на заняттях засвоєння необхідного репертуару, способів музичної діяльності, допомагає вихователеві підвищити якість його співу, танцю, гри на інструментах, спільно планує самостійну діяльність.
Щоденна робота з кожною дитиною, знання її інтересів, запитів, нахилів, здібностей дають можливість вихователеві разом з музичним керівником здійснювати музичний розвиток усіх дітей. Музичний керівник консультує вихователя, дає необхідні поради, подає практичну допомогу в керуванні самостійною музичною діяльністю дошкільників.


107 3
Музику можна використовувати від час прогулянок, з дітьми різного віку. Це може бути прогулянка в ліс, де діти гуляють, збирають квіти, трави і при цьому співають, водять хороводи або грають у рухливі музичні
ігри. Також співати діти можуть йдучи на екскурсію, гуляючи на вулиці у вільний від занять час. Головна умова при цьому, щоб на дворі було тепло
і не сиро. Вихователь може брати участь у грі чи разом з дітьми співати, але при цьому він не повинен повчати і виправляти дітей, як на музичному занятті.
Дуже часто у різних дитячих іграх використовується музичне мистецтво. Діти граються в «музичні заняття», «концерти», танцюють, виконують пісні, поспівки, вивчені на заняттях.
У цих іграх вихователь допомагає поділити ролі, підібрати музичний супровід із записами танцювальних та інших мелодій. Ігри із застосуванням музики розвивають музичний слух, музичну пам’ять, творчі здібності. В таких іграх можна використати музичні іграшки та
інструменти, наприклад: цитру, металофон, дзвіночки, тріоли, та інші дитячі музичні інструменти.
Музика в різних видах діяльності дітей дошкільного віку повинна знайти застосування завдяки активній організаторській діяльності вихователя. Використання музичних творів у повсякденному житті збагачує дітей новими враженнями, сприяє розумовому, естетичному розвитку, розширює кругозір, а також сприяє розвитку самостійності, активності та творчої ініціативи.
У використанні музики в повсякденному житті дитячого садка велику допомогу вихователеві повинен надавати музичний керівник.
Використання музики в повсякденному житті дитячого садка проводить вихователь, а музичний керівник тільки консультує його.


108 4
У дитячому садку музику використовують на ранковій гімнастиці і фізкультурі, це підвищує якість виконання дітьми фізкультурних вправ, а також допомагає організації дитячого колективу.
Використання музики на фізкультурі і ранковій гімнастиці підвищує настрій дітей, організовує їх рухи, покращує осанку дітей, надає рухам виразності, допомагає більш точному виконанню різноманітних рухів.
Слід зауважити, що музика та фізичні рухи мають спільні, загальні параметри, які об’єднують їх, а саме:
1. Часові характеристики (початок і кінець руху, звучання, темп, ритм).
2. Динаміка (що гучніша музика, то більша амплітуда руху).
3. Форми музичного твору та структура рухової композиції).
Взаємопов’язаними є завдання фізичного і музичного розвитку, що реалізуються у процесі занять із музики так з фізичної культури, а саме:
1. Розвиток рухових якостей (спритності, гнучкості, витривалості).
2. Формування рухових умінь та навичок у фізичних і танцювальних вправах.
3. Формування правильної постави, гарної ходи.
Існує також єдність між рухами і музикою. Так на заняттях з фізкультури дітей вчать правильно ходити, бігати, стрибати під музику. На музичних заняттях ці рухи закріплюють та вдосконалюють. І навпаки, на музичних заняттях розучують танцювальні рухи (присідання, гопак з розведенням рук у боки, боковий галоп тощо), а на заняттях з фізичної культури ці рухи закріплюються як елемент основних рухів (ходьба по гімнастичній лаві з елементами гопака, біг з елементами бокового галопу тощо).
Комплекс вправ для ранкової гімнастики наперед розучується з дітьми на фізкультурі без музичного супроводу. Вихователь може застосовувати музику тоді, коли діти добре засвоїли всі необхідні рухи і вправи, які будуть використовуватися на ранковій гімнастиці. Наприклад,

109 поступово музика вводиться при виконанні дихальних вправ, стрибків, нахилів, рухів з предметами (палками, обручами, стрічками). Якщо виконуються вправи для профілактики вад стопи, музика не використовується.
Мета використання музики на ранковій гімнастиці – це створити в дітей радісний настрій на весь день. Тому музика може бути використана тоді, коли діти добре засвоїли вправи і рухи, а також тоді, коли вона не знижує темп виконання рухів і вправ, не створює лишніх пауз між вправами. При підборі музичних творів слід пам’ятати про те, що рухи відповідали формі і характеру музичного твору. Добираючи музичний супровід треба враховувати фізіологічне навантаження, вікові та
індивідуальні особливості дітей, умови дитячого садка.
Якщо ранкова гімнастика проводиться на повітрі, слід пам’ятати про те, що звуки на вулиці поширюються нерівномірно і можуть бути не всіма почуті. Треба продумати, де поставити джерело звуку, щоб усі дошкільники добре чули музичний супровід.
Треба зауважити, що прохолодного ранку слід трохи прискорити темп виконання рухів і вправ, і навпаки, в жарку погоду – знизити, сповільнити темп виконання. В такому випадку гімнастику можна робити без музичного супроводу.
На фізкультурі музика може звучати епізодично: під час ходьби, бігу, підстрибувань, деяких загально розвиваючих вправ. Основна частина заняття проводиться без музики.
Виконання фізичних вправ під музику можливе в тих дитячих садках, де добре поставлена робота з фізичного і музичного виховання, тобто більшість дітей кожної вікової групи можуть успішно впоратися з програмовими вимогами.
Застосування музики в процесі вивчення фізичних вправ залежить від етапів їх розучування . При ознайомленні з фізкультурним рухом, його показі музика полегшує сприймання.

110
Розучування окремих елементів руху проводиться без музики, оскільки її сприймання на даному етапі знижує свідоме керування руховими навичками і може привести до механічного відтворення їх. Коли вправу освоєно, її знову проводять з музичним супроводом. Така методика навчання підвищує точність, чіткість виконання рухів, їх виразність.
Для музичного супроводу основних видів рухів у вправах використовується народна, класична та сучасна музика. Виконання музичних творів має бути якісним, точним і правильним.
Таким чином, використання музики на фізкультурі та ранковій гімнастиці сприяє підвищенню настрою дітей, а також помагає зміцненню
їхнього організму.
Література
Та сама, що і до попередніх тем









111


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал